Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Bison antiquus — це вимерлий вид бізонів, який мешкав у пізньому плейстоцені Північної Америки приблизно до 10 000 років тому. Він був одним із найпоширеніших великих травоїдних тварин на північноамериканському континенті в пізньому плейстоцені, і є прямим предком нині живого американського бізона разом із Bison occidentalis.
| Bison antiquus | |
|---|---|
 | |
| Bison antiquus у Музеї смоляних ям Ла Бреа | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Бикові (Bovidae) |
| Підродина: | Бикові (Bovinae) |
| Рід: | Бізон (Bison) |
| Вид: | †B. antiquus |
| Біноміальна назва | |
| †Bison antiquus Leidy, 1852 | |
| Синоніми | |
| |
Під час пізньої епохи плейстоцену, між 240 000 і 220 000 років тому, степовий зубр (B. priscus) мігрував із Сибіру на Аляску через Берингів сухопутний міст. Bison priscus жив по всій Північній Америці від Аляски до південної Мексики протягом решти плейстоцену. У західній частині Північної Америки B. priscus еволюціонував у довгорогого бізона B. latifrons, який потім еволюціонував у B. antiquus. Більші B. latifrons, здається, зникли приблизно 22 000 років тому, ймовірно, через еволюційний процес адаптації до нового континенту, включаючи збільшення чисельності популяції. Після вимирання B. latifrons, B. antiquus став дедалі більш поширеним у частинах центральної частини Північної Америки від 18 000 до приблизно 10 000 років тому, після чого цей вид, схоже, дав початок живому виду, B. bison. B. antiquus є найбільш часто виявленим великим травоїдним ссавцем у смолярниках La Brea.
B. antiquus був вищим, мав більші кістки та роги та був на 15–25% більшим за сучасного бізона. Він досягав 2,27 м у висоту, 4,6 м в довжину і вагу 1588 кг.
Примітки
- . La Brea Tar Pits & Museum. Архів оригіналу за 2018. Процитовано 2017.
- C. G Van Zyll de Jong , 1986, A systematic study of recent bison, with particular consideration of the wood bison (Bison bison athabascae Rhoads 1898), p. 53, National Museum of Natural Sciences
- Bell, C.J. (2004). The Blancan, Irvingtonian, and Rancholabrean mammal ages. У Woodburne, M.O. (ред.). Late Cretaceous and Cenozoic Mammals of North America: Biostratigraphy and Geochronology. New York: Columbia Univ. Press. с. 232—314. ISBN .
- Scott, E.; Cox, S.M. (2008). Late Pleistocene distribution of Bison (Mammalia; Artiodactyla) in the Mojave Desert of Southern California and Nevada. У Wang, X.; Barnes, L.G. (ред.). Geology and Vertebrate Paleontology of Western and Southern North America. Los Angeles: Natural History Museum of Los Angeles County. с. 359—382.
- Sanders, A.E.; R.E. Weems; L.B. Albright III (2009). Formalization of the mid-Pleistocene "Ten Mile Hill beds" in South Carolina with evidence for placement of the Irvingtonian–Rancholabrean boundary. У Albright III, L.B. (ред.). Papers on Geology, Vertebrate Paleontology, and Biostratigraphy in Honor of Michael O. Woodburne. Flagstaff: Museum of Northern Arizona. с. 369—375.
- Jimenez-Hidalgo, Eduardo Cabrera-Pérez MacFadden Guerrero-Arenas, Rosalía 2012/01/01 First record of Bison antiquus from the Late Pleistocene of southern Mexico, Journal of South American Earth Sciences
- Valerius Geist, 1996, Buffalo Nation, Voyageur Press
- Wilson, M.C.; L.V. Hills, B. Shapiro (2008). Late Pleistocene northward-dispersing Bison antiquus from the Bighill Creek Formation, Gallelli Gravel Pit, Alberta, Canada, and the fate of Bison occidentalis. Canadian Journal of Earth Sciences. 45 (7): 827—859. Bibcode:2008CaJES..45..827W. doi:10.1139/E08-027.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 30 травня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bison antiquus ce vimerlij vid bizoniv yakij meshkav u piznomu plejstoceni Pivnichnoyi Ameriki priblizno do 10 000 rokiv tomu Vin buv odnim iz najposhirenishih velikih travoyidnih tvarin na pivnichnoamerikanskomu kontinenti v piznomu plejstoceni i ye pryamim predkom nini zhivogo amerikanskogo bizona razom iz Bison occidentalis Bison antiquus Period isnuvannya 0 24 0 01 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Bison antiquus u Muzeyi smolyanih yam La Brea Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Rodina Bikovi Bovidae Pidrodina Bikovi Bovinae Rid Bizon Bison Vid B antiquus Binomialna nazva Bison antiquus Leidy 1852 Sinonimi Bison californicus Rhoads 1897 Pid chas piznoyi epohi plejstocenu mizh 240 000 i 220 000 rokiv tomu stepovij zubr B priscus migruvav iz Sibiru na Alyasku cherez Beringiv suhoputnij mist Bison priscus zhiv po vsij Pivnichnij Americi vid Alyaski do pivdennoyi Meksiki protyagom reshti plejstocenu U zahidnij chastini Pivnichnoyi Ameriki B priscus evolyucionuvav u dovgorogogo bizona B latifrons yakij potim evolyucionuvav u B antiquus Bilshi B latifrons zdayetsya znikli priblizno 22 000 rokiv tomu jmovirno cherez evolyucijnij proces adaptaciyi do novogo kontinentu vklyuchayuchi zbilshennya chiselnosti populyaciyi Pislya vimirannya B latifrons B antiquus stav dedali bilsh poshirenim u chastinah centralnoyi chastini Pivnichnoyi Ameriki vid 18 000 do priblizno 10 000 rokiv tomu pislya chogo cej vid shozhe dav pochatok zhivomu vidu B bison B antiquus ye najbilsh chasto viyavlenim velikim travoyidnim ssavcem u smolyarnikah La Brea B antiquus buv vishim mav bilshi kistki ta rogi ta buv na 15 25 bilshim za suchasnogo bizona Vin dosyagav 2 27 m u visotu 4 6 m v dovzhinu i vagu 1588 kg Primitki La Brea Tar Pits amp Museum Arhiv originalu za 2018 Procitovano 2017 C G Van Zyll de Jong 1986 A systematic study of recent bison with particular consideration of the wood bison Bison bison athabascae Rhoads 1898 p 53 National Museum of Natural Sciences Bell C J 2004 The Blancan Irvingtonian and Rancholabrean mammal ages U Woodburne M O red Late Cretaceous and Cenozoic Mammals of North America Biostratigraphy and Geochronology New York Columbia Univ Press s 232 314 ISBN 0 231 13040 6 Scott E Cox S M 2008 Late Pleistocene distribution of Bison Mammalia Artiodactyla in the Mojave Desert of Southern California and Nevada U Wang X Barnes L G red Geology and Vertebrate Paleontology of Western and Southern North America Los Angeles Natural History Museum of Los Angeles County s 359 382 Sanders A E R E Weems L B Albright III 2009 Formalization of the mid Pleistocene Ten Mile Hill beds in South Carolina with evidence for placement of the Irvingtonian Rancholabrean boundary U Albright III L B red Papers on Geology Vertebrate Paleontology and Biostratigraphy in Honor of Michael O Woodburne Flagstaff Museum of Northern Arizona s 369 375 Jimenez Hidalgo Eduardo Cabrera Perez MacFadden Guerrero Arenas Rosalia 2012 01 01 First record of Bison antiquus from the Late Pleistocene of southern Mexico Journal of South American Earth Sciences Valerius Geist 1996 Buffalo Nation Voyageur Press Wilson M C L V Hills B Shapiro 2008 Late Pleistocene northward dispersing Bison antiquus from the Bighill Creek Formation Gallelli Gravel Pit Alberta Canada and the fate of Bison occidentalis Canadian Journal of Earth Sciences 45 7 827 859 Bibcode 2008CaJES 45 827W doi 10 1139 E08 027 Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 30 travnya 2012