Григо́рій Ники́форович Перекре́стов (4 (17) січня 1904 — 13 липня 1992) — радянський військовик часів Другої світової війни, генерал-лейтенант (1945). Герой Радянського Союзу (1945).
Григорій Никифорович Перекрестов | |
---|---|
Народження | 4 (17) січня 1904 Масляниківка |
Смерть | 13 липня 1992 (88 років) Воронеж |
Поховання | Q4533662? |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського |
Роки служби | 1922–1958 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-лейтенант |
Війни / битви | Німецько-радянська війна Радянсько-японська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 4 (17) січня 1904 року в селі Масляниківка Єлизаветградського повіту Херсонської губернії (нині — в межах міста Кропивницький) в селянській родині. Українець. До 1914 року навчався у сільській школі. У 1918 році закінчив міське ремісниче училище, працював у слюсарному й токарному цехах.
У вересні 1922 року вступив до 5-ї Української кавалерійської школи імені С. М. Будьонного в Єлизаветграді. У 1925 році закінчив школу з відзнакою й залишений при ній командиром взводу. Одночасно виконує обов'язки командира 1-го ескадрону, а з жовтня 1926 року — курсовий командир.
З грудня 1930 року — помічник начальника штабу 1-го кавалерійського Червонопрапорного імені Є. Б. Бош полку Червоного козацтва. Згодом — помічник начальника 1-ї частини штабу 1-ї кавалерійської дивізії, з січня 1934 року — начальник штабу 3-го кавалерійського полку тієї ж дивізії Українського військового округу. З квітня 1935 року — командир 110 кавалерійського полку 28-ї кавалерійської дивізії, з жовтня 1938 року — командир 92-го кавалерійського полку Київського ОВО.
У жовтні 1940 року направлений до Військово-повітряної академії РСЧА імені Жуковського, де готували командні кадри для повітряно-десантних військ. У 1941 році закінчив оперативний факультет академії й призначений командиром 4-ї повітряно-десантної бригади 2-го повітряно-десантного корпусу Харківського ВО.
Початок німецько-радянської війни зустрів на посаді командира бригади. У складі військ Південно-Західного і Південного фронтів брав участь у оборонних боях у районі Канева, Черкас, Конотопу. У серпні 1941 року за відведення двох батальйонів бригади без наказу, був заарештований, перебував під слідством. У жовтні того ж року Військовим трибуналом Південного фронту засуджений до 10 років виправно-трудових таборів з відтермінуванням виконання приговору. У червні 1942 року судимість була знята.
З листопада 1941 року — командир 60-ї кавалерійської дивізії Південного фронту. Кавалеристи полковника Г. Н. Перекрестова відзначились при проведенні Барвінково-Лозівської операції.
З серпня 1942 року — заступник командувача 9-ю армією Закавказького фронту, з жовтня того ж року — командир 3-го гірсько-стрілецького корпусу 9-ї армії, з січня 1943 року — командир 16-го стрілецького корпусу 18-ї армії.
26 березня 1943 року Постановою РНК СРСР полковнику Г. Н. Перекрестову присвоєно військове звання «генерал-майор».
З червня 1943 по березень 1944 року навчався у Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова. З березня 1944 року генерал-майор Г. Н. Перекрестов — командир 65-го стрілецького корпусу. По закінченні бойових дії у Східній Пруссії корпус був перекинутий на Далекий Схід. Учасник радянсько-японської війни. 8 вересня 1945 року присвоєно військове звання «генерал-лейтенант».
Після війни продовжував командувати корпусом у Приморському ВО. З серпня 1946 року — заступник командувача 39-ї армії, з лютого 1947 року — начальник штабу та 1-й заступник командувача цією ж армією. З квітня 1950 року — помічник командувача, а з листопада того ж року — командувач військами Приволзького ВО. У жовтні 1953 року звільнений з посади командувача округом за станом здоров'я. З травня 1954 року — заступник начальника Військової академії тилу імені Молотова, з листопада 1955 року — помічник командувача військами Воронезького ВО по ВНЗ. У травні 1958 року вийшов у запас.
Мешкав у Воронежі. Помер 13 липня 1992 року. Похований на Південно-Західному цвинтарі міста.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 вересня 1945 року за вміле командування стрілецьким корпусом, зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з японськими мілітаристами та виявлені при цьому відвагу і героїзм, генерал-майорові Перекрестову Григорію Никифоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6151).
Був нагороджений трьома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-го ступеня, Кутузова 2-го ступеня, Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями й іноземними нагородами.
Література
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 255–257.
Посилання
- Біографія на сайті «Герои страны»(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigo rij Niki forovich Perekre stov 4 17 sichnya 1904 19040117 13 lipnya 1992 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni general lejtenant 1945 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Grigorij Nikiforovich PerekrestovNarodzhennya4 17 sichnya 1904 1904 01 17 MaslyanikivkaSmert13 lipnya 1992 1992 07 13 88 rokiv VoronezhPohovannyaQ4533662 Krayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi Federaciyi i Vijskovo povitryana inzhenerna akademiya imeni Mikoli ZhukovskogoRoki sluzhbi1922 1958PartiyaKPRSZvannya General lejtenantVijni bitviNimecko radyanska vijna Radyansko yaponska vijnaNagorodiMedal Za oboronu Kavkazu Medal Za vzyattya Kenigsberga BiografiyaNarodivsya 4 17 sichnya 1904 19040117 roku v seli Maslyanikivka Yelizavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi nini v mezhah mista Kropivnickij v selyanskij rodini Ukrayinec Do 1914 roku navchavsya u silskij shkoli U 1918 roci zakinchiv miske remisniche uchilishe pracyuvav u slyusarnomu j tokarnomu cehah U veresni 1922 roku vstupiv do 5 yi Ukrayinskoyi kavalerijskoyi shkoli imeni S M Budonnogo v Yelizavetgradi U 1925 roci zakinchiv shkolu z vidznakoyu j zalishenij pri nij komandirom vzvodu Odnochasno vikonuye obov yazki komandira 1 go eskadronu a z zhovtnya 1926 roku kursovij komandir Z grudnya 1930 roku pomichnik nachalnika shtabu 1 go kavalerijskogo Chervonoprapornogo imeni Ye B Bosh polku Chervonogo kozactva Zgodom pomichnik nachalnika 1 yi chastini shtabu 1 yi kavalerijskoyi diviziyi z sichnya 1934 roku nachalnik shtabu 3 go kavalerijskogo polku tiyeyi zh diviziyi Ukrayinskogo vijskovogo okrugu Z kvitnya 1935 roku komandir 110 kavalerijskogo polku 28 yi kavalerijskoyi diviziyi z zhovtnya 1938 roku komandir 92 go kavalerijskogo polku Kiyivskogo OVO U zhovtni 1940 roku napravlenij do Vijskovo povitryanoyi akademiyi RSChA imeni Zhukovskogo de gotuvali komandni kadri dlya povitryano desantnih vijsk U 1941 roci zakinchiv operativnij fakultet akademiyi j priznachenij komandirom 4 yi povitryano desantnoyi brigadi 2 go povitryano desantnogo korpusu Harkivskogo VO Pochatok nimecko radyanskoyi vijni zustriv na posadi komandira brigadi U skladi vijsk Pivdenno Zahidnogo i Pivdennogo frontiv brav uchast u oboronnih boyah u rajoni Kaneva Cherkas Konotopu U serpni 1941 roku za vidvedennya dvoh bataljoniv brigadi bez nakazu buv zaareshtovanij perebuvav pid slidstvom U zhovtni togo zh roku Vijskovim tribunalom Pivdennogo frontu zasudzhenij do 10 rokiv vipravno trudovih taboriv z vidterminuvannyam vikonannya prigovoru U chervni 1942 roku sudimist bula znyata Z listopada 1941 roku komandir 60 yi kavalerijskoyi diviziyi Pivdennogo frontu Kavaleristi polkovnika G N Perekrestova vidznachilis pri provedenni Barvinkovo Lozivskoyi operaciyi Z serpnya 1942 roku zastupnik komanduvacha 9 yu armiyeyu Zakavkazkogo frontu z zhovtnya togo zh roku komandir 3 go girsko strileckogo korpusu 9 yi armiyi z sichnya 1943 roku komandir 16 go strileckogo korpusu 18 yi armiyi 26 bereznya 1943 roku Postanovoyu RNK SRSR polkovniku G N Perekrestovu prisvoyeno vijskove zvannya general major Z chervnya 1943 po berezen 1944 roku navchavsya u Vishij vijskovij akademiyi imeni K Ye Voroshilova Z bereznya 1944 roku general major G N Perekrestov komandir 65 go strileckogo korpusu Po zakinchenni bojovih diyi u Shidnij Prussiyi korpus buv perekinutij na Dalekij Shid Uchasnik radyansko yaponskoyi vijni 8 veresnya 1945 roku prisvoyeno vijskove zvannya general lejtenant Pislya vijni prodovzhuvav komanduvati korpusom u Primorskomu VO Z serpnya 1946 roku zastupnik komanduvacha 39 yi armiyi z lyutogo 1947 roku nachalnik shtabu ta 1 j zastupnik komanduvacha ciyeyu zh armiyeyu Z kvitnya 1950 roku pomichnik komanduvacha a z listopada togo zh roku komanduvach vijskami Privolzkogo VO U zhovtni 1953 roku zvilnenij z posadi komanduvacha okrugom za stanom zdorov ya Z travnya 1954 roku zastupnik nachalnika Vijskovoyi akademiyi tilu imeni Molotova z listopada 1955 roku pomichnik komanduvacha vijskami Voronezkogo VO po VNZ U travni 1958 roku vijshov u zapas Meshkav u Voronezhi Pomer 13 lipnya 1992 roku Pohovanij na Pivdenno Zahidnomu cvintari mista NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 veresnya 1945 roku za vmile komanduvannya strileckim korpusom zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z yaponskimi militaristami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm general majorovi Perekrestovu Grigoriyu Nikiforovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6151 Buv nagorodzhenij troma ordenami Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenami Suvorova 2 go stupenya Kutuzova 2 go stupenya Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya medalyami j inozemnimi nagorodami LiteraturaChabanenko V V Proslavleni u vikah Narisi pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu urodzhenciv Kirovogradskoyi oblasti Dnipropetrovsk Promin 1983 stor 255 257 PosilannyaBiografiya na sajti Geroi strany ros