Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Александру Йоан Куза Алекса ндру Йоан Ку за рум Alexandru Ioan Cuza

Александру Куза

Александру Куза
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Александру-Йоан-Куза.

Алекса́ндру Йоан Ку́за (рум. Alexandru Ioan Cuza вимовляється [alekˈsandru iˈo̯an ˈkuza] (image прослухати); (20) березня 1820, Бирлад — (15) травня 1873, Гейдельберг) — князь Об'єднаного князівства Молдови і Валахії (до 1862 р.), перший монарх об'єднаної Румунії (1862—1866 роки).

Александру Йоан Куза
рум. Alexandru Ioan Cuza
image
Куза до 1866
 
Народження: 20 березня 1820(1820-03-20)
Бирлад, d, Молдовське князівство
Смерть: 15 травня 1873(1873-05-15)[1][2] (53 роки)
Гайдельберг, Велике герцогство Баден, Німецька імперія[3][4]
Поховання: Ясський Трьохсвятительський монастир і Войнешть
Країна: Молдовське князівство, Волощина і Об'єднане князівство Волощини і Молдови
Релігія: Румунська Православна Церква
Освіта: Паризький університет
Батько: d
Мати: d
Шлюб: d
Діти: d[5] і d[5]
Автограф: image
Нагороди:
image

image Медіафайли у Вікісховищі

Запит «Куза» перенаправляє сюди; див. також Куза (зброя).

Біографія

image
Резиденція правління Александру Іоан Куза (нині Союз музей) в Яссах

Походив із родини молдовського боярина. Народився в містечку Галац. Освіту здобув у Парижі (Франція) та в Болонському та Павійському університетах в Італії.

У 1848 році взяв участь у визвольному русі Молдовського князівства. Обраний до законодавчих зборів; був якийсь час військовим міністром Молдови.

У січні 1859 року обраний князем Молдови, 5 лютого того ж року — князем Валахії. Разом із Михаїлом Коґельничану провів низку реформ: аграрну, військову, судову, адміністративну, освітню, секуляризацію монастирських земель та інші.

У 1861 році надійшло погодження султана і 23 грудня 1861 року Куза у відозві до населення країни оголосив себе князем об'єднаної Румунії, чим фактично задекларував існування єдиної румунської держави.

Провадив активну зовнішню політику. Звільнення селян та інші проєкти реформ викликали сильну опозицію серед ультраконсервативної партії. У 1866 році військовим заколотом так званої «жахливої коаліціі» Куза усунутий від князювання. Залишив Румунію і помер у 1873 році у Гейдельбергу (Німецька імперія). Похований у своїй резиденції в Руджиноасе, а після Другої світової війни його тіло перепоховано в Яссах.

Правління

Політична криза 1861—1864 років

Правління Йоана Кузи характеризувалося його бажанням європеїзувати Румунію, але його зусилля зустріли опір консервативної частини суспільства.

Після об'єднання князівств Волощини і Молдови, одразу загострилися внутрішні проблеми. У державі почалося протистояння домнітора Йоана Кузи і землевласницької опозиції через реформи, які почав проводити глава держави. Землевласницька опозиція була незадоволена спробою домнітора звільнити селян від кріпацької залежності і наділити землею, її підтримала частина великої буржуазії. Їх очолив . Інша частина буржуазії і підприємництво були зацікавлені ​​у звільненні селян, тому підтримали реформи Кузи. Їх очолив перший міністр князівства Михаїл Коґельничану. Таким чином, румунська буржуазія, землевласники і влада розкололися на дві частини — реформаторів і консерваторів.

В роки об'єднання князівств (1859—1861р.р.) в країні відбувалися селянські повстання. Після визнання європейськими державами Кузи господарем обох князівств почалася криза кріпацтва, який призвів до масовіших повстань селян. У жудеці Бузеу повсталі селяни створили збройні формування, якими командував . Повсталі направилися до столиці Волощини Бухаресту, намагаючись по дорозі залучити в свої формування місцевих селян. Вони вимагали від влади скасування кріпацтва і роздачі їм земель.

Під тиском селян парламент князівства схвалив у 1863 проєкт закону про секуляризацію монастирських земель. На той час у країні 1/5 частину всієї землі належала монастирям. Бояри і великі землевласники підтримали цей законопроєкт, оскільки сподівалися за його рахунок відвернути селян від боротьби проти панівних класів. У 1864 році в румунському парламенті почалося обговорення нового земельного закону. Передбачалося провести велику аграрну реформу на зразок скасування кріпацтва в Російській імперії. Олександру Куза зі своїми прихильниками збирався скасувати панщину і наділити частину селянства власними земельними ділянками. За отриману ділянку (в середньому 5,7 га на сім'ю) селяни повинні були виплачувати протягом 15 років викуп державі.

Ця реформа не сподобалася Національним зборам Об'єднаного князівства, які майже повністю складалося з великих землевласників і поміщиків. Національна рада негайно відкинула законопроєкт. Частина опозиційних Кузе поміщиків стала вимагати введення в державу турецьких військ для «відновлення порядку». У такій ситуації 14 травня 1864 року Куза розпустив парламент і призначив референдум, на якому було поставлено питання про зниження майнового і вікового цензу. На референдумі було ухвалено, що обирати Національні збори мають право громадяни віком не менше 21 року і які виплачують не менше 48 леїв податку. Це дозволило прихильникам домнітора отримати за підтримки селян у Національних зборах II скликання більшість голосів. Це дозволило Кузе контролювати все князівство.

У Європі це було сприйнято як державний переворот. Франція підтримала новий уряд, але Російська імперія, Велика Британія і Пруссія використовували зміну влади в країні як привід для втручання в її внутрішні справи. Кузу звинуватили в порушенні статусу князівства, наданого йому в 1858 на Паризькій конференції . Для того, щоб залагодити конфлікт, домнітор змушений був поїхати до Стамбулу, де 28 липня був затверджений новий статус князівства. Також Об'єднаному князівству було дозволено самому вирішувати свої внутрішні справи, що було серйозним кроком до створення незалежної держави.

Реформи

Олександру Куза почав проведення реформ ще 1859, коли зайняв престоли обох князівств. У першу чергу він скликав єдині для обох князівств Національні збори, поклавши на нього обов'язки Адунаря Обштяске (представницьких зборів), які існували окремо в кожному князівстві.

Решта реформ були спрямовані на поліпшення становища селянства (для уникнення масових селянських повстань, які відбувалися всі частіше), на збільшення темпів розвитку капіталістичних підприємств і на зміцнення влади монарха. Спроба провести в 1862 році першу аграрну реформу майже була зірвана боярами і поміщиками, тому втілилася в життя частково. У 1864 році була проведена друга аграрна реформа. Для того, щоб провести її через Національні збори (парламент), довелося розпустити його і провести виборчу реформу. У підсумку велика частина селянства була звільнена від повинностей перед поміщиком. Звільненому селянству роздали землю (від 2 до 7 гектарів на сім'ю). У результаті виборчої реформи, проведеної для реалізації цієї аграрної реформи, значно знизився майновий і віковий ценз для виборців. Право обирати парламент належало чоловікам старше 21 років, які виплачували податок не менше 48 лей. Одночасно була розроблена конституція країни 1864 року, яка діяла до 1866 року.

Для того, щоб не дратувати бояр і задовольнити потреби селян, Куза в 1863 році, між першою і другою аграрними реформами, провів секуляризацію монастирських земель. Монастирям була виплачена компенсація сумою 81 млн лей. З цієї суми були віднята заборгованість церкви перед державою — 31 млн лей. Через те що частина монастирських володінь перебувала в Греції, це викликало міжнародний скандал. У 1864 році в Стамбулі були проведені переговори про компенсаційні виплати Об'єднаного князівства Греції. У результаті переговорів князівство зберегло за собою всі колишні монастирські землі без додаткових виплат.

Одночасно були прийняті цивільний і карний кодекси, закон про шкільну освіту, введений в обіг лей, а також проведена реорганізація системи управління країною. Реформування країни зустріло опір з боку Туреччини, яка не хотіла ширшої автономізації князівства.

«Жахлива коаліція» і палацовий переворот

Виборча реформа дозволила домнітору залучити до виборів не тільки буржуазію і верхівку середнього класу, але й селян з робітниками. Селяни обрали більш лояльний до реформ парламент. У Національних зборах II скликання аграрна реформа і скасування кріпацтва були швидко схвалені, а також була введена нова конституція. Александру Куза отримав повний контроль над Об'єднаним князівством і здійснив низку реформ, які не сподобалися поміщикам, буржуазії і великим землевласникам. Верхні верстви населення об'єдналися в спрямовану проти чинної влади коаліцію, яка отримала в народі назву «жахливої ​​коаліції». Коаліцію очолив Іон Бретіану, який вважав, що запорукою безпеки держави може послужити тільки іноземний монарх. Західні великі держави — ​​Німеччина, Франція і Велика Британія — теж не були задоволені зовнішньою політикою Александра Кузи. Вони хотіли повністю підпорядкувати собі Об'єднане князівство, тим самим послабивши турецький вплив у регіоні.

На початку 1866 «Жахлива коаліція» на чолі з Іоном Бретіану перейшла до силових дій. У ніч з 1 на 2 лютого група опозиційно налаштованих офіцерів увірвалася в спальню Александра Кузи. Монарх змушений був зректися престолу і в короткий термін покинути державу.

Див. також

Примітки

  1. http://enciclopediaromaniei.ro/wiki/Alexandru_Ioan_Cuza
  2. https://www.britannica.com/biography/Alexandru-Ioan-Cuza
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118648012 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Pagina de istorie: Moartea lui Alexandru Ioan Cuza
  5. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  6. Усенко І.Б. КОНСТИТУЦІЇ РУМУНІЇ [Електронний ресурс // Енциклопедія історії України: Т. 5]
  7. , O istorie sinceră a poporului român, București, Editura Univers Enciclopedic, 1997 — (рум.)
  8. Всемирная история. Энциклопедия / Н. А. Смирнов. — М. : Издательство социально-экономической литературы, 1959. — Т. 6. — 830 с. глава «Аграрная реформа 1864 г.»
  9. Nichita Adăniloaie. Cuza Vodă şi problema agrară. — Iaşi : In memoriam, 1973.

Посилання

  • Стаття на сайті worldofcoins.ru [ 28 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Alexander John Cuza
Попередник
Анастасіє Пану 		image Господар Молдови
1862 — 1866 		image Наступник
Кароль I

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aleksandru Joan Kuza Aleksa ndru Joan Ku za rum Alexandru Ioan Cuza vimovlyayetsya alekˈsandru iˈo an ˈkuza prosluhati 20 bereznya 1820 Birlad 15 travnya 1873 Gejdelberg knyaz Ob yednanogo knyazivstva Moldovi i Valahiyi do 1862 r pershij monarh ob yednanoyi Rumuniyi 1862 1866 roki Aleksandru Joan Kuza rum Alexandru Ioan CuzaKuza do 1866 Narodzhennya 20 bereznya 1820 1820 03 20 Birlad d Moldovske knyazivstvoSmert 15 travnya 1873 1873 05 15 1 2 53 roki Gajdelberg Velike gercogstvo Baden Nimecka imperiya 3 4 Pohovannya Yasskij Trohsvyatitelskij monastir i VojneshtKrayina Moldovske knyazivstvo Voloshina i Ob yednane knyazivstvo Voloshini i MoldoviReligiya Rumunska Pravoslavna CerkvaOsvita Parizkij universitetBatko dMati dShlyub dDiti d 5 i d 5 Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Zapit Kuza perenapravlyaye syudi div takozh Kuza zbroya BiografiyaRezidenciya pravlinnya Aleksandru Ioan Kuza nini Soyuz muzej v Yassah Pohodiv iz rodini moldovskogo boyarina Narodivsya v mistechku Galac Osvitu zdobuv u Parizhi Franciya ta v Bolonskomu ta Pavijskomu universitetah v Italiyi U 1848 roci vzyav uchast u vizvolnomu rusi Moldovskogo knyazivstva Obranij do zakonodavchih zboriv buv yakijs chas vijskovim ministrom Moldovi U sichni 1859 roku obranij knyazem Moldovi 5 lyutogo togo zh roku knyazem Valahiyi Razom iz Mihayilom Kogelnichanu proviv nizku reform agrarnu vijskovu sudovu administrativnu osvitnyu sekulyarizaciyu monastirskih zemel ta inshi U 1861 roci nadijshlo pogodzhennya sultana i 23 grudnya 1861 roku Kuza u vidozvi do naselennya krayini ogolosiv sebe knyazem ob yednanoyi Rumuniyi chim faktichno zadeklaruvav isnuvannya yedinoyi rumunskoyi derzhavi Provadiv aktivnu zovnishnyu politiku Zvilnennya selyan ta inshi proyekti reform viklikali silnu opoziciyu sered ultrakonservativnoyi partiyi U 1866 roci vijskovim zakolotom tak zvanoyi zhahlivoyi koalicii Kuza usunutij vid knyazyuvannya Zalishiv Rumuniyu i pomer u 1873 roci u Gejdelbergu Nimecka imperiya Pohovanij u svoyij rezidenciyi v Rudzhinoase a pislya Drugoyi svitovoyi vijni jogo tilo perepohovano v Yassah PravlinnyaPolitichna kriza 1861 1864 rokiv Pravlinnya Joana Kuzi harakterizuvalosya jogo bazhannyam yevropeyizuvati Rumuniyu ale jogo zusillya zustrili opir konservativnoyi chastini suspilstva Pislya ob yednannya knyazivstv Voloshini i Moldovi odrazu zagostrilisya vnutrishni problemi U derzhavi pochalosya protistoyannya domnitora Joana Kuzi i zemlevlasnickoyi opoziciyi cherez reformi yaki pochav provoditi glava derzhavi Zemlevlasnicka opoziciya bula nezadovolena sproboyu domnitora zvilniti selyan vid kripackoyi zalezhnosti i nadiliti zemleyu yiyi pidtrimala chastina velikoyi burzhuaziyi Yih ocholiv Insha chastina burzhuaziyi i pidpriyemnictvo buli zacikavleni u zvilnenni selyan tomu pidtrimali reformi Kuzi Yih ocholiv pershij ministr knyazivstva Mihayil Kogelnichanu Takim chinom rumunska burzhuaziya zemlevlasniki i vlada rozkololisya na dvi chastini reformatoriv i konservatoriv V roki ob yednannya knyazivstv 1859 1861r r v krayini vidbuvalisya selyanski povstannya Pislya viznannya yevropejskimi derzhavami Kuzi gospodarem oboh knyazivstv pochalasya kriza kripactva yakij prizviv do masovishih povstan selyan U zhudeci Buzeu povstali selyani stvorili zbrojni formuvannya yakimi komanduvav Povstali napravilisya do stolici Voloshini Buharestu namagayuchis po dorozi zaluchiti v svoyi formuvannya miscevih selyan Voni vimagali vid vladi skasuvannya kripactva i rozdachi yim zemel Pid tiskom selyan parlament knyazivstva shvaliv u 1863 proyekt zakonu pro sekulyarizaciyu monastirskih zemel Na toj chas u krayini 1 5 chastinu vsiyeyi zemli nalezhala monastiryam Boyari i veliki zemlevlasniki pidtrimali cej zakonoproyekt oskilki spodivalisya za jogo rahunok vidvernuti selyan vid borotbi proti panivnih klasiv U 1864 roci v rumunskomu parlamenti pochalosya obgovorennya novogo zemelnogo zakonu Peredbachalosya provesti veliku agrarnu reformu na zrazok skasuvannya kripactva v Rosijskij imperiyi Oleksandru Kuza zi svoyimi prihilnikami zbiravsya skasuvati panshinu i nadiliti chastinu selyanstva vlasnimi zemelnimi dilyankami Za otrimanu dilyanku v serednomu 5 7 ga na sim yu selyani povinni buli viplachuvati protyagom 15 rokiv vikup derzhavi Cya reforma ne spodobalasya Nacionalnim zboram Ob yednanogo knyazivstva yaki majzhe povnistyu skladalosya z velikih zemlevlasnikiv i pomishikiv Nacionalna rada negajno vidkinula zakonoproyekt Chastina opozicijnih Kuze pomishikiv stala vimagati vvedennya v derzhavu tureckih vijsk dlya vidnovlennya poryadku U takij situaciyi 14 travnya 1864 roku Kuza rozpustiv parlament i priznachiv referendum na yakomu bulo postavleno pitannya pro znizhennya majnovogo i vikovogo cenzu Na referendumi bulo uhvaleno sho obirati Nacionalni zbori mayut pravo gromadyani vikom ne menshe 21 roku i yaki viplachuyut ne menshe 48 leyiv podatku Ce dozvolilo prihilnikam domnitora otrimati za pidtrimki selyan u Nacionalnih zborah II sklikannya bilshist golosiv Ce dozvolilo Kuze kontrolyuvati vse knyazivstvo U Yevropi ce bulo sprijnyato yak derzhavnij perevorot Franciya pidtrimala novij uryad ale Rosijska imperiya Velika Britaniya i Prussiya vikoristovuvali zminu vladi v krayini yak privid dlya vtruchannya v yiyi vnutrishni spravi Kuzu zvinuvatili v porushenni statusu knyazivstva nadanogo jomu v 1858 na Parizkij konferenciyi Dlya togo shob zalagoditi konflikt domnitor zmushenij buv poyihati do Stambulu de 28 lipnya buv zatverdzhenij novij status knyazivstva Takozh Ob yednanomu knyazivstvu bulo dozvoleno samomu virishuvati svoyi vnutrishni spravi sho bulo serjoznim krokom do stvorennya nezalezhnoyi derzhavi Reformi Oleksandru Kuza pochav provedennya reform she 1859 koli zajnyav prestoli oboh knyazivstv U pershu chergu vin sklikav yedini dlya oboh knyazivstv Nacionalni zbori poklavshi na nogo obov yazki Adunarya Obshtyaske predstavnickih zboriv yaki isnuvali okremo v kozhnomu knyazivstvi Reshta reform buli spryamovani na polipshennya stanovisha selyanstva dlya uniknennya masovih selyanskih povstan yaki vidbuvalisya vsi chastishe na zbilshennya tempiv rozvitku kapitalistichnih pidpriyemstv i na zmicnennya vladi monarha Sproba provesti v 1862 roci pershu agrarnu reformu majzhe bula zirvana boyarami i pomishikami tomu vtililasya v zhittya chastkovo U 1864 roci bula provedena druga agrarna reforma Dlya togo shob provesti yiyi cherez Nacionalni zbori parlament dovelosya rozpustiti jogo i provesti viborchu reformu U pidsumku velika chastina selyanstva bula zvilnena vid povinnostej pered pomishikom Zvilnenomu selyanstvu rozdali zemlyu vid 2 do 7 gektariv na sim yu U rezultati viborchoyi reformi provedenoyi dlya realizaciyi ciyeyi agrarnoyi reformi znachno znizivsya majnovij i vikovij cenz dlya viborciv Pravo obirati parlament nalezhalo cholovikam starshe 21 rokiv yaki viplachuvali podatok ne menshe 48 lej Odnochasno bula rozroblena konstituciya krayini 1864 roku yaka diyala do 1866 roku Dlya togo shob ne dratuvati boyar i zadovolniti potrebi selyan Kuza v 1863 roci mizh pershoyu i drugoyu agrarnimi reformami proviv sekulyarizaciyu monastirskih zemel Monastiryam bula viplachena kompensaciya sumoyu 81 mln lej Z ciyeyi sumi buli vidnyata zaborgovanist cerkvi pered derzhavoyu 31 mln lej Cherez te sho chastina monastirskih volodin perebuvala v Greciyi ce viklikalo mizhnarodnij skandal U 1864 roci v Stambuli buli provedeni peregovori pro kompensacijni viplati Ob yednanogo knyazivstva Greciyi U rezultati peregovoriv knyazivstvo zbereglo za soboyu vsi kolishni monastirski zemli bez dodatkovih viplat Odnochasno buli prijnyati civilnij i karnij kodeksi zakon pro shkilnu osvitu vvedenij v obig lej a takozh provedena reorganizaciya sistemi upravlinnya krayinoyu Reformuvannya krayini zustrilo opir z boku Turechchini yaka ne hotila shirshoyi avtonomizaciyi knyazivstva Zhahliva koaliciya i palacovij perevorot Viborcha reforma dozvolila domnitoru zaluchiti do viboriv ne tilki burzhuaziyu i verhivku serednogo klasu ale j selyan z robitnikami Selyani obrali bilsh loyalnij do reform parlament U Nacionalnih zborah II sklikannya agrarna reforma i skasuvannya kripactva buli shvidko shvaleni a takozh bula vvedena nova konstituciya Aleksandru Kuza otrimav povnij kontrol nad Ob yednanim knyazivstvom i zdijsniv nizku reform yaki ne spodobalisya pomishikam burzhuaziyi i velikim zemlevlasnikam Verhni verstvi naselennya ob yednalisya v spryamovanu proti chinnoyi vladi koaliciyu yaka otrimala v narodi nazvu zhahlivoyi koaliciyi Koaliciyu ocholiv Ion Bretianu yakij vvazhav sho zaporukoyu bezpeki derzhavi mozhe posluzhiti tilki inozemnij monarh Zahidni veliki derzhavi Nimechchina Franciya i Velika Britaniya tezh ne buli zadovoleni zovnishnoyu politikoyu Aleksandra Kuzi Voni hotili povnistyu pidporyadkuvati sobi Ob yednane knyazivstvo tim samim poslabivshi tureckij vpliv u regioni Na pochatku 1866 Zhahliva koaliciya na choli z Ionom Bretianu perejshla do silovih dij U nich z 1 na 2 lyutogo grupa opozicijno nalashtovanih oficeriv uvirvalasya v spalnyu Aleksandra Kuzi Monarh zmushenij buv zrektisya prestolu i v korotkij termin pokinuti derzhavu Div takozhOb yednane knyazivstvo Voloshini ta Moldovi Spisok praviteliv Moldovskogo knyazivstva Gospodar titul Primitkihttp enciclopediaromaniei ro wiki Alexandru Ioan Cuza https www britannica com biography Alexandru Ioan Cuza Deutsche Nationalbibliothek Record 118648012 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Pagina de istorie Moartea lui Alexandru Ioan Cuza Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Usenko I B KONSTITUCIYi RUMUNIYi Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 5 O istorie sinceră a poporului roman București Editura Univers Enciclopedic 1997 ISBN 973 9243 07 X rum Vsemirnaya istoriya Enciklopediya N A Smirnov M Izdatelstvo socialno ekonomicheskoj literatury 1959 T 6 830 s glava Agrarnaya reforma 1864 g Nichita Adăniloaie Cuza Vodă si problema agrară Iasi In memoriam 1973 PosilannyaStattya na sajti worldofcoins ru 28 sichnya 2011 u Wayback Machine ros LiteraturaR A Krivonos Aleksandru Ioan I Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 H Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alexander John Cuza Poperednik Anastasiye Panu Gospodar Moldovi 1862 1866 Nastupnik Karol I

Дата публікації:
Топ