Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шандор Юст 12 квітня 1874 Бремен Німецька Імперія 30 травня 1937 Будапешт Королівство Угорщина угорський хімік німецьког

Шандор Юст

Шандор Юст

Шандор Юст (12 квітня 1874, Бремен, Німецька Імперія — 30 травня 1937, Будапешт, Королівство Угорщина) — угорський хімік німецького походження. Справжнє ім'я — Олександр Фрідріх Юст. Поселившись в Угорщині, став називати себе Юст Шандор Фрідеш.

Шандор Юст
угор. Just Sándor Frigyes
image
Ім'я при народженнінім. Alexander Friedrich Just
Народився12 квітня 1874(1874-04-12)
Бремен, Німецька імперія
Помер30 травня 1937(1937-05-30) (63 роки)
Будапешт, Угорське королівство
·злоякісна пухлина
ПохованняФаркашреті[1][2]
Країнаimage Угорщина
image Німецький Райх
Діяльністьхімік, винахідник
Alma materВіденський університет (1896)
image Шандор Юст у Вікісховищі

Біографія

Шандор Юст народився у Бремені в 1874 році в родині Максиміліана Олександра Юста і Елізабет Доротеї Софії Хойєрман. У 1882 році разом із сім'єю переїхав до Відня, де закінчив гімназію Маріагільф. У 1892 році вступив до Віденського Університету, де вивчав хімію, фізику, філософію, мінералогію і математику. В 1894 році за порадою дядька Едуарда Юста розпочав роботу над докторською дисертацією, яку захистив через два роки, отримавши докторський ступінь. Працював асистентом у Віденському технічному університеті в галузі аналітичної хімії.

У 1900 році у Відні одружився з Анною Марією Елізабет Ножичке, яка народила йому чотирьох синів і одну доньку.

У 1904 році спільно з хорватським хіміком Франьо Ханаманом вперше розробив і запатентував лампу розжарювання з вольфрамовою ниткою. Нова технологія, запропонована Ханаманом і Юстом, передбачала осадження вольфраму з пари гексахлориду вольфраму на вугільну нитку, після чого нитка спалювалась у водневій атмосфері. Дана технологія була запатентована в Угорщині в 1904 році. Нові лампи вийшли більш довговічними і ефективними, оскільки вольфрам мав вищу температуру плавлення. Однак вольфрам мав вельми обмежене застосування через те, що був нековким і тому досить крихким, тому після того, як американський фізик Вільям Кулідж запропонував більш досконалу технологію виробництва ниток з ковкого вольфраму, розробка Юста і Ханамана втратила цінність.

Посилання

  • NY-Times 16 April 1916 Just about [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (pdf)
  • (PDF) (Hungarian) . December 13 1904. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 23 жовтня 2012.
image Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
  1. https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/adattar.html
  2. https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/nevmutato.html

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shandor Yust 12 kvitnya 1874 Bremen Nimecka Imperiya 30 travnya 1937 Budapesht Korolivstvo Ugorshina ugorskij himik nimeckogo pohodzhennya Spravzhnye im ya Oleksandr Fridrih Yust Poselivshis v Ugorshini stav nazivati sebe Yust Shandor Fridesh Shandor Yustugor Just Sandor FrigyesIm ya pri narodzhenninim Alexander Friedrich JustNarodivsya12 kvitnya 1874 1874 04 12 Bremen Nimecka imperiyaPomer30 travnya 1937 1937 05 30 63 roki Budapesht Ugorske korolivstvo zloyakisna puhlinaPohovannyaFarkashreti 1 2 Krayina Ugorshina Nimeckij RajhDiyalnisthimik vinahidnikAlma materVidenskij universitet 1896 Shandor Yust u VikishovishiBiografiyaShandor Yust narodivsya u Bremeni v 1874 roci v rodini Maksimiliana Oleksandra Yusta i Elizabet Doroteyi Sofiyi Hojyerman U 1882 roci razom iz sim yeyu pereyihav do Vidnya de zakinchiv gimnaziyu Mariagilf U 1892 roci vstupiv do Videnskogo Universitetu de vivchav himiyu fiziku filosofiyu mineralogiyu i matematiku V 1894 roci za poradoyu dyadka Eduarda Yusta rozpochav robotu nad doktorskoyu disertaciyeyu yaku zahistiv cherez dva roki otrimavshi doktorskij stupin Pracyuvav asistentom u Videnskomu tehnichnomu universiteti v galuzi analitichnoyi himiyi U 1900 roci u Vidni odruzhivsya z Annoyu Mariyeyu Elizabet Nozhichke yaka narodila jomu chotiroh siniv i odnu donku U 1904 roci spilno z horvatskim himikom Frano Hanamanom vpershe rozrobiv i zapatentuvav lampu rozzharyuvannya z volframovoyu nitkoyu Nova tehnologiya zaproponovana Hanamanom i Yustom peredbachala osadzhennya volframu z pari geksahloridu volframu na vugilnu nitku pislya chogo nitka spalyuvalas u vodnevij atmosferi Dana tehnologiya bula zapatentovana v Ugorshini v 1904 roci Novi lampi vijshli bilsh dovgovichnimi i efektivnimi oskilki volfram mav vishu temperaturu plavlennya Odnak volfram mav velmi obmezhene zastosuvannya cherez te sho buv nekovkim i tomu dosit krihkim tomu pislya togo yak amerikanskij fizik Vilyam Kulidzh zaproponuvav bilsh doskonalu tehnologiyu virobnictva nitok z kovkogo volframu rozrobka Yusta i Hanamana vtratila cinnist PosilannyaNY Times 16 April 1916 Just about 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pdf PDF Hungarian December 13 1904 Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2022 Procitovano 23 zhovtnya 2012 Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https epa oszk hu 00000 00003 00030 adattar html https epa oszk hu 00000 00003 00030 nevmutato html

Дата публікації:
Топ