Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Освіта в Алжирі — система закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Освітня система Алжиру схожа з французькою (це пов'язане з колишньою французькою окупацією країни). Незважаючи на виділення значних державних коштів, перенаселення і серйозний брак вчителів чинять сильний тиск на освітню систему. Рівень письменності 2015 року становив 80,2 %, 87,2 % — серед чоловіків, 73,1 % — серед жінок. Грамотність 2003 року становила 70 %: 79 % — серед чоловіків, 61 % — серед жінок. 1976 року неписьменні становили 60 % корінного населення Алжиру, цього ж року було запроваджено обов'язкову 9-річну освіту для дітей у віці від 6 до 15 років.
Освіта в Алжирі  | |
|---|---|
 | |
| Міністр | |
| Державні витрати (2008) | |
| • загальні | 4,3 % від ВВП |
| Загальні риси | |
| Мова навчання | арабська, французька, берберська |
| Грамотність (2015) | |
| • загальна | 80,2 % |
| • серед чоловіків | 87,2 % |
| • серед жінок | 73,1 % |
| Кількість студентів (2012) | |
| • загалом | 8,5 млн |
| • початкових шкіл | 3,45 млн |
| • середніх шкіл | 4,58 млн |
| • вищих закладів | 409 тис. |
 Освіта в Алжирі у Вікісховищі | |
Історія
У IX—X століттях в Алжирі з'явилися мусульманські релігійні школи — мектеби, у сільських школах «за-війя» викладали члени релігійного братства марабутів, у містах працювали медресе, середньовічні мусульманські університети. Значними арабськими культурними центрами були міста: Алжир, Константіна, Тлемсен. До моменту захоплення Алжиру Францією в 1830 році, на думку деяких французьких дослідників, за рівнем грамотності алжирське населення перевершувало французьке. Після встановлення колоніального режиму система мусульманської релігійної освіти була зруйнована, частина закладів закрилася, частина була поставлена під контроль адміністрації. Потреба кваліфікованої робочої сили змусила колонізаторів запровадити систему освіти для місцевого населення. 1932 року в 3-х медресе країни навчалося лише 200 осіб, у приватних мектебах — близько 150 тис. осіб. Французька влада перенесла континентальну систему шкільної освіти, запроваджувалась 6-річна початкова школа для дітей 6-11 років (охоплювала лише 20 % дітей), 7-річна середня школа (колежі, ліцеї). Викладання велось французькою мовою. У столиці діяв для французького населення країни, лише 10 % студентів були місцевими арабами.
Після національно-визвольної війни 1954—1962 років, французьке населення країни мігрувало до метрополії, що спричинило кризу нестачі кадрів для середньої і вищої школи. У вирішення цього питання значну допомогу надав СРСР, зокрема українські педагогічні інститути. Розпочалась масова ліквідація неписемності серед дорослого населення. Сучасна система освіти Алжиру склалася в результаті тривалої реформи: у 1970-х роках реформувалась університетська система, 1980 року була проведена реформа початкової школи, а 1984 — середньої. Протягом 1990-х років в країні прокотилась хвиля терористичних актів, спрямованих на державні секуляризовані заклади освіти. 2000 року уряд держави почав серйозний перегляд системи освіти.
Шкільна освіта
Алжирський шкільна система складається з основної, загальної середньої і професійної середньої освіти.
Основна-фундаментальна школа (фр. Ecole fondamentale School) — початкова шкільна освіта в країні є обов'язковою і безкоштовною для дітей 6-16 років. Тривалість програми: 9 років. По закінченні видається диплом, випускне свідоцтво: грамота «Енсігмент мойен БЕМ» (фр. Certificate Brevet d'Enseignement Moyen BEM). Навчання ведеться арабською мовою, французька мова вивчається як іноземна з 4-го класу. Починаючи з 1980-х років як іноземна широко впроваджується англійська. Окрім загальних предметів, в алжирських школах вивчається архітектура, основи сільського господарства та ісламу, педагогіка, інформатика, електроніка та ін. Приватні школи відсутні, лише державні.
Вже 1962—1963 навчального році чисельність учнів в алжирських школах виросла на 100 тис. 1987—1988 навчального року в школах навчалось 6 млн. дітей. Діяло 14 тис. базових шкіл, 600 — середніх.
-
![image]()
Заняття в алжирській школі -
![image]()
Шкільний ґанок -
![image]()
Спортивний майданчик
Після 9 класів кращі учні відбираються для продовження освіти в загальних або технічних (за профілями спеціалізації) ліцеях до 4 років. Школа Генерального викладання (фр. Lycée d'Enseignement général-School of General Teaching), школа-ліцей загального призначення (фр. lycées polyvalents) для підлітків віком від 15 до 18 років. Тривалість програми: 3 роки. У випускному класі складаються іспити на отримання диплома бакалавра, випускне свідоцтво (фр. Baccalauréat de l'Enseignement secondaire — Bachelor's Degree of Secondary School), за яким можна вступити до будь-якого вищого навчального закладу без додаткових конкурсних іспитів..
У містах Алжир, Тлемсен і Константіна працюють середні духовні мусульманські школи — медресе.
Професійна освіта
Професійне навчання здійснюється в середніх професійно-технічних навчальних закладах та центрах професійної підготовки безпосередньо на підприємствах протягом 1-3 років, у залежності від профілю. Технічна школа (фр. Lycées d'Enseignement technique — Technical School). Тривалість програми: 3 роки. По закінченні видається диплом, випускне свідоцтво: ступінь бакалавра з техніки (фр. Baccalauréat technique — Technical Bachelor's Degree). 1987 року системою професійного навчання було охоплено 250 тис. осіб, з яких 80 тис. — на підприємствах. Діяло 700 центрів професійної підготовки. Дефіцитними для країни залишаються спеціальності будівельного, сільськогосподарського і водногосподарського профілю.
Вища освіта
В Алжирі діють 43 вищі навчальні заклади, 10 коледжів і 7 інститутів системи вищої освіти. У системі вищої освіти на початок 1990-х років працювало 20 університетів і університетських центрів, приблизно 30 інститутів, в яких навчалось приблизно 150 тис. осіб, яких навчало 12 тис. викладачів. 1994—1995 навчального року в університетах країни навчалося понад 107 тисяч студентів. 2006 року в професійних і вищих навчальних закладах навчалось 380 тис. студентів. Невелика кількість алжирських студентів вчитися за кордоном, у першу чергу у Франції і франкомовних регіонах Канади.
Підготовка педагогічних кадрів для початкових класів ведеться 1-2 роки в педагогічних центрах, куди приймаються бакалаври без іспитів; інші особи здають вступні конкурсні іспити. Підготовка вчителів середніх і вищих класів ведеться у нормальних школах для бакалаврів 4 роки. Головний педагогічний вуз — .
-
![image]()
Університет Алжиру -
![image]()
Університет у Беджаї -
![image]()
Вища медична школа -
![image]()
Вища школа образотворчих мистецтв
За допомоги СРСР в Алжирі свого часу було створено ряд інститутів та технікумів для забезпечення кваліфікованими кадрами гірничо- й нафтовидобувної галузі в (), машинобудування в Аннабі, , в .
Університети
- заснований 1879 року, складається з 17 факультетів. На початку 1990-х років навчалось 2 5тис. студентів.
- в місті Алжир засновано 1974 року. Діє 11 факультетів, навчається 13 тис. студентів.
- засновано 1986 року. Діє 11 факультетів, навчається 11 тис. студентів).
- засновано 1969 року. Навчається 20 тис. студентів.
- створено за допомоги СРСР для підготовки фахівців гірничорудної і важкої промисловості.
- в Алжирі.
