Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франьо Ференц Ханаман хорв Franjo Hanaman угор Hanaman Ferenc 30 червня 1878 Дреновці Королівство Хорватія і Славонія Ав

Франьо Ханаман

Франьо Ханаман

Франьо (Ференц) Ханаман (хорв. Franjo Hanaman, угор. Hanaman Ferenc; 30 червня 1878, Дреновці, Королівство Хорватія і Славонія, Австро-Угорщина — 23 січня 1941, Загреб, Королівство Югославія) — хорватський хімік і металург, відомий своєю спільною роботою з угорським хіміком Шандором Юстом над створенням лампи розжарювання з вольфрамовою ниткою.

Франьо Ханаман
image
Народився20 червня 1878(1878-06-20)
Дреновці, Вуковарсько-Сремська жупанія, Хорватія
Помер23 січня 1941(1941-01-23)[1][2][3] (62 роки)
Загреб, Бановина Хорватія, Королівство Югославія
ПохованняМирогойське кладовище
Країнаimage Королівство Югославія
image Угорщина
Діяльністьхімік, інженер, викладач університету, винахідник
Alma materВіденський університет
Галузьхімія
ЗакладВіденський технічний університет
Науковий ступіньдоктор технічних наук
image Франьо Ханаман у Вікісховищі

Біографія

Франьо Ханаман народився в невеликому хорватському місті Дреновці в Королівстві Хорватія і Славонія, що була на той момент частиною Австро-Угорщини. Батьки: угорець Дбюр Ханаман і хорватка Емілія Мандушич.

Початкову школу закінчив у м. Брчко в 1887 році, а середню — в Земуні в 1895 році, закінчивши там Реальну Гімназію. У 1899 році закінчив Віденський технічний університет, де вивчав хімію. В наступному році став асистентом доктора Георга Фортманна на кафедрі аналітичної хімії, де познайомився з доктором Шандором Юстом. Плодом їхньої спільної роботи стало отримання в 1904 році патенту на лампи розжарювання з вольфрамовою ниткою. Використання вольфраму дозволило збільшити довговічність ламп, однак їх головним недоліком була крихкість, обумовлена низькими показниками ковкості вольфраму.

З 1904 по 1911 роки працював на цементній фабриці в місті Ледеч. З 1911 по 1915 рр. працював у Берлінському технічному університеті, де в 1913 році захистив докторську дисертацію на тему «Випробування азотованого заліза на корозійну стійкість» (нім. Über Rostversuche mit nitriertem Eisen). З 1919 по 1922 р. очолював Югославський моторний завод в м. Загреб. На технічному факультеті Загребського університету в 1920 році працював в якості викладача, а вже з 1922 року — в якості професора. З 1924 по 1925 р. займав місце ректора. У період з 1934 по 1939 р. був головним редактором газети Хіміко-фармацевтичний архів (хорв. Archiva za hemiju i farmaciju)

Помер у Загребі в 1941 році.

Примітки

  1. Hrvatski biografski leksikon — 1983.
    d:Track:Q1563573
  2. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619

Посилання

  • Sitkei Gyula: A magyar elektrotechnika nagy alakjai. (Energetikai Kiadó Kht. 2005)
  • http://mek.oszk.hu/02100/02185/html/727.html
  • Babay-Bognár Krisztina. (PDF). Budapest: ELTE. Архів оригіналу (pdf) за 11 листопада 2013. Процитовано 22 жовтня 2012.
  • A 34541 számú szabadalmi leírás 1904-ből (pdf). Процитовано 22 жовтня 2012.
image Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Frano Ferenc Hanaman horv Franjo Hanaman ugor Hanaman Ferenc 30 chervnya 1878 Drenovci Korolivstvo Horvatiya i Slavoniya Avstro Ugorshina 23 sichnya 1941 Zagreb Korolivstvo Yugoslaviya horvatskij himik i metalurg vidomij svoyeyu spilnoyu robotoyu z ugorskim himikom Shandorom Yustom nad stvorennyam lampi rozzharyuvannya z volframovoyu nitkoyu Frano HanamanNarodivsya20 chervnya 1878 1878 06 20 Drenovci Vukovarsko Sremska zhupaniya HorvatiyaPomer23 sichnya 1941 1941 01 23 1 2 3 62 roki Zagreb Banovina Horvatiya Korolivstvo YugoslaviyaPohovannyaMirogojske kladovisheKrayina Korolivstvo Yugoslaviya UgorshinaDiyalnisthimik inzhener vikladach universitetu vinahidnikAlma materVidenskij universitetGaluzhimiyaZakladVidenskij tehnichnij universitetNaukovij stupindoktor tehnichnih nauk Frano Hanaman u VikishovishiBiografiyaFrano Hanaman narodivsya v nevelikomu horvatskomu misti Drenovci v Korolivstvi Horvatiya i Slavoniya sho bula na toj moment chastinoyu Avstro Ugorshini Batki ugorec Dbyur Hanaman i horvatka Emiliya Mandushich Pochatkovu shkolu zakinchiv u m Brchko v 1887 roci a serednyu v Zemuni v 1895 roci zakinchivshi tam Realnu Gimnaziyu U 1899 roci zakinchiv Videnskij tehnichnij universitet de vivchav himiyu V nastupnomu roci stav asistentom doktora Georga Fortmanna na kafedri analitichnoyi himiyi de poznajomivsya z doktorom Shandorom Yustom Plodom yihnoyi spilnoyi roboti stalo otrimannya v 1904 roci patentu na lampi rozzharyuvannya z volframovoyu nitkoyu Vikoristannya volframu dozvolilo zbilshiti dovgovichnist lamp odnak yih golovnim nedolikom bula krihkist obumovlena nizkimi pokaznikami kovkosti volframu Z 1904 po 1911 roki pracyuvav na cementnij fabrici v misti Ledech Z 1911 po 1915 rr pracyuvav u Berlinskomu tehnichnomu universiteti de v 1913 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Viprobuvannya azotovanogo zaliza na korozijnu stijkist nim Uber Rostversuche mit nitriertem Eisen Z 1919 po 1922 r ocholyuvav Yugoslavskij motornij zavod v m Zagreb Na tehnichnomu fakulteti Zagrebskogo universitetu v 1920 roci pracyuvav v yakosti vikladacha a vzhe z 1922 roku v yakosti profesora Z 1924 po 1925 r zajmav misce rektora U period z 1934 po 1939 r buv golovnim redaktorom gazeti Himiko farmacevtichnij arhiv horv Archiva za hemiju i farmaciju Pomer u Zagrebi v 1941 roci PrimitkiHrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619PosilannyaSitkei Gyula A magyar elektrotechnika nagy alakjai Energetikai Kiado Kht 2005 http mek oszk hu 02100 02185 html 727 html Babay Bognar Krisztina PDF Budapest ELTE Arhiv originalu pdf za 11 listopada 2013 Procitovano 22 zhovtnya 2012 A 34541 szamu szabadalmi leiras 1904 bol pdf Procitovano 22 zhovtnya 2012 Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