Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Varanus glebopalma | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Varanus glebopalma (Mitchell, 1955) | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Varanus glebopalma (Mitchell, 1955) — вид варанів з підроду , живе на півночі Австралії. Усталеної української назви цей вид не має. Місцеві жителі називають його «англ. Twilight goanna» тобто сутінковий варан, бо на відміну від інших варанів цей веде присмерковий чи . Наукова назва «glebopalma» отримана за блискучі темні на лапах.
Опис
Довжина тіла може досягати метра чи навіть трохи більше. При цьому хвіст становить 179—246 % довжини тіла від носа до клоаки, тобто в середньому вдвічі довший за тулуб з головою та шиєю. При цьому деякі дослідники (Horn & Schurer 1978) вважають, що в західних варанів хвости довші ніж у східних. Характерною особливістю будови також є довга та гнучка шия.
і візерунки на шкірі сильно і певно залежать від довкілля. Зверху варан чорний з бежевим сітчастим малюнком і невеликими світлими плямами з чорною серединою. Верхня сторона голови та кінцівок чорні з дрібними цятками бежевого або кремового кольорів які разом утворюють на кінцівках досить великі плями. Зазвичай ближня половина хвоста зверху чорна, а задня кремово-жовта. Горло біле з рожевувато-бежевим мереживним малюнком. На губах та нижній щелепі цей візерунок переходить у темні смуги. Черево та груди брудно-білі з нечіткими поперечними смугами світлого червонувато-коричневого кольору. Хвіст та кінцівки на споді жовті. Дорослих варанів glebopalma можна легко відрізнити від близького виду V. glauerti завдяки відсутності яскравих смуг на хвості. Але в дуже молодих варанів хвіст часом цілком смугастий.
На підошвах тварини мають круглі, блискучі, темно-коричневі лускаті подушечки. Ймовірно вони забезпечують варанові краще зчеплення з поверхнею при пересуванні по скелям.
Луска на більшій частині тіла дрібненька, гладенька, неправильної форми. Навколо тіла в середині 130—170 рядів лусок.
Ніздрі розташовані ближче до кінця писку ніж до очей і відкриваються убік.
Хвіст округлий в перерізі без характерного для більшості варанів сплощення та кілю зверху. Позаду хвіст дещо стиснутий з боків. Луска на хвості гладенька чи з невеликими реберцями.
Поширення
Живе у тропічних районах півночі Австралії. Ареал від Кімберлі у Західній Австралії, проходить через Північну територію до Західного Квінсленду на сході. На півострові Кейп-Йорк не зустрічається. Водиться також на кількох островах уздовж узбережжя. Незважаючи на значну територію зустрічається V. glebopalma досить рідко.
Спосіб життя
На відміну від інших варанів веде переважно сутінковий спосіб життя і зазвичай відправляється на пошуки їжі після заходу сонця. Хоча час від часу нічну активність проявляють й деякі інші види, наприклад, V.komodoensis и V.salvator, але в цілому серед варанів лише V. glebopalma робить це регулярно. Втім це не суто нічний вид і тварину можна побачити і вдень.
Ці варани живуть в скелях і в деяких зручних для них місцях можна натрапити на досить значну кількість цих тварин, хоч в цілому це досить рідкісний вид. Живуть як на голих скелях так і в чагарниках на скелястих схилах. Знаходять собі сховок у тріщинах та печерах, під великими каменями.
Це дуже боязкий вид. Варани реагують на рух на відстані 50 метрів і одразу ховаються у сховок. Вони добре лазять по скелям і можуть вилізти на вертикальну стіну.
Харчується V. glebopalma переважно ящірками — сцинками, агамами, дрібнішими за них варанами тощо. Неодноразово дослідники спостерігали як ці варани ганялися за ящірками часом переслідуючи їх кілька десятків метрів перш ніж зловити. Також їдять жаб та інших дрібних хребетних, жуків, павуків, багатоніжок.
Розмноження
Статевої зрілості варан досягає при загальних лінійних розмірах приблизно 2/3 максимальних.
Розмноження ймовірно відбувається наприкінці сухого і на початку сезонів у жовтні-січні. Самиці відкладають щонайменше 5 яєць.
Вжиток
Господарського значення тварина не має і ніяк не використовується.
