Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Білоруська готика або Руська готика різновид цегляної готики а також стиль поширений в архітектурі Великого князівства Л

Руська готика

Руська готика

Білоруська готика або Руська готика  — різновид цегляної готики, а також стиль поширений в архітектурі Великого князівства Литовського, Руського й Жематійського в XV — першій третині XVI ст. Нині пам'ятки цього стилю збережені переважно на території сучасної Білорусі, а також суміжних з нею областях Литви, Польщі та України.

Для білоруської готики характерне гармонійне поєднання рис готики та ренесансу, традицій давньоруського монументального зодчества та впливів візантійського стилю, що їй неповторний колорит і художню цінність.

Поняття

Вперше концепцію білоруської готики висунув у 1920-ті роки. білоруський мистецтвознавець М. М. Щекотихін у своєму творі «Нариси з історії білоруського мистецтва», її підтримали М. І. Касперович, А. Р. Янкявічене, Т. В. Габрусь, А. Н. Кушнеревич. Щекотихін, на відміну від попередників, польських та російських дослідників, розглядає «білоруську церковну готику» як результат художньої творчості одного народу, а не лише як матеріальну основу протилежних «російсько-польських клерикально-шовіністичних позицій», і акцентує увагу на національному корінні цього культурного явища.

У своїй мистецтвознавчої концепції М. Щекотихін дотримувався теорії послідовного прогресивного розвитку архітектурних форм на підставі запозиченого прототипу, в результаті чого іноді перебільшував вплив на місцеве храмове будівництво (німецької готики), що було природним при наукових концепціях, які домінували в тогочасному європейському мистецтвознавстві. Сучасні дослідження свідчать, що вплив німецької готики був, безумовно, істотним, але не єдиним і відбувався, швидше, опосередковано, через замкове будівництво. На думку дослідника, генезис 4-баштових православних церков білоруської готики відбувався таким чином: архітектура двовежевого костелу Святої Анни вплинула на архітектуру більш пізнього віленського костелу бернардинців з трьома вежами на кутах, а той — на формування чотиривежевих композицій оборонних церков Білорусі, які і стали квінтесенцією самобутності білоруської готики. Очевидно, що на чільне місце дослідниками ставилося поступове кількісне збільшення веж, без урахування їх функціональної специфіки, художньої стилістики та хронології зведення цих будівель. Деякі неточності досліджень Т. Габро пояснює недостатніми знанням щодо датування та кількості пам'ятників білоруської готики.

Нечисленні історико-архітектурні дослідження післявоєнного часу (Ю. Єгоров, М. Кацар, А. Мітятін, В. Чантурія) здебільшого торкалися об'єктів білоруської готики, відкинувши при цьому пам'ятники Вільнюса та Волині, в основному повторювали концепцію М. Щекотихіна. На межі 1960-1970-х років. коло досліджених пам'яток архітектурної готики Великого князівства Литовського значно розширили праці московської дослідниці Є. Д. Квітницької та низки литовських дослідників, таких як А. Янкавічне, В. Дрема. Через що стосовно даного стилю почали застосовуватись терміни «Готика Великого князівства Литовського» та «Руська готика».

Історія

Певні аналоги романо-готичних форм, такі як кілеподібні арки можна побачити у Вітебській Благовіщенській церкві, Полоцька Спасо-Преображенській церкві та Борисоглібському соборі Бельчицького монастиря XII в., що за часом майже точно відповідає появі перших готичних форм в архітектурі Західної Європи.

Внаслідок віддаленості регіону від центру виникнення та поширення готичного стилю, відмінних соціально-політичних обставин формування державності, а також переважно православної, а не католицькою конфесійної орієнтації основної маси населення країни, становлення готики в культовій архітектурі відбувалося зі значним хронологічним запізненням і в надзвичайно своєрідних формах, обумовлених пануванням тут на попередньому етапі візантійських архетипів.

