Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Юхи́мович Ворона́єв (16 квітня 1885, Оренбурзька губернія — 5 листопада 1937, м. невідоме) — російсько-український проповідник, місіонер, один із засновників п'ятидесятницького руху в Україні та Радянському Союзі.
| Іва́н Ворона́єв | |
|---|---|
 Іван Воронаєв, фото близько 1920 року | |
| Ім'я при народженні | Микита Петрович Черкесов |
| Народився | 16 квітня 1885 Оренбурзька губернія Російської імперії |
| Помер | 5 листопада 1937 (52 роки) місце невідоме ·розстріл |
| Поховання | невідоме |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | П’ятидесятницький місіонер в Україні |
| Знання мов | російська[1] |
| Титул | Пастор, Єпископ, Євангеліст, Місіонер |
| Батько | Петро Черкасов |
| Мати | Ольга Черкасова |
| У шлюбі з | Катерина Опанасівна Воронаева (урожд. Башкирова, 1888-1963) |
| Діти | Віра (1909-1928), Павло (нар. 1911), Олександр (нар. 1913), Петро (нар. 1916), Іван (нар. 1919), Надія (нар. 1923), Тимофій (нар. 1926) |
| |
Російський період (1886—1912)
Його справжнє ім'я — Микита Петрович Черкасов. Народився 16 квітня 1885 року у маленькій козачій станиці Оренбурзької губернії (зараз територія на кордоні Челябінській області та Башкортостану в районі місті Магнітогорська) в багатодітній родині уральського козака Петра Черкасова. Закінчивши місцеву школу, працював писарем у станичного отамана. У 1907 році юнака забирають до війська і направляють у Туркестан, в містечко , для підготовки на унтер-офіцера.
1907 року під час військової служби в царській армії в Ташкенті познайомився з баптистами, став членом місцевої громади, тому вирішив покинути службу з огляду на релігійні мотиви. Після довгого слідства Микита Черкасов був звинувачений в ухилянні від служби через політичні погляди і засуджений до заслання на 8-12 років. Йому довелося втікати. Один із віруючих Іван Юхимович Воропаєв пропонує Микиті свої документи. В 1909 році для більшої певності в паспорті змінили одну літеру і він став Воронаєвим. 1912 року Воронаєв з дружиною Катериною Башкіровою емігрував через Іркутськ, Китай і Японію до США.
Американський період (1912—1919)
17 жовтня 1913 р. був висвячений на пасторське служіння в Сан-Франциско. Іван Воронаєв у США виконує духовну працю, спочатку у Сан-Франциско, потім у Лос-Анджелесі, Сієтлі. Він працює благовісником, відкриває Російську баптистську місію, друкує журнал «Правда і життя». У 1917 р. Воронаєв отримав запрошення на служіння пастора Руської церкви християн-баптистів у Нью-Йорку. Саме тут він познайомився із п'ятидесятницьким вченням.
У 1919 році Воронайєв зустрічає нового й ревнощівого християнина, Порфира Ільчука, і благословляє його у бажанні поширити Євангеліє в Україні. Порфирій у кінцевому підсумку повертається на батьківщину і стає ключовою фігурою у розширенні та установленні п'ятидесятницького руху та нових церков на заході України.
У 1920 році Іван Воронаєв, за його словами, прислухуючись до голосу Духа Святого та до пророцтв, вирішив повернутися в Радянську Україну для місіонерської праці. 15 липня 1920 року він з сім'єю залишає Сполучені Штати. Разом з ним їде група віруючих майже з двадцяти чоловік. Зупиняється в Істамбулі. Після першої світової війни та революції сюди втекло багато росіян. Воронаєв деякий час працює серед цих людей. Через шість місяців переїжджає в Болгарію. Саме в Болгарії (за іншими джерелами — ще в Туреччині) Іван Юхимович познайомився з групою адвентистів сьомого дня, які практикували перед хліболаманням. Це вчення сподобалося йому і пізніше стало однією з особливостей богослужбової практики християн євангельської віри в Україні.
Духовна праця в Україні (1921—1929)
Нарешті емігранти отримують від більшовицької влади дозвіл на в'їзд у Росію. Разом з Воронаєвами повернулися родини Василя Колтовича та Данила Замри. Це сталося в серпні 1921 року. Воронаєви зупинилися в Одесі.
Спочатку Іван Юхимович знайомиться з віруючими місцевої баптистської церкви, але через чітку позицію щодо вчення про хрещення Духом Святим, яке не приймали баптисти, змушений розпочинати роботу над створенням власної церкви. Перше богослужіння у приміщенні дому молитви, що розташувався у Сабанському провулкові, відбулося 12 листопада 1921 року. З часом пробудження поширюється по всій Одесі, околицях та області. Народжуються нові церкви, виникає потреба у їхній духовній організації. Тому в 1924 році Іван Воронаєв проводить перший п'ятидесятницький з'їзд.
Арешт, заслання та смерть (1930—1937)
7 січня 1930 року в домі Івана Воронаєва роблять обшук, арештовують «до з'ясування обставин». «З'ясування обставин» закінчилося вироком — п'ять років тюрми суворого режиму. Катерина Воронаєва залишилася з шістьма. Іван Воронаєв більше ніколи їх не побачить.
Покарання Іван Юхимович відбуває на Соловках, у таборі Чібю.
У 1932 році троє дітей Воронаєва, які народилися в США, із великими труднощами з допомогою друзів з-за кордону залишають Росію та виїжджають до Америки. А в березні 1933 НКВС заарештовує Катерину Воронаєву, залишивши найменших дітей на старшого Павла. Три роки заслання вона мала провести у Казахстані, в Караганді, тому просить тюремне начальство перевести її до чоловіка, в Чібю, і приблизно через рік отримує позитивну відповідь. У 1934 році через неймовірні труднощі трьом іншим дітям Воронаєвих вдалося перебратися до США.
У листопаді 1935 року закінчився термін ув'язнення Катерини Опанасівни, але вона залишилася біля чоловіка. Після його звільнення 18 червня 1936 року їм видають дозвіл на поселення в Калузі, неподалік Москви. А 16 жовтня Івана Юхимовича заарештовують вдруге. Цей період життя Воронаєва найменш відомий. Покарання відбував на будівництві в Маріїнську. Зі заслання І. Воронаєв не повернувся. Довгий час була невідома дата його смерті, називалися дати 1941 чи 1942 рік. Широкого поширення серед віруючих набув документально не підтверджений переказ одного з в'язнів про те, що Івана Воронаєва охоронці зацькували собаками…
І тільки у 2005 році досліднику п'ятидесятницького руху в колишньому Радянському Союзі Володимиру Франчуку вдалося отримати документальне підтвердження щодо смерті Воронаєва:
«Сообщаем, что по информации, полученной из Информационного центра Главного управления внутренних дел Кемеровской области, Воронаев (Черкасов) Иван Ефимович (Никита Петрович) по постановлению „тройки“ УНКВД Новосибирской области от 2 ноября 1937 г. „за контрреволюционную агитацию“ осуждён к высшей мере наказания — расстрелу, что исполнено 5 ноября 1937 г.
В Центральном архиве УРАФ ФСБ России, управлениях ФСБ России по Кемеровской, Томской и Новосибирской областям, информационных центрах Управления внутренних дел Томской области и Главного управления внутренних дел Новосибирской области архивного следственного дела об осуждении в 1937 году Воронаева (Черкасова) Ивана Ефимовича (Никиты Петровича) к высшей мере наказания не выявлено.
Информацией о месте захоронения Воронаева (Черкасова) Ивана Ефимовича (Никиты Петровича) не располагаем».
Катерина Воронаєва, залишившись без засобів існування, їде на батьківщину, в Туркестан, де влітку 1937 року її знову заарештовують. На волю вона виходить аж у 1958 році. Завдяки наполегливості дітей, християнських та політичних діячів США, у результаті особистих звернень до Хрущова під час його візиту в Америку, Катерині Опанасівні дозволяють у 1960 році виїхати до дітей у США, де вона через чотири роки помирає.
Цікаві факти
11 вересня 2011 р. в Одесі відбулось урочисте відкриття пам'ятника «Герої віри» — християнам, що загинули за віру в XX столітті, в роки радянських репресій. Відкриття монумента відбулось у рамках святкування 90-ліття п'ятидесятницького пробудження у країнах колишнього СРСР і 20-ліття незалежності України. Пам'ятник виконаний у формі скелі висотою 2,5 метри, в центрі якої висічений бюст Івана Воронаєва.
Джерела
- Czech National Authority Database
- . Історична правда. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 6 березня 2016.
- . risu.org.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2016.
Література
- В. И. Франчук. Просила Россия дождя у Господа. — Світанкова Зоря, 2001. — Т. 1, 2, 3. — .
- История церкви под влиянием Святого Духа - German: Kirchengeschichte unter dem Einfluss des Heiligen Geistes ISBN 978-3-00-047140-7.
- В. И. Франчук. Пробуждение: От центра Одессы, до окраин России. — Симэкс-Принт, 2011. — 645 с. — -35-12.
- Ю. Вавринюк. . http://blag.org.ua/. журнал «Благовісник». Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 28 лютого 2016.
- Н. Усач, В. Ткаченко. Посланник Пятидесятницы (Иван Воронаев и сподвижники). — Винница : Слово Христианина, 2007. — Т. 1. — 408 с. — .
- Е. С. Сперанская. Воронаев Иван Ефимович // Православная энциклопедия. — Москва : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2005. — Т. 9. — С. 368. — 39 000 прим. — .
- J. Colletti. Voronaev, Ivan Efimovich // New International Dictionary of Pentecostal and Charismatic Movements, The / Stanley M. Burgess, Eduard M. Van Der Maas. — 2 edition, Exp. Rev. — Grand Rapids, Michigan : Zondervan Publishing House, 2002. — P. 1179-1180. — .
- Воронаев, Иван Ефимович // Протестантизм: Словарь атеиста / За заг. ред. Л. Н. Митрохина. — Москва : Издательство политической литературы, 1990. — С. 70. — (319) — .
- Арістова А. В. Воронаєв, Іван Юхимович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Воронаєв, Іван Юхимович
Посилання
- Воронаєвці // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Yuhi movich Vorona yev 16 kvitnya 1885 18850416 Orenburzka guberniya 5 listopada 1937 m nevidome rosijsko ukrayinskij propovidnik misioner odin iz zasnovnikiv p yatidesyatnickogo ruhu v Ukrayini ta Radyanskomu Soyuzi Iva n Vorona yevIvan Voronayev foto blizko 1920 rokuIm ya pri narodzhenni Mikita Petrovich CherkesovNarodivsya 16 kvitnya 1885 1885 04 16 Orenburzka guberniya Rosijskoyi imperiyiPomer 5 listopada 1937 1937 11 05 52 roki misce nevidome rozstrilPohovannya nevidomeKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist P yatidesyatnickij misioner v UkrayiniZnannya mov rosijska 1 Titul Pastor Yepiskop Yevangelist MisionerBatko Petro CherkasovMati Olga CherkasovaU shlyubi z Katerina Opanasivna Voronaeva urozhd Bashkirova 1888 1963 Diti Vira 1909 1928 Pavlo nar 1911 Oleksandr nar 1913 Petro nar 1916 Ivan nar 1919 Nadiya nar 1923 Timofij nar 1926 Mediafajli u VikishovishiRosijskij period 1886 1912 Jogo spravzhnye im ya Mikita Petrovich Cherkasov Narodivsya 16 kvitnya 1885 roku u malenkij kozachij stanici Orenburzkoyi guberniyi zaraz teritoriya na kordoni Chelyabinskij oblasti ta Bashkortostanu v rajoni misti Magnitogorska v bagatoditnij rodini uralskogo kozaka Petra Cherkasova Zakinchivshi miscevu shkolu pracyuvav pisarem u stanichnogo otamana U 1907 roci yunaka zabirayut do vijska i napravlyayut u Turkestan v mistechko dlya pidgotovki na unter oficera 1907 roku pid chas vijskovoyi sluzhbi v carskij armiyi v Tashkenti poznajomivsya z baptistami stav chlenom miscevoyi gromadi tomu virishiv pokinuti sluzhbu z oglyadu na religijni motivi Pislya dovgogo slidstva Mikita Cherkasov buv zvinuvachenij v uhilyanni vid sluzhbi cherez politichni poglyadi i zasudzhenij do zaslannya na 8 12 rokiv Jomu dovelosya vtikati Odin iz viruyuchih Ivan Yuhimovich Voropayev proponuye Mikiti svoyi dokumenti V 1909 roci dlya bilshoyi pevnosti v pasporti zminili odnu literu i vin stav Voronayevim 1912 roku Voronayev z druzhinoyu Katerinoyu Bashkirovoyu emigruvav cherez Irkutsk Kitaj i Yaponiyu do SShA Amerikanskij period 1912 1919 17 zhovtnya 1913 r buv visvyachenij na pastorske sluzhinnya v San Francisko Ivan Voronayev u SShA vikonuye duhovnu pracyu spochatku u San Francisko potim u Los Andzhelesi Siyetli Vin pracyuye blagovisnikom vidkrivaye Rosijsku baptistsku misiyu drukuye zhurnal Pravda i zhittya U 1917 r Voronayev otrimav zaproshennya na sluzhinnya pastora Ruskoyi cerkvi hristiyan baptistiv u Nyu Jorku Same tut vin poznajomivsya iz p yatidesyatnickim vchennyam U 1919 roci Voronajyev zustrichaye novogo j revnoshivogo hristiyanina Porfira Ilchuka i blagoslovlyaye jogo u bazhanni poshiriti Yevangeliye v Ukrayini Porfirij u kincevomu pidsumku povertayetsya na batkivshinu i staye klyuchovoyu figuroyu u rozshirenni ta ustanovlenni p yatidesyatnickogo ruhu ta novih cerkov na zahodi Ukrayini U 1920 roci Ivan Voronayev za jogo slovami prisluhuyuchis do golosu Duha Svyatogo ta do proroctv virishiv povernutisya v Radyansku Ukrayinu dlya misionerskoyi praci 15 lipnya 1920 roku vin z sim yeyu zalishaye Spolucheni Shtati Razom z nim yide grupa viruyuchih majzhe z dvadcyati cholovik Zupinyayetsya v Istambuli Pislya pershoyi svitovoyi vijni ta revolyuciyi syudi vteklo bagato rosiyan Voronayev deyakij chas pracyuye sered cih lyudej Cherez shist misyaciv pereyizhdzhaye v Bolgariyu Same v Bolgariyi za inshimi dzherelami she v Turechchini Ivan Yuhimovich poznajomivsya z grupoyu adventistiv somogo dnya yaki praktikuvali pered hlibolamannyam Ce vchennya spodobalosya jomu i piznishe stalo odniyeyu z osoblivostej bogosluzhbovoyi praktiki hristiyan yevangelskoyi viri v Ukrayini Duhovna pracya v Ukrayini 1921 1929 Nareshti emigranti otrimuyut vid bilshovickoyi vladi dozvil na v yizd u Rosiyu Razom z Voronayevami povernulisya rodini Vasilya Koltovicha ta Danila Zamri Ce stalosya v serpni 1921 roku Voronayevi zupinilisya v Odesi Spochatku Ivan Yuhimovich znajomitsya z viruyuchimi miscevoyi baptistskoyi cerkvi ale cherez chitku poziciyu shodo vchennya pro hreshennya Duhom Svyatim yake ne prijmali baptisti zmushenij rozpochinati robotu nad stvorennyam vlasnoyi cerkvi Pershe bogosluzhinnya u primishenni domu molitvi sho roztashuvavsya u Sabanskomu provulkovi vidbulosya 12 listopada 1921 roku Z chasom probudzhennya poshiryuyetsya po vsij Odesi okolicyah ta oblasti Narodzhuyutsya novi cerkvi vinikaye potreba u yihnij duhovnij organizaciyi Tomu v 1924 roci Ivan Voronayev provodit pershij p yatidesyatnickij z yizd Div takozh P yatidesyatnictvo v UkrayiniAresht zaslannya ta smert 1930 1937 7 sichnya 1930 roku v domi Ivana Voronayeva roblyat obshuk areshtovuyut do z yasuvannya obstavin Z yasuvannya obstavin zakinchilosya virokom p yat rokiv tyurmi suvorogo rezhimu Katerina Voronayeva zalishilasya z shistma Ivan Voronayev bilshe nikoli yih ne pobachit Pokarannya Ivan Yuhimovich vidbuvaye na Solovkah u tabori Chibyu U 1932 roci troye ditej Voronayeva yaki narodilisya v SShA iz velikimi trudnoshami z dopomogoyu druziv z za kordonu zalishayut Rosiyu ta viyizhdzhayut do Ameriki A v berezni 1933 NKVS zaareshtovuye Katerinu Voronayevu zalishivshi najmenshih ditej na starshogo Pavla Tri roki zaslannya vona mala provesti u Kazahstani v Karagandi tomu prosit tyuremne nachalstvo perevesti yiyi do cholovika v Chibyu i priblizno cherez rik otrimuye pozitivnu vidpovid U 1934 roci cherez nejmovirni trudnoshi trom inshim dityam Voronayevih vdalosya perebratisya do SShA U listopadi 1935 roku zakinchivsya termin uv yaznennya Katerini Opanasivni ale vona zalishilasya bilya cholovika Pislya jogo zvilnennya 18 chervnya 1936 roku yim vidayut dozvil na poselennya v Kaluzi nepodalik Moskvi A 16 zhovtnya Ivana Yuhimovicha zaareshtovuyut vdruge Cej period zhittya Voronayeva najmensh vidomij Pokarannya vidbuvav na budivnictvi v Mariyinsku Zi zaslannya I Voronayev ne povernuvsya Dovgij chas bula nevidoma data jogo smerti nazivalisya dati 1941 chi 1942 rik Shirokogo poshirennya sered viruyuchih nabuv dokumentalno ne pidtverdzhenij perekaz odnogo z v yazniv pro te sho Ivana Voronayeva ohoronci zackuvali sobakami I tilki u 2005 roci doslidniku p yatidesyatnickogo ruhu v kolishnomu Radyanskomu Soyuzi Volodimiru Franchuku vdalosya otrimati dokumentalne pidtverdzhennya shodo smerti Voronayeva Soobshaem chto po informacii poluchennoj iz Informacionnogo centra Glavnogo upravleniya vnutrennih del Kemerovskoj oblasti Voronaev Cherkasov Ivan Efimovich Nikita Petrovich po postanovleniyu trojki UNKVD Novosibirskoj oblasti ot 2 noyabrya 1937 g za kontrrevolyucionnuyu agitaciyu osuzhdyon k vysshej mere nakazaniya rasstrelu chto ispolneno 5 noyabrya 1937 g V Centralnom arhive URAF FSB Rossii upravleniyah FSB Rossii po Kemerovskoj Tomskoj i Novosibirskoj oblastyam informacionnyh centrah Upravleniya vnutrennih del Tomskoj oblasti i Glavnogo upravleniya vnutrennih del Novosibirskoj oblasti arhivnogo sledstvennogo dela ob osuzhdenii v 1937 godu Voronaeva Cherkasova Ivana Efimovicha Nikity Petrovicha k vysshej mere nakazaniya ne vyyavleno Informaciej o meste zahoroneniya Voronaeva Cherkasova Ivana Efimovicha Nikity Petrovicha ne raspolagaem Katerina Voronayeva zalishivshis bez zasobiv isnuvannya yide na batkivshinu v Turkestan de vlitku 1937 roku yiyi znovu zaareshtovuyut Na volyu vona vihodit azh u 1958 roci Zavdyaki napoleglivosti ditej hristiyanskih ta politichnih diyachiv SShA u rezultati osobistih zvernen do Hrushova pid chas jogo vizitu v Ameriku Katerini Opanasivni dozvolyayut u 1960 roci viyihati do ditej u SShA de vona cherez chotiri roki pomiraye Cikavi fakti11 veresnya 2011 r v Odesi vidbulos urochiste vidkrittya pam yatnika Geroyi viri hristiyanam sho zaginuli za viru v XX stolitti v roki radyanskih represij Vidkrittya monumenta vidbulos u ramkah svyatkuvannya 90 littya p yatidesyatnickogo probudzhennya u krayinah kolishnogo SRSR i 20 littya nezalezhnosti Ukrayini Pam yatnik vikonanij u formi skeli visotoyu 2 5 metri v centri yakoyi visichenij byust Ivana Voronayeva DzherelaCzech National Authority Database d Track Q13550863 Istorichna pravda Arhiv originalu za 18 sichnya 2017 Procitovano 6 bereznya 2016 risu org ua Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 6 bereznya 2016 LiteraturaPortal Biografiyi V I Franchuk Prosila Rossiya dozhdya u Gospoda Svitankova Zorya 2001 T 1 2 3 ISBN 966 95609 7 7 Istoriya cerkvi pod vliyaniem Svyatogo Duha German Kirchengeschichte unter dem Einfluss des Heiligen Geistes ISBN 978 3 00 047140 7 V I Franchuk Probuzhdenie Ot centra Odessy do okrain Rossii Simeks Print 2011 645 s ISBN 978 966 2601 35 12 Yu Vavrinyuk http blag org ua zhurnal Blagovisnik Arhiv originalu za 21 lipnya 2018 Procitovano 28 lyutogo 2016 N Usach V Tkachenko Poslannik Pyatidesyatnicy Ivan Voronaev i spodvizhniki Vinnica Slovo Hristianina 2007 T 1 408 s ISBN 978 966 7151 91 1 E S Speranskaya Voronaev Ivan Efimovich Pravoslavnaya enciklopediya Moskva Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2005 T 9 S 368 39 000 prim ISBN 5 89572 015 3 J Colletti Voronaev Ivan Efimovich New International Dictionary of Pentecostal and Charismatic Movements The Stanley M Burgess Eduard M Van Der Maas 2 edition Exp Rev Grand Rapids Michigan Zondervan Publishing House 2002 P 1179 1180 ISBN 978 031 022481 5 Voronaev Ivan Efimovich Protestantizm Slovar ateista Za zag red L N Mitrohina Moskva Izdatelstvo politicheskoj literatury 1990 S 70 319 ISBN 5 250 00373 7 Aristova A V Voronayev Ivan Yuhimovich Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Voronayev Ivan YuhimovichPosilannyaVoronayevci Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya