Комендація

Комендація (від лат. Commendare — рекомендувати, доручати, довіряти) — в Західній Європі раннього Середньовіччя акт вступу під заступництво більш могутньої людини.

Існувало два основних типи комендації:

• акт визнання васалом свого підпорядкування влади сеньйора, за яким слідувала клятва вірності (васал отримував земельне володіння — бенефіцій або феод). Таким чином оформлялися відносини васалітету.

• підпорядкування збанкрутілих вільних людей великому землевласникові. Вступ «слабкої» людини під заступництво більш «сильної» і багатої, що супроводжувалося вступом в поземельну, а потім і в особисту залежність селянина від феодала.

Примітки

1. Історія середніх віків: у 2 т. Т. 1 : підручник / За ред. С. П. Карпова. — 4-е видання. — М: Вища школа, 2003. — 640 с.
2. Експлуатація. Критика Джона Ремера. Феодалізм. Ч. 2. // http://sergeychet.narod.ru/socio/Roemer_prt2.htm [ 14 Листопада 2016 у Wayback Machine.]