Сцинкові | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Підродини | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Сцинкові (Scincidae) — родина плазунів з підряду ящірок. Назва центрального роду Scincus походить з грец. σκίνκος.
Опис
Це одна з найчисленіших та найбільш розповсюджених родин ящірок. За кількістю відомих видів сцинкові поступаються лише ігуанам. Налічується близько 1200 видів.
Розміри тулуба сцинків сягають від 60 мм до 75 см. Голова у сцинків конічна, помітно загострена, вкрита великими правильно розташованими щитками. Тулуб циліндричний або трохи стиснутий з боків. На голові є шкіряні зкостенілості, які зрослися з кістками черепу.
Хвіст довгий, який поступово потоншується до кінця. Проте є види сцинків з дуже короткими хвостами. Кінцівки невеликі, п'ятипалі. Втім, у більшості сцинків вони редуковані, а деякі види сцинків майже або зовсім безногі.
Характерною ознакою родини є налягання круглястої луски одна на одну (як у риб). У деяких сцинків луска горбиста, з поздовжнім кілем (Tropidophorus). Під зроговілим покривом залягають кісткові пластини — остеодерми — які пронизано системою тонких канальців. Завдяки цьому тіло сцинків щільне та пружне на дотик.
У значної кількості сцинків спостерігається редукція слуху або зору.
Колір у сцинків може бути коричневим, бурим, жовтуватим, оливково-сірим. Черево — металевого, помаранчевого, червоного, жовтого кольору. Хвіст має сірий, коричневий, або навіть блакитний чи синій колір. Самці за кольором відрізняються від самиць.
Кров у сцинків зеленого кольору внаслідок накопичення [en].
Спосіб життя
Живе на суходолі, може мешкати також під землею. Полюбляє негусту траву, рідкі чагарникові зарості. Сцинки живуть у сухих, кам'янистих місцевостях, у пустелях та напівпустелях, степах, лісах, скелях, біля рік та водоймищ. Деякі види сцинкових мають звичку плавати.
Харчуються сцинкові дрібними ссавцями, комахами, дощовими хробаками, рослинною їжею, ракоподібними.
Перед розмноження риють нори, де доглядають за своїми дитинчатами. Сцинки бувають яйцекладними, яйцеживородними, живородними. Яйцекладні сцинки відкладають від 1 до 25 яєць, яйцеживородні — 10-18 яєць. У яєць сцинків інкубаційний період триває від 1-2 тижнів до 3 місяців.
Розмноження
Сцинки мешкають на всіх континентах, окрім Антарктиди та Арктики. Багато видів сцинків є в Африці, Австралії та Океанії, південній Америці, у північній Америці сцинки здебільшого водяться у США. В Азії сцинкові зустрічаються у Передній, Середній, Південній, південно-східній та Східній Азії (це здебільшого країни Перської затоки, Пакистан, Індія, Китай, Іран, Туреччина, Індонезія, Індокитай). В Європі сцинкові частіше мешкають у південній частині.
Роди сцинків
Джерела
- De Vosjoli, Philippe (1993) Prehensile-Tailed Skinks. Advanced Vivarium Systems.
- Eric R. Pianka, Laurie J. Vitt: Lizards: Windows to the Evolution of Diversity (Organisms and Environments). University of California Press (2003),
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
ScinkoviChornoskronnij sinoyazikij scinkBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Zavropsidi Sauropsida Klas Plazuni Reptilia parafiletichna grupa Pidryad Yashirki Lacertilia Infraryad ScincomorphaRodina Scinkovi Scincidae Dzhon Edvard Grej 1825PidrodiniPosilannyaVikishovishe ScincidaeVikividi ScincidaeEOL 8109ITIS 173957NCBI 66056Fossilworks 37946 Scinkovi Scincidae rodina plazuniv z pidryadu yashirok Nazva centralnogo rodu Scincus pohodit z grec skinkos OpisCe odna z najchislenishih ta najbilsh rozpovsyudzhenih rodin yashirok Za kilkistyu vidomih vidiv scinkovi postupayutsya lishe iguanam Nalichuyetsya blizko 1200 vidiv Rozmiri tuluba scinkiv syagayut vid 60 mm do 75 sm Golova u scinkiv konichna pomitno zagostrena vkrita velikimi pravilno roztashovanimi shitkami