Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арнольд Тинувич Веймер (ест. Arnold Veimer; нар. 20 червня 1903, Виймсі Іруської волості Хар'юського повіту — пом. 3 березня 1977, Таллінн) — естонський радянський економіст і державний діяч; доктор економічних наук з 1963 року, академік Академії наук Естонської РСР з 1967 року та її президент у 1968—1973 роках; голова Ради народних комісарів/Ради міністрів Естонської РСР у 1944—1951 роках. Обирався депутатом Верховної ради СРСР 1—3-го (1941—1954) та 5—6-го скликань (1958—1966) та Верховної Ради Естонської РСР 1—3-го (1940—1954) та 8-го скликань (1971—1975). Заслужений діяч науки Естонської РСР з 1973 року, Герой Соціалістичної Праці (19.06.1973).
| Арнольд Веймер ест. Arnold Veimer | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 26 вересня 1944 — 1946 | |||
| Попередник: | Оскар Сепре | ||
| Наступник: | Посаду скасовано | ||
| |||
| 1946 — 29 березня 1951 року | |||
| Попередник: | Посаду започатковано | ||
| Наступник: | Олексій Мюрісепп | ||
| Народження: | 7 (20) червня 1903[1] Ревель, Російська імперія | ||
| Смерть: | 3 березня 1977[2][1] (73 роки) Таллінн, Естонська РСР, СРСР | ||
| Поховання: | Метсакальмісту | ||
| Країна: | Російська імперія, Естонія і СРСР | ||
| Освіта: | Тартуський університет | ||
| Партія: | РКП(б) | ||
| Нагороди: |      | ||
| | |||
Життєпис
Народився 7 [20] червня 1903 року в маєтку Виймсі (нині у межах Таллінна, Естонія) в родині селянина-мірошника. Естонець. Здобув початкову освіту у волосній школі села Лагеді, потім навчався в міській гімназії Таллінна. З 1919 року брав участь в робітничому русі, належав до Комуністичної спілки молоді Естонії, працював експедитором редакцій робітничих газет.
У 1922 році закінчив Талліннську чоловічу гімназію і поступив на історичний факультет Тартуського університету.
З осені 1922 року — член нелегальної Комуністичної партії Естонії. Працював у «Єдиному фронті трудящих», був організатором Партії трудящих Естонії в місті Тарту. Працював в профспілці сільськогосподарських робітників організатором у повітах Валга, Виру і Петсері.
24 листопада 1923 року заарештований естонською поліцією в Тарту і засуджений на 6 місяців за комуністичну діяльність, а потім на в листопаді 1924 року засуджений на довічну каторгу. Замість каторги відбував ув'язнення у різних в'язницях Естонії. Амністований у травні 1938 року.
Після звільнення відразу ж був призваний на армійську службу в 7-й полк естонської армії. З липня 1938 року служив у робітничій роті в містах Виру і Тарту. У період служби зумів відновитись на заочному навчанні на економічному факультеті Тартуського університету. У січні 1940 року звільнений у запас, був членом підпільного Тартуського комітету КП Естонії. У червні 1940 року переїхав до міста Таллінна.
Після радянської окупації Естонії у 1940 році активно включився в роботу партійних і державних органів. 19—21 червня 1940 року був активним учасником «червневого перевороту», одразу після якого став головним редактором прорадянської газети , депутатом і головою (липень—серпень 1940 року) Державної Думи Естонії (перетвореної на Верховну Раду Естонської РСР). З липня 1940 року також працював помічником голови Головного комітету із націоналізації банків і великих підприємств у Естонській РСР.
У серпні 1940—1942 роках — народний комісар легкої промисловості Естонської РСР. З 1941 року — член ЦК КП(б) Естонії. 12 січня 1941 року також обраний депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання. У 1941 році закінчив заочно економічний факультет Тартуського університету.
Після початку німецько-радянської війни, перед вступом німецьких військ до Естонії, керував евакуацією Таллінна. Покинув місто на кораблях Балтійського флоту в останній день оборони Таллінна 28 серпня 1941 року, учасник Таллінського переходу Фінською затокою в Кронштадт. Потім, разом з урядом Естонської РСР, евакуйований до Челябінська, де працював позаштатним лектором ЦК КП(б) Естонії та уповноваженим ЦК КП(б) Естонії та РНК Естонської РСР. Учасник створення 8-го Естонського стрілецького корпусу. У липні 1942 року призначений заступником голови Ради народних комісарів Естонської РСР.
У серпні 1944 року разом із Радою народних комісарів Естонської РСР повернувся до Естонії. З 26 вересня 1944 року — голова Ради народних комісарів (з 1946 року — Ради міністрів) Естонської РСР. Виконав великий обсяг роботи з відновлення зруйнованої війною економіки республіки, а потім створення в ній сучасної промисловості замість переважаючого дрібнофабричного та кустарного виробництва довоєнного періоду. 29 березня 1951 року знятий з посади у ході компанії боротьби з «проявами місцевого націоналізму». Призначений директором Інституту економіки та права Академії наук Естонської РСР. З листопада 1952 року по березень 1954 року — директор Талліннського ремонтного заводу Міністерства сільськогосподарського машинобудування Естонської РСР.
Після смерті Йосипа Сталіна повернувся на роботу в органи державної влади. З березня 1954 року по червень 1957 року обіймав посаду заступника міністра сільського господарства Естонської РСР.
З 7 червня 1957 року по 20 жовтня 1965 року — голова Ради народного господарства Естонської РСР. Одночасно, з 7 червня 1957 по 23 серпня 1958 року — заступник голови Ради міністрів Естонської РСР.
З жовтня 1965 року по 22 квітня 1968 року — заступник голови Ради міністрів Естонської РСР.
У квітні 1968 — 3 березня 1977 року — президент Академії наук Естонської РСР.
Помер у Таллінні 3 березня 1977 року. Похований у Таллінні на Лісовому кладовищі.
Твори
Автор праць з економіки Естонської РСР:
- «Проблеми народного господарства Естонської РСР» (1947);
- «Комплексний розвиток та спеціалізація промисловості Естонського економічного адміністративного району» (1961);
- «Розвиток промисловості Естонської РСР за семиріччя (1959—1965 роки)» (1967);
- «Соціалістична індустріалізація Естонської РСР» (1958).
Залишив мемуари «Мрії і звершення» (1974).
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 червня 1973 року за видатні заслуги в розвитку наукових сил республіки і у зв'язку з сімдесятиріччям з дня народження Арнольду Веймеру присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна (№ 421 518) і медалі «Серп і Молот» (№ 15 295).
Нагороджений ще трьома орденами Леніна (18 червня 1946; 20 липня 1950; 1 жовтня 1965), двома орденами Трудового Червоного Прапора (1 березня 1958; 19 червня 1963), орденом Жовтневої Революції (20 липня 1971), орденом Вітчизняної війни I ступеня (1 лютого 1945).
Примітки
- Eesti biograafiline andmebaas ISIK
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1041812388 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література
- Р. Г. Маяк. Веймер Арнольд Тынувич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arnold Tinuvich Vejmer est Arnold Veimer nar 20 chervnya 1903 Vijmsi Iruskoyi volosti Har yuskogo povitu pom 3 bereznya 1977 Tallinn estonskij radyanskij ekonomist i derzhavnij diyach doktor ekonomichnih nauk z 1963 roku akademik Akademiyi nauk Estonskoyi RSR z 1967 roku ta yiyi prezident u 1968 1973 rokah golova Radi narodnih komisariv Radi ministriv Estonskoyi RSR u 1944 1951 rokah Obiravsya deputatom Verhovnoyi radi SRSR 1 3 go 1941 1954 ta 5 6 go sklikan 1958 1966 ta Verhovnoyi Radi Estonskoyi RSR 1 3 go 1940 1954 ta 8 go sklikan 1971 1975 Zasluzhenij diyach nauki Estonskoyi RSR z 1973 roku Geroj Socialistichnoyi Praci 19 06 1973 Arnold Vejmer est Arnold Veimer Prapor 3 j Golova Radi narodnih komisariv Estonskoyi RSR 26 veresnya 1944 1946 Poperednik Oskar Sepre Nastupnik Posadu skasovano Prapor 1 j Golova Radi ministriv Estonskoyi RSR 1946 29 bereznya 1951 roku Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Oleksij Myurisepp Narodzhennya 7 20 chervnya 1903 1 Revel Rosijska imperiyaSmert 3 bereznya 1977 1977 03 03 2 1 73 roki Tallinn Estonska RSR SRSRPohovannya MetsakalmistuKrayina Rosijska imperiya Estoniya i SRSROsvita Tartuskij universitetPartiya RKP b Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 7 20 chervnya 1903 19030620 roku v mayetku Vijmsi nini u mezhah Tallinna Estoniya v rodini selyanina miroshnika Estonec Zdobuv pochatkovu osvitu u volosnij shkoli sela Lagedi potim navchavsya v miskij gimnaziyi Tallinna Z 1919 roku brav uchast v robitnichomu rusi nalezhav do Komunistichnoyi spilki molodi Estoniyi pracyuvav ekspeditorom redakcij robitnichih gazet U 1922 roci zakinchiv Tallinnsku cholovichu gimnaziyu i postupiv na istorichnij fakultet Tartuskogo universitetu Z oseni 1922 roku chlen nelegalnoyi Komunistichnoyi partiyi Estoniyi Pracyuvav u Yedinomu fronti trudyashih buv organizatorom Partiyi trudyashih Estoniyi v misti Tartu Pracyuvav v profspilci silskogospodarskih robitnikiv organizatorom u povitah Valga Viru i Petseri 24 listopada 1923 roku zaareshtovanij estonskoyu policiyeyu v Tartu i zasudzhenij na 6 misyaciv za komunistichnu diyalnist a potim na v listopadi 1924 roku zasudzhenij na dovichnu katorgu Zamist katorgi vidbuvav uv yaznennya u riznih v yaznicyah Estoniyi Amnistovanij u travni 1938 roku Pislya zvilnennya vidrazu zh buv prizvanij na armijsku sluzhbu v 7 j polk estonskoyi armiyi Z lipnya 1938 roku sluzhiv u robitnichij roti v mistah Viru i Tartu U period sluzhbi zumiv vidnovitis na zaochnomu navchanni na ekonomichnomu fakulteti Tartuskogo universitetu U sichni 1940 roku zvilnenij u zapas buv chlenom pidpilnogo Tartuskogo komitetu KP Estoniyi U chervni 1940 roku pereyihav do mista Tallinna Pislya radyanskoyi okupaciyi Estoniyi u 1940 roci aktivno vklyuchivsya v robotu partijnih i derzhavnih organiv 19 21 chervnya 1940 roku buv aktivnim uchasnikom chervnevogo perevorotu odrazu pislya yakogo stav golovnim redaktorom proradyanskoyi gazeti deputatom i golovoyu lipen serpen 1940 roku Derzhavnoyi Dumi Estoniyi peretvorenoyi na Verhovnu Radu Estonskoyi RSR Z lipnya 1940 roku takozh pracyuvav pomichnikom golovi Golovnogo komitetu iz nacionalizaciyi bankiv i velikih pidpriyemstv u Estonskij RSR U serpni 1940 1942 rokah narodnij komisar legkoyi promislovosti Estonskoyi RSR Z 1941 roku chlen CK KP b Estoniyi 12 sichnya 1941 roku takozh obranij deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya U 1941 roci zakinchiv zaochno ekonomichnij fakultet Tartuskogo universitetu Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni pered vstupom nimeckih vijsk do Estoniyi keruvav evakuaciyeyu Tallinna Pokinuv misto na korablyah Baltijskogo flotu v ostannij den oboroni Tallinna 28 serpnya 1941 roku uchasnik Tallinskogo perehodu Finskoyu zatokoyu v Kronshtadt Potim razom z uryadom Estonskoyi RSR evakujovanij do Chelyabinska de pracyuvav pozashtatnim lektorom CK KP b Estoniyi ta upovnovazhenim CK KP b Estoniyi ta RNK Estonskoyi RSR Uchasnik stvorennya 8 go Estonskogo strileckogo korpusu U lipni 1942 roku priznachenij zastupnikom golovi Radi narodnih komisariv Estonskoyi RSR U serpni 1944 roku razom iz Radoyu narodnih komisariv Estonskoyi RSR povernuvsya do Estoniyi Z 26 veresnya 1944 roku golova Radi narodnih komisariv z 1946 roku Radi ministriv Estonskoyi RSR Vikonav velikij obsyag roboti z vidnovlennya zrujnovanoyi vijnoyu ekonomiki respubliki a potim stvorennya v nij suchasnoyi promislovosti zamist perevazhayuchogo dribnofabrichnogo ta kustarnogo virobnictva dovoyennogo periodu 29 bereznya 1951 roku znyatij z posadi u hodi kompaniyi borotbi z proyavami miscevogo nacionalizmu Priznachenij direktorom Institutu ekonomiki ta prava Akademiyi nauk Estonskoyi RSR Z listopada 1952 roku po berezen 1954 roku direktor Tallinnskogo remontnogo zavodu Ministerstva silskogospodarskogo mashinobuduvannya Estonskoyi RSR Pislya smerti Josipa Stalina povernuvsya na robotu v organi derzhavnoyi vladi Z bereznya 1954 roku po cherven 1957 roku obijmav posadu zastupnika ministra silskogo gospodarstva Estonskoyi RSR Z 7 chervnya 1957 roku po 20 zhovtnya 1965 roku golova Radi narodnogo gospodarstva Estonskoyi RSR Odnochasno z 7 chervnya 1957 po 23 serpnya 1958 roku zastupnik golovi Radi ministriv Estonskoyi RSR Z zhovtnya 1965 roku po 22 kvitnya 1968 roku zastupnik golovi Radi ministriv Estonskoyi RSR U kvitni 1968 3 bereznya 1977 roku prezident Akademiyi nauk Estonskoyi RSR Pomer u Tallinni 3 bereznya 1977 roku Pohovanij u Tallinni na Lisovomu kladovishi TvoriAvtor prac z ekonomiki Estonskoyi RSR Problemi narodnogo gospodarstva Estonskoyi RSR 1947 Kompleksnij rozvitok ta specializaciya promislovosti Estonskogo ekonomichnogo administrativnogo rajonu 1961 Rozvitok promislovosti Estonskoyi RSR za semirichchya 1959 1965 roki 1967 Socialistichna industrializaciya Estonskoyi RSR 1958 Zalishiv memuari Mriyi i zvershennya 1974 NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 chervnya 1973 roku za vidatni zaslugi v rozvitku naukovih sil respubliki i u zv yazku z simdesyatirichchyam z dnya narodzhennya Arnoldu Vejmeru prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina 421 518 i medali Serp i Molot 15 295 Nagorodzhenij she troma ordenami Lenina 18 chervnya 1946 20 lipnya 1950 1 zhovtnya 1965 dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1 bereznya 1958 19 chervnya 1963 ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi 20 lipnya 1971 ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 1 lyutogo 1945 PrimitkiEesti biograafiline andmebaas ISIK d Track Q25504413 Deutsche Nationalbibliothek Record 1041812388 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578LiteraturaR G Mayak Vejmer Arnold Tynuvich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros