Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мойсей Ісакович Гольдблат (їд. משה גאָלדבלאַט — Мойше Голдблат; 16 грудня 1896, Герца, Молдова, Румунія — 1974, Хайфа, Ізраїль) — актор і режисер єврейського театру на їдиші, російського і циганського театрів. Творець і перший художній керівник Московського циганського театру «Ромен». Заслужений артист РРФСР (1935), Народний артист Казахської РСР (1943), Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1945).
| Гольдблат Мойсей Ісаакович | |
|---|---|
| їд. משה גאָלדבלאַט | |
 | |
| Народився | 16 грудня 1896[1][2] Ге́рца |
| Помер | 1974[1][2] Хайфа, Ізраїль[2] |
| Країна |  Румунія СРСР Ізраїль |
| Діяльність | актор, кінорежисер, режисер |
| Знання мов | румунська |
| Заклад | d і Q124633954? |
| Роки активності | з 1925 |
| Нагороди |      |
| IMDb | ID 0325348 |
| |
Біографія
Ранні роки та Московський ДЕРЄТ
Хоча більшість джерел відзначають, що Мойше Гольдблат народився в Бессарабії, місцем його народження, ймовірно, стало північне молдавське містечко Герца (тепер райцентр Герцаївського району Чернівецької області). Виріс він, напевно, в сусідній Бессарабській губернії.
Підлітком Мойсей Гольдблат примкнув до бродячої єврейської трупи, а в 1918—1921 роках він грав у єврейському пересувному театрі, який гастролював різними містечками України. У 1924 році він закінчив театральну студію при Московському Державному єврейському театрі (ДЕРЄТі) під керівництвом Олексія Грановського. Так вже з 1923 року він входив до основного акторського складу театру. У 1925 році Мойсей Гольдблат знявся в одній з головних ролей у фільмі «Єврейське щастя», знятому Олексієм Грановським за мотивами творів Шолом-Алейхема.
До 1937 року працював у Московському ДЕРЄТі і викладав сценічну майстерність в Московському державному єврейському театральному училищі (МДЄТУ) при театрі. Також він був одним з провідних акторів трупи в період її розквіту, що припав на кінець 1920-х — початок 1930-х років, коли театром керував Соломон Міхоелс.
Циганський театр
Одночасно, з проведенням тоді в СРСР політикою заохочення культур національних меншин, у 1929 році Мойсей Гольдблат очолив аматорську трупу початківців циганських артистів. Заручившись підтримкою наркома освіти Анатолія Луначарського, 24 січня 1931 року на основі цієї трупи Гольдблат створив і очолив театр-студію «Індо-ромен» при Главмистецтві Наркомату просвіти Російської РФСР. 16 грудня того ж року студія отримала статус професійного колективу. Художником-оформлювачем театру був призначений художник-оформлювач Московського ДЕРЄТу Олександр Тишлер (1898—1980), музичним директором — фольклорист і композитор Семен Бугачевский, завідувачем літературної частини — Іван Ром-Лебедєв, адміністратором — старий єврейський актор І. Д. Файль.
Мойсей Гольдблат був художнім керівником і головним режисером студії «Індо-ромен» (також відомого як індороменський театр-студія) до 1936 року. Вистави в ці роки ставилися циганською мовою, починаючи з першої інавгураційної постановки 30 квітня 1931 року — огляду циганської радянського життя «Атася і дадивес» (Вчора і сьогодні), написаного Е. Шолоком та М. Безлюдським. У постановці Мойсея Гольдблата також вийшли спектаклі «Життя на колесах» по п'єсі А. В. Германо (1931, художнє оформлення Олександра Тишлера), «Фараонове плем'я» Сверчкова за мотивами оповідань Олександра Купріна (1933), «Між вогнями» по п'єсі А. В. Германо (1934), інсценізація новели Проспера Меріме «Кармен», а також п'єси Івана Ром-Лебедєва «Табір у степу» (1934), «Донька степів» (1935) і «Весілля в таборі» (1935). Останньою роботою Гольдблата в индороменському театрі стала постановка поеми Олександра Пушкіна «Цигани» (1936) з музикою Олександра Крейна і художнім оформленням А. Тишлера.
У 1935 році спільно з Євгеном Шнейдером він був режисером картини «Останній табір», поставленої на кіностудії імені Горького за участю Миколи Мордвинова, Михайла Яншина, артистів театру «Індо-ромен», на чолі з прославленою на всю країну своїм романсом Лялею Чорною (Надія Кисельова). Після вибуття Гольдблата трупу «Індо-ромен» очолив Михайло Яншин і робота театру була переведена на російську мову.
Біоробіджанський та Київський ДОРЄТи
У 1937—1939 роках Мойше Гольдблат був художнім керівником новоствореного Біробіджанського Державного єврейського театру (БірДОРЄТа), де як режисер знову сконцентрувався на серйозному драматичному матеріалі. Тут ним були здійснені постановки п'єс Мойше Кульбака (1896—1937) «Бойтре-газлен» (їдиш: Розбійник Бойтрэ) і «Биньємен Магідов» (обидві в 1937 році), які театр змушений був зупинити у зв'язку з арештом драматурга. У 1938—1939 роках Мойше Гольдблат поставив «Тев'є Дер Мілхікер» («Тев'є-молочник») і «Менчн» (Люди) за мотивами творів Шолом-Алейхема, п'єсу Карла Гуцкова «Урієль Акоста». До оформлення постановок залучалися відомі московські художники Ніссон Шифрін та Ісаак Рабичев, композитор Лев Пульвер і хореограф Яків Іцхокі.
Наприкінці того ж 1939 року Мойсей Гольдблат очолив Київський державний єврейський театр (ДОРЄТ), який розташовувався в центрі міста за адресою Хрещатик, 29. Першою постановкою на новій сцені стала історична трагедія Шмуела Галкіна «Бар-Кохба» за мотивами однойменної п'єси Абрама Гольдфадена (художник — Натан Альтман). У виставі «Дер Фаркишефтер Шнайдер» (Зачарований кравець, художник — Натан Альтман, 1940) за Шолом-Алейхемом Гольдблат виступив і як режисер, і як виконавець головної ролі кравця Шимен-Елі. Тут ним були також поставлені вистави «Десять заповідей», «Афн Бойдем А Ярид» (Ярмарок на горищі, тобто звичайне диво), «Кількість Нидрей» (Поминальна молитва) Переца Маркіша, «Варто жити на світі» А. Губермана та інші. До цих постановок Мойсей Гольдблат сам писав музику і слова пісень.
З початком німецько-радянської війни театр був евакуйований до Джамбула (згодом в Коканд і Фергану), а Мойсей Гольдблат був за сумісництвом призначений художнім керівником Казахського державного театру драми (1941—1944) в Алма-Аті. У 1942 році він знявся в короткометражній стрічці режисера Бориса Барнета «Безцінна голова» (роль безіменного єврея) у Бойовому кінозбірнику № 10 (студія ЦОКС, Алма-Ата). Із закінченням військових дій на Україні Київський ДОРЄТ був переведений до Чернівців і Мойсей Гольдблат залишався його художнім керівником аж до закриття театру разом з усіма єврейськими театрами країни в розпал боротьби з безрідними космополітами 15 лютого 1950 року.
10 березня 1945 року перший сезон театру (тепер імені Шолом-Алейхема) у Чернівцях розпочався з нової постановки вистави за п'єсою Мойше Пінчевського «Їх Ідеальний…» (Я живу…, Гольдблат в головній ролі пережив війну Цале Шафіра). Однак, незабаром вистава була розгромлена в пресі за націоналістичні мотиви, песимізм, відсутність ідеологічного змісту і занепадництво. Вперше постановку цієї п'єси Гольдблат здійснив ще в евакуації в Казахстані. Іншим успіхом Київського ДОРЄТа післявоєнного періоду стала постановка шолом-алейхемівського «Тев'є-молочника» (Тев'є Дер Милхикер) з Мойше Гольдблатом в ролі Тев'є, а також «Блукаючих зірок» (Ді Блондженде Штерн) з Соломоном Бідером в ролі Лео Рафалеско, того ж Шолом-Алейхема про долю перших зірок сучасного єврейського театру. В останній рік свого існування (1949) театр показав 13 прем'єр.
Останні роки
Наприкінці 1940-х років Мойсей Гольдблат проходив по справі Єврейського антифашистського комітету, але його не арештували. З 1951 по 1959 рік він був художнім керівником Казахського академічного театру драми (тепер ім. Мухтара Ауезова) і одночасно режисером-постановником Державного російського академічного театру драми імені Лермонтова в Алма-Аті. Також до 1969 року Мойсей Гольдблат працював актором Харківського російського драматичного театру.
Мойсей Гольдблат — автор спогадів про акторів Леся Курбаса та Соломона Міхоелса, зроблений у 1969 році. Також він залишив більш пізні, неопубліковані спогади про Михоелсе і Веніаміна Зусквне (1974). На їдиші Мойсей Гольдблат склав огляд історії радянського єврейського театру «Дер уфкум ун умкум фун дер идишер театэр-култур ін советн-фарбанд» (Схід й загибель єврейської театральної культури в Радянському Союзі, в архіві М. Гольдблата в Інституті Діаспори в Ізраїлі). У 1972 році Мойсей Гольдблат переїхав до Ізраїлю, де оселився в Хайфі.
Нагороди та звання
- Орден Трудового Червоного Прапора (03.01.1959)
- Заслужений артист РРФСР (5 березня 1935)
- Народний артист Казахської РСР (1943)
- Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1945)
Робота в кіно
Актор
- 1925 — «Єврейське щастя». Режисер Олексій Грановський. У ролях Соломон Міхоелс, Мойсей Гольдблат, Тамара Адельгейм. Автор субтитрів Ісак Бабель. Художник Натан Альтман.
- 1942 — «Безцінна голова». Бойова кінозбірка № 10 (у ролі безіменного єврея). Режисер Борис Барнет. Студія ЦОКС, Алма-Ата.
Режисер
- 1935 — «Останній табір» (спільно з Євгеном Шнейдером). У ролях Олександр Гранах (Данило), Ляля Чорна, Микола Мордвинов (Юдко), Марія Синельникова, Михайло Яншин (Іван Лихо), Петро Савін (див. [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.] сюжет тут [ 2 липня 2018 у Wayback Machine.]).
Посилання та додаткова література
- Про роботу в Київському ДОРЄТі [ 26 травня 2006 у Wayback Machine.]
- Про роботу в Біробіджанському державному єврейському театрі (БірДОРЄТі) [ 4 серпня 2008 у Wayback Machine.]
- Моисей Исаакович Гольдблат на сайті IMDb (англ.) (англ.)
Примітки
- Filmportal.de — 2005.
- Catalog of the German National Library
- Шолом-Алейхем. «Тевье-молочник». — 398 с. — (рос.)
- Борис Котлерман «Воспоминания актёра Мотла Сироты: Биробиджанский ГОСЕТ, 1936–1939 годы». Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 4 травня 2011.
- Д-р Борис Котлерман. «Бойтре» Кульбака в БирГОСЕТе. — Бар-Иланский университет. — США: «Славика» при Индианском университете.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mojsej Isakovich Goldblat yid משה גא לדבלא ט Mojshe Goldblat 16 grudnya 1896 Gerca Moldova Rumuniya 1974 Hajfa Izrayil aktor i rezhiser yevrejskogo teatru na yidishi rosijskogo i ciganskogo teatriv Tvorec i pershij hudozhnij kerivnik Moskovskogo ciganskogo teatru Romen Zasluzhenij artist RRFSR 1935 Narodnij artist Kazahskoyi RSR 1943 Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayinskoyi RSR 1945 Goldblat Mojsej Isaakovichyid משה גא לדבלא ט Narodivsya16 grudnya 1896 1896 12 16 1 2 Ge rcaPomer1974 1 2 Hajfa Izrayil 2 Krayina Rumuniya SRSR IzrayilDiyalnistaktor kinorezhiser rezhiserZnannya movrumunskaZakladd i Q124633954 Roki aktivnostiz 1925NagorodiIMDbID 0325348 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki ta Moskovskij DERYeT Hocha bilshist dzherel vidznachayut sho Mojshe Goldblat narodivsya v Bessarabiyi miscem jogo narodzhennya jmovirno stalo pivnichne moldavske mistechko Gerca teper rajcentr Gercayivskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Viris vin napevno v susidnij Bessarabskij guberniyi Pidlitkom Mojsej Goldblat primknuv do brodyachoyi yevrejskoyi trupi a v 1918 1921 rokah vin grav u yevrejskomu peresuvnomu teatri yakij gastrolyuvav riznimi mistechkami Ukrayini U 1924 roci vin zakinchiv teatralnu studiyu pri Moskovskomu Derzhavnomu yevrejskomu teatri DERYeTi pid kerivnictvom Oleksiya Granovskogo Tak vzhe z 1923 roku vin vhodiv do osnovnogo aktorskogo skladu teatru U 1925 roci Mojsej Goldblat znyavsya v odnij z golovnih rolej u filmi Yevrejske shastya znyatomu Oleksiyem Granovskim za motivami tvoriv Sholom Alejhema Do 1937 roku pracyuvav u Moskovskomu DERYeTi i vikladav scenichnu majsternist v Moskovskomu derzhavnomu yevrejskomu teatralnomu uchilishi MDYeTU pri teatri Takozh vin buv odnim z providnih aktoriv trupi v period yiyi rozkvitu sho pripav na kinec 1920 h pochatok 1930 h rokiv koli teatrom keruvav Solomon Mihoels Ciganskij teatr Odnochasno z provedennyam todi v SRSR politikoyu zaohochennya kultur nacionalnih menshin u 1929 roci Mojsej Goldblat ocholiv amatorsku trupu pochatkivciv ciganskih artistiv Zaruchivshis pidtrimkoyu narkoma osviti Anatoliya Lunacharskogo 24 sichnya 1931 roku na osnovi ciyeyi trupi Goldblat stvoriv i ocholiv teatr studiyu Indo romen pri Glavmistectvi Narkomatu prosviti Rosijskoyi RFSR 16 grudnya togo zh roku studiya otrimala status profesijnogo kolektivu Hudozhnikom oformlyuvachem teatru buv priznachenij hudozhnik oformlyuvach Moskovskogo DERYeTu Oleksandr Tishler 1898 1980 muzichnim direktorom folklorist i kompozitor Semen Bugachevskij zaviduvachem literaturnoyi chastini Ivan Rom Lebedyev administratorom starij yevrejskij aktor I D Fajl Mojsej Goldblat buv hudozhnim kerivnikom i golovnim rezhiserom studiyi Indo romen takozh vidomogo yak indoromenskij teatr studiya do 1936 roku Vistavi v ci roki stavilisya ciganskoyu movoyu pochinayuchi z pershoyi inavguracijnoyi postanovki 30 kvitnya 1931 roku oglyadu ciganskoyi radyanskogo zhittya Atasya i dadives Vchora i sogodni napisanogo E Sholokom ta M Bezlyudskim U postanovci Mojseya Goldblata takozh