Tulub cilindrichnij abo trohi stisnutij z bokiv Na golovi ye shkiryani zkostenilosti yaki zroslisya z kistkami cherepu Hvist dovgij yakij postupovo potonshuyetsya do kincya Prote ye vidi scinkiv z duzhe korotkimi hvostami Kincivki neveliki p yatipali Vtim u bilshosti scinkiv voni redukovani a deyaki vidi scinkiv majzhe abo zovsim beznogi Harakternoyu oznakoyu rodini ye nalyagannya kruglyastoyi luski odna na odnu yak u rib U deyakih scinkiv luska gorbista z pozdovzhnim kilem Tropidophorus Pid zrogovilim pokrivom zalyagayut kistkovi plastini osteodermi yaki pronizano sistemoyu tonkih kanalciv Zavdyaki comu tilo scinkiv shilne ta pruzhne na dotik U znachnoyi kilkosti scinkiv sposterigayetsya redukciya sluhu abo zoru Kolir u scinkiv mozhe buti korichnevim burim zhovtuvatim olivkovo sirim Cherevo metalevogo pomaranchevogo chervonogo zhovtogo koloru Hvist maye sirij korichnevij abo navit blakitnij chi sinij kolir Samci za kolorom vidriznyayutsya vid samic Krov u scinkiv zelenogo koloru vnaslidok nakopichennya en Sposib zhittyaZhive na suhodoli mozhe meshkati takozh pid zemleyu Polyublyaye negustu travu ridki chagarnikovi zarosti Scinki zhivut u suhih kam yanistih miscevostyah u pustelyah ta napivpustelyah stepah lisah skelyah bilya rik ta vodojmish Deyaki vidi scinkovih mayut zvichku plavati Harchuyutsya scinkovi dribnimi ssavcyami komahami doshovimi hrobakami roslinnoyu yizheyu rakopodibnimi Pered rozmnozhennya riyut nori de doglyadayut za svoyimi ditinchatami Scinki buvayut yajcekladnimi yajcezhivorodnimi zhivorodnimi Yajcekladni scinki vidkladayut vid 1 do 25 yayec yajcezhivorodni 10 18 yayec U yayec scinkiv inkubacijnij period trivaye vid 1 2 tizhniv do 3 misyaciv RozmnozhennyaScinki meshkayut na vsih kontinentah okrim Antarktidi ta Arktiki Bagato vidiv scinkiv ye v Africi Avstraliyi ta Okeaniyi pivdennij Americi u pivnichnij Americi scinki zdebilshogo vodyatsya u SShA V Aziyi scinkovi zustrichayutsya u Perednij Serednij Pivdennij pivdenno shidnij ta Shidnij Aziyi ce zdebilshogo krayini Perskoyi zatoki Pakistan Indiya Kitaj Iran Turechchina Indoneziya Indokitaj V Yevropi scinkovi chastishe meshkayut u pivdennij chastini Rodi scinkivAblepharus Acontias Adrasteia Afroablepharus Amphiglossus Anomalopus Asymblepharus Ateuchosaurus Barkudia Brachymeles Caledoniscincus Calyptotis Carlia Celatiscincus Chalcides Coeranoscincus Cophoscincopus Cryptoblepharus Ctenotus Cyclodomorphus Dasia Egernia Emoia Eremiascincus Eroticoscincus Eugongylus Eumeces Eumecia Eurylepis Eutropis Feylinia Fojia Geomyersia Geoscincus Glaphyromorphus Gongylomorphus Graciliscincus Haackgreerius Hakaria Helioscincus Hemiergis Hemisphaeriodon Isopachys Janetaescincus Jarujinia Kanakysaurus Lacertaspis Lacertoides Lamprolepis Lampropholis Lankascincus Larutia Leptoseps Leptosiaphos Lerista Lioscincus Lipinia Lobulia Lubuya Lygisaurus Lygosoma Mabuya Macroscincus Marmorosphax Melanoseps Menetia Mesoscincus Mochlus Nannoscincus Ndurascincus Nessia Notoscincus Ophiomorus Ophioscincus Pamelaescincus Panaspis Papuascincus Paracontias Paralipinia Parvoscincus Phoboscincus Plestiodon Prasinohaema Proablepharus Proscelotes Pseudoacontias Pseudemoia Pygomeles Riopa Saiphos Saproscincus Scelotes Scincella Scincopus Scincus Scolecoseps Sepsina Sigaloseps Simiscincus Sirenoscincus Sphenomorphus Tachygia Techmarscincus Tiliqua Trachylepis Tribolonotus Tropidophorus Tropidoscincus Typhlacontias Typhlosaurus VoeltzkowiaDzherelaDe Vosjoli Philippe 1993 Prehensile Tailed Skinks Advanced Vivarium Systems ISBN 1 882770 24 2 Eric R Pianka Laurie J Vitt Lizards Windows to the Evolution of Diversity Organisms and Environments University of California Press 2003 ISBN 0 520 23401 4 Ce nezavershena stattya z gerpetologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi