Данієле Де Россі (італ. Daniele De Rossi, нар. 24 липня 1983, Рим) — італійський футбольний тренер і колишній футболіст, що грав на позиції півзахисника.
Данієле Де Россі | ||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 24 липня 1983 (40 років) | |||||||||||||||||||||
Рим, Італія | ||||||||||||||||||||||
Зріст | 184 см | |||||||||||||||||||||
Вага | 78 кг | |||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||
1997–2000 2000–2003 | «Остія Маре» «Рома» | |||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||
Нагороди | | |||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||
Данієле Де Россі у Вікісховищі |
Майже всю кар'єру провів в італійській «Ромі», з якою двічі виграв Кубок Італії в 2007 і 2008 роках, а також Суперкубок Італії в 2007 році. Він був названий найкращим молодим футболістом Серії А в 2006 році та найкращим футболістом італійського року Серії А в 2009 році. Де Россі став капітаном «Роми» на початку сезону 2017/18 років після завершення кар'єри Франческо Тотті. Наприкінці сезону 2018/19 він покинув «Рому» після 18 сезонів у команді. Маючи 616 матчів за римлян у всіх турнірах, він є другим гравцем клубу за кількістю матчів за всю історію після Тотті. Згодом він приєднався до аргентинського клубу «Бока Хуніорс» влітку 2019 року та завершив кар'єру в січні наступного року.
Де Россі представляв Італію на юнацькому і молодіжному, вигравши молодіжний чемпіонат Європи 2004 року, а також здобувши бронзові медалі на Олімпійських іграх 2004 року. Також грав за національну збірну Італії, за яку протягом 2004—2017 років провів 117 матчів і є п'ятим гравцем за кількістю проведених матчів за всю історію збірної Італії та півзахисником з найбільшою кількістю матчів за всю історію. З 21 голом він є найрезультативнішим півзахисником збірної Італії після Другої світової війни та другим найрезультативнішим півзахисником Італії за всю історію Адольфо Балонч'єрі. Де Россі був з командою переможцем чемпіонату світу 2006 року, а також брав участь у Євро-2008, Кубку Конфедерацій 2009 року, чемпіонаті світу 2010, Євро-2012, де став віцечемпіоном і був включений до символічної збірної, Кубку Конфедерацій 2013 року, здобувши бронзові медалі, чемпіонаті світу 2014 року та Євро-2016.
По завершенні ігрової кар'єри став тренером і обіймав посаду помічника головного тренера у штабі Роберто Манчіні в збірній Італії, а також працював головним тренером у СПАЛі. У січні 2024 року очолив рідну «Рому».
Клубна кар'єра
Вихованець юнацької футбольної команди «Остія Маре». 2000 року продовжив займатися футболом у молодіжній команді клубу «Рома».
У дорослому футболі дебютував за «Рому» 2001 року, з того часу незмінно захищав її кольори протягом вісімнадцяти сезонів. Провів загалом у складі «вовків» 616 офіційних матчів, забивши 63 голи, двічі ставав володарем Кубка Італії. За кількістю ігор за римську команду поступається лише своєму багаторічному партнерові по футбольному полю Франческо Тотті.
У травні 2019 року було офіційно оголошено, що клуб не має наміри подовжувати контракт із наддосвідченим півзахисником, який добігав до завершення. За 12 днів Де Россі провів свою останню гру за «Рому», після чого вирішив не завершувати ігрову кар'єру.
26 липня 2019 року гравець, якому щойно виповнилося 36 років, уклав однорічну угоду з аргентинським «Бока Хуніорс», де спортивним директором працював багаторічний одноклубник Де Россі по «Ромі» Ніколас Бурдіссо. 13 серпня 2019 року Де Россі дебютував за «Боку» проти «Альмагро» (1:1) у Кубку Аргентини, забивш свій перший і єдиний гол за клуб, але його команда вилетіла зі змагань після поразки в серії пенальті. Загалом до кінця року він зіграв 7 ігор в усіх турнірах за клуб і 6 січня 2020 року оголосив про завершення кар'єр, пославшись на сімейні причини.
Виступи за збірні
2001 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні.
Протягом 2002—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 20 офіційних матчах, забив 3 голи. Був учасником футбольного турніру на Літніх Олімпійських іграх 2004 року, де разом з командою виборов бронзові олімпійські нагороди.
2004 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. На наступні 13 років став гравцем основного складу італійської команди. За ці роки був учасником фінальних частин трьох чемпіонатів Європи і трьох чемпіонатів світу, включаючи переможний для італійців чемпіонат світу 2006 року у Німеччині.
У листопаді 2014 року провів свою соту гру за збірну, а за три роки завершив кар'єру в національній команді, маючи в активі 117 ігор у її складі, що на той момент стало (четвертим показником) в історії «сквадри адзурри». Попри амплуа півзахисника регулярно відзначався забитими голами і на момент припинення виступів за національну команду мав в активі 21 забитий гол, посідаючи на той час 12-те місце серед її (найкращих в історії бомбардирів).
Тренерська кар'єра
18 березня 2021 року Де Россі було представлено як нового помічника Роберто Манчіні у національній збірній Італії. 11 липня 2021 року Італія виграла Євро-2020 після перемоги у фіналі у серії пенальті проти Англії. 13 серпня він залишив італійську команду, щоб завершити свій тренерський курс, а 23 листопада повернувся до роботи в Італійській федерації футболу, цього разу на посаду технічного співробітника для юнацьких команд віком від 15 до 20 років. У січні 2022 року він погодився повернутися тренерського штабу Роберто Манчіні, щоб допомогти у збірній плей-оф кваліфікації до чемпіонату світу 2022 року, але італійцям не вдалось вийти на «мундіаль».
11 жовтня 2022 року Де Россі був призначений новим тренером команди Серії B СПАЛ. На момент призначення Де Россі команда посідала 14-е місце у турнірній таблиці, здобувши лише дві перемоги за 8 турів. Однак покращити результати команди тренеру-початківцю не вдалося, і команда при ньому здобула лише 3 перемоги у 17 матчах, через що вже 14 лютого 2023 року він, не доопрацювавши до кінця сезону, залишив посаду, опустивши команду на 18 місце.
16 січня 2024 року Де Россі був призначений головним тренером «Роми» до кінця сезону, змінивши на цій посаді Жозе Моурінью.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2001-02 | «Рома» | A | 0 | 0 | КІ | 3 | 0 | ЛЧ | 1 | 0 | — | — | 4 | 0 | |
2002-03 | A | 4 | 2 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | — | — | 6 | 2 | ||
2003-04 | A | 17 | 0 | КІ | 4 | 0 | КУЄФА | 6 | 1 | — | — | 27 | 1 | ||
2004-05 | A | 30 | 2 | КІ | 5 | 1 | ЛЧ | 2 | 1 | — | — | 37 | 4 | ||
2005-06 | A | 34 | 6 | КІ | 4 | 0 | КУЄФА | 7 | 0 | — | — | 45 | 6 | ||
2006-07 | A | 36 | 2 | КІ | 8 | 2 | ЛЧ | 10 | 2 | СІ | 1 | 0 | 55 | 6 | |
2007-08 | A | 34 | 5 | КІ | 6 | 0 | ЛЧ | 10 | 0 | СІ | 1 | 1 | 51 | 6 | |
2008-09 | A | 33 | 3 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ | 7 | 0 | СІ | 1 | 1 | 43 | 4 | |
2009-10 | A | 33 | 7 | КІ | 4 | 1 | ЛЄ | 12 | 3 | 49 | 11 | ||||
2010-11 | A | 28 | 2 | КІ | 4 | 0 | ЛЧ | 7 | 1 | СІ | 1 | 0 | 40 | 3 | |
2011–12 | A | 32 | 4 | КІ | 0 | 0 | ЛЄ | 0 | 0 | - | - | - | 32 | 4 | |
2012–13 | A | 25 | 0 | КІ | 4 | 0 | - | - | - | - | - | - | 29 | 0 | |
2013–14 | A | 32 | 1 | КІ | 4 | 0 | - | - | - | - | - | - | 36 | 1 | |
2014–15 | A | 26 | 2 | КІ | 1 | 1 | ЛЧ+ЛЄ | 3+4 | 0 | - | - | - | 34 | 3 | |
2015–16 | A | 24 | 1 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 6 | 2 | - | - | - | 31 | 3 | |
2016–17 | A | 31 | 4 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ+ЛЄ | 2+6 | 0+1 | - | - | - | 40 | 5 | |
2017–18 | A | 22 | 1 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 10 | 1 | - | - | - | 32 | 2 | |
2018–19 | A | 18 | 1 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 4 | 1 | - | - | - | 23 | 2 | |
Усього за «Рому» | 459 | 43 | 55 | 5 | 98 | 13 | 4 | 2 | 616 | 63 | |||||
2019–20 | «Бока Хуніорс» | ПД | 5 | 0 | КА | 1 | 1 | КЛ | 1 | 0 | - | - | - | 7 | 1 |
Усього за кар'єру | 464 | 43 | 56 | 6 | 99 | 13 | 4 | 2 | 623 | 64 |
Статистика виступів за збірну
Титули і досягнення
- Володар Кубка Італії (2): 2006/07, 2007/08
- Володар Суперкубка Італії (1): 2007
- Чемпіон світу (1): 2006
- Чемпіон Європи (U-21): 2004
- Бронзовий олімпійський призер: 2004
- Віце-чемпіон Європи: 2012
Примітки
- Oscar Aic, Cannavaro cannibale [AIC Oscars, "cannibal" Cannavaro] (італ.). La Gazzetta dello Sport. 29 січня 2007. Процитовано 16 грудня 2015.
- Daniele De Rossi bids emotional farewell as Roma defeat Parma. Eurosport.com. 26 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
- Claudio Ranieri and Daniele de Rossi bid farewell to Roma. BBC Sport. 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
- OFFICIAL: De Rossi to leave Roma. Football Italia. 14 травня 2019.
- Daniele ya jugó en La Boca [Daniele already played in La Boca] (ісп.). Olé. 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
- Bienvenido Daniele. bocajuniors.com.ar. 26 липня 2019.
- ¿Por qué De Rossi eligió Boca? [Why De Rossi chose Boca?] (ісп.). Olé. 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
- Daniele De Rossi Scores In Boca Juniors Debut. www.beinsports.com. 13 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
- Daniele De Rossi si ritira: addio al Boca, torna in Italia. sport.sky.it (італ.). 6 січня 2020. Процитовано 6 січня 2020.
- De Rossi: 'I am retiring'. Football Italia. 6 січня 2019.
- Daniele de Rossi: Italy World Cup winner and Roma legend retires aged 36. BBC Sport (брит.). 6 січня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
- De Rossi ritrova l'Azzurro: "Orgoglioso di entrare nello staff di Mancini, grazie per la fiducia" (Italian) . La Gazzetta dello Sport. 18 березня 2021. Процитовано 18 березня 2021.
- De Rossi joins Mancini's staff at Italy. Football Italia. 18 березня 2021.
- England lose shootout in Euro 2020 final. BBC Sport (брит.). Процитовано 11 липня 2021.
- De Rossi, ufficiale il nuovo ruolo con l'Italia: sarà assistente delle giovanili (італ.). La Gazzetta dello Sport. 23 листопада 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
- De Rossi ritorna nello staff della Nazionale: all'Italia serve la magia di Wembley (італ.). La Gazzetta dello Sport. 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
- Daniele De Rossi nouvel entraîneur de la SPAL [Daniele De Rossi new SPAL coach] (фр.). L'Équipe. 11 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
- (італ.). СПАЛ (футбольний клуб). 11 жовтня 2022. Архів оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
- Daniele De Rossi sollevato dall'incarico di allenatore della SPAL (Italian) . СПАЛ (футбольний клуб). 14 лютого 2023. Процитовано 14 лютого 2023.
- ROMA APPOINT DE ROSSI AS NEW HEAD COACH. AS Roma. 16 січня 2024. Процитовано 16 січня 2024.
- У плей-оф.
- 100-та гра
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Даніеле Де Россі |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даніеле Де Россі |
- (італ.)
- на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Даніеле Де Россі на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Даніеле Де Россі на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Даніеле Де Россі на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Даніеле Де Россі на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Даніеле Де Россі на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem De Rossi Daniyele De Rossi ital Daniele De Rossi nar 24 lipnya 1983 Rim italijskij futbolnij trener i kolishnij futbolist sho grav na poziciyi pivzahisnika Daniyele De Rossi Daniyele De Rossi Osobisti dani Narodzhennya 24 lipnya 1983 1983 07 24 40 rokiv Rim Italiya Zrist 184 sm Vaga 78 kg Gromadyanstvo Italiya Poziciya pivzahisnik Yunacki klubi 1997 2000 2000 2003 Ostiya Mare Roma Profesionalni klubi Roki Klub I g 2001 2019 Roma 459 43 2019 2020 Boka Huniors 5 1 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 2001 Italiya U 19 3 0 2002 Italiya U 20 4 0 2003 2004 Italiya U 21 16 3 2004 2017 Italiya 117 21 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada 2021 2022 Italiya asist 2022 2023 SPAL 2024 Roma Zvannya nagorodi Nagorodi Orden Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Daniyele De Rossi u Vikishovishi Majzhe vsyu kar yeru proviv v italijskij Romi z yakoyu dvichi vigrav Kubok Italiyi v 2007 i 2008 rokah a takozh Superkubok Italiyi v 2007 roci Vin buv nazvanij najkrashim molodim futbolistom Seriyi A v 2006 roci ta najkrashim futbolistom italijskogo roku Seriyi A v 2009 roci De Rossi stav kapitanom Romi na pochatku sezonu 2017 18 rokiv pislya zavershennya kar yeri Franchesko Totti Naprikinci sezonu 2018 19 vin pokinuv Romu pislya 18 sezoniv u komandi Mayuchi 616 matchiv za rimlyan u vsih turnirah vin ye drugim gravcem klubu za kilkistyu matchiv za vsyu istoriyu pislya Totti Zgodom vin priyednavsya do argentinskogo klubu Boka Huniors vlitku 2019 roku ta zavershiv kar yeru v sichni nastupnogo roku De Rossi predstavlyav Italiyu na yunackomu i molodizhnomu vigravshi molodizhnij chempionat Yevropi 2004 roku a takozh zdobuvshi bronzovi medali na Olimpijskih igrah 2004 roku Takozh grav za nacionalnu zbirnu Italiyi za yaku protyagom 2004 2017 rokiv proviv 117 matchiv i ye p yatim gravcem za kilkistyu provedenih matchiv za vsyu istoriyu zbirnoyi Italiyi ta pivzahisnikom z najbilshoyu kilkistyu matchiv za vsyu istoriyu Z 21 golom vin ye najrezultativnishim pivzahisnikom zbirnoyi Italiyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni ta drugim najrezultativnishim pivzahisnikom Italiyi za vsyu istoriyu Adolfo Balonch yeri De Rossi buv z komandoyu peremozhcem chempionatu svitu 2006 roku a takozh brav uchast u Yevro 2008 Kubku Konfederacij 2009 roku chempionati svitu 2010 Yevro 2012 de stav vicechempionom i buv vklyuchenij do simvolichnoyi zbirnoyi Kubku Konfederacij 2013 roku zdobuvshi bronzovi medali chempionati svitu 2014 roku ta Yevro 2016 Po zavershenni igrovoyi kar yeri stav trenerom i obijmav posadu pomichnika golovnogo trenera u shtabi Roberto Manchini v zbirnij Italiyi a takozh pracyuvav golovnim trenerom u SPALi U sichni 2024 roku ocholiv ridnu Romu Klubna kar yeraVihovanec yunackoyi futbolnoyi komandi Ostiya Mare 2000 roku prodovzhiv zajmatisya futbolom u molodizhnij komandi klubu Roma U doroslomu futboli debyutuvav za Romu 2001 roku z togo chasu nezminno zahishav yiyi kolori protyagom visimnadcyati sezoniv Proviv zagalom u skladi vovkiv 616 oficijnih matchiv zabivshi 63 goli dvichi stavav volodarem Kubka Italiyi Za kilkistyu igor za rimsku komandu postupayetsya lishe svoyemu bagatorichnomu partnerovi po futbolnomu polyu Franchesko Totti U travni 2019 roku bulo oficijno ogolosheno sho klub ne maye namiri podovzhuvati kontrakt iz naddosvidchenim pivzahisnikom yakij dobigav do zavershennya Za 12 dniv De Rossi proviv svoyu ostannyu gru za Romu pislya chogo virishiv ne zavershuvati igrovu kar yeru 26 lipnya 2019 roku gravec yakomu shojno vipovnilosya 36 rokiv uklav odnorichnu ugodu z argentinskim Boka Huniors de sportivnim direktorom pracyuvav bagatorichnij odnoklubnik De Rossi po Romi Nikolas Burdisso 13 serpnya 2019 roku De Rossi debyutuvav za Boku proti Almagro 1 1 u Kubku Argentini zabivsh svij pershij i yedinij gol za klub ale jogo komanda viletila zi zmagan pislya porazki v seriyi penalti Zagalom do kincya roku vin zigrav 7 igor v usih turnirah za klub i 6 sichnya 2020 roku ogolosiv pro zavershennya kar yer poslavshis na simejni prichini Vistupi za zbirniDe Rossi livoruch proti Alvaro Arbeloa u finali Yevro 2012 2001 roku debyutuvav u skladi yunackoyi zbirnoyi Italiyi vzyav uchast u 3 igrah na yunackomu rivni Protyagom 2002 2004 rokiv zaluchavsya do skladu molodizhnoyi zbirnoyi Italiyi Na molodizhnomu rivni zigrav u 20 oficijnih matchah zabiv 3 goli Buv uchasnikom futbolnogo turniru na Litnih Olimpijskih igrah 2004 roku de razom z komandoyu viborov bronzovi olimpijski nagorodi 2004 roku debyutuvav v oficijnih matchah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Italiyi Na nastupni 13 rokiv stav gravcem osnovnogo skladu italijskoyi komandi Za ci roki buv uchasnikom finalnih chastin troh chempionativ Yevropi i troh chempionativ svitu vklyuchayuchi peremozhnij dlya italijciv chempionat svitu 2006 roku u Nimechchini U listopadi 2014 roku proviv svoyu sotu gru za zbirnu a za tri roki zavershiv kar yeru v nacionalnij komandi mayuchi v aktivi 117 igor u yiyi skladi sho na toj moment stalo chetvertim pokaznikom v istoriyi skvadri adzurri Popri amplua pivzahisnika regulyarno vidznachavsya zabitimi golami i na moment pripinennya vistupiv za nacionalnu komandu mav v aktivi 21 zabitij gol posidayuchi na toj chas 12 te misce sered yiyi najkrashih v istoriyi bombardiriv Trenerska kar yera18 bereznya 2021 roku De Rossi bulo predstavleno yak novogo pomichnika Roberto Manchini u nacionalnij zbirnij Italiyi 11 lipnya 2021 roku Italiya vigrala Yevro 2020 pislya peremogi u finali u seriyi penalti proti Angliyi 13 serpnya vin zalishiv italijsku komandu shob zavershiti svij trenerskij kurs a 23 listopada povernuvsya do roboti v Italijskij federaciyi futbolu cogo razu na posadu tehnichnogo spivrobitnika dlya yunackih komand vikom vid 15 do 20 rokiv U sichni 2022 roku vin pogodivsya povernutisya trenerskogo shtabu Roberto Manchini shob dopomogti u zbirnij plej of kvalifikaciyi do chempionatu svitu 2022 roku ale italijcyam ne vdalos vijti na mundial 11 zhovtnya 2022 roku De Rossi buv priznachenij novim trenerom komandi Seriyi B SPAL Na moment priznachennya De Rossi komanda posidala 14 e misce u turnirnij tablici zdobuvshi lishe dvi peremogi za 8 turiv Odnak pokrashiti rezultati komandi treneru pochatkivcyu ne vdalosya i komanda pri nomu zdobula lishe 3 peremogi u 17 matchah cherez sho vzhe 14 lyutogo 2023 roku vin ne doopracyuvavshi do kincya sezonu zalishiv posadu opustivshi komandu na 18 misce 16 sichnya 2024 roku De Rossi buv priznachenij golovnim trenerom Romi do kincya sezonu zminivshi na cij posadi Zhoze Mourinyu Statistika vistupivStatistika klubnih vistupiv Sezon Komanda Chempionat Nacionalnij kubok Kontinentalni kubki Inshi zmagannya Usogo Liga Igor Goliv Liga Igor Goliv Liga Igor Goliv Liga Igor Goliv Igor Goliv 2001 02 Roma A 0 0 KI 3 0 LCh 1 0 4 0 2002 03 A 4 2 KI 2 0 LCh 0 0 6 2 2003 04 A 17 0 KI 4 0 KUYeFA 6 1 27 1 2004 05 A 30 2 KI 5 1 LCh 2 1 37 4 2005 06 A 34 6 KI 4 0 KUYeFA 7 0 45 6 2006 07 A 36 2 KI 8 2 LCh 10 2 SI 1 0 55 6 2007 08 A 34 5 KI 6 0 LCh 10 0 SI 1 1 51 6 2008 09 A 33 3 KI 2 0 LCh 7 0 SI 1 1 43 4 2009 10 A 33 7 KI 4 1 LYe 12 3 49 11 2010 11 A 28 2 KI 4 0 LCh 7 1 SI 1 0 40 3 2011 12 A 32 4 KI 0 0 LYe 0 0 32 4 2012 13 A 25 0 KI 4 0 29 0 2013 14 A 32 1 KI 4 0 36 1 2014 15 A 26 2 KI 1 1 LCh LYe 3 4 0 34 3 2015 16 A 24 1 KI 1 0 LCh 6 2 31 3 2016 17 A 31 4 KI 1 0 LCh LYe 2 6 0 1 40 5 2017 18 A 22 1 KI 0 0 LCh 10 1 32 2 2018 19 A 18 1 KI 1 0 LCh 4 1 23 2 Usogo za Romu 459 43 55 5 98 13 4 2 616 63 2019 20 Boka Huniors PD 5 0 KA 1 