Люди, які народились або тривалий час жили та працювали у Ковелі:
Володарі міста
- кінець XV століття до 1511 — князь Михайло Сангушко — отримав село Ковлє у подарунок від короля Олекспрандра I Ягеллончика.
- 1511–1543 — князь Василь Сангушко — успадкував від батька.
- 1543–1545 — староста Богдан Семашко — призначений королевою Боною після обміну маєтками із Сангушками.
- 1548–1550 — староста Олександр Лящ (Лащ) — підкоморій белзький, староста ковельський призначений королем.
- 1555–1559 — староста Франциск Фальчевський — призначений королем після смерті королеви Бони.
- 1560 — староста Габріель Тарло — каштелян Радомський з намісником Петром Куніцьким, призначені королем.
- 1565–1583 — князь Андрій Курбський — одержав від короля як нагороду за зраду[] Івана Грозного та Московії.
- 1565–1572 — урядник Іван Калимет — призначений князем Андрієм Курбським.
- 1572–1583 — урядник Кирило Зубцовський — призначений князем Андрієм Курбським після вбивства Івана Калимета.
- 1583–1590 — княгиня Курбська — Олександра Семашко, вдова князя Андрія Курбського, за заповітом останнього.
- 1590 — староста Анджей Фірлей — каштелян Радомський, призначений королем Сигізмундом III після повернення міста до королівських володінь.
- 1609 — староста Щасний Криський — коронний підканцлер, призначений королем.
- 1623–1627 — староста Павел Криський — призначений королем.
- 1656–1660 — староста Стефан Чарнецький — каштелян Київський, призначений королем.
- 1670–1681 — староста Вацлав Лещинський — воєвода Підляський, полковник військ королівських, призначений королем.
- 1750-ті — (†1756), тесть князя Димитра Яблоновського
- 1770 — князь Димітр Яблоновський — одержав від короля в оренду за 18 тисяч злотих «кварти»
- 1770 — староста Михайло Милошевич — призначений князем Димітром Яблоновським.
- 1775 — князь Вацлав Пйотр Жевуський — воєвода краківський, одержав від короля Станіслава Августа в нагороду за бойові заслуги.
У різний час старостами Ковельськими також були Станіслав Конецпольський, Стефан Лещинський, Кшиштоф Опалінський, Іван-Фрідріх Сапега.
Керівники міста
- 1796 — Решлінг Петро — городничий, секунд-майор.
- 1802—1803 — Ходоровський Павло Євстахійович — городничий, колезький асесор, з 1803 р. — колезький радник.
- 1804—1807 — Кнутцен Петро Петрович — городничий, колезький асесор.
- 1808 — Яворський Ігнатій Войнович — городничий, титулярний радник.
- 1809—1812 — Тейх Фрідріх Христофорович — городничий, титулярний радник, з 1810 р. — колезький асесор.
- 1813 — Нелідов Олексій Тимофійович — городничий, титулярний радник.
- 1814 — Шляхтин Іван Петрович — городничий, колезький асесор.
- 1815 — Баторський Григорій Петрович — на посаді городничого, Кременецький пристав часті, титулярний радник.
- 1818—1821 — Нолькен Євстафій Олександрович (за іншими даними — Нолкен) — городничий, титулярний радник.
- 1822—1833 — Лашевський Іван Антонович — городничий, капітан (з 1826 р. — у відставці), нагороджений орденами св. Анни 2 ступеня та св. Володимира 4 ступеня з бантом, іменною золотою шпагою з написом: «За хоробрість», золотим хрестом за взяття турецької фортеці Базарджик.
- 1834 — Добровольський Олександр Іванович — городничий, відставний штабс-ротмістр, нагороджений орденом св. Анни 3 ступеня, іменним знаком за заслуги в боротьбі проти бунтівників у землях Царства Польського та золотим хрестом за взяття турецької фортеці Базарджик.
- 1835—1837 — Фрідріхс Євстафій Іванович — городничий, відставний підпоручик (за іншими даними — підполковник), нагороджений орденом св. Анни 3 ступеня, іменною (ювілейною) медаллю за 1812 р.
- 1838—1839 — Хилинський Микола Дем'янович — городничий, підполковник, нагороджений орденом св. Анни 4 ступеня та іменною (ювілейною) медаллю за 1812 р.
- 1840—1842 — Горбовський Григорій Васильович — городничий, титулярний радник, нагороджений орденом св. Анни 3 ступеня.
- 1843 — Кадигробов Андрій Олексійович — городничий, поручик, нагороджений орденом св. Анни 4 ступеня, іменним знаком Військової гідності 4 ступеня.
- 1844—1845 — Шапко Василь Іванович — городничий, майор.
- 1846 — Пархоленко Олександр Олександрович — городничий, надвірний радник.
- 1847—1851 — Костенко Федір Федорович — городничий, титулярний радник.
- 1852 — Толубєєв Іван Андрійович — городничий, ротмістр.
- 1853—1861 — Крушевський Вацлав Васильович — городничий, ротмістр (з 1858 р. — у відставці)
- 1869—1870 — Рутковський Микола Михайлович — секретар думи, губернський секретар.
- 1872 — Львович Ігнатій Юліанович — секретар думи, колезький секретар.
- 1886 — Стржелецький Людвиг Ігнатьєвич — міський голова, губернський секретар.
- 1887 — Луцкевич Омелян Васильович — виконувач справи міського голови, міщанин.
- 1888—1895 — Чигирин Петро Петрович — міський голова, відставний полковник.
- 1896—1900 — Максимович Ігнатій Васильович — міський староста, титулярний радник, отримав домашню освіту, служив з 1895 р.
- 1901—1905 — Кондратович Олександр Григорович — міський староста, міщанин.
- 1906 — Шумовський Іван Гнатович — міський голова.
- 1907 — Шумовський Ігнатій Гнатович — міський голова.
- 1908 — Пирогов Микола Михайлович — міський голова, колезький асесор.
- 1909—1910 — Шумовський Ігнатій Гнатович — міський голова.
- 1911—1915 — Пирогов Микола Михайлович — міський голова, колезький асесор, з 1913 р. — надвірний радник, з 1915 р. — колезький радник.
Відомо «за Польщі» імена і прізвища тільки двох президентів міста — Карола Валігорського та Альфонса Беднарського.
- 1939—1941 — Пшеничний Євлампій — голова міськвиконкому.
- 1941—1942 — Пирогов Микола Михайлович — посадник, призначений окупаційною владою.
- 1942—1943 — Лісневич Олександр — посадник, призначений окупаційною владою.
- 1944—1945 — — голова міськвиконкому, до окупації — завідувач Ковельського міського фінансового відділу.
- 1945—1948 — Уткін Федір Григорович — голова міськвиконкому, до обрання — начальник відділу Південно-Уральського управління державних матеріальних резервів при РНК СРСР.
- 1948—1956 — — голова міськвиконкому, до обрання — заступник начальника 1-го відділку локомотивного господарства Ковельської залізниці.
- 1956—1963 — Руденко Марія Антонівна — голова міськвиконкому, до обрання — голова Луцького міськвиконкому.
- 1963—1965 — — голова міськвиконкому, до обрання — перший секретар Старовижівського райкому Компартії України.
- 1965—1973 — — голова міськвиконкому, до обрання — перший секретар Ковельського міськкому Компартії України.
- 1973—1981 — — голова міськвиконкому, до обрання — другий секретар Ковельського міськкому Компартії України.
- 1981—1988 — — голова міськвиконкому, до обрання — заступник голови Ковельського міськвиконкому.
- 1988—1991 — — голова міськвиконкому, до обрання — другий секретар Ковельського міськкому Компартії України.
- 1990—1991 — — голова міської ради (на громадських засадах), редактор міськрайонної громадсько-політичної газети «Вісті Ковельщини».
- 1991—1998 — Семенюк Анатолій Володимирович — міський голова, до обрання — начальник Ковельського району електромереж.
- 1998—2002 — — міський голова, до обрання — директор підприємства теплових мереж «Ковельтепло».
- 2002—2006 — — міський голова, до обрання — головний лікар Ковельської вузлової лікарні.
- 2006—2010 — — міський голова, до обрання — підприємець.
- 2010 — Кіндер Олег Олексійович — міський голова, до обрання — директор виробничо-торгового підприємства роздрібно-оптової торгівлі «Ковель-Промоптторг».
Люди, пов'язані з Ковелем
Ковельщину відвідували й тут творили Тарас Шевченко, Іван Франко, Пантелеймон Куліш, Михайло Старицький, Микола Лисенко, Михайло Драгоманов.
Саме тут матеріалізувались у слові Лесі Українки одвічні мрії українського народу про волю. Її батько тривалий час працював у Ковелі. Сім'я Косачів мешкала в приміському селі Колодяжному. Молодший брат Лесі Українки Микола Косач був засновником і головою ковельської “Просвіти”, якій у 1920 р. надав безпроцентну позичку в сумі 5 тис. марок. Разом із дружиною Наталією організував у Ковелі притулок для дітей-сиріт. З його ініціативи загальні збори Ковельської повітової “Просвіти”, які відбулися 9 лютого 1926 р., ухвалили надати їй ім’я Лесі Українки.
У 1894 році в Ковелі працював повітовим лікарем Модест Левицький. Він був сімейним лікарем і приятелем родини Косачів. Також із Ковелем пов'язане ім'я відомого художника Андроника Лазарчука.
У Ковелі тривалий час працював та мешкав Самійло Максимович Підгірський, уродженець сусіднього села Любитів, депутат двох скликань Української Центральної Ради та двох скликань Сейму Другої Речі Посполитої.
У Ковелі проживають поетеса Ніна Петрівна Горик, краєзнавець Дмитро Пилипович Корнелюк, який є автором низки історико-краєзнавчих та релігієзнавчих праць та книг: «Уроки християнської моралі», «Основи християнської етики», «Духовне небо Волині», «Ковельщини славні імена».
У Ковелі проживав художник Валентин Данилюк.
Спортивну славу Ковеля примножила біатлоністка Батенкова-Бауман Юлія Вікторівна, яка на Паралімпіаді у Турині (2006) завоювала 2 срібні та 3 бронзові медалі, а на Паралімпіадах у Ванкувері (2010) та Сочі (2014) по 3 срібні та одній бронзовій медалях. Вона є заслуженим майстром спорту України, майстром спорту міжнародного класу, нагороджена орденом княгині Ольги II та III ступенів.
У Ковелі народилися:
- Анатолій (Грисюк) (1880—1938) — Священномученик, митрополит Одеський і Херсонський, репресований, помер у табірній лікарні на Півночі, прославлений у лику святих Російською Православною Церквою у 2000 році.
- Ауербах Майер (нім. Auerbach Meir) (1815—1878) — президент єврейського суду в польському місті Коло (Koło), автор книги «Слова Мудрости» («англ. Words of Wisdom»), емігрував до Палестини, де був призначений першим ашкеназі головного рабина Єрусалима, очолював польський кагал.
- Ашкіназі Мойсей Йонович (1898 — після 1968, Львів) — художник, архітектор.
- [pl] (1902—1969) — польський письменник і педагог.
- (1890—1944) — лікар, учасник Визвольних змагань (1918-1921), український громадський діяч в Харбіні (Китай).
- Баховець Олександр Силович (нар. 1928) — політичний в'язень, керівник молодіжної підпільної організації «Соколи», яка діяла у Ковелі у 1944—1946 роках, засуджений на 15 років каторжних робіт, автор книг «Колима» (2007), «Мисливці за сонцем», поетичної збірки «Коло Скіфії», нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, проживає у Черкасах.
- Березницька Людмила Іванівна (нар. 1957) — український мистецтвознавець, культуролог, арт-критик, куратор та колекціонер, член Національної спілки художників України, кандидат філософських наук.
- Бурда Максим Едуардович (1997—2023) — український фотограф, громадський активіст, військовослужбовець, учасник російсько-української війни.
- Важинські Міхал (1904—1965) — польський кінорежисер, редактор і сценарист.
- Вельма Микола Григорович (нар. 1948) — заслужений журналіст України, редактор міськрайонної газети «Вісті Ковельщини», удостоєний звання лауреата обласної журналістської премії імені Полікарпа Шафети (2001) — найвищого у журналістських колах Волині, переможець обласних та Всеукраїнських конкурсів газетярів, автор багатьох краєзнавчих книг і путівників про Ковель.
- Войтюк Аркадій Аркадійович — півфіналіст шоу Ікс-Фактор, учасник команди КВН .
- Гавришук Олександр Михайлович (нар. 1987) — командир батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України. За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України під час російсько-української війни нагороджений орденом Данила Галицького та відзнакою Національної гвардії України «За доблесну службу».
- Головницький Олександр Георгійович (нар. 1975) — легкоатлет спортивного клубу міліції «Волинь», зайняв перше місце на чемпіонаті Європи з марафонського бігу серед поліцейських у складі чоловічої збірної команди України, учасник Дрезденського, Нью-Йоркського, Бермудського, Берлінського марафонів, майстер спорту міжнародного класу.
- Городецькі Ришард (нар. 1943) — польський фізик в галузі теоретичної фізики і квантових обчислень.
- Деймек Казимир (1924—2002) — польський режисер театру і актор, міністр культури і мистецтв Республіки Польща, посол Сейму 2-ї каденції.
- [pl] (1939—2009) — польський професор-латиноамериканіст, понад 40 років відпрацював у Варшавському університеті, засновник і директор Центру латиноамериканських досліджень.
- Рувін Ерліх (1901—1969) — аргентинський піаніст і музичний педагог єврейського походження.
- Жерш Роман Валерійович (нар. 1985) — український футболіст, виступав за збірну України U-17, команди «Волинь», «Закарпаття» та ін.
- [pl] (1916—1987) — польський іхтіолог, професор, багаторічний керівник кафедри іхтіології інституту внутрішнього рибальства в Ольштині.
- Запрудер Абрахам (англ. Abraham Zapruder) (1905—1970) — американський бізнесмен, виробник жіночого одягу, автор «Фільму Запрудера» — 26-секундного відео, на якому зняте вбивство Джона Кеннеді у 1963 році.
- Зафрен Меер Ісаакович (1825—1909) — російський фабрикант, громадський діяч, перший рабин російського міста Тула і Тульської губернії.
- Захарченко Наталія Йосипівна — українська співачка (сопрано), заслужена артистка УРСР (1940).
- Здржалік Йоланта (пол. Zdrzalik Jolanta) (1938—2004) — польська художниця.
- , літературний псевдонім Наталя Яхненко (1903—1995) — українська письменниця, авторка новел та спогадів, донька ковельського лікаря і міського голови Миколи Пирогова.
- Лобанов Єгор Юрійович (1997—2022) — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- Ієрофей (Лобачевський) (1783—1871) — український церковний діяч, викладач, єпископ Острозький, вікарій Волинський, архимандрит Дерманського Свято-Троїцького монастиря.
- Киян Володимир Петрович — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2016.
- Коб Тетяна Володимирівна (нар. 1987) — українська спортсменка (бокс), чемпіонка Європи (2009), бронзова призерка чемпіонату світу (2010), заслужений майстер спорту України.
- Коженкова Анастасія Миколаївна (нар. 1986) — українська веслувальниця (академічне веслування), олімпійська чемпіонка (2012), чемпіонка світу та Європи, заслужений майстер спорту України.
- Кондратович Євген Михайлович (1937—2010) — заслужений працівник фізичної культури і спорту України, Відмінник народної освіти України, нагороджений медалями «Ветеран праці» та «За трудову доблесть».
- Корабльова Надія Степанівна (нар. 1948) — український науковець, доктор філософських наук, професор, має 2 монографії (одна в співавторстві) і підручник (у співавторстві).
- Короткевич Олександр Михайлович (нар. 1885 — ?) — радянський геолог. Освіта вища. Проживав на руднику Радянський Північно-Єнісейського району Красноярського краю. Головний інженер Північно-Єнісейського головного копальневого управління «Союззолото». Заарештований 15 лютого 1929 року по обвинуваченню за статтями 58-7, 58-11 Кримінального кодексу РРФСР. Засуджений 27 травня 1929 колегією ОДПУ на 10 років виправно-трудових таборів. Реабілітований 5 листопада 1997 року прокуратурою Красноярського краю Російської Федерації.
- [pl] (1941—1990) — польський актор театру і кіно.
- [pl] (1925—1988) — польський кінематографіст. У 1944 році він був фотокореспондентом Війська Польського, у 1946–1949 роках — оператором польської кінохроніки, пізніше — телевізійних серіалів.
- Лев (Кишка) (1663, за ін. дан., 1668—1728) — митрополит Київський і Галицький греко-католицької Церкви, навчався у Римі, ініціатор та організатор Замойського Синоду у 1720 році, в Замості, залишив після себе кілька теологічних творів.
- Луцкевич Марко Омелянович (1882—1940) — посол до Польського Сейму (1922), активний член Української селянської робітничої партії, письменник і журналіст, змушений був емігрувати до СРСР, де був репресований, загинув у харківській тюрмі.
- Макарук Людмила Йосипівна (нар. 1945) — український педагог-математик, заслужений учитель Української РСР, Відмінник освіти України.
- Мацюк Віктор Миколайович (нар. 1975) — колишній український футболіст, нападник.
- Міяковський Володимир Варламович (1888–1972) — український вчений, професор, історик, літератор, організатор Української Вільної Академії Наук (УВАН) на чужині та музею-архіву при ній, яким завідував до самої смерті, разом з В. Дорошенком редагував «Українські бібліотечні вісті», помер у Нью-Йорку.
- Мостика Віктор Валентинович (нар. 1995) — співак, переможець Всеукраїнського конкурсу вокалістів «Країна зірок» в Артеку (2006), лауреат багатьох обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів, визнаний «Людиною року Волинського краю — 2006» в номінації «Юний талант», отримав Президентську нагороду «Зірка України. Феномен року», медаль «Діамантовий голос України», співачка Ніна Матвієнко сказала про нього: «Тепер в Україні є свій Робертіно».
- Новичевський Андрій Степанович — підполковник, помічник командира 166-го Рівненського піхотного полку, учасник Першої світової війни, нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, з 14 грудня 1918 року — начальник управління комендатури Києва військ Директорії, старшина Дієвої армії УНР.
- Остапчук Юлія Анатоліївна (нар. 1989) — українська спортсменка (вільна боротьба), чемпіонка світу та триразова чемпіонка Європи серед юніорів, 5-й лауреат чемпіонату світу та чемпіонату Європи (2007) серед жінок, бронзова призерка Чемпіонату Європи серед жінок (2010), учасниця XIX літніх Олімпійських іграх у Пекіні та XXX літніх Олімпійських іграх у Лондоні, майстер спорту міжнародного класу.
- Педик Леонід Анатолійович (нар. 1950) — заслужений тренер України, майстер спорту СРСР із самбо, дзюдо, греко-римської та вільної боротьби, суддя національної категорії.
- Перлстейн Ізраїль (Perlstein Israel) (1897—1975) — протягом 30—40-х років XX століття відігравав значну роль у комплектуванні Бібліотеки конгресу США матеріалами з кирилицею. З Ковеля сім'я переїхала до Варшави, звідки у 1922 році слідом до братами емігрував до США.
- Полонський Борис Леонідович (1901—1971) — український радянський хірург-уролог, доктор медичних наук, професор.
- Проживальський Олег Петрович (нар. 1949) — заслужений працівник сфери послуг України, почесний зв'язківець України, міністр зв'язку України (1992—1995).
- Рахвальський Евгеніуш (Rachwalski Eugeniusz) (нар. 1924) — польський краєзнавець, автор і співавтор краєзнавчих нарисів, історичних монографій, книг, в тому числі путівника «Ковель» (2005), був харцером, солдатом 27-ї піхотної дивізії Армії Крайової, нагороджений Партизанським хрестом, Хрестом хоробрих, Хрестом Армії Крайової і Кавалерським Хрестом відродження Польщі.
- Свередюк Інна Петрівна (нар. 1977) — українська спортсменка-інвалід, на Всесвітніх спортивних іграх серед інвалідів у англійському місті Ноттінгем (2001) здобула золоту медаль з пауерліфтингу, встановивши два світових рекорди.
- Сємаш Єжи (пол. Siemasz Jerzy Stanisław) (нар. 1939) — польський перекладач, письменник, композитор, викладач англійської мови. Він провів своє дитинство в окупованій Варшаві.
- Сироцинський Костянтин Остапович (1902—1962) — український учений у галузі економіки та сільського господарства, професор Київського сільськогосподарського інституту.
- Сорока Юрій Васильович (1958) — український кінознавець, редактор, сценарист, дослідник українського театру і кіно.
- Стахнюк Ян (пол. Stachniuk Jan) (1905—1963) — польський публіцист, ідеолог і засновник польської націоналістичної організації «Задруга» та однойменного журналу.
- Степнєвські Мар'ян (Stępniewski Marian) (нар. 1935) — польський мінералог і геохімік, фахівець в галузі рентгенівської спектрометрії.
- Сторчак Василь Валерійович (нар. 1965) — майстер спорту СРСР з футболу, здобув золоту медаль на спартакіаді народів Радянського Союзу (1986), нагороджений двома золотими медалями на чемпіонаті Збройних Сил СРСР, грав у вищій лізі чемпіонату СРСР за «Дніпро» (Дніпропетровськ).
- Страшкевич Кіндрат Федорович (18151868) — український філолог, у віці 24 років став професором київського університету св. Володимира, де працював до дня смерті, викладав грецьку словесність, був поліглотом — крім рідної української, досконало знав російську, польську, чеську, латинську, грецьку, сербську, болгарську, новогрецьку, італійську, англійську, шведську мови.
- Талашко Володимир Дмитрович (нар. 1946) — український актор та режисер, народний артист України (2002), член Національної Спілки кінематографістів України.
- Тимофєєв Юрій Васильович (нар. 1949) — заслужений працівник фізичної культури і спорту та заслужений тренер України, Відмінник народної освіти України, гравець футбольної команди «Торпедо» (Луцьк), член юнацької збірної команди Радянського Союзу, бронзовий призер спартакіади України (1991).
- Фікс Єфим Зісьович (нар. 1946) — депутат Верховної Ради України IV скликання від СДПУ(О), історик, викладач історії та суспільствознавства, нагороджений орденом «За заслуги» III ст. (2003).
- Фрідман Міхал (пол. Friedman Michał) (1913–—2006) — польський вчитель та перекладач з івриту та ідиш, єврейського походження.
- Цехош В'ячеслав (нар. 1981) — майстер спорту міжнародного класу з веслування на байдарках і каное, переможець Кубка світу серед юніорів (Польща), з 2000 р. — член дорослої збірної команди України, срібний та бронзовий призер Кубка світу (Німеччина).
- Шавловський Георгій Михайлович (1925—1996) — український вчений, професор, був одним з організаторів створення Львівського відділення Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна АН УРСР, відділом якого він керував до кінця свого життя.
- Шилік Анатолій Вікторович (1976—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 років, посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Почесні громадяни міста
Звання Почесного громадянина міста Ковеля було удостоєно 14 людей:
Примітки
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona [ 9 липня 2015 у Wayback Machine.]… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 47. (пол.)
- Szembekowie (01) [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- Підгірський Самійло Максимович. Історична Волинь. 3 червня 2008. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 вересня 2011.
- Ярослав Гаврилюк (2 березня 2006). Нова книга Дмитра Корнелюка. ел.видання №461. Волинь.
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
(); Пропущений або порожній|url=
() - Валентин Данилюк, український художник [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- . prokovel.com. 08-04-2013. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2016.
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 304 с. — .
- . Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 30 квітня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudi yaki narodilis abo trivalij chas zhili ta pracyuvali u Koveli Volodari mistaStanislav Konecpolskij kinec XV stolittya do 1511 knyaz Mihajlo Sangushko otrimav selo Kovlye u podarunok vid korolya Oleksprandra I Yagellonchika 1511 1543 knyaz Vasil Sangushko uspadkuvav vid batka 1543 1545 starosta Bogdan Semashko priznachenij korolevoyu Bonoyu pislya obminu mayetkami iz Sangushkami 1548 1550 starosta Oleksandr Lyash Lash pidkomorij belzkij starosta kovelskij priznachenij korolem 1555 1559 starosta Francisk Falchevskij priznachenij korolem pislya smerti korolevi Boni 1560 starosta Gabriel Tarlo kashtelyan Radomskij z namisnikom Petrom Kunickim priznacheni korolem 1565 1583 knyaz Andrij Kurbskij oderzhav vid korolya yak nagorodu za zradu dzherelo Ivana Groznogo ta Moskoviyi 1565 1572 uryadnik Ivan Kalimet priznachenij knyazem Andriyem Kurbskim 1572 1583 uryadnik Kirilo Zubcovskij priznachenij knyazem Andriyem Kurbskim pislya vbivstva Ivana Kalimeta 1583 1590 knyaginya Kurbska Oleksandra Semashko vdova knyazya Andriya Kurbskogo za zapovitom ostannogo 1590 starosta Andzhej Firlej kashtelyan Radomskij priznachenij korolem Sigizmundom III pislya povernennya mista do korolivskih volodin 1609 starosta Shasnij Kriskij koronnij pidkancler priznachenij korolem 1623 1627 starosta Pavel Kriskij priznachenij korolem 1656 1660 starosta Stefan Charneckij kashtelyan Kiyivskij priznachenij korolem 1670 1681 starosta Vaclav Leshinskij voyevoda Pidlyaskij polkovnik vijsk korolivskih priznachenij korolem 1750 ti 1756 test knyazya Dimitra Yablonovskogo 1770 knyaz Dimitr Yablonovskij oderzhav vid korolya v orendu za 18 tisyach zlotih kvarti 1770 starosta Mihajlo Miloshevich priznachenij knyazem Dimitrom Yablonovskim 1775 knyaz Vaclav Pjotr Zhevuskij voyevoda krakivskij oderzhav vid korolya Stanislava Avgusta v nagorodu za bojovi zaslugi U riznij chas starostami Kovelskimi takozh buli Stanislav Konecpolskij Stefan Leshinskij Kshishtof Opalinskij Ivan Fridrih Sapega Kerivniki mistaPetro Chigirin Fedir Utkin 1796 Reshling Petro gorodnichij sekund major 1802 1803 Hodorovskij Pavlo Yevstahijovich gorodnichij kolezkij asesor z 1803 r kolezkij radnik 1804 1807 Knutcen Petro Petrovich gorodnichij kolezkij asesor 1808 Yavorskij Ignatij Vojnovich gorodnichij titulyarnij radnik 1809 1812 Tejh Fridrih Hristoforovich gorodnichij titulyarnij radnik z 1810 r kolezkij asesor 1813 Nelidov Oleksij Timofijovich gorodnichij titulyarnij radnik 1814 Shlyahtin Ivan Petrovich gorodnichij kolezkij asesor 1815 Batorskij Grigorij Petrovich na posadi gorodnichogo Kremeneckij pristav chasti titulyarnij radnik 1818 1821 Nolken Yevstafij Oleksandrovich za inshimi danimi Nolken gorodnichij titulyarnij radnik 1822 1833 Lashevskij Ivan Antonovich gorodnichij kapitan z 1826 r u vidstavci nagorodzhenij ordenami sv Anni 2 stupenya ta sv Volodimira 4 stupenya z bantom imennoyu zolotoyu shpagoyu z napisom Za horobrist zolotim hrestom za vzyattya tureckoyi forteci Bazardzhik 1834 Dobrovolskij Oleksandr Ivanovich gorodnichij vidstavnij shtabs rotmistr nagorodzhenij ordenom sv Anni 3 stupenya imennim znakom za zaslugi v borotbi proti buntivnikiv u zemlyah Carstva Polskogo ta zolotim hrestom za vzyattya tureckoyi forteci Bazardzhik 1835 1837 Fridrihs Yevstafij Ivanovich gorodnichij vidstavnij pidporuchik za inshimi danimi pidpolkovnik nagorodzhenij ordenom sv Anni 3 stupenya imennoyu yuvilejnoyu medallyu za 1812 r 1838 1839 Hilinskij Mikola Dem yanovich gorodnichij pidpolkovnik nagorodzhenij ordenom sv Anni 4 stupenya ta imennoyu yuvilejnoyu medallyu za 1812 r 1840 1842 Gorbovskij Grigorij Vasilovich gorodnichij titulyarnij radnik nagorodzhenij ordenom sv Anni 3 stupenya 1843 Kadigrobov Andrij Oleksijovich gorodnichij poruchik nagorodzhenij ordenom sv Anni 4 stupenya imennim znakom Vijskovoyi gidnosti 4 stupenya 1844 1845 Shapko Vasil Ivanovich gorodnichij major 1846 Parholenko Oleksandr Oleksandrovich gorodnichij nadvirnij radnik 1847 1851 Kostenko Fedir Fedorovich gorodnichij titulyarnij radnik 1852 Tolubyeyev Ivan Andrijovich gorodnichij rotmistr 1853 1861 Krushevskij Vaclav Vasilovich gorodnichij rotmistr z 1858 r u vidstavci 1869 1870 Rutkovskij Mikola Mihajlovich sekretar dumi gubernskij sekretar 1872 Lvovich Ignatij Yulianovich sekretar dumi kolezkij sekretar 1886 Strzheleckij Lyudvig Ignatyevich miskij golova gubernskij sekretar 1887 Luckevich Omelyan Vasilovich vikonuvach spravi miskogo golovi mishanin 1888 1895 Chigirin Petro Petrovich miskij golova vidstavnij polkovnik 1896 1900 Maksimovich Ignatij Vasilovich miskij starosta titulyarnij radnik otrimav domashnyu osvitu sluzhiv z 1895 r 1901 1905 Kondratovich Oleksandr Grigorovich miskij starosta mishanin 1906 Shumovskij Ivan Gnatovich miskij golova 1907 Shumovskij Ignatij Gnatovich miskij golova 1908 Pirogov Mikola Mihajlovich miskij golova kolezkij asesor 1909 1910 Shumovskij Ignatij Gnatovich miskij golova 1911 1915 Pirogov Mikola Mihajlovich miskij golova kolezkij asesor z 1913 r nadvirnij radnik z 1915 r kolezkij radnik Vidomo za Polshi imena i prizvisha tilki dvoh prezidentiv mista Karola Valigorskogo ta Alfonsa Bednarskogo 1939 1941 Pshenichnij Yevlampij golova miskvikonkomu 1941 1942 Pirogov Mikola Mihajlovich posadnik priznachenij okupacijnoyu vladoyu 1942 1943 Lisnevich Oleksandr posadnik priznachenij okupacijnoyu vladoyu 1944 1945 golova miskvikonkomu do okupaciyi zaviduvach Kovelskogo miskogo finansovogo viddilu 1945 1948 Utkin Fedir Grigorovich golova miskvikonkomu do obrannya nachalnik viddilu Pivdenno Uralskogo upravlinnya derzhavnih materialnih rezerviv pri RNK SRSR 1948 1956 golova miskvikonkomu do obrannya zastupnik nachalnika 1 go viddilku lokomotivnogo gospodarstva Kovelskoyi zaliznici 1956 1963 Rudenko Mariya Antonivna golova miskvikonkomu do obrannya golova Luckogo miskvikonkomu 1963 1965 golova miskvikonkomu do obrannya pershij sekretar Starovizhivskogo rajkomu Kompartiyi Ukrayini 1965 1973 golova miskvikonkomu do obrannya pershij sekretar Kovelskogo miskkomu Kompartiyi Ukrayini 1973 1981 golova miskvikonkomu do obrannya drugij sekretar Kovelskogo miskkomu Kompartiyi Ukrayini 1981 1988 golova miskvikonkomu do obrannya zastupnik golovi Kovelskogo miskvikonkomu 1988 1991 golova miskvikonkomu do obrannya drugij sekretar Kovelskogo miskkomu Kompartiyi Ukrayini 1990 1991 golova miskoyi radi na gromadskih zasadah redaktor miskrajonnoyi gromadsko politichnoyi gazeti Visti Kovelshini 1991 1998 Semenyuk Anatolij Volodimirovich miskij golova do obrannya nachalnik Kovelskogo rajonu elektromerezh 1998 2002 miskij golova do obrannya direktor pidpriyemstva teplovih merezh Kovelteplo 2002 2006 miskij golova do obrannya golovnij likar Kovelskoyi vuzlovoyi likarni 2006 2010 miskij golova do obrannya pidpriyemec 2010 Kinder Oleg Oleksijovich miskij golova do obrannya direktor virobnicho torgovogo pidpriyemstva rozdribno optovoyi torgivli Kovel Promopttorg Lyudi pov yazani z KovelemKovelshinu vidviduvali j tut tvorili Taras Shevchenko Ivan Franko Pantelejmon Kulish Mihajlo Starickij Mikola Lisenko Mihajlo Dragomanov Pam yatnik Lesi Ukrayinci u Koveli Same tut materializuvalis u slovi Lesi Ukrayinki odvichni mriyi ukrayinskogo narodu pro volyu Yiyi batko trivalij chas pracyuvav u Koveli Sim ya Kosachiv meshkala v primiskomu seli Kolodyazhnomu Molodshij brat Lesi Ukrayinki Mikola Kosach buv zasnovnikom i golovoyu kovelskoyi Prosviti yakij u 1920 r nadav bezprocentnu pozichku v sumi 5 tis marok Razom iz druzhinoyu Nataliyeyu organizuvav u Koveli pritulok dlya ditej sirit Z jogo iniciativi zagalni zbori Kovelskoyi povitovoyi Prosviti yaki vidbulisya 9 lyutogo 1926 r uhvalili nadati yij im ya Lesi Ukrayinki U 1894 roci v Koveli pracyuvav povitovim likarem Modest Levickij Vin buv simejnim likarem i priyatelem rodini Kosachiv Takozh iz Kovelem pov yazane im ya vidomogo hudozhnika Andronika Lazarchuka U Koveli trivalij chas pracyuvav ta meshkav Samijlo Maksimovich Pidgirskij urodzhenec susidnogo sela Lyubitiv deputat dvoh sklikan Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi ta dvoh sklikan Sejmu Drugoyi Rechi Pospolitoyi U Koveli prozhivayut poetesa Nina Petrivna Gorik krayeznavec Dmitro Pilipovich Kornelyuk yakij ye avtorom nizki istoriko krayeznavchih ta religiyeznavchih prac ta knig Uroki hristiyanskoyi morali Osnovi hristiyanskoyi etiki Duhovne nebo Volini Kovelshini slavni imena U Koveli prozhivav hudozhnik Valentin Danilyuk Sportivnu slavu Kovelya primnozhila biatlonistka Batenkova Bauman Yuliya Viktorivna yaka na Paralimpiadi u Turini 2006 zavoyuvala 2 sribni ta 3 bronzovi medali a na Paralimpiadah u Vankuveri 2010 ta Sochi 2014 po 3 sribni ta odnij bronzovij medalyah Vona ye zasluzhenim majstrom sportu Ukrayini majstrom sportu mizhnarodnogo klasu nagorodzhena ordenom knyagini Olgi II ta III stupeniv U Koveli narodilisya Anatolij Grisyuk 1880 1938 Svyashennomuchenik mitropolit Odeskij i Hersonskij represovanij pomer u tabirnij likarni na Pivnochi proslavlenij u liku svyatih Rosijskoyu Pravoslavnoyu Cerkvoyu u 2000 roci Auerbah Majer nim Auerbach Meir 1815 1878 prezident yevrejskogo sudu v polskomu misti Kolo Kolo avtor knigi Slova Mudrosti angl Words of Wisdom emigruvav do Palestini de buv priznachenij pershim ashkenazi golovnogo rabina Yerusalima ocholyuvav polskij kagal Ashkinazi Mojsej Jonovich 1898 pislya 1968 Lviv hudozhnik arhitektor pl 1902 1969 polskij pismennik i pedagog 1890 1944 likar uchasnik Vizvolnih zmagan 1918 1921 ukrayinskij gromadskij diyach v Harbini Kitaj Bahovec Oleksandr Silovich nar 1928 politichnij v yazen kerivnik molodizhnoyi pidpilnoyi organizaciyi Sokoli yaka diyala u Koveli u 1944 1946 rokah zasudzhenij na 15 rokiv katorzhnih robit avtor knig Kolima 2007 Mislivci za soncem poetichnoyi zbirki Kolo Skifiyi nagorodzhenij ordenom Za zaslugi III stupenya prozhivaye u Cherkasah Bereznicka Lyudmila Ivanivna nar 1957 ukrayinskij mistectvoznavec kulturolog art kritik kurator ta kolekcioner chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini kandidat filosofskih nauk Burda Maksim Eduardovich 1997 2023 ukrayinskij fotograf gromadskij aktivist vijskovosluzhbovec uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Vazhinski Mihal 1904 1965 polskij kinorezhiser redaktor i scenarist Velma Mikola Grigorovich nar 1948 zasluzhenij zhurnalist Ukrayini redaktor miskrajonnoyi gazeti Visti Kovelshini udostoyenij zvannya laureata oblasnoyi zhurnalistskoyi premiyi imeni Polikarpa Shafeti 2001 najvishogo u zhurnalistskih kolah Volini peremozhec oblasnih ta Vseukrayinskih konkursiv gazetyariv avtor bagatoh krayeznavchih knig i putivnikiv pro Kovel Vojtyuk Arkadij Arkadijovich pivfinalist shou Iks Faktor uchasnik komandi KVN Gavrishuk Oleksandr Mihajlovich nar 1987 komandir bataljonu specialnogo priznachennya Donbas Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini Za osobistu muzhnist i visokij profesionalizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni nagorodzhenij ordenom Danila Galickogo ta vidznakoyu Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini Za doblesnu sluzhbu Golovnickij Oleksandr Georgijovich nar 1975 legkoatlet sportivnogo klubu miliciyi Volin zajnyav pershe misce na chempionati Yevropi z marafonskogo bigu sered policejskih u skladi cholovichoyi zbirnoyi komandi Ukrayini uchasnik Drezdenskogo Nyu Jorkskogo Bermudskogo Berlinskogo marafoniv majster sportu mizhnarodnogo klasu Gorodecki Rishard nar 1943 polskij fizik v galuzi teoretichnoyi fiziki i kvantovih obchislen Dejmek Kazimir 1924 2002 polskij rezhiser teatru i aktor ministr kulturi i mistectv Respubliki Polsha posol Sejmu 2 yi kadenciyi pl 1939 2009 polskij profesor latinoamerikanist ponad 40 rokiv vidpracyuvav u Varshavskomu universiteti zasnovnik i direktor Centru latinoamerikanskih doslidzhen Ruvin Erlih 1901 1969 argentinskij pianist i muzichnij pedagog yevrejskogo pohodzhennya Zhersh Roman Valerijovich nar 1985 ukrayinskij futbolist vistupav za zbirnu Ukrayini U 17 komandi Volin Zakarpattya ta in pl 1916 1987 polskij ihtiolog profesor bagatorichnij kerivnik kafedri ihtiologiyi institutu vnutrishnogo ribalstva v Olshtini Zapruder Abraham angl Abraham Zapruder 1905 1970 amerikanskij biznesmen virobnik zhinochogo odyagu avtor Filmu Zaprudera 26 sekundnogo video na yakomu znyate vbivstvo Dzhona Kennedi u 1963 roci Zafren Meer Isaakovich 1825 1909 rosijskij fabrikant gromadskij diyach pershij rabin rosijskogo mista Tula i Tulskoyi guberniyi Zaharchenko Nataliya Josipivna ukrayinska spivachka soprano zasluzhena artistka URSR 1940 Zdrzhalik Jolanta pol Zdrzalik Jolanta 1938 2004 polska hudozhnicya literaturnij psevdonim Natalya Yahnenko 1903 1995 ukrayinska pismennicya avtorka novel ta spogadiv donka kovelskogo likarya i miskogo golovi Mikoli Pirogova Lobanov Yegor Yurijovich 1997 2022 starshij lejtenant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Iyerofej Lobachevskij 1783 1871 ukrayinskij cerkovnij diyach vikladach yepiskop Ostrozkij vikarij Volinskij arhimandrit Dermanskogo Svyato Troyickogo monastirya Kiyan Volodimir Petrovich kapitan Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2016 Kob Tetyana Volodimirivna nar 1987 ukrayinska sportsmenka boks chempionka Yevropi 2009 bronzova prizerka chempionatu svitu 2010 zasluzhenij majster sportu Ukrayini Kozhenkova Anastasiya Mikolayivna nar 1986 ukrayinska vesluvalnicya akademichne vesluvannya olimpijska chempionka 2012 chempionka svitu ta Yevropi zasluzhenij majster sportu Ukrayini Kondratovich Yevgen Mihajlovich 1937 2010 zasluzhenij pracivnik fizichnoyi kulturi i sportu Ukrayini Vidminnik narodnoyi osviti Ukrayini nagorodzhenij medalyami Veteran praci ta Za trudovu doblest Korablova Nadiya Stepanivna nar 1948 ukrayinskij naukovec doktor filosofskih nauk profesor maye 2 monografiyi odna v spivavtorstvi i pidruchnik u spivavtorstvi Korotkevich Oleksandr Mihajlovich nar 1885 radyanskij geolog Osvita visha Prozhivav na rudniku Radyanskij Pivnichno Yenisejskogo rajonu Krasnoyarskogo krayu Golovnij inzhener Pivnichno Yenisejskogo golovnogo kopalnevogo upravlinnya Soyuzzoloto Zaareshtovanij 15 lyutogo 1929 roku po obvinuvachennyu za stattyami 58 7 58 11 Kriminalnogo kodeksu RRFSR Zasudzhenij 27 travnya 1929 kolegiyeyu ODPU na 10 rokiv vipravno trudovih taboriv Reabilitovanij 5 listopada 1997 roku prokuraturoyu Krasnoyarskogo krayu Rosijskoyi Federaciyi pl 1941 1990 polskij aktor teatru i kino pl 1925 1988 polskij kinematografist U 1944 roci vin buv fotokorespondentom Vijska Polskogo u 1946 1949 rokah operatorom polskoyi kinohroniki piznishe televizijnih serialiv Lev Kishka 1663 za in dan 1668 1728 mitropolit Kiyivskij i Galickij greko katolickoyi Cerkvi navchavsya u Rimi iniciator ta organizator Zamojskogo Sinodu u 1720 roci v Zamosti zalishiv pislya sebe kilka teologichnih tvoriv Luckevich Marko Omelyanovich 1882 1940 posol do Polskogo Sejmu 1922 aktivnij chlen Ukrayinskoyi selyanskoyi robitnichoyi partiyi pismennik i zhurnalist zmushenij buv emigruvati do SRSR de buv represovanij zaginuv u harkivskij tyurmi Makaruk Lyudmila Josipivna nar 1945 ukrayinskij pedagog matematik zasluzhenij uchitel Ukrayinskoyi RSR Vidminnik osviti Ukrayini Macyuk Viktor Mikolajovich nar 1975 kolishnij ukrayinskij futbolist napadnik Miyakovskij Volodimir Varlamovich 1888 1972 ukrayinskij vchenij profesor istorik literator organizator Ukrayinskoyi Vilnoyi Akademiyi Nauk UVAN na chuzhini ta muzeyu arhivu pri nij yakim zaviduvav do samoyi smerti razom z V Doroshenkom redaguvav Ukrayinski bibliotechni visti pomer u Nyu Jorku Mostika Viktor Valentinovich nar 1995 spivak peremozhec Vseukrayinskogo konkursu vokalistiv Krayina zirok v Arteku 2006 laureat bagatoh oblasnih vseukrayinskih ta mizhnarodnih konkursiv viznanij Lyudinoyu roku Volinskogo krayu 2006 v nominaciyi Yunij talant otrimav Prezidentsku nagorodu Zirka Ukrayini Fenomen roku medal Diamantovij golos Ukrayini spivachka Nina Matviyenko skazala pro nogo Teper v Ukrayini ye svij Robertino Novichevskij Andrij Stepanovich pidpolkovnik pomichnik komandira 166 go Rivnenskogo pihotnogo polku uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni nagorodzhenij vsima ordenami do Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bindoyu z 14 grudnya 1918 roku nachalnik upravlinnya komendaturi Kiyeva vijsk Direktoriyi starshina Diyevoyi armiyi UNR Ostapchuk Yuliya Anatoliyivna nar 1989 ukrayinska sportsmenka vilna borotba chempionka svitu ta trirazova chempionka Yevropi sered yunioriv 5 j laureat chempionatu svitu ta chempionatu Yevropi 2007 sered zhinok bronzova prizerka Chempionatu Yevropi sered zhinok 2010 uchasnicya XIX litnih Olimpijskih igrah u Pekini ta XXX litnih Olimpijskih igrah u Londoni majster sportu mizhnarodnogo klasu Pedik Leonid Anatolijovich nar 1950 zasluzhenij trener Ukrayini majster sportu SRSR iz sambo dzyudo greko rimskoyi ta vilnoyi borotbi suddya nacionalnoyi kategoriyi Perlstejn Izrayil Perlstein Israel 1897 1975 protyagom 30 40 h rokiv XX stolittya vidigravav znachnu rol u komplektuvanni Biblioteki kongresu SShA materialami z kiriliceyu Z Kovelya sim ya pereyihala do Varshavi zvidki u 1922 roci slidom do bratami emigruvav do SShA Polonskij Boris Leonidovich 1901 1971 ukrayinskij radyanskij hirurg urolog doktor medichnih nauk profesor Prozhivalskij Oleg Petrovich nar 1949 zasluzhenij pracivnik sferi poslug Ukrayini pochesnij zv yazkivec Ukrayini ministr zv yazku Ukrayini 1992 1995 Rahvalskij Evgeniush Rachwalski Eugeniusz nar 1924 polskij krayeznavec avtor i spivavtor krayeznavchih narisiv istorichnih monografij knig v tomu chisli putivnika Kovel 2005 buv harcerom soldatom 27 yi pihotnoyi diviziyi Armiyi Krajovoyi nagorodzhenij Partizanskim hrestom Hrestom horobrih Hrestom Armiyi Krajovoyi i Kavalerskim Hrestom vidrodzhennya Polshi Sveredyuk Inna Petrivna nar 1977 ukrayinska sportsmenka invalid na Vsesvitnih sportivnih igrah sered invalidiv u anglijskomu misti Nottingem 2001 zdobula zolotu medal z pauerliftingu vstanovivshi dva svitovih rekordi Syemash Yezhi pol Siemasz Jerzy Stanislaw nar 1939 polskij perekladach pismennik kompozitor vikladach anglijskoyi movi Vin proviv svoye ditinstvo v okupovanij Varshavi Sirocinskij Kostyantin Ostapovich 1902 1962 ukrayinskij uchenij u galuzi ekonomiki ta silskogo gospodarstva profesor Kiyivskogo silskogospodarskogo institutu Soroka Yurij Vasilovich 1958 ukrayinskij kinoznavec redaktor scenarist doslidnik ukrayinskogo teatru i kino Stahnyuk Yan pol Stachniuk Jan 1905 1963 polskij publicist ideolog i zasnovnik polskoyi nacionalistichnoyi organizaciyi Zadruga ta odnojmennogo zhurnalu Stepnyevski Mar yan Stepniewski Marian nar 1935 polskij mineralog i geohimik fahivec v galuzi rentgenivskoyi spektrometriyi Storchak Vasil Valerijovich nar 1965 majster sportu SRSR z futbolu zdobuv zolotu medal na spartakiadi narodiv Radyanskogo Soyuzu 1986 nagorodzhenij dvoma zolotimi medalyami na chempionati Zbrojnih Sil SRSR grav u vishij lizi chempionatu SRSR za Dnipro Dnipropetrovsk Strashkevich Kindrat Fedorovich 18151868 ukrayinskij filolog u vici 24 rokiv stav profesorom kiyivskogo universitetu sv Volodimira de pracyuvav do dnya smerti vikladav grecku slovesnist buv poliglotom krim ridnoyi ukrayinskoyi doskonalo znav rosijsku polsku chesku latinsku grecku serbsku bolgarsku novogrecku italijsku anglijsku shvedsku movi Talashko Volodimir Dmitrovich nar 1946 ukrayinskij aktor ta rezhiser narodnij artist Ukrayini 2002 chlen Nacionalnoyi Spilki kinematografistiv Ukrayini Timofyeyev Yurij Vasilovich nar 1949 zasluzhenij pracivnik fizichnoyi kulturi i sportu ta zasluzhenij trener Ukrayini Vidminnik narodnoyi osviti Ukrayini gravec futbolnoyi komandi Torpedo Luck chlen yunackoyi zbirnoyi komandi Radyanskogo Soyuzu bronzovij prizer spartakiadi Ukrayini 1991 Fiks Yefim Zisovich nar 1946 deputat Verhovnoyi Radi Ukrayini IV sklikannya vid SDPU O istorik vikladach istoriyi ta suspilstvoznavstva nagorodzhenij ordenom Za zaslugi III st 2003 Fridman Mihal pol Friedman Michal 1913 2006 polskij vchitel ta perekladach z ivritu ta idish yevrejskogo pohodzhennya Cehosh V yacheslav nar 1981 majster sportu mizhnarodnogo klasu z vesluvannya na bajdarkah i kanoe peremozhec Kubka svitu sered yunioriv Polsha z 2000 r chlen dorosloyi zbirnoyi komandi Ukrayini sribnij ta bronzovij prizer Kubka svitu Nimechchina Shavlovskij Georgij Mihajlovich 1925 1996 ukrayinskij vchenij profesor buv odnim z organizatoriv stvorennya Lvivskogo viddilennya Institutu biohimiyi im O V Palladina AN URSR viddilom yakogo vin keruvav do kincya svogo zhittya Shilik Anatolij Viktorovich 1976 2014 kapitan Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2017 rokiv posmertno nagorodzhenij ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya Pochesni gromadyani mistaDokladnishe Pochesni gromadyani Kovelya Zvannya Pochesnogo gromadyanina mista Kovelya bulo udostoyeno 14 lyudej Kirpa Georgij Mikolajovich Fedorov Oleksij FedorovichPrimitkiNiesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 9 lipnya 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 T 3 S 47 pol Szembekowie 01 25 travnya 2015 u Wayback Machine pol Pidgirskij Samijlo Maksimovich Istorichna Volin 3 chervnya 2008 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 veresnya 2011 Yaroslav Gavrilyuk 2 bereznya 2006 Nova kniga Dmitra Kornelyuka el vidannya 461 Volin a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a access date vimagaye url dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka Valentin Danilyuk ukrayinskij hudozhnik 4 bereznya 2016 u Wayback Machine prokovel com 08 04 2013 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 30 kvitnya 2016 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 304 s ISBN 966 8201 26 4 Arhiv originalu za 5 travnya 2016 Procitovano 30 kvitnya 2016