Костел Вітовта костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії лит Vytauto Didžiojo bažnyčia Švč Mergelės Marijos Ėmimo į dangų к

Костел Вітовта (костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії; лит. Vytauto Didžiojo bažnyčia; Švč. Mergelės Marijos Ėmimo į dangų) — католицький храм в Старому місті Каунаса (вулиця Алексото, 3), Литва, один із найстаріших в місті. Храм включено до Реєстру культурних цінностей Литовської Республіки та охороняється державою, код 825.

Костел Вітовта

54°53′42″ пн. ш. 23°53′11″ сх. д. / 54.8950220000277724° пн. ш. 23.88660800002777762° сх. д.Координати: 54°53′42″ пн. ш. 23°53′11″ сх. д. / 54.8950220000277724° пн. ш. 23.88660800002777762° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Литва, Каунас
Початок будівництва	15 століття
Будівельна система	цегла
Стиль	готика і Цегляна готика
Належність	католицтво
Епонім	Небовзяття Діви Марії
Вебсайт	vytautine.lcn.lt
Костел Вітовта (Литва)

Костел Вітовта у Вікісховищі

Історія

Храм був споруджений на північному березі річки Німан близько 1400 року для ченців-францисканців та іноземних купців. Будівництво фінансував князь Вітовт як комендацію Пресвятій Діві Марії за збереження його життя після головного бою в битві на Ворсклі.

Розташовуючись досить близько до річки, храм неодноразово страждав від весняних паводків. У 1812 році він був спалений французькими військами. Після Листопадового повстання (1830—1831) францисканський монастир був закритий російським урядом. У 1845 році храм було закрито й він пізніше, вже після перебудови, відновив свою діяльність як православний. З 1903 року в приміщеннях костелу розміщувалися військові казарми. У 1915 році представники Рейхсверу використовували будівлю як склад. У 1919 році монастир та костел було повернуто Католицькій церкві, а в 1931—1938 роках й пізніше, у 1978—1982 роках, у даних будівлях проводилися реставраційні роботи.

Архітектура

Храм був побудований в готичному стилі і є прикладом литовської цегляної готичної архітектури. Форма храму у вигляді хреста є унікальною для литовської готики. Протягом багатьох років рівень ґрунту навколо храму значно зростав, і, відповідно, фасади стали нижчими; щоб компенсувати це, вікна зменшили, а бічні портали видалили. Дзвіниця була додана пізніше і використовувалася для управління навігацією кораблів по Німану.

Литовський письменник Юозас Тумас (1869—1933) похований у крипті храму.

Примітки

. Kultūros vertybių registras (лит.). Kultūros paveldo departamentas prie Kultūros ministerijos. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 2 грудня 2017.
Minkevičius, Jonas. {{{Заголовок}}}. — Vilnius Mokslas, 1988. — С. 126.

Посилання

[1] . Kultūros vertybių registras (лит.). Kultūros paveldo departamentas prie Kultūros ministerijos. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 2 грудня 2017.

[2] Minkevičius, Jonas. {{{Заголовок}}}. — Vilnius Mokslas, 1988. — С. 126.