1 KL 1 0 7 1 Usogo za kar yeru 464 43 56 6 99 13 4 2 623 64 Statistika vistupiv za zbirnu Statistika matchiv i goliv za zbirnu Italiya Data Misto Gospodari Rezultat Gosti Turnir Goli Primitki 04 09 2004 Palermo Italiya 2 1 Norvegiya Vidbir do ChS 2006 1 09 10 2004 Celye Sloveniya 1 0 Italiya Vidbir do ChS 2006 13 10 2004 Parma Italiya 4 3 Bilorus Vidbir do ChS 2006 1 17 11 2004 Messina Italiya 1 0 Finlyandiya tovariskij match 09 02 2005 Kalyari Italiya 2 0 Rosiya tovariskij match 26 03 2005 Milan Italiya 2 0 Shotlandiya Vidbir do ChS 2006 30 03 2005 Paduya Italiya 0 0 Islandiya tovariskij match 04 06 2005 Oslo Norvegiya 0 0 Italiya Vidbir do ChS 2006 17 08 2005 Dublin Irlandiya 1 2 Italiya tovariskij match 03 09 2005 Glazgo Shotlandiya 1 1 Italiya Vidbir do ChS 2006 08 10 2005 Palermo Italiya 1 0 Sloveniya Vidbir do ChS 2006 12 10 2005 Lechche Italiya 2 1 Moldova Vidbir do ChS 2006 12 11 2005 Amsterdam Niderlandi 1 3 Italiya tovariskij match 16 11 2005 Zheneva Italiya 1 1 Kot d Ivuar tovariskij match 01 03 2006 Florenciya Italiya 4 1 Nimechchina tovariskij match 1 31 05 2006 Zheneva Shvejcariya 1 1 Italiya tovariskij match 02 06 2006 Lozanna Italiya 0 0 Ukrayina tovariskij match 12 06 2006 Gannover Italiya 2 0 Gana ChS 2006 1 j etap 17 06 2006 Kajzerslautern Italiya 1 1 SShA ChS 2006 1 j etap 09 07 2006 Berlin Italiya 1 1 d ch 5 3 p p Franciya ChS 2006 Final Chempioni svitu 02 09 2006 Neapol Italiya 1 1 Litva Vidbir do ChYe 2008 06 09 2006 Parizh Franciya 3 1 Italiya Vidbir do ChYe 2008 07 10 2006 Rim Italiya 2 0 Ukrayina Vidbir do ChYe 2008 11 10 2006 Tbilisi Gruziya 1 3 Italiya Vidbir do ChYe 2008 1 15 11 2006 Bergamo Italiya 1 1 Turechchina tovariskij match 28 03 2007 Bari Italiya 2 0 Shotlandiya Vidbir do ChYe 2008 06 06 2007 Kaunas Litva 0 2 Italiya Vidbir do ChYe 2008 08 09 2007 Milan Italiya 0 0 Franciya Vidbir do ChYe 2008 17 10 2007 Siyena Italiya 2 0 PAR tovariskij match 17 11 2007 Glazgo Shotlandiya 1 2 Italiya Vidbir do ChYe 2008 21 11 2007 Modena Italiya 3 1 Farerski ostrovi Vidbir do ChYe 2008 06 02 2008 Cyurih Italiya 3 1 Portugaliya tovariskij match 26 03 2008 Elche Ispaniya 1 0 Italiya tovariskij match 13 06 2008 Cyurih Italiya 1 1 Rumuniya ChYe 2008 1 j etap 17 06 2008 Cyurih Franciya 0 2 Italiya ChYe 2008 1 j etap 1 22 06 2008 Viden Ispaniya 0 0 d ch 4 2 p p Italiya ChYe 2008 chvertfinal 20 08 2008 Nicca Italiya 2 2 Avstriya tovariskij match 06 09 2008 Larnaka Kipr 1 2 Italiya Vidbir do ChS 2010 10 09 2008 Udine Italiya 2 0 Gruziya Vidbir do ChS 2010 2 11 10 2008 Sofiya Bolgariya 0 0 Italiya Vidbir do ChS 2010 15 10 2008 Lechche Italiya 2 1 Chornogoriya Vidbir do ChS 2010 19 11 2008 Afini Greciya 1 1 Italiya tovariskij match 10 02 2009 London Braziliya 2 0 Italiya tovariskij match 28 03 2009 Podgoricya Chornogoriya 0 2 Italiya Vidbir do ChS 2010 01 04 2009 Bari Italiya 1 1 Irlandiya Vidbir do ChS 2010 15 06 2009 Pretoriya SShA 1 3 Italiya Kubok Konfederacij 1 18 06 2009 Jogannesburg Yegipet 1 0 Italiya Kubok Konfederacij 21 06 2009 Pretoriya Italiya 0 3 Braziliya Kubok Konfederacij 09 09 2009 Turin Italiya 2 0 Bolgariya Vidbir do ChS 2010 10 10 2009 Dublin Irlandiya 2 2 Italiya Vidbir do ChS 2010 14 10 2009 Parma Italiya 3 2 Kipr Vidbir do ChS 2010 03 03 2010 Monako Italiya 0 0 Kamerun tovariskij match 03 06 2010 Bryussel Italiya 1 2 Meksika tovariskij match 05 06 2010 Zheneva Shvejcariya 1 1 Italiya tovariskij match 14 06 2010 Kejptaun Italiya 1 1 Paragvaj ChS 2010 1 j etap 1 20 06 2010 Mbombela