Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Павлова.

Анна Семенівна Каменкóва-Пáвлова (нар. 27 квітня 1953, Москва) — радянська і російська актриса театру, кіно та дубляжу. Заслужена артистка РРФСР (1985).

Анна Каменкова
Анна Каменкова з чоловіком Анатолієм Співаком, 1982
Анна Каменкова з чоловіком Анатолієм Співаком, 1982
Ім'я при народженні	Анна Семенівна Каменкова-Павлова
Народилася	27 квітня 1953(1953-04-27) (71 рік) Москва, РРФСР
Громадянство	СРСР→ Росія
Діяльність	актриса театру, кіно та дубляжу
Alma mater	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
IMDb	nm0436566

Нагороди та премії

Біографія

Народилася 27 квітня 1953 року у Москві в родині Ольги Олександрівни Каменкової-Павлової та Семена Абрамовича Гуревича. Батьки викладали російську мову та літературу в школі.

Коли дівчинці було 9 років, померла її мати. У цей важкий період велику роль у житті Анні відіграла підтримка її старшої сестри Ольги. Тепер Ольга Каменкова-Павлова — автор і режисер інформаційно-розважальних програм і документальних фільмів.

Уперше в кіно акторка зіграла у віці шести років у фільмі «Дівчинка шукає батька» (1959) за однойменною повістю Євгена Рисса про доньку білоруського партизана. 1960 року цей фільм на кінофестивалі в аргентинському місті Мар-дель-Плата приніс Анні першу в житті нагороду — за найкраще виконання дитячої ролі. Після цього батьки хоч і не дозволили доньці продовжити кар'єру, розпочату в такому юному віці, проте не дали згаснути її таланту. Дівчинка відвідувала студію художнього слова у Палаці піонерів.

1970 року Анна вступила у Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна на курс . Ще студенткою дебютувала на сцені Малого театру у виставі «Засіб Макропулоса» за п'єсою Карела Чапека.

Після здобуття диплома актрису прийняли в трупу , яким тоді керував Анатолій Ефрос. У Театрі на Малій Бронній Анна Каменкова служила до 1992 року, потім пішла в антрепризу, співпрацює з низкою Московських театрів (Московський драматичний театр «Бенефіс» п/к Анни Нерівної, Московський драматичний театр імені Рубена Симонова, Московський театр «Школа сучасної п'єси», Незалежний театральний проект, Антреприза).

Знімається у кіно з 1959 р. Грала в українській кінокартині «Розповіді про кохання» (1980, т/ф; Іловайська; реж. А. Войтецький, кіностудія ім. О. Довженка), в стрічках (2005, т/с, Росія—Україна, Анастасія Вєтрова; реж. Борис Небієрідзе), (2007, т/с, Ольга; Україна, реж. Галина Сальгареллі).

Довгі роки працює на радіо (радіовистави за класичними творами, передача «Поштовий диліжанс в країні літературних героїв» 1977—1978), на озвучуванні вітчизняних документальних і художніх фільмів та мультфільмів, а також на дубляжі величезного числа іноземних кінокартин. Будучи студенткою озвучила Джульєтту в знаменитому фільмі Франко Дзеффіреллі («Ромео і Джульєтта», 1968). Красивим і легко впізнаваним голосом актриси говорять десятки зоряних зарубіжних актрис в дубльованих для вітчизняного глядача відомих і знаменитих світових картинах.

Фестивалі та премії

1960 — Нагорода за найкраще виконання дитячої ролі на II Міжнародному кінофестивалі у Мар-дель-Плата в Аргентині (за роль у фільмі «Дівчинка шукає батька»).
1979 — Приз за найкращу жіночу роль на Всесоюзному кінофестивалі в Ашхабаді (за головну роль в фільмі «Молода дружина»). Трохи пізніше була визнана найкращою актрисою року.
1989 — Приз на XIII Всесоюзному фестивалі телефільмів у Душанбе (за головну роль в драмі «Соф'я Петрівна»).

Фільмографія

(неповна)

Ролі в кіно, телевиставах і серіалах

«Дівчинка шукає батька» (1959, Лена; реж. Л. Голуб)
«Стрибок на зорі» (1960)
«Таке коротке довге життя» (1974, Женя)
«Лісові гойдалки» (1975, Світлана)
«Місяць в селі» (1977, фільм-спектакль, Вірочка; реж. Анатолій Ефрос)
«Не від світу цього» (1977, фільм-спектакль, Ксенія Василівна)
«Луньов сьогодні і завтра» (1977, фільм-спектакль, Вірочка)
«Обережно, листопад!» (1977, Фільм-спектакль, Света)
«Розповідь від першої особи» (1977, фільм-спектакль, Маша Поплавська)
«Ходіння по муках» (1977, т/ф, Агрипина; реж. )
«Вечір спогадів» (1978, фільм-спектакль, Поліна Короленко)
«Стійкий туман» (1978, фільм-спектакль, Паша)
«Слідство ведуть ЗнаТоКі. Справа №13» «До третього пострілу» (1978, т/с, Антоніна Василівна Зоріна, інспектор у справах неповнолітніх)
«Весняний призов» (1978, Ірина Петрівна; реж. )
«Молода дружина» (1979, Маня Стрельцова; реж. )
«Молода господиня Ніскавуорі» (1979, фільм-спектакль, Мальвіна)
«Варвари» (1979, фільм-спектакль, Анна Федорівна Черкун)
«Державний кордон. Мирне літо 21-го року» (1980, Галя (Галина Кравцова))
«Розповіді про кохання» (1980, т/ф; Іловайська; реж. А. Войтецький, кіностудія іи. О. Довженка)
«О ти, останнє кохання!» (1980, Фільм-спектакль, Олена Денисьева; реж. М. Козаков)
«Рік активного сонця» (1982, Ірина; реж. Н. Збандут)
«Сонячний вітер» (1982, Надія Степанівна Петровська, молодий науковець-фізик; реж. Ростислав Горяєв)
«Пізнє кохання» (1983, Людмила Герасимівна Маргарітова, дочка адвоката)
«Місто над головою» (1985, Віра)
«Іван Бабушкін» (1985, Маша, заслана терористка)
«Замах на ГОЕЛРО» (1986, Ніна Бугрова)
«Остання дорога» (1986, Олександра Миколаївна Гончарова, сестра Н. М. Пушкіної; реж. )
«Візит до Мінотавра» (1987, т/с, Лаврова Олена Сергіївна, помічниця Тихонова; реж. Е. Уразбаєв)
«Соф'я Петрівна» (1989, Соф'я Петрівна)
(1990, Аглаїда Василівна, мати Тьоми)
«Очищення» (1990, Настасья)
«Коло приречених» (1991, Ірина; реж. )
(1992—1994, т/с, Олена Корн)
«Ти є...» (1993, Анна)
(1998, Анна; реж. )
«Самозванці» (1998—2002, т/с (всі сезони), мати Сашка)
«Марш Турецького» (2000, т/с, Боярова)
(2005, т/с, Росія—Україна, Анастасія Вєтрова; реж. Б. Небієрідзе)
(2005, телесеріал, Лілія Петрівна, мати Мефодія)
«Чарівність зла» (2006, т/с, співачка Плевицька Надія Василівна; реж. М. Козаков)
(2007, т/с, Ольга; Україна, реж. Галина Сальгареллі)
«Принцеса цирку» (2008, т/с, Вікторія))
«Концерт» (2009, Ірина Філіппова; реж. Раду Міхайляну)
«Одного разу в Ростові» (2012, т/с, реж. К. Худяков)
(2012, серія №8, Влада Волошина, письменник-романіст, колишній учитель хімії)
(2017, Маша; реж. )
(2018, мати Маші; реж. С. Лівнєв)
(2018, мати Ксенії; реж. К. Плетньов)
(2018, т/с, Тетяна Дмитрівна Челишева, дружина Миколи)
«Сімейна справа» (2018, Любов Лебедєва) та ін.

Озвучування, дубляж

«Горбань» (1959)
(1967, мультфільм, білка)
«Повість про людське серце» (1974, Наташа, дочка Кримова — роль Наталії Храбровицької)
«Василиса Мікулішна» (1975, мультфільм, Василиса Мікулішна)
«Василиса Прекрасна» (1977, мультфільм, Василиса, заєць, щука)
«Йшов собака по роялю» (1978, Таня Канарейкіна — роль Олени Кіщик)
«Чарівне кільце» (1979, мультфільм, Скарапея)
«Жорстокий романс» (1984, Лариса Дмитрівна Огудалова, її молодша дочка — роль Лариси Гузєєвої)
«Щиро Ваш…» (1985, Катя, акторка — роль Віри Глаголєвої)
«Плюмбум, або Небезпечна гра» (1986, Марія — роль Олени Яковлєвої)
«Гардемарини, вперед!» (1987, Анастасія Ягужинська — роль Тетяни Лютаєвої)
«Пророцтво» (1993, Люда Єгорова — роль Ірен Жакоб)
«Куди приводять мрії» (1998, Енні — роль Аннабелли Шиорра)
«Іронія долі. Продовження» (2007, Надія Шевельова — роль Барбари Брильської) та багато ін.

Література

Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.167. (рос.)

Джерела

Фільмографія на kino-teatr.ru [ 17 травня 2018 у Wayback Machine.]
Фільмографія на animator.ru [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про акторку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.