Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Неогеновий період | |
| Хронологія | 23.03–2.588 млн років тому |
| Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду | бл. 21.5 % (108 % від сучасного рівня) |
| Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду | бл. 280 ppm (у 1 разів більше доіндустріального періоду) |
| Середня температура поверхні впродовж періоду | бл. 14 °C (на 0 °C вище сучасного рівня) |
Неоге́новий пері́од, неоген — другий період кайнозойської ери історії Землі. Тривав від 23,03 до 2,588 млн років тому. Як самостійний стратиграфічний підрозділ неоген був виділений австрійським геологом Моріцем Гьорнесом у 1856 році.
Підрозділи
| Система/ Період | Відділ/ Епоха | Ярус/ Вік | Вік (млн років) | |
|---|---|---|---|---|
| Четвертинний, Q | Плейстоцен, Q1 | молодше | ||
| Неоген, N | Пліоцен, N2 | П'яченцький, N2pla | 2,58 | 3,60 |
| Занклійський ярус, N2zan | 3,60 | 5,33 | ||
| Міоцен, N1 | Мессінський, N1mes | 5,33 | 7,25 | |
| Тортон, N1tor | 7,25 | 11,63 | ||
| , N1srv | 11,63 | 13,82 | ||
| , N1lan | 13,82 | 15,97 | ||
| Бурдігальський, N1bur | 15,97 | 20,44 | ||
| Аквітанський, N1aqt | 20,44 | 23,03 | ||
| Палеоген, | Олігоцен, | Хаттський, | старіше | |
| Підрозділи неогенової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік. | ||||
Неогенова система не має загальноприйнятих ярусів, тільки в Європі існують три самостійні стратиграфічні шкали неогену. Одна з них встановлена для Середземноморської провінції і користується найбільшим визнанням, а решта дві — для внутрішньоконтинентальної Європи, тобто для центральної і східної частин Паратетису.
Неоген складається з двох епох — ранньої, або міоцену (23,03–5,333 млн років тому), та пізньої, або пліоцену (5,333–2,588 млн років тому).
Неоген загалом характеризується низьким рівнем Світового океану, завершенням утворення сучасних гірських масивів, досить суворим кліматом з чіткою зональністю та кількома зледеніннями в північній та південній півкулях.
У неогені тривала альпійська складчастість, значні площі земної поверхні звільнилися від моря. Були поширені хвойні і тропічні ліси. Неогенові відклади поширені під покривом четвертинних на всіх континентах і на дні океанів. Неогенова система була одним з найбільш геократичних етапів у розвитку Землі, особливо його друга половина — пліоцен. До кінця пліоцену сформувалися основні елементи сучасного рельєфу і гідромережі, завершилося утворення численних гірських систем — Альп, Карпат, Балкан, Апеннін, Криму, Кавказу, Гімалаїв, Кордильєр тощо.
Корисні копалини
З неогеновими відкладами пов'язані численні родовища корисних копалин. З осадових найважливіші родовища нафти і газу в прогинах Близького і Середнього Сходу, Каліфорнії, Аляски, Японії, Прикарпатському, Азово-Кубанському, Терсько-Каспійському; западинах — Закарпатській, Східно-Чорноморській, Південно-Каспійській та ін.; депресіях — Охотській, Анадирській, ін. Численними в неогенових відкладах є родовища бурого вугілля і лігнітів, рідше — кам'яного вугілля. Відмічені родовища сірки пов'язані головним чином з евапоритовими формаціями (Передкарпаття, Апенніни, Сицилія), а також поклади солей (Передкарпаття, Закарпаття, Закавказзя, Середня Азія та ін.). В неогеновій системі утворилися розсипні родовища титану, олова, ільменіту, рутилу, циркону та ін., численні бокситові родовища тропічного поясу (Ямайка, Гаяна, Суринам, Гана, Гвінея), родовища бентонітових і палигорськітових глин, алунітів, перлітів, каолінітів, галуазиту, а також вапняків, кварцових пісків, пісковиків, діатомітів, глин. З інтрузивними і ефузивними породами пов'язані численні і різноманітні родовища руд ртуті, олова, свинцю, цинку, стибію та ін., які створюють місцями рудні пояси (поліметалічний пояс Перу, золотоносний пояс Еквадору, оловоносний і мідноносні пояси Болівії, мідно-срібні родов. Центр. Америки та ін.). У океанічних областях піщано-глинисті шельфові відклади у багатьох районах нафтогазоносні: Мексиканська та Ґвінейська затоки, Карибське, Середземне, Червоне моря, шельфи Чилі, Перу, Еквадору, Каліфорнії.
Див. також
Примітки
- Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
- Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
- Image:All palaeotemps.png
- International Commission on Stratigraphy: International Stratigraphic Chart (версія за серпень 2012)
- Hoernes Moriz Die fossilen Mollusken des Tertiärtbeckens von Wien, 1856
- Chart/Time Scale : ( )[англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Неогеновий період |
|
| |||||||
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Neogenovij period Hronologiya 23 03 2 588 mln rokiv tomu Serednya koncentraciya kisnyu O2 vprodovzh periodu bl 21 5 108 vid suchasnogo rivnya Serednya koncentraciya vuglekislogo gazu CO2 vprodovzh periodu bl 280 ppm u 1 raziv bilshe doindustrialnogo periodu Serednya temperatura poverhni vprodovzh periodu bl 14 C na 0 C vishe suchasnogo rivnya Neoge novij peri od neogen drugij period kajnozojskoyi eri istoriyi Zemli Trivav vid 23 03 do 2 588 mln rokiv tomu Yak samostijnij stratigrafichnij pidrozdil neogen buv vidilenij avstrijskim geologom Moricem Gornesom u 1856 roci PidrozdiliSistema Period Viddil Epoha Yarus Vik Vik mln rokiv Chetvertinnij Q Plejstocen Q1 molodshe Neogen N Pliocen N2 P yachenckij N2pla 2 58 3 60 Zanklijskij yarus N2zan 3 60 5 33 Miocen N1 Messinskij N1mes 5 33 7 25 Torton N1tor 7 25 11 63 N1srv 11 63 13 82 N1lan 13 82 15 97 Burdigalskij N1bur 15 97 20 44 Akvitanskij N1aqt 20 44 23 03 Paleogen P Oligocen R3 Hattskij R3h starishe Pidrozdili neogenovoyi sistemi navedeni zgidno MKS stanom na 2018 rik pr Neogenova sistema ne maye zagalnoprijnyatih yarusiv tilki v Yevropi isnuyut tri samostijni stratigrafichni shkali neogenu Odna z nih vstanovlena dlya Seredzemnomorskoyi provinciyi i koristuyetsya najbilshim viznannyam a reshta dvi dlya vnutrishnokontinentalnoyi Yevropi tobto dlya centralnoyi i shidnoyi chastin Paratetisu Neogen skladayetsya z dvoh epoh rannoyi abo miocenu 23 03 5 333 mln rokiv tomu ta piznoyi abo pliocenu 5 333 2 588 mln rokiv tomu Neogen zagalom harakterizuyetsya nizkim rivnem Svitovogo okeanu zavershennyam utvorennya suchasnih girskih masiviv dosit suvorim klimatom z chitkoyu zonalnistyu ta kilkoma zledeninnyami v pivnichnij ta pivdennij pivkulyah U neogeni trivala alpijska skladchastist znachni ploshi zemnoyi poverhni zvilnilisya vid morya Buli poshireni hvojni i tropichni lisi Neogenovi vidkladi poshireni pid pokrivom chetvertinnih na vsih kontinentah i na dni okeaniv Neogenova sistema bula odnim z najbilsh geokratichnih etapiv u rozvitku Zemli osoblivo jogo druga polovina pliocen Do kincya pliocenu sformuvalisya osnovni elementi suchasnogo relyefu i gidromerezhi zavershilosya utvorennya chislennih girskih sistem Alp Karpat Balkan Apennin Krimu Kavkazu Gimalayiv Kordilyer tosho Korisni kopaliniVidslonennya neogenovih cherepashnikiv uzdovzh uzberezhzhya Kahovskogo vodoshovisha Z neogenovimi vidkladami pov yazani chislenni rodovisha korisnih kopalin Z osadovih najvazhlivishi rodovisha nafti i gazu v proginah Blizkogo i Serednogo Shodu Kaliforniyi Alyaski Yaponiyi Prikarpatskomu Azovo Kubanskomu Tersko Kaspijskomu zapadinah Zakarpatskij Shidno Chornomorskij Pivdenno Kaspijskij ta in depresiyah Ohotskij Anadirskij in Chislennimi v neogenovih vidkladah ye rodovisha burogo vugillya i lignitiv ridshe kam yanogo vugillya Vidmicheni rodovisha sirki pov yazani golovnim chinom z evaporitovimi formaciyami Peredkarpattya Apennini Siciliya a takozh pokladi solej Peredkarpattya Zakarpattya Zakavkazzya Serednya Aziya ta in V neogenovij sistemi utvorilisya rozsipni rodovisha titanu olova ilmenitu rutilu cirkonu ta in chislenni boksitovi rodovisha tropichnogo poyasu Yamajka Gayana Surinam Gana Gvineya rodovisha bentonitovih i paligorskitovih glin alunitiv perlitiv kaolinitiv galuazitu a takozh vapnyakiv kvarcovih piskiv piskovikiv diatomitiv glin Z intruzivnimi i efuzivnimi porodami pov yazani chislenni i riznomanitni rodovisha rud rtuti olova svincyu cinku stibiyu ta in yaki stvoryuyut miscyami rudni poyasi polimetalichnij poyas Peru zolotonosnij poyas Ekvadoru olovonosnij i midnonosni poyasi Boliviyi midno sribni rodov Centr Ameriki ta in U okeanichnih oblastyah pishano glinisti shelfovi vidkladi u bagatoh rajonah naftogazonosni Meksikanska ta Gvinejska zatoki Karibske Seredzemne Chervone morya shelfi Chili Peru Ekvadoru Kaliforniyi Div takozhKajnozojPrimitkiImage Sauerstoffgehalt 1000mj svg Image Phanerozoic Carbon Dioxide png Image All palaeotemps png International Commission on Stratigraphy International Stratigraphic Chart versiya za serpen 2012 Hoernes Moriz Die fossilen Mollusken des Tertiartbeckens von Wien 1856 Chart Time Scale angl arh 22 chervnya 2019 roku stratigraphy org International Commission on Stratigraphy Data zvernennya 22 chervnya 2019 roku LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Neogenovij period Neogen Miocen Pliocen Akvitan Burdigal Torton Messinij Zanklij P yachencij