Економіка Південного Судану одна з типових африканських слаборозвинених економічних систем Південний Судан є однією з на

Економіка Південного Судану — одна з типових африканських слаборозвинених економічних систем. Південний Судан є однією з найбідніших країн у світі.

Економіка Південного Судану
Столиця Джуба — фінансовий і діловий центр держави
Валюта	Південносуданський фунт (SSP, SS£)
Фінансовий рік	Календарний рік
Організації	ВТО (спостерігач), АС, САС
Статистика
ВВП	▼ $3,681 млрд. (номінал, 2019) ▲ $22,092 млрд. (ПКС, 2019)
Зростання ВВП	- 1,2 % (2018) 11,3 % (2019) 4,9 % (2020п) 3,2 % (2021п)
ВВП на душу населення	$275(номінал, 2019) $1,602 (ПКС, 2019)
ВВП за секторами	сільське господарство: 41,6 %, промисловість: 19,5 % послуги: 38,7 % (2017)
Інфляція (ІСЦ)	8,1 % (2020)
Населення поза межею бідності	66 % (2015)
Індекс Джіні	45,5 (2013)
Робоча сила	4,724,150 (2019)
Робоча сила за секторами	сільське господарство: 79,2 % промисловість: 3,3 % послуги: 17,5 % (2012)
Зовнішня діяльність
Експорт	$1,13 млрд. (2016)
Імпорт	$3,795 млрд. (2016)
Державні фінанси
Доходи	$259,6 млн. (2017/18)
Витрати	$298,6 млн. (2017/18)
Головне джерело: CIA World Fact Book

Нафтовидобуток

Нафта — головний ресурс країни, на який спирається вся економіка Південного Судану. З 500 тис. барелів нафти, що видобуваються в Судані, близько 75 % нафтовидобутку припадає на родовища на Півдні. Оскільки нафтоносні райони розташовані в основному в Південному Судані, починаючи з 9 липня 2011 року Північний Судан виявився від них відрізаний. Проте Північний Судан контролює нафтогін, через який нафта йде на експорт, у зв'язку з цим у кожної сторони присутні власні інтереси з питань, пов'язаних з розподілом нафтового прибутку Міністр інвестицій Південного Судану генерал-полковник неодноразово заявляв про необхідність міжнародного вирішення питання нафтоносного району Аб'єй.

Продукти експорту

Південний Судан експортує на міжнародній ринок деревину. Масиви лісового фонду тикового дерева знаходяться в , , та . Західні ресурси екваторіальної деревини знаходяться в (Замоі).

Регіон багатий природними ресурсами, такими як залізна руда, мідь, хромомісні руди, цинк, вольфрам, слюда, срібло, золото. Є можливості для розвитку гідроенергетики.

Сільське господарство

Економіка країни, як і в багатьох інших країнах, що розвиваються, значною мірою залежить від сільського господарства. Найважливішими сільськогосподарськими культурами Південного Судану є: бавовна, арахіс, сорго, просо, пшениця, гуміарабік, цукрова тростина, тапіока, манго, папая, банани, батат та кунжут. У центрально-екваторіальній частині плантації знаходяться в районі .

Фінансова система

До 1992 року валютою в країні був динар, який замінив Суданський фунт. З 9 липня 2011 року на території Південного Судану був запроваджений Південносуданський фунт, повноцінний обіг якого на всій території країни почався з серпня 2011 року.

Туризм

Південний Судан має потенціал для розвитку туризму, зокрема завдяки трьом національним паркам країни, проте відповідна інфраструктура перебуває лише на стадії планування.

Див. також

Транспорт Південного Судану

Примітки

Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
. Архів оригіналу за 16 травня 2011. Процитовано 16 липня 2011.
After Years of Struggle, South Sudan Becomes a New Nation

Посилання

European Coalition on Oil in Sudan (ECOS) [ 18 липня 2011 у Wayback Machine.]

[1] Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.

[2] . Архів оригіналу за 16 травня 2011. Процитовано 16 липня 2011.

[3] After Years of Struggle, South Sudan Becomes a New Nation