Музей історії Бурятії імені М. М. Хангалова (бур.М. Н. Хангаловай нэрэмжэтэ Тγγхын музей) — історичний музей в місті Улан-Уде, Республіка Бурятія.
Музей історії Бурятії імені М. М. Хангалова
51°49′54″ пн. ш.107°35′17″ сх. д. / 51.83194444002777601° пн. ш. 107.58805560002778634° сх. д. / 51.83194444002777601; 107.58805560002778634Координати: 51°49′54″ пн. ш.107°35′17″ сх. д. / 51.83194444002777601° пн. ш. 107.58805560002778634° сх. д. / 51.83194444002777601; 107.58805560002778634
9 травня 1919 року відбулося перше засідання «Товариства вивчення Прибайкалля», при якому був створений музей. Одним із перших експонатів музею був настінний годинник декабриста М. О. Бестужева, якbq він зібрав під час каторги в Петровському заводі.
У 1921 році в будівлі колишнього Реального училища (вул. Леніна, 11) відкрився Прибайкальський обласний музей. У 1923 році Постановою Бурятського революційного комітету під керівництвом музей був реорганізований в Бурят-Монгольський національний музей (Верхньоудинський краєзнавчий музей).
Музей розпочав роботу на початку квітня 1924 року. Експозиція займала три кімнати. У музей були передані експонати Бурвисткома, а також експонати Бурят-Монгольської АРСР на . Колекція музею була поділена на три розділи: культурно-історичний, природно-історичний та суспільно-економічний. З 18 травня по 15 вересня 1924 р. музейні фонди поповнилися 1199 предметами. Восени 1924 року музей розпочав переїзд в будівлю колишнього торгового пасажу купця Второва (, м. Улан-Уде).
З 18 по 23 травня 1930 року в музеї пройшла перша в Бурятії виставка предметів боністики і поштових марок. Всього було виставлено до 1 000 бон і 400 марок.
12 липня 1983 року в Улан-Уде почав працювати , створений на базі відділу природи Верхньоудинського краєзнавчого музею.
З 2011 року Музей історії Бурятії включений до складу Державної автономної установи культури РБ «Національний музей Республіки Бурятія».
Тематичні блоки експозиції музею
Етногенез бурятської народності. Археологічні, лінгвістичні, етнографічні та інші джерела.
Етнографія корінних етносів: бурятів та евенків.
Російське населення Бурятії: склад населення, господарська діяльність, міста.
Адміністративна система управління в Сибіру.
Просвітництво і культура Бурятії в XVIII—XIX століттях.
Діячі освіти і науки.
Революції 1905 і 1917 років, громадянська війна, персоналії, національні рухи.
Освіта Бурят-Монгольської АРСР.
Радянський період.
Колекції музею
Фрагмент експозиції музею
Площа приміщень для фондового зберігання — 462 кв.м. Загальна площа музею для зберігання і показу колекцій — 1600 кв. м.
У колекціях музею зберігається понад 100 тисяч одиниць зберігання. Групи колекцій:
Археологічна (почала формуватися до створення музею).
Нумізматична. Понад 2000 предметів в колекції медалей.
Рідкісних книг (почала формуватися в 1930-ті роки). У 1979 році фонд рідкісних книг було виділено з бібліотеки музею.
Документальна. 7562 одиниць зберігання документів з середини XIX століття по 1999 рік.
Фотодокументальна. 7875 одиниць зберігання фотодокументів з 1870 року по 1988 рік.
Фонодокументальна. Грамплатівки із записами російських народних пісень, романсів, вальсів, арій з опер у виконанні І. С. Козловського, С. Я. Лемешева, Ф. І. Шаляпіна та ін.
Кінодокументальна. 714 одиниць зберігання кінодокументів з 1930 року по 1989 рік. Документальні фільми про побут, життя бурятів та евенків.
Живопис, графіка, предмети сучасності.
У 1992 році, після виходу Постанови Ради Міністрів СРСР від 29 грудня 1990 року, православним храмам були передані 490 культових предмети.
До 1995 року колекції музею зберігалися в будівлі . У 1995 році вийшла постанова Уряду Республіки Бурятія щодо поступової передачі будівлі собору Російській православній церкві. Переїзд музею в сучасну будівлю тривав до 1999 року.
Фонди особистого походження
Фонд : Листи і фотографії, в тому числі японських майстрів.
Архів : Рукописи, статті, газетні вирізки, тексти виступів на конференціях, листи, фотографії та ін..
Фонд М. М. Хангалова: щоденники із записами про експедиції за 1911—1917 роки, фотографії, посвідчення, список друкованих праць, квитанції, альбом з малюнками його дочки Софії та ін..
Фонд першого бурятського вченого, професора, історика, сходознавця Доржи Банзарова.
Окремі експонати
У музеї зберігається примірник , привезений емчі-ламою Ш. Сунуєвим наприкінці XIX століття з тибетського монастиря Сертог-мемба. Атлас являє собою комплект з 76 ілюстрацій (наочних посібників, виконаних у традиційній тибетській техніці станкового живопису на полотні фарбами) до медичного трактату «Вайдур'я-онбо» («Блакитний Берил»), який, в свою чергу, був написаний як коментар до ще більш давнього медичного трактату «Чжуд-Ши» («Чотири Тантри» або «Чотирикнижжя»). Ілюстрації були створені в 1686—1689 рр. в Тибеті, за часів правління Його Святості Далай Лами V, під керівництвом автора трактату «Блакитний Берил» Десріда Санджея Г'ятсо. Даний комплект Атласу як точна копія ілюстрацій 17 ст. був виконаний в кінці 19 століття з ініціативи та під керівництвом відомого бурятського громадського, релігійного діяча, дипломата і просвітителя Агвана Доржієва (1853—1938), який займав високу посаду у Тибетській теократичній державі (за часів правління Його Святості Далай Лами XIII був міністром фінансів). З кінця 19 ст. по 1926 рік Атлас зберігався і використовувався в навчальному процесі ченцями, щоб краще осягати «Мистецтво лікування» при Цугольському дацані Бурятії (в 1896 році в даному монастирі була відкрита перша медична школа або факультет — Мамба-дацан). З 1926 по 1936—1937 роки комплект знаходився в Ацагатському дацані, де в 1911 р. Чойнзоном Іролтуєвим (1853—1918), видатним релігійним і громадським діячем, 11 Пандідо Хамбо ламою Забайкалля, другом і соратником Агвана Доржієва, була відкрита друга в Бурятії школа Тибетської медицини. З 1937 року і до цього дня Атлас Тибетської медицини, унікальний пам'ятник культури, мистецтва, етнографії та медицини, знаходиться на зберіганні в Національному музеї Республіки Бурятія.
У музеї зібрана колекція костюмів і масок містерії Цам.
Рукопис епосу Гесер у викладі бурятського оповідача Папи Тушемілова.
Відомі співробітники
(1907—1981) — історик, співробітник і директор музею з 1936 по 1941 рік й після Великої Вітчизняної війни.
(1929—2015) — радянський і російський археолог, педагог, заслужений працівник культури Бурятської АРСР. Працювала в музеї на початку 1950-х.
Проекти музею
Юрта улігершина
Улігершин
Інтерактивне заняття проводиться у цій бурятської юрті (hееи гер). розповість дітям про культуру та традиції бурят, легенди, перекази та народні казки. У реалізації проекту вирішуються наступні завдання, актуальні на сьогодні: демонстрація і показ матеріальної та духовної культури, збереження бурятської мови і традиційної культури, залучення підростаючого покоління до історії, культури, фольклорної спадщини свого народу, демонстрація історико-культурної спадщини Бурятії в умовах розвитку туризму та туристичної галузі.
Жителям міста, республіки, особливо дітям, а також туристам і гостям Бурятії буде цікаво поговорити з улігершинами на будь-яку тему, наприклад, щодо родоводів, традиційної культури, фольклору та краєзнавства, пройти майстер-клас по грі на морінхурі і лімбі, дізнатися багато цікавого про бурятські головоломки, традиційну їжу бурятів і т. д.. Родзинкою проекту є виконання улігера «Гесер».
Muzej istoriyi Buryatiyi imeni M M Hangalova bur M N Hangalovaj neremzhete Tgghyn muzej istorichnij muzej v misti Ulan Ude Respublika Buryatiya Muzej istoriyi Buryatiyi imeni M M Hangalova51 49 54 pn sh 107 35 17 sh d 51 83194444002777601 pn sh 107 58805560002778634 sh d 51 83194444002777601 107 58805560002778634 Koordinati 51 49 54 pn sh 107 35 17 sh d 51 83194444002777601 pn sh 107 58805560002778634 sh d 51 83194444002777601 107 58805560002778634TipmuzejNazva na chestMatvij HangalovKrayina RosiyaZasnovanoDirektorBoronoyeva Tetyana AnatoliyivnaSajtmuzeyrb ru mhistory Muzej istoriyi Buryatiyi Rosiya Muzej istoriyi Buryatiyi u VikishovishiIstoriya9 travnya 1919 roku vidbulosya pershe zasidannya Tovaristva vivchennya Pribajkallya pri yakomu buv stvorenij muzej Odnim iz pershih eksponativ muzeyu buv nastinnij godinnik dekabrista M O Bestuzheva yakbq vin zibrav pid chas katorgi v Petrovskomu zavodi U 1921 roci v budivli kolishnogo Realnogo uchilisha vul Lenina 11 vidkrivsya Pribajkalskij oblasnij muzej U 1923 roci Postanovoyu Buryatskogo revolyucijnogo komitetu pid kerivnictvom muzej buv reorganizovanij v Buryat Mongolskij nacionalnij muzej Verhnoudinskij krayeznavchij muzej Muzej rozpochav robotu na pochatku kvitnya 1924 roku Ekspoziciya zajmala tri kimnati U muzej buli peredani eksponati Burvistkoma a takozh eksponati Buryat Mongolskoyi ARSR na Kolekciya muzeyu bula podilena na tri rozdili kulturno istorichnij prirodno istorichnij ta suspilno ekonomichnij Z 18 travnya po 15 veresnya 1924 r muzejni fondi popovnilisya 1199 predmetami Voseni 1924 roku muzej rozpochav pereyizd v budivlyu kolishnogo torgovogo pasazhu kupcya Vtorova m Ulan Ude Z 18 po 23 travnya 1930 roku v muzeyi projshla persha v Buryatiyi vistavka predmetiv bonistiki i poshtovih marok Vsogo bulo vistavleno do 1 000 bon i 400 marok 12 lipnya 1983 roku v Ulan Ude pochav pracyuvati stvorenij na bazi viddilu prirodi Verhnoudinskogo krayeznavchogo muzeyu Z 2011 roku Muzej istoriyi Buryatiyi vklyuchenij do skladu Derzhavnoyi avtonomnoyi ustanovi kulturi RB Nacionalnij muzej Respubliki Buryatiya Tematichni bloki ekspoziciyi muzeyuEtnogenez buryatskoyi narodnosti Arheologichni lingvistichni etnografichni ta inshi dzherela Etnografiya korinnih etnosiv buryativ ta evenkiv Rosijske naselennya Buryatiyi sklad naselennya gospodarska diyalnist mista Administrativna sistema upravlinnya v Sibiru Prosvitnictvo i kultura Buryatiyi v XVIII XIX stolittyah Diyachi osviti i nauki Revolyuciyi 1905 i 1917 rokiv gromadyanska vijna personaliyi nacionalni ruhi Osvita Buryat Mongolskoyi ARSR Radyanskij period Kolekciyi muzeyuFragment ekspoziciyi muzeyu Plosha primishen dlya fondovogo zberigannya 462 kv m Zagalna plosha muzeyu dlya zberigannya i pokazu kolekcij 1600 kv m U kolekciyah muzeyu zberigayetsya ponad 100 tisyach odinic zberigannya Grupi kolekcij Arheologichna pochala formuvatisya do stvorennya muzeyu Numizmatichna Ponad 2000 predmetiv v kolekciyi medalej Etnografichna Religijna shamanizm buddizm pravoslav ya pochala formuvatisya v 1930 ti roki Ridkisnih knig pochala formuvatisya v 1930 ti roki U 1979 roci fond ridkisnih knig bulo vidileno z biblioteki muzeyu Dokumentalna 7562 odinic zberigannya dokumentiv z seredini XIX stolittya po 1999 rik Fotodokumentalna 7875 odinic zberigannya fotodokumentiv z 1870 roku po 1988 rik Fonodokumentalna Gramplativki iz zapisami rosijskih narodnih pisen romansiv valsiv arij z oper u vikonanni I S Kozlovskogo S Ya Lemesheva F I Shalyapina ta in Kinodokumentalna 714 odinic zberigannya kinodokumentiv z 1930 roku po 1989 rik Dokumentalni filmi pro pobut zhittya buryativ ta evenkiv Zhivopis grafika predmeti suchasnosti U 1992 roci pislya vihodu Postanovi Radi Ministriv SRSR vid 29 grudnya 1990 roku pravoslavnim hramam buli peredani 490 kultovih predmeti Do 1995 roku kolekciyi muzeyu zberigalisya v budivli U 1995 roci vijshla postanova Uryadu Respubliki Buryatiya shodo postupovoyi peredachi budivli soboru Rosijskij pravoslavnij cerkvi Pereyizd muzeyu v suchasnu budivlyu trivav do 1999 roku Fondi osobistogo pohodzhennya Fond Listi i fotografiyi v tomu chisli yaponskih majstriv Arhiv Rukopisi statti gazetni virizki teksti vistupiv na konferenciyah listi fotografiyi ta in Fond M M Hangalova shodenniki iz zapisami pro ekspediciyi za 1911 1917 roki fotografiyi posvidchennya spisok drukovanih prac kvitanciyi albom z malyunkami jogo dochki Sofiyi ta in Fond pershogo buryatskogo vchenogo profesora istorika shodoznavcya Dorzhi Banzarova Okremi eksponatiU muzeyi zberigayetsya primirnik privezenij emchi lamoyu Sh Sunuyevim naprikinci XIX stolittya z tibetskogo monastirya Sertog memba Atlas yavlyaye soboyu komplekt z 76 ilyustracij naochnih posibnikiv vikonanih u tradicijnij tibetskij tehnici stankovogo zhivopisu na polotni farbami do medichnogo traktatu Vajdur ya onbo Blakitnij Beril yakij v svoyu chergu buv napisanij yak komentar do she bilsh davnogo medichnogo traktatu Chzhud Shi Chotiri Tantri abo Chotiriknizhzhya Ilyustraciyi buli stvoreni v 1686 1689 rr v Tibeti za chasiv pravlinnya Jogo Svyatosti Dalaj Lami V pid kerivnictvom avtora traktatu Blakitnij Beril Desrida Sandzheya G yatso Danij komplekt Atlasu yak tochna kopiya ilyustracij 17 st buv vikonanij v kinci 19 stolittya z iniciativi ta pid kerivnictvom vidomogo buryatskogo gromadskogo religijnogo diyacha diplomata i prosvititelya Agvana Dorzhiyeva 1853 1938 yakij zajmav visoku posadu u Tibetskij teokratichnij derzhavi za chasiv pravlinnya Jogo Svyatosti Dalaj Lami XIII buv ministrom finansiv Z kincya 19 st po 1926 rik Atlas zberigavsya i vikoristovuvavsya v navchalnomu procesi chencyami shob krashe osyagati Mistectvo likuvannya pri Cugolskomu dacani Buryatiyi v 1896 roci v danomu monastiri bula vidkrita persha medichna shkola abo fakultet Mamba dacan Z 1926 po 1936 1937 roki komplekt znahodivsya v Acagatskomu dacani de v 1911 r Chojnzonom Iroltuyevim 1853 1918 vidatnim religijnim i gromadskim diyachem 11 Pandido Hambo lamoyu Zabajkallya drugom i soratnikom Agvana Dorzhiyeva bula vidkrita druga v Buryatiyi shkola Tibetskoyi medicini Z 1937 roku i do cogo dnya Atlas Tibetskoyi medicini unikalnij pam yatnik kulturi mistectva etnografiyi ta medicini znahoditsya na zberiganni v Nacionalnomu muzeyi Respubliki Buryatiya U muzeyi zibrana kolekciya kostyumiv i masok misteriyi Cam Rukopis eposu Geser u vikladi buryatskogo opovidacha Papi Tushemilova Vidomi spivrobitniki 1907 1981 istorik spivrobitnik i direktor muzeyu z 1936 po 1941 rik j pislya Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1929 2015 radyanskij i rosijskij arheolog pedagog zasluzhenij pracivnik kulturi Buryatskoyi ARSR Pracyuvala v muzeyi na pochatku 1950 h Proekti muzeyuYurta uligershina Uligershin Interaktivne zanyattya provoditsya u cij buryatskoyi yurti heei ger rozpovist dityam pro kulturu ta tradiciyi buryat legendi perekazi ta narodni kazki U realizaciyi proektu virishuyutsya nastupni zavdannya aktualni na sogodni demonstraciya i pokaz materialnoyi ta duhovnoyi kulturi zberezhennya buryatskoyi movi i tradicijnoyi kulturi zaluchennya pidrostayuchogo pokolinnya do istoriyi kulturi folklornoyi spadshini svogo narodu demonstraciya istoriko kulturnoyi spadshini Buryatiyi v umovah rozvitku turizmu ta turistichnoyi galuzi Zhitelyam mista respubliki osoblivo dityam a takozh turistam i gostyam Buryatiyi bude cikavo pogovoriti z uligershinami na bud yaku temu napriklad shodo rodovodiv tradicijnoyi kulturi folkloru ta krayeznavstva projti majster klas po gri na morinhuri i limbi diznatisya bagato cikavogo pro buryatski golovolomki tradicijnu yizhu buryativ i t d Rodzinkoyu proektu ye vikonannya uligera Geser Div takozhHangalov Matvij MikolajovichPrimitkiO Obshestve izucheniya Pribajkalya Pribajkalskaya zhizn 11 noyabrya 1919 Bazhin Kraevoj muzej Burrespubliki Buryat Mongolskaya pravda 50 148 1 marta 1924 goda str 4 Kraevoj muzej Buryat Mongolskaya pravda 152 250 9 iyulya 1924 goda str 3 Zagolovok Ulan Ude Izd vo BNC SO RAN 2011 T 3 XX XXI vv S 154 155 ISBN 978 5 7925 0329 8 Kraevoj muzej B M Respubliki Buryat Mongolskaya pravda 218 30 sentyabrya 1924 goda str 4 Muzej perevoditsya Buryat Mongolskaya pravda 211 309 21 sentyabrya 1924 goda str 4 M Is Vystavka bon i marok v Verhneudinske Sovetskij kollekcioner 1930 6 s 142 Arhiv originalu za 20 serpnya 2009 Procitovano 24 veresnya 2009 LiteraturaZbirnik statej Muzej istoriyi Buryatiyi imeni M M Hangalova Ulan Ude 1999 PosilannyaStorinka muzeyu na sajti Nacionalnogo muzeyu Respubliki Buryatiya 28 listopada 2019 u Wayback Machine
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Росія
Музей історії Бурятії у Вікісховищі
