Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (неофіційна назва: Музей Ханенків, попередня назва: Київський музей західного та східного мистецва) — музей світового мистецтва, що презентує найзначніші в Україні колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу. Музей засновано в 1919 році відповідно до заповіту колекціонера Богдана Ханенка (1917) та дарчої його дружини Варвари Ханенко на ім'я Всеукраїнської академії наук (1918).
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків | |
---|---|
50°26′27″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.44111100002777448° пн. ш. 30.51444400002777968° сх. д.Координати: 50°26′27″ пн. ш. 30°30′51″ сх. д. / 50.44111100002777448° пн. ш. 30.51444400002777968° сх. д. | |
Тип | художня галерея національний і інституція культури |
Країна | Україна |
Розташування | Україна: Київ |
Адреса | 01004 Терещенківська вулиця, 15-17 |
Засновано | 1919 рік |
Відкрито | 1919 |
Фонд | понад 20 тисяч одиниць |
Директор | в.о. Ваганова Юлія Олексіївна |
Сайт | khanenko.museum |
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (Україна) | |
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Вікісховищі |
Основою колекції музею є художнє зібрання Богдана та Варвари Ханенків — українських колекціонерів та благодійників кінця 19 — початку 20 століття.
Фонди музею налічують більше 25 000 предметів. Близько 1000 вибраних артефактів експонується постійно.
Колекція музею включає оригінальні твори живопису європейських майстрів, як-от: Пітера Пауля Рубенса, Джентіле Белліні, Хуана Сурбарана, Жака-Луї Давіда, Франсуа Буше. Є збірки скульптури та прикладного мистецтва Європи, колекції красного й ужиткового мистецтва Ірану, Тибету, Китаю та Японії, невеликі збірки мистецтва давнього Єгипту, Давньої Греції та Риму.
Музей розміщено у центрі Києва у двох будинках кінця 19 століття по вулиці Терещенківській, які є пам'ятками історії та архітектури. В історичному будинку Ханенків працює постійна експозиція красного та ужиткового мистецтва Європи XIV—XVIII століть. Крім цього, в окремому залі цієї частини музею з 2004 року представлено унікальну збірку ранньовізантійських «синайських» ікон VI—VII століття. На першому поверсі дому експонуються твори мистецтва Давнього світу.
Друга будівля музею, розташована поряд, до 1919 року належала родині Сахновських, близьких родичів Ханенків. З 2006 року у цьому домі розміщено постійну експозицію мистецтва Азії. Чотири зали присвячено мистецтву буддизму, ісламу, а також Китаю та Японії.
Історія
Передісторія, 1874—1919
Історія музею сягає 1870-х років, коли Богдан Ханенко (1849—1917) знайомиться та згодом бере шлюб із Варварою Терещенко (1852—1922).
Богдан Ханенко — нащадок давнього українського роду Ханенків. Народився у селі Лотоки на Чернігівщині в родині шляхтича Івана Ханенка. Освіту здобув у Москві. Працював у Петербурзі, потім у Варшаві. Ще у Петербурзі Богдан Ханенко захопився мистецтвом старих майстрів. Наприкінці 1880-х років родина Ханенків оселяється в Києві. Богдан активно включається в культурне та суспільне життя міста, підприємницьку діяльність братів Терещенків. Ханенко очолює та успішно реалізує проект відкриття у Києві першого публічного музею (освячений у 1904 році). Передає новому закладові значну частину своєї колекції — зокрема, безцінну археологічну збірку.
Варвара Терещенко була старшою донькою українського підприємця та благодійника Ніколи Терещенка. Успадкувала від батьківської родини потяг до доброчинства та інтерес до мистецтва. Варвара Ханенко захоплювалася старим італійським живописом, майолікою, давньою українською іконою, народним мистецтвом. У кінці 19-го та перших десятиліттях ХХ століття спільно з іншими діячами і діячками української культури започаткувала кустарний рух, покликаний дати нове життя традиціям народного мистецтва.
Молоде подружжя Ханенків захопилося ідеєю власного художнього зібрання. Вони багато подорожували Європою, відвідували аукціони і приватні колекції. Керувалися порадами провідних знавців історії мистецтва. У результаті за 40 років пошуку Ханенки зібрали надзвичайно цінну колекцію мистецтва. На початку 20-го століття вона вважалася однією з найкращих приватних збірок мистецтва і старожитностей на території тогочасної імперії.
Коло колекціонерських зацікавлень Ханенків включало європейський живопис, скульптуру і прикладне мистецтво епох найвищого розквіту національних шкіл; раритетні взірці красного мистецтва й традиційних ремесел Західної, Південної та Східної Азії; мистецтво Стародавнього світу: Єгипту, Греції та Риму, руську й українську ікону, українське народне мистецтво, європейську та східну зброю, унікальні пам'ятки й цілі комплекси археології тощо.
Упродовж 1900-х років декілька тисяч предметів із власного зібрання Ханенки подарували до фондів першого публічного музею в Києві. Сьогодні ці твори входять до колекцій п'яти національних музеїв Києва.
Окремі частини свого зібрання Ханенки опублікували y каталогах 1899—1907 років: «Б. И. и В. Н. Ханенко. Собрание картин итальянской, испанской, фламандской и др. школ», «Древности русские. Кресты и образки», «Древности приднепровья», випуски 1—6.
Відкрити у Києві музей світового мистецтва — головна справа життя родини Ханенків. Про це, зокрема, свідчить заповіт Богдана Ханенка, підписаний у квітні 1917 року. У травні 1917 року Богдан помирає. У грудні 1918 року Варвара Ханенко складає та надсилає до Української академії наук «Заяву», якою безоплатно передає колекцію, будинок і книгозбірню у власність УАН. Однією з умов дарунку є неподільність подарованої колекції.
- Богдан Ханенко, 1900-ті рр. З архіву НХМУ.
- Варвара Ханенко. Фоторепродукція портрета пензля О. Харламова, 1896 р. З архіву Музею Ханенків
- Червона вітальня будинку Ханенків. Фото початку 20-го століття
- Фасад особняка родини Ханенків до 1891 року
1919—1945 рр.
У червні 1919 року більшовицька влада Декретом Раднаркому УСРР націоналізує майно родини Ханенків. У домі Ханенків відкрито державний музей мистецтва. Першим упорядником музею стає мистецтвознавець та художник Георгій Лукомський (1884—1952). Разом із ним активну участь у створенні перших експозицій бере Варвара Ханенко. Завдяки підтримці української інтелігенції літня Варвара Ханенко добивається права і надалі мешкати при музеї. До кінця життя вона очолює Комітет музею. Утім, 1924 року, за два роки після смерті Варвари Ханенко, імена Ханенків прибрано з назви музею «за відсутності у Ханенка революційних заслуг перед пролетарською культурою».
На початку 1920-х років до новоствореного музею надходять твори мистецтва з інших націоналізованих шляхетських зібрань: Репніних, Браницьких, Гудим-Левковичів, Сахновських. 1921 року азійська колекція музею поповнюється великим (декілька сотень одиниць) зібранням археологічної кераміки Центральної Азії IX—XII століть (колекція Михаїла Столярова та інші). 1925 року за заповітом петербурзького колекціонера Василя Щавінського музей отримує унікальне зібрання творів майстрів північноєвропейських шкіл.
Українська радянська культурна еліта 1920-х років висунула ідею єдиного музейного фонду та перерозподілу музейних зібрань «за профілем». В ході реалізації цієї ідеї упродовж 1920—1930-х років із колекції музею до фондів інших київських музеїв було передано величезну частину ханенківського зібрання.
Декілька найбільш вартісних творів європейського та азійського мистецтва вилучили з музею у ході радянської кампанії з продажу музейних цінностей за кордон. Серед них французький гобелен зі сценою «Поклоніння волхвів» (1512), картини старих європейських майстрів, включно з диптихом «Адам і Єва» Лукаса Кранаха Старшого, зібрання золотих речей великокняжої доби, пам'ятки іранського мистецтва (срібна чаша 7-го століття і акваманіл у формі корови Зебу з телятком і хижаком XIII століття). Безпрецедентним є випадок, коли на початку 1930-х років українські культурні діячі запобігли вилученню перського килима XVI—XVII століття типу «герад». Колишній музей «енциклопедичного» художнього зібрання Ханенків набув значно вужчого профілю: музей «західного та східного мистецтва».
У другій половині 1930-х років Музейне містечко на території Києво-Печерської Лаври передає до музею цінні збірки культового мистецтва. У 1936 році — збірку пам'яток релігійного мистецтва Центральної Азії та Далекого Сходу. 1940 року — шедеври світового значення: чотири ранньовізантійські енкаустичні ікони VI—VII століття.
Улітку 1941 року, з початком воєнних дій на території Радянського Союзу, найціннішу частину музейного зібрання було евакуйовано до Уфи (тоді — Башкирська АРСР, тепер Башкортостан). З того, що залишилося у Києві, нацисти відібрали найцінніші твори, які вивезли з України при відступі 1943 року. Сьогодні музей докладає зусилля до пошуку і повернення вкрадених цінностей.
Музей розпочав оприлюднення фактів втрати творів мистецтва за часів окупації Києва нацистами. 1998 року вийшов друком каталог речей, пограбованих та вивезених із музею в 1941—1943 рр.
1945—1998 рр.
У повоєнний період музейне зібрання збагатилося декількома цінними надходженнями. У 1950-х роках Таїсія Жаспар подарувала та продала музею понад 350 творів класичного китайського живопису, скульптури та прикладного мистецтва. 1969 року музей купив 41 твір культового мистецтва буддизму з колекції московського колекціонера Валеріана Велічка. Упродовж 1970-років музей систематично формував збірку японської скульптури нецке (близько 70 одиниць). Серед надходжень були картини художника зі США Рокуела Кента (1882—1971), що працював у жанрі реалістичного пейзажу.
З 1986 по 1998 роки музей було зачинено на капітальний ремонт.
У 1989 р. журнал «Наше Наследие» (№ 5) надрукував статтю про Богдана Ханенка з промовистою назвою «Забутий меценат».
1998—2024 рр.
З приходом до музею нового менеджменту на чолі з директоркою Вірою Виноградовою в історії музею розпочинається епоха відновлення історичної пам'яті та інтенсивного розвитку. 1998 року у відреставрованому будинку Ханенків відкрито оновлені експозиції мистецтва Європи XIV—XIX століть. 1999 року імена засновників повернено до офіційної назви музею «Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків».
2004 року в домі Ханенків відкрито постійну залу «синайських» ікон VI—VII століть. У 2018 році у приміщенні «Контори Ханенків» на першому поверсі дому було впорядковано експозицію мистецтва Стародавнього світу. У 2006 році в сусідньому будинку розпочала роботу перша в історії музею велика постійна експозиція мистецтва Азії. Цінними внесками до азійського зібрання музею стали дарунки 1990-х та 2000-х років від меценатів Галини Щербак, Василя Новицького, Олександра Фельдмана.
Перші десятиліття 21 століття — час активізації наукових досліджень колекції та історії музею. Формується нова філософія та практика освітньої роботі та музейних сервісів. Проведено перше масштабне дослідження з вивчення відвідувачів. Величезну увагу музей приділяє родинам, дітям та молоді. Розвивається інклюзивний напрямок: програми та послуги для людей з інвалідністю, програми для літніх людей, для малозабезпечених та безхатьків, батьків у декреті.
В 2024 році, музей Ханенків планує відкрити бібліотеку для відвідувачів, яка востаннє була доступна для широкого загалу у 1920-х роках.
Колекція
З часу заснування музею в 1919 році його зібрання збільшилося в декілька разів. Сьогодні воно охоплює збірки творів красного та ужиткового мистецтва Європи, Азії, Стародавнього світу, а також колекцію ранньовізантійських «синайських» ікон.
Європейське мистецтво представлене цінними збірками живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладних мистецтв Італії, Франції, Німеччини, Нідерландів та Іспанії XIV—XIX століть. Зокрема, до музейної колекції живопису належать роботи Якопо дель Селлайо («Орфей та Еврідіка»), Пітера Пауля Рубенса («Бог ріки Шельди, Кібела та богиня Антверпена»), Хуана де Сурбарана («Натюрморт зі збивачем для шоколаду»), Алессандро Маньяско («Поховання ченця»), П'єра Луї Гудро («Коханці (Блудний син із повією)»), Елізабет Віже-Лебрен («Портрет Станіслава-Августа Понятовського»), митців кіл Ієроніма Босха («Спокуса святого Антонія»), братів Белліні, Хуана Батісти Мартінеса де («Інфанта Маргарита»).
Серед творів європейської пластики особливу цінність мають середньовічна дерев'яна поліхромна скульптура, оригінальні роботи Антоніо Канови («Алегорія Миру») та Сари Бернар («Офелія»), Ніколаса Кордьє («Галатея». До музейної збірки європейської графіки входять твори Альбрехта Дюрера, Лукаса ван Лейдена, Рембрандта ван Рейна, Джованні Баттісти Піранезі, Франсіско Гойї. Серед творів декоративно-ужиткового мистецтва варто відзначити італійські меблі, колекції майоліки та порцеляни, лімозькі емалі та фламандські шпалери.
Мистецтво Азії представлене творами китайського, японського, буддійського мистецтва, а також мистецтва країн ісламу (Ірану, Туреччини, регіонів Центральної Азії та мавританської Іспанії).
Цінними частинами азійської колекції є збірки китайського живопису, кераміки (ритуальні статуетки доби Тан, зразки кам'яної кераміки доби Сун, порцеляни), виробів із бронзи, лаку і каменю, японських гравюр на дереві (укійо-е), цуба (художньо декорованих пластин, що встановлювались на традиційних мечах) і нецке (брелоків). Серед творів ісламського мистецтва особливої уваги заслуговують зразки іранської люстрованої кераміки та художнього металу, мініатюри, килими тощо. Мистецтво Тибету репрезентує збірка сакральної пластики, ритуальних предметів та живопису на сувоях (так званих тханка).
Колекція ранньовізантійських ікон включає чотири твори, виконані у VI—VII століттях, незадовго до початку іконоборчого руху: «Іоанн Предтеча» (VII ст.), «Богоматір із дитиною» (VI ст.), «Святі Сергій і Вакх» (VII ст.) та «Мученик та Мучениця» (VII ст.) Також у музеї представлені пізніші ікони з Візантії та Кіпру
Зібрання мистецтва Стародавнього світу представляє твори давньоєгипетської скульптури (зокрема «Бог Тот у образі павіана»), колекцію давньогрецької розписної і фігурної кераміки, етруську пластику, давньоримські портретні бюсти, вироби зі скла.
- Жак-Луї Давід, «Портрет Лазаря Гоша», 1793 (?)
-
- « Побажання щасливого родинного життя та щастя молодятам », Китай, провінція Янлюцин, кінець ХІХ ст., дереворит.
Галерея
Картини художників Іспанії
- Луїс де Моралес (?). Святий Франциск
- Майстерня Хуана Батісти Мартінеса де Масо. Портрет інфанти Маргарити
- Коло Клаудіо Коельйо. Портрет прелата.
Ранньовізантійські ікони (енкавстика)
- Богородиця з немовлям, VI ст.
- Святі Сергій та Вакх, VII ст.
- Іоан Предтеча, VI ст.
Картини
-
- Франческо Тіроні. Набережна Ск'явоні у Венеції
- Алессандро Маньяско. «Поховання ченця» Початок XVIII ст.
- Реза Аббасі. Чашник (Портрет юнака). XVII століття
- Клод Жозеф Верне, шторм на морі, XVIII століття
Натюрморти
- Гаспар Петер Вербрюгген молодший. «Квітковий натюрморт», початок 18 ст.
- Джованні Баттіста Руопполо. «Натюрморт з динями»
- Ян Венікс. «Натюрморт»
Голландські та фламандські майстри
- Майстер Ханенківського «Поклоніння волхвів». Диптих «Поклоніння волхвів».
- Франс Франкен II та майстерня. Кабінет аматора мистецтв. Перша половина XVII ст.
- Гейсбрехт Лейтенс. Зимовий пейзаж. XVII століття
Графіка
- Андо Хіросіге. «Станція Мійя».
- Кацусіка Хокусай. «Село Оно Сіндон у провінції Суруга»
- Корюсай. «Прощання вояка-самурая з нареченою»
- Утамаро. «Красуня Нанівая з чайного будиночка Окіта», 1796
- Лука Лейденський. Давид грає перед царем Саулом, бл. 1509
- Ганс Гольбейн молодший, серія «Танок смерті», аркуш 32
-
- Ричард Ірлом (1743—1822). За композицією П. П. Рубенса «Вакханалія», меццо-тінто
Будівлі
У повній згоді із «Заповітом» Богдана Ханенка (1917) та «Дарчою заявою» Варвари Ханенко (1918) їхня київська садиба по вул. Терещенківській, 15 стала простором музею мистецтв. Рішенням київської влади в 1986 році до складу Музею Ханенків було включено сусідній будинок — історичний дім Сахновських, близьких родичів Ханенків (Терещенківська, 17). 2006 року на другому поверсі дому відкрито постійну експозицію колекції мистецтва Азії.
Будинок Ханенків
Історія дому сягає початку 1880-х, коли цукропромисловець Нікола Терещенко, батько Варвари Ханенко, придбав велику земельну ділянку з триповерховим домом на тоді новій київській вулиці — Олексіївській. Упродовж 1882—1888 років на вільній частині ділянки було зведено ще один дім — двоповерховий із чолового фасаду, триповерховий із двору. Архітектором проекту був, найбільш ймовірно, Робет-Фрідріх Мельцер. 1888 року Нікола Терещенко передає новозбудований дім та частину земельної ділянки у власність своїй старшій доньці Варварі.
Ханенків надила європейська мода на історичні стилізації в архітектурі. За їхнім замовленням у залах першого і другого поверху було втілено оригінальні архітектурно-художні проекти зі стилізації інтер'єру «в дусі» певної історичної епохи. Так у домі з'явилися «готична» і «ренесансна» вітальні, кабінет у стилі рококо, голландська «бюргерська» їдальня. Серед архітекторів та художників, які доклалися до оформлення будинку Ханенків, згадують Леонардо Марконі, Пєтра Бойцова, Вільгельма Котарбінського, Михаїла Врубеля, Адріана Прахова. На відміну від артистичного вишуку приміщень першого і другого поверху, житлові покої родини Ханенків на третьому — «антресольному» — поверсі дому були оздоблені вельми скромно, навіть аскетично. Приватна галерея Ханенків, як свідчать старовинні архівні фото дому, багаторазово змінювала свою «експозицію», залежно від зміни захоплень колекціонерів.
У період Другої світової війни в музеї, за не підтвердженими документально даними, в будинку музею розміщувався офіцерський клуб нацистів. Руйнування, яких дім зазнав у ході війни, спонукали керівництво музею демонтувати частину історичних архітектурних комплексів залів. Зокрема, було назавжди втрачено інтер'єр «Дельфтської їдальні».
У результаті капітального ремонту та реставрації будинку в 1986—1998 роках більшість унікальних ханенківських інтер'єрів вдалося відновити. На чоловому фасаді між вікнами другого поверху знову посів своє місце герб роду Ханенків. Сьогодні у будинку діє постійна експозиція мистецтва Європи, Візантії та Стародавнього світу.
Будинок Сахновських
Історичний дім Сахновських, розташований по вулиці Терещенківській 17, було побудовано 1878 року Аделаїдою Сулимовською за проектом архітектора Володимира Ніколаєва. Триповерховий із вулиці, дім мав 5 поверхів із двору. На відміну від зведеного по сусідству десятиліттям пізніше особняка Ханенків, будинок був задуманий як прибутковий — призначений для здачі квартир в оренду.
Чоловий фасад дому оформлено в стилі еклектики з елементами неоренесансу. Зокрема неоренесансні мотиви відчутні у круглих медальйонах із витонченими скульптурними голівками, що оздоблюють вікна другого поверху, у колонках та пілястрах коринфського ордера в декорі вікон 2 та 3 поверхів. У вересні 1882 року А. Сулимовська продала ділянку і будинок заможному підприємцю Ніколі Терещенку. Той розділив землю на дві менші ділянки. Ділянку з домом у 1899 (1900?) році Терещенко подарував своїй наймолодшій доньці Єфросинії, в шлюбі Сахновській. Подружжя Сахновських мешкало в будинку до 1917 року — року смерті чоловіка Єфросинії Володимира Сахновського. 1919 року садибу придбав присяжний повірений Сергій Пістряк, який став її останнім приватним власником. Після націоналізації будинок садиби використовувався як житловий.
Рішенням київської влади із 1986 році будинок було передано Музею Ханенків (тоді — Київському музею західного та східного мистецтва). У 2001—2005 роках у будинку було проведено ремонтно-реставраційні роботи, в ході яких приміщення першого та другого поверху оформлено як публічні простори музею. На третьому поверсі розташовано адміністративні та господарські служби. Крім цього, між домом Ханенків і домом Сахновських було створено внутрішній перехід на рівні другого поверху.
2006 року в домі Сахновських відкрито другу частину постійної експозиції Музею Ханенків — «Мистецтво Азії». У чотирьох залах другого поверху представлено вибрані твори ключових азійських зібрань: «Мистецтво індуїзму та буддизму», «Мистецтво Китаю», «Мистецтво ісламу», «Мистецтво Японії». На першому поверсі розміщено Наукову бібліотеку музею та виставкові зали, а також вестибюль, гардероб, касу та крамницю музею.
Дар Василя Щавинського
В кінці січня 2020 року музей нарешті дочекався можливості підсумувати внесок, що зробив Василь Щавинський у київський музей. Цим підсумком стала виставка «Дар Василя Щавинського». Зі ста шістдесяти дев'яти (169) творів мистецтва, переданих до музею Ханенків, в колекції залишилось близько двадцяти п'яти та декілька речей декоративно-ужиткового мистецтва (вироби з прозорого та кольорового скла, фаянс із Делфта та Ліможа). Частка картин пройшла реставрацію, що надало можливість як надати їх на виставку, так і згодом перенести до експозицій. «Символічний букет у скляній вазі» 1654 року пензля художника Мішеля де Булена був винесений на афішу виставкового заходу. Якщо первісний склад живопису з колекції Щавинського не мав творів провідних майстрів (винятки одиничні), то майстри другого ряду дивували розмаїттям тем і жанрів навіть у тому значно урізаному варіанті, котрий представлений на виставці. Це міфологічні сцени («Нептун, що заспокоює шторм, насланий богом вітру Еолом на флот героя Енея» за гравюрою Маркантоніо Раймонді, анекдотичний «Сатир у гостях у селянській родині» за гравюрою Віллема ван Херпа), натюрморти (Віллем Ормеа «Риби на узбережжі», Ян Войцех Ангермайєр «Вишні і малина» 1737 р., Джованні Доменіко Валентино «Інструментарій алхіміка»), чудовий пейзаж (Ян Куленбір «Замок-фортеця біля річки»), побутовий жанр (Віллем Калф «Комора, де служниця миє посуд»).
До шедеврів виставки належать гравюри роботи Луки Лейденського. Різкувата манера митця сповіщала його гравюрам додаткову напругу, присмак драматизму навіть тоді, коли він подавав побутові сцени (його «Доярка», щойно подоїла корову, але в фігурі жінки лише невдоволення та втома від важкої щоденної праці). Драматична манера Лейденського цілком виправдана в аркуші «Пірам і Фісба», де йдеться про долю нещасних закоханих (вона і прикрасила виставку). Історію виклав ще Овідій у «Метаморфозах», а потім її підхопили і літератори, і мозаїчисти, і гравери, і навіть майстри вітражів. Лейденський не забув ні померлого Пірама, ні відчай Фісби, що знайшла мертвого коханого, ні левицю, що стала причиною трагедії помилок. За джерелом вавилонські закохані мали зустрітися біля дерева шовковиці, дерева на гравюрі є, але невідомо, чи є серед них шовковиця. Несподівану світлу ноту в драматичну композицію внесло зображення маленького ренесансного фонтана, прикрашеного скульптуркою Амура з луком зі стрілою та монограмою Лейденського та датою.
Навпаки, голландець Абрахам ван Калрат, автор нудних картин з зображенням коней і побутових сцен, представлений на виставці приємним натюрмортом із посудом і фруктами, абсолютно позбавленим тривог чи драматизму. Київський натюрморт ван Калрата — свідоцтво усталеного добробуту і спокою, що переходить у монотонність. Такі ж безтривожні його натюрморти в колекціях музеїв Роттердама, Варшави, Гааги, Амстердама, голландського .
Сам Василь Щавинський звертав увагу на маньєристів Фландрії та Голландії, враховуючи вплив їх друкованої графики на свідомість митців України (граверів та майстрів стінописів XVII—XVIII ст.) В музей графічну збірку Щавинського спромоглися повернути тільки 1931 року. Цей розділ виставки, можливо, найбільш цікавий та несподіваний, де сусідують гравюрні портрети (художник Егідіус Мостарт), біблійні теми (історія блудного сина), баталії і навіть кумедні мавпи, зображення котрих так полюбляли майстри Фландрії. Музей Ханенків не має типових картин фламандця Карнеліса де Валя, що оселився у Генуї в Італії. Тим приємніше було побачити його графічні твори («Обідня пора в порту»). Маньєризм у Нідерландах привніс у твори мистецтва психологічну насиченість, тривожність, попередження про небезпеку нерозсудливої поведінки людей, філософські узагальнення, притаманні графіці Мартена де Воса (1532—1603) «Історія родини Сета. Розбещеність людства», серія «Пізнання добра і зла» або вигадливі гравюри з серії «Поєднані чесноти». Залишається тільки пожалкувати, що в 20 столітті пропали з колекцій Щавинського картини Геррі мет де Блеса (бл. 1480- бл. 1550), Пітера Артсена (1508—1575), Клааса Берхема (1620—1683), Пауля Бріля (1554—1626), Франса Флориса (бл. 1516—1570), Пітера Ластмана (1583—1633), Гендріка Гольциуса (1558—1617), (1605—1647), (1631—1695), Мельхіора де Гондекутера (1636—1695), бо перелік втрат починає сприйматися безкінечним. Їх дійсно не вистачає на такій виставці.
Директори
- Макаренко Микола Омелянович (1877—1938), профессор, розстріляний за відмову підписати погодження на підрив споруди Михайлівського Золотоверхого собору в Києві.
- Врона Іван Іванович (1887—1970), член КПРС с 1920 року, що мав сумнівне ставлення до музею Ханенків. В добу хаотичних рреволюційних перетворень старого на нове також ректор Київського художнього інституту і водночас директор одного з київських театрів. В 1933 році був репресований та на два роки запроторений до концентраційного табору на Далекому Сході Росії. Згодом реабілітований.
- Овчинников Василь Федорович (1907—1978), художник за фахом. Отримав призначення на посаду директора музею 1936 р. , а 1941 р. призваний до лав Червоної Армії. На час його відсутності в Києві директоркою музею зробили Малашенко Ольгу Михайлівну, котра пробула директоркою всього декілька днів, бо Київ захопили фашиські загарбники. а посада радянської директорки миттєво стала фікцією без будь яких впливів на фашиську адміністрацію.
- Гіляров Сергій Олексійович (1887 — 1946), колишній науковий секретар музею, професор Київського Художнього Інституту. Був призначений директором німецькою окупаційною адміністрацією, під час окупації Києва Німеччиною 1941-1943 р.р.
- Після кривавого звільнення Києва до роковин більшовицького перевороту у листопаді 1943 директорську посаду повернули відізваному з армії Овчиннікову Василю Федоровичу. Музей вступив у період довгої стагнації та втрати експонатів, котрі цілими партіями і колекціями передали у міста Донецьк, Луганськ, Херсон, Миколаїв, Полтаву, Одесу.
- Виноградова Віра Іллівна, котра розпочала реконструкцію і ремонт музею після обвалу в ньому світового ліхтаря.
- Чуєва Катерина Євгенівна, колишній зберігач античного відділку музею Ханенків.
У кінематографі
- 1992 року Київська студія «Тяжіння» Київнаукфільму створила документальну кінострічку «Музей Ханенків» (режисер Г. Юнда, автор сценарію В. Прокопенко, оператор О. Зорін).
Див. також
Примітки
- Ханенківські історії. Випуск № 9 з Ганною Рудик: Серпневі грабунки (англ.), процитовано 16 лютого 2021
- Музей Ханенків частково відкриє бібліотеку, що сто років була закрита для загалу — директорка. // Автор: Катерина Яковленко. 05.01.2024, 15:01
Література
- Бабенцова Л. Ю., Рябікіна З. П. Музей західного та східного мистецтва в Києві: Альбом. — К.: Мистецтво, 1983. — 311 с., іл.
- Киевский музей западного и восточного искусства. Фотопутеводитель / Авторы-составители: Афанасьева Вера Евгеньевна, Писковая Элла Николаевна, Рябикина Зоя Павловна. Общая редакция Рославец Елены Николаевны. Фото Щербакова Василия Ивановича. — Киев : «Мистецтво», 1981. — 128 с. — 40 000 прим. (рос.)
Джерела
- Е. М. Піскова. Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 110. — .
- Киевский музей западного и восточного искусства, Киев, «Мистецтво», 1986 (рос).
- Пам'ятки України
- Документальна стрічка «Музей Ханенків», 1992.
- Е. Кончин «Эти неисповедимые судьбы», М, «Молодая Гвардия», 1990 (рос).
- Государствнный Эрмитаж, каталог выставки «Коллекция Г. Брюля», Л, 1971.
- Левинсон-Лессинг В. Ф. «История картинной галереи Эрмитажа (1764—1917»), Л, «Искусство», 1985, с. 65—66.
- журнал «Наше Наследие», 5, 1889, с. 32.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків |
- Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Офіційний сайт
- Як працює музей
- Мультсеріал «Історії небайдужих»: Епізод 3 «Варвара та Богдан Ханенки»
- У музеї Ханенків відкриють виставку, присвячену тваринкам з притулків Kyiv Media
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv neoficijna nazva Muzej Hanenkiv poperednya nazva Kiyivskij muzej zahidnogo ta shidnogo mistecva muzej svitovogo mistectva sho prezentuye najznachnishi v Ukrayini kolekciyi mistectva Yevropi Aziyi ta Davnogo svitu Muzej zasnovano v 1919 roci vidpovidno do zapovitu kolekcionera Bogdana Hanenka 1917 ta darchoyi jogo druzhini Varvari Hanenko na im ya Vseukrayinskoyi akademiyi nauk 1918 Nacionalnij muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv50 26 27 pn sh 30 30 51 sh d 50 44111100002777448 pn sh 30 51444400002777968 sh d 50 44111100002777448 30 51444400002777968 Koordinati 50 26 27 pn sh 30 30 51 sh d 50 44111100002777448 pn sh 30 51444400002777968 sh d 50 44111100002777448 30 51444400002777968Tiphudozhnya galereya nacionalnij i instituciya kulturiKrayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina KiyivAdresa01004 Tereshenkivska vulicya 15 17Zasnovano1919 rikVidkrito1919Fondponad 20 tisyach odinicDirektorv o Vaganova Yuliya OleksiyivnaSajtkhanenko museumNacionalnij muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv Ukrayina Nacionalnij muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv u Vikishovishi Osnovoyu kolekciyi muzeyu ye hudozhnye zibrannya Bogdana ta Varvari Hanenkiv ukrayinskih kolekcioneriv ta blagodijnikiv kincya 19 pochatku 20 stolittya Fondi muzeyu nalichuyut bilshe 25 000 predmetiv Blizko 1000 vibranih artefaktiv eksponuyetsya postijno Kolekciya muzeyu vklyuchaye originalni tvori zhivopisu yevropejskih majstriv yak ot Pitera Paulya Rubensa Dzhentile Bellini Huana Surbarana Zhaka Luyi Davida Fransua Bushe Ye zbirki skulpturi ta prikladnogo mistectva Yevropi kolekciyi krasnogo j uzhitkovogo mistectva Iranu Tibetu Kitayu ta Yaponiyi neveliki zbirki mistectva davnogo Yegiptu Davnoyi Greciyi ta Rimu Muzej rozmisheno u centri Kiyeva u dvoh budinkah kincya 19 stolittya po vulici Tereshenkivskij yaki ye pam yatkami istoriyi ta arhitekturi V istorichnomu budinku Hanenkiv pracyuye postijna ekspoziciya krasnogo ta uzhitkovogo mistectva Yevropi XIV XVIII stolit Krim cogo v okremomu zali ciyeyi chastini muzeyu z 2004 roku predstavleno unikalnu zbirku rannovizantijskih sinajskih ikon VI VII stolittya Na pershomu poversi domu eksponuyutsya tvori mistectva Davnogo svitu Druga budivlya muzeyu roztashovana poryad do 1919 roku nalezhala rodini Sahnovskih blizkih rodichiv Hanenkiv Z 2006 roku u comu domi rozmisheno postijnu ekspoziciyu mistectva Aziyi Chotiri zali prisvyacheno mistectvu buddizmu islamu a takozh Kitayu ta Yaponiyi IstoriyaPeredistoriya 1874 1919 Istoriya muzeyu syagaye 1870 h rokiv koli Bogdan Hanenko 1849 1917 znajomitsya ta zgodom bere shlyub iz Varvaroyu Tereshenko 1852 1922 Bogdan Hanenko nashadok davnogo ukrayinskogo rodu Hanenkiv Narodivsya u seli Lotoki na Chernigivshini v rodini shlyahticha Ivana Hanenka Osvitu zdobuv u Moskvi Pracyuvav u Peterburzi potim u Varshavi She u Peterburzi Bogdan Hanenko zahopivsya mistectvom starih majstriv Naprikinci 1880 h rokiv rodina Hanenkiv oselyayetsya v Kiyevi Bogdan aktivno vklyuchayetsya v kulturne ta suspilne zhittya mista pidpriyemnicku diyalnist brativ Tereshenkiv Hanenko ocholyuye ta uspishno realizuye proekt vidkrittya u Kiyevi pershogo publichnogo muzeyu osvyachenij u 1904 roci Peredaye novomu zakladovi znachnu chastinu svoyeyi kolekciyi zokrema bezcinnu arheologichnu zbirku Varvara Tereshenko bula starshoyu donkoyu ukrayinskogo pidpriyemcya ta blagodijnika Nikoli Tereshenka Uspadkuvala vid batkivskoyi rodini potyag do dobrochinstva ta interes do mistectva Varvara Hanenko zahoplyuvalasya starim italijskim zhivopisom majolikoyu davnoyu ukrayinskoyu ikonoyu narodnim mistectvom U kinci 19 go ta pershih desyatilittyah HH stolittya spilno z inshimi diyachami i diyachkami ukrayinskoyi kulturi zapochatkuvala kustarnij ruh poklikanij dati nove zhittya tradiciyam narodnogo mistectva Molode podruzhzhya Hanenkiv zahopilosya ideyeyu vlasnogo hudozhnogo zibrannya Voni bagato podorozhuvali Yevropoyu vidviduvali aukcioni i privatni kolekciyi Keruvalisya poradami providnih znavciv istoriyi mistectva U rezultati za 40 rokiv poshuku Hanenki zibrali nadzvichajno cinnu kolekciyu mistectva Na pochatku 20 go stolittya vona vvazhalasya odniyeyu z najkrashih privatnih zbirok mistectva i starozhitnostej na teritoriyi togochasnoyi imperiyi Kolo kolekcionerskih zacikavlen Hanenkiv vklyuchalo yevropejskij zhivopis skulpturu i prikladne mistectvo epoh najvishogo rozkvitu nacionalnih shkil raritetni vzirci krasnogo mistectva j tradicijnih remesel Zahidnoyi Pivdennoyi ta Shidnoyi Aziyi mistectvo Starodavnogo svitu Yegiptu Greciyi ta Rimu rusku j ukrayinsku ikonu ukrayinske narodne mistectvo yevropejsku ta shidnu zbroyu unikalni pam yatki j cili kompleksi arheologiyi tosho Uprodovzh 1900 h rokiv dekilka tisyach predmetiv iz vlasnogo zibrannya Hanenki podaruvali do fondiv pershogo publichnogo muzeyu v Kiyevi Sogodni ci tvori vhodyat do kolekcij p yati nacionalnih muzeyiv Kiyeva Okremi chastini svogo zibrannya Hanenki opublikuvali y katalogah 1899 1907 rokiv B I i V N Hanenko Sobranie kartin italyanskoj ispanskoj flamandskoj i dr shkol Drevnosti russkie Kresty i obrazki Drevnosti pridneprovya vipuski 1 6 Vidkriti u Kiyevi muzej svitovogo mistectva golovna sprava zhittya rodini Hanenkiv Pro ce zokrema svidchit zapovit Bogdana Hanenka pidpisanij u kvitni 1917 roku U travni 1917 roku Bogdan pomiraye U grudni 1918 roku Varvara Hanenko skladaye ta nadsilaye do Ukrayinskoyi akademiyi nauk Zayavu yakoyu bezoplatno peredaye kolekciyu budinok i knigozbirnyu u vlasnist UAN Odniyeyu z umov darunku ye nepodilnist podarovanoyi kolekciyi Bogdan Hanenko 1900 ti rr Z arhivu NHMU Varvara Hanenko Fotoreprodukciya portreta penzlya O Harlamova 1896 r Z arhivu Muzeyu Hanenkiv Chervona vitalnya budinku Hanenkiv Foto pochatku 20 go stolittya Fasad osobnyaka rodini Hanenkiv do 1891 roku 1919 1945 rr Kartina Lukasa Kranaha starshogo Adam i Yeva U chervni 1919 roku bilshovicka vlada Dekretom Radnarkomu USRR nacionalizuye majno rodini Hanenkiv U domi Hanenkiv vidkrito derzhavnij muzej mistectva Pershim uporyadnikom muzeyu staye mistectvoznavec ta hudozhnik Georgij Lukomskij 1884 1952 Razom iz nim aktivnu uchast u stvorenni pershih ekspozicij bere Varvara Hanenko Zavdyaki pidtrimci ukrayinskoyi inteligenciyi litnya Varvara Hanenko dobivayetsya prava i nadali meshkati pri muzeyi Do kincya zhittya vona ocholyuye Komitet muzeyu Utim 1924 roku za dva roki pislya smerti Varvari Hanenko imena Hanenkiv pribrano z nazvi muzeyu za vidsutnosti u Hanenka revolyucijnih zaslug pered proletarskoyu kulturoyu Na pochatku 1920 h rokiv do novostvorenogo muzeyu nadhodyat tvori mistectva z inshih nacionalizovanih shlyahetskih zibran Repninih Branickih Gudim Levkovichiv Sahnovskih 1921 roku azijska kolekciya muzeyu popovnyuyetsya velikim dekilka soten odinic zibrannyam arheologichnoyi keramiki Centralnoyi Aziyi IX XII stolit kolekciya Mihayila Stolyarova ta inshi 1925 roku za zapovitom peterburzkogo kolekcionera Vasilya Shavinskogo muzej otrimuye unikalne zibrannya tvoriv majstriv pivnichnoyevropejskih shkil Ukrayinska radyanska kulturna elita 1920 h rokiv visunula ideyu yedinogo muzejnogo fondu ta pererozpodilu muzejnih zibran za profilem V hodi realizaciyi ciyeyi ideyi uprodovzh 1920 1930 h rokiv iz kolekciyi muzeyu do fondiv inshih kiyivskih muzeyiv bulo peredano velicheznu chastinu hanenkivskogo zibrannya Dekilka najbilsh vartisnih tvoriv yevropejskogo ta azijskogo mistectva viluchili z muzeyu u hodi radyanskoyi kampaniyi z prodazhu muzejnih cinnostej za kordon Sered nih francuzkij gobelen zi scenoyu Pokloninnya volhviv 1512 kartini starih yevropejskih majstriv vklyuchno z diptihom Adam i Yeva Lukasa Kranaha Starshogo zibrannya zolotih rechej velikoknyazhoyi dobi pam yatki iranskogo mistectva sribna chasha 7 go stolittya i akvamanil u formi korovi Zebu z telyatkom i hizhakom XIII stolittya Bezprecedentnim ye vipadok koli na pochatku 1930 h rokiv ukrayinski kulturni diyachi zapobigli viluchennyu perskogo kilima XVI XVII stolittya tipu gerad Kolishnij muzej enciklopedichnogo hudozhnogo zibrannya Hanenkiv nabuv znachno vuzhchogo profilyu muzej zahidnogo ta shidnogo mistectva U drugij polovini 1930 h rokiv Muzejne mistechko na teritoriyi Kiyevo Pecherskoyi Lavri peredaye do muzeyu cinni zbirki kultovogo mistectva U 1936 roci zbirku pam yatok religijnogo mistectva Centralnoyi Aziyi ta Dalekogo Shodu 1940 roku shedevri svitovogo znachennya chotiri rannovizantijski enkaustichni ikoni VI VII stolittya Ulitku 1941 roku z pochatkom voyennih dij na teritoriyi Radyanskogo Soyuzu najcinnishu chastinu muzejnogo zibrannya bulo evakujovano do Ufi todi Bashkirska ARSR teper Bashkortostan Z togo sho zalishilosya u Kiyevi nacisti vidibrali najcinnishi tvori yaki vivezli z Ukrayini pri vidstupi 1943 roku Sogodni muzej dokladaye zusillya do poshuku i povernennya vkradenih cinnostej Muzej rozpochav oprilyudnennya faktiv vtrati tvoriv mistectva za chasiv okupaciyi Kiyeva nacistami 1998 roku vijshov drukom katalog rechej pograbovanih ta vivezenih iz muzeyu v 1941 1943 rr 1945 1998 rr U povoyennij period muzejne zibrannya zbagatilosya dekilkoma cinnimi nadhodzhennyami U 1950 h rokah Tayisiya Zhaspar podaruvala ta prodala muzeyu ponad 350 tvoriv klasichnogo kitajskogo zhivopisu skulpturi ta prikladnogo mistectva 1969 roku muzej kupiv 41 tvir kultovogo mistectva buddizmu z kolekciyi moskovskogo kolekcionera Valeriana Velichka Uprodovzh 1970 rokiv muzej sistematichno formuvav zbirku yaponskoyi skulpturi necke blizko 70 odinic Sered nadhodzhen buli kartini hudozhnika zi SShA Rokuela Kenta 1882 1971 sho pracyuvav u zhanri realistichnogo pejzazhu Z 1986 po 1998 roki muzej bulo zachineno na kapitalnij remont U 1989 r zhurnal Nashe Nasledie 5 nadrukuvav stattyu pro Bogdana Hanenka z promovistoyu nazvoyu Zabutij mecenat 1998 2024 rr Suchasne logo muzeyu Z prihodom do muzeyu novogo menedzhmentu na choli z direktorkoyu Viroyu Vinogradovoyu v istoriyi muzeyu rozpochinayetsya epoha vidnovlennya istorichnoyi pam yati ta intensivnogo rozvitku 1998 roku u vidrestavrovanomu budinku Hanenkiv vidkrito onovleni ekspoziciyi mistectva Yevropi XIV XIX stolit 1999 roku imena zasnovnikiv poverneno do oficijnoyi nazvi muzeyu Muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv 2004 roku v domi Hanenkiv vidkrito postijnu zalu sinajskih ikon VI VII stolit U 2018 roci u primishenni Kontori Hanenkiv na pershomu poversi domu bulo vporyadkovano ekspoziciyu mistectva Starodavnogo svitu U 2006 roci v susidnomu budinku rozpochala robotu persha v istoriyi muzeyu velika postijna ekspoziciya mistectva Aziyi Cinnimi vneskami do azijskogo zibrannya muzeyu stali darunki 1990 h ta 2000 h rokiv vid mecenativ Galini Sherbak Vasilya Novickogo Oleksandra Feldmana Pershi desyatilittya 21 stolittya chas aktivizaciyi naukovih doslidzhen kolekciyi ta istoriyi muzeyu Formuyetsya nova filosofiya ta praktika osvitnoyi roboti ta muzejnih servisiv Provedeno pershe masshtabne doslidzhennya z vivchennya vidviduvachiv Velicheznu uvagu muzej pridilyaye rodinam dityam ta molodi Rozvivayetsya inklyuzivnij napryamok programi ta poslugi dlya lyudej z invalidnistyu programi dlya litnih lyudej dlya malozabezpechenih ta bezhatkiv batkiv u dekreti V 2024 roci muzej Hanenkiv planuye vidkriti biblioteku dlya vidviduvachiv yaka vostannye bula dostupna dlya shirokogo zagalu u 1920 h rokah KolekciyaMaestro del Osservanca Golgofa Vivtar majster iz Aragonu 15 st Kiyiv Huan de Surbaran Natyurmort iz mlinkom dlya shokoladu Bl 1640 h rr Yakob van Rejsdal Lisova richka Muzej Hanenkiv kol Muzej zahidnogo ta shidnogo mistectva Kiyiv Ukrayina Z chasu zasnuvannya muzeyu v 1919 roci jogo zibrannya zbilshilosya v dekilka raziv Sogodni vono ohoplyuye zbirki tvoriv krasnogo ta uzhitkovogo mistectva Yevropi Aziyi Starodavnogo svitu a takozh kolekciyu rannovizantijskih sinajskih ikon Yevropejske mistectvo predstavlene cinnimi zbirkami zhivopisu grafiki skulpturi dekorativno prikladnih mistectv Italiyi Franciyi Nimechchini Niderlandiv ta Ispaniyi XIV XIX stolit Zokrema do muzejnoyi kolekciyi zhivopisu nalezhat roboti Yakopo del Sellajo Orfej ta Evridika Pitera Paulya Rubensa Bog riki Sheldi Kibela ta boginya Antverpena Huana de Surbarana Natyurmort zi zbivachem dlya shokoladu Alessandro Manyasko Pohovannya chencya P yera Luyi Gudro Kohanci Bludnij sin iz poviyeyu Elizabet Vizhe Lebren Portret Stanislava Avgusta Ponyatovskogo mitciv kil Iyeronima Bosha Spokusa svyatogo Antoniya brativ Bellini Huana Batisti Martinesa de Infanta Margarita Sered tvoriv yevropejskoyi plastiki osoblivu cinnist mayut serednovichna derev yana polihromna skulptura originalni roboti Antonio Kanovi Alegoriya Miru ta Sari Bernar Ofeliya Nikolasa Kordye Galateya Do muzejnoyi zbirki yevropejskoyi grafiki vhodyat tvori Albrehta Dyurera Lukasa van Lejdena Rembrandta van Rejna Dzhovanni Battisti Piranezi Fransisko Gojyi Sered tvoriv dekorativno uzhitkovogo mistectva varto vidznachiti italijski mebli kolekciyi majoliki ta porcelyani limozki emali ta flamandski shpaleri Mistectvo Aziyi predstavlene tvorami kitajskogo yaponskogo buddijskogo mistectva a takozh mistectva krayin islamu Iranu Turechchini regioniv Centralnoyi Aziyi ta mavritanskoyi Ispaniyi Cinnimi chastinami azijskoyi kolekciyi ye zbirki kitajskogo zhivopisu keramiki ritualni statuetki dobi Tan zrazki kam yanoyi keramiki dobi Sun porcelyani virobiv iz bronzi laku i kamenyu yaponskih gravyur na derevi ukijo e cuba hudozhno dekorovanih plastin sho vstanovlyuvalis na tradicijnih mechah i necke brelokiv Sered tvoriv islamskogo mistectva osoblivoyi uvagi zaslugovuyut zrazki iranskoyi lyustrovanoyi keramiki ta hudozhnogo metalu miniatyuri kilimi tosho Mistectvo Tibetu reprezentuye zbirka sakralnoyi plastiki ritualnih predmetiv ta zhivopisu na suvoyah tak zvanih thanka Kolekciya rannovizantijskih ikon vklyuchaye chotiri tvori vikonani u VI VII stolittyah nezadovgo do pochatku ikonoborchogo ruhu Ioann Predtecha VII st Bogomatir iz ditinoyu VI st Svyati Sergij i Vakh VII st ta Muchenik ta Muchenicya VII st Takozh u muzeyi predstavleni piznishi ikoni z Vizantiyi ta Kipru Zibrannya mistectva Starodavnogo svitu predstavlyaye tvori davnoyegipetskoyi skulpturi zokrema Bog Tot u obrazi paviana kolekciyu davnogreckoyi rozpisnoyi i figurnoyi keramiki etrusku plastiku davnorimski portretni byusti virobi zi skla Zhak Luyi David Portret Lazarya Gosha 1793 Hud Elizabet Vizhe Lebren Portret Stanislava Ponyatovskogo v maskaradnomu vbranni 1797 r Pobazhannya shaslivogo rodinnogo zhittya ta shastya molodyatam Kitaj provinciya Yanlyucin kinec HIH st derevorit GalereyaKartini hudozhnikiv Ispaniyi Luyis de Morales Svyatij Francisk Majsternya Huana Batisti Martinesa de Maso Portret infanti Margariti Kolo Klaudio Koeljo Portret prelata Rannovizantijski ikoni enkavstika Bogorodicya z nemovlyam VI st Svyati Sergij ta Vakh VII st Ioan Predtecha VI st Kartini Kolo Dzhovanni Bellini Madonna z nemovlyam Franchesko Tironi Naberezhna Sk yavoni u Veneciyi Alessandro Manyasko Pohovannya chencya Pochatok XVIII st Reza Abbasi Chashnik Portret yunaka XVII stolittya Klod Zhozef Verne shtorm na mori XVIII stolittya Natyurmorti Gaspar Peter Verbryuggen molodshij Kvitkovij natyurmort pochatok 18 st Dzhovanni Battista Ruoppolo Natyurmort z dinyami Yan Veniks Natyurmort Gollandski ta flamandski majstri Majster Hanenkivskogo Pokloninnya volhviv Diptih Pokloninnya volhviv Frans Franken II ta majsternya Kabinet amatora mistectv Persha polovina XVII st Gejsbreht Lejtens Zimovij pejzazh XVII stolittya Grafika Ando Hirosige Stanciya Mijya Kacusika Hokusaj Selo Ono Sindon u provinciyi Suruga Koryusaj Proshannya voyaka samuraya z narechenoyu Utamaro Krasunya Nanivaya z chajnogo budinochka Okita 1796 Luka Lejdenskij David graye pered carem Saulom bl 1509 Gans Golbejn molodshij seriya Tanok smerti arkush 32 Piranezi Arka imperatora Konstantina Rim seriya Krayevidi Rima do 1774 Richard Irlom 1743 1822 Za kompoziciyeyu P P Rubensa Vakhanaliya mecco tintoBudivliU povnij zgodi iz Zapovitom Bogdana Hanenka 1917 ta Darchoyu zayavoyu Varvari Hanenko 1918 yihnya kiyivska sadiba po vul Tereshenkivskij 15 stala prostorom muzeyu mistectv Rishennyam kiyivskoyi vladi v 1986 roci do skladu Muzeyu Hanenkiv bulo vklyucheno susidnij budinok istorichnij dim Sahnovskih blizkih rodichiv Hanenkiv Tereshenkivska 17 2006 roku na drugomu poversi domu vidkrito postijnu ekspoziciyu kolekciyi mistectva Aziyi Budinok Hanenkiv Paradni shodi budinku Hanenkiv Foto M Andreyeva Istoriya domu syagaye pochatku 1880 h koli cukropromislovec Nikola Tereshenko batko Varvari Hanenko pridbav veliku zemelnu dilyanku z tripoverhovim domom na todi novij kiyivskij vulici Oleksiyivskij Uprodovzh 1882 1888 rokiv na vilnij chastini dilyanki bulo zvedeno she odin dim dvopoverhovij iz cholovogo fasadu tripoverhovij iz dvoru Arhitektorom proektu buv najbilsh jmovirno Robet Fridrih Melcer 1888 roku Nikola Tereshenko peredaye novozbudovanij dim ta chastinu zemelnoyi dilyanki u vlasnist svoyij starshij donci Varvari Hanenkiv nadila yevropejska moda na istorichni stilizaciyi v arhitekturi Za yihnim zamovlennyam u zalah pershogo i drugogo poverhu bulo vtileno originalni arhitekturno hudozhni proekti zi stilizaciyi inter yeru v dusi pevnoyi istorichnoyi epohi Tak u domi z yavilisya gotichna i renesansna vitalni kabinet u stili rokoko gollandska byurgerska yidalnya Sered arhitektoriv ta hudozhnikiv yaki doklalisya do oformlennya budinku Hanenkiv zgaduyut Leonardo Markoni Pyetra Bojcova Vilgelma Kotarbinskogo Mihayila Vrubelya Adriana Prahova Na vidminu vid artistichnogo vishuku primishen pershogo i drugogo poverhu zhitlovi pokoyi rodini Hanenkiv na tretomu antresolnomu poversi domu buli ozdobleni velmi skromno navit asketichno Privatna galereya Hanenkiv yak svidchat starovinni arhivni foto domu bagatorazovo zminyuvala svoyu ekspoziciyu zalezhno vid zmini zahoplen kolekcioneriv U period Drugoyi svitovoyi vijni v muzeyi za ne pidtverdzhenimi dokumentalno danimi v budinku muzeyu rozmishuvavsya oficerskij klub nacistiv Rujnuvannya yakih dim zaznav u hodi vijni sponukali kerivnictvo muzeyu demontuvati chastinu istorichnih arhitekturnih kompleksiv zaliv Zokrema bulo nazavzhdi vtracheno inter yer Delftskoyi yidalni U rezultati kapitalnogo remontu ta restavraciyi budinku v 1986 1998 rokah bilshist unikalnih hanenkivskih inter yeriv vdalosya vidnoviti Na cholovomu fasadi mizh viknami drugogo poverhu znovu posiv svoye misce gerb rodu Hanenkiv Sogodni u budinku diye postijna ekspoziciya mistectva Yevropi Vizantiyi ta Starodavnogo svitu Budinok Sahnovskih Istorichnij dim Sahnovskih roztashovanij po vulici Tereshenkivskij 17 bulo pobudovano 1878 roku Adelayidoyu Sulimovskoyu za proektom arhitektora Volodimira Nikolayeva Tripoverhovij iz vulici dim mav 5 poverhiv iz dvoru Na vidminu vid zvedenogo po susidstvu desyatilittyam piznishe osobnyaka Hanenkiv budinok buv zadumanij yak pributkovij priznachenij dlya zdachi kvartir v orendu Cholovij fasad domu oformleno v stili eklektiki z elementami neorenesansu Zokrema neorenesansni motivi vidchutni u kruglih medaljonah iz vitonchenimi skulpturnimi golivkami sho ozdoblyuyut vikna drugogo poverhu u kolonkah ta pilyastrah korinfskogo ordera v dekori vikon 2 ta 3 poverhiv U veresni 1882 roku A Sulimovska prodala dilyanku i budinok zamozhnomu pidpriyemcyu Nikoli Tereshenku Toj rozdiliv zemlyu na dvi menshi dilyanki Dilyanku z domom u 1899 1900 roci Tereshenko podaruvav svoyij najmolodshij donci Yefrosiniyi v shlyubi Sahnovskij Podruzhzhya Sahnovskih meshkalo v budinku do 1917 roku roku smerti cholovika Yefrosiniyi Volodimira Sahnovskogo 1919 roku sadibu pridbav prisyazhnij povirenij Sergij Pistryak yakij stav yiyi ostannim privatnim vlasnikom Pislya nacionalizaciyi budinok sadibi vikoristovuvavsya yak zhitlovij Rishennyam kiyivskoyi vladi iz 1986 roci budinok bulo peredano Muzeyu Hanenkiv todi Kiyivskomu muzeyu zahidnogo ta shidnogo mistectva U 2001 2005 rokah u budinku bulo provedeno remontno restavracijni roboti v hodi yakih primishennya pershogo ta drugogo poverhu oformleno yak publichni prostori muzeyu Na tretomu poversi roztashovano administrativni ta gospodarski sluzhbi Krim cogo mizh domom Hanenkiv i domom Sahnovskih bulo stvoreno vnutrishnij perehid na rivni drugogo poverhu 2006 roku v domi Sahnovskih vidkrito drugu chastinu postijnoyi ekspoziciyi Muzeyu Hanenkiv Mistectvo Aziyi U chotiroh zalah drugogo poverhu predstavleno vibrani tvori klyuchovih azijskih zibran Mistectvo induyizmu ta buddizmu Mistectvo Kitayu Mistectvo islamu Mistectvo Yaponiyi Na pershomu poversi rozmisheno Naukovu biblioteku muzeyu ta vistavkovi zali a takozh vestibyul garderob kasu ta kramnicyu muzeyu Povernena kartina Kornelisa Belta Morske uzberezhzhya poblizu Egmonda aan Zee Dar Vasilya ShavinskogoLuka Lejdenskij Piram i Fisba 1514 r Albreht Dyurer Progulyanka Vin vona ta smert iz pisochnim godinnikom do 1498 roku V kinci sichnya 2020 roku muzej nareshti dochekavsya mozhlivosti pidsumuvati vnesok sho zrobiv Vasil Shavinskij u kiyivskij muzej Cim pidsumkom stala vistavka Dar Vasilya Shavinskogo Zi sta shistdesyati dev yati 169 tvoriv mistectva peredanih do muzeyu Hanenkiv v kolekciyi zalishilos blizko dvadcyati p yati ta dekilka rechej dekorativno uzhitkovogo mistectva virobi z prozorogo ta kolorovogo skla fayans iz Delfta ta Limozha Chastka kartin projshla restavraciyu sho nadalo mozhlivist yak nadati yih na vistavku tak i zgodom perenesti do ekspozicij Simvolichnij buket u sklyanij vazi 1654 roku penzlya hudozhnika Mishelya de Bulena buv vinesenij na afishu vistavkovogo zahodu Yaksho pervisnij sklad zhivopisu z kolekciyi Shavinskogo ne mav tvoriv providnih majstriv vinyatki odinichni to majstri drugogo ryadu divuvali rozmayittyam tem i zhanriv navit u tomu znachno urizanomu varianti kotrij predstavlenij na vistavci Ce mifologichni sceni Neptun sho zaspokoyuye shtorm naslanij bogom vitru Eolom na flot geroya Eneya za gravyuroyu Markantonio Rajmondi anekdotichnij Satir u gostyah u selyanskij rodini za gravyuroyu Villema van Herpa natyurmorti Villem Ormea Ribi na uzberezhzhi Yan Vojceh Angermajyer Vishni i malina 1737 r Dzhovanni Domeniko Valentino Instrumentarij alhimika chudovij pejzazh Yan Kulenbir Zamok fortecya bilya richki pobutovij zhanr Villem Kalf Komora de sluzhnicya miye posud Do shedevriv vistavki nalezhat gravyuri roboti Luki Lejdenskogo Rizkuvata manera mitcya spovishala jogo gravyuram dodatkovu naprugu prismak dramatizmu navit todi koli vin podavav pobutovi sceni jogo Doyarka shojno podoyila korovu ale v figuri zhinki lishe nevdovolennya ta vtoma vid vazhkoyi shodennoyi praci Dramatichna manera Lejdenskogo cilkom vipravdana v arkushi Piram i Fisba de jdetsya pro dolyu neshasnih zakohanih vona i prikrasila vistavku Istoriyu viklav she Ovidij u Metamorfozah a potim yiyi pidhopili i literatori i mozayichisti i graveri i navit majstri vitrazhiv Lejdenskij ne zabuv ni pomerlogo Pirama ni vidchaj Fisbi sho znajshla mertvogo kohanogo ni levicyu sho stala prichinoyu tragediyi pomilok Za dzherelom vavilonski zakohani mali zustritisya bilya dereva shovkovici dereva na gravyuri ye ale nevidomo chi ye sered nih shovkovicya Nespodivanu svitlu notu v dramatichnu kompoziciyu vneslo zobrazhennya malenkogo renesansnogo fontana prikrashenogo skulpturkoyu Amura z lukom zi striloyu ta monogramoyu Lejdenskogo ta datoyu Navpaki gollandec Abraham van Kalrat avtor nudnih kartin z zobrazhennyam konej i pobutovih scen predstavlenij na vistavci priyemnim natyurmortom iz posudom i fruktami absolyutno pozbavlenim trivog chi dramatizmu Kiyivskij natyurmort van Kalrata svidoctvo ustalenogo dobrobutu i spokoyu sho perehodit u monotonnist Taki zh beztrivozhni jogo natyurmorti v kolekciyah muzeyiv Rotterdama Varshavi Gaagi Amsterdama gollandskogo Sam Vasil Shavinskij zvertav uvagu na manyeristiv Flandriyi ta Gollandiyi vrahovuyuchi vpliv yih drukovanoyi grafiki na svidomist mitciv Ukrayini graveriv ta majstriv stinopisiv XVII XVIII st V muzej grafichnu zbirku Shavinskogo spromoglisya povernuti tilki 1931 roku Cej rozdil vistavki mozhlivo najbilsh cikavij ta nespodivanij de susiduyut gravyurni portreti hudozhnik Egidius Mostart biblijni temi istoriya bludnogo sina bataliyi i navit kumedni mavpi zobrazhennya kotrih tak polyublyali majstri Flandriyi Muzej Hanenkiv ne maye tipovih kartin flamandcya Karnelisa de Valya sho oselivsya u Genuyi v Italiyi Tim priyemnishe bulo pobachiti jogo grafichni tvori Obidnya pora v portu Manyerizm u Niderlandah privnis u tvori mistectva psihologichnu nasichenist trivozhnist poperedzhennya pro nebezpeku nerozsudlivoyi povedinki lyudej filosofski uzagalnennya pritamanni grafici Martena de Vosa 1532 1603 Istoriya rodini Seta Rozbeshenist lyudstva seriya Piznannya dobra i zla abo vigadlivi gravyuri z seriyi Poyednani chesnoti Zalishayetsya tilki pozhalkuvati sho v 20 stolitti propali z kolekcij Shavinskogo kartini Gerri met de Blesa bl 1480 bl 1550 Pitera Artsena 1508 1575 Klaasa Berhema 1620 1683 Paulya Brilya 1554 1626 Fransa Florisa bl 1516 1570 Pitera Lastmana 1583 1633 Gendrika Golciusa 1558 1617 1605 1647 1631 1695 Melhiora de Gondekutera 1636 1695 bo perelik vtrat pochinaye sprijmatisya bezkinechnim Yih dijsno ne vistachaye na takij vistavci DirektoriMakarenko Mikola Omelyanovich 1877 1938 professor rozstrilyanij za vidmovu pidpisati pogodzhennya na pidriv sporudi Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru v Kiyevi Vrona Ivan Ivanovich 1887 1970 chlen KPRS s 1920 roku sho mav sumnivne stavlennya do muzeyu Hanenkiv V dobu haotichnih rrevolyucijnih peretvoren starogo na nove takozh rektor Kiyivskogo hudozhnogo institutu i vodnochas direktor odnogo z kiyivskih teatriv V 1933 roci buv represovanij ta na dva roki zaprotorenij do koncentracijnogo taboru na Dalekomu Shodi Rosiyi Zgodom reabilitovanij Ovchinnikov Vasil Fedorovich 1907 1978 hudozhnik za fahom Otrimav priznachennya na posadu direktora muzeyu 1936 r a 1941 r prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi Na chas jogo vidsutnosti v Kiyevi direktorkoyu muzeyu zrobili Malashenko Olgu Mihajlivnu kotra probula direktorkoyu vsogo dekilka dniv bo Kiyiv zahopili fashiski zagarbniki a posada radyanskoyi direktorki mittyevo stala fikciyeyu bez bud yakih vpliviv na fashisku administraciyu Gilyarov Sergij Oleksijovich 1887 1946 kolishnij naukovij sekretar muzeyu profesor Kiyivskogo Hudozhnogo Institutu Buv priznachenij direktorom nimeckoyu okupacijnoyu administraciyeyu pid chas okupaciyi Kiyeva Nimechchinoyu 1941 1943 r r Pislya krivavogo zvilnennya Kiyeva do rokovin bilshovickogo perevorotu u listopadi 1943 direktorsku posadu povernuli vidizvanomu z armiyi Ovchinnikovu Vasilyu Fedorovichu Muzej vstupiv u period dovgoyi stagnaciyi ta vtrati eksponativ kotri cilimi partiyami i kolekciyami peredali u mista Doneck Lugansk Herson Mikolayiv Poltavu Odesu Vinogradova Vira Illivna kotra rozpochala rekonstrukciyu i remont muzeyu pislya obvalu v nomu svitovogo lihtarya Chuyeva Katerina Yevgenivna kolishnij zberigach antichnogo viddilku muzeyu Hanenkiv U kinematografi1992 roku Kiyivska studiya Tyazhinnya Kiyivnaukfilmu stvorila dokumentalnu kinostrichku Muzej Hanenkiv rezhiser G Yunda avtor scenariyu V Prokopenko operator O Zorin Div takozhKolekcionuvannya Restavraciya mistectvo Narodna restavraciya proekt dopomogi muzeyu Hanenkiv Krater iz zobrazhennyam Ganimeda i Zevsa u podobi lebedya Sceni predelli vivtarya Strasti HristoviPrimitkiHanenkivski istoriyi Vipusk 9 z Gannoyu Rudik Serpnevi grabunki angl procitovano 16 lyutogo 2021 Muzej Hanenkiv chastkovo vidkriye biblioteku sho sto rokiv bula zakrita dlya zagalu direktorka Avtor Katerina Yakovlenko 05 01 2024 15 01LiteraturaBabencova L Yu Ryabikina Z P Muzej zahidnogo ta shidnogo mistectva v Kiyevi Albom K Mistectvo 1983 311 s il Kievskij muzej zapadnogo i vostochnogo iskusstva Fotoputevoditel Avtory sostaviteli Afanaseva Vera Evgenevna Piskovaya Ella Nikolaevna Ryabikina Zoya Pavlovna Obshaya redakciya Roslavec Eleny Nikolaevny Foto Sherbakova Vasiliya Ivanovicha Kiev Mistectvo 1981 128 s 40 000 prim ros DzherelaE M Piskova Muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 110 ISBN 978 966 00 1061 1 Kievskij muzej zapadnogo i vostochnogo iskusstva Kiev Mistectvo 1986 ros Pam yatki Ukrayini Dokumentalna strichka Muzej Hanenkiv 1992 E Konchin Eti neispovedimye sudby M Molodaya Gvardiya 1990 ros Gosudarstvnnyj Ermitazh katalog vystavki Kollekciya G Bryulya L 1971 Levinson Lessing V F Istoriya kartinnoj galerei Ermitazha 1764 1917 L Iskusstvo 1985 s 65 66 zhurnal Nashe Nasledie 5 1889 s 32 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nacionalnij muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv Muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv Oficijnij sajt Yak pracyuye muzej Multserial Istoriyi nebajduzhih Epizod 3 Varvara ta Bogdan Hanenki U muzeyi Hanenkiv vidkriyut vistavku prisvyachenu tvarinkam z pritulkiv Kyiv Media