vijshli spektakli Zhittya na kolesah po p yesi A V Germano 1931 hudozhnye oformlennya Oleksandra Tishlera Faraonove plem ya Sverchkova za motivami opovidan Oleksandra Kuprina 1933 Mizh vognyami po p yesi A V Germano 1934 inscenizaciya noveli Prospera Merime Karmen a takozh p yesi Ivana Rom Lebedyeva Tabir u stepu 1934 Donka stepiv 1935 i Vesillya v tabori 1935 Ostannoyu robotoyu Goldblata v indoromenskomu teatri stala postanovka poemi Oleksandra Pushkina Cigani 1936 z muzikoyu Oleksandra Krejna i hudozhnim oformlennyam A Tishlera U 1935 roci spilno z Yevgenom Shnejderom vin buv rezhiserom kartini Ostannij tabir postavlenoyi na kinostudiyi imeni Gorkogo za uchastyu Mikoli Mordvinova Mihajla Yanshina artistiv teatru Indo romen na choli z proslavlenoyu na vsyu krayinu svoyim romansom Lyaleyu Chornoyu Nadiya Kiselova Pislya vibuttya Goldblata trupu Indo romen ocholiv Mihajlo Yanshin i robota teatru bula perevedena na rosijsku movu Biorobidzhanskij ta Kiyivskij DORYeTi U 1937 1939 rokah Mojshe Goldblat buv hudozhnim kerivnikom novostvorenogo Birobidzhanskogo Derzhavnogo yevrejskogo teatru BirDORYeTa de yak rezhiser znovu skoncentruvavsya na serjoznomu dramatichnomu materiali Tut nim buli zdijsneni postanovki p yes Mojshe Kulbaka 1896 1937 Bojtre gazlen yidish Rozbijnik Bojtre i Binyemen Magidov obidvi v 1937 roci yaki teatr zmushenij buv zupiniti u zv yazku z areshtom dramaturga U 1938 1939 rokah Mojshe Goldblat postaviv Tev ye Der Milhiker Tev ye molochnik i Menchn Lyudi za motivami tvoriv Sholom Alejhema p yesu Karla Guckova Uriyel Akosta Do oformlennya postanovok zaluchalisya vidomi moskovski hudozhniki Nisson Shifrin ta Isaak Rabichev kompozitor Lev Pulver i horeograf Yakiv Ichoki Naprikinci togo zh 1939 roku Mojsej Goldblat ocholiv Kiyivskij derzhavnij yevrejskij teatr DORYeT yakij roztashovuvavsya v centri mista za adresoyu Hreshatik 29 Pershoyu postanovkoyu na novij sceni stala istorichna tragediya Shmuela Galkina Bar Kohba za motivami odnojmennoyi p yesi Abrama Goldfadena hudozhnik Natan Altman U vistavi Der Farkishefter Shnajder Zacharovanij kravec hudozhnik Natan Altman 1940 za Sholom Alejhemom Goldblat vistupiv i yak rezhiser i yak vikonavec golovnoyi roli kravcya Shimen Eli Tut nim buli takozh postavleni vistavi Desyat zapovidej Afn Bojdem A Yarid Yarmarok na gorishi tobto zvichajne divo Kilkist Nidrej Pominalna molitva Pereca Markisha Varto zhiti na sviti A Gubermana ta inshi Do cih postanovok Mojsej Goldblat sam pisav muziku i slova pisen Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni teatr buv evakujovanij do Dzhambula zgodom v Kokand i Ferganu a Mojsej Goldblat buv za sumisnictvom priznachenij hudozhnim kerivnikom Kazahskogo derzhavnogo teatru drami 1941 1944 v Alma Ati U 1942 roci vin znyavsya v korotkometrazhnij strichci rezhisera Borisa Barneta Bezcinna golova rol bezimennogo yevreya u Bojovomu kinozbirniku 10 studiya COKS Alma Ata Iz zakinchennyam vijskovih dij na Ukrayini Kiyivskij DORYeT buv perevedenij do Chernivciv i Mojsej Goldblat zalishavsya jogo hudozhnim kerivnikom azh do zakrittya teatru razom z usima yevrejskimi teatrami krayini v rozpal borotbi z bezridnimi kosmopolitami 15 lyutogo 1950 roku 10 bereznya 1945 roku pershij sezon teatru teper imeni Sholom Alejhema u Chernivcyah rozpochavsya z novoyi postanovki vistavi za p yesoyu Mojshe Pinchevskogo Yih Idealnij Ya zhivu Goldblat v golovnij roli perezhiv vijnu Cale Shafira Odnak nezabarom vistava bula rozgromlena v presi za nacionalistichni motivi pesimizm vidsutnist ideologichnogo zmistu i zanepadnictvo Vpershe postanovku ciyeyi p yesi Goldblat zdijsniv she v evakuaciyi v Kazahstani Inshim uspihom Kiyivskogo DORYeTa pislyavoyennogo periodu stala postanovka sholom alejhemivskogo Tev ye molochnika Tev ye Der Milhiker z Mojshe Goldblatom v roli Tev ye a takozh Blukayuchih zirok Di Blondzhende Shtern z Solomonom Biderom v roli Leo Rafalesko togo zh Sholom Alejhema pro dolyu pershih zirok suchasnogo yevrejskogo teatru V ostannij rik svogo isnuvannya 1949 teatr pokazav 13 prem yer Ostanni roki Naprikinci 1940 h rokiv Mojsej Goldblat prohodiv po spravi Yevrejskogo antifashistskogo komitetu ale jogo ne areshtuvali Z 1951 po 1959 rik vin buv hudozhnim kerivnikom Kazahskogo akademichnogo teatru drami teper im Muhtara Auezova i odnochasno rezhiserom postanovnikom Derzhavnogo rosijskogo akademichnogo teatru drami imeni Lermontova v Alma Ati Takozh do 1969 roku Mojsej Goldblat pracyuvav aktorom Harkivskogo rosijskogo dramatichnogo teatru Mojsej Goldblat avtor spogadiv pro aktoriv Lesya Kurbasa ta Solomona Mihoelsa zroblenij u 1969 roci Takozh vin zalishiv bilsh pizni neopublikovani spogadi pro Mihoelse i Veniamina Zuskvne 1974 Na yidishi Mojsej Goldblat sklav oglyad istoriyi radyanskogo yevrejskogo teatru Der ufkum un umkum fun der idisher teater kultur in sovetn farband Shid j zagibel yevrejskoyi teatralnoyi kulturi v Radyanskomu Soyuzi v arhivi M Goldblata v Instituti Diaspori v Izrayili U 1972 roci Mojsej Goldblat pereyihav do Izrayilyu de oselivsya v Hajfi Nagorodi ta zvannya Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 03 01 1959 Zasluzhenij artist RRFSR 5 bereznya 1935 Narodnij artist Kazahskoyi RSR 1943 Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayinskoyi RSR 1945 Robota v kinoAktor 1925 Yevrejske shastya Rezhiser Oleksij Granovskij U rolyah Solomon Mihoels Mojsej Goldblat Tamara Adelgejm Avtor subtitriv Isak Babel Hudozhnik Natan Altman 1942 Bezcinna golova Bojova kinozbirka 10 u roli bezimennogo yevreya Rezhiser Boris Barnet Studiya COKS Alma Ata Rezhiser 1935 Ostannij tabir spilno z Yevgenom Shnejderom U rolyah Oleksandr Granah Danilo Lyalya Chorna Mikola Mordvinov Yudko Mariya Sinelnikova Mihajlo Yanshin Ivan Liho Petro Savin div 2 lipnya 2018 u Wayback Machine syuzhet tut 2 lipnya 2018 u Wayback Machine Posilannya ta dodatkova literaturaPro robotu v Kiyivskomu DORYeTi 26 travnya 2006 u Wayback Machine Pro robotu v Birobidzhanskomu derzhavnomu yevrejskomu teatri BirDORYeTi 4 serpnya 2008 u Wayback Machine Moisej Isaakovich Goldblat na sajti IMDb angl angl PrimitkiFilmportal de 2005 d Track Q15706812 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Sholom Alejhem Teve molochnik 398 s ISBN 978 5 7516 0909 2 ros Boris Kotlerman Vospominaniya aktyora Motla Siroty Birobidzhanskij GOSET 1936 1939 gody Arhiv originalu za 25 lyutogo 2012 Procitovano 4 travnya 2011 D r Boris Kotlerman Bojtre Kulbaka v BirGOSETe Bar Ilanskij universitet SShA Slavika pri Indianskom universitete ros