Монастир Святого Пантелеймона в Нерезі — православний монастир доби Візантії з циклом середньовічних фресок XII ст. доби імператорів Комнінів.
Монастир Святого Пантелеймона | |
---|---|
Монастир Святого Пантелеймона в Нерезі (біля Скоп'є), Північна Македонія | |
41°58′37″ пн. ш. 21°22′28″ сх. д. / 41.97694° пн. ш. 21.37444° сх. д.Координати: 41°58′37″ пн. ш. 21°22′28″ сх. д. / 41.97694° пн. ш. 21.37444° сх. д. | |
Тип споруди | монастир православний храм і d |
Розташування | Македонія, |
Початок будівництва | 1164 |
Кінець будівництва | 1164 р. |
Будівельна система | цегла |
Стиль | Архітектура Візантійської імперії |
Належність | православ'я |
Єпархія | d |
Стан | d |
Епонім | Пантелеймон Нікомедійський |
Присвячення | Пантелеймон Нікомедійський |
Монастир Святого Пантелеймона (Нерезі) (Північна Македонія) | |
Монастир Святого Пантелеймона у Вікісховищі |
Історія
Головна церква монастиря Святого Пантелеймона побудована 1164 року за сприяння онука візантійського імператора Олексія Комніна — Олексія Янгола. Про це свідчить напис над входом до церкви. Церква монастиря висвячена на честь Святого Пантелеймона, покровителя лікарів і акушерок. Має церква і мощі св. Пантелеймона.
Втручання онука візантійського імператора не обмежилось будівництвом. Ймовірно, він також сприяв посиланню сюди невеличкої бригади столичних художників для створення фресок. Це досить розповсюджена практика для Візантії XI–XII століть, коли візантійських майстрів посилають чи запрошують для оздоб церков і соборів в різні землі — в Київську Русь, в Південну Італію, Венецію, на Балкани.
- Східна частина церкви
- Залишки фрески з зображенням Архангела
- Центральна баня з залишками фресок
Архітектура
Головний храм монастиря висвятили на честь Св. Пантелеймона. Храм невеликий, центричний, хрещатий в плані, з п'ятьма банями (центральна найбільша і найвища за бічні) та трьома абсидами. Центральна абсида гранчаста і вища за малі бічні. Незначна видовженість храму обумовлена притворм-нартексом. Будівельним матеріалом був виламаний камінь охристого кольору, який чергували з цеглою та товстими шарами вапнякового розчину.
- Північний фасад храму
- Центральна абсида
-
- Західний фасад, головний вхід
Фрески
Фрески монастиря в Нерезі розкриті від пізніх нашарувань лише в 1-й половині XX століття. Їх вивчення і надало можливість датувати роботи XII століттям. Фрески в Нерезі були пошкоджені в XVI столітті від сильного землетрусу, а потім замальовані.
Стінописи церкви в Нерезі створені в добу складних богословських дискусій, в ході котрих виникли сумніви щодо догмату про нероздільне поєднання в Христі Божої та людської іпостасей, про єдність ликів Святої Трійці, щодо істинності Євхаристичної жертви (Константинопольскі собори 1156–1157, 1166 гг.; на останньому з соборі був присутнім і ктитор храму в Нерезі). Візуальним відбитком істинності цих догматів в стінописах храму стануть різні образи Христа в чотирьох малих куполах та акцент на темі Страстей Христових («Оплакування» и «Зняття с хреста», що головували в просторі храму). В центральній апсиді створено символічне зображення Святоі Трійці — Етимасія, тобто престол для Христа, котрий прийде судити людство на Страшному суді, а також хрест, терновий вінець, голуб (Святий Дух) та Євангеліє.
Живопис, починаючи з XII–XIII ст., починає відігравати все більш значущу роль в становленні і розвитку європейської художньої культури. Західноєвропейський живопис повільно відходить від статичних, застиглих схем в бік ще несміливого руху, динаміки. До того ж живопис — найбільш пристосований до передачі будь-якого сюжету чи відверто умовної ідеї. До зразків вже вироблених в столиці схем і звернулися художники, що створювали фрески в Нерезі. Умовність зображення не затуляє підвищену експресію, спіритуалізм образів і суворих облич Діви Марії, Івана Предтечі, присутніх в сцені «Оплакування». На значну мистецьку вартість фресок в Нерезі працює і вишуканий колорит творів.
Консервативні тенденції в мистецтві і культурі Візантії переважатимуть. Диктат вже вироблених канонів спонукатиме не до пошуків нового, а до постійного повторення вже вироблених і застиглих зразків. Візантійське мистецтво вичерпає здатність до змін і розвитку настільки повно, що один з сучасників-візантійців XV століття гірко зауважить, що його поколінню нема що сказати. Фрески в Нерезі — ще відбиток доби вищого розвитку візантійського мистецтва на порозі нової і довгої кризи.
Візантійська художня традиція ще зберігає привабливість навіть для західноєвропейських художників, але вони вже самі здатні запропонувати нові деталі, нове розуміння простору і часу, нові композиції, бо мало рахуються з жорсткими канонами Візантії. Митцям Західної Європи буде що сказати про природу, історію і світ людських почуттів найближчі 800 років.
- Джотто. «Проповідь птахам Св. Франціска»
- Джотто, «Оплакування Христа». «Зшестя в безодню».
- Дуччо ді Буонінсенья. «Моління про чашу», 1311 р., Сієна.
Джерела
- Каждан А. П. «Візантийськая культура», М, 1968
- Лазарев В. Н. «История византийской живописи», М, 1986, 2-е издание
- Лихачёва В. Д. «Искусство Византии 4-15 веков», М, 1986
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монастир Святого Пантелеймона (Нерезі)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monastir Svyatogo Pantelejmona v Nerezi pravoslavnij monastir dobi Vizantiyi z ciklom serednovichnih fresok XII st dobi imperatoriv Komniniv Monastir Svyatogo PantelejmonaMonastir Svyatogo Pantelejmona v Nerezi bilya Skop ye Pivnichna Makedoniya41 58 37 pn sh 21 22 28 sh d 41 97694 pn sh 21 37444 sh d 41 97694 21 37444 Koordinati 41 58 37 pn sh 21 22 28 sh d 41 97694 pn sh 21 37444 sh d 41 97694 21 37444Tip sporudimonastir pravoslavnij hram i dRoztashuvannyaMakedoniya Pochatok budivnictva1164Kinec budivnictva1164 r Budivelna sistemaceglaStilArhitektura Vizantijskoyi imperiyiNalezhnistpravoslav yaYeparhiyadStandEponimPantelejmon NikomedijskijPrisvyachennyaPantelejmon NikomedijskijMonastir Svyatogo Pantelejmona Nerezi Pivnichna Makedoniya Monastir Svyatogo Pantelejmona u VikishovishiIstoriyaGolovna cerkva monastirya Svyatogo Pantelejmona pobudovana 1164 roku za spriyannya onuka vizantijskogo imperatora Oleksiya Komnina Oleksiya Yangola Pro ce svidchit napis nad vhodom do cerkvi Cerkva monastirya visvyachena na chest Svyatogo Pantelejmona pokrovitelya likariv i akusherok Maye cerkva i moshi sv Pantelejmona Vtruchannya onuka vizantijskogo imperatora ne obmezhilos budivnictvom Jmovirno vin takozh spriyav posilannyu syudi nevelichkoyi brigadi stolichnih hudozhnikiv dlya stvorennya fresok Ce dosit rozpovsyudzhena praktika dlya Vizantiyi XI XII stolit koli vizantijskih majstriv posilayut chi zaproshuyut dlya ozdob cerkov i soboriv v rizni zemli v Kiyivsku Rus v Pivdennu Italiyu Veneciyu na Balkani Shidna chastina cerkvi Zalishki freski z zobrazhennyam Arhangela Centralna banya z zalishkami fresokArhitekturaPidbannij prostir v inter yeri Golovnij hram monastirya visvyatili na chest Sv Pantelejmona Hram nevelikij centrichnij hreshatij v plani z p yatma banyami centralna najbilsha i najvisha za bichni ta troma absidami Centralna absida granchasta i visha za mali bichni Neznachna vidovzhenist hramu obumovlena pritvorm narteksom Budivelnim materialom buv vilamanij kamin ohristogo koloru yakij cherguvali z cegloyu ta tovstimi sharami vapnyakovogo rozchinu Pivnichnij fasad hramu Centralna absida Zahidnij fasad golovnij vhidFreskiFreski monastirya v Nerezi rozkriti vid piznih nasharuvan lishe v 1 j polovini XX stolittya Yih vivchennya i nadalo mozhlivist datuvati roboti XII stolittyam Freski v Nerezi buli poshkodzheni v XVI stolitti vid silnogo zemletrusu a potim zamalovani Stinopisi cerkvi v Nerezi stvoreni v dobu skladnih bogoslovskih diskusij v hodi kotrih vinikli sumnivi shodo dogmatu pro nerozdilne poyednannya v Hristi Bozhoyi ta lyudskoyi ipostasej pro yednist likiv Svyatoyi Trijci shodo istinnosti Yevharistichnoyi zhertvi Konstantinopolski sobori 1156 1157 1166 gg na ostannomu z sobori buv prisutnim i ktitor hramu v Nerezi Vizualnim vidbitkom istinnosti cih dogmativ v stinopisah hramu stanut rizni obrazi Hrista v chotiroh malih kupolah ta akcent na temi Strastej Hristovih Oplakuvannya i Znyattya s hresta sho golovuvali v prostori hramu V centralnij apsidi stvoreno simvolichne zobrazhennya Svyatoi Trijci Etimasiya tobto prestol dlya Hrista kotrij prijde suditi lyudstvo na Strashnomu sudi a takozh hrest ternovij vinec golub Svyatij Duh ta Yevangeliye Zhivopis pochinayuchi z XII XIII st pochinaye vidigravati vse bilsh znachushu rol v stanovlenni i rozvitku yevropejskoyi hudozhnoyi kulturi Zahidnoyevropejskij zhivopis povilno vidhodit vid statichnih zastiglih shem v bik she nesmilivogo ruhu dinamiki Do togo zh zhivopis najbilsh pristosovanij do peredachi bud yakogo syuzhetu chi vidverto umovnoyi ideyi Do zrazkiv vzhe viroblenih v stolici shem i zvernulisya hudozhniki sho stvoryuvali freski v Nerezi Umovnist zobrazhennya ne zatulyaye pidvishenu ekspresiyu spiritualizm obraziv i suvorih oblich Divi Mariyi Ivana Predtechi prisutnih v sceni Oplakuvannya Na znachnu mistecku vartist fresok v Nerezi pracyuye i vishukanij kolorit tvoriv Monastir Svyatogo Pantelejmona Nerezi bilya Skop ye Vizantijska freska Oplakuvannya Hrista 1164 rik Konservativni tendenciyi v mistectvi i kulturi Vizantiyi perevazhatimut Diktat vzhe viroblenih kanoniv sponukatime ne do poshukiv novogo a do postijnogo povtorennya vzhe viroblenih i zastiglih zrazkiv Vizantijske mistectvo vicherpaye zdatnist do zmin i rozvitku nastilki povno sho odin z suchasnikiv vizantijciv XV stolittya girko zauvazhit sho jogo pokolinnyu nema sho skazati Freski v Nerezi she vidbitok dobi vishogo rozvitku vizantijskogo mistectva na porozi novoyi i dovgoyi krizi Vizantijska hudozhnya tradiciya she zberigaye privablivist navit dlya zahidnoyevropejskih hudozhnikiv ale voni vzhe sami zdatni zaproponuvati novi detali nove rozuminnya prostoru i chasu novi kompoziciyi bo malo rahuyutsya z zhorstkimi kanonami Vizantiyi Mitcyam Zahidnoyi Yevropi bude sho skazati pro prirodu istoriyu i svit lyudskih pochuttiv najblizhchi 800 rokiv Dzhotto Propovid ptaham Sv Franciska Dzhotto Oplakuvannya Hrista Zshestya v bezodnyu Duchcho di Buoninsenya Molinnya pro chashu 1311 r Siyena DzherelaKazhdan A P Vizantijskaya kultura M 1968 Lazarev V N Istoriya vizantijskoj zhivopisi M 1986 2 e izdanie Lihachyova V D Iskusstvo Vizantii 4 15 vekov M 1986PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Monastir Svyatogo Pantelejmona Nerezi Div takozhPortal Mistectvo Vizantijske mistectvo Mistectvo Italiyi Restavraciya mistectvo Zhivopis Freska Zhivopis Vizantijskoyi imperiyi Arhitektura Vizantijskoyi imperiyi