Савін Петро Миколайович

Петро Миколайович Савін (рос. Пётр Николаевич Савин; 19 січня (1) лютого 1906, Москва, Російська імперія — 8 квітня 1981, Москва, Російська РФСР) — радянський актор. Заслужений артист РРФСР (1958).

Савін Петро Миколайович
рос. Пётр Николаевич Савин
Народився	19 січня (1 лютого) 1906 Москва, Російська імперія
Помер	8 квітня 1981(1981-04-08)^[1] (75 років) Москва, СРСР
Поховання	Востряковський цвинтар
Громадянство	Російська імперія  РРФСР  СРСР  Російська республіка  Російська СФРР
Діяльність	актор
Заклад	^d, Мосфільм і Державний театр кіноактора
Роки діяльності	з 1925
IMDb	nm0767718
Нагороди та премії
Савін Петро Миколайович у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині слюсаря та домогосподарки. Після закінчення школи пішов працювати слюсарем на чавуноливарний завод. В 1925 році знявся в невеликому епізоді фільму «Хрест і маузер», що вплинуло на подальший вибір професії. Того ж року вступив на кінокурси імені Чайковського, навчання на яких став поєднувати з роботою на заводі. Закінчивши кінокурси в 1927 році, став багато зніматися, граючи, в основному, своїх сучасників — молодих робітників і сільських хлопців. Серед кращих робіт раннього періоду: Васька («Мереживо»), Тимошка («Гармонь»), Петро Іванович («Випадкова зустріч»), Ємеля («По щучому велінню»), Гараєв («Тимур і його команда») тощо.

На початку німецько-радянської війни був евакуйований в Алма-Ату, де продовжив роботу на Центральній об'єднаій кіностудії. З 1943 по 1946 роки був актором . У 1946 році був прийнятий в штат кіностудії «Мосфільм» та театру-студії кіноактора. З 1951 по 1954 працював в театрі Групи радянських військ у Німеччині.

З віком перейшов на ролі другого плану і епізоди, граючи, в основному, робочих, керівних працівників і військових. Серед робіт: Мальцев («За вітриною універмагу»), замполіт («Солдат Іван Бровкін»), Попов («Пригоди Артемка»), Балашов («Шторм»), Чужинець («Нахаленок»), Тимохін («Війна і мир»).

Був тричі одружений. Від першого шлюбу мав дочку, від другого — сина Олександра, який став кінооператором. Втретє одружився в 1946 році і прожив з дружиною до своєї смерті.

В результаті хвороб, в 1975 році був змушений звільнитися з «Мосфільму».

Похований в Москві на Востряковському кладовищі.

Фільмографія

• 1925: (Хрест і маузер) — хуліган
• 1927: (короткометражний) — Петя
• 1928:  — Васька
• 1928:  — червоноармієць
• 1929:  — Найдьонов, комсомолець
• 1930:  — Федя Лящ, військовий моряк
• 1931:  — Яшка Степанов
• 1931:  — Чиж
• 1932:  — Олексій
• 1933: (Зрада) — епізод
• 1933: (Конвеєр смерті) — Крісті, листоноша
• 1934: Гармонь — Тимошка-гармоніст
• 1935: (короткометражний) — Валентин
• 1935:  — Сенько, конюх
• 1936: (Про дивацтва любові) — баяніст санаторію
• 1936: (Випадкова зустріч) — Петро Іванович, конструктор іграшок
• 1937: (Ущелина Аламасів) — Светланов, кінооператор експедиції
• 1938: (Гайчі) — епізод
• 1938: По щучому велінню — Ємеля
• 1939: Боротьба триває — Ганс, комсомолець
• 1939: (Комендант Пташиного острова) — червонофлотець
• 1939: (Особиста справа) — вчитель
• 1939: (Ніч у вересні) — шахтар, Слива, диригент самодіяльного оркестру
• 1939: Трактористи — танкіст, один Клима Яскраво
• 1940: (Тимур і його команда) — Георгій Гараєв, дядько Тимура
• 1941: (Бойова кінозбірка № 3) — розвідник Бєлкін в новелі «Мужність»
• 1941: (У тилу ворога) — командир батареї
• 1941: (Весняний потік) — Костя Уманцев, старший піонервожатий
• 1943: (Син Таджикистану) — боєць
• 1944: (Поєдинок) — черговий адміністратор
• 1945: (Це було в Донбасі) — гімназист
• 1946: (Наше серце) — конструктор
• 1946: (Перша рукавичка) — уболівальник
• 1947: (Хлопчик з околиці) — помічник машиніста
• 1947: (Повість про «Несамовитого») — Кочетков
• 1948: (Мічурін) — член ревкому
• 1948: (Повість про справжню людину) — шофер вантажівки
• 1948: (Шлях слави) — нормувальник
• 1949: (Сталінградська битва) — гвардієць
• 1955: (За вітриною універмагу) — лейтенант міліції Мальцев
• 1955: (Солдат Іван Бровкін) — замполіт
• 1956: (короткометражний) — коваль Федір
• 1956: (Море кличе) — Петро, ​​рибалка
• 1956: (короткометражний) — епізод
• 1956: (Пригоди Артемки) — матрос 2-го класу Попов
• 1956: Пролог — Косий
• 1957: Дівчина без адреси — лейтенант міліції
• 1957: (До Чорного моря) — Стрельников, викладач автошколи
• 1957: (На острові Дальному…) — Кравцов
• 1957: (Мета його життя) — Гапоненко
• 1957: (Шторм) — Степан Балашёв
• 1958:  — кухар польової кухні
• 1958: (Стукайте в будь-які двері) — шофер таксі
• 1959: (короткометражний) — епізод
• 1959: (Зорі назустріч) — Єгоров
• 1959: (Доля людини) — господар будинку
• 1960: (Ровесник століття) — Бутягин
• 1960: (Російський сувенір) — начальник мисливського господарства
• 1966: («Я солдат, мамо»)

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання