Транспорт Таджикистану представлений автомобільним залізничним повітряним річковим і трубопровідним у населених пунктах

Транспорт Таджикистану представлений автомобільним , залізничним , повітряним , (річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 143 100 км² (96-те місце у світі). Форма території країни — складна; максимальна дистанція з півночі на південь — 350 км, зі сходу на захід — 700 км. Географічне положення Таджикистану дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між Центральною, Південною та Східною Азією через високогірні перевали.

Транспорт Таджикистану
Транспортна система Таджикистану (англ.)
Територія
Площа	143,1 тис. км² ^(96-те)
Рельєф	гірський
Найвища точка	пік Ісмаїла Самані (7495 м)
Повітряний
Аеропортів	24 ^(131-ше)
Наземний
Автошляхів	27,8 тис. км ^(97-ме)
Залізниць	680 км ^(103-тє)
Водний
Узбережжя	0 км
Водних шляхів	200 км ^(98-ме)
Найдовша річка	Вахш ()
Трубопровідний
Трубопроводів	587 км
Адміністрування
Орган
Голова	міністр

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше:

Загальна довжина автошляхів у Таджикистані, станом на 2000 рік, дорівнює 27 767 км (98-ме місце у світі).

Див. також: та

Залізничний

Докладніше:

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 680 км (103-тє місце у світі), з яких 680 км широкої 1520-мм колії.

Повітряний

Докладніше:

У країні, станом на 2013 рік, діє 24 аеропорти (131-ше місце у світі), з них 17 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 7 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 4 (0);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 5 (1);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 3 (1);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 3 (5).

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 10 повітряними суднами. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 802,47 тис. осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 105,37 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).

Таджикистан є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — EY, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Таджикистану мають літерний код ІКАО, що починається з — UT.

Див. також: та

Водний

Докладніше:

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 200 км (98-ме місце у світі). Головна водна транспортна артерія країни — річка Вахш.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Таджикистані, станом на 2013 рік, становила 549 км; нафтогонів — 38 км.

Міський громадський

Докладніше:

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через . Станом на 12 серпня 2016 року міністерство в уряді очолював .

Див. також

Економіка Таджикистану

Примітки

Tajikistan : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 17 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
Атлас світу, 2005.
Дубович І. А., 2008.
Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
(англ.) Convention on International Civil Aviation.
Tajikistan : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 17 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — .
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — .
Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — .
Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : , 2004. — 383 с. — .
, Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — .
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — .
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — .
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : , 2003.

Російською

(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : , 2006. — 188 с. — .
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : , 2002. — 928 с. — .
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Таджикистану

Карти транспортної системи Таджикистану [Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.] на Вікісховищі.
Карти Таджикистану [ 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — Perry–Castañeda Library Map Collection.
(рос.) Добірка публікацій про Таджикистан [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.] з часопису «Вокруг света».

[WF-1] Tajikistan : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 17 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-2] Атлас світу, 2005.

[FOOTNOTEДубович_І._А.2008-3] Дубович І. А., 2008.

[FOOTNOTEАтлас._Економічна_і_соціальна_географія_світу2010-4] Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.

[CICA-5] (англ.) Convention on International Civil Aviation.

[WL-6] Tajikistan : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 17 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.