Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Іва́нович Леви́нський гербу Сас (6 липня 1851, місто Долина, нині Івано-Франківської області — 4 липня 1919, Львів) — український архітектор, педагог, підприємець, громадський діяч. Почесний громадянин Долини.
| Левинський Іван Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 липня 1851 Долина, Австрійська імперія |
| Помер | 4 липня 1919 (67 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Громадянство |  Австро-Угорщина→ ЗУНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | архітектор, підрядник, підприємець, педагог |
| Галузь | архітектура[2], цивільне будівництво[2] і бізнес[2] |
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Знання мов | українська[2] |
| Діти | Степан Левинський |
| Нагороди |  |
| |
Життєпис
Народився 6 липня 1851 року в с. Долині (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Івано-Франківської области, Україна) в родині директора народної школи Івана Левинського гербу Сас та його дружини Йозефи з Гаузерів. Після смерті батька, у 1859 році, через скрутне матеріальне становище, мати з дітьми переїхала до Стрия, де змушена була працювати. Там Іван Левинський закінчив чотири класи початкової школи. На подальше навчання не було коштів, тому він був змушений заробляти їх самостійно. Маючи добрий голос, пішов до церкви допомагати дякові співати. За підтримки старшого брата у нього з'явилася можливість переїхати до Львова і закінчити , де поряд з основними загальноосвітніми дисциплінами давалися деякі знання технічно-прикладного характеру.
У 1868 році вступив на технічний відділ Технічної академії у Львові, закінчив навчання з відзнакою у 1875 році.
Член і один із засновників Політехнічного товариства, від 1913 — член Українського технічного товариства.
Від 1901 — надзвичайний професор будівництва Вищої технічної школи у Львові, з 1909 — звичайний професор. Після захоплення поляками Львова під час українсько-польської війни був звільнений з роботи, зазнавав утисків від шовіністично налаштованих осіб.
Помер 4 липня 1919 року у Львові (ЗУНР, окупована поляками). Похований на Личаківському цвинтарі Львова, поле № 73.
Творчість
Творив у стилі українського модерну, іноді — у закопанському стилі (будинок «польського товариства Сокіл» у Коломиї, службове приміщення біля стадіону польського товариства «Сокіл» у Львові (тепер Скіф)). У свої проєкти вносив елементи традицій національного будівництва Гуцульщини, Бойківщини і Наддніпрянщини. У Львові, будинки, спроектовані і споруджені Іваном Левинським розташовані на сучасних вулицях Генерала Чупринки, Коцюбинського (будинок «Академічної громади». Будинок № 21), Руській (будинок акціонерного товариства «Дністер» — тепер міська поліклініка № 1, вул. Руська, 20), Миколи Лисенка, Рєпіна (будинок № 1), Шота Руставелі, Степана Бандери, Максима Кривоноса, проспектах Свободи та Тараса Шевченка, палаци Рильських та Дідушицьких, готель «Жорж», та багато інших. Також проєктував храми, зокрема, греко-католицький у Києві, церкву Архистратига Михаїла у Підберізцях, розписану Модестом Сосенком каплиці, санаторії, лікарні. 1910 року на виставці польських архітекторів у Львові експонував проект і модель руського театру, проєкти будинку «Сокола», шпиталів, санаторію, бурси та інших будинків.
Фабрична діяльність
Початки фабричної діяльності Івана Левинського (пол. Jan Lewiński) відносяться до 1880-х роках. У 1885 році він, здобувши невеликі фінансові статки на проєктуванні та будівництві, на спілку з Юліаном Захаревичем (пол. Julian Zachariewicz) купив землі так званої Кастелівки в північно-західній частині Львова. На той час це була незабудована площа на околиці міста, поросла деревами та чагарниками. Саме тут, неподалік будинку при сучасній вул. ген. Чупринки, 58, він відкрив крамницю будівельних матеріалів, де поряд з іншим продавались вироби однієї з найвідоміших керамічних фабрик Європи «Варта і Тіхи» з Праги. Поступово Левинський починає створення власного виробництва, звернувшись передусім до традиційних промислів. Сучасники вважали, що «одним із тривалих пам'ятників його любові до української народної творчості — це створена ним фабрика кераміки. Для своїх керамічних виробів він використав багату скарбницю української орнаментики і показав світові велику артистичну вартість українського народного мистецтва».
Фабрику на вул. Крижовій (згодом Потоцького, нині Генерала Чупринки, 58) Левинський розпочав будувати у 1888 році. За короткий час за допомогою чеської фабрики, а також своїх колег Юліяна Захаревича та О. Домашевича Левинський у 1889 року створив конкурентоздатний заклад — «Фабрика кахлевих печей. Іван Левинський». Спочатку це була невелика двоповерхова споруда з устаткуванням та піччю до випалювання кахель, посуду, будівельних оздоб. Працювало тут всього 5 чоловік. Левинський першим звернув увагу на професійний розвиток гончарства і запровадив його до своєї керамічної фабрики через залучення гончарів, потім — професійних керамістів. У 1894 році на фабриці працювало 25 осіб. У двоповерховій споруді були млинки до мелення глини, паровий мотор, печі для випалювання. На фабриці виробляли печі, вазони і вази, дахівку, цеглу, плитки, скульптуру. Найкращі сорти вогнетривких глин привозились із Чехії, гірші з Глинська (біля Жовкви) та Олейова (біля Зборова, нині — Тернопільської області). Через поступове вичерпування глин у цих родовищах у 1910-х роках мав намір перенести фабрику зі Львова в інше місце — зокрема, в Глинське. Попри те, що гончарство у виробництві його фабрики було збитковим, він продовжував його розвивати.
Поступово фабрика розбудовується і стає однією з найбільших у Галичині. У 1912 році, у час її найбільшого піднесення, продукцію виробляли в п'яти відділах: кахлярському; відділі плиток до підлоги та стін; відділі посуду і декоративних ваз; дрібних керамічних виробів; відділі пластики. Фактично кожен з цих відділів працював як незалежний виробничий підрозділ, і в публікаціях галицької преси їх іменували, як «фабрика кахлів», «фабрика будівельної майоліки», «фабрика посуду» тощо.
Одна з найголовніших ділянок фабричної праці І. Левинського, пов'язана з керамікою, стосується виготовлення кахель, нічних гарнітурів, кахельних кухонь, опалювальних та декоративних камінів і т. п. Левинський одним з перших започаткував широке залучення місцевих архітекторів, художників, скульпторів до проектування оригінальних зразків печей, окремих кахель, гарнітурів. Буквально в два-три роки така практика показала свою дієвість і правильність. Було створено десятки речей як у традиційній західноєвропейській стилістиці, так і з елементами народностильових схем. Композиції печей вирізнялись високою якістю виконання.
Після смерті Івана Левинського фабрикою керував архітектор Броніслав Бауер. У силу непередбачених подій — закінчення світової та українсько-польської війни, хвилі бойкотів на підприємствах — над підприємством повисли великі іпотечні та вексельні борги сумою кількасот тисяч австрійських крон, хоча фабрика і мала гарантійні листи, проте мало хто з боржників фабрики міг і хотів розраховуватись. За декілька років на території фабрики Левинського її будівлі вже займали інші фірми та спілки.
Вшанування пам'яті
1992 року на пошану Івана Левинського названа вулиця у місцевості На Байках у Львові, а також — у містах Долина та Івано-Франківськ.
У 2019 році до 100-ліття від дня смерті зодчого за ініціативи Спілки архітекторів у Львові було оголошено «Рік Івана Левинського», який був наповнений різноманітними подіями: виставками, тематичними авторськими екскурсіями, цікавою лекційною програмою, дитячими майстер-класами та міжнародною науковою конференцією. Події презентувалися на вузьких львівських вуличках між забудовою Івана Левинського і у виставкових залах Львова, Долини і Відня (Австрія).
Світлини
 |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |
|---|
Сім'я
У 1894 році Іван Левинський одружується, беручи під Тарновом шлюб з панною Марією Броніковською. В подружжі Левинських народилося двоє дітей: син Степан та донька Марія. Степан Левинський (1897—1946) згодом став письменником, подорожував, тривалий час мешкав на Далекому Сході, помер у Франції. Донька Левинського Марія (по чоловікові Симова) була випускницею хімічного факультету Львівської політехніки. Про її подальшу долю відомості відсутні.
Нагороди
- Золотий хрест заслуги з короною (1898).
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 405. —
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 9 квітня 2017.
- Пастернак С. Наукова праця членів Технічного Товариства // Діло. — 1934. — 5 квітня. — № 89 (13634). — С. 2.
- Карта Личаківського цвинтаря. lviv-lychakiv.com.ua. Личаківський некрополь. оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
- У пошуках «Сокол»иних гнізд. castles.com.ua. Замки і храми України. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
- Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387. (пол.)
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 34. — .
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 522, 524. — 750 прим. — .
- Іван Левинський. Імпульс / Колективна монографія; за заг. ред. Н. Матлашенко. — Київ : Артбук, 2019. — 192 с. — .
- Boniecki A. . — Lwów, 1911. — Cz. 1. — T. 14. — S. 206. (пол.)
- Ігор Жук. Архітектура Львова кінця XIX — початку XX століть: спадщина Івана Левинського та його фірми. map.lviv.ua. Карта Львова — вулиці Львова. оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 11 січня 2023.
- // Nowa Reforma, Nr 277. — 1898. — 3 grudnia. — S. 5. (пол.)
Джерела
- Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. — Львів : Центр Європи, 2005. — 184 с. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1962. — Кн. 2, [т. 4] : Крушельницький — Місто (початок). — С. 1263. — .
- Жук І. Львів Левинського: Місто і будівничий: Альбом / Ігор Жук; пер. на англ.: М. Голдгабер, М. Гудь; фото І. Жука, З. Тютюнник, дизайн А. Будника. — Київ : Грані-Т, 2010. — 183 с. — .
- Мирослава Іваник (28 лютого 2019). Той, хто будував Львів. zbruc.eu. Zbruč. оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 5 червня 2021.
- Левинський Іван Іванович: архітектор, підприємець, громадський діяч, меценат: біобібліографічний покажчик / Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка»; за ред. Т. Клименюк; бібліогр. О. Ніколюк. — Львів : Львівська політехніка, 2019. — 146 с. — .
- Мистецтво України: біографічний довідник / за ред. А. В. Кудрицького; упоряд. А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. — Київ : Українська енциклопедія, 1997. — С. 357. — .
- Нога О. Іван Левинський: Художник, архітектор, промисловець, педагог, громадський діяч / Олесь Нога, передм. І. Гургула. — Львів : Основа, 1993. — 78 с.
- Нога О. Іван Левинський: Архітектор, підприємець, меценат / Наук. і літ. редактор, автор концепції ілюстрат. матеріалу Ю. Бірюльов. — Львів : Центр Європи, 2009. — 192 с. — .
- Нога О. Проект пам'ятника Івану Левинському. — Львів : Українські технології, 1997. — 327 с.
- Осташко Т. С. Левинський Іван Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 79. — .
- Салтан А. Н. (8 липня 2017). . easy-moving.org (рос.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
- Січинський В. Історія українського мистецтва. — І том: Архітектура. — Нью-Йорк : НТШ в Америці, 1956. — С. 156.
Посилання
- Горизонти Івана Левинського. Фільм
- Горизонти Івана Левинського. Тизер до фільму
- Греко-католицька семінарія в Перемишлі. Відео з дрона. youtube.com. YouTube. оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 4 липня 2022.
- Виставка «Іван Левинський. Імпульс» у Львові
- Jan Lewiński h. Sas. sejm-wielki.pl (пол.). Sejm wielki. оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 4 липня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levinskij Iva n Iva novich Levi nskij gerbu Sas 6 lipnya 1851 misto Dolina nini Ivano Frankivskoyi oblasti 4 lipnya 1919 Lviv ukrayinskij arhitektor pedagog pidpriyemec gromadskij diyach Pochesnij gromadyanin Dolini Levinskij Ivan IvanovichNarodivsya6 lipnya 1851 1851 07 06 Dolina Avstrijska imperiyaPomer4 lipnya 1919 1919 07 04 67 rokiv LvivPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Gromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNRNacionalnistukrayinecDiyalnistarhitektor pidryadnik pidpriyemec pedagogGaluzarhitektura 2 civilne budivnictvo 2 i biznes 2 Alma materNacionalnij universitet Lvivska politehnika Znannya movukrayinska 2 DitiStepan LevinskijNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDokladnishe Levinski Narodivsya 6 lipnya 1851 roku v s Dolini Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya nini Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayina v rodini direktora narodnoyi shkoli Ivana Levinskogo gerbu Sas ta jogo druzhini Jozefi z Gauzeriv Pislya smerti batka u 1859 roci cherez skrutne materialne stanovishe mati z ditmi pereyihala do Striya de zmushena bula pracyuvati Tam Ivan Levinskij zakinchiv chotiri klasi pochatkovoyi shkoli Na podalshe navchannya ne bulo koshtiv tomu vin buv zmushenij zaroblyati yih samostijno Mayuchi dobrij golos pishov do cerkvi dopomagati dyakovi spivati Za pidtrimki starshogo brata u nogo z yavilasya mozhlivist pereyihati do Lvova i zakinchiti de poryad z osnovnimi zagalnoosvitnimi disciplinami davalisya deyaki znannya tehnichno prikladnogo harakteru U 1868 roci vstupiv na tehnichnij viddil Tehnichnoyi akademiyi u Lvovi zakinchiv navchannya z vidznakoyu u 1875 roci Chlen i odin iz zasnovnikiv Politehnichnogo tovaristva vid 1913 chlen Ukrayinskogo tehnichnogo tovaristva Vid 1901 nadzvichajnij profesor budivnictva Vishoyi tehnichnoyi shkoli u Lvovi z 1909 zvichajnij profesor Pislya zahoplennya polyakami Lvova pid chas ukrayinsko polskoyi vijni buv zvilnenij z roboti zaznavav utiskiv vid shovinistichno nalashtovanih osib Pomer 4 lipnya 1919 roku u Lvovi ZUNR okupovana polyakami Pohovanij na Lichakivskomu cvintari Lvova pole 73 TvorchistTvoriv u stili ukrayinskogo modernu inodi u zakopanskomu stili budinok polskogo tovaristva Sokil u Kolomiyi sluzhbove primishennya bilya stadionu polskogo tovaristva Sokil u Lvovi teper Skif U svoyi proyekti vnosiv elementi tradicij nacionalnogo budivnictva Guculshini Bojkivshini i Naddnipryanshini U Lvovi budinki sproektovani i sporudzheni Ivanom Levinskim roztashovani na suchasnih vulicyah Generala Chuprinki Kocyubinskogo budinok Akademichnoyi gromadi Budinok 21 Ruskij budinok akcionernogo tovaristva Dnister teper miska poliklinika 1 vul Ruska 20 Mikoli Lisenka Ryepina budinok 1 Shota Rustaveli Stepana Banderi Maksima Krivonosa prospektah Svobodi ta Tarasa Shevchenka palaci Rilskih ta Didushickih gotel Zhorzh ta bagato inshih Takozh proyektuvav hrami zokrema greko katolickij u Kiyevi cerkvu Arhistratiga Mihayila u Pidberizcyah rozpisanu Modestom Sosenkom kaplici sanatoriyi likarni 1910 roku na vistavci polskih arhitektoriv u Lvovi eksponuvav proekt i model ruskogo teatru proyekti budinku Sokola shpitaliv sanatoriyu bursi ta inshih budinkiv Fabrichna diyalnistNadgrobok Ivana Levinskogo 2015 Pochatki fabrichnoyi diyalnosti Ivana Levinskogo pol Jan Lewinski vidnosyatsya do 1880 h rokah U 1885 roci vin zdobuvshi neveliki finansovi statki na proyektuvanni ta budivnictvi na spilku z Yulianom Zaharevichem pol Julian Zachariewicz kupiv zemli tak zvanoyi Kastelivki v pivnichno zahidnij chastini Lvova Na toj chas ce bula nezabudovana plosha na okolici mista porosla derevami ta chagarnikami Same tut nepodalik budinku pri suchasnij vul gen Chuprinki 58 vin vidkriv kramnicyu budivelnih materialiv de poryad z inshim prodavalis virobi odniyeyi z najvidomishih keramichnih fabrik Yevropi Varta i Tihi z Pragi Postupovo Levinskij pochinaye stvorennya vlasnogo virobnictva zvernuvshis peredusim do tradicijnih promisliv Suchasniki vvazhali sho odnim iz trivalih pam yatnikiv jogo lyubovi do ukrayinskoyi narodnoyi tvorchosti ce stvorena nim fabrika keramiki Dlya svoyih keramichnih virobiv vin vikoristav bagatu skarbnicyu ukrayinskoyi ornamentiki i pokazav svitovi veliku artistichnu vartist ukrayinskogo narodnogo mistectva Fabriku na vul Krizhovij zgodom Potockogo nini Generala Chuprinki 58 Levinskij rozpochav buduvati u 1888 roci Za korotkij chas za dopomogoyu cheskoyi fabriki a takozh svoyih koleg Yuliyana Zaharevicha ta O Domashevicha Levinskij u 1889 roku stvoriv konkurentozdatnij zaklad Fabrika kahlevih pechej Ivan Levinskij Spochatku ce bula nevelika dvopoverhova sporuda z ustatkuvannyam ta pichchyu do vipalyuvannya kahel posudu budivelnih ozdob Pracyuvalo tut vsogo 5 cholovik Levinskij pershim zvernuv uvagu na profesijnij rozvitok goncharstva i zaprovadiv jogo do svoyeyi keramichnoyi fabriki cherez zaluchennya gonchariv potim profesijnih keramistiv U 1894 roci na fabrici pracyuvalo 25 osib U dvopoverhovij sporudi buli mlinki do melennya glini parovij motor pechi dlya vipalyuvannya Na fabrici viroblyali pechi vazoni i vazi dahivku ceglu plitki skulpturu Najkrashi sorti vognetrivkih glin privozilis iz Chehiyi girshi z Glinska bilya Zhovkvi ta Olejova bilya Zborova nini Ternopilskoyi oblasti Cherez postupove vicherpuvannya glin u cih rodovishah u 1910 h rokah mav namir perenesti fabriku zi Lvova v inshe misce zokrema v Glinske Popri te sho goncharstvo u virobnictvi jogo fabriki bulo zbitkovim vin prodovzhuvav jogo rozvivati Postupovo fabrika rozbudovuyetsya i staye odniyeyu z najbilshih u Galichini U 1912 roci u chas yiyi najbilshogo pidnesennya produkciyu viroblyali v p yati viddilah kahlyarskomu viddili plitok do pidlogi ta stin viddili posudu i dekorativnih vaz dribnih keramichnih virobiv viddili plastiki Faktichno kozhen z cih viddiliv pracyuvav yak nezalezhnij virobnichij pidrozdil i v publikaciyah galickoyi presi yih imenuvali yak fabrika kahliv fabrika budivelnoyi majoliki fabrika posudu tosho Odna z najgolovnishih dilyanok fabrichnoyi praci I Levinskogo pov yazana z keramikoyu stosuyetsya vigotovlennya kahel nichnih garnituriv kahelnih kuhon opalyuvalnih ta dekorativnih kaminiv i t p Levinskij odnim z pershih zapochatkuvav shiroke zaluchennya miscevih arhitektoriv hudozhnikiv skulptoriv do proektuvannya originalnih zrazkiv pechej okremih kahel garnituriv Bukvalno v dva tri roki taka praktika pokazala svoyu diyevist i pravilnist Bulo stvoreno desyatki rechej yak u tradicijnij zahidnoyevropejskij stilistici tak i z elementami narodnostilovih shem Kompoziciyi pechej viriznyalis visokoyu yakistyu vikonannya Pislya smerti Ivana Levinskogo fabrikoyu keruvav arhitektor Bronislav Bauer U silu neperedbachenih podij zakinchennya svitovoyi ta ukrayinsko polskoyi vijni hvili bojkotiv na pidpriyemstvah nad pidpriyemstvom povisli veliki ipotechni ta vekselni borgi sumoyu kilkasot tisyach avstrijskih kron hocha fabrika i mala garantijni listi prote malo hto z borzhnikiv fabriki mig i hotiv rozrahovuvatis Za dekilka rokiv na teritoriyi fabriki Levinskogo yiyi budivli vzhe zajmali inshi firmi ta spilki Vshanuvannya pam yatiMemorialna tablicya Ivanovi Levinskomu na fasadi naukovogo liceyu 1 u misti Dolina 1992 roku na poshanu Ivana Levinskogo nazvana vulicya u miscevosti Na Bajkah u Lvovi a takozh u mistah Dolina ta Ivano Frankivsk U 2019 roci do 100 littya vid dnya smerti zodchogo za iniciativi Spilki arhitektoriv u Lvovi bulo ogolosheno Rik Ivana Levinskogo yakij buv napovnenij riznomanitnimi podiyami vistavkami tematichnimi avtorskimi ekskursiyami cikavoyu lekcijnoyu programoyu dityachimi majster klasami ta mizhnarodnoyu naukovoyu konferenciyeyu Podiyi prezentuvalisya na vuzkih lvivskih vulichkah mizh zabudovoyu Ivana Levinskogo i u vistavkovih zalah Lvova Dolini i Vidnya Avstriya SvitliniBudinok akcionernogo tovaristva Dnister Cerkva v s Pidberizci Golovnij zaliznichnij vokzal u Lvovi Budinok banku Pivdennij na vul Chuprinki 11 Zhitlovij budinok na vul Banderi 6 Zhitlovij budinok na vul Banderi 4 Zhitlovij budinok na vul Chuprinki 60 Zhitlovij budinok na vul Kotlyarevskogo 25 Zhitlovij budinok na vul Chuprinki 11 a Zhitlovij budinok na vul Konovalcya 71 Admin korpus NLTUU na vul Chuprinki 103Sim yaU 1894 roci Ivan Levinskij odruzhuyetsya beruchi pid Tarnovom shlyub z pannoyu Mariyeyu Bronikovskoyu V podruzhzhi Levinskih narodilosya dvoye ditej sin Stepan ta donka Mariya Stepan Levinskij 1897 1946 zgodom stav pismennikom podorozhuvav trivalij chas meshkav na Dalekomu Shodi pomer u Franciyi Donka Levinskogo Mariya po cholovikovi Simova bula vipuskniceyu himichnogo fakultetu Lvivskoyi politehniki Pro yiyi podalshu dolyu vidomosti vidsutni NagorodiZolotij hrest zaslugi z koronoyu 1898 PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 405 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 13 travnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2017 Pasternak S Naukova pracya chleniv Tehnichnogo Tovaristva Dilo 1934 5 kvitnya 89 13634 S 2 Karta Lichakivskogo cvintarya lviv lychakiv com ua Lichakivskij nekropol originalu za 22 lyutogo 2020 Procitovano 27 grudnya 2020 U poshukah Sokol inih gnizd castles com ua Zamki i hrami Ukrayini originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2020 Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektow polskich Czasopismo Techniczne 1910 24 S 387 pol Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 34 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 522 524 750 prim ISBN 978 966 03 7863 6 Ivan Levinskij Impuls Kolektivna monografiya za zag red N Matlashenko Kiyiv Artbuk 2019 192 s ISBN 978 966 1545 38 9 Boniecki A Lwow 1911 Cz 1 T 14 S 206 pol Igor Zhuk Arhitektura Lvova kincya XIX pochatku XX stolit spadshina Ivana Levinskogo ta jogo firmi map lviv ua Karta Lvova vulici Lvova originalu za 17 travnya 2022 Procitovano 11 sichnya 2023 Nowa Reforma Nr 277 1898 3 grudnia S 5 pol DzherelaBiryulov Yu Mistectvo lvivskoyi secesiyi Lviv Centr Yevropi 2005 184 s ISBN 978 966 7022 44 7 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1962 Kn 2 t 4 Krushelnickij Misto pochatok S 1263 ISBN 5 7707 4049 3 Zhuk I Lviv Levinskogo Misto i budivnichij Albom Igor Zhuk per na angl M Goldgaber M Gud foto I Zhuka Z Tyutyunnik dizajn A Budnika Kiyiv Grani T 2010 183 s ISBN 978 966 465 322 7 Miroslava Ivanik 28 lyutogo 2019 Toj hto buduvav Lviv zbruc eu Zbruc originalu za 31 grudnya 2020 Procitovano 5 chervnya 2021 Levinskij Ivan Ivanovich arhitektor pidpriyemec gromadskij diyach mecenat biobibliografichnij pokazhchik Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Nacionalnij universitet Lvivska politehnika za red T Klimenyuk bibliogr O Nikolyuk Lviv Lvivska politehnika 2019 146 s ISBN 978 966 941 358 1 Mistectvo Ukrayini biografichnij dovidnik za red A V Kudrickogo uporyad A V Kudrickij M G Labinskij Kiyiv Ukrayinska enciklopediya 1997 S 357 ISBN 588500 042 5 Noga O Ivan Levinskij Hudozhnik arhitektor promislovec pedagog gromadskij diyach Oles Noga peredm I Gurgula Lviv Osnova 1993 78 s Noga O Ivan Levinskij Arhitektor pidpriyemec mecenat Nauk i lit redaktor avtor koncepciyi ilyustrat materialu Yu Biryulov Lviv Centr Yevropi 2009 192 s ISBN 978 966 7022 81 5 Noga O Proekt pam yatnika Ivanu Levinskomu Lviv Ukrayinski tehnologiyi 1997 327 s Ostashko T S Levinskij Ivan Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 79 ISBN 978 966 00 1028 1 Saltan A N 8 lipnya 2017 easy moving org ros Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 27 grudnya 2020 Sichinskij V Istoriya ukrayinskogo mistectva I tom Arhitektura Nyu Jork NTSh v Americi 1956 S 156 PosilannyaGorizonti Ivana Levinskogo Film Gorizonti Ivana Levinskogo Tizer do filmu Greko katolicka seminariya v Peremishli Video z drona youtube com YouTube originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2022 Vistavka Ivan Levinskij Impuls u Lvovi Jan Lewinski h Sas sejm wielki pl pol Sejm wielki originalu za 20 lipnya 2020 Procitovano 4 lipnya 2022