Малава або Малва (санскр. मालवा, маратхі माळवा, Mālavā IAST) — регіон в Північній Індії, розташований на однойменному вулканічному плато в західній частині штату Мадх'я-Прадеш. Малава була самостійним політичним утворенням з часів індійського племені аж до незалежності Індії в 1947 році, коли регіон ввійшов до складу . Історично в Малві розвинулась своя власна мова і культура, яка відчула значний вплив маратхської, раджастханської та гуджаратської культур. В древні часи політичною, економічною та культурною столицею регіону було місто Удджайн. Тепер найбільшим містом і комерційним центром Малви є Індор. Основні туристичні центри регіону — Удджайн, Манду, і .
Малава | |
Країна | Індія |
---|---|
Висота над рівнем моря | 500 м |
Площа | 81 767 км² |
Малава у Вікісховищі |
Координати: 22°25′12″ пн. ш. 75°32′24″ сх. д. / 22.42000000002778037° пн. ш. 75.54000000002778847° сх. д.
Більшість населення регіону задіяно в сільському господарстві. Основні культури — бавовна і соя. З давніх часів, регіон Малви є одним із найбільших центрів виробництва опіуму. Головна галузь промисловості — текстильна.
Історія
Першою великою державою, утвореною на території регіону, було царство , яке в V сторіччі до н. е. ввійшло в склад Імперії Маур'їв. Свого найвищого розквіту регіон досяг в період Гуптів. Потім Малва перебувала під владою династії Парамара, султанів Малва і маратхів. Уродженцями Малви були численні видатні представники індійської культури і науки: поет Калідаса, Бхартріхарі, математики і астрономи і Брахмагупта.
Список правителів Малви
Царі
- (119—124)
- (vers 125)
- (vers 130—150)
- (170—175)
- (vers 175)
- (175—188)
- (188—191)
- (segoina vegada) (191—197)
- (segona vegada) (197—199)
- (200—222)
- (222—232)
- (227?)
- (232—239)
- (234—238)
- (239)
- (239—250)
- (251—255)
- (255—277)
- (277—282)
- (282—295)
- (293—304)
- (304—348)
- (317—332)
- (332—348)
- (348—380)
- (380- ?)
- Guptes
- Feudataris khsatrapes
- Rudrasena IV (382—388)
- Rudrasimha III (388—395)
- Domini directe dels (395—500)
- Chandragupta II
- Kumaragupta I
- Skandagupta
- Purugupta
- Kumaragupta II
- Huna
- Feudataris guptes
- Buddhagupta
- Narasimhagupta Baladitya
- Kumaragupta III
- Vishnugupta
- Vainyagupta
- Bhanugupta
- Feudataris guptes
- Reis hunes
- Торамана vers 480—510
- Міхіракула 510—528
- Mandasor
- Yasodharman 528-?
- Successors ?
- Harsa
- Prabhakaravardhana vers 580—605
- Rajyavardhana II vers 605—606
- Харша (606—648)
- Gurjara Pratihara
- Nag Bhatta I (750?-780)
- Vatsraj (780—800)
- ParamBhattarak Parmeshwar Nag Bhatta II (800—833)
- Feudataris khsatrapes
Парамари
- (800–818)
- (818–843)
- (843–893)
- Вакпаті I (893–918)
- (918–948)
- Сіяка II (948–974)
- Вакпаті II (974–995)
- Сіндхураджа (995–1010)
- Бходжа I (1010–1055)
- Джаясімха I (1055–1060)
- Удаядітья (1060–1087)
- Лакшманадева (1087–1097)
- Нара-варман (1097–1134)
- Яшо-варман (1134–1142)
- Джая-варман I (1142–1160)
- Віндх'я-варман (1160–1193)
- Субхата-варман (1193–1210)
- Арджуна-варман I (1210–1218)
- Девапала (1218–1239)
- Джайтугідева (1239–1256)
- Джая-варман II Псевдонім Джаясімха II (1256–1274)
- Арджуна-варман II (1274–1283)
- Бходжа II (1283 -?)
- Махалакадева (?-1305)
- Делійський султанат
- Малавський султанат
- Імперія Великих Моголів
- Subadars de Malwa 1562—1743
- Marathes (Vegeu: Скіндії i )
Холкари з Індора
- Малхар Рао I (1731—1766)
- Мале Рао (1766—1767)
- Ахіл'я Баї (1767—1795)
- Тукоджі Рао I (1795—1797)
- Каші Рао (1797—1799)
- Ясвант Рао I (1799—1811)
- Малхар Рао II (1811—1833)
- Мартанд Рао (1833—1834)
- Харі Рао (1834—1843)
- (1843—1844)
- Тукоджі Рао II (1844—1886)
- Шиваджі Рао (1886—1903)
- Тукоджі Рао III (1903—1926)
- (1926—1948)
- Companyia Britànica de les Índies Orientals (1818—1858) i Imperi de l'Índia Britànica (1858—1947)
- , , .
Туризм
Неподалік від Манду розташовано , місто на північному березі річки Нармада, яке було столицею держави Індор за часів правління Раджмата Ахіл'я Деві Холкар (Rajmata Ahilya Devi Holkar). Форт є головною визначною пам'яткою. Статуя Рані Ахіл'я в натуральну величину сидить на троні у форті комплексу. Дхар був столицею Малви до Манду, який став столицею в 1405 році. Там форт знаходиться в руїнах, але пропонує панорамний вид. Мечеть (побудована в 1400) досі використовується як місце поклоніння по п'ятницях.
Джерела
- Malcolm, Sir John, A Memoir of Central India including Malwa and Adjoining Provinces. Calcutta, Spink, 1880, 2 Volumes, 1129 p., .
- Chakrabarti, Manika, Malwa in Post-Maurya period: a critical study with special emphasis on numismatic evidences. Calcutta. Punthi Pustak, 1981.
- Day, Upendra Nath, Medieval Malwa: a political and cultural history 1401—1562., New Delhi, Munshiram Manoharlal, 1965.
- Jain, Kailash Chand, Malwa through the ages from the earliest times to 1305 A.D., Delhi, Motilal Banarsidass, 1972.
- Khare, M.D. Splendour of Malwa paintings., New Delhi, Cosmo Publications, 1983., ASIN B0006EHSUU
- Joshi, Ramchandra Vinayak, Stone age cultures of Central India., Poona, Deccan College, 1978.
- Seth, K.N., The growth of the Paramara power in Malwa., Bhopal, Progress Publishers, 1978.
- Sharma, R.K., ed., Art of the Paramaras of Malwa., Delhi, Agam Kala Prakashan, 1979.
- Sircar, D.C. Ancient Malwa and the Vikramaditya tradition., New Delhi, Munshiram Manoharlal, 1969.,
- Singh, Raghubir, Malwa in transition, Laurier Books, 1993,
- Srivastava, K, The revolt of 1857 in Central India-Malwa, Allied Publishers, ASIN B0007IURKI
- Ahmad, S. H., Anthropometric measurements and ethnic affinities of the Bhil and their allied groups of Malwa area., Anthropological Survey of India,1991,
- Farooqui, Amar, Smuggling as subversion: colonialism, Indian merchants, and the politics of opium, 1790—1843, Lexington Books, 2005,
- Mathur, Kripa Shanker, Caste and ritual in a Malwa village, Asia Pub. House, 1964.
Посилання
- Madhya Pradesh Tourism [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malava abo Malva sanskr म लव marathi म ळव MalavaIAST region v Pivnichnij Indiyi roztashovanij na odnojmennomu vulkanichnomu plato v zahidnij chastini shtatu Madh ya Pradesh Malava bula samostijnim politichnim utvorennyam z chasiv indijskogo plemeni azh do nezalezhnosti Indiyi v 1947 roci koli region vvijshov do skladu Istorichno v Malvi rozvinulas svoya vlasna mova i kultura yaka vidchula znachnij vpliv marathskoyi radzhasthanskoyi ta gudzharatskoyi kultur V drevni chasi politichnoyu ekonomichnoyu ta kulturnoyu stoliceyu regionu bulo misto Uddzhajn Teper najbilshim mistom i komercijnim centrom Malvi ye Indor Osnovni turistichni centri regionu Uddzhajn Mandu i Malava Krayina Indiya Visota nad rivnem morya500 m Plosha81 767 km Malava u Vikishovishi Koordinati 22 25 12 pn sh 75 32 24 sh d 22 42000000002778037 pn sh 75 54000000002778847 sh d 22 42000000002778037 75 54000000002778847Stanovishe Malvi v porivnyanni z inshimi derzhavami v 1200 ti pered zavoyuvannyam Delfijskim sultanatom Bilshist naselennya regionu zadiyano v silskomu gospodarstvi Osnovni kulturi bavovna i soya Z davnih chasiv region Malvi ye odnim iz najbilshih centriv virobnictva opiumu Golovna galuz promislovosti tekstilna IstoriyaKeramichnij kubok iz Navdatoli Malva 1300 do n e Pershoyu velikoyu derzhavoyu utvorenoyu na teritoriyi regionu bulo carstvo yake v V storichchi do n e vvijshlo v sklad Imperiyi Maur yiv Svogo najvishogo rozkvitu region dosyag v period Guptiv Potim Malva perebuvala pid vladoyu dinastiyi Paramara sultaniv Malva i marathiv Urodzhencyami Malvi buli chislenni vidatni predstavniki indijskoyi kulturi i nauki poet Kalidasa Bhartrihari matematiki i astronomi i Brahmagupta Dolina Mandu Tipovij krayevid bilya Mhov Mhow pid chas sezonu musoniv Skulpturnij stil Maratha Maratha styled iz Maheshvara Maheshwar Spisok praviteliv MalviCari 119 124 vers 125 vers 130 150 170 175 vers 175 175 188 188 191 segoina vegada 191 197 segona vegada 197 199 200 222 222 232 227 232 239 234 238 239 239 250 251 255 255 277 277 282 282 295 293 304 304 348 317 332 332 348 348 380 380 Guptes Feudataris khsatrapes Rudrasena IV 382 388 Rudrasimha III 388 395 Domini directe dels 395 500 Chandragupta II Kumaragupta I Skandagupta Purugupta Kumaragupta II Huna Feudataris guptes Buddhagupta Narasimhagupta Baladitya Kumaragupta III Vishnugupta Vainyagupta Bhanugupta Reis hunes Toramana vers 480 510 Mihirakula 510 528 Mandasor Yasodharman 528 Successors Harsa Prabhakaravardhana vers 580 605 Rajyavardhana II vers 605 606 Harsha 606 648 Gurjara Pratihara Nag Bhatta I 750 780 Vatsraj 780 800 ParamBhattarak Parmeshwar Nag Bhatta II 800 833 Paramari 800 818 818 843 843 893 Vakpati I 893 918 918 948 Siyaka II 948 974 Vakpati II 974 995 Sindhuradzha 995 1010 Bhodzha I 1010 1055 Dzhayasimha I 1055 1060 Udayaditya 1060 1087 Lakshmanadeva 1087 1097 Nara varman 1097 1134 Yasho varman 1134 1142 Dzhaya varman I 1142 1160 Vindh ya varman 1160 1193 Subhata varman 1193 1210 Ardzhuna varman I 1210 1218 Devapala 1218 1239 Dzhajtugideva 1239 1256 Dzhaya varman II Psevdonim Dzhayasimha II 1256 1274 Ardzhuna varman II 1274 1283 Bhodzha II 1283 Mahalakadeva 1305 Delijskij sultanat Malavskij sultanat Imperiya Velikih Mogoliv Subadars de Malwa 1562 1743 Marathes Vegeu Skindiyi i Holkari z Indora Malhar Rao I 1731 1766 Male Rao 1766 1767 Ahil ya Bayi 1767 1795 Tukodzhi Rao I 1795 1797 Kashi Rao 1797 1799 Yasvant Rao I 1799 1811 Malhar Rao II 1811 1833 Martand Rao 1833 1834 Hari Rao 1834 1843 1843 1844 Tukodzhi Rao II 1844 1886 Shivadzhi Rao 1886 1903 Tukodzhi Rao III 1903 1926 1926 1948 Companyia Britanica de les Indies Orientals 1818 1858 i Imperi de l India Britanica 1858 1947 Turizmv Maheshvari Nepodalik vid Mandu roztashovano misto na pivnichnomu berezi richki Narmada yake bulo stoliceyu derzhavi Indor za chasiv pravlinnya Radzhmata Ahil ya Devi Holkar Rajmata Ahilya Devi Holkar Fort ye golovnoyu viznachnoyu pam yatkoyu Statuya Rani Ahil ya v naturalnu velichinu sidit na troni u forti kompleksu Dhar buv stoliceyu Malvi do Mandu yakij stav stoliceyu v 1405 roci Tam fort znahoditsya v ruyinah ale proponuye panoramnij vid Mechet pobudovana v 1400 dosi vikoristovuyetsya yak misce pokloninnya po p yatnicyah DzherelaMalcolm Sir John A Memoir of Central India including Malwa and Adjoining Provinces Calcutta Spink 1880 2 Volumes 1129 p ISBN 81 7305 199 2 Chakrabarti Manika Malwa in Post Maurya period a critical study with special emphasis on numismatic evidences Calcutta Punthi Pustak 1981 Day Upendra Nath Medieval Malwa a political and cultural history 1401 1562 New Delhi Munshiram Manoharlal 1965 Jain Kailash Chand Malwa through the ages from the earliest times to 1305 A D Delhi Motilal Banarsidass 1972 Khare M D Splendour of Malwa paintings New Delhi Cosmo Publications 1983 ASIN B0006EHSUU Joshi Ramchandra Vinayak Stone age cultures of Central India Poona Deccan College 1978 Seth K N The growth of the Paramara power in Malwa Bhopal Progress Publishers 1978 Sharma R K ed Art of the Paramaras of Malwa Delhi Agam Kala Prakashan 1979 Sircar D C Ancient Malwa and the Vikramaditya tradition New Delhi Munshiram Manoharlal 1969 ISBN 81 215 0348 5 Singh Raghubir Malwa in transition Laurier Books 1993 ISBN 81 206 0750 3 Srivastava K The revolt of 1857 in Central India Malwa Allied Publishers ASIN B0007IURKI Ahmad S H Anthropometric measurements and ethnic affinities of the Bhil and their allied groups of Malwa area Anthropological Survey of India 1991 ISBN 81 85579 07 5 Farooqui Amar Smuggling as subversion colonialism Indian merchants and the politics of opium 1790 1843 Lexington Books 2005 ISBN 0 7391 0886 7 Mathur Kripa Shanker Caste and ritual in a Malwa village Asia Pub House 1964 PosilannyaMadhya Pradesh Tourism 2 travnya 2019 u Wayback Machine