Примітки
- JCVI.org[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 27 травня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
Джерела
- Матеріали з Зоофоруму [ 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Стаття на сайті «Пітівник Австралією» [ 24 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Матеріали з форуму сайту myreptile.ru [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Стаття на сайті i-nature.ru[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Varanus glebopalma Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Scleroglossa Infraryad Anguimorpha Nadrodina Varanoidea Rodina Varani Varanidae Rid Varan Varanus Pidrid V Odatria Vid V glebopalma Binomialna nazva Varanus glebopalma Mitchell 1955 Posilannya Vikishovishe Varanus glebopalma EOL 462056 ITIS 716516 MSOP 83778099 NCBI 169842 Varanus glebopalma Mitchell 1955 vid varaniv z pidrodu zhive na pivnochi Avstraliyi Ustalenoyi ukrayinskoyi nazvi cej vid ne maye Miscevi zhiteli nazivayut jogo angl Twilight goanna tobto sutinkovij varan bo na vidminu vid inshih varaniv cej vede prismerkovij chi Naukova nazva glebopalma otrimana za bliskuchi temni na lapah OpisDovzhina tila mozhe dosyagati metra chi navit trohi bilshe Pri comu hvist stanovit 179 246 dovzhini tila vid nosa do kloaki tobto v serednomu vdvichi dovshij za tulub z golovoyu ta shiyeyu Pri comu deyaki doslidniki Horn amp Schurer 1978 vvazhayut sho v zahidnih varaniv hvosti dovshi nizh u shidnih Harakternoyu osoblivistyu budovi takozh ye dovga ta gnuchka shiya i vizerunki na shkiri silno i pevno zalezhat vid dovkillya Zverhu varan chornij z bezhevim sitchastim malyunkom i nevelikimi svitlimi plyamami z chornoyu seredinoyu Verhnya storona golovi ta kincivok chorni z dribnimi cyatkami bezhevogo abo kremovogo koloriv yaki razom utvoryuyut na kincivkah dosit veliki plyami Zazvichaj blizhnya polovina hvosta zverhu chorna a zadnya kremovo zhovta Gorlo bile z rozhevuvato bezhevim merezhivnim malyunkom Na gubah ta nizhnij shelepi cej vizerunok perehodit u temni smugi Cherevo ta grudi brudno bili z nechitkimi poperechnimi smugami svitlogo chervonuvato korichnevogo koloru Hvist ta kincivki na spodi zhovti Doroslih varaniv glebopalma mozhna legko vidrizniti vid blizkogo vidu V glauerti zavdyaki vidsutnosti yaskravih smug na hvosti Ale v duzhe molodih varaniv hvist chasom cilkom smugastij Na pidoshvah tvarini mayut krugli bliskuchi temno korichnevi luskati podushechki Jmovirno voni zabezpechuyut varanovi krashe zcheplennya z poverhneyu pri peresuvanni po skelyam Luska na bilshij chastini tila dribnenka gladenka nepravilnoyi formi Navkolo tila v seredini 130 170 ryadiv lusok Nizdri roztashovani blizhche do kincya pisku nizh do ochej i vidkrivayutsya ubik Hvist okruglij v pererizi bez harakternogo dlya bilshosti varaniv sploshennya ta kilyu zverhu Pozadu hvist desho stisnutij z bokiv Luska na hvosti gladenka chi z nevelikimi rebercyami PoshirennyaZhive u tropichnih rajonah pivnochi Avstraliyi Areal vid Kimberli u Zahidnij Avstraliyi prohodit cherez Pivnichnu teritoriyu do Zahidnogo Kvinslendu na shodi Na pivostrovi Kejp Jork ne zustrichayetsya Voditsya takozh na kilkoh ostrovah uzdovzh uzberezhzhya Nezvazhayuchi na znachnu teritoriyu zustrichayetsya V glebopalma dosit ridko Sposib zhittyaNa vidminu vid inshih varaniv vede perevazhno sutinkovij sposib zhittya i zazvichaj vidpravlyayetsya na poshuki yizhi pislya zahodu soncya Hocha chas vid chasu nichnu aktivnist proyavlyayut j deyaki inshi vidi napriklad V komodoensis i V salvator ale v cilomu sered varaniv lishe V glebopalma robit ce regulyarno Vtim ce ne suto nichnij vid i tvarinu mozhna pobachiti i vden Ci varani zhivut v skelyah i v deyakih zruchnih dlya nih miscyah mozhna natrapiti na dosit znachnu kilkist cih tvarin hoch v cilomu ce dosit ridkisnij vid Zhivut yak na golih skelyah tak i v chagarnikah na skelyastih shilah Znahodyat sobi shovok u trishinah ta pecherah pid velikimi kamenyami Ce duzhe boyazkij vid Varani reaguyut na ruh na vidstani 50 metriv i odrazu hovayutsya u shovok Voni dobre lazyat po skelyam i mozhut vilizti na vertikalnu stinu Harchuyetsya V glebopalma perevazhno yashirkami scinkami agamami dribnishimi za nih varanami tosho Neodnorazovo doslidniki sposterigali yak ci varani ganyalisya za yashirkami chasom peresliduyuchi yih kilka desyatkiv metriv persh nizh zloviti Takozh yidyat zhab ta inshih dribnih hrebetnih zhukiv pavukiv bagatonizhok RozmnozhennyaStatevoyi zrilosti varan dosyagaye pri zagalnih linijnih rozmirah priblizno 2 3 maksimalnih Rozmnozhennya jmovirno vidbuvayetsya naprikinci suhogo i na pochatku sezoniv u zhovtni sichni Samici vidkladayut shonajmenshe 5 yayec VzhitokGospodarskogo znachennya tvarina ne maye i niyak ne vikoristovuyetsya PrimitkiJCVI org nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 27 travnya 2010 Procitovano 27 lipnya 2011 DzherelaMateriali z Zooforumu 22 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Stattya na sajti Pitivnik Avstraliyeyu 24 serpnya 2011 u Wayback Machine Materiali z forumu sajtu myreptile ru 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Stattya na sajti i nature ru nedostupne posilannya z chervnya 2019