Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Якуб Дембіньський Якуб із Дембна Щекоцинів Дембінський гербу Одровонж нар бл 1427 пом 15 січня 1490 Опатів польський дер

Якуб Дембінський

Якуб Дембінський

Якуб Дембіньський (Якуб із Дембна, Щекоцинів; Дембінський) гербу Одровонж (нар. бл. 1427 — пом. 15 січня 1490, Опатів) — польський державний діяч, дипломат; великий канцлер коронний, каштелян краківський.

Якуб з Дембна
пол. Jakub z Dębna, Szczekocin, Jakub Dembiński
image
Якуб з Дембна
Герб Одровонж
Підчаший краківський
1448 — 1460
МонархКазимир IV Ягеллончик
Попередник[pl]
НаступникЯкуб Обулець із Ґур і Броноциць
Чашник краківський
1457 — 1459
Попередник[pl]
НаступникЯкуб Обулець із Ґур і Броноциць
Чашник великий коронний
1457 — 1462
Попередник[pl]
НаступникПйотр
Каштелян малоґоський
1459 — 1460
Попередник[pl]
Наступник[pl]
Великий підскарбій коронний
1460 — 1468
Попередник[pl]
Наступник[pl]
Великий канцлер коронний
1469 — 1473
ПопередникЯн Ґрущиньський
НаступникУріель Ґурка
Сандомирський воєвода
1472 — 1478
Попередник[pl]
Наступник[pl]
Краківський каштелян
1478 — 1490
Попередник[pl]
НаступникЯн Амор Юніор Тарновський
Народився1427
Помер15 січня 1490
Опатув, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща[1]
ПохованийЦистерціанське абатство в Могилі
Відомий якполітик, посадова особа
КраїнаКоролівство Польське
Alma materЯгеллонський університет
Рід Дембіньські гербу Одровонж
БатькоБартош з Дембна
МатиСтахна Ґабоньська з Ґабані
У шлюбі зМалґожата з Жерників, Аґнєшка з Бніна
ДітиАнна, Ельжбета
БратиПйотр, Ян

Життєпис

Походив Якуб із лицарського роду Одровонжів, які використовували однойменний герб Одровонж. Народився близько 1427 року, походив із Дембна. Був молодшим сином середньозаможного малопольського шляхтича Бартоша з Дембна та Стахни Ґабоньської з Ґабані. Мав двох братів — Пйотра та Яна, які померли до 1455 року.

1441 року був студентом Академії Краківської, від 1447 року став королівським придворним.

Протягом 1448–1460 років Якуб із Дембна був краківським підчашим, одночасно у 1457–1459 чашником краківським і протягом 1457–1462 роках чашником коронним. Напевно, від каденції Якуба почалася еволюція щодо поєднання посад чашника краківського з надвірним і усталився звичай поєднання посад чашника та підчашого. У 1459–1460 роках він згадується у джерелах як каштелян малоґоський.

Під час Тринадцятирічної війни Дембіньський брав участь у битвах під Хойницями (1454), Гневом (1457) і Валчом (1460). 18 листопада 1460 року в Кракові він був винагороджений за сім років війни 150 гривнями. Імовірно, того ж року, як винагороду за участь у битві під Валчом, йому було надане те місто з прилеглими маєтками. До 29 грудня цього ж року призначений королем підскарбієм коронним (1460–1468). За час його перебування на цій посаді поступово стабілізувалася грошова система, мінімізувалося псування монети. Праця у сфері казначейства тісно пов'язувала Якуба також зі сферами багатого міщанства, зокрема, з краківськими фінансистами Вальтером Кесінґером, великорадцею краківським, і Міколаєм Крейдлером, цельником (збирачем податків, митником) краківським і жупником олькуським, а також, із родом жупників Морштинів.

Протягом 1460-1470-х років Якуб Дембіньський зосередив у своїх руках численні староства: бецьке (1462–1487), сандецьке (1462–1479), пшедецьке (1463–1471), краківське (1463–1490), освенцимське (1465–1480), севезьке (перед 1472). Останнє було довірене Якубу завдяки військам, які він мав у своєму розпорядженні як генеральний староста краківський для оборони територій Севезького князівства від розбійницьких банд і від наїздів армії угорського короля Матвія Корвіна та його сілезьких прихильників. Також, двічі у 1465 і 1467 роках придбавав посаду бургграфа замку краківського, проте король не підтвердив ці угоди, можливо, побоюючись, що вплив Якуба на міські справи столиці надто зросте.

Якуб із Дембна був гарантом Торунського миру 1466 року. Восени 1467 року та влітку 1468 року він їздив у посольства до Чехії з метою примирення короля Їржі з Подєбрад з папою Павлом II та ворогуючими фракціями в Богемії та щодо прав Казимира Ягеллончика на чеську спадщину.

Канцлером королівства Дембіньський став на початку 1469 року й обіймав цю посаду до 1473 року. Навесні цього ж року відбув у посольство до Риму для затвердження Торунського миру та щодо обрання Вінцентія Келбаси вармінським єпископом. 1470 року він знову перебував у Празі щодо передачі чеського трону королю Казимиру. 1471 року він виїхав у посольство через Прагу до Риму та Венеції.

У 1472–1478 роках був воєводою сандомирським. Протягом 1473–1474 років як державця прикордонних староств стояв на варті південно-західних кордонів королівства збоку Верхньої Сілезії. 1475 року разом із краківським єпископом [pl] увійшов до складу комісії, яка проводила ревізію державної скарбниці. 1477 року він очолив похід для придушення змови [pl] з угорським королем Матвієм Корвіном. Як пише Ян Длугош: «Якуб Дембіньський, приготувавши власне військо і найманців, і обложивши вищезгадані замки, він узяв їх за сім тижнів, вражаючи з найважчих гармат.» Після здобуття замок у Барвалді був знищений, а Живець спалений дощенту. Замок у Шафлярах отримав Марек, син Ратольда, «бо мав на ньому гроші, записані королем»..

Вершиною політичної кар'єри Якуба з Дембна було отримання найвищого земського уряду королівства — Краківського каштеляна, яким він був протягом 1478–1490 років. У середині 1478 року він отримав у державу маєток Краснистав за 3200 флоринів. Після повстання Коморовського ці маєтки та околиці були обміняні королем на його маєтки в Живці та його околицях, а також у Барвалді з прилеглими маєтками. Ці маєтності доповнилися орендою Олькуша разом із свинцевими копальнями від 1484 року. 30 серпня 1479 року Казимир Ягеллончик надав Дембіньському гірничий привілей на пошук будь-яких корисних копалин по всьому королівству.

Якуб Дембіньський був одним із найближчих соратників короля Казимира IV Ягеллончика та був провідною фігурою на політичній сцені третьої чверті XV століття, стовпом королівської партії. Брав участь у багатьох дипломатичних місіях до Угорщини, Чехії та Риму. Був архітектором політики короля щодо південних сусідів Польського королівства, реалізовував династичну політику Ягеллонів, спрямовану на зведення їхніх представників на престоли сусідніх країн.

image
Замок у Дембні

Під час своїх дипломатичних поїздок до Італії у 1469-1471 роках, він налагодив дружні стосунки з правителем Флоренції Лоренцо Пишним, між ними була налагоджена переписка, завдяки якій Якуб переносив ідеї італійського Відродження до Польського королівства. На батьківщині Дембіньський підтримував приятельські відносини з представниками польського гуманізму Яном Длугошем, [pl], опосередковано з Філіпом Калімахом. Він спрямував свій капітал на видобуток руди та співпрацював в економічній сфері з краківськими фінансистами, належав до людей із сучасними економічними поглядами. Значну частину коштів витратив на будівництво (будинок біля Вавеля, участь у будівництві замку та парафіяльного костелу в Бечі, парафіяльного костелу в Новому Сончі), яке здійснював у співпраці з Яном Длугошем, його другом і довіреною особою. З фуднації Якуба Дембіньського був побудований у Дембні костел святої Малґожати (1470–1504) та Дембненський замок (1470–1480). Він опікувався родовою фундацією цистерціанського монастиря в Могилі, 1481 року заснував там вівтар і обдарував його прибутком з солтиства в Победнику.

Шимон Старовольський так писав про нього:

image ...він був серйозний, твердий, суворий і часто милосердний. Він мав дуже рідкісну якість: доступність не зменшувала його серйозності, а суворість – його милості. Помер у похилому віці: його останки перевезли до Кракова, щоб поховати в гробниці батька, там його й поховали. Друзі виражали свій біль плачем і криками. Його могила прикрашена написом: «Тут спочиває староста краківський Якуб з Дембна, спочатку підскарбій, потім великий канцлер Корони Польської. Цей чоловік вмів виконувати всі обов'язки, які ставило перед ним життя. Він зневажав багатство, був непохитний у добрі, непохитний, безстрашний. Усе своє життя провів, воюючи та беручи участь в управлінні Річчю Посполитою. По-перше, він здобув славу перемогою під Валчем і посольствами, які він виконував для батьківщини. На старості років він скорився присудам долі. Він залишив надзвичайно рідкісний зразок сенаторської розсудливості image

— Шимон Старовольський, Sarmatiae Bellatores, 1631

.

Помер Якуб із Дембна 15 січня 1490 року за досить драматичних обставин, від нападу апоплексичного удару під час податкового сеймику в Опатові. Похований у цистерціанському монастирі в Могилі біля заснованого ним вівтаря.

Родина

Першою дружиною Якуба 1451 року стала донька каштеляна каліського Петра з Жерників, Малґожата (пом. перед 1477 р.). Подружжя мало доньку Анну, дружину старости мосінського [pl].

Другою дружиною Якуба з Дембна була від 1479 року Аґнєшка з Бніна (пом. 1505), вдова після старости Бжесць-Куявського Яна Кобилянського. У цьому шлюбі Якуб мав доньку Ельжбету, дружину Малоґоського каштеляна та старости холмського і грубешівського Вікторина Сененського.

Примітки

  1. Sejm-Wielki.pl — 2002.
    d:Track:Q93482363
  2. Bożena Czwojdrak, Zrzeczenie się sum zastawnych w piętnastowiecznej Polsce — gest filantropii czy wyrachowania? [w:] Roczniki Dziejów Społecznych i Gospodarczych, Tom LXXXIII (specjalny), 2022, s. 14.
  3. Feliks Kiryk, Działalność gospodarcza i kulturalna Jakuba z Dębna, [w;] Rocznik Naukowo-Dydaktyczny. 1965, Z. 20, Historia, s. 32.
  4. Feliks Kiryk, Działalność gospodarcza i kulturalna Jakuba z Dębna, [w;] Rocznik Naukowo-Dydaktyczny. 1965, Z. 20, Historia, s. 33.
  5. Jakub z Dębna (ok. 1426 - 15 I 1490), [w:] Wielka Historia Polski, Kraków, Wydawnictwo Pinnex, 2000.​​​​​​​​​. Historia w Interii.
  6. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 86.
  7. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 56.
  8. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 32.
  9. Feliks Kiryk, Działalność gospodarcza i kulturalna Jakuba z Dębna, [w;] Rocznik Naukowo-Dydaktyczny. 1965, Z. 20, Historia, s. 31.
  10. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 152.
  11. Feliks Kiryk, Działalność gospodarcza i kulturalna Jakuba z Dębna, [w;] Rocznik Naukowo-Dydaktyczny. 1965, Z. 20, Historia, s. 34.
  12. Feliks Kiryk, Działalność gospodarcza i kulturalna Jakuba z Dębna, [w;] Rocznik Naukowo-Dydaktyczny. 1965, Z. 20, Historia, s. 36.
  13. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 123.
  14. Feliks Kiryk, Działalność gospodarcza i kulturalna Jakuba z Dębna, [w;] Rocznik Naukowo-Dydaktyczny. 1965, Z. 20, Historia, s. 35.
  15. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 281.
  16. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 306.
  17. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 328.
  18. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 289.
  19. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 298.
  20. Feliks Kiryk, Działalność gospodarcza i kulturalna Jakuba z Dębna, [w;] Rocznik Naukowo-Dydaktyczny. 1965, Z. 20, Historia, s. 37-38.
  21. Antoni Gąsiorowski, Polscy gwaranci traktatów z Krzyżakami XIV—XV wieku, w: Komunikaty Mazursko-Warmińskie nr 2-3, 1971, s. 260.
  22. Krzysztof Bączkowski, Stanowisko Kurii Rzymskiej wobec Jagiellońskiej ekspektatywy na tron czeski po Jerzym z Podiebradow, [w:] Nasza przeszlosc, #76, 1991, s. 126.
  23. Krzysztof Bączkowski, Stanowisko Kurii Rzymskiej wobec Jagiellońskiej ekspektatywy na tron czeski po Jerzym z Podiebradow, [w:] Nasza przeszlosc, #76, 1991, s. 131.
  24. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 53.
  25. Krzysztof Bączkowski, Stanowisko Kurii Rzymskiej wobec Jagiellońskiej ekspektatywy na tron czeski po Jerzym z Podiebradow, [w:] Nasza przeszlosc, #76, 1991, s. 134.
  26. Krzysztof Bączkowski, Stanowisko Kurii Rzymskiej wobec Jagiellońskiej ekspektatywy na tron czeski po Jerzym z Podiebradow, [w:] Nasza przeszlosc, #76, 1991, s. 136.
  27. Krzysztof Bączkowski, Stanowisko Kurii Rzymskiej wobec Jagiellońskiej ekspektatywy na tron czeski po Jerzym z Podiebradow, [w:] Nasza przeszlosc, #76, 1991, s. 137—138.
  28. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 228.
  29. Piotr Lasek, Prywatne zamki polskich dowódców z czasów wojny trzynastoletniej, [w:] Komunikaty Mazursko-Warmińskie, #2 (296), 2017, s. 251.
  30. Paulina Grobelna-Mazurek, Staropolska praktyka archiwalna na podstawie badań inwentarzy skarbca i archiwum koronnego krakowskiego (XVI—XVIII w.). Komisje inwentaryzacyjne, [w:] Przegląd Archiwalno-Historyczny, Tom III, Poznań, 2016, s. 15.
  31. Piotr Lasek, Prywatne zamki polskich dowódców z czasów wojny trzynastoletniej, [w:] Komunikaty Mazursko-Warmińskie, #2 (296), 2017, s. 251—252.
  32. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 68.
  33. Feliks Kiryk, Działalność gospodarcza i kulturalna Jakuba z Dębna, [w;] Rocznik Naukowo-Dydaktyczny. 1965, Z. 20, Historia, s. 38.
  34. Feliks Kiryk, Działalność gospodarcza i kulturalna Jakuba z Dębna, [w;] Rocznik Naukowo-Dydaktyczny. 1965, Z. 20, Historia, s. 49.
  35. Feliks Kiryk, Działalność gospodarcza i kulturalna Jakuba z Dębna, [w;] Rocznik Naukowo-Dydaktyczny. 1965, Z. 20, Historia, s. 65.
  36. Marek Sztorc. Dębno, kościół św. Małgorzaty. Zabytkowe kościoły diecezji tarnowskiej.
  37. Hanna Widacka. Kochankowie z Dębna. Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie.
  38. Zbigniew Domżał, Andrzej Wałkówski, Imię róży inaczej… W tajemniczym świecie pisarzy i rękopi-sów klasztoru cystersów w Mogile do początków XVI wieku, Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2016, s. 85.
  39. Zbigniew Domżał, Andrzej Wałkówski, Zarys dziejów skryptorium Klasztoru Cystersów w Mogile od XIII do początków XVI wieku, [w:] ECHA PRZESZŁOŚCI, XVIII, 2017, s. 63.
  40. Feliks Kiryk, Działalność gospodarcza i kulturalna Jakuba z Dębna, [w;] Rocznik Naukowo-Dydaktyczny. 1965, Z. 20, Historia, s. 33-34.
  41. Feliks Kiryk, Działalność gospodarcza i kulturalna Jakuba z Dębna, [w;] Rocznik Naukowo-Dydaktyczny. 1965, Z. 20, Historia, s. 56.
  42. Bnińscy h. Łodzia. Teki Dworzaczka. Biblioteka Kórnicka PAN.
  43. Bożena Czwojdrak, Rogowscy herbu Działosza — podskarbowie królewscy: studium z dziejów możnowładztwa w drugiej połowie XIV i w XV wieku, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2002, s. 202.

Посилання

  • Dębno, kościół pw. św. Małgorzaty

Джерела

  • Feliks Kiryk, Działalność gospodarcza i kulturalna Jakuba z Dębna, [w;] Rocznik Naukowo-Dydaktyczny. 1965, Z. 20, Historia, s. 31-66.
  • Feliks Kiryk, Jakub z Dębna na tle wewnętrznej i zagranicznej polityki Kazimierza Jagiellończyka, Wrocław—Warszawa—Kraków, 1967.
  • Sylwiusz Mikucki, Dembiński Jakub (zm. 1490), [w:] Polski słownik biograficzny T. 5 (1939—1946), Dąbrowski Jan Henryk — Dunin Piotr Stanisław, Konopczyński, Władysław (1880—1952): Red., Kraków, Polska Akademia Umiejętności, 1939—1946, s. 71-73.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yakub Dembinskij Yakub iz Dembna Shekociniv Dembinskij gerbu Odrovonzh nar bl 1427 pom 15 sichnya 1490 Opativ polskij derzhavnij diyach diplomat velikij kancler koronnij kashtelyan krakivskij Yakub z Dembnapol Jakub z Debna Szczekocin Jakub DembinskiYakub z DembnaGerb OdrovonzhPidchashij krakivskij1448 1460MonarhKazimir IV YagellonchikPoperednik pl NastupnikYakub Obulec iz Gur i BronocicChashnik krakivskij1457 1459Poperednik pl NastupnikYakub Obulec iz Gur i BronocicChashnik velikij koronnij1457 1462Poperednik pl NastupnikPjotrKashtelyan malogoskij1459 1460Poperednik pl Nastupnik pl Velikij pidskarbij koronnij1460 1468Poperednik pl Nastupnik pl Velikij kancler koronnij1469 1473PoperednikYan GrushinskijNastupnikUriel GurkaSandomirskij voyevoda1472 1478Poperednik pl Nastupnik pl Krakivskij kashtelyan1478 1490Poperednik pl NastupnikYan Amor Yunior TarnovskijNarodivsya1427Pomer15 sichnya 1490 Opatuv Sventokshiske voyevodstvo Respublika Polsha 1 PohovanijCistercianske abatstvo v MogiliVidomij yakpolitik posadova osobaKrayinaKorolivstvo PolskeAlma materYagellonskij universitetRid Dembinski gerbu OdrovonzhBatkoBartosh z DembnaMatiStahna Gabonska z GabaniU shlyubi zMalgozhata z Zhernikiv Agnyeshka z BninaDitiAnna ElzhbetaBratiPjotr YanZhittyepisPohodiv Yakub iz licarskogo rodu Odrovonzhiv yaki vikoristovuvali odnojmennij gerb Odrovonzh Narodivsya blizko 1427 roku pohodiv iz Dembna Buv molodshim sinom serednozamozhnogo malopolskogo shlyahticha Bartosha z Dembna ta Stahni Gabonskoyi z Gabani Mav dvoh brativ Pjotra ta Yana yaki pomerli do 1455 roku 1441 roku buv studentom Akademiyi Krakivskoyi vid 1447 roku stav korolivskim pridvornim Protyagom 1448 1460 rokiv Yakub iz Dembna buv krakivskim pidchashim odnochasno u 1457 1459 chashnikom krakivskim i protyagom 1457 1462 rokah chashnikom koronnim Napevno vid kadenciyi Yakuba pochalasya evolyuciya shodo poyednannya posad chashnika krakivskogo z nadvirnim i ustalivsya zvichaj poyednannya posad chashnika ta pidchashogo U 1459 1460 rokah vin zgaduyetsya u dzherelah yak kashtelyan malogoskij Pid chas Trinadcyatirichnoyi vijni Dembinskij brav uchast u bitvah pid Hojnicyami 1454 Gnevom 1457 i Valchom 1460 18 listopada 1460 roku v Krakovi vin buv vinagorodzhenij za sim rokiv vijni 150 grivnyami Imovirno togo zh roku yak vinagorodu za uchast u bitvi pid Valchom jomu bulo nadane te misto z prileglimi mayetkami Do 29 grudnya cogo zh roku priznachenij korolem pidskarbiyem koronnim 1460 1468 Za chas jogo perebuvannya na cij posadi postupovo stabilizuvalasya groshova sistema minimizuvalosya psuvannya moneti Pracya u sferi kaznachejstva tisno pov yazuvala Yakuba takozh zi sferami bagatogo mishanstva zokrema z krakivskimi finansistami Valterom Kesingerom velikoradceyu krakivskim i Mikolayem Krejdlerom celnikom zbirachem podatkiv mitnikom krakivskim i zhupnikom olkuskim a takozh iz rodom zhupnikiv Morshtiniv Protyagom 1460 1470 h rokiv Yakub Dembinskij zoserediv u svoyih rukah chislenni starostva becke 1462 1487 sandecke 1462 1479 pshedecke 1463 1471 krakivske 1463 1490 osvencimske 1465 1480 sevezke pered 1472 Ostannye bulo dovirene Yakubu zavdyaki vijskam yaki vin mav u svoyemu rozporyadzhenni yak generalnij starosta krakivskij dlya oboroni teritorij Sevezkogo knyazivstva vid rozbijnickih band i vid nayizdiv armiyi ugorskogo korolya Matviya Korvina ta jogo silezkih prihilnikiv Takozh dvichi u 1465 i 1467 rokah pridbavav posadu burggrafa zamku krakivskogo prote korol ne pidtverdiv ci ugodi mozhlivo poboyuyuchis sho vpliv Yakuba na miski spravi stolici nadto zroste Yakub iz Dembna buv garantom Torunskogo miru 1466 roku Voseni 1467 roku ta vlitku 1468 roku vin yizdiv u posolstva do Chehiyi z metoyu primirennya korolya Yirzhi z Podyebrad z papoyu Pavlom II ta voroguyuchimi frakciyami v Bogemiyi ta shodo prav Kazimira Yagellonchika na chesku spadshinu Kanclerom korolivstva Dembinskij stav na pochatku 1469 roku j obijmav cyu posadu do 1473 roku Navesni cogo zh roku vidbuv u posolstvo do Rimu dlya zatverdzhennya Torunskogo miru ta shodo obrannya Vincentiya Kelbasi varminskim yepiskopom 1470 roku vin znovu perebuvav u Prazi shodo peredachi cheskogo tronu korolyu Kazimiru 1471 roku vin viyihav u posolstvo cherez Pragu do Rimu ta Veneciyi U 1472 1478 rokah buv voyevodoyu sandomirskim Protyagom 1473 1474 rokiv yak derzhavcya prikordonnih starostv stoyav na varti pivdenno zahidnih kordoniv korolivstva zboku Verhnoyi Sileziyi 1475 roku razom iz krakivskim yepiskopom pl uvijshov do skladu komisiyi yaka provodila reviziyu derzhavnoyi skarbnici 1477 roku vin ocholiv pohid dlya pridushennya zmovi pl z ugorskim korolem Matviyem Korvinom Yak pishe Yan Dlugosh Yakub Dembinskij prigotuvavshi vlasne vijsko i najmanciv i oblozhivshi vishezgadani zamki vin uzyav yih za sim tizhniv vrazhayuchi z najvazhchih garmat Pislya zdobuttya zamok u Barvaldi buv znishenij a Zhivec spalenij doshentu Zamok u Shaflyarah otrimav Marek sin Ratolda bo mav na nomu groshi zapisani korolem Vershinoyu politichnoyi kar yeri Yakuba z Dembna bulo otrimannya najvishogo zemskogo uryadu korolivstva Krakivskogo kashtelyana yakim vin buv protyagom 1478 1490 rokiv U seredini 1478 roku vin otrimav u derzhavu mayetok Krasnistav za 3200 floriniv Pislya povstannya Komorovskogo ci mayetki ta okolici buli obminyani korolem na jogo mayetki v Zhivci ta jogo okolicyah a takozh u Barvaldi z prileglimi mayetkami Ci mayetnosti dopovnilisya orendoyu Olkusha razom iz svincevimi kopalnyami vid 1484 roku 30 serpnya 1479 roku Kazimir Yagellonchik nadav Dembinskomu girnichij privilej na poshuk bud yakih korisnih kopalin po vsomu korolivstvu Yakub Dembinskij buv odnim iz najblizhchih soratnikiv korolya Kazimira IV Yagellonchika ta buv providnoyu figuroyu na politichnij sceni tretoyi chverti XV stolittya stovpom korolivskoyi partiyi Brav uchast u bagatoh diplomatichnih misiyah do Ugorshini Chehiyi ta Rimu Buv arhitektorom politiki korolya shodo pivdennih susidiv Polskogo korolivstva realizovuvav dinastichnu politiku Yagelloniv spryamovanu na zvedennya yihnih predstavnikiv na prestoli susidnih krayin Zamok u Dembni Pid chas svoyih diplomatichnih poyizdok do Italiyi u 1469 1471 rokah vin nalagodiv druzhni stosunki z pravitelem Florenciyi Lorenco Pishnim mizh nimi bula nalagodzhena perepiska zavdyaki yakij Yakub perenosiv ideyi italijskogo Vidrodzhennya do Polskogo korolivstva Na batkivshini Dembinskij pidtrimuvav priyatelski vidnosini z predstavnikami polskogo gumanizmu Yanom Dlugoshem pl oposeredkovano z Filipom Kalimahom Vin spryamuvav svij kapital na vidobutok rudi ta spivpracyuvav v ekonomichnij sferi z krakivskimi finansistami nalezhav do lyudej iz suchasnimi ekonomichnimi poglyadami Znachnu chastinu koshtiv vitrativ na budivnictvo budinok bilya Vavelya uchast u budivnictvi zamku ta parafiyalnogo kostelu v Bechi parafiyalnogo kostelu v Novomu Sonchi yake zdijsnyuvav u spivpraci z Yanom Dlugoshem jogo drugom i dovirenoyu osoboyu Z fudnaciyi Yakuba Dembinskogo buv pobudovanij u Dembni kostel svyatoyi Malgozhati 1470 1504 ta Dembnenskij zamok 1470 1480 Vin opikuvavsya rodovoyu fundaciyeyu cistercianskogo monastirya v Mogili 1481 roku zasnuvav tam vivtar i obdaruvav jogo pributkom z soltistva v Pobedniku Shimon Starovolskij tak pisav pro nogo vin buv serjoznij tverdij suvorij i chasto miloserdnij Vin mav duzhe ridkisnu yakist dostupnist ne zmenshuvala jogo serjoznosti a suvorist jogo milosti Pomer u pohilomu vici jogo ostanki perevezli do Krakova shob pohovati v grobnici batka tam jogo j pohovali Druzi virazhali svij bil plachem i krikami Jogo mogila prikrashena napisom Tut spochivaye starosta krakivskij Yakub z Dembna spochatku pidskarbij potim velikij kancler Koroni Polskoyi Cej cholovik vmiv vikonuvati vsi obov yazki yaki stavilo pered nim zhittya Vin znevazhav bagatstvo buv nepohitnij u dobri nepohitnij bezstrashnij Use svoye zhittya proviv voyuyuchi ta beruchi uchast v upravlinni Richchyu Pospolitoyu Po pershe vin zdobuv slavu peremogoyu pid Valchem i posolstvami yaki vin vikonuvav dlya batkivshini Na starosti rokiv vin skorivsya prisudam doli Vin zalishiv nadzvichajno ridkisnij zrazok senatorskoyi rozsudlivosti Shimon Starovolskij Sarmatiae Bellatores 1631 Pomer Yakub iz Dembna 15 sichnya 1490 roku za dosit dramatichnih obstavin vid napadu apopleksichnogo udaru pid chas podatkovogo sejmiku v Opatovi Pohovanij u cistercianskomu monastiri v Mogili bilya zasnovanogo nim vivtarya RodinaPershoyu druzhinoyu Yakuba 1451 roku stala donka kashtelyana kaliskogo Petra z Zhernikiv Malgozhata pom pered 1477 r Podruzhzhya malo donku Annu druzhinu starosti mosinskogo pl Drugoyu druzhinoyu Yakuba z Dembna bula vid 1479 roku Agnyeshka z Bnina pom 1505 vdova pislya starosti Bzhesc Kuyavskogo Yana Kobilyanskogo U comu shlyubi Yakub mav donku Elzhbetu druzhinu Malogoskogo kashtelyana ta starosti holmskogo i grubeshivskogo Viktorina Senenskogo PrimitkiSejm Wielki pl 2002 d Track Q93482363 Bozena Czwojdrak Zrzeczenie sie sum zastawnych w pietnastowiecznej Polsce gest filantropii czy wyrachowania w Roczniki Dziejow Spolecznych i Gospodarczych Tom LXXXIII specjalny 2022 s 14 Feliks Kiryk Dzialalnosc gospodarcza i kulturalna Jakuba z Debna w Rocznik Naukowo Dydaktyczny 1965 Z 20 Historia s 32 Feliks Kiryk Dzialalnosc gospodarcza i kulturalna Jakuba z Debna w Rocznik Naukowo Dydaktyczny 1965 Z 20 Historia s 33 Jakub z Debna ok 1426 15 I 1490 w Wielka Historia Polski Krakow Wydawnictwo Pinnex 2000 Historia w Interii Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 86 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 56 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 32 Feliks Kiryk Dzialalnosc gospodarcza i kulturalna Jakuba z Debna w Rocznik Naukowo Dydaktyczny 1965 Z 20 Historia s 31 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 152 Feliks Kiryk Dzialalnosc gospodarcza i kulturalna Jakuba z Debna w Rocznik Naukowo Dydaktyczny 1965 Z 20 Historia s 34 Feliks Kiryk Dzialalnosc gospodarcza i kulturalna Jakuba z Debna w Rocznik Naukowo Dydaktyczny 1965 Z 20 Historia s 36 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 123 Feliks Kiryk Dzialalnosc gospodarcza i kulturalna Jakuba z Debna w Rocznik Naukowo Dydaktyczny 1965 Z 20 Historia s 35 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 281 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 306 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 328 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 289 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 298 Feliks Kiryk Dzialalnosc gospodarcza i kulturalna Jakuba z Debna w Rocznik Naukowo Dydaktyczny 1965 Z 20 Historia s 37 38 Antoni Gasiorowski Polscy gwaranci traktatow z Krzyzakami XIV XV wieku w Komunikaty Mazursko Warminskie nr 2 3 1971 s 260 Krzysztof Baczkowski Stanowisko Kurii Rzymskiej wobec Jagiellonskiej ekspektatywy na tron czeski po Jerzym z Podiebradow w Nasza przeszlosc 76 1991 s 126 Krzysztof Baczkowski Stanowisko Kurii Rzymskiej wobec Jagiellonskiej ekspektatywy na tron czeski po Jerzym z Podiebradow w Nasza przeszlosc 76 1991 s 131 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 53 Krzysztof Baczkowski Stanowisko Kurii Rzymskiej wobec Jagiellonskiej ekspektatywy na tron czeski po Jerzym z Podiebradow w Nasza przeszlosc 76 1991 s 134 Krzysztof Baczkowski Stanowisko Kurii Rzymskiej wobec Jagiellonskiej ekspektatywy na tron czeski po Jerzym z Podiebradow w Nasza przeszlosc 76 1991 s 136 Krzysztof Baczkowski Stanowisko Kurii Rzymskiej wobec Jagiellonskiej ekspektatywy na tron czeski po Jerzym z Podiebradow w Nasza przeszlosc 76 1991 s 137 138 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 228 Piotr Lasek Prywatne zamki polskich dowodcow z czasow wojny trzynastoletniej w Komunikaty Mazursko Warminskie 2 296 2017 s 251 Paulina Grobelna Mazurek Staropolska praktyka archiwalna na podstawie badan inwentarzy skarbca i archiwum koronnego krakowskiego XVI XVIII w Komisje inwentaryzacyjne w Przeglad Archiwalno Historyczny Tom III Poznan 2016 s 15 Piotr Lasek Prywatne zamki polskich dowodcow z czasow wojny trzynastoletniej w Komunikaty Mazursko Warminskie 2 296 2017 s 251 252 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 68 Feliks Kiryk Dzialalnosc gospodarcza i kulturalna Jakuba z Debna w Rocznik Naukowo Dydaktyczny 1965 Z 20 Historia s 38 Feliks Kiryk Dzialalnosc gospodarcza i kulturalna Jakuba z Debna w Rocznik Naukowo Dydaktyczny 1965 Z 20 Historia s 49 Feliks Kiryk Dzialalnosc gospodarcza i kulturalna Jakuba z Debna w Rocznik Naukowo Dydaktyczny 1965 Z 20 Historia s 65 Marek Sztorc Debno kosciol sw Malgorzaty Zabytkowe koscioly diecezji tarnowskiej Hanna Widacka Kochankowie z Debna Muzeum Palacu Krola Jana III w Wilanowie Zbigniew Domzal Andrzej Walkowski Imie rozy inaczej W tajemniczym swiecie pisarzy i rekopi sow klasztoru cystersow w Mogile do poczatkow XVI wieku Lodz Wydawnictwo Uniwersytetu Lodzkiego 2016 s 85 Zbigniew Domzal Andrzej Walkowski Zarys dziejow skryptorium Klasztoru Cystersow w Mogile od XIII do poczatkow XVI wieku w ECHA PRZESZLOSCI XVIII 2017 s 63 Feliks Kiryk Dzialalnosc gospodarcza i kulturalna Jakuba z Debna w Rocznik Naukowo Dydaktyczny 1965 Z 20 Historia s 33 34 Feliks Kiryk Dzialalnosc gospodarcza i kulturalna Jakuba z Debna w Rocznik Naukowo Dydaktyczny 1965 Z 20 Historia s 56 Bninscy h Lodzia Teki Dworzaczka Biblioteka Kornicka PAN Bozena Czwojdrak Rogowscy herbu Dzialosza podskarbowie krolewscy studium z dziejow moznowladztwa w drugiej polowie XIV i w XV wieku Katowice Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego 2002 s 202 PosilannyaDebno kosciol pw sw MalgorzatyDzherelaFeliks Kiryk Dzialalnosc gospodarcza i kulturalna Jakuba z Debna w Rocznik Naukowo Dydaktyczny 1965 Z 20 Historia s 31 66 Feliks Kiryk Jakub z Debna na tle wewnetrznej i zagranicznej polityki Kazimierza Jagiellonczyka Wroclaw Warszawa Krakow 1967 Sylwiusz Mikucki Dembinski Jakub zm 1490 w Polski slownik biograficzny T 5 1939 1946 Dabrowski Jan Henryk Dunin Piotr Stanislaw Konopczynski Wladyslaw 1880 1952 Red Krakow Polska Akademia Umiejetnosci 1939 1946 s 71 73

Дата публікації:
Топ