Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Станіслав Хомич Цьолковський (Станіслав Тимофійович Цьолковський; нар. 8 (19) грудня 1788 — пом. 1842) — російський генерал-майор.
| Цьолковський Станіслав Фомич | |
|---|---|
| Народження | 8 (19) грудня 1788 Білопілля, Махнівський повіт, Брацлавське намісництво, Російська імперія |
| Смерть | 1842 с. Спаське, , Оренбурзька губернія |
| Поховання | Оренбург |
| Приналежність |  |
| Рід військ | піхота |
| Звання | генерал-майор |
| Командування | Башкирсько-мещерякське військо |
| Війни / битви | Російсько-турецька війна 1806—1812, Вітчизняна війна 1812, |
| Нагороди |    |
Біографія
Народився Станіслав Цьолковський 8 (19) грудня 1788 року в Білопіллі, Житомирського повіту, Волинської губернії. Походив з давнього польського дворянського роду.
У 1807 році вступив на військову службу в Шліссельбурзький піхотний полк підпрапорщиком. 25 червня 1808 року був проведений в портупей-прапорщики, а 3 вересня 1810 року — прапорщики.
Брав участь у Турецькому поході 1808—1811 рр. З 17 червня 1808 року брав участь у бойових діях у Молдавії та Валахії: поблизу Бреїлова, Джуржду, Силістрії, Шумена, Русе та ін.
Був поранений під Батіним і за проявлено геройство у цій битві 25 листопада 1810 року Станіслав Цьолковський отримав звання підпоручика.
З грудня 1811 року по квітень 1817 року він був дивізійним ад'ютантом при генералові Петру Ессені і брав участь у Вітчизняній війні 1812 року. В битві під Вовковиськом Цьолковського було важко контужено та поранено в шию. За кампанію 1812 року він отримав чин штабс-капітана і орден святої Анни 2-го ступеня.
5 січня 1817 року Станіслава Цьолковського переведено до Лейб-гвардії Ізмайловського полку, а 14 грудня того ж року призначено старшим ад'ютантом окремого Оренбурзького корпусу, яким командував той же Ессен. У 1820—1821 роках Цьолковський був начальником конвою, який супроводжував російську імперську місію до Бухари. У 1822 році отримав звання полковника, з відрахуванням з Ізмайловського полку армії. Він був залишений в Оренбурзі в розпорядженні Петра Ессена, а потім графа Павла Сухтелена. В 1824—1825 роках Станіслав Цьолковський був начальником загону, який супроводжував російський купецький караван, направлений до Бухари. На караван напали киргизи — при переправі через Сир-Дар'ю та хівинців — поблизу гори Біштюбе.
25 грудня 1833 року отримав орден святого Георгія 4-го ступеня за беспорочну вислугу 25 років в офіцерських чинах (№ 4805 за списком Григоровича — Степанова), а 4 грудня 1834 року призначений командувачем Башкиро-Мещерякським військом. 1 січня 1835 оку Цьолковського проведено в генерал-майори з залишенням на посаді, а в 1839 році нагороджено орденом святого Станіслава 1-го ступеня та подаровано землю площею 2500 десятин.
У 1839—1840 роках Станіслав Цьолковський брав участь у Хівинській експедиції (під час цього походу Цьолковський здобув собі невтішну славу «шкуродера»), 16 жовтня 1840 р. — нагороджений орденом святої Анни 1-го ступеня. 28 листопада 1840 року через хворобу вийшов у відставку.
Михайло Терентьєв повідомляє, що Цьолковський був звільнений без прохання, просто вигнаний Василь Перовським. Одним із приводів до незадоволення В. Перовського стала незаконна спекуляція в компанії з купцем Миколою Дєєвим казенними верблюдами, призначеними для зимового походу в Хіву (1839/1840 р.).
У 1842 році в селі Спаському Оренбурзького повіту Станіслава Цьолковського убито власним кріпаком кухарем за надмірно жорстоке поводження з ним, а труп його після похорону селяни двічі виймали з могили і карали батогами. Після другого випадку родичі його останки перепоховали на цвинтарі в Оренбурзі.
Родина
Дружина: Крашеніннікова Тетяна Петрівна: сини: Віталій (нар.. 1825), Фелікс (нар.. 1827),
- дочки: Марія (нар.. 1822), Ганна (нар.. 1823 р.), Любов (нар.. 1836)
Примітки
- Рахимов Р. Н. Первый командующий Башкиро-мещерякским войском // . — 2010. — № 9 (13 липня). — ISSN 1683-3554.
Джерела
- В. Лемюр. Циолковский, Станислав Фомич (Тимофеевич) // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
- «Русский архив», 1915, с. 457.
