Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ольга Антонівна Лаурістін (Кюннапуу) (28 квітня 1903, волость Колга Хар'юського повіту Естляндської губернії, тепер повіт Гар'юмаа, Естонія — 25 червня 2005, місто Тарту, Естонія) — радянська та естонська революціонерка і державна діячка, народний комісар соціального забезпечення Естонської РСР, міністр кінематографії Естонської РСР. Депутат Верховної ради Естонської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань (з січня 1941 по 1954 рік).
| Лаурістін Ольга Антонівна | |
|---|---|
| ест. Olga Lauristin | |
 | |
| Ім'я при народженні | ест. Olga Künnapuu |
| Народилася | 28 квітня 1903 волость Колга Хар'юського повіту Естляндської губернії, тепер повіт Гар'юмаа, Естонія |
| Померла | 25 червня 2005 (102 роки) Тарту, Естонія |
| Країна |  Естонія СРСР |
| Національність | естонка |
| Діяльність | політична діячка |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | КПРС |
| У шлюбі з | Йоганнес Лаурістін і Аллік Гендрік Гансович |
| Діти | Мар'ю Лаурістін і d |
| Нагороди |     |
| |
Життєпис
Народилася в родині вчителя. Її батько Антон Кюнапуу працював викладачем у Колгаській волосній школі. Закінчила сільську школу. У 1916 році вступила до Ревельської (Талліннської) російської казенної гімназії, потім перевелася в Талліннську комерційну жіночу гімназію.
Політичною діяльністю Ольга Кюнапуу почала займатися ще гімназисткою, в 1917—1918 роках брала участь в роботі лівих організацій шкільної молоді, в роботі шкільних комітетів та з'їздів. У 1920 році вступила до Союзу молодих пролетарів Естонії та до нелегальної Комуністичної спілки молоді Естонії, стала членом Естонської робітничої (комуністичної) партії.
Після закінчення гімназії в 1922 році працювала в конторі Радторгфлоту в місті Таллінні та збиралася продовжити навчання в радянській Росії. Але за завданням комуністичної партії вступила на економічний факультет Тартуського державного університету. У 1922 році була однією із засновників Соціально-філософського студентського товариства, члени якого брали участь у роботі профспілкових молодіжних комісій та інших робітничих організацій.
Весною 1923 року працювала жіночим організатором при Центральній раді професійних спілок Естонії. Літом 1923 року була організатором першої конференції жінок-комуністок Естонії. У 1923 році ЦК Комуністичної партії Естонії була направлена до Естонської незалежної соціалістичної робочої партії, де проводила роботу з її переходу в легальну робітничу партію. Партія почала працювати під керівництвом КПЕ і повністю перейшла на бік фракції «Єдиний фронт», яка отримала на виборах до Рійгікоги десять місць (учасники робітничого руху балотувалися від цієї партії).
21 січня 1924 року, перебуваючи в «Робітничому підвалі» на зборах комуністів, була заарештована поліцією. На «Процесі 149 комуністів», який було завершено 27 листопада 1924 року, Кюнапуу назвала себе комуністкою та була засуджена до довічної каторги. Три роки перебувала в одиночній камері Вільяндіської в'язниці, потім відбувала каторгу в Пярнуській в'язниці та в Ласнамяеській в'язниці Таллінна.
У травні 1938 року була звільнена із каторги за загальною амністією. Після виходу із ув'язнення продовжувала займатися підпільною комуністичною діяльністю, працювала в Міжнародній організації допомоги борцям революції (МОДР). До осені 1938 року — бухгалтер на лаковій фабриці «Плуто». З осені 1938 по 1940 рік працювала в Талліннській загальній касі хворих.
Після радянській окупації Естонії в липні 1940 року обрана депутатом до Державної Думи 2-го скликання за списком виборчого блоку «Союз трудового народу Естонії», працювала секретарем парламенту.
У червні 1940 року призначена заступником головного редактора газети «Рахва Хяяль» («Голос народу»). З вересня по листопад 1940 року — інструктор ЦК КП(б) Естонії по роботі серед жінок.
З листопада 1940 по серпень 1941 року — начальник Головного управління у справах видавництв і літератури Естонської РСР.
На початку німецько-радянської війни разом із дочкою евакуювалася в місто Бузулук (РРФСР). У вересні 1941 року переїхала до Москви, де працювала відповідальним редактором радіопередач естонською мовою Всесоюзного радіокомітету. З квітня 1942 року — організатор і відповідальний редактор із видання літератури естонською мовою при Видавництві іноземної літератури в Москві, а з травня до жовтня 1944 року — в Ленінграді.
У жовтні 1944 — 1947 року — народний комісар (з 1946 року — міністр) соціального забезпечення Естонської РСР.
У березні 1945 року була однією із організаторок першого з'їзду жінок Естонської РСР. Також призначалася уповноваженим ЦК КП(б) Естонії у Валгамаському повіті.
У 1947 — січні 1951 року — міністр кінематографії Естонської РСР. У серпні 1950 року Ольга Лаурістін була звинувачена в тому, що керує міністерством «канцелярсько-бюрократично». У січні 1951 року її зняли з посади міністра, а в 1952 році виключили з ВКП(б). У вересні 1953 року була відновлена у членах партії.
Потім працювала головою Президії Естонського товариства дружби та культурних зв'язків із зарубіжними країнами. З 1961 по 1989 очолювала Естонське відділення Радянського Фонду Миру.
Померла 25 червня 2005 року в місті Тарту.
Родина
У 1939 році вийшла заміж за Йоганнеса Лаурістіна, учасника робітничого руху, який пізніше став головою Ради народних комісарів Естонської РСР та загинув 28 серпня 1941 року.
У червні 1945 року вийшла заміж за Гендріка Алліка, який працював заступником голови Ради міністрів Естонської РСР та був репресований у грудні 1950 року.
Мала дочку Мар'ю Лаурістін та сина Яака Алліка.
Нагороди та відзнаки
- орден Жовтневої Революції (1978)
- орден Вітчизняної війни ІІ ст.
- орден Трудового Червоного Прапора (6.03.1950)
- орден Дружби народів (1983)
- медалі
Примітки
Джерела
- Лауристин Ольга Антоновна (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olga Antonivna Lauristin Kyunnapuu 28 kvitnya 1903 19030428 volost Kolga Har yuskogo povitu Estlyandskoyi guberniyi teper povit Gar yumaa Estoniya 25 chervnya 2005 misto Tartu Estoniya radyanska ta estonska revolyucionerka i derzhavna diyachka narodnij komisar socialnogo zabezpechennya Estonskoyi RSR ministr kinematografiyi Estonskoyi RSR Deputat Verhovnoyi radi Estonskoyi RSR Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 3 go sklikan z sichnya 1941 po 1954 rik Lauristin Olga Antonivnaest Olga LauristinIm ya pri narodzhenniest Olga KunnapuuNarodilasya28 kvitnya 1903 1903 04 28 volost Kolga Har yuskogo povitu Estlyandskoyi guberniyi teper povit Gar yumaa EstoniyaPomerla25 chervnya 2005 2005 06 25 102 roki Tartu EstoniyaKrayina Estoniya SRSRNacionalnistestonkaDiyalnistpolitichna diyachkaPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaKPRSU shlyubi zJogannes Lauristin i Allik Gendrik GansovichDitiMar yu Lauristin i dNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lauristin ZhittyepisNarodilasya v rodini vchitelya Yiyi batko Anton Kyunapuu pracyuvav vikladachem u Kolgaskij volosnij shkoli Zakinchila silsku shkolu U 1916 roci vstupila do Revelskoyi Tallinnskoyi rosijskoyi kazennoyi gimnaziyi potim perevelasya v Tallinnsku komercijnu zhinochu gimnaziyu Politichnoyu diyalnistyu Olga Kyunapuu pochala zajmatisya she gimnazistkoyu v 1917 1918 rokah brala uchast v roboti livih organizacij shkilnoyi molodi v roboti shkilnih komitetiv ta z yizdiv U 1920 roci vstupila do Soyuzu molodih proletariv Estoniyi ta do nelegalnoyi Komunistichnoyi spilki molodi Estoniyi stala chlenom Estonskoyi robitnichoyi komunistichnoyi partiyi Pislya zakinchennya gimnaziyi v 1922 roci pracyuvala v kontori Radtorgflotu v misti Tallinni ta zbiralasya prodovzhiti navchannya v radyanskij Rosiyi Ale za zavdannyam komunistichnoyi partiyi vstupila na ekonomichnij fakultet Tartuskogo derzhavnogo universitetu U 1922 roci bula odniyeyu iz zasnovnikiv Socialno filosofskogo studentskogo tovaristva chleni yakogo brali uchast u roboti profspilkovih molodizhnih komisij ta inshih robitnichih organizacij Vesnoyu 1923 roku pracyuvala zhinochim organizatorom pri Centralnij radi profesijnih spilok Estoniyi Litom 1923 roku bula organizatorom pershoyi konferenciyi zhinok komunistok Estoniyi U 1923 roci CK Komunistichnoyi partiyi Estoniyi bula napravlena do Estonskoyi nezalezhnoyi socialistichnoyi robochoyi partiyi de provodila robotu z yiyi perehodu v legalnu robitnichu partiyu Partiya pochala pracyuvati pid kerivnictvom KPE i povnistyu perejshla na bik frakciyi Yedinij front yaka otrimala na viborah do Rijgikogi desyat misc uchasniki robitnichogo ruhu balotuvalisya vid ciyeyi partiyi 21 sichnya 1924 roku perebuvayuchi v Robitnichomu pidvali na zborah komunistiv bula zaareshtovana policiyeyu Na Procesi 149 komunistiv yakij bulo zaversheno 27 listopada 1924 roku Kyunapuu nazvala sebe komunistkoyu ta bula zasudzhena do dovichnoyi katorgi Tri roki perebuvala v odinochnij kameri Vilyandiskoyi v yaznici potim vidbuvala katorgu v Pyarnuskij v yaznici ta v Lasnamyaeskij v yaznici Tallinna U travni 1938 roku bula zvilnena iz katorgi za zagalnoyu amnistiyeyu Pislya vihodu iz uv yaznennya prodovzhuvala zajmatisya pidpilnoyu komunistichnoyu diyalnistyu pracyuvala v Mizhnarodnij organizaciyi dopomogi borcyam revolyuciyi MODR Do oseni 1938 roku buhgalter na lakovij fabrici Pluto Z oseni 1938 po 1940 rik pracyuvala v Tallinnskij zagalnij kasi hvorih Pislya radyanskij okupaciyi Estoniyi v lipni 1940 roku obrana deputatom do Derzhavnoyi Dumi 2 go sklikannya za spiskom viborchogo bloku Soyuz trudovogo narodu Estoniyi pracyuvala sekretarem parlamentu U chervni 1940 roku priznachena zastupnikom golovnogo redaktora gazeti Rahva Hyayal Golos narodu Z veresnya po listopad 1940 roku instruktor CK KP b Estoniyi po roboti sered zhinok Z listopada 1940 po serpen 1941 roku nachalnik Golovnogo upravlinnya u spravah vidavnictv i literaturi Estonskoyi RSR Na pochatku nimecko radyanskoyi vijni razom iz dochkoyu evakuyuvalasya v misto Buzuluk RRFSR U veresni 1941 roku pereyihala do Moskvi de pracyuvala vidpovidalnim redaktorom radioperedach estonskoyu movoyu Vsesoyuznogo radiokomitetu Z kvitnya 1942 roku organizator i vidpovidalnij redaktor iz vidannya literaturi estonskoyu movoyu pri Vidavnictvi inozemnoyi literaturi v Moskvi a z travnya do zhovtnya 1944 roku v Leningradi U zhovtni 1944 1947 roku narodnij komisar z 1946 roku ministr socialnogo zabezpechennya Estonskoyi RSR U berezni 1945 roku bula odniyeyu iz organizatorok pershogo z yizdu zhinok Estonskoyi RSR Takozh priznachalasya upovnovazhenim CK KP b Estoniyi u Valgamaskomu poviti U 1947 sichni 1951 roku ministr kinematografiyi Estonskoyi RSR U serpni 1950 roku Olga Lauristin bula zvinuvachena v tomu sho keruye ministerstvom kancelyarsko byurokratichno U sichni 1951 roku yiyi znyali z posadi ministra a v 1952 roci viklyuchili z VKP b U veresni 1953 roku bula vidnovlena u chlenah partiyi Potim pracyuvala golovoyu Prezidiyi Estonskogo tovaristva druzhbi ta kulturnih zv yazkiv iz zarubizhnimi krayinami Z 1961 po 1989 ocholyuvala Estonske viddilennya Radyanskogo Fondu Miru Pomerla 25 chervnya 2005 roku v misti Tartu RodinaU 1939 roci vijshla zamizh za Jogannesa Lauristina uchasnika robitnichogo ruhu yakij piznishe stav golovoyu Radi narodnih komisariv Estonskoyi RSR ta zaginuv 28 serpnya 1941 roku U chervni 1945 roku vijshla zamizh za Gendrika Allika yakij pracyuvav zastupnikom golovi Radi ministriv Estonskoyi RSR ta buv represovanij u grudni 1950 roku Mala dochku Mar yu Lauristin ta sina Yaaka Allika Nagorodi ta vidznakiorden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1978 orden Vitchiznyanoyi vijni II st orden Trudovogo Chervonogo Prapora 6 03 1950 orden Druzhbi narodiv 1983 medaliPrimitkiDzherelaLauristin Olga Antonovna ros