Italiya 1 1 Nova Zelandiya ChS 2010 1 j etap 24 06 2010 Jogannesburg Slovachchina 3 2 Italiya ChS 2010 1 j etap 10 08 2010 London Italiya 0 1 Kot d Ivuar tovariskij match 03 09 2010 Tallinn Estoniya 1 2 Italiya Vidbir do ChYe 2012 07 09 2010 Florenciya Italiya 5 0 Farerski ostrovi Vidbir do ChYe 2012 1 08 10 2010 Belfast Pivnichna Irlandiya 0 0 Italiya Vidbir do ChYe 2012 17 11 2010 Klagenfurt Rumuniya 1 1 Italiya tovariskij match 09 02 2011 Dortmund Nimechchina 1 1 Italiya tovariskij match 10 08 2011 Bari Italiya 2 1 Ispaniya tovariskij match 02 09 2011 Torsgavn Farerski ostrovi 0 1 Italiya Vidbir do ChYe 2012 06 09 2011 Florenciya Italiya 1 0 Sloveniya Vidbir do ChYe 2012 07 10 2011 Belgrad Serbiya 1 1 Italiya Vidbir do ChYe 2012 11 10 2011 Peskara Italiya 3 0 Pivnichna Irlandiya Vidbir do ChYe 2012 11 11 2011 Vroclav Polsha 0 2 Italiya tovariskij match 15 11 2011 Rim Italiya 0 1 Urugvaj tovariskij match 29 2 2012 Genuya Italiya 0 1 SShA tovariskij match 70 1 6 2012 Cyurih Italiya 0 3 Rosiya tovariskij match 60 10 6 2012 Gdansk Ispaniya 1 1 Italiya ChYe 2012 1 j etap 14 6 2012 Poznan Italiya 1 1 Horvatiya ChYe 2012 1 j etap 18 6 2012 Poznan Italiya 2 0 Irlandiya ChYe 2012 1 j etap 24 6 2012 Kiyiv Angliya 0 0 d ch 2 4 p p Italiya ChYe 2012 chvertfinal 80 28 6 2012 Varshava Nimechchina 1 2 Italiya ChYe 2012 pivfinal 1 7 2012 Kiyiv Ispaniya 4 0 Italiya ChYe 2012 Final 15 8 2012 Bern Italiya 1 2 Angliya tovariskij match 1 kap 7 9 2012 Sofiya misto Bolgariya 2 2 Italiya Vidbir do ChS 2014 12 10 2012 Yerevan Virmeniya 1 3 Italiya Vidbir do ChS 2014 1 16 10 2012 Milan Italiya 3 1 Daniya Vidbir do ChS 2014 1 6 2 2013 Amsterdam Niderlandi 1 1 Italiya tovariskij match 61 21 3 2013 Zheneva Italiya 2 2 Braziliya tovariskij match 1 81 7 6 2013 Praga Chehiya 0 0 Italiya Vidbir do ChS 2014 11 6 2013 Rio de Zhanejro Italiya 2 2 Gayiti tovariskij match 55 16 6 2013 Rio de Zhanejro Meksika 1 2 Italiya Kubok Konfederacij 19 6 2013 Resifi Italiya 4 3 Yaponiya Kubok Konfederacij 1 27 6 2013 Fortaleza Ispaniya 0 0 d ch 7 6 p p Italiya Kubok Konfederacij 30 6 2013 Salvador Italiya 2 2 d ch 3 2 p p Urugvaj Kubok Konfederacij 70 14 8 2013 Rim Italiya 1 2 Argentina tovariskij match 6 9 2013 Palermo Italiya 1 0 Bolgariya Vidbir do ChS 2014 10 9 2013 Turin Italiya 2 1 Chehiya Vidbir do ChS 2014 31 5 2014 London Italiya 0 0 Irlandiya tovariskij match 62 4 6 2014 Perudzha Italiya 1 1 Lyuksemburg tovariskij match 14 6 2014 Manaus Angliya 1 2 Italiya ChS 2014 1 j etap 20 6 2014 Resifi Italiya 0 1 Kosta Rika ChS 2014 1 j etap 4 9 2014 Bari Italiya 2 0 Niderlandi tovariskij match 1 kap 67 9 9 2014 Oslo Norvegiya 0 2 Italiya Vidbir do ChYe 2016 16 11 2014 Milan Italiya 1 1 Horvatiya Vidbir do ChYe 2016 6 9 2015 Palermo Italiya 1 0 Bolgariya Vidbir do ChYe 2016 1 55 29 5 2016 Ta Kali Italiya 1 0 Shotlandiya tovariskij match 67 6 6 2016 Verona Italiya 2 0 Finlyandiya tovariskij match 1 63 13 6 2016 Lion Belgiya 0 2 Italiya ChYe 2016 1 j etap 78 17 6 2016 Tuluza Italiya 1 0 Shveciya ChYe 2016 1 j etap 69 74 27 6 2016 Sen Deni Italiya 2 0 Ispaniya ChYe 2016 1 8 finalu 54 1 9 2016 Bari Italiya 1 3 Franciya tovariskij match 46 6 10 2016 Turin Italiya 1 1 Ispaniya Vidbir do ChS 2018 1 12 11 2016 Vaduc Lihtenshtejn 0 4 Italiya Vidbir do ChS 2018 15 11 2016 Milan Italiya 0 0 Nimechchina tovariskij match 24 3 2017 Palermo Italiya 2 0 Albaniya Vidbir do ChS 2018 1 28 3 2017 Amsterdam Niderlandi 1 2 Italiya tovariskij match kap 37 7 6 2017 Nicca Italiya 3 0 