- Степанов В. С., Григорович П. И. В память столетнего юбилея императорского Военного ордена Святого великомученика и Победоносца Георгия. (1769—1869). СПб., 1869
- Терентьев М. А. История завоевания Средней Азии. Т. 1. СПб., 1903
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanislav Homich Colkovskij Stanislav Timofijovich Colkovskij nar 8 19 grudnya 1788 pom 1842 rosijskij general major Colkovskij Stanislav FomichNarodzhennya8 19 grudnya 1788 1788 12 19 Bilopillya Mahnivskij povit Braclavske namisnictvo Rosijska imperiyaSmert1842 1842 s Spaske Orenburzka guberniyaPohovannyaOrenburgPrinalezhnistRid vijskpihotaZvannyageneral majorKomanduvannyaBashkirsko mesheryakske vijskoVijni bitviRosijsko turecka vijna 1806 1812 Vitchiznyana vijna 1812 NagorodiOrden Svyatogo Volodimira IV stupenya z bantomOrden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatogo GeorgiyaOrden Svyatoyi Anni 1 stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ciolkovskij BiografiyaNarodivsya Stanislav Colkovskij 8 19 grudnya 1788 roku v Bilopilli Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Pohodiv z davnogo polskogo dvoryanskogo rodu U 1807 roci vstupiv na vijskovu sluzhbu v Shlisselburzkij pihotnij polk pidpraporshikom 25 chervnya 1808 roku buv provedenij v portupej praporshiki a 3 veresnya 1810 roku praporshiki Brav uchast u Tureckomu pohodi 1808 1811 rr Z 17 chervnya 1808 roku brav uchast u bojovih diyah u Moldaviyi ta Valahiyi poblizu Breyilova Dzhurzhdu Silistriyi Shumena Ruse ta in Buv poranenij pid Batinim i za proyavleno gerojstvo u cij bitvi 25 listopada 1810 roku Stanislav Colkovskij otrimav zvannya pidporuchika Z grudnya 1811 roku po kviten 1817 roku vin buv divizijnim ad yutantom pri generalovi Petru Esseni i brav uchast u Vitchiznyanij vijni 1812 roku V bitvi pid Vovkoviskom Colkovskogo bulo vazhko kontuzheno ta poraneno v shiyu Za kampaniyu 1812 roku vin otrimav chin shtabs kapitana i orden svyatoyi Anni 2 go stupenya 5 sichnya 1817 roku Stanislava Colkovskogo perevedeno do Lejb gvardiyi Izmajlovskogo polku a 14 grudnya togo zh roku priznacheno starshim ad yutantom okremogo Orenburzkogo korpusu yakim komanduvav toj zhe Essen U 1820 1821 rokah Colkovskij buv nachalnikom konvoyu yakij suprovodzhuvav rosijsku impersku misiyu do Buhari U 1822 roci otrimav zvannya polkovnika z vidrahuvannyam z Izmajlovskogo polku armiyi Vin buv zalishenij v Orenburzi v rozporyadzhenni Petra Essena a potim grafa Pavla Suhtelena V 1824 1825 rokah Stanislav Colkovskij buv nachalnikom zagonu yakij suprovodzhuvav rosijskij kupeckij karavan napravlenij do Buhari Na karavan napali kirgizi pri perepravi cherez Sir Dar yu ta hivinciv poblizu gori Bishtyube 25 grudnya 1833 roku otrimav orden svyatogo Georgiya 4 go stupenya za besporochnu vislugu 25 rokiv v oficerskih chinah 4805 za spiskom Grigorovicha Stepanova a 4 grudnya 1834 roku priznachenij komanduvachem Bashkiro Mesheryakskim vijskom 1 sichnya 1835 oku Colkovskogo provedeno v general majori z zalishennyam na posadi a v 1839 roci nagorodzheno ordenom svyatogo Stanislava 1 go stupenya ta podarovano zemlyu plosheyu 2500 desyatin U 1839 1840 rokah Stanislav Colkovskij brav uchast u Hivinskij ekspediciyi pid chas cogo pohodu Colkovskij zdobuv sobi nevtishnu slavu shkurodera 16 zhovtnya 1840 r nagorodzhenij ordenom svyatoyi Anni 1 go stupenya 28 listopada 1840 roku cherez hvorobu vijshov u vidstavku Mihajlo Terentyev povidomlyaye sho Colkovskij buv zvilnenij bez prohannya prosto vignanij Vasil Perovskim Odnim iz privodiv do nezadovolennya V Perovskogo stala nezakonna spekulyaciya v kompaniyi z kupcem Mikoloyu Dyeyevim kazennimi verblyudami priznachenimi dlya zimovogo pohodu v Hivu 1839 1840 r U 1842 roci v seli Spaskomu Orenburzkogo povitu Stanislava Colkovskogo ubito vlasnim kripakom kuharem za nadmirno zhorstoke povodzhennya z nim a trup jogo pislya pohoronu selyani dvichi vijmali z mogili i karali batogami Pislya drugogo vipadku rodichi jogo ostanki perepohovali na cvintari v Orenburzi RodinaDruzhina Krasheninnikova Tetyana Petrivna sini Vitalij nar 1825 Feliks nar 1827 dochki Mariya nar 1822 Ganna nar 1823 r Lyubov nar 1836 PrimitkiRahimov R N Pervyj komanduyushij Bashkiro mesheryakskim vojskom 2010 9 13 lipnya ISSN 1683 3554 DzherelaV Lemyur Ciolkovskij Stanislav Fomich Timofeevich Russkij biograficheskij slovar v 25 tomah SPb M 1896 1918 Russkij arhiv 1915 s 457 Stepanov V S Grigorovich P I V pamyat stoletnego yubileya imperatorskogo Voennogo ordena Svyatogo velikomuchenika i Pobedonosca Georgiya 1769 1869 SPb 1869 Terentev M A Istoriya zavoevaniya Srednej Azii T 1 SPb 1903