Проникненню форм західноєвропейської готичної архітектури, в першу чергу з Італії та Німеччини, у Велике Князівство Литовське сприяли соціально-політичні та економічні обставини. Це сталося наприкінці XIV ст. З офіційним в католицтво через діяльність жебрацьких чернечих орденів францисканців і бернардинців, а також ганзейських торговців. Перші готичні кам'яні храми були зведені в найбільших містах держави — Вільно та Ковні, який по Німану мав розвинені торгові відносини з землями Північної Німеччини, тому в них спостерігається чіткий вплив німецької готики, що відзначає більшість дослідників.

На території сучасної Білорусі перші кам'яні храми в стилі готики були побудовані в XIV ст. (Костели Іоанна Хрестителя у Вселюбе, Св. Трійці в Ішкольді, Всіх Святих в Новогрудку, Св. Петра та Павла в Ів'є). На кордоні XV — XVIII ст. елементи готики проникли в православне храмобудівництво, поєднуючись з традиційною візантійською об'ємно-просторовою структурою церков, що визначило художню особливість і унікальність місцевої готики (церкви-фортеці в Супраслі, Синковічах, Мурованке, Борисоглібська церква в Новогрудку). Архітектурні форми готики (стрілчасті арки та нервюрнія склепіння) присутні в цей час також в замковому будівництві Білорусі (Мирський та Новогрудський замки). З 2-ї чверті XVI в. готика стає опозиційним стилем католицького храмобудівництва проти реформаційного руху. Найбільш виразні риси готики зберіг храм Архангела Михаїла в Гнєзно (1527). Наприкінці XVI ст. в католицькому мистецтві поширився стиль бароко, проте елементи готики, такі як контрфорси, існували в архітектурі храмів до середини XVII ст.

Особливості

image
Щипець церкви в Синковичах
image
Бічний фасад церкви в Новогрудку з контрфорсами, декорованим сплетінням аркатур

Храмові споруди були побудовані з червоної брускової цегли (середній розмір цегли становить 26 — 32 × 13 — 16 × 7 — 9,5 см) в техніці готичної кладки (крім храму Різдва Богородиці в Мурованці, де використана ренесансна кладка — чергування в одному ряду декількох жердин). Обсяги будівель тут вирішено скульптурно, з м'яким промальовуванням ліній, архітектурний декор відіграє другорядну роль (Ішколдь). Основні декоративні елементи — обрамленні портали та віконні прорізи. У віконних і дверних отворах застосовано стрільчата арка з малою стрілою підйому (Новогрудок, , Супрасль, Кодень). З метою розвантаження стін дах закритий загостреними щитами (зустрічаються у всіх пам'ятниках).

У всіх православних церквах застосовується архітектурний тип так званої зальної базиліки, де все нефи мають однакову висоту. Крім відносної простоти виконання цей тип більшою мірою відповідає православному світогляду і літургійній практиці, хоча для зодчества Мазовії, чий вплив виразно відчувається в цих пам'ятках, зальний тип отримав найменше поширення.

Про істотний вплив архітектури Мазовії на білоруську готику, свідчить ряд характерних ознак — будівельних прийомів. Для мазовецького зодчества характерне використання в обробці зовнішньої поверхні стін спарених ніш, вписаних в полуциркульну нішу; при цьому внутрішня поверхня ніши вибілена, а за її межами цегляна нештукатурена стіна, завдяки чому створюється яскравий контраст червоного та білого, який має місце в Синковічах, Мурованці та інших пам'ятках.

Основною загальною спільною рисою білоруськї сакральної готики із загальноєвропейською є наявність в системі перекриття споруд нервюрних склепінь (хрестових і зірчастих). Як і в інших країнах цегляної готики, нервюри виконувалися з фасонної цегли, а не з каменю. Їх менша міцність обмежувала величину прольотів склепінь, призводило до подрібнення мережі нервюр, що сприяло використанню зірчастих, а пізніше і стільникових (або кришталевих) готичних склепінь.

Пам'ятки

З відомих на сьогоднішній день на території сучасної Білорусії пам'яток кам'яного католицького храмобудування найбільш раннім зразком є заснований у першій половині XV ст. костел Святого Іоанна Хрестителя в селі Уселюб, який в своїй основі зведений в стилі білоруської готики. Початковий вид уселюбського костелу значно змінено численними перебудовами у XVI—XX ст. Спочатку він складався з основного прямокутного в плані об'єму і нижчої п'ятигранної апсиди значних розмірів. З північного боку до пресвітерію прилягала невелика сакристія з односхилим дахом, перекритим нервовими зоряними склепіннями. Основний обсяг був накритий високою двосхилим гонтовим дахом, відокремленим від вальмового даху над апсидою кам'яним фронтоном. Високий кам'яний щипець на головному фасаді прикрашали три високі устільні аркові ніші. Схожі обриси мали й віконні отвори. Загалом у будові було п'ять вікон: два вікна розміщувалися на південному, одне — на північному фасадах, ще два — на торцевій та південній гранях апсиди. На головному західному фасаді асиметрично щодо центральної осі була напівциркульна аркова ніша.

  • image
    Реконструкція плану до перебудови
  • image
    Сучасний вигляд після добудови дзвінниці в 1897 р.

Наступним кроком у розвитку кам'яного католицького храмобудування був Троїцький костел в Ішколді, побудований до 1471 р. Архітектонічна композиція ішколдського костелу є більш досконалою інтерпретацією центральноєвропейських готичних форм.

Ішколдський костел є прямокутним у плані заловим об'ємом з рівновисокою витягнутою п'ятигранною апсидою пресвітерію з сакристією з північного боку. У місці приєднання великої двоповерхової сакристії до основного об'єму розміщено башнеподібний об'єм у чверть кола. Основний обсяг накритий високою клиноподібною покрівлею, що дорівнює по висоті стін споруди. Унікальними є готичні конструкції покрівлі, що зберігають таври майстрів, аналоги яких можна знайти в архітектурних спорудах Західної Європи, у сусідніх Польщі та Литві. Стіни храму у конструктивних вузлах укріплені контрфорсами. На головному фасаді кутові контрфорси підтримують масивний кам'яний щипець покрівлі, могутні схили якого мають східчасто-пластичні контури. Плоскі напівциркульні аркові ніші на щиті виконують одночасно розвантажувальну та декоративну функції.

Усередині простір основного обсягу поділено на три нефи, з яких бічні вдвічі вже центральні, але рівні йому по висоті. Усі травеї, перекриті хрестовими з нервюрами склепіннями.

  • image
    Троїцький костел в Ішколді на малюнку Едуарда Павловича, 1848 р. Під штукатуркою видно кольоровий ромбовидний орнамент із тичків перепаленої цегли.
  • image
    Склепіння костелу. Фото 1923 р.
  • image
    Сучасний вид Троїцького костелу в Ішколді.
  • image
    Костел в Ішколді з боку апсиди.

Першою пам'яткою в даному стилі на теренах сучасної України став Луцький замок на Волині, зведений у своїй основі в 1350-1430 рр. Надалі стиль поширився значною мірою завдяки фундаціям руських князів Острозьких та Чарторийських. Крім Луцького замку, серед відомих споруд варто виділити Зимненський монастир, Свято-Троїцький Межиріцький монастир, а також Богоявленську церкву в Острозі.

Коментарі

  1. біл. Беларуская готыка.

Примітки

  1. Jerzy Lileyko. Sztuka ziem wschodnich Rzeczypospolitej XVI-XVIII w.; ISBN, 8387703389
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
  3. Шчакаціхін М. Нарысы з гісторыі беларускага мастацтва… — С. 242—270.
  4. Касьпяровіч М. Беларуская архітэктура. — Віцебск, 1925. — С. 25-30, 52.
  5. Янкявічэне А. С. Самабытныя рысы беларускай готыкі //Помнікі гісторыі і культуры Беларусі. 1974. № 1 (17). — С. 1-21
  6. Габрусь Т. В. Што такое беларуская готыка? //Мастацтва. 1997. № 9. — С. 58-64
  7. Кушнярэвіч А. М. Культавае дойлідства Беларусі XIII—XVI стст.… — С. .
  8. Габрусь Тамара Віктараўна «Саборы помняць усё. Готыка і рэнесанс у сакральным дойлідстве Беларусі». Мінск. «Беларусь», 2007 г. 167 с. .
  9. Святлана АДАМОВІЧ. ЗАГАДКАВАЯ І СТАРАЖЫТНАЯ

Джерела

  • Кушнярэвіч А. М. Культавае дойлідства Беларусі XIII—XVI стст. — Мн., 1993. (біл.)
  • Шчакаціхін М. Нарысы з гісторыі беларускага мастацтва / Репринт. изд. 1928 г. — Мн., 1993. (біл.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Biloruska gotika abo Ruska gotika riznovid ceglyanoyi gotiki a takozh stil poshirenij v arhitekturi Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo j Zhematijskogo v XV pershij tretini XVI st Nini pam yatki cogo stilyu zberezheni perevazhno na teritoriyi suchasnoyi Bilorusi a takozh sumizhnih z neyu oblastyah Litvi Polshi ta Ukrayini Dlya biloruskoyi gotiki harakterne garmonijne poyednannya ris gotiki ta renesansu tradicij davnoruskogo monumentalnogo zodchestva ta vpliviv vizantijskogo stilyu sho yij nepovtornij kolorit i hudozhnyu cinnist PonyattyaVpershe koncepciyu biloruskoyi gotiki visunuv u 1920 ti roki biloruskij mistectvoznavec M M Shekotihin u svoyemu tvori Narisi z istoriyi biloruskogo mistectva yiyi pidtrimali M I Kasperovich A R Yankyavichene T V Gabrus A N Kushnerevich Shekotihin na vidminu vid poperednikiv polskih ta rosijskih doslidnikiv rozglyadaye bilorusku cerkovnu gotiku yak rezultat hudozhnoyi tvorchosti odnogo narodu a ne lishe yak materialnu osnovu protilezhnih rosijsko polskih klerikalno shovinistichnih pozicij i akcentuye uvagu na nacionalnomu korinni cogo kulturnogo yavisha U svoyij mistectvoznavchoyi koncepciyi M Shekotihin dotrimuvavsya teoriyi poslidovnogo progresivnogo rozvitku arhitekturnih form na pidstavi zapozichenogo prototipu v rezultati chogo inodi perebilshuvav vpliv na misceve hramove budivnictvo nimeckoyi gotiki sho bulo prirodnim pri naukovih koncepciyah yaki dominuvali v togochasnomu yevropejskomu mistectvoznavstvi Suchasni doslidzhennya svidchat sho vpliv nimeckoyi gotiki buv bezumovno istotnim ale ne yedinim i vidbuvavsya shvidshe oposeredkovano cherez zamkove budivnictvo Na dumku doslidnika genezis 4 bashtovih pravoslavnih cerkov biloruskoyi gotiki vidbuvavsya takim chinom arhitektura dvovezhevogo kostelu Svyatoyi Anni vplinula na arhitekturu bilsh piznogo vilenskogo kostelu bernardinciv z troma vezhami na kutah a toj na formuvannya chotirivezhevih kompozicij oboronnih cerkov Bilorusi yaki i stali kvintesenciyeyu samobutnosti biloruskoyi gotiki Ochevidno sho na chilne misce doslidnikami stavilosya postupove kilkisne zbilshennya vezh bez urahuvannya yih funkcionalnoyi specifiki hudozhnoyi stilistiki ta hronologiyi zvedennya cih budivel Deyaki netochnosti doslidzhen T Gabro poyasnyuye nedostatnimi znannyam shodo datuvannya ta kilkosti pam yatnikiv biloruskoyi gotiki Nechislenni istoriko arhitekturni doslidzhennya pislyavoyennogo chasu Yu Yegorov M Kacar A Mityatin V Chanturiya zdebilshogo torkalisya ob yektiv biloruskoyi gotiki vidkinuvshi pri comu pam yatniki Vilnyusa ta Volini v osnovnomu povtoryuvali koncepciyu M Shekotihina Na mezhi 1960 1970 h rokiv kolo doslidzhenih pam yatok arhitekturnoyi gotiki Velikogo knyazivstva Litovskogo znachno rozshirili praci moskovskoyi doslidnici