Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Мородунка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Xenus cinereus (Güldenstädt, 1775) | ||||||||||||||||||
 Ареал X. cinereus Гніздування Шляхи міграції Зимування | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
| Див. текст | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Мородунка (Xenus cinereus) — птах невеликих розмірів із ряду сивкоподібні родини баранцевих з короткими ногами та довгим, ледь загнутим догори дзьобом. Зовні цей птах нагадує набережника. В Україні гніздовий, перелітний вид.
Опис
Довжина тіла 22—25 см, розмах крил 38—42 см, вага 55—120 г. Кулик невеликого розміру, активний та рухливий птах. Добре відрізняється від інших куликів одноманітним буро —сірим оперенням, з темними лініями на спинному боці. Дзьоб довгий, ледь загнутий догори, бурого кольору, на кінці чорний, а біля основи жовтуватий. Ноги оливкові або жовтуваті.
Пухове пташеня зверху буро-сіре з чорною смугою по середній лінії голови і спини. Є чорні плями з боків тулуба і на кінчиках крила, чорна лінія проходить по вуздечці і за оком. Нижня сторона тіла біла, шия жовтувато-сірого відтінку.
Молодий птах нагадує дорослу особину, але спина має більш рудувате забарвлення і з більш світлими облямівками пір'я, воло з вохристо-димчастим нальотом.
Дорослий птаху весняному оперенні. Лоб і коротка брова білуваті, вузька смуга, що проходить через око, темно-бура. Верх голови і тіла сіро-бурий з вузькими чорними штрихами. Через плечові пера і махові пера третього порядку з кожного боку проходить по широкій чорній смужці, які при складених крилах утворюють фігуру, схожу на римську цифру V. Малі і зовнішні верхні покривні пера крила темніші, чорно-бурого кольору. Пера попереку і верхні покривні пера хвоста світліші. Боки голови, шиї і грудей світло-бурі. Решта нижньої сторони тіла біла. Першорядні махові пера чорно-бурі з світлішими плямами вздовж краю внутрішнього опахала. Стрижень першого махового пера білий. Другорядні махові пера білі, при основі темно-бурі. Стернові пера світлого забарвлення. Це оперення мородунки носять з квітня або травня до серпня.
Поширення
Місця перебування
Ареал мородунки розташований в лісовій, лісотундрової, лісостеповій зонах Євразії від Фінляндії, Білорусі та північної України й на сході материка до Чукотського хребта і басейну Анадиру. На території України гніздиться в басейні Десни та Середнього Дніпра. Місця гніздування мородунок в Україні — це випаси з низькою травою. Таким місцям властиві ділянки відкритих мулистих і піщаних берегів, калюжі і затоки з іржавими через вихід болотних руд берегами і водою. Іржаві водойми, очевидно, є улюбленим місцем перебування мородунок, бо і в період перельоту вони часто тримаються в таких місцях. В інших частинах ареалу мородунки гніздяться на болотистих берегах річок і озер, що заросли кущами і лозою і де є грузькі мулисті береги. Найсприятливіші місця для гніздування мородунок розташовані в долинах річок, де є багато маленьких озер і калюж, що чергуються з заплавними луками.
Гніздовий ареал
Улюбленими місцями гніздування мородунки є річки і струмки з піщаними, мулистими або кам'янистими мілинами і пов'язаними з ними хоча б невеликі сухі луги. На мілинах кулики розшукують їжу, на луках влаштовують гнізда. Іноді живуть і поблизу ставків. Гніздиться в лісовій, лісотундровій та лісостеповій зонах Євразії, від Фінляндії, Білорусі та північної України на схід до Чукотського хребта і басейну Анадиру. Загальна чисельність гніздових пар в Європі за оцінками фахівців, не перевищує 415—680 пар. У Білорусі птахи гніздяться в основному в південній частині республіки: у заплаві річки Прип'ять та деяких її приток, річок Сож, Дніпро на північ до Жлобина. Найбільшим стабільним поселенням мородунок в Білорусі вважається заплавний луг в околицях міста Турів.
В Україні мородунки заселяють північну частину країни.
Основна ділянка гніздового ареалу знаходиться на території Росії на схід від Білого моря і Новгородської області. Найпівнічніші гніздові ділянки були задокументовані на півострові Канін в долині річки Чижа, в дельті Печори, в гирлі Адзьва, на Єнісеї, на Таймирі у верхів'ях річки Мойера в районі озера Єссей, на Лені. З півдня ареал обмежений верхів'ями Дніпра і Дону, Рязанської та Нижньогородської областями.
Зимовий ареал
На зимуванні мородунка доходить до Східної Африки, а в західній — на південь до острова Маврикія і до Мадагаскару ; зимує в Аравії , Індії, в Індокитаї, на Зондських островах, в Австралії та Тасманії. Буває на осінньому прольоті в Полтавській та Чернігівській областях — на Дніпрі та у Києва (спостерігалися і влітку); пролітає в Курській, Воронезькій і Харківській області, але південніше в степовій місцевості не відзначена.
Розмноження
Токування самців мородунки починається незабаром після прильоту. Токують вони, літаючи дугами, тобто піднімаються по похилій вгору, часто тріпаючи крилами, кілька секунд затримуються у височині, а потім косо спускаються на майже нерухомих крилах. Токуючи на землі, самці розпускають хвіст та піднімають крила. Гнізда являють собою ямки 1З—14 см завширшки з підстилкою, яка може складатися із різноманітних сухих паличок, корінців і трави. Гнізда зазвичай розташовуються майже відкрито, в низькорослій обгризеній худобою траві, недалеко від берегів річки. В повній кладці чотири яйця, як виняток — п'ять, іноді, що також буває досить рідко — тільки два або три. Яйця насиджуються самкою протягом 21 дня. Завершення відкладання яєць і початок насиджування припадають зазвичай на останні дні травня. В північних частинах гніздового ареалу насиджування звичайно відбувається в червні і на початку липня, вилуплювання пташенят — між двадцятими числами червня і липня. Загалом гніздовий період у мородунок триває близько двох місяців. Пташенята вилуплюються не одночасно. Від гнізда відводять обидва птахи з пари дуже ретельно, іноді самка, прикидаючись пораненою, наближається до людини на два-три метри. Самки можуть ховати пуховичків у себе під черевом, розставивши ноги і розпустивши крила. Осінній переліт мородунок починається ще в першій половині липня.
Живлення
Зоофаги, живляться комахами (основну частину їх раціону складають імаго, плавунцеві, туруни, довгоносики, листоїди і ін.), також до раціону мородунок входять молюски, ракоподібні, павукоподібні та кільчасті черви. У шлунках мородунок міститься велика кількість гастролітів, що допомагають перетравити спожиту їжу.
Охорона
Для збереження виду необхідне припинення злочинної практики «меліорації» боліт, забудови берегів річок та прибережних ділянок, заборона полювання на даний вид, відновлення та охорона водно-болотних угідь. Мородунка перебуває під захистом Угоди AEWA та Бернської конвенції.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Джерела та література
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
- Наталя Шевченко. Кулик і його болото // National Geographic Україна. — Вип. листопад 2014. — С. 32-37.
- Дементьев Г. П., Гладков Н. А. Птицы Советского Союза. — 1951. — Т. 3.(рос.)
- Никифоров, М. Е.; Яминский, Б. В.; Шкляров, Л. П. Птицы Белоруссии. Спраочник-определитель гнёзд и яиц. — 1989. — .(рос.)
- Мальчевский, А. С.; Пукинский, Ю. Б. Птицы Ленинградской области и сопредельных территорий. — 1983.(рос.)
- Потапов, Р. Л. (Ред). Фауна европейского северо-востока России: Птицы. — 1995. — Т. Том 1. — .(рос.)
- Рогачёва Э. В. Птицы Средней Сибири. Распространение, численность, зоогеография. — 1988. — .(рос.)
- Delany, Simon; Dodman, Tim; Stroud, David; Scott, Derek. An Atlas of Wader Populations in Africa and Western Eurasia. — 2009. — P. 381—384. — .(англ.)
- Hayman, Peter; Marchant, John; Prater, Tony. Shorebirds: An Identification Guide to the Waders of the World. — 1991. — .(англ.)
Посилання
- Позвоночные животные России: Мородунка [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Мородунка [ 22 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Terek sandpiper species text in The Atlas of Southern African Birds [ 18 липня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Morodunka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Barancevi Scolopacidae Rid Morodunka Xenus Kaup 1829 Vid Morodunka Binomialna nazva Xenus cinereus Guldenstadt 1775 Areal X cinereus Gnizduvannya Shlyahi migraciyi Zimuvannya Pidvidi Div tekst Posilannya Vikishovishe Xenus cinereus Vikividi Xenus cinereus EOL 1049559 ITIS 176718 MSOP 106003026 NCBI 171277 Fossilworks 373086 Morodunka Xenus cinereus ptah nevelikih rozmiriv iz ryadu sivkopodibni rodini barancevih z korotkimi nogami ta dovgim led zagnutim dogori dzobom Zovni cej ptah nagaduye naberezhnika V Ukrayini gnizdovij perelitnij vid OpisDovzhina tila 22 25 sm rozmah kril 38 42 sm vaga 55 120 g Kulik nevelikogo rozmiru aktivnij ta ruhlivij ptah Dobre vidriznyayetsya vid inshih kulikiv odnomanitnim buro sirim operennyam z temnimi liniyami na spinnomu boci Dzob dovgij led zagnutij dogori burogo koloru na kinci chornij a bilya osnovi zhovtuvatij Nogi olivkovi abo zhovtuvati Puhove ptashenya zverhu buro sire z chornoyu smugoyu po serednij liniyi golovi i spini Ye chorni plyami z bokiv tuluba i na kinchikah krila chorna liniya prohodit po vuzdechci i za okom Nizhnya storona tila bila shiya zhovtuvato sirogo vidtinku Molodij ptah nagaduye doroslu osobinu ale spina maye bilsh ruduvate zabarvlennya i z bilsh svitlimi oblyamivkami pir ya volo z vohristo dimchastim nalotom Doroslij ptahu vesnyanomu operenni Lob i korotka brova biluvati vuzka smuga sho prohodit cherez oko temno bura Verh golovi i tila siro burij z vuzkimi chornimi shtrihami Cherez plechovi pera i mahovi pera tretogo poryadku z kozhnogo boku prohodit po shirokij chornij smuzhci yaki pri skladenih krilah utvoryuyut figuru shozhu na rimsku cifru V Mali i zovnishni verhni pokrivni pera krila temnishi chorno burogo koloru Pera popereku i verhni pokrivni pera hvosta svitlishi Boki golovi shiyi i grudej svitlo buri Reshta nizhnoyi storoni tila bila Pershoryadni mahovi pera chorno buri z svitlishimi plyamami vzdovzh krayu vnutrishnogo opahala Strizhen pershogo mahovogo pera bilij Drugoryadni mahovi pera bili pri osnovi temno buri Sternovi pera svitlogo zabarvlennya Ce operennya morodunki nosyat z kvitnya abo travnya do serpnya PoshirennyaMiscya perebuvannya Areal morodunki roztashovanij v lisovij lisotundrovoyi lisostepovij zonah Yevraziyi vid Finlyandiyi Bilorusi ta pivnichnoyi Ukrayini j na shodi materika do Chukotskogo hrebta i basejnu Anadiru Na teritoriyi Ukrayini gnizditsya v basejni Desni ta Serednogo Dnipra Miscya gnizduvannya morodunok v Ukrayini ce vipasi z nizkoyu travoyu Takim miscyam vlastivi dilyanki vidkritih mulistih i pishanih beregiv kalyuzhi i zatoki z irzhavimi cherez vihid bolotnih rud beregami i vodoyu Irzhavi vodojmi ochevidno ye ulyublenim miscem perebuvannya morodunok bo i v period perelotu voni chasto trimayutsya v takih miscyah V inshih chastinah arealu morodunki gnizdyatsya na bolotistih beregah richok i ozer sho zarosli kushami i lozoyu i de ye gruzki mulisti beregi Najspriyatlivishi miscya dlya gnizduvannya morodunok roztashovani v dolinah richok de ye bagato malenkih ozer i kalyuzh sho cherguyutsya z zaplavnimi lukami Gnizdovij areal Ulyublenimi miscyami gnizduvannya morodunki ye richki i strumki z pishanimi mulistimi abo kam yanistimi milinami i pov yazanimi z nimi hocha b neveliki suhi lugi Na milinah kuliki rozshukuyut yizhu na lukah vlashtovuyut gnizda Inodi zhivut i poblizu stavkiv Gnizditsya v lisovij lisotundrovij ta lisostepovij zonah Yevraziyi vid Finlyandiyi Bilorusi ta pivnichnoyi Ukrayini na shid do Chukotskogo hrebta i basejnu Anadiru Zagalna chiselnist gnizdovih par v Yevropi za ocinkami fahivciv ne perevishuye 415 680 par U Bilorusi ptahi gnizdyatsya v osnovnomu v pivdennij chastini respubliki u zaplavi richki Prip yat ta deyakih yiyi pritok richok Sozh Dnipro na pivnich do Zhlobina Najbilshim stabilnim poselennyam morodunok v Bilorusi vvazhayetsya zaplavnij lug v okolicyah mista Turiv V Ukrayini morodunki zaselyayut pivnichnu chastinu krayini Osnovna dilyanka gnizdovogo arealu znahoditsya na teritoriyi Rosiyi na shid vid Bilogo morya i Novgorodskoyi oblasti Najpivnichnishi gnizdovi dilyanki buli zadokumentovani na pivostrovi Kanin v dolini richki Chizha v delti Pechori v girli Adzva na Yeniseyi na Tajmiri u verhiv yah richki Mojera v rajoni ozera Yessej na Leni Z pivdnya areal obmezhenij verhiv yami Dnipra i Donu Ryazanskoyi ta Nizhnogorodskoyi oblastyami Zimovij areal Na zimuvanni morodunka dohodit do Shidnoyi Afriki a v zahidnij na pivden do ostrova Mavrikiya i do Madagaskaru zimuye v Araviyi Indiyi v Indokitayi na Zondskih ostrovah v Avstraliyi ta Tasmaniyi Buvaye na osinnomu proloti v Poltavskij ta Chernigivskij oblastyah na Dnipri ta u Kiyeva sposterigalisya i vlitku prolitaye v Kurskij Voronezkij i Harkivskij oblasti ale pivdennishe v stepovij miscevosti ne vidznachena RozmnozhennyaTokuvannya samciv morodunki pochinayetsya nezabarom pislya prilotu Tokuyut voni litayuchi dugami tobto pidnimayutsya po pohilij vgoru chasto tripayuchi krilami kilka sekund zatrimuyutsya u visochini a potim koso spuskayutsya na majzhe neruhomih krilah Tokuyuchi na zemli samci rozpuskayut hvist ta pidnimayut krila Gnizda yavlyayut soboyu yamki 1Z 14 sm zavshirshki z pidstilkoyu yaka mozhe skladatisya iz riznomanitnih suhih palichok korinciv i travi Gnizda zazvichaj roztashovuyutsya majzhe vidkrito v nizkoroslij obgrizenij hudoboyu travi nedaleko vid beregiv richki V povnij kladci chotiri yajcya yak vinyatok p yat inodi sho takozh buvaye dosit ridko tilki dva abo tri Yajcya nasidzhuyutsya samkoyu protyagom 21 dnya Zavershennya vidkladannya yayec i pochatok nasidzhuvannya pripadayut zazvichaj na ostanni dni travnya V pivnichnih chastinah gnizdovogo arealu nasidzhuvannya zvichajno vidbuvayetsya v chervni i na pochatku lipnya viluplyuvannya ptashenyat mizh dvadcyatimi chislami chervnya i lipnya Zagalom gnizdovij period u morodunok trivaye blizko dvoh misyaciv Ptashenyata viluplyuyutsya ne odnochasno Vid gnizda vidvodyat obidva ptahi z pari duzhe retelno inodi samka prikidayuchis poranenoyu nablizhayetsya do lyudini na dva tri metri Samki mozhut hovati puhovichkiv u sebe pid cherevom rozstavivshi nogi i rozpustivshi krila Osinnij perelit morodunok pochinayetsya she v pershij polovini lipnya ZhivlennyaZoofagi zhivlyatsya komahami osnovnu chastinu yih racionu skladayut imago plavuncevi turuni dovgonosiki listoyidi i in takozh do racionu morodunok vhodyat molyuski rakopodibni pavukopodibni ta kilchasti chervi U shlunkah morodunok mistitsya velika kilkist gastrolitiv sho dopomagayut peretraviti spozhitu yizhu OhoronaDlya zberezhennya vidu neobhidne pripinennya zlochinnoyi praktiki melioraciyi bolit zabudovi beregiv richok ta priberezhnih dilyanok zaborona polyuvannya na danij vid vidnovlennya ta ohorona vodno bolotnih ugid Morodunka perebuvaye pid zahistom Ugodi AEWA ta Bernskoyi konvenciyi PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Dzherela ta literaturaFauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini Kistyakivskij O B K AN URSR 1957 432 s Natalya Shevchenko Kulik i jogo boloto National Geographic Ukrayina Vip listopad 2014 S 32 37 Dementev G P Gladkov N A Pticy Sovetskogo Soyuza 1951 T 3 ros Nikiforov M E Yaminskij B V Shklyarov L P Pticy Belorussii Spraochnik opredelitel gnyozd i yaic 1989 ISBN 5 339 00209 8 ros Malchevskij A S Pukinskij Yu B Pticy Leningradskoj oblasti i sopredelnyh territorij 1983 ros Potapov R L Red Fauna evropejskogo severo vostoka Rossii Pticy 1995 T Tom 1 ISBN 5 02 025946 2 ros Rogachyova E V Pticy Srednej Sibiri Rasprostranenie chislennost zoogeografiya 1988 ISBN 5 02 005252 3 ros Delany Simon Dodman Tim Stroud David Scott Derek An Atlas of Wader Populations in Africa and Western Eurasia 2009 P 381 384 ISBN 9058820475 angl Hayman Peter Marchant John Prater Tony Shorebirds An Identification Guide to the Waders of the World 1991 ISBN 0395602378 angl PosilannyaPozvonochnye zhivotnye Rossii Morodunka 24 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Morodunka 22 kvitnya 2014 u Wayback Machine Terek sandpiper species text in The Atlas of Southern African Birds 18 lipnya 2015 u Wayback Machine