Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Едуард Артемович Маркаров рос Эдуа рд Артёмович Марка ров вірм Էդուարդ Արտյոմի Մարգարով нар 20 червня 1942 Баку радянськ

Маркаров Едуард Артемович

Маркаров Едуард Артемович

Едуард Артемович Маркаров (рос. Эдуа́рд Артёмович Марка́ров, вірм. Էդուարդ Արտյոմի Մարգարով, нар. 20 червня 1942, Баку) — радянський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — радянський та вірменський футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1963), Заслужений майстер спорту СРСР (1973), Заслужений тренер Вірменської РСР (1983), Заслужений діяч фізичної культури та спорту Республіки Вірменія.

image
Едуард Маркаров
Особисті дані
Повне ім'я Едуард Артемович
Маркаров
Народження 20 червня 1942(1942-06-20) (82 роки)
  Баку, СРСР
Зріст 164 см
Вага 62 кг
Громадянство image СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1960 image ? (?)
1961–1970 image «Нефтчі» 251 (88)
1971–1975 image «Арарат» 119 (41)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1966–1968 image СРСР 3 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1975–1976 image «Арарат»
1992 image
1992–1994 image Вірменія
1995–1996 image
1996–1999 image
2000–2002 image «Міка»
2008 image «Кілікія»
2011 image «Міка» (в.о.)
Звання, нагороди
Нагороди
image
image

Q110470679? (1983)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маркаров.

Клубна кар'єра

Едуард Маркаров народився в родині футболіста , майстра спорту СРСР, який і став його першим тренером. За прикладом батька, Едуард захопився футболом і з хлопцями часто ганяв м'яч у дворі. У 14 років став тренуватися в бакинському .

У 1961 році Маркарова помітив Борис Аркадьєв і запросив грати за бакинський «Нафтовик». Його партнерами по клубу були , Алекпер Мамедов, Адамас Голодець і звичайно Анатолій Банішевський, з яким вони складали пару нападників бакинського клубу. Незважаючи на зіграність цієї пари, в збірну команду їх запрошували рідко, а коли запрошували, то майже не давали грати разом.

Наприкінці 1960-х років Маркарова почали переслідувати травми, і вирішивши змінити обстановку, він у 1971 році перейшов в єреванський «Арарат». З цим клубом у Маркарова пов'язаний найвдаліший період кар'єри. Спочатку як гравець він став дворазовим володарем Кубка СРСР, золотих і срібних медалей чемпіонату, а потім в 1976 році, вже як тренер срібним призером чемпіонату і фіналістом Кубка. У 1975 році поряд з Гердом Мюллером став найкращим бомбардиром Кубка європейських чемпіонів. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Арарат» (Єреван) у 1975 році.

Виступи за збірну

1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, де зіграв у матчі проти Чилі.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни лише 3 матчі.

Кар'єра тренера

На тренерську роботу потрапив Маркаров несподівано. З команди «Арарат», за яку грав Едуард, пішов старший тренер Віктор Маслов, і йому, як гравцю, що мав найбільший авторитет в команді, у 33 роки було запропоновано спробувати себе в новій якості. З ним весняний чемпіонат 1976 року «Арарат» закінчив на другому місці, завоювавши срібні медалі. У кубку під керівництвом Маркарова «Арарат» дійшов до фіналу. Після вдалого дебюту Маркаров все-таки пішов з команди і став тренувати дітей у республіканській школі Вірменської РСР.

У 1979 році поїхав у Алжир, викладати в Інституті науки і спорту.

Після повернення знову працював в «Арараті», помічником Микити Симоняна. До розпаду СРСР працював асистентом тренера юнацької збірної СРСР. Потім знову працював з місцевими командами.

В період з 1995 по 1999 рік пропрацював у Лівані з командою , яка стала срібним призером чемпіонату Лівану і фіналістом національного кубка.

У 2001-2002 роках був віце-президентом аштаракської «Міки», в якій також і працював у статусі головного тренера.

У сезоні 2008 року Маркаров був головним тренером єреванської «Кілікії». З приходом Маркарова команда покращила свої результати, проте з останнього місця так і не вибралася. В кінці року Маркаров за власним бажанням залишив посаду і перейшов на посаду тренера-селекціонера клубу.

З 2010 року працював віце-президентом з тренерським питань і директором школи клубу «Міка». Згодом в зв'язку із звільненням головного тренера «Міки» від займаної посади, дана вакансія була запропонована Маркарову і з червня по липень 2011 року він був виконуючим обов'язки головного тренера клубу.

Статистика виступів

Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Нефтчі» (Баку) 1961 11 1 1 0 0 0 11 1
1962 30 16 1 0 0 0 31 16
1963 37 12 1 0 0 0 38 12
1964 27 8 1 0 0 0 28 8
1965 31 10 0 0 0 0 31 10
1966 26 12 0 0 0 0 26 12
1967 31 14 5 3 0 0 36 17
1968 25 7 4 3 0 0 29 10
1969 14 5 0 0 0 0 14 5
1970 19 3 5 2 0 0 24 5
Всього 251 88 ? 8 0 0 ? 96
«Арарат» (Єреван) 1971 25 14 4 1 0 0 29 15
1972 22 2 2 0 4 2 28 4
1973 24 10 8 5 0 0 32 15
1974 21 5 5 2 3 5 29 12
1975 27 10 5 2 6 5 38 17
Всього 119 41 24 10 13 12 156 63
Всього за кар'єру 370 129 ? ? 13 12 ? ?

Титули і досягнення

Гравця

Тренера

Почесний громадянин

Нагороди

Література

  • Винокуров В. Научится тот, кто хочет. — «Футбол-Хоккей», 1971 г.
  • Григорян А. Г. Эдуард Маркаров: В мое время технари не были в фаворе. Еженедельник «Аргументы и факты», 03.10.1997.
  • Григорян А. Г. Эдуард Маркаров: легенда двух республик. Газета «Спорт», Тбилиси, № 8, 1997 г.
  • Григорян А. Г. К 100-летию армянского футбола. Маркаровы. Журнал «Мужчины». Ереван, № 1-2 — 1997 г., № 3-6 — 1998 г.
  • Григорян А. Г. Маркаровы — «Бразильцы» армянского футбола. — Ереван: Амарас, 2002.
  • Григорян А. Г. Где Вы, Эдуард Маркаров? — Газета Ноев Ковчег, август 2005 г.
  • Григорян А. Г. Золотые голы как в чемпионате, так и в Кубке приближали «Арарат» к заветной цели. — Газета Ноев Ковчег, август 2013 г.
  • Григорян А. Г. Гол имеет национальность. — Газета «Урарту» — № 23, 2000 г.
  • Григорян А. Г. Первый «бразилец» армянского футбола. — Газета «Урарту» — № 38, 2001 г.
  • Григорян А. Г. Берегись, вратарь, ударов — надвигается Маркаров. — Газета «Урарту» — № 44, 2001 г.
  • Григорян А. Г. «Классные мужики» советского футбола против Маркарова. — Газета «Собеседник Армении» — № 5, 2007 г.

Примітки

  1. Հայկական սովետական հանրագիտարան — Երևան: 1981. — Т. 7. — С. 303.
    d:Track:Q1953d:Track:Q123625363d:Track:Q2657718
  2. . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 11 жовтня 2016.
  3. Єреванську «Кілікію» очолив Едуард Маркаров [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. МАРКАРОВ СТАВ КОНСУЛЬТАНТОМ [ 30 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Маркаров очолив «Міку» (рос.). Armsport.am. 13.06.2011. Архів оригіналу за 15.02.2012. Процитовано 14.06.2011.
  6. Маркаров буде працювати до кінця сезону (рос.). Armsport.am. 14.06.2011. Архів оригіналу за 15.02.2012. Процитовано 16.06.2011.
  7. Григорян А. Маркаровы — «Бразильці» вірменського футболу. — Єреван, 2002.
  8. Про Кавказ
  9. Вік Дарчинян, Артур Абраам, Аркадій Андриасян і Едуард Маркаров нагороджені медаллю[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання

  • Маркаров Едуард Артемович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
  • Профіль на сайті «Збірна Росії з футболу» [Архівовано 9 травня 2006 у Archive.is]


image Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Eduard Artemovich Markarov ros Edua rd Artyomovich Marka rov virm Էդուարդ Արտյոմի Մարգարով nar 20 chervnya 1942 Baku radyanskij futbolist sho grav na poziciyi napadnika Po zavershenni igrovoyi kar yeri radyanskij ta virmenskij futbolnij trener Majster sportu SRSR 1963 Zasluzhenij majster sportu SRSR 1973 Zasluzhenij trener Virmenskoyi RSR 1983 Zasluzhenij diyach fizichnoyi kulturi ta sportu Respubliki Virmeniya Eduard Markarov Osobisti dani Povne im ya Eduard Artemovich Markarov Narodzhennya 20 chervnya 1942 1942 06 20 82 roki Baku SRSR Zrist 164 sm Vaga 62 kg Gromadyanstvo SRSR Poziciya napadnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1960 1961 1970 Neftchi 251 88 1971 1975 Ararat 119 41 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1966 1968 SRSR 3 0 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 1975 1976 Ararat 1992 1992 1994 Virmeniya 1995 1996 1996 1999 2000 2002 Mika 2008 Kilikiya 2011 Mika v o Zvannya nagorodi Nagorodi Q110470679 1983 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Markarov Klubna kar yeraEduard Markarov narodivsya v rodini futbolista majstra sportu SRSR yakij i stav jogo pershim trenerom Za prikladom batka Eduard zahopivsya futbolom i z hlopcyami chasto ganyav m yach u dvori U 14 rokiv stav trenuvatisya v bakinskomu U 1961 roci Markarova pomitiv Boris Arkadyev i zaprosiv grati za bakinskij Naftovik Jogo partnerami po klubu buli Alekper Mamedov Adamas Golodec i zvichajno Anatolij Banishevskij z yakim voni skladali paru napadnikiv bakinskogo klubu Nezvazhayuchi na zigranist ciyeyi pari v zbirnu komandu yih zaproshuvali ridko a koli zaproshuvali to majzhe ne davali grati razom Naprikinci 1960 h rokiv Markarova pochali peresliduvati travmi i virishivshi zminiti obstanovku vin u 1971 roci perejshov v yerevanskij Ararat Z cim klubom u Markarova pov yazanij najvdalishij period kar yeri Spochatku yak gravec vin stav dvorazovim volodarem Kubka SRSR zolotih i sribnih medalej chempionatu a potim v 1976 roci vzhe yak trener sribnim prizerom chempionatu i finalistom Kubka U 1975 roci poryad z Gerdom Myullerom stav najkrashim bombardirom Kubka yevropejskih chempioniv Zavershiv profesijnu kar yeru futbolista vistupami za komandu Ararat Yerevan u 1975 roci Vistupi za zbirnu1966 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi SRSR U skladi zbirnoyi buv uchasnikom chempionatu svitu 1966 roku v Angliyi de zigrav u matchi proti Chili Protyagom kar yeri u nacionalnij komandi yaka trivala usogo 3 roki proviv u formi golovnoyi komandi krayini lishe 3 matchi Kar yera treneraNa trenersku robotu potrapiv Markarov nespodivano Z komandi Ararat za yaku grav Eduard pishov starshij trener Viktor Maslov i jomu yak gravcyu sho mav najbilshij avtoritet v komandi u 33 roki bulo zaproponovano sprobuvati sebe v novij yakosti Z nim vesnyanij chempionat 1976 roku Ararat zakinchiv na drugomu misci zavoyuvavshi sribni medali U kubku pid kerivnictvom Markarova Ararat dijshov do finalu Pislya vdalogo debyutu Markarov vse taki pishov z komandi i stav trenuvati ditej u respublikanskij shkoli Virmenskoyi RSR U 1979 roci poyihav u Alzhir vikladati v Instituti nauki i sportu Pislya povernennya znovu pracyuvav v Ararati pomichnikom Mikiti Simonyana Do rozpadu SRSR pracyuvav asistentom trenera yunackoyi zbirnoyi SRSR Potim znovu pracyuvav z miscevimi komandami V period z 1995 po 1999 rik propracyuvav u Livani z komandoyu yaka stala sribnim prizerom chempionatu Livanu i finalistom nacionalnogo kubka U 2001 2002 rokah buv vice prezidentom ashtarakskoyi Miki v yakij takozh i pracyuvav u statusi golovnogo trenera U sezoni 2008 roku Markarov buv golovnim trenerom yerevanskoyi Kilikiyi Z prihodom Markarova komanda pokrashila svoyi rezultati prote z ostannogo miscya tak i ne vibralasya V kinci roku Markarov za vlasnim bazhannyam zalishiv posadu i perejshov na posadu trenera selekcionera klubu Z 2010 roku pracyuvav vice prezidentom z trenerskim pitan i direktorom shkoli klubu Mika Zgodom v zv yazku iz zvilnennyam golovnogo trenera Miki vid zajmanoyi posadi dana vakansiya bula zaproponovana Markarovu i z chervnya po lipen 2011 roku vin buv vikonuyuchim obov yazki golovnogo trenera klubu Statistika vistupivKlub Sezon Chempionat Kubok Yevrokubki Vsogo Matchi Goli Matchi Goli Matchi Goli Matchi Goli Neftchi Baku 1961 11 1 1 0 0 0 11 1 1962 30 16 1 0 0 0 31 16 1963 37 12 1 0 0 0 38 12 1964 27 8 1 0 0 0 28 8 1965 31 10 0 0 0 0 31 10 1966 26 12 0 0 0 0 26 12 1967 31 14 5 3 0 0 36 17 1968 25 7 4 3 0 0 29 10 1969 14 5 0 0 0 0 14 5 1970 19 3 5 2 0 0 24 5 Vsogo 251 88 8 0 0 96 Ararat Yerevan 1971 25 14 4 1 0 0 29 15 1972 22 2 2 0 4 2 28 4 1973 24 10 8 5 0 0 32 15 1974 21 5 5 2 3 5 29 12 1975 27 10 5 2 6 5 38 17 Vsogo 119 41 24 10 13 12 156 63 Vsogo za kar yeru 370 129 13 12 Tituli i dosyagnennyaGravcya komandni Neftchi Baku Bronzovij prizer chempionatu SRSR 1966 osobisti Krashij bombardir sezonu 1962 Priz redakciyi gazeti Trud Ararat Yerevan komandni Chempion SRSR 1973 Sribnij prizer chempionatu SRSR 1971 Volodar Kubku SRSR 1973 1975 osobisti U spiskah 33 krashih futbolistiv sezonu v SRSR 2 1973 3 1971 1975 Najkrashij bombardir Kubka yevropejskih chempioniv 1974 75Pomilka cituvannya Vidkrivalnij teg lt ref gt nepravilnij abo mistit hibnu nazvu 4 e misce na chempionati svitu 1966 roku Chlen klubu Grigoriya Fedotova 159 goliv Zgidno z opituvannyam provedenim v 1992 roci E Markarov nazvanij krashim futbolistom Virmeniyi usih chasiv vin takozh uvijshov v desyatku krashih gravciv Azerbajdzhanu za 70 rokiv 1981 Trenera Ararat Yerevan Sribnij prizer chempionatu SRSR 1976 vesna Finalist Kubka SRSR 1976 Yuniorska zbirna SRSR Chempion Yevropi U 18 1990 Bronzovij prizer Chempionatu svitu 1991 Omenmen Sribnij prizer chempionatu Livanu Volodar Kubka Livanu Mika Volodar Kubka Virmeniyi 2000 2001Pochesnij gromadyaninPochesnij gromadyanin m Fresno SShA Pochesnij gromadyanin m Yerusalim Izrayil NagorodiMedal Za zaslugi pered Vitchiznoyu 1 go stupenya 2011 LiteraturaVinokurov V Nauchitsya tot kto hochet Futbol Hokkej 1971 g Grigoryan A G Eduard Markarov V moe vremya tehnari ne byli v favore Ezhenedelnik Argumenty i fakty 03 10 1997 Grigoryan A G Eduard Markarov legenda dvuh respublik Gazeta Sport Tbilisi 8 1997 g Grigoryan A G K 100 letiyu armyanskogo futbola Markarovy Zhurnal Muzhchiny Erevan 1 2 1997 g 3 6 1998 g Grigoryan A G Markarovy Brazilcy armyanskogo futbola Erevan Amaras 2002 ISBN 99930 1 032 4 Grigoryan A G Gde Vy Eduard Markarov Gazeta Noev Kovcheg avgust 2005 g Grigoryan A G Zolotye goly kak v chempionate tak i v Kubke priblizhali Ararat k zavetnoj celi Gazeta Noev Kovcheg avgust 2013 g Grigoryan A G Gol imeet nacionalnost Gazeta Urartu 23 2000 g Grigoryan A G Pervyj brazilec armyanskogo futbola Gazeta Urartu 38 2001 g Grigoryan A G Beregis vratar udarov nadvigaetsya Markarov Gazeta Urartu 44 2001 g Grigoryan A G Klassnye muzhiki sovetskogo futbola protiv Markarova Gazeta Sobesednik Armenii 5 2007 g PrimitkiՀայկական սովետական հանրագիտարան Երևան 1981 T 7 S 303 d Track Q1953d Track Q123625363d Track Q2657718 Arhiv originalu za 22 grudnya 2014 Procitovano 11 zhovtnya 2016 Yerevansku Kilikiyu ocholiv Eduard Markarov 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros MARKAROV STAV KONSULTANTOM 30 travnya 2016 u Wayback Machine ros Markarov ocholiv Miku ros Armsport am 13 06 2011 Arhiv originalu za 15 02 2012 Procitovano 14 06 2011 Markarov bude pracyuvati do kincya sezonu ros Armsport am 14 06 2011 Arhiv originalu za 15 02 2012 Procitovano 16 06 2011 Grigoryan A Markarovy Brazilci virmenskogo futbolu Yerevan 2002 Pro Kavkaz Vik Darchinyan Artur Abraam Arkadij Andriasyan i Eduard Markarov nagorodzheni medallyu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 PosilannyaMarkarov Eduard Artemovich na sajti National Football Teams com angl Profil na sajti Zbirna Rosiyi z futbolu Arhivovano 9 travnya 2006 u Archive is Ce nezavershena stattya pro futbolista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