Ye D Kvitnickoyi ta nizki litovskih doslidnikiv takih yak A Yankavichne V Drema Cherez sho stosovno danogo stilyu pochali zastosovuvatis termini Gotika Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Ruska gotika IstoriyaPevni analogi romano gotichnih form taki yak kilepodibni arki mozhna pobachiti u Vitebskij Blagovishenskij cerkvi Polocka Spaso Preobrazhenskij cerkvi ta Borisoglibskomu sobori Belchickogo monastirya XII v sho za chasom majzhe tochno vidpovidaye poyavi pershih gotichnih form v arhitekturi Zahidnoyi Yevropi Vnaslidok viddalenosti regionu vid centru viniknennya ta poshirennya gotichnogo stilyu vidminnih socialno politichnih obstavin formuvannya derzhavnosti a takozh perevazhno pravoslavnoyi a ne katolickoyu konfesijnoyi oriyentaciyi osnovnoyi masi naselennya krayini stanovlennya gotiki v kultovij arhitekturi vidbuvalosya zi znachnim hronologichnim zapiznennyam i v nadzvichajno svoyeridnih formah obumovlenih panuvannyam tut na poperednomu etapi vizantijskih arhetipiv Proniknennyu form zahidnoyevropejskoyi gotichnoyi arhitekturi v pershu chergu z Italiyi ta Nimechchini u Velike Knyazivstvo Litovske spriyali socialno politichni ta ekonomichni obstavini Ce stalosya naprikinci XIV st Z oficijnim v katolictvo cherez diyalnist zhebrackih chernechih ordeniv franciskanciv i bernardinciv a takozh ganzejskih torgovciv Pershi gotichni kam yani hrami buli zvedeni v najbilshih mistah derzhavi Vilno ta Kovni yakij po Nimanu mav rozvineni torgovi vidnosini z zemlyami Pivnichnoyi Nimechchini tomu v nih sposterigayetsya chitkij vpliv nimeckoyi gotiki sho vidznachaye bilshist doslidnikiv Nimecka gotika na terenah suchasnoyi Litvi Kostel Sv Mikolaya v Vilnyusi 1382 1387 v Vilnyusi bl 1490 Kostel Sv Anni v Vilnyusi 1495 1500 Fara Vitovta v Kaunasi bl 1400 Na teritoriyi suchasnoyi Bilorusi pershi kam yani hrami v stili gotiki buli pobudovani v XIV st Kosteli Ioanna Hrestitelya u Vselyube Sv Trijci v Ishkoldi Vsih Svyatih v Novogrudku Sv Petra ta Pavla v Iv ye Na kordoni XV XVIII st elementi gotiki pronikli v pravoslavne hramobudivnictvo poyednuyuchis z tradicijnoyu vizantijskoyu ob yemno prostorovoyu strukturoyu cerkov sho viznachilo hudozhnyu osoblivist i unikalnist miscevoyi gotiki cerkvi forteci v Suprasli Sinkovichah Murovanke Borisoglibska cerkva v Novogrudku Arhitekturni formi gotiki strilchasti arki ta nervyurniya sklepinnya prisutni v cej chas takozh v zamkovomu budivnictvi Bilorusi Mirskij ta Novogrudskij zamki Z 2 yi chverti XVI v gotika staye opozicijnim stilem katolickogo hramobudivnictva proti reformacijnogo ruhu Najbilsh virazni risi gotiki zberig hram Arhangela Mihayila v Gnyezno 1527 Naprikinci XVI st v katolickomu mistectvi poshirivsya stil baroko prote elementi gotiki taki yak kontrforsi isnuvali v arhitekturi hramiv do seredini XVII st OsoblivostiShipec cerkvi v Sinkovichah Bichnij fasad cerkvi v Novogrudku z kontrforsami dekorovanim spletinnyam arkatur Hramovi sporudi buli pobudovani z chervonoyi bruskovoyi cegli serednij rozmir cegli stanovit 26 32 13 16 7 9 5 sm v tehnici gotichnoyi kladki krim hramu Rizdva Bogorodici v Murovanci de vikoristana renesansna kladka cherguvannya v odnomu ryadu dekilkoh zherdin Obsyagi budivel tut virisheno skulpturno z m yakim promalovuvannyam linij arhitekturnij dekor vidigraye drugoryadnu rol Ishkold Osnovni dekorativni elementi obramlenni portali ta vikonni prorizi U vikonnih i dvernih otvorah zastosovano strilchata arka z maloyu striloyu pidjomu Novogrudok Suprasl Koden Z metoyu rozvantazhennya stin dah zakritij zagostrenimi shitami zustrichayutsya u vsih pam yatnikah U vsih pravoslavnih cerkvah zastosovuyetsya arhitekturnij tip tak zvanoyi zalnoyi baziliki de vse nefi mayut odnakovu visotu Krim vidnosnoyi prostoti vikonannya cej tip bilshoyu miroyu vidpovidaye pravoslavnomu svitoglyadu i liturgijnij praktici hocha dlya zodchestva Mazoviyi chij vpliv virazno vidchuvayetsya v cih pam yatkah zalnij tip otrimav najmenshe poshirennya Pro istotnij vpliv arhitekturi Mazoviyi na bilorusku gotiku svidchit ryad harakternih oznak budivelnih prijomiv Dlya mazoveckogo zodchestva harakterne vikoristannya v obrobci zovnishnoyi poverhni stin sparenih nish vpisanih v polucirkulnu nishu pri comu vnutrishnya poverhnya nishi vibilena a za yiyi mezhami ceglyana neshtukaturena stina zavdyaki chomu stvoryuyetsya yaskravij kontrast chervonogo ta bilogo yakij maye misce v Sinkovichah Murovanci ta inshih pam yatkah Osnovnoyu zagalnoyu spilnoyu risoyu biloruskyi sakralnoyi gotiki iz zagalnoyevropejskoyu ye nayavnist v sistemi perekrittya sporud nervyurnih sklepin hrestovih i zirchastih Yak i v inshih krayinah ceglyanoyi gotiki nervyuri vikonuvalisya z fasonnoyi cegli a ne z kamenyu Yih mensha micnist obmezhuvala velichinu prolotiv sklepin prizvodilo do podribnennya merezhi nervyur sho spriyalo vikoristannyu zirchastih a piznishe i stilnikovih abo krishtalevih gotichnih sklepin Pam yatkiZ vidomih na sogodnishnij den na teritoriyi suchasnoyi Bilorusiyi pam yatok kam yanogo katolickogo hramobuduvannya najbilsh rannim zrazkom ye zasnovanij u pershij polovini XV st kostel Svyatogo Ioanna Hrestitelya v seli Uselyub yakij v svoyij osnovi zvedenij v stili biloruskoyi gotiki Pochatkovij vid uselyubskogo kostelu znachno zmineno chislennimi perebudovami u XVI XX st Spochatku vin skladavsya z osnovnogo pryamokutnogo v plani ob yemu i nizhchoyi p yatigrannoyi apsidi znachnih rozmiriv Z pivnichnogo boku do presviteriyu prilyagala nevelika sakristiya z odnoshilim dahom perekritim nervovimi zoryanimi sklepinnyami Osnovnij obsyag buv nakritij visokoyu dvoshilim gontovim dahom vidokremlenim vid valmovogo dahu nad apsidoyu kam yanim frontonom Visokij kam yanij shipec na golovnomu fasadi prikrashali tri visoki ustilni arkovi nishi Shozhi obrisi mali j vikonni otvori Zagalom u budovi bulo p yat vikon dva vikna rozmishuvalisya na pivdennomu odne na pivnichnomu fasadah she dva na torcevij ta pivdennij granyah apsidi Na golovnomu zahidnomu fasadi asimetrichno shodo centralnoyi osi bula napivcirkulna arkova nisha Rekonstrukciya planu do perebudovi Suchasnij viglyad pislya dobudovi dzvinnici v 1897 r Nastupnim krokom u rozvitku kam yanogo katolickogo hramobuduvannya buv Troyickij kostel v Ishkoldi pobudovanij do 1471 r Arhitektonichna kompoziciya ishkoldskogo kostelu ye bilsh doskonaloyu interpretaciyeyu centralnoyevropejskih gotichnih form Ishkoldskij kostel ye pryamokutnim u plani zalovim ob yemom z rivnovisokoyu vityagnutoyu p yatigrannoyu apsidoyu presviteriyu z sakristiyeyu z pivnichnogo boku U misci priyednannya velikoyi dvopoverhovoyi sakristiyi do osnovnogo ob yemu rozmisheno bashnepodibnij ob yem u chvert kola Osnovnij obsyag nakritij visokoyu klinopodibnoyu pokrivleyu sho dorivnyuye po visoti stin sporudi Unikalnimi ye gotichni konstrukciyi pokrivli sho zberigayut tavri majstriv analogi yakih mozhna znajti v arhitekturnih sporudah Zahidnoyi Yevropi u susidnih Polshi ta Litvi Stini hramu u konstruktivnih vuzlah ukripleni kontrforsami Na golovnomu fasadi kutovi kontrforsi pidtrimuyut masivnij kam yanij shipec pokrivli mogutni shili yakogo mayut shidchasto plastichni konturi Ploski napivcirkulni arkovi nishi na shiti vikonuyut odnochasno rozvantazhuvalnu ta dekorativnu funkciyi Useredini prostir osnovnogo obsyagu podileno na tri nefi z yakih bichni vdvichi vzhe centralni ale rivni jomu po visoti Usi traveyi perekriti hrestovimi z nervyurami sklepinnyami Troyickij kostel v Ishkoldi na malyunku Eduarda Pavlovicha 1848 r Pid shtukaturkoyu vidno kolorovij rombovidnij ornament iz tichkiv perepalenoyi cegli Sklepinnya kostelu Foto 1923 r Suchasnij vid Troyickogo kostelu v Ishkoldi Kostel v Ishkoldi z boku apsidi Pershoyu pam yatkoyu v danomu stili na terenah suchasnoyi Ukrayini stav Luckij zamok na Volini zvedenij u svoyij osnovi v 1350 1430 rr Nadali stil poshirivsya znachnoyu miroyu zavdyaki fundaciyam ruskih knyaziv Ostrozkih ta Chartorijskih Krim Luckogo zamku sered vidomih sporud varto vidiliti Zimnenskij monastir Svyato Troyickij Mezhirickij monastir a takozh Bogoyavlensku cerkvu v Ostrozi Bogoyavlenska cerkva v Ostrozi Uspenska cerkva Zimnenskogo monastirya Luckij zamok Komentaribil Belaruskaya gotyka PrimitkiJerzy Lileyko Sztuka ziem wschodnich Rzeczypospolitej XVI XVIII w ISBN 8387703389 PDF Arhiv originalu PDF za 23 kvitnya 2021 Procitovano 23 kvitnya 2021 Shchakacihin M Narysy z gistoryi belaruskaga mastactva S 242 270 Kaspyarovich M Belaruskaya arhitektura Vicebsk 1925 S 25 30 52 Yankyavichene A S Samabytnyya rysy belaruskaj gotyki Pomniki gistoryi i kultury Belarusi 1974 1 17 S 1 21 Gabrus T V Shto takoe belaruskaya gotyka Mastactva 1997 9 S 58 64 Kushnyarevich A M Kultavae dojlidstva Belarusi XIII XVI stst S Gabrus Tamara Viktarayna Sabory pomnyac usyo Gotyka i renesans u sakralnym dojlidstve Belarusi Minsk Belarus 2007 g 167 s ISBN 978 985 01 0714 5 Svyatlana ADAMOVICh ZAGADKAVAYa I STARAZhYTNAYaDzherelaKushnyarevich A M Kultavae dojlidstva Belarusi XIII XVI stst Mn 1993 bil Shchakacihin M Narysy z gistoryi belaruskaga mastactva Reprint izd 1928 g Mn 1993 bil

Дата публікації:
Топ