Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ага́ма (Agama; від сур. agama, «ящірка») — рід ящірок родини агамових, ряду лускатих комахоїдних плазунів. Налічується як мінімум 37 видів в Африці, особливо в субсахарських регіонах.
| Агама | |
|---|---|
 | |
| Самець та самка Agama agama | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Ігуаноподібні (Iguania) |
| Родина: | Агамові (Agamidae) |
| Підродина: | Agaminae |
| Рід: | Агама (Agama) Daudin, 1802 |
 Вікісховище: Agama | |
Опис
Довжина тіла становить від 5 до 35 см. Їх колір різниться між видами, статтю та залежно від настрою. Домінантні самці у шлюбний період демонструють найяскравіше забарвлення. Самки, як правило, не такі барвисті як самці виду. Тулуб у більшості стрункий, голова витягнута, хвіст тонкий та стиснутий з обох боків. Мають довгі та потужні задні лапи, здатні швидко бігти та стрибати, коли стривожені.
У міфології народів Африки південніше Сахари з агамами пов'язаний вплив смерті у світі. Швидка агама випереджує повільного хамелеона, якого послали боги людині зі звісткою про те, що вони повинні жити вічно, і оголошує людям, що вони смертні. У бушменів агама (гцау) вважалась іноді людиною «древнього народу», який заселяв країну в часи перетворення. З частин тіла гцау утворились гори.
Спосіб життя
Агами ― денні тварини, тобто активні протягом світлового дня. Вони можуть переносити вищі температури, ніж більшість плазунів, але коли температура наближається до 38 °C, зазвичай ховаються в тіні. Харчуються в основному комахами. Їхні передні зуби, подібні до різців, та потужні щелепи пристосовані для боротьби з досить великою, твердопанцирною здобиччю. Інколи харчуються яйцями інших ящірок, рослинами, ягодами та насінням. Ряд ендемічних видів заселяють Сахару та кам'янисті пустелі Північної Африки (Agama bibroni, Agama flavimaculata), інші, навпаки, тяжіють до вологих тропічних лісів (Agama atricolis). Агама колоністів (Agama agama), що заселяє Західну Африку названа місцевими жителями за яскравий колір «райдужною», стала особливо численною на полях навколо селищ та навіть в домівках людини, де її охороняють та наглядають за нею, тому що вона знищує комах.
Зазвичай сезон розмноження та кладки яєць припадає на період після сезону дощів. Яйця відкладають кладками до 12 штук, залежно від виду та розмірів самки.
Розповсюдження
Поширені в Африці скрізь, окрім Мадагаскару. Більшість живуть в лісах на деревах або скелях, іноді підіймаються високо в гори, деякі види також пристосовуються до життя в селах, наприклад всередині солом'яних хатин.
Види
Примітки
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 144.
Література
- Африка. Енциклопедичний довідник. Т. 1-2. Москва, 1986
 | Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aga ma Agama vid sur agama yashirka rid yashirok rodini agamovih ryadu luskatih komahoyidnih plazuniv Nalichuyetsya yak minimum 37 vidiv v Africi osoblivo v subsaharskih regionah AgamaSamec ta samka Agama agamaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Iguanopodibni Iguania Rodina Agamovi Agamidae Pidrodina AgaminaeRid Agama Agama Daudin 1802Vikishovishe AgamaOpisDovzhina tila stanovit vid 5 do 35 sm Yih kolir riznitsya mizh vidami stattyu ta zalezhno vid nastroyu Dominantni samci u shlyubnij period demonstruyut najyaskravishe zabarvlennya Samki yak pravilo ne taki barvisti yak samci vidu Tulub u bilshosti strunkij golova vityagnuta hvist tonkij ta stisnutij z oboh bokiv Mayut dovgi ta potuzhni zadni lapi zdatni shvidko bigti ta stribati koli strivozheni U mifologiyi narodiv Afriki pivdennishe Sahari z agamami pov yazanij vpliv smerti u sviti Shvidka agama viperedzhuye povilnogo hameleona yakogo poslali bogi lyudini zi zvistkoyu pro te sho voni povinni zhiti vichno i ogoloshuye lyudyam sho voni smertni U bushmeniv agama gcau vvazhalas inodi lyudinoyu drevnogo narodu yakij zaselyav krayinu v chasi peretvorennya Z chastin tila gcau utvorilis gori Sposib zhittyaAgami denni tvarini tobto aktivni protyagom svitlovogo dnya Voni mozhut perenositi vishi temperaturi nizh bilshist plazuniv ale koli temperatura nablizhayetsya do 38 C zazvichaj hovayutsya v tini Harchuyutsya v osnovnomu komahami Yihni peredni zubi podibni do rizciv ta potuzhni shelepi pristosovani dlya borotbi z dosit velikoyu tverdopancirnoyu zdobichchyu Inkoli harchuyutsya yajcyami inshih yashirok roslinami yagodami ta nasinnyam Ryad endemichnih vidiv zaselyayut Saharu ta kam yanisti pusteli Pivnichnoyi Afriki Agama bibroni Agama flavimaculata inshi navpaki tyazhiyut do vologih tropichnih lisiv Agama atricolis Agama kolonistiv Agama agama sho zaselyaye Zahidnu Afriku nazvana miscevimi zhitelyami za yaskravij kolir rajduzhnoyu stala osoblivo chislennoyu na polyah navkolo selish ta navit v domivkah lyudini de yiyi ohoronyayut ta naglyadayut za neyu tomu sho vona znishuye komah Zazvichaj sezon rozmnozhennya ta kladki yayec pripadaye na period pislya sezonu doshiv Yajcya vidkladayut kladkami do 12 shtuk zalezhno vid vidu ta rozmiriv samki RozpovsyudzhennyaPoshireni v Africi skriz okrim Madagaskaru Bilshist zhivut v lisah na derevah abo skelyah inodi pidijmayutsya visoko v gori deyaki vidi takozh pristosovuyutsya do zhittya v selah napriklad vseredini solom yanih hatin VidiAgama aculeata Agama agama Agama hispida Agama planiceps Agama wachiraePrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 144 LiteraturaAfrika Enciklopedichnij dovidnik T 1 2 Moskva 1986 Ce nezavershena stattya z gerpetologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi