Вулиця Антоновича (Львів)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Антоновича.

Ву́лиця Антоно́вича — вулиця у Франківському районі міста Львова. Сполучає вулиці Степана Бандери та Кульпарківську.

Вулиця Антоновича Львів
вул. Антоновича вул. Антоновича
Місцевість	Новий Світ
Район	Франківський
Назва на честь	історика Володимира Антоновича
Колишні назви
Гатенґассе, Садівницька, Задвужанська, Людендорфштрассе, Сталінградська, Волгоградська, Сталінградської битви
австрійського періоду (українською)	Гатенґассе
австрійського періоду (німецькою)	Garten Gasse
польського періоду (польською)	Sadownicka, Zadwórzańska
радянського періоду (українською)	Сталінградська, Волгоградська, Сталінградської битви
радянського періоду (російською)	Сталинградская, Волгоградская, Сталинградской битвы
Загальні відомості
Протяжність	1300 м
Координати початку	49°50′04″ пн. ш. 24°00′25″ сх. д. / 49.8346583° пн. ш. 24.0071917° сх. д. / 49.8346583; 24.0071917
Координати кінця	49°49′31″ пн. ш. 23°59′23″ сх. д. / 49.8254333° пн. ш. 23.9898639° сх. д. / 49.8254333; 23.9898639
поштові індекси	79018
Транспорт
Автобуси	№ 2A (міський); 133, 138, 171 (приміські)
Тролейбуси	№ 22, 29, 30
Маршрутні таксі	№ 33
Зупинки громадського транспорту	«Вулиця Степана Бандери», «Вулиця Мельника», «Вулиця Максима Залізняка», «Вулиця Антоновича»
Рух	односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 4, 6—32, 34, 36—38, 40, 42, 44, 46, 47, 48, 48а, 49, 51, 53, 54а, 54б, 54в, 55, 57—62, 62а, 63—67, 67а, 67б, 68, 68а, 69, 70, 72—78, 80, 80а, 81, 82
Храми	Свято-Троїцька церква УПЦ МП
Навчальні заклади	будинок дитини № 2
Медичні заклади	приватна клініка «Медікавер»
Поштові відділення	ВПЗ № 18 (вул. Городоцька, 151)
Аптеки	«Жіноча аптека»
Підприємства	ЗУЦ «Медсервіс», НПВП «Техприлад», ДП «Львівське конструкторське бюро „Еротрон“»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2636304
Мапа
Вулиця Антоновича у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Русових, Київська, , Грюнвальдська, Васильківського, Мельника, , , , та .

Історія та назва

Перші позначки вулиці на мапах Львова належать до XVIII століття. Від 1863 року вулиця мала назву Гатенґассе, у 1871 році отримала назву Садівницька. На той час вулиця пролягала до сучасної вулиці Мельника, утворюючи прямий кут, і лише після 1896 року вулицю було продовжено до Кульпарківської. У 1927 році вулиця отримала назву Задвужанська (Задвірнянська), на честь станції Задвір'я, поблизу якої у серпні 1920 року сталася битва між загоном польських добровольців та Першої кінної армії Будьонного.

Під час німецької окупації вулиця мала назву Людендорфштрассе, на честь німецького генерала Еріха Людендорфа. По війні, 1944 року повернена довоєнна назва — вулиця Задвужанська, від 1946 року вулиця Сталінградська на честь міста Сталінград, але 1961 року через перейменування міста Сталінграда у Волгоград було також перейменовано й вулицю Сталінградську у Львові на вулицю Волгоградську. На початку 1983 року, напередодні святкувань 40-ліття від дня завершення Сталінградської битви, вулицю Волгоградську перейменовано на вулицю Сталінградської битви.

У 1992 році вулиця отримала сучасну назву на честь українського історика та етнографа Володимира Антоновича.

Забудова

У забудові вулиці присутні стилі: класицизм, модерн, конструктивізм, вілли, «сталінки», радянський конструктивізм 1960—1970-х. Забудова нижньої частини вулиці сформувалася до 1914 року і складається з чиншових кам'яниць. Далі по вулиці знаходяться особняки та кам'яниці у стилі модерну та конструктивізму. Від вулиці Максима Залізняка й до кінця з парного боку вулиці знаходиться промислова забудова колишнього . Найстаріший будинок, що зберігся донині — власна вілла львівського скульптора Леонарда Марконі, споруджена за його власним проектом у 1878 році, на розі сучасних вулиць Русових і Антоновича та має адресу — вулиця Русових, 11.

• № 10. — будинок, в якому у 1927–1934 роках діяв кооператив «Робітничий театр» був створений на основі гуртка робітничого товариства «Воля». До його складу увійшли Йосип Завадка, Михайло Вовк, Д. Вербовий, С. Скиба, Йосип Макарук, В. Граничка, М. Стецівка, М. Подільський, Антоніна Матулівна та інші.
• № 14. — за Польщі фабрика металевих виробів «Гном» і фабрика іграшок «Металліт».
• № 16. — за радянських часів дитячий будинок № 5, пізніше — Педагогічний коледж Львівського Національного університету.
• № 20. — за Польщі видавничий союз «Святослав».
• № 25. — житловий будинок, зведений у 1931 році за проєктом Вавжинця Дайчака.
• № 29. — за польських часів працював магазин штучних квітів Баліцької.
• № 31. — за Польщі виробництво геодезичних інструментів Яна Буяка. До середини 2018 року тут містилася фірма з виробництва металовиробів «IZOK». Споруду збудовано 1925 року за проектом Вітольда Равського та перебудовано у 1935 за проєктом Вавжинця Дайчака. Нині ці споруди знесено. Натомість 28 вересня 2018 року виконавчий комітет ЛМР затвердив містобудівні умови та обмеження на будівництво ТзДВ «Дальта» багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом зі знесенням існуючих нежитлових приміщень і будівель та реконструкцію ТП-657 за цією ж адресою.
• № 37. — за Польщі виробництво килимових доріжок Маяковської.
• № 39. — за Польщі був заклад виробників шкіри Nowość, нині тут школа.
• № 47. — будинок споруджений у 1922—1929 роках за проєктом архітектора Максиміліана Станіслава Мацялка. Тривалий час фасад будівлі прикрашало барельєфне зображення паротяга, через те, що у міжвоєнний період в будинку містилася профспілка машиністів залізниці, за радянських — Будинок піонерів Львівської залізниці та школа художнього виховання дітей, нині — Центр дитячої творчості «Веселка».
• № 58. — за Польщі був магазин гумових виробів «Гума».
• № 59. — у п'ятиповерховому житловому будинку за СРСР був комісійний магазин № 2, нині тут Західноукраїнський автомобільний дім «Мерседес-бенц».
• № 66. — за Польщі тут містився завод гірчиці. У 1940—1950-х роках тут містилася артіль імені «27 Липня» Львівського Облхімхарчпромсоюзу Пізніше — спортивний клуб по стрільбі з лука.
• № 68. — за Польщі тут містилася жіноча гімназія імені Жолкевського, що за радянських часів став житловим. Решту будівель гімназії з боку вулиці Героїв УПА розібрали у повоєнні роки.
• № 70. — за Польщі жіноча ткацько-галантерейна професійна школа й пекарня Шірмера, за часів СРСР — 6-та залізнична середня школа, нині — Дитячо-юнацька технічна школа й юридичний факультет Львівського інституту бізнесу і права.
• № 74. — власна вілла архітектора Владислава Гадомського, споруджена за його власним проектом у 1907 році в стилі неорококо.
• № 77. — двоповерховий житловий будинок, збудований в середині 1950-х років.
• № 80. — за Польщі будинок належав родині Кухар. Від радянських часів, у 1944—1955 роках тут працювали дитячі протитуберкульозні ясла № 11. 1 червня 1955 року на базі ясел відкрився дитячий туберкульозний санаторій, що функціонує тут й досі, як КЗ ЛОР «Дитячий туберкульозний санаторій».
• № 83. — у житловому будинку за радянських часів було дзеркальне ательє «Алмаз», також від повоєнних часів тут працює перукарня.
• № 90. — будівля радянського періоду, у якій містився УДНДІ приймальних електронно-променевих трубок «Еротрон» (нині — ДП «Львівське конструкторське бюро „Еротрон“»).
• № 100. — за цією адресою розташована Свято-Троїцька церква УПЦ МП, що діє тут від 2004 року одному з цехів колишнього заводу «Кінескоп».
• № 102. — приватна клініка «Медікавер» (ПП «Медичний центр „Інтерсоно“»), що відкрилася за цією адресою у 2014 році. Клініка надає широкий спектр медичних послуг, від сімейної медицини до хірургічних втручань. Центр має власну ендоскопічну операційну та клініко-діагностичну лабораторії. За цією ж адресою міститься «Жіноча аптека».
• № 102-В. — громадська організація «Львівська шахова академія».
• № 115. — двоповерховий житловий будинок. 8 лютого 2019 року виконком ЛМР затвердив містобудівні умови та обмеження на реконструкцію ТзОВ «Вояві-резорт» цієї будівлі з розширенням за рахунок надбудови.
• № 115-а. — триповерховий житловий будинок, збудований за адаптованим типовим проектом № 3 серії 228 у 1950-х роках. За радянських часів тут був салон з обслуговування інвалідів війни й магазин госптоварів «Головпостачторгу», потім магазин «Юний технік» та крамниця «Продукти» й ремонт взуття, згодом магазин-салон меблів «Командор» та магазин взуття «Взуттєвик». Від 2018 року в цьому приміщенні міститься магазин автозапчастин «AMT» та взуттєвий магазин «Тібет».
• Триповерхові житлові будинки № 115-б та 115-в, також збудовані у 1950-х роках.
• № 116. — цю адресу має наукове проєктно-виробниче підприємство «Техприлад», яке засноване 1995 року. Підприємство спеціалізується на розробках з доведенням до серійного виробництва та серійне виробництво засобів вимірювальної техніки, вузлів обліку енергоносіїв, систем автоматизації та управління технологічних процесів, а також необхідного програмного забезпечення до них та серверних програм верхнього рівня.
• № 117. — за Польщі тут містилося інженерно-будівниче бюро Стефана Кондратовського. У 1940—1950-х роках тут містився санаторій вагітних та годуючих матерів, згодом тут створено Державний будинок дитини № 2 міста Львова (нині — будинок дитини № 2 для дітей з ураженням центральної нервової системи і порушенням психіки).
• № 128. — за цією адресою від 1998 року міститься Західно-Український центр «Медсервіс», що спеціалізується на розробці, досліджені, виробництві, сервісному обслуговуванні, монтажі, продажах сучасної медичної техніки.
• № 130-а. — консульство Чеської республіки.
• № 138-б. — офісний центр.
• № 140. — за радянських часів було професійно-технічне училище заводу «Кінескоп», нині перший поверх займає кафе-бар «Торнадо», а приміщення на другому і третьому поверхах орендують різні організації, фірми. 2018 року проведено реконструкцію цієї будівлі з розширенням за рахунок надбудови четвертого та мансардного поверхів.

• Будинок Леонарда Марконі на розі вулиць Русових та Антоновича
• Будинок № 10
• Будинок № 20
• Будинок № 24
• Будинок № 37
• Будинок № 47
• Будинок № 54
• Будинок № 58
• Будинок № 83
• Антоновича, 130. Чеське консульство
• В минулому корпуси заводу «Кінескоп»

Транспорт

Вулиця Антоновича має важливе транспортне значення для Львова, при цьому вона тісно пов'язана з паралельною вулицею Героїв УПА, оскільки вулицею Антоновича транспорт рухається у напрямку центру міста, а по вулиці Героїв УПА — у зворотньому напрямку.

Тролейбус

У другій половині 1960-х років, на той час, вулицею Волгоградською було прокладено тролейбусну лінію, якою у напрямку до центру міста курсував тролейбусний маршрут № 9. У 1971 році вулицею паралельно почав курсувати тролейбусний маршрут № 10, від 1977 року — додано тролейбусні маршрути № 14 та № 15, а від 1980 року — ще й тролейбусний маршрут № 2. 1984 року маршрути № 14 та № 15 були скасовані, але 1988 року рух тролейбусів маршрутом № 14 відновлено. На початку 1990-х років маршрут № 14 був скасований, а від 1999 року — знов відновлений і остаточно скасований 2003 року. Протягом 2003—2014 років вулицею Антоновича курсували три тролейбусних маршрути — № 2, 9, 10, до яких 2014 року додався тролейбусний маршрут № 20. 2017 року тролейбусний маршрут № 20 скасовано, а маршрути № 2, 9, 10 продовжували курсувати вулицею. 9 липня 2018 року призупинив свою роботу тролейбусний маршрут № 10. Від 1 липня 2019 року змінилася нумерація тролейбусних маршрутів у Львові. Згідно цих змін, колишній тролейбусний маршрут № 2 став № 22, № 9 — № 29 та № 10 — № 30. Станом на березень 2021 року вулицею курсують тролейбусні маршрути № 22, 29, 30.

Автобус

Вулиця Антоновича активно використовується для руху інших видів громадського транспорту — міського автобуса № 2А, маршрутного таксі № 33 та приміських автобусів № 133, 138, 171.

Пам'ятники

На розі з Кульпарківською та Окружною вулицями у 1983 році був встановлений пам'ятний знак, на честь 40-ліття перемоги у Сталінградській битві. У 1992 році знак був демонтований.

Примітки

1. Міське відділення поштового зв'язку. Львів—18. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
2. Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 6 березня 2022.
3. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 6 січня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
4. Памятники истории и культуры Украинской ССР… — С. 318.
5. Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині… — С. 50.
6. Бірюльов Ю. О. Дайчак Вавжинець… — С. 11.
7. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 60.
8. Архітектура Львова… — С. 555, 556.
9. У Франківському районі збудують дві нові багатоповерхівки і паркінг. varianty.lviv.ua. Варіанти. 28 вересня 2018. оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
10. Архітектура Львова… — С. 545.
11. Дудыкевич Б. Справочник. Львов… — С. 176.
12. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 18.
13. Дудыкевич Б. Справочник. Львов… — С. 122.
14. Львов: справочник, 1949.
15. . varianty.lviv.ua. Департамент охорони здоров'я ЛОДА. 28 вересня 2018. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 6 березня 2022.
16. Свято-Троїцька церква у Львові. troica.lviv.ua. 28 вересня 2018. оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
17. Свято-Троїцький храм м. Львова. upc.lviv.ua. оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
18. . Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
19. Моркляник О. І. Впровадження типового проєктування в житлове будівництво Львова у період з кінця 40-х — першої половини 50-х років XX ст. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — № 632. — 2008. — С. 29.
20. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 28.
21. ТзОВ «Західно-Український центр «Медсервіс». medservis.com.ua. оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
22. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
23. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
24. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
25. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 24 березня 2019.
26. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 24 березня 2019.
27. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 24 березня 2019.
28. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 24 березня 2019.
29. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 24 березня 2019.
30. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 24 березня 2019.
31. . Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
32. Ганна П'єх. З 1 липня 2019 року змінюється нумерація маршрутів міських тролейбусів. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 13 березня 2021.

Джерела

• Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
• Бірюльов Ю. О. Дайчак Вавжинець // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2: Д-Й. — С. 11. — .
• Громов С. Вулиця Антоновича В. // Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 9. — .
• Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині. — Львів : Каменяр, 1977. — С. 50.
• Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 122, 147, 176. (рос.)
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Володимира Антоновича вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 331-333. — .
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 6. — .
• Мельник І. Антоновича вулиця // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького, І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — 656 с. — .
• Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 33, 44, 497, 538, 548, 549. — .
• Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 318. (рос.)
• Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939 // Zdzisław Jaśkiewicz, Juliusz Brunelik. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)

Посилання

• Проєкт «Вулиці Львова»: Антоновича В. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 14 березня 2021. {{}}: Недійсний |мертвий-url=ys ()