Бібліотеки
Найбільші бібліотеки — і університетська в Алжирі.
Державна політика
Управління школами перебуває у віданні . Управління вищими навчальними закладами перебуває у віданні .
Частка асигнувань на народну освіту 1987 року становила 27,9 % державного бюджету. 1997 року рівень витрат на освіту становив 5,7 % від національного ВВП та 27 % в структурі громадських видатків державного бюджету. Витрати на освіту 2008 року склали 4,3 % від ВВП країни (97-ме місце у світі).
Див. також
Примітки
- (англ.) Algeria [ 2012-09-30 у Wayback Machine.] // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- (рос.) Алжир // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985.
- (рос.) Алжир // . Том I (А-Л) / Глав. ред. В. Г. Панова. — М., 1993.
Література
- (рос.) Побокова О. П., Система образования Алжира. — М., 1981.
- (рос.) Пономарев Д. К., Проблемы просвещения и подготовки кадров в Африке. — М., 1980.
- (рос.) Ширинский А., Алжирская школа на пути прогресса // Народное образование, 1974, № 7.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osvita v Alzhiri sistema zakladiv osviti naukovih naukovo metodichnih i metodichnih ustanov naukovo virobnichih pidpriyemstv derzhavnih i miscevih organiv upravlinnya osvitoyu ta samovryaduvannya v galuzi osviti Osvitnya sistema Alzhiru shozha z francuzkoyu ce pov yazane z kolishnoyu francuzkoyu okupaciyeyu krayini Nezvazhayuchi na vidilennya znachnih derzhavnih koshtiv perenaselennya i serjoznij brak vchiteliv chinyat silnij tisk na osvitnyu sistemu Riven pismennosti 2015 roku stanoviv 80 2 87 2 sered cholovikiv 73 1 sered zhinok Gramotnist 2003 roku stanovila 70 79 sered cholovikiv 61 sered zhinok 1976 roku nepismenni stanovili 60 korinnogo naselennya Alzhiru cogo zh roku bulo zaprovadzheno obov yazkovu 9 richnu osvitu dlya ditej u vici vid 6 do 15 rokiv Osvita v AlzhiriMinistrDerzhavni vitrati 2008 zagalni4 3 vid VVPZagalni risiMova navchannyaarabska francuzka berberskaGramotnist 2015 zagalna80 2 sered cholovikiv87 2 sered zhinok73 1 Kilkist studentiv 2012 zagalom8 5 mln pochatkovih shkil3 45 mln serednih shkil4 58 mln vishih zakladiv409 tis Osvita v Alzhiri u VikishovishiIstoriyaU IX X stolittyah v Alzhiri z yavilisya musulmanski religijni shkoli mektebi u silskih shkolah za vijya vikladali chleni religijnogo bratstva marabutiv u mistah pracyuvali medrese serednovichni musulmanski universiteti Znachnimi arabskimi kulturnimi centrami buli mista Alzhir Konstantina Tlemsen Do momentu zahoplennya Alzhiru Franciyeyu v 1830 roci na dumku deyakih francuzkih doslidnikiv za rivnem gramotnosti alzhirske naselennya perevershuvalo francuzke Pislya vstanovlennya kolonialnogo rezhimu sistema musulmanskoyi religijnoyi osviti bula zrujnovana chastina zakladiv zakrilasya chastina bula postavlena pid kontrol administraciyi Potreba kvalifikovanoyi robochoyi sili zmusila kolonizatoriv zaprovaditi sistemu osviti dlya miscevogo naselennya 1932 roku v 3 h medrese krayini navchalosya lishe 200 osib u privatnih mektebah blizko 150 tis osib Francuzka vlada perenesla kontinentalnu sistemu shkilnoyi osviti zaprovadzhuvalas 6 richna pochatkova shkola dlya ditej 6 11 rokiv ohoplyuvala lishe 20 ditej 7 richna serednya shkola kolezhi liceyi Vikladannya velos francuzkoyu movoyu U stolici diyav dlya francuzkogo naselennya krayini lishe 10 studentiv buli miscevimi arabami Pislya nacionalno vizvolnoyi vijni 1954 1962 rokiv francuzke naselennya krayini migruvalo do metropoliyi sho sprichinilo krizu nestachi kadriv dlya serednoyi i vishoyi shkoli U virishennya cogo pitannya znachnu dopomogu nadav SRSR zokrema ukrayinski pedagogichni instituti Rozpochalas masova likvidaciya nepisemnosti sered doroslogo naselennya Suchasna sistema osviti Alzhiru sklalasya v rezultati trivaloyi reformi u 1970 h rokah reformuvalas universitetska sistema 1980 roku bula provedena reforma pochatkovoyi shkoli a 1984 serednoyi Protyagom 1990 h rokiv v krayini prokotilas hvilya teroristichnih aktiv spryamovanih na derzhavni sekulyarizovani zakladi osviti 2000 roku uryad derzhavi pochav serjoznij pereglyad sistemi osviti Shkilna osvitaAlzhirskij shkilna sistema skladayetsya z osnovnoyi zagalnoyi serednoyi i profesijnoyi serednoyi osviti Osnovna fundamentalna shkola fr Ecole fondamentale School pochatkova shkilna osvita v krayini ye obov yazkovoyu i bezkoshtovnoyu dlya ditej 6 16 rokiv Trivalist programi 9 rokiv Po zakinchenni vidayetsya diplom vipuskne svidoctvo gramota Ensigment mojen BEM fr Certificate Brevet d Enseignement Moyen BEM Navchannya vedetsya arabskoyu movoyu francuzka mova vivchayetsya yak inozemna z 4 go klasu Pochinayuchi z 1980 h rokiv yak inozemna shiroko vprovadzhuyetsya anglijska Okrim zagalnih predmetiv v alzhirskih shkolah vivchayetsya arhitektura osnovi silskogo gospodarstva ta islamu pedagogika informatika elektronika ta in Privatni shkoli vidsutni lishe derzhavni Vzhe 1962 1963 navchalnogo roci chiselnist uchniv v alzhirskih shkolah virosla na 100 tis 1987 1988 navchalnogo roku v shkolah navchalos 6 mln ditej Diyalo 14 tis bazovih shkil 600 serednih Zanyattya v alzhirskij shkoli Shkilnij ganok Sportivnij majdanchik Pislya 9 klasiv krashi uchni vidbirayutsya dlya prodovzhennya osviti v zagalnih abo tehnichnih za profilyami specializaciyi liceyah do 4 rokiv Shkola Generalnogo vikladannya fr Lycee d Enseignement general School of General Teaching shkola licej zagalnogo priznachennya fr lycees polyvalents dlya pidlitkiv vikom vid 15 do 18 rokiv Trivalist programi 3 roki U vipusknomu klasi skladayutsya ispiti na otrimannya diploma bakalavra vipuskne svidoctvo fr Baccalaureat de l Enseignement secondaire Bachelor s Degree of Secondary School za yakim mozhna vstupiti do bud yakogo vishogo navchalnogo zakladu bez dodatkovih konkursnih ispitiv U mistah Alzhir Tlemsen i Konstantina pracyuyut seredni duhovni musulmanski shkoli medrese Profesijna osvitaProfesijne navchannya zdijsnyuyetsya v serednih profesijno tehnichnih navchalnih zakladah ta centrah profesijnoyi pidgotovki bezposeredno na pidpriyemstvah protyagom 1 3 rokiv u zalezhnosti vid profilyu Tehnichna shkola fr Lycees d Enseignement technique Technical School Trivalist programi 3 roki Po zakinchenni vidayetsya diplom vipuskne svidoctvo stupin bakalavra z tehniki fr Baccalaureat technique Technical Bachelor s Degree 1987 roku sistemoyu profesijnogo navchannya bulo ohopleno 250 tis osib z yakih 80 tis na pidpriyemstvah Diyalo 700 centriv profesijnoyi pidgotovki Deficitnimi dlya krayini zalishayutsya specialnosti budivelnogo silskogospodarskogo i vodnogospodarskogo profilyu Visha osvitaV Alzhiri diyut 43 vishi navchalni zakladi 10 koledzhiv i 7 institutiv sistemi vishoyi osviti U sistemi vishoyi osviti na pochatok 1990 h rokiv pracyuvalo 20 universitetiv i universitetskih centriv priblizno 30 institutiv v yakih navchalos priblizno 150 tis osib yakih navchalo 12 tis vikladachiv 1994 1995 navchalnogo roku v universitetah krayini navchalosya ponad 107 tisyach studentiv 2006 roku v profesijnih i vishih navchalnih zakladah navchalos 380 tis studentiv Nevelika kilkist alzhirskih studentiv vchitisya za kordonom u pershu chergu u Franciyi i frankomovnih regionah Kanadi Pidgotovka pedagogichnih kadriv dlya pochatkovih klasiv vedetsya 1 2 roki v pedagogichnih centrah kudi prijmayutsya bakalavri bez ispitiv inshi osobi zdayut vstupni konkursni ispiti Pidgotovka vchiteliv serednih i vishih klasiv vedetsya u normalnih shkolah dlya bakalavriv 4 roki Golovnij pedagogichnij vuz Universitet Alzhiru Universitet u Bedzhayi Visha medichna shkola Visha shkola obrazotvorchih mistectv Za dopomogi SRSR v Alzhiri svogo chasu bulo stvoreno ryad institutiv ta tehnikumiv dlya zabezpechennya kvalifikovanimi kadrami girnicho j naftovidobuvnoyi galuzi v mashinobuduvannya v Annabi v Universiteti Dokladnishe zasnovanij 1879 roku skladayetsya z 17 fakultetiv Na pochatku 1990 h rokiv navchalos 2 5tis studentiv v misti Alzhir zasnovano 1974 roku Diye 11 fakultetiv navchayetsya 13 tis studentiv zasnovano 1986 roku Diye 11 fakultetiv navchayetsya 11 tis studentiv zasnovano 1969 roku Navchayetsya 20 tis studentiv stvoreno za dopomogi SRSR dlya pidgotovki fahivciv girnichorudnoyi i vazhkoyi promislovosti v Alzhiri BibliotekiNacionalna biblioteka Alzhiru livoruch Najbilshi biblioteki i universitetska v Alzhiri Derzhavna politikaUpravlinnya shkolami perebuvaye u vidanni Upravlinnya vishimi navchalnimi zakladami perebuvaye u vidanni Chastka asignuvan na narodnu osvitu 1987 roku stanovila 27 9 derzhavnogo byudzhetu 1997 roku riven vitrat na osvitu stanoviv 5 7 vid nacionalnogo VVP ta 27 v strukturi gromadskih vidatkiv derzhavnogo byudzhetu Vitrati na osvitu 2008 roku sklali 4 3 vid VVP krayini 97 me misce u sviti Div takozhPrimitki angl Algeria 2012 09 30 u Wayback Machine The World Factbook Central Intelligence Agency 2015 ISSN 1553 8133 Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s ros Alzhir Demograficheskij enciklopedicheskij slovar glavn red Valentej D I M Sovetskaya enciklopediya 1985 ros Alzhir Tom I A L Glav red V G Panova M 1993 Literatura ros Pobokova O P Sistema obrazovaniya Alzhira M 1981 ros Ponomarev D K Problemy prosvesheniya i podgotovki kadrov v Afrike M 1980 ros Shirinskij A Alzhirskaya shkola na puti progressa Narodnoe obrazovanie 1974 7 Posilannya