Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хотинська земля (рум. Ţinutul Hotin) — адміністративна одиниця (XIV-XVIII) Молдовського князівства.
| Хотинська земля Ţinutul Hotin | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Хотин | ||||
| Мови | руська, волоська | ||||
| Релігії | Православ'я | ||||
| Форма правління | Монархія | ||||
| Господар | |||||
| - (1457-1504) | Стефан Великий | ||||
| - (1806-1812) | Російська військова адміністрація | ||||
| Історія | |||||
| - входження до складу Молдовського князівства | 1367 | ||||
| - приєднання до Російської імперії | 1812 | ||||
Етимологія
Термін цинут від рум. «a ţine» — «тримати», у слав'яно-Молдовських документах — «держава». Проте з огляду на те, що руська мова була в Молдовському князівстві спочатку державною, а згодом мала офіційний статус, більш уживаним був термін — «земля» (іноді «окру́га», «волость»). Якщо «Ţara» — означала «земля» у розумінні держава (країна), то «Ţinutul» — «земля» у розумінні адміністративно-територіальної одиниці, частини країни.
Географічне положення
Хотинська земля знаходився у північно-східній частині Молдовського князівства у Прутсько — Дністровському межиріччі. Північна межа повіту збігалася з кордоном між Молдовським князівством та Польським королівством (ріка Дністер). На заході межувала з Чернівецькою землею (річка Рингач), на півдні — з (річка Чугур), на півдні — (ріка Прут).
Історичні передумови
В кінці ХІІ ст. на півдні Галицько-Волинської держави почало формуватись територіальне утворення Шипинська земля. Після монголо-татарської навали на Русь зв'язки з галицько-волинськими землями ослабли, й Шипинська земля фактично стала самостійним утворенням під зверхністю Золотої Орди. Із занепадом останньої на південних околицях зародилося нове державне утворення — Молдовське воєводство. Шипинська земля стала причиною запеклих суперечок і конфліктів Польського королівства, Угорського королівства та молодої Молдовської держави.
З огляду на обіцяну автономію та державний статус православного обряду в Молдовії, Шипинська земля в 1367 році фактично увійшла до складу Молдовської держави.
Організація цинуту
Хотинська земля була сформована з Хотинської та частини Цецинської волостей Шипинської землі, а також деяких земель південніше у Прутсько — Дністровському межиріччі. Адміністративно входила до однієї з трьох культурно-географічних частини Молдовського князівства — Верхньої Молдови, якою управляв Великий Ворник.
Керував землею — намісник Господаря «уставичний» Староста (рум. Staroste de Cernăuți), якого призначали не тільки для виконання адміністративних, фіскальних та судових функцій, але й для контролю ситуації на молдовсько-польському кордоні. Військовою організацією землі з XVII ст. опікувався Великий капітан цинуту. У кожній землі діяли: відповідальний за фортеці (перерубець), стягувач судових штрафів (Глобник), стягувач військових податків (ілішар) тощо.
Центром землі було місто Хотин. Містом керував Війт (шолтуз), якого щорічно призначав Господар. При війтові діяла Рада з 12 представників (пиргарів), обраних з верхівки міського населення. Вказаний орган виступав Судом за внутрішньоміськими справами і розподіляв серед міщан податки.
На чолі сільської громади був сільський староста, який виступав суддею (за що отримував третину судових штрафів) та збирав податки.
Населення
Згідно з «Катастихом числа селян, дворян, ветафів, немешів та священиків» (1591), в північних землях Молдовського князівства налічувалося близько 8903 дворів (загальна чисельність населення могла сягати 30-32 тис. осіб).
Панівною верхівкою були бояри (рум. boieri) — великі, середні та дрібні феодали. Всі вони знаходились тільки в прямій залежності від господаря, звільнялись від оподаткування, могли займати державні посади. На території краю були також представники особливої групи феодалів — куртяни (рум. curteani) — особисті слуги Господаря. До прошарку феодалів практично належали й представники духовенства (єпископи, настоятелі монастирів тощо), які брали безпосередню участь в управлінні країною та регіонами.
Селяни за правовим статусом ділились на резешів (рум. răzeşi) — вільні селяни, які володіли землями громадою, безоплатно брали участь у війнах, за що могли наділятися особистою землею, призначатися на державні посади, практично переводитись у «куртяни»; простих селян (рум. țărani) — «державні» та «приватні» були формально вільними, але зобов'язаними відробляти панщину, платити десятину; кріпосних (рум. vecini) — повністю безправні та залежні від пана, який міг ними торгувати.
Найнижчим прошарком були цигани (рум. țigani) — практично раби.
Міщани поділялись на купців, ремісників та низи.
Етнічний склад
Те, що за русини залишались панівною етнічною групою на Буковині красномовно засвідчують топонімічні матеріали. З 124 топонімів, зафіксованих актами XV ст., 118 належать слов'янським, тобто українським. Три — вважають такими, що не мають відповідників ані у слов'янських, ані в романських мовах. І тільки три топоніми мають волоське походження.
Джерела кінця XVI — початку XVIII ст.ст. засвідчують поліетнічність населення країни, та північної її частини зокрема. Крім русинів та волохів, там жили татари, поляки, серби, вірмени, болгари, семигородські німці та багато циган. Водночас край продовжували активно заселяти — волохи та німці з Семигороду, євреї та поляки з Німеччини та Польщі. Після потрапляння під панування Османської імперії у регіоні почала зменшуватись кількість вірменів (які переслідувались) водночас суттєво збільшилась діаспора греків.
За різним даними, русини в Хотинській та Чернівецькій землях становили від 60 до 70 %.
В межах Верхньої Молдови загалом, кількість русинів була на рівні 50 %. У межах всієї Молдовської держави — від 30 до 40 %.
Вказане підтверджується «хроніками Грігорє Урєкє» (Молдовського літописця), з яких випливає, що на межі XV–XVI ст.ст. більше третини мешканців Молдовського князівства розмовляли (рідною) руською мовою.
Характерні риси Молдовського періоду
Після входження до складу Молдовської держави термін Шипинська земля поступово був витіснений іншим — Буковина. Після реформи 1457-го року Хотинська волость стала Хотинським цинутом. Із всіх волостей колишньої Щипинської землі автономний статус зберігся тільки у Довгопільського околу (Хмелівська волость).
З 1685-го до 1699-го Буковина — Чернівецьке староство Речі Посполитої. Управління краєм здійснював староста .
З 1711-го до 1774-го Хотинська земля — Хотинська райя (до 1719-го включно з Чернівецькою землею). Характерним для періоду Хотинської райї є те, що економічно райятянам жилося певною мірою краще, ніж іншому населенню Молдовського князівства. На території Райї податки були податками. Десятина була десятиною. В інших регіонах бояри стягували не стільки, скільки встановлено, а стільки, скільки можна було вичавити для задоволення власних потреб, потреб господаря та сюзерена — Порти. Десятина не рідко перетворювалась в 1/8, а то й 1/6.
Безумовним позитивом «Молдовського періоду» є збереження місцевим населенням дідівського православного обряду.
Саме в цей період були засновані ціла низка населених пунктів Хотинської землі — Новоселиця (1456), Сокиряни (1666), Кельменці (1559), Липкани (1669), Бричани (1562), Єдинці (1431), Купчінь (1431) тощо. Водночас, характерними рисами є те, що Хотинщина постійно ставала театром воєнних дій. Це спустошувало край, доводило до жалюгідного стану інфраструктуру. Від постійних бойових дій потерпало населення.
Див. також
Джерела
- Кантемир Д. Описание Молдавии. Кишинев. 1973.(рос.)
- Костишина С. С. (редактор). Буковина: історичний нарис. — Чернівці: Зелена Буковина, 1998. — 416 с.
- Жупанський Я. І. Географія Чернівецької області: навчальний посібник.- Чернівці: ЧОД, 1993.
- Населення Буковини (з книги «Буковина. Загальне краєзнавство», впорядкованої колишнім крайовим жандармським командуванням № 13 ц.к. жандармерії з нагоди 50-річного юбилею правління імператора Франца-Йосифа І (Чернівці, 1899). Німецькою та українською мовами. — Чернівці: Зеленая Буковина, 2000. — 160 с.
- Чучко М. К. Соціорелігійні аспекти повсякденного життя православного населення північної частини Молдавського воєводства та Австрійської Буковини (друга половина XIV — початок ХХ ст.) — Чернівці: ЧНУ, 2008.
- Історія Хотина [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Історія Сокирянщини [ 1 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hotin znachennya Hotinska zemlya rum Ţinutul Hotin administrativna odinicya XIV XVIII Moldovskogo knyazivstva Hotinska zemlya Ţinutul Hotin 1367 1812 Prapor Gerb Hotinska zemlya istorichni kordoni na kartiHotinskij cinut v mezhah Moldovskogo knyazivstva Stolicya Hotin Movi ruska voloska Religiyi Pravoslav ya Forma pravlinnya Monarhiya Gospodar 1457 1504 Stefan Velikij 1806 1812 Rosijska vijskova administraciya Istoriya vhodzhennya do skladu Moldovskogo knyazivstva 1367 priyednannya do Rosijskoyi imperiyi 1812EtimologiyaTermin cinut vid rum a ţine trimati u slav yano Moldovskih dokumentah derzhava Prote z oglyadu na te sho ruska mova bula v Moldovskomu knyazivstvi spochatku derzhavnoyu a zgodom mala oficijnij status bilsh uzhivanim buv termin zemlya inodi okru ga volost Yaksho Ţara oznachala zemlya u rozuminni derzhava krayina to Ţinutul zemlya u rozuminni administrativno teritorialnoyi odinici chastini krayini Geografichne polozhennyaHotinska zemlya znahodivsya u pivnichno shidnij chastini Moldovskogo knyazivstva u Prutsko Dnistrovskomu mezhirichchi Pivnichna mezha povitu zbigalasya z kordonom mizh Moldovskim knyazivstvom ta Polskim korolivstvom rika Dnister Na zahodi mezhuvala z Cherniveckoyu zemleyu richka Ringach na pivdni z richka Chugur na pivdni rika Prut Istorichni peredumoviV kinci HII st na pivdni Galicko Volinskoyi derzhavi pochalo formuvatis teritorialne utvorennya Shipinska zemlya Pislya mongolo tatarskoyi navali na Rus zv yazki z galicko volinskimi zemlyami oslabli j Shipinska zemlya faktichno stala samostijnim utvorennyam pid zverhnistyu Zolotoyi Ordi Iz zanepadom ostannoyi na pivdennih okolicyah zarodilosya nove derzhavne utvorennya Moldovske voyevodstvo Shipinska zemlya stala prichinoyu zapeklih superechok i konfliktiv Polskogo korolivstva Ugorskogo korolivstva ta molodoyi Moldovskoyi derzhavi Z oglyadu na obicyanu avtonomiyu ta derzhavnij status pravoslavnogo obryadu v Moldoviyi Shipinska zemlya v 1367 roci faktichno uvijshla do skladu Moldovskoyi derzhavi Organizaciya cinutuHotinska zemlya bula sformovana z Hotinskoyi ta chastini Cecinskoyi volostej Shipinskoyi zemli a takozh deyakih zemel pivdennishe u Prutsko Dnistrovskomu mezhirichchi Administrativno vhodila do odniyeyi z troh kulturno geografichnih chastini Moldovskogo knyazivstva Verhnoyi Moldovi yakoyu upravlyav Velikij Vornik Keruvav zemleyu namisnik Gospodarya ustavichnij Starosta rum Staroste de Cernăuți yakogo priznachali ne tilki dlya vikonannya administrativnih fiskalnih ta sudovih funkcij ale j dlya kontrolyu situaciyi na moldovsko polskomu kordoni Vijskovoyu organizaciyeyu zemli z XVII st opikuvavsya Velikij kapitan cinutu U kozhnij zemli diyali vidpovidalnij za forteci pererubec styaguvach sudovih shtrafiv Globnik styaguvach vijskovih podatkiv ilishar tosho Centrom zemli bulo misto Hotin Mistom keruvav Vijt sholtuz yakogo shorichno priznachav Gospodar Pri vijtovi diyala Rada z 12 predstavnikiv pirgariv obranih z verhivki miskogo naselennya Vkazanij organ vistupav Sudom za vnutrishnomiskimi spravami i rozpodilyav sered mishan podatki Na choli silskoyi gromadi buv silskij starosta yakij vistupav suddeyu za sho otrimuvav tretinu sudovih shtrafiv ta zbirav podatki NaselennyaZgidno z Katastihom chisla selyan dvoryan vetafiv nemeshiv ta svyashenikiv 1591 v pivnichnih zemlyah Moldovskogo knyazivstva nalichuvalosya blizko 8903 dvoriv zagalna chiselnist naselennya mogla syagati 30 32 tis osib Panivnoyu verhivkoyu buli boyari rum boieri veliki seredni ta dribni feodali Vsi voni znahodilis tilki v pryamij zalezhnosti vid gospodarya zvilnyalis vid opodatkuvannya mogli zajmati derzhavni posadi Na teritoriyi krayu buli takozh predstavniki osoblivoyi grupi feodaliv kurtyani rum curteani osobisti slugi Gospodarya Do prosharku feodaliv praktichno nalezhali j predstavniki duhovenstva yepiskopi nastoyateli monastiriv tosho yaki brali bezposerednyu uchast v upravlinni krayinoyu ta regionami Selyani za pravovim statusom dililis na rezeshiv rum răzesi vilni selyani yaki volodili zemlyami gromadoyu bezoplatno brali uchast u vijnah za sho mogli nadilyatisya osobistoyu zemleyu priznachatisya na derzhavni posadi praktichno perevoditis u kurtyani prostih selyan rum țărani derzhavni ta privatni buli formalno vilnimi ale zobov yazanimi vidroblyati panshinu platiti desyatinu kriposnih rum vecini povnistyu bezpravni ta zalezhni vid pana yakij mig nimi torguvati Najnizhchim prosharkom buli cigani rum țigani praktichno rabi Mishani podilyalis na kupciv remisnikiv ta nizi Etnichnij sklad Te sho za rusini zalishalis panivnoyu etnichnoyu grupoyu na Bukovini krasnomovno zasvidchuyut toponimichni materiali Z 124 toponimiv zafiksovanih aktami XV st 118 nalezhat slov yanskim tobto ukrayinskim Tri vvazhayut takimi sho ne mayut vidpovidnikiv ani u slov yanskih ani v romanskih movah I tilki tri toponimi mayut voloske pohodzhennya Dzherela kincya XVI pochatku XVIII st st zasvidchuyut polietnichnist naselennya krayini ta pivnichnoyi yiyi chastini zokrema Krim rusiniv ta volohiv tam zhili tatari polyaki serbi virmeni bolgari semigorodski nimci ta bagato cigan Vodnochas kraj prodovzhuvali aktivno zaselyati volohi ta nimci z Semigorodu yevreyi ta polyaki z Nimechchini ta Polshi Pislya potraplyannya pid panuvannya Osmanskoyi imperiyi u regioni pochala zmenshuvatis kilkist virmeniv yaki peresliduvalis vodnochas suttyevo zbilshilas diaspora grekiv Za riznim danimi rusini v Hotinskij ta Cherniveckij zemlyah stanovili vid 60 do 70 V mezhah Verhnoyi Moldovi zagalom kilkist rusiniv bula na rivni 50 U mezhah vsiyeyi Moldovskoyi derzhavi vid 30 do 40 Vkazane pidtverdzhuyetsya hronikami Grigorye Uryekye Moldovskogo litopiscya z yakih viplivaye sho na mezhi XV XVI st st bilshe tretini meshkanciv Moldovskogo knyazivstva rozmovlyali ridnoyu ruskoyu movoyu Harakterni risi Moldovskogo perioduPislya vhodzhennya do skladu Moldovskoyi derzhavi termin Shipinska zemlya postupovo buv vitisnenij inshim Bukovina Pislya reformi 1457 go roku Hotinska volost stala Hotinskim cinutom Iz vsih volostej kolishnoyi Shipinskoyi zemli avtonomnij status zberigsya tilki u Dovgopilskogo okolu Hmelivska volost Z 1685 go do 1699 go Bukovina Chernivecke starostvo Rechi Pospolitoyi Upravlinnya krayem zdijsnyuvav starosta Z 1711 go do 1774 go Hotinska zemlya Hotinska rajya do 1719 go vklyuchno z Cherniveckoyu zemleyu Harakternim dlya periodu Hotinskoyi rajyi ye te sho ekonomichno rajyatyanam zhilosya pevnoyu miroyu krashe nizh inshomu naselennyu Moldovskogo knyazivstva Na teritoriyi Rajyi podatki buli podatkami Desyatina bula desyatinoyu V inshih regionah boyari styaguvali ne stilki skilki vstanovleno a stilki skilki mozhna bulo vichaviti dlya zadovolennya vlasnih potreb potreb gospodarya ta syuzerena Porti Desyatina ne ridko peretvoryuvalas v 1 8 a to j 1 6 Bezumovnim pozitivom Moldovskogo periodu ye zberezhennya miscevim naselennyam didivskogo pravoslavnogo obryadu Same v cej period buli zasnovani cila nizka naselenih punktiv Hotinskoyi zemli Novoselicya 1456 Sokiryani 1666 Kelmenci 1559 Lipkani 1669 Brichani 1562 Yedinci 1431 Kupchin 1431 tosho Vodnochas harakternimi risami ye te sho Hotinshina postijno stavala teatrom voyennih dij Ce spustoshuvalo kraj dovodilo do zhalyugidnogo stanu infrastrukturu Vid postijnih bojovih dij poterpalo naselennya Dokladnishe Istoriya BukoviniDiv takozhBukovina Dovgopilskij okil Hotinske nahiye Hotinskij povit Chernivecka zemlya Shipinska zemlyaDzherelaKantemir D Opisanie Moldavii Kishinev 1973 ros Kostishina S S redaktor Bukovina istorichnij naris Chernivci Zelena Bukovina 1998 416 s Zhupanskij Ya I Geografiya Cherniveckoyi oblasti navchalnij posibnik Chernivci ChOD 1993 Naselennya Bukovini z knigi Bukovina Zagalne krayeznavstvo vporyadkovanoyi kolishnim krajovim zhandarmskim komanduvannyam 13 c k zhandarmeriyi z nagodi 50 richnogo yubileyu pravlinnya imperatora Franca Josifa I Chernivci 1899 Nimeckoyu ta ukrayinskoyu movami Chernivci Zelenaya Bukovina 2000 160 s Chuchko M K Socioreligijni aspekti povsyakdennogo zhittya pravoslavnogo naselennya pivnichnoyi chastini Moldavskogo voyevodstva ta Avstrijskoyi Bukovini druga polovina XIV pochatok HH st Chernivci ChNU 2008 Istoriya Hotina 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Istoriya Sokiryanshini 1 lyutogo 2016 u Wayback Machine