Каза́рка червоново́ла (Branta ruficollis) — водоплавний птах родини качкових (Anatidae). В Україні зустрічається під час сезонних міграцій і на зимівлі. Занесено до Червоної Книги України (статус — під загрозою зникнення).
Казарка червоновола | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) |
Родина: | Качкові (Anatidae) |
Рід: | Казарка (Branta) |
Вид: | Казарка червоновола (B. ruficollis) |
Біноміальна назва | |
Branta ruficollis (Pallas, 1769) | |
Синоніми | |
Rufibrenta ruficollis |
Морфологічні ознаки
Розміром із чорну казарку. Забарвлення строкате. У дорослого птаха верх голови, задня частина шиї, спина, крила, боки тулуба і груди чорні; зверху на покривних перах крила дві вузькі білі смуги; покривні пера вух, передня частина шиї і воло каштаново-руді; вуздечка, вузькі петлеподібні смуги на боках голови, смуги на шиї і боках тулуба, задня частина черева, надхвістя та підхвістя білі; махові та стернові пера чорні; ноги і дзьоб чорні. Молоді птахи мають тьмяніше забарвлення, з білуватою смугастістю на крилах. Маса тіла: 890—1700 г, завдовжки 430—560 мм, розмах крил: 110—113 см.
Голос
Голос — дзвінке гелготання, схоже на голос білолобого гусака, але зі своєрідним «бляшаним» відтінком і різкіше: «гивви, гивви», «гив», «гивьив».
Поширення
Гніздовий ареал простягається у зоні тундри від півострова Ямал до півострова Таймир. Основні місця зимівлі розміщені у Болгарії, Туреччині та південно-західній частині України. В Україні зустрічається лише під час міграцій і зимівлі. Головний пролітний шлях проходить уздовж Азово-Чорноморського узбережжя. Частина популяції зимує в дельті Дунаю, Чорноморському біосферному заповіднику, на Молочному і Утлюцькому лиманах, у Криму.
Чисельність і причини її зміни
Світова популяція оцінюється у 37 тис. дорослих птахів. За іншими даними, станом на 2008 р. — не менше 44 300 особин. У кінці 1980-х рр. на міграції в Україні реєстрували близько 40 тис. ос., на початку XXI ст. — до 100 тис. ос. На зимівлю (у м'які зими) у 1980-ті рр. залишалося 60–300, зрідка 1,2 тис. ос., у 2000 р. — 14 тис. 130 ос. Загальна чисельність зараз становить понад 15 тис. ос. Основні причини її змін: незаконне полювання (в Україні щороку здобувають понад 1 тис. ос.), виловлювання птахів, освоєння територій у місцях зимівлі та міграційних скупчень, отруєння птахів добривами і пестицидами.
Особливості біології
Перелітний птах. В Україні з'являється у жовтні — листопаді. Перельоти у зграях по 10–50 (іноді більше) ос., часто з іншими видами гусей. На лиманах Північного Приазов'я затримується на 4–8 тижнів. На зимівлі утворює скупчення на озерах, ріках, найбільші − на мілинах лиманів Північно-західного Приазов'я, Сиваші, у дельті Дунаю. Кормові міграції на поля вранці та ввечері. Відлітає на початку березня. Живиться озиминою, зерном пшениці, рису, навесні також пагонами, листям та цибулинами трав'яних рослин. Гніздові біотопи — сухі ділянки тундри та лісотундри поблизу водойм з крутими берегами, острови.
Охорона
Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий), а також до Червоного списку МСОП (вид у небезпечному стані), Європейського Червоного списку (вразливий), Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток І) і Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA та Директиви Ради Європи про охорону диких птахів (Додаток I).
В Україні на прольоті охороняється в Чорноморському і Дунайському біосферних заповідниках, біосферному заповіднику «Асканія-Нова», Кримському природному заповіднику (філія «Лебедині острови»), Азово-Сиваському і Приазовському національних природних парках, ландшафтному заказнику «Обитічна коса», Національному заповіднику «Хортиця» та ін.
Для збереження виду необхідно створити заказник у Новотроїцькому районі Херсонської області (біля села Сивашівка), де птахи зимують, та зони спокою у мисливських господарствах, де є їх скупчення на міграції та зимівлі.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 25 листопада 2010.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2010. Процитовано 25 листопада 2010.
- Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенко. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 30)
- Петроченко В. І. Біорізноманіття хребетних тварин Національного заповідника «Хортиця» // Сучасні проблеми біології, екології та хімії : Матеріали міжнарод. наук. конф. — Запоріжжя, 2007. — С. 416—417
Посилання
- Лисенко В. І. Казарка червоновола // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 406. — -0-7.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- Казарка червоновола в Червоній книзі України [ 14 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Література
- Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kaza rka chervonovo la Branta ruficollis vodoplavnij ptah rodini kachkovih Anatidae V Ukrayini zustrichayetsya pid chas sezonnih migracij i na zimivli Zaneseno do Chervonoyi Knigi Ukrayini status pid zagrozoyu zniknennya Kazarka chervonovola Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Rid Kazarka Branta Vid Kazarka chervonovola B ruficollis Binomialna nazva Branta ruficollis Pallas 1769 Sinonimi Rufibrenta ruficollis yajce Branta ruficollis Tuluzkij muzejMorfologichni oznakiRozmirom iz chornu kazarku Zabarvlennya strokate U doroslogo ptaha verh golovi zadnya chastina shiyi spina krila boki tuluba i grudi chorni zverhu na pokrivnih perah krila dvi vuzki bili smugi pokrivni pera vuh perednya chastina shiyi i volo kashtanovo rudi vuzdechka vuzki petlepodibni smugi na bokah golovi smugi na shiyi i bokah tuluba zadnya chastina chereva nadhvistya ta pidhvistya bili mahovi ta sternovi pera chorni nogi i dzob chorni Molodi ptahi mayut tmyanishe zabarvlennya z biluvatoyu smugastistyu na krilah Masa tila 890 1700 g zavdovzhki 430 560 mm rozmah kril 110 113 sm GolosGolos dzvinke gelgotannya shozhe na golos bilolobogo gusaka ale zi svoyeridnim blyashanim vidtinkom i rizkishe givvi givvi giv giviv PoshirennyaGnizdovij areal prostyagayetsya u zoni tundri vid pivostrova Yamal do pivostrova Tajmir Osnovni miscya zimivli rozmisheni u Bolgariyi Turechchini ta pivdenno zahidnij chastini Ukrayini V Ukrayini zustrichayetsya lishe pid chas migracij i zimivli Golovnij prolitnij shlyah prohodit uzdovzh Azovo Chornomorskogo uzberezhzhya Chastina populyaciyi zimuye v delti Dunayu Chornomorskomu biosfernomu zapovidniku na Molochnomu i Utlyuckomu limanah u Krimu Chiselnist i prichini yiyi zminiSvitova populyaciya ocinyuyetsya u 37 tis doroslih ptahiv Za inshimi danimi stanom na 2008 r ne menshe 44 300 osobin U kinci 1980 h rr na migraciyi v Ukrayini reyestruvali blizko 40 tis os na pochatku XXI st do 100 tis os Na zimivlyu u m yaki zimi u 1980 ti rr zalishalosya 60 300 zridka 1 2 tis os u 2000 r 14 tis 130 os Zagalna chiselnist zaraz stanovit ponad 15 tis os Osnovni prichini yiyi zmin nezakonne polyuvannya v Ukrayini shoroku zdobuvayut ponad 1 tis os vilovlyuvannya ptahiv osvoyennya teritorij u miscyah zimivli ta migracijnih skupchen otruyennya ptahiv dobrivami i pesticidami Osoblivosti biologiyiPerelitnij ptah V Ukrayini z yavlyayetsya u zhovtni listopadi Pereloti u zgrayah po 10 50 inodi bilshe os chasto z inshimi vidami gusej Na limanah Pivnichnogo Priazov ya zatrimuyetsya na 4 8 tizhniv Na zimivli utvoryuye skupchennya na ozerah rikah najbilshi na milinah limaniv Pivnichno zahidnogo Priazov ya Sivashi u delti Dunayu Kormovi migraciyi na polya vranci ta vvecheri Vidlitaye na pochatku bereznya Zhivitsya oziminoyu zernom pshenici risu navesni takozh pagonami listyam ta cibulinami trav yanih roslin Gnizdovi biotopi suhi dilyanki tundri ta lisotundri poblizu vodojm z krutimi beregami ostrovi OhoronaVid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ohoronna kategoriya vrazlivij a takozh do Chervonogo spisku MSOP vid u nebezpechnomu stani Yevropejskogo Chervonogo spisku vrazlivij Konvenciyi z mizhnarodnoyi torgivli vimirayuchimi vidami dikoyi fauni i flori CITES Dodatok II Bonnskoyi Dodatok I i Bernskoyi Dodatok II konvencij ugodi AEWA ta Direktivi Radi Yevropi pro ohoronu dikih ptahiv Dodatok I V Ukrayini na proloti ohoronyayetsya v Chornomorskomu i Dunajskomu biosfernih zapovidnikah biosfernomu zapovidniku Askaniya Nova Krimskomu prirodnomu zapovidniku filiya Lebedini ostrovi Azovo Sivaskomu i Priazovskomu nacionalnih prirodnih parkah landshaftnomu zakazniku Obitichna kosa Nacionalnomu zapovidniku Horticya ta in Dlya zberezhennya vidu neobhidno stvoriti zakaznik u Novotroyickomu rajoni Hersonskoyi oblasti bilya sela Sivashivka de ptahi zimuyut ta zoni spokoyu u mislivskih gospodarstvah de ye yih skupchennya na migraciyi ta zimivli PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Arhiv originalu za 10 listopada 2013 Procitovano 25 listopada 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2010 Procitovano 25 listopada 2010 Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenko Kiyiv 2010 80 s s 30 Petrochenko V I Bioriznomanittya hrebetnih tvarin Nacionalnogo zapovidnika Horticya Suchasni problemi biologiyi ekologiyi ta himiyi Materiali mizhnarod nauk konf Zaporizhzhya 2007 S 416 417PosilannyaLisenko V I Kazarka chervonovola Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 406 ISBN 978 966 7059 0 7 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Kazarka chervonovola v Chervonij knizi Ukrayini 14 kvitnya 2014 u Wayback Machine LiteraturaFauna Ukrainy T 5 Pticy Vyp 3 Guseobraznye Lysenko V I K Naukova dumka 1991 208 s