Адам Міхнік (пол. Adam Michnik; нар. 17 жовтня 1946, Варшава) — польський громадсько-політичний діяч, журналіст, видавець, дисидент і політв'язень часів ПНР. Один із ідейних натхненників «Солідарності».
Адам Міхнік | |
---|---|
Adam Michnik | |
Псевдо | Andrzej Jagodziński[1] і Andrzej Zagozda[1] |
Народився | 17 жовтня 1946 (77 років) Варшава, Польща |
Громадянство | Польща |
Національність | поляк |
Місце проживання | Варшава, Польща |
Діяльність | головний редактор «Газети Виборчої» |
Галузь | історія і журналістика |
Відомий завдяки | дисидент, публіцист |
Alma mater | Університет імені Адама Міцкевича у Познані |
Вчителі | d |
Знання мов | польська[2][3] |
Заклад | d і Газета Виборча |
Членство | Асоціація письменників Польщі, d, Q11740253?, Спілка соціалістичної молоді, Q9370715?, Комітет Суспільної Самооборони «КОР», d, Рада з міжнародних відносин, d, Комітет Оборони Робітників і Солідарність |
Magnum opus | d і d |
Посада | d[4] |
Партія | Солідарність |
Батько | d |
Мати | d |
Родичі | d |
Брати, сестри | Стефан Міхнік |
Діти | d |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Життєпис
Родина
Син довоєнних польських комуністичних діячів єврейського походження — [pl] (уродженець містечка Новий Витків, нині село в Україні) і [pl] (донька талмудиста; має зведених братів Стефана Міхніка і вже покійного Єжи. Велика частина його сім'ї (у тому числі всі бабусі і дідусі) загинули під час Голокосту. Одружений, має сина Антона.
Період до 1975
Під час навчання у школі був активним членом [pl], очолюваного Яцеком Куронем. У 1962 році заснував разом зі своїми друзями, за намовою Яна Юзефа Ліпського і під патронатом Адама Шаффа, дискусійний клуб. Розчаровані реальністю ПНР молоді люди обговорювали там способи її зміни, читали та аналізували класичні тексти лівих мислителів.
У 1964 році він розпочав навчання на факультеті історії Варшавського університету. З 1965 року публікувався у польських часописах.
4 березня 1968 року був виключений з університету за те, що поінформував французького репортера про демонстрації проти цензури «Дзядів» Адама Міцкевича в Національному театрі. Через кілька днів був заарештований. У 1969 році він був засуджений до трьох років позбавлення волі за так звані «акти хуліганства». Вищі вироки (на пів року) отримали лише Яцек Куронь та Кароль Модзелевський.
Після звільнення (під амністію в 1969 році) йому було заборонено будь-яке продовження вищої освіти. Працював протягом двох років зварювальником на заводі. На початку 70-х років йому було дозволено продовжити навчання, яке він закінчив у 1975 році на заочному відділення кафедри історії в університеті Адама Міцкевича в Познані. Водночас, за рекомендацією Яцека Куроня став особистим секретарем Антонія Слонімського. Був серед підписантів Листа 59 інтелектуалів на знак протесту проти змін до Конституції Польської Народної Республіки, особливо проти вписання положень про керівну роль ПОРП і вічний союз з Радянським Союзом.
Роки 1976—1988
У 1976—1977 рр. жив у Парижі, після повернення до Польщі в квітні 1977 року приєднався до діяльності Комітету оборони робітників, однієї з найвідоміших польських опозиційних організацій 70-х років. З 1977 року став одним з найактивніших членів . Був також одним з ініціаторів, засновників і лекторів .
У 1977—1989 рр. він був редактором або співробітником самвидавних часописів, входив до керівництва найбільшого тогочасного польського нелегального видавництва «NOWA». До кінця 70-х років був заарештований загалом близько ста разів, також неодноразово побитий. Його знову заарештували у період року. У 1980—1981 роках був діячем профспілки «Солідарність».
Після введення воєнного стану 13 грудня 1981 року був інтернований, а потім, після відмови добровільно залишити країну, посаджений в тюрму за звинуваченням у «спробі повалити соціалістичний лад». В ув'язненні перебував без вироку до 1984 року, де провів багатотижневе голодування, вимагаючи анулювання його справи і визнання його політичним в'язнем.
У 1985 році він був знову заарештований, цього разу засудили до трьох років позбавлення волі за участь у спробі організувати страйк у Гданській судноверфі, був звільнений за амністією наступного року, приблизно через сімнадцять місяців ізоляції.
Діяльність із 1988 року
Цей розділ потребує доповнення. (березень 2015) |
У 1988 році Міхнік став радником неформального Координаційного комітету Леха Валенси. Брав активну участь у підготовці та роботі в 1989 році.
Після Круглого столу отримав від Леха Валенси завдання організувати велику загальнонаціональну щоденну газету, яка мала бути органом Комітету громадян на майбутніх парламентських виборах. Ця газета, відповідно до домовленостей Круглого столу, була названа «Gazeta Wyborcza».
Восени 2004 року за станом здоров'я Адам Міхнік пішов у відставку з активної участі в редагуванні «Газети Виборчої».
Охаректеризував «волинську ухвалу» сейму як «демонстрацію глупоти, шовінізму і підлості».
Вважає, що «ми … українці, і поляки — маємо спільну рису: синдром невинної жертви… маємо історичне переконання в тому, що ми для всіх були добрими, а нас кривдили. Це не є правдою ні щодо поляків, ні щодо українців».
У 2017 році Міхнік підписав петицію до президента Росії з вимогою звільнити українського режисера Олега Сенцова.
Загальна інформація
За версією «Financial Times», один із 20 найвпливовіших журналістів світу (2006).
Засновник і головний редактор «Газети Виборчої» (Варшава, з 1989).
Автор книги «У пошуках свободи. Есеї про історію та політику» (укр. мовою — К.: Дух і літера, 2009).
Член редколегії міжнародного журналу «Мир перемен» (Москва).
Почесний доктор Міннесотського та Мічиганського університетів, Нової Школи соціальних досліджень (Нью-Йорк). Почесний професор Києво-Могилянської академії.
Лауреат премії «За свободу» французького ПЕН-клубу, Міжнародної премії «Еразмус» (Нідерланди), премії Спілки європейських журналістів. Кавалер ордену Почесного Легіону (Франція) та ін.
2007 — нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня.
Див. також
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000044194&find_code=SYS&local_base=ARS10
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 31 березня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Ludobójstwo? Jakie ludobójstwo!? Michnik zatroskany o spokój Ukraińców gromi uchwałę ws. Wołynia: «To splunięcie w twarz ukraińskiej demokracji» [ 31 серпня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Що таке «історична правда»? [ 20 вересня 2016 у Wayback Machine.], Історична правда, 26.10.2010
- Il faut libérer d'urgence Oleg Sentsov, en grève de la faim depuis plus de 45 jours [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Change.org
Джерела
- Адам Міхнік — кавалер українського ордена // Наше Слово. № 24 (2602)? 17 червня 2007. — С. 1.
- Український тиждень, № 22 (83), 5-11 червня 2009. — С. 17. [ 7 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Шевчук Д. Ґалерея авторитетів польського дисидента // Критика. — 2005. — № 7-8 (93-94).
Книжки перекладені на українську
- Жаковський Я., Тішнер Ю., Міхнік А. — К. : Дух і Літера. — 2013. — 624 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адам Міхнік |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Адам Міхнік |
- «Путінська пропаганда має фашистські риси». Адам Міхнік про українські ідентичності, німецькі ілюзії та значення Європи [ 18 травня 2014 у Wayback Machine.] // «День», 17 травня, 2014.
- Адам Міхнік. Прокляття Волині. Повернення примар минулого [ 6 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Високий замок.
- Адам Міхнік. Яких журналістів потребують молоді демократії // zbruc.eu, 10.06.2013 [ 28 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- ВАРШАВА, МАРТ 1968 ГОДА. В. Кардин [ 27 вересня 2017 у Wayback Machine.], 2002. (рос.)
- Zbigniew Herbert. Mr. Cogito's Duels. Views on Adam Michnik [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Demenet, Philippe. Adam Michnik: The Sisyphus of Democracy, interview // UNESCO Courier, September 2001. Accessed February 4, 2006 [ 6 березня 2006 у Wayback Machine.]
- Ozjasz Szechter (ID: psb.33464.1) [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mihnik Adam Mihnik pol Adam Michnik nar 17 zhovtnya 1946 Varshava polskij gromadsko politichnij diyach zhurnalist vidavec disident i politv yazen chasiv PNR Odin iz idejnih nathnennikiv Solidarnosti Adam MihnikAdam MichnikAdam Mihnik Vroclav 2006Psevdo Andrzej Jagodzinski 1 i Andrzej Zagozda 1 Narodivsya 17 zhovtnya 1946 1946 10 17 77 rokiv Varshava PolshaGromadyanstvo PolshaNacionalnist polyakMisce prozhivannya Varshava PolshaDiyalnist golovnij redaktor Gazeti Viborchoyi Galuz istoriya i zhurnalistikaVidomij zavdyaki disident publicistAlma mater Universitet imeni Adama Mickevicha u PoznaniVchiteli dZnannya mov polska 2 3 Zaklad d i Gazeta ViborchaChlenstvo Asociaciya pismennikiv Polshi d Q11740253 Spilka socialistichnoyi molodi Q9370715 Komitet Suspilnoyi Samooboroni KOR d Rada z mizhnarodnih vidnosin d Komitet Oboroni Robitnikiv i SolidarnistMagnum opus d i dPosada d 4 Partiya SolidarnistBatko dMati dRodichi dBrati sestri Stefan MihnikDiti dAvtografNagorodi premiya Erazma 2001 d 2000 d 1999 d 2006 d 1986 d 1991 Premiya Fundaciyi im Koscyelskih 1986 d 1998 d Q61565882 d 2003 d 2013 d 1985 d 2007 d 2016 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRodina Sin dovoyennih polskih komunistichnih diyachiv yevrejskogo pohodzhennya pl urodzhenec mistechka Novij Vitkiv nini selo v Ukrayini i pl donka talmudista maye zvedenih brativ Stefana Mihnika i vzhe pokijnogo Yezhi Velika chastina jogo sim yi u tomu chisli vsi babusi i didusi zaginuli pid chas Golokostu Odruzhenij maye sina Antona Period do 1975 Pid chas navchannya u shkoli buv aktivnim chlenom pl ocholyuvanogo Yacekom Kuronem U 1962 roci zasnuvav razom zi svoyimi druzyami za namovoyu Yana Yuzefa Lipskogo i pid patronatom Adama Shaffa diskusijnij klub Rozcharovani realnistyu PNR molodi lyudi obgovoryuvali tam sposobi yiyi zmini chitali ta analizuvali klasichni teksti livih misliteliv U 1964 roci vin rozpochav navchannya na fakulteti istoriyi Varshavskogo universitetu Z 1965 roku publikuvavsya u polskih chasopisah 4 bereznya 1968 roku buv viklyuchenij z universitetu za te sho poinformuvav francuzkogo reportera pro demonstraciyi proti cenzuri Dzyadiv Adama Mickevicha v Nacionalnomu teatri Cherez kilka dniv buv zaareshtovanij U 1969 roci vin buv zasudzhenij do troh rokiv pozbavlennya voli za tak zvani akti huliganstva Vishi viroki na piv roku otrimali lishe Yacek Kuron ta Karol Modzelevskij Pislya zvilnennya pid amnistiyu v 1969 roci jomu bulo zaboroneno bud yake prodovzhennya vishoyi osviti Pracyuvav protyagom dvoh rokiv zvaryuvalnikom na zavodi Na pochatku 70 h rokiv jomu bulo dozvoleno prodovzhiti navchannya yake vin zakinchiv u 1975 roci na zaochnomu viddilennya kafedri istoriyi v universiteti Adama Mickevicha v Poznani Vodnochas za rekomendaciyeyu Yaceka Kuronya stav osobistim sekretarem Antoniya Slonimskogo Buv sered pidpisantiv Lista 59 intelektualiv na znak protestu proti zmin do Konstituciyi Polskoyi Narodnoyi Respubliki osoblivo proti vpisannya polozhen pro kerivnu rol PORP i vichnij soyuz z Radyanskim Soyuzom Roki 1976 1988 U 1976 1977 rr zhiv u Parizhi pislya povernennya do Polshi v kvitni 1977 roku priyednavsya do diyalnosti Komitetu oboroni robitnikiv odniyeyi z najvidomishih polskih opozicijnih organizacij 70 h rokiv Z 1977 roku stav odnim z najaktivnishih chleniv Buv takozh odnim z iniciatoriv zasnovnikiv i lektoriv U 1977 1989 rr vin buv redaktorom abo spivrobitnikom samvidavnih chasopisiv vhodiv do kerivnictva najbilshogo togochasnogo polskogo nelegalnogo vidavnictva NOWA Do kincya 70 h rokiv buv zaareshtovanij zagalom blizko sta raziv takozh neodnorazovo pobitij Jogo znovu zaareshtuvali u period roku U 1980 1981 rokah buv diyachem profspilki Solidarnist Pislya vvedennya voyennogo stanu 13 grudnya 1981 roku buv internovanij a potim pislya vidmovi dobrovilno zalishiti krayinu posadzhenij v tyurmu za zvinuvachennyam u sprobi povaliti socialistichnij lad V uv yaznenni perebuvav bez viroku do 1984 roku de proviv bagatotizhneve goloduvannya vimagayuchi anulyuvannya jogo spravi i viznannya jogo politichnim v yaznem U 1985 roci vin buv znovu zaareshtovanij cogo razu zasudili do troh rokiv pozbavlennya voli za uchast u sprobi organizuvati strajk u Gdanskij sudnoverfi buv zvilnenij za amnistiyeyu nastupnogo roku priblizno cherez simnadcyat misyaciv izolyaciyi Diyalnist iz 1988 rokuCej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2015 Adam Mihnik 2022 U 1988 roci Mihnik stav radnikom neformalnogo Koordinacijnogo komitetu Leha Valensi Brav aktivnu uchast u pidgotovci ta roboti v 1989 roci Pislya Kruglogo stolu otrimav vid Leha Valensi zavdannya organizuvati veliku zagalnonacionalnu shodennu gazetu yaka mala buti organom Komitetu gromadyan na majbutnih parlamentskih viborah Cya gazeta vidpovidno do domovlenostej Kruglogo stolu bula nazvana Gazeta Wyborcza Voseni 2004 roku za stanom zdorov ya Adam Mihnik pishov u vidstavku z aktivnoyi uchasti v redaguvanni Gazeti Viborchoyi Oharekterizuvav volinsku uhvalu sejmu yak demonstraciyu glupoti shovinizmu i pidlosti Vvazhaye sho mi ukrayinci i polyaki mayemo spilnu risu sindrom nevinnoyi zhertvi mayemo istorichne perekonannya v tomu sho mi dlya vsih buli dobrimi a nas krivdili Ce ne ye pravdoyu ni shodo polyakiv ni shodo ukrayinciv U 2017 roci Mihnik pidpisav peticiyu do prezidenta Rosiyi z vimogoyu zvilniti ukrayinskogo rezhisera Olega Sencova Zagalna informaciyaZa versiyeyu Financial Times odin iz 20 najvplivovishih zhurnalistiv svitu 2006 Zasnovnik i golovnij redaktor Gazeti Viborchoyi Varshava z 1989 Avtor knigi U poshukah svobodi Eseyi pro istoriyu ta politiku ukr movoyu K Duh i litera 2009 Chlen redkolegiyi mizhnarodnogo zhurnalu Mir peremen Moskva Pochesnij doktor Minnesotskogo ta Michiganskogo universitetiv Novoyi Shkoli socialnih doslidzhen Nyu Jork Pochesnij profesor Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Laureat premiyi Za svobodu francuzkogo PEN klubu Mizhnarodnoyi premiyi Erazmus Niderlandi premiyi Spilki yevropejskih zhurnalistiv Kavaler ordenu Pochesnogo Legionu Franciya ta in 2007 nagorodzhenij Ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo III stupenya Div takozhSolidarnist Yacek Kuron Karol Modzelevskij Leh Valensa Zbignyev Marcin KovalevskijPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 https bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000044194 amp find code SYS amp local base ARS10 Arhiv originalu za 13 veresnya 2016 Procitovano 5 veresnya 2016 Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 5 veresnya 2016 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 16 chervnya 2015 Arhiv originalu za 12 sichnya 2014 Procitovano 31 bereznya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ludobojstwo Jakie ludobojstwo Michnik zatroskany o spokoj Ukraincow gromi uchwale ws Wolynia To spluniecie w twarz ukrainskiej demokracji 31 serpnya 2016 u Wayback Machine pol Sho take istorichna pravda 20 veresnya 2016 u Wayback Machine Istorichna pravda 26 10 2010 Il faut liberer d urgence Oleg Sentsov en greve de la faim depuis plus de 45 jours 24 lyutogo 2019 u Wayback Machine Change orgDzherelaAdam Mihnik kavaler ukrayinskogo ordena Nashe Slovo 24 2602 17 chervnya 2007 S 1 Ukrayinskij tizhden 22 83 5 11 chervnya 2009 S 17 7 lipnya 2011 u Wayback Machine Shevchuk D Galereya avtoritetiv polskogo disidenta Kritika 2005 7 8 93 94 Knizhki perekladeni na ukrayinskuZhakovskij Ya Tishner Yu Mihnik A K Duh i Litera 2013 624 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Adam Mihnik Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Adam Mihnik Putinska propaganda maye fashistski risi Adam Mihnik pro ukrayinski identichnosti nimecki ilyuziyi ta znachennya Yevropi 18 travnya 2014 u Wayback Machine Den 17 travnya 2014 Adam Mihnik Proklyattya Volini Povernennya primar minulogo 6 veresnya 2016 u Wayback Machine Visokij zamok Adam Mihnik Yakih zhurnalistiv potrebuyut molodi demokratiyi zbruc eu 10 06 2013 28 serpnya 2013 u Wayback Machine VARShAVA MART 1968 GODA V Kardin 27 veresnya 2017 u Wayback Machine 2002 ros Zbigniew Herbert Mr Cogito s Duels Views on Adam Michnik 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Demenet Philippe Adam Michnik The Sisyphus of Democracy interview UNESCO Courier September 2001 Accessed February 4 2006 6 bereznya 2006 u Wayback Machine Ozjasz Szechter ID psb 33464 1 7 travnya 2016 u Wayback Machine pol