Urugvaj tovariskij match 1 kap 11 6 2017 Udine Italiya 5 0 Lihtenshtejn Vidbir do ChS 2018 2 9 2017 Madrid Ispaniya 3 0 Italiya Vidbir do ChS 2018 5 9 2017 Redzho nel Emiliya Italiya 1 0 Izrayil Vidbir do ChS 2018 10 11 2017 Stokgolm Shveciya 1 0 Italiya Vidbir do ChS 2018 Usogo Matchiv 4 misce 117 Goliv 12 misce 21 Tituli i dosyagnennya Futbolka Daniele De Rossi u Muzeyi ligi Yevropi Roma Volodar Kubka Italiyi 2 2006 07 2007 08 Volodar Superkubka Italiyi 1 2007 Zbirna Italiyi Chempion svitu 1 2006 Chempion Yevropi U 21 2004 Bronzovij olimpijskij prizer 2004 Vice chempion Yevropi 2012 Primitki Oscar Aic Cannavaro cannibale AIC Oscars cannibal Cannavaro ital La Gazzetta dello Sport 29 sichnya 2007 Procitovano 16 grudnya 2015 Daniele De Rossi bids emotional farewell as Roma defeat Parma Eurosport com 26 travnya 2019 Procitovano 27 travnya 2019 Claudio Ranieri and Daniele de Rossi bid farewell to Roma BBC Sport 27 travnya 2019 Procitovano 27 travnya 2019 OFFICIAL De Rossi to leave Roma Football Italia 14 travnya 2019 Daniele ya jugo en La Boca Daniele already played in La Boca isp Ole 25 lipnya 2019 Procitovano 25 lipnya 2019 Bienvenido Daniele bocajuniors com ar 26 lipnya 2019 Por que De Rossi eligio Boca Why De Rossi chose Boca isp Ole 25 lipnya 2019 Procitovano 25 lipnya 2019 Daniele De Rossi Scores In Boca Juniors Debut www beinsports com 13 serpnya 2019 Procitovano 15 serpnya 2019 Daniele De Rossi si ritira addio al Boca torna in Italia sport sky it ital 6 sichnya 2020 Procitovano 6 sichnya 2020 De Rossi I am retiring Football Italia 6 sichnya 2019 Daniele de Rossi Italy World Cup winner and Roma legend retires aged 36 BBC Sport brit 6 sichnya 2020 Procitovano 10 sichnya 2020 De Rossi ritrova l Azzurro Orgoglioso di entrare nello staff di Mancini grazie per la fiducia Italian La Gazzetta dello Sport 18 bereznya 2021 Procitovano 18 bereznya 2021 De Rossi joins Mancini s staff at Italy Football Italia 18 bereznya 2021 England lose shootout in Euro 2020 final BBC Sport brit Procitovano 11 lipnya 2021 De Rossi ufficiale il nuovo ruolo con l Italia sara assistente delle giovanili ital La Gazzetta dello Sport 23 listopada 2021 Procitovano 17 grudnya 2021 De Rossi ritorna nello staff della Nazionale all Italia serve la magia di Wembley ital La Gazzetta dello Sport 21 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 Daniele De Rossi nouvel entraineur de la SPAL Daniele De Rossi new SPAL coach fr L Equipe 11 zhovtnya 2022 Procitovano 11 zhovtnya 2022 ital SPAL futbolnij klub 11 zhovtnya 2022 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2022 Procitovano 11 zhovtnya 2022 Daniele De Rossi sollevato dall incarico di allenatore della SPAL Italian SPAL futbolnij klub 14 lyutogo 2023 Procitovano 14 lyutogo 2023 ROMA APPOINT DE ROSSI AS NEW HEAD COACH AS Roma 16 sichnya 2024 Procitovano 16 sichnya 2024 U plej of 100 ta gra Posilannya Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Daniele De Rossi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Daniele De Rossi ital na sajti FIFA angl Profil futbolista na sajti soccerway com angl nim Daniele De Rossi na sajti transfermarkt com angl Daniele De Rossi na sajti worldfootball net angl nim fr isp port ital nid pol Daniele De Rossi na sajti fussballdaten de nim Daniele De Rossi na sajti UYeFA angl fr nim ros ital isp port Daniele De Rossi na sajti National Football Teams com angl Ce nezavershena stattya pro futbolista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi