Кири́кі́вка — селище в Україні, адміністративний центр Кириківської селищної громади Охтирського району Сумської області. Населення — 2885 осіб (2017).
селище Кириківка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Сумська область | ||||
Район | Охтирський район | ||||
Громада | Кириківська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA59040070010092324 | ||||
Основні дані | |||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 4,4 км² | ||||
Населення | ▼ 2885 осіб (01.01.2017) | ||||
Поштовий індекс | 42833 | ||||
Телефонний код | +380 5457 | ||||
Географічні координати | H G O | ||||
Висота над рівнем моря | 54 м | ||||
Водойма | р. Ворскла
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Кириківка | ||||
До райцентру: | |||||
- автошляхами: | 22 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- автошляхами: | 89 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 42830, Сумська обл., Охтирський р-н, смт Кириківка, вул. Широка, 12 | ||||
Голова селищної ради | Ставицький Анатолій | ||||
Карта | |||||
Кириківка | |||||
Кириківка | |||||
Кириківка у Вікісховищі |
Географія
Селище міського типу Кириківка розташоване за 89 км від обласного центру, 22 км від районного центру та за 32 км від Великої Писарівки, в лісостеповій зоні в місці впадіння річки Весела в річку Ворсклиця, яка впадає в річку Ворскла. Річки в цьому місці звивисті, утворюють лимани, стариці і заболочені озера. Примикає до колишнього села Заводське, на відстані 1 км розташоване найближче село Іванівка.
Через селище пролягає залізнична лінія Харків — Суми, на якій розташована однойменна залізнична станція. Поруч із селищем пролягає автошлях територіального значення Т 1705.
Історія
Як і більшість населених пунктів району, селище Кириківка немає точної дати його заснування, але в останній чверті XVII століття село Кириківка зустрічається в документах, де вказано про заснування його переселенцями з Наддніпрянщини. Привів їх сюди осавул Кирик. За його іменем і було назване поселення. Спочатку воно складалося з 10 домогосподарств, але родючі землі, річка Ворскла приваблювали людей, які втікали від гніту польських феодалів. Наприкінці XVIII століття Кириківка стала сотенним містечком Охтирського полку, а вже в середині XVIII століття — військовою слободою. 1732 року в Кириківці налічувалось 1062 жителів та 267 домогосподарств. Земельні угіддя, в основному, належали кириківському сотнику М. Линицькому та козацькій старшині.
За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Кириківської волості Охтирського повіту Харківської губернії, мешкало 2384 особи (1140 чоловічої та 1244 — жіночої статі), налічувалось 451 домогосподарство, існувала православна церква, відбувалось 4 щорічних ярмарки та базари.
У 1878 році на території селища відкрита залізнична станція Кириківка. Перші поїзди через станцію пройшли у тому ж році у напрямку Мерефа — Ворожба. У 1895 році побудована вузькоколійна залізниця Кириківка — Охтирка, а станція Кириківка набула статусу вузлової.
Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 4616 осіб.
За новим адміністративним поділом 1923 року було утворено Кириківський район з адміністративним центром у Кириківці. До листопада 1923 року район входив до складу Богодухівської округи, після листопада 1923 року — до Охтирської округи Харківської губернії, а з 1925 року — до Харківської округи. Відбулися зміни в галузі медицини, освіти та культури. Станом на 1926 рік у селі були вже лікарня, медичний пункт, аптека. Початкову школу відвідувало 66 дітей, яких навчали два вчителі. Для сиріт був відкритий дитячий будинок.
Восени 1928 року постановою Президії Харківського окружного виконавчого комітету Кириківський район був ліквідований, а його територія включена до Охтирського району. Трудову початкову школу перетворено на семирічну. 1935 року на базі семирічки почала працювати середня загальноосвітня школа. Наприкінці 1930-х років у школі налічувалось 42 вчителі та понад 1 000 учнів. Були в Кириківці ще дві початкові школи, які відвідувало майже 500 дітей, яких навчало 12 учителів.
1929 року окупаційна радянська влада почала в селі колективізацію. 1932 року в селі було 5 колгоспів: «Червоний серпень», «Червоний шлях», «Вільна праця», «Нове життя» та «Ленінський шлях» (у 1950 році відбулось об'єднання колгоспів в один колгосп «Ленінський шлях», який згодом став великим механізованим господарством).
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 199 жителів селища.
З 1939 року Кириківка Охтирського району увійшла до складу Сумської області.
У 1941 році, після початку німецько-радянської війни, селище було тимчасово окуповане німецько-фашистськими військами. 20 лютого 1943 року Кириківка деокупована радянськими військами, проте, 13 березня Червона армія змушена була залишити село під натиском переважаючих сил ворога. Остаточно звільнено від німецько-фашистських військ у серпні 1943 року.
По закінченню війни почалося відновлення господарства. У 1945 році повністю відбудований цукровий завод. У 1948 році був перевищений довоєнний рівень виробництва цукру. У 1950-х роках в селі працювала лікарня, медичний пункт, аптека. На початку 1950-х років було повністю відновлені довоєнні посівні площі всіх місцевих колгоспів.
У 1951 році в Кириківці відповідно до постанови Ради Міністрів Союзу РСР була утворена МТС, в 1958 році перейменована в РТС З 1959 року — Кириківське відділення Великописарівського районного об'єднання «Сільгосптехніка». З 1967 року — Великописарівське районне об'єднання «Сільгосптехніка». 1990 року — Великописарівське підприємство «Агротехсервіс», пізніше — ВАТ Великописарівське районне підприємство «Агротехсервіс». В даний час — ТОВ «Кириківський Техсервіс», який виконує замовлення громадян та підприємств.
З 1957 року Кириківка — селище Охтирського району. З 1959 року Кириківка увійшла до складу Великописарівського району Сумської області.
У 1992 році колгосп «Ленінський шлях» був перейменований в КСП «Ворскла», а у 2000 році перейменований в ПСП «Ворскла», з січня 2001 року сільгосппідприємство — СТОВ «Ворскла», згодом — ТОВ «Кириківка», пізніше, на базі земель колишнього сільгосппідприємства «Ворскла» створено нове приватне сільгосппідприємство ТОВ «Кириківське».
10 вересня 2016 року утворена Кириківська селищна громада.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великописарівського району, селище міського типу увійшло до складу Охтирського району.
Інфраструктура
У селищі діє хлібоприймальний пункт, який був відкритий у 1929 році. За роки свого існування в хлібоприймальному підприємстві відбулися великі зміни. Всі роботи механізовані. Лабораторія пункту обладнана сучасною апаратурою. Місткість ХПП — 48 тис. тонн. З 2000 року — ВАТ «Кириківське хлібоприймальне підприємство».
На території ради працюють Кириківська та Заводська загальноосвітні школи І—ІІІ ступенів (217 учнів, 261 учень) та дитячий садок «Світлячок» (на 50 місць).
В селищі функціонує селищна лікарня на 15 ліжкомісць, амбулаторія, станція швидкої допомоги, стоматологічний кабінет, 3 аптеки. В селищі є Будинок культури, Заводський клуб, 2 бібліотеки. 2 музеї та 2 сквери.
Торговельне обслуговування населення здійснюють приватні підприємці, Правдинський робітничий кооператив. В селищі працюють 21 приватні крамниці, 1 крамниця Правдинського робітничого кооперативу, 4 підприємства громадського харчування, двічі на тиждень працює ринок.
На території селища діють: дільниця Великописарівського цеху електрозв'язку № 8, дільниця Великописарівського РЕМ, дільниця Охтирського управління експлуатації газового господарства, паливний склад, пожежна частина, дистанція захисних лісонасаджень, три відділення поштового зв'язку, мале підприємство «Агропостач».
Економіка
- ТОВ «Кириківка».
- Кириківське хлібоприймальне підприємство.
- ТОВ Сумим'ясомолпром.
- ТОВ Агропромислова компанія «Великописарівська».
Пам'ятки
- Кириківський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні.
- Технологія виготовлення весільного короваю й шишок — елемент нематеріальної культурної спадщини Сумської області.
Населення
1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
---|---|---|---|---|
5534 | 4732 | 3861 | 3326 | 2891 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001)
українська мова | російська |
---|---|
93,09 % | 6,50 % |
Персоналії
- Марченко Олексій Вікторович — солдат, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Масляний Антін Павлович — генерал-хорунжий Армії УНР.
- Маценко Павло — український музикознавець, диригент, педагог, публіцист, редактор, громадський діяч в діаспорі.
- Кузьменко Сергій — сировар, який створив 30 власних рецептів популярного молочного продукту. Його авторський сир «Гетьманський» завоював гран-прі в Італії
- Горбань Владислав Вячеславович — командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї, капітан 18-тої окремої бригади армійської авіації Збройних сил України. Герой України (посмертно). Загинув у ході російського вторгнення в Україну 6 березня 2022 року.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 Серпня 2016. Процитовано 13 Липня 2016.
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 500)(рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- Кириківка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 22 Травня 2021. Процитовано 22 Травня 2021.
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 272 с.
- . Архів оригіналу за 25 Січня 2021. Процитовано 6 Грудня 2020.
Джерела
- (рос.)
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiri ki vka selishe v Ukrayini administrativnij centr Kirikivskoyi selishnoyi gromadi Ohtirskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya 2885 osib 2017 selishe Kirikivka Gerb Kirikivki Prapor Kirikivki Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Ohtirskij rajon Gromada Kirikivska selishna gromada Kod KATOTTG UA59040070010092324 Osnovni dani Status iz 2024 roku Plosha 4 4 km Naselennya 2885 osib 01 01 2017 Poshtovij indeks 42833 Telefonnij kod 380 5457 Geografichni koordinati 50 21 27 pn sh 35 07 42 sh d H G O Visota nad rivnem morya 54 m Vodojma r Vorskla Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Kirikivka Do rajcentru avtoshlyahami 22 km Do obl centru avtoshlyahami 89 km Selishna vlada Adresa 42830 Sumska obl Ohtirskij r n smt Kirikivka vul Shiroka 12 Golova selishnoyi radi Stavickij Anatolij Karta Kirikivka Kirikivka Kirikivka u VikishovishiGeografiyaSelishe miskogo tipu Kirikivka roztashovane za 89 km vid oblasnogo centru 22 km vid rajonnogo centru ta za 32 km vid Velikoyi Pisarivki v lisostepovij zoni v misci vpadinnya richki Vesela v richku Vorsklicya yaka vpadaye v richku Vorskla Richki v comu misci zvivisti utvoryuyut limani starici i zabolocheni ozera Primikaye do kolishnogo sela Zavodske na vidstani 1 km roztashovane najblizhche selo Ivanivka Cherez selishe prolyagaye zaliznichna liniya Harkiv Sumi na yakij roztashovana odnojmenna zaliznichna stanciya Poruch iz selishem prolyagaye avtoshlyah teritorialnogo znachennya T 1705 IstoriyaYak i bilshist naselenih punktiv rajonu selishe Kirikivka nemaye tochnoyi dati jogo zasnuvannya ale v ostannij chverti XVII stolittya selo Kirikivka zustrichayetsya v dokumentah de vkazano pro zasnuvannya jogo pereselencyami z Naddnipryanshini Priviv yih syudi osavul Kirik Za jogo imenem i bulo nazvane poselennya Spochatku vono skladalosya z 10 domogospodarstv ale rodyuchi zemli richka Vorskla privablyuvali lyudej yaki vtikali vid gnitu polskih feodaliv Naprikinci XVIII stolittya Kirikivka stala sotennim mistechkom Ohtirskogo polku a vzhe v seredini XVIII stolittya vijskovoyu slobodoyu 1732 roku v Kirikivci nalichuvalos 1062 zhiteliv ta 267 domogospodarstv Zemelni ugiddya v osnovnomu nalezhali kirikivskomu sotniku M Linickomu ta kozackij starshini Za danimi na 1864 rik u kazenij slobodi centri Kirikivskoyi volosti Ohtirskogo povitu Harkivskoyi guberniyi meshkalo 2384 osobi 1140 cholovichoyi ta 1244 zhinochoyi stati nalichuvalos 451 domogospodarstvo isnuvala pravoslavna cerkva vidbuvalos 4 shorichnih yarmarki ta bazari U 1878 roci na teritoriyi selisha vidkrita zaliznichna stanciya Kirikivka Pershi poyizdi cherez stanciyu projshli u tomu zh roci u napryamku Merefa Vorozhba U 1895 roci pobudovana vuzkokolijna zaliznicya Kirikivka Ohtirka a stanciya Kirikivka nabula statusu vuzlovoyi Stanom na 1914 rik kilkist meshkanciv sela zrosla do 4616 osib Za novim administrativnim podilom 1923 roku bulo utvoreno Kirikivskij rajon z administrativnim centrom u Kirikivci Do listopada 1923 roku rajon vhodiv do skladu Bogoduhivskoyi okrugi pislya listopada 1923 roku do Ohtirskoyi okrugi Harkivskoyi guberniyi a z 1925 roku do Harkivskoyi okrugi Vidbulisya zmini v galuzi medicini osviti ta kulturi Stanom na 1926 rik u seli buli vzhe likarnya medichnij punkt apteka Pochatkovu shkolu vidviduvalo 66 ditej yakih navchali dva vchiteli Dlya sirit buv vidkritij dityachij budinok Voseni 1928 roku postanovoyu Prezidiyi Harkivskogo okruzhnogo vikonavchogo komitetu Kirikivskij rajon buv likvidovanij a jogo teritoriya vklyuchena do Ohtirskogo rajonu Trudovu pochatkovu shkolu peretvoreno na semirichnu 1935 roku na bazi semirichki pochala pracyuvati serednya zagalnoosvitnya shkola Naprikinci 1930 h rokiv u shkoli nalichuvalos 42 vchiteli ta ponad 1 000 uchniv Buli v Kirikivci she dvi pochatkovi shkoli yaki vidviduvalo majzhe 500 ditej yakih navchalo 12 uchiteliv 1929 roku okupacijna radyanska vlada pochala v seli kolektivizaciyu 1932 roku v seli bulo 5 kolgospiv Chervonij serpen Chervonij shlyah Vilna pracya Nove zhittya ta Leninskij shlyah u 1950 roci vidbulos ob yednannya kolgospiv v odin kolgosp Leninskij shlyah yakij zgodom stav velikim mehanizovanim gospodarstvom Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 199 zhiteliv selisha Z 1939 roku Kirikivka Ohtirskogo rajonu uvijshla do skladu Sumskoyi oblasti U 1941 roci pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni selishe bulo timchasovo okupovane nimecko fashistskimi vijskami 20 lyutogo 1943 roku Kirikivka deokupovana radyanskimi vijskami prote 13 bereznya Chervona armiya zmushena bula zalishiti selo pid natiskom perevazhayuchih sil voroga Ostatochno zvilneno vid nimecko fashistskih vijsk u serpni 1943 roku Po zakinchennyu vijni pochalosya vidnovlennya gospodarstva U 1945 roci povnistyu vidbudovanij cukrovij zavod U 1948 roci buv perevishenij dovoyennij riven virobnictva cukru U 1950 h rokah v seli pracyuvala likarnya medichnij punkt apteka Na pochatku 1950 h rokiv bulo povnistyu vidnovleni dovoyenni posivni ploshi vsih miscevih kolgospiv U 1951 roci v Kirikivci vidpovidno do postanovi Radi Ministriv Soyuzu RSR bula utvorena MTS v 1958 roci perejmenovana v RTS Z 1959 roku Kirikivske viddilennya Velikopisarivskogo rajonnogo ob yednannya Silgosptehnika Z 1967 roku Velikopisarivske rajonne ob yednannya Silgosptehnika 1990 roku Velikopisarivske pidpriyemstvo Agrotehservis piznishe VAT Velikopisarivske rajonne pidpriyemstvo Agrotehservis V danij chas TOV Kirikivskij Tehservis yakij vikonuye zamovlennya gromadyan ta pidpriyemstv Z 1957 roku Kirikivka selishe Ohtirskogo rajonu Z 1959 roku Kirikivka uvijshla do skladu Velikopisarivskogo rajonu Sumskoyi oblasti U 1992 roci kolgosp Leninskij shlyah buv perejmenovanij v KSP Vorskla a u 2000 roci perejmenovanij v PSP Vorskla z sichnya 2001 roku silgosppidpriyemstvo STOV Vorskla zgodom TOV Kirikivka piznishe na bazi zemel kolishnogo silgosppidpriyemstva Vorskla stvoreno nove privatne silgosppidpriyemstvo TOV Kirikivske 10 veresnya 2016 roku utvorena Kirikivska selishna gromada 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Velikopisarivskogo rajonu selishe miskogo tipu uvijshlo do skladu Ohtirskogo rajonu InfrastrukturaU selishi diye hliboprijmalnij punkt yakij buv vidkritij u 1929 roci Za roki svogo isnuvannya v hliboprijmalnomu pidpriyemstvi vidbulisya veliki zmini Vsi roboti mehanizovani Laboratoriya punktu obladnana suchasnoyu aparaturoyu Mistkist HPP 48 tis tonn Z 2000 roku VAT Kirikivske hliboprijmalne pidpriyemstvo Na teritoriyi radi pracyuyut Kirikivska ta Zavodska zagalnoosvitni shkoli I III stupeniv 217 uchniv 261 uchen ta dityachij sadok Svitlyachok na 50 misc V selishi funkcionuye selishna likarnya na 15 lizhkomisc ambulatoriya stanciya shvidkoyi dopomogi stomatologichnij kabinet 3 apteki V selishi ye Budinok kulturi Zavodskij klub 2 biblioteki 2 muzeyi ta 2 skveri Torgovelne obslugovuvannya naselennya zdijsnyuyut privatni pidpriyemci Pravdinskij robitnichij kooperativ V selishi pracyuyut 21 privatni kramnici 1 kramnicya Pravdinskogo robitnichogo kooperativu 4 pidpriyemstva gromadskogo harchuvannya dvichi na tizhden pracyuye rinok Na teritoriyi selisha diyut dilnicya Velikopisarivskogo cehu elektrozv yazku 8 dilnicya Velikopisarivskogo REM dilnicya Ohtirskogo upravlinnya ekspluataciyi gazovogo gospodarstva palivnij sklad pozhezhna chastina distanciya zahisnih lisonasadzhen tri viddilennya poshtovogo zv yazku male pidpriyemstvo Agropostach EkonomikaTOV Kirikivka Kirikivske hliboprijmalne pidpriyemstvo TOV Sumim yasomolprom TOV Agropromislova kompaniya Velikopisarivska Pam yatkiKirikivskij park park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya v Ukrayini Tehnologiya vigotovlennya vesilnogo korovayu j shishok element nematerialnoyi kulturnoyi spadshini Sumskoyi oblasti Naselennya1959 1979 1989 2001 2016 5534 4732 3861 3326 2891Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu 2001 ukrayinska mova rosijska 93 09 6 50 PersonaliyiMarchenko Oleksij Viktorovich soldat uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2017 Maslyanij Antin Pavlovich general horunzhij Armiyi UNR Macenko Pavlo ukrayinskij muzikoznavec dirigent pedagog publicist redaktor gromadskij diyach v diaspori Kuzmenko Sergij sirovar yakij stvoriv 30 vlasnih receptiv populyarnogo molochnogo produktu Jogo avtorskij sir Getmanskij zavoyuvav gran pri v Italiyi Gorban Vladislav Vyacheslavovich komandir vertolitnoyi lanki vertolitnoyi eskadrilyi kapitan 18 toyi okremoyi brigadi armijskoyi aviaciyi Zbrojnih sil Ukrayini Geroj Ukrayini posmertno Zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 6 bereznya 2022 roku Primitki Arhiv originalu za 18 Serpnya 2016 Procitovano 13 Lipnya 2016 Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Harkovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLVI Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1869 XCVI 209 s kod 500 ros doref Harkovskij kalendar na 1914 godѣ Izdanie Harkovskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Harkov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1914 VI 86 84 86 26 116 140 44 s ros doref Kirikivka Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 22 Travnya 2021 Procitovano 22 Travnya 2021 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 272 s ISBN 966 8201 26 4 Arhiv originalu za 25 Sichnya 2021 Procitovano 6 Grudnya 2020 Dzherela ros Oblikova kartka nedostupne posilannya z kvitnya 2019