Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Захоплення Негропонте — захоплення венеційської Сеньйорії Негропонте, що складалась з міста Негропонте і однойменного острова (сучасні місто Халкіда і острів Евбея в Греції) османською армією на чолі з султаном Мехмедом II Завойовником, що відбулось в 1470 році під час Першої османсько-венеційської війни. Облога міста Негропонте тривала майже місяць і, незважаючи на великі османські втрати, закінчилася завоюванням міста та всього острова, що призвело до ліквідації Сеньйорії і включення її території до земель Османської імперії.
| Завоювання Негропонте | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перша османсько-венеційська війна (1463-1479) | |||||||||
 Залишки венеційської башти в Негропонте - Джон Пентланд (1890) | |||||||||
| Координати: 38°28′00″ пн. ш. 23°16′00″ сх. д. / 38.466667000027776168736° пн. ш. 23.266667000027780431992° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Венеційська республіка |  Османська імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Паоло Еріцціо Ніколо Канале | Мехмед Фатіх | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| ~6000 військових та цивільних (Залога фортеці) 53 галер 18 малих суден | 140 000 війська 108 галер ~200 допоміжних суден | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| ~6000 італійців і греків | невідомі | ||||||||
Передумови
Османи вперше захопили і пограбували належне венеційцям місто Негропонте (сучасна Халкіда) в 1414 році, але в наступному році слабкий османський флот зазнав нищівної поразки від венеційської флотилії в битві при Галліполі.
До 1460 року Османська імперія захопила залишки візантійських та латинських володінь у Мореї. Єдиними територіями на Пелопоннесі, що ще не потрапили під владу османів, залишились низка фортець та володінь Венеційської республіки. Конфлікти, що почалися в цьому регіоні між османами та венеційцями восени 1462 року, призвели до оголошення 28 липня 1463 року Першої османсько-венеційської війни.
У той час, як султан Мехмет Завойовник на чолі головних османських сил в 1464—1466 роках займався захопленнями в Боснії і Албанії, війнами з Угорським королівством на заході і з Караманідами на сході, боротьба з Венецією в Мореї на Пелопоннесі спочатку велася регіональними османськими арміями і командирами. Тим не менш османські війська в 1463 році прорвали венеційські укріплення Гексаміліон на Коринфському перешийку і відвоювали Аргос, завдали важких поразок Венеції в битвах при Патрах і Каламаті в 1464 році, а також звільнили від недовготривалої венеційської облоги Афіни. Натомість у 1465—1469 рр. венеційці напали на Патри, Енос і Імброс (Гекчеада) та захопили Воніцу в гирлі Амбракійської затоки.
Переконавшись, що він усунув головні небезпеки на заході та на сході, у 1470 році султан Мехмет Фатіх вирішив особисто взяти участь у довготривалій війні з Венецією. Він спрямував свою увагу на Сеньйорію Негропонте на острові Евбея, найбільші за розміром венеційські володіння у Греції.
Початок експедиції
Османський флот з приблизно 300 кораблями на чолі з вийшов з Дарданелл в Егейське море 3 червня 1470 року. Флот складався зі 108 галер, решта кораблів представляли собою невеликі допоміжні і транспортні засоби. 5 червня османи захопили Імброс, з 8 по 12 червня пограбували Лімнос, і 13 червня напали на Скірос, де вирішили не втрачати час на облогу, переконавшись що місцевий замок добре укріплений. 14 червня весь флот увійшов у протоку між островом Евбея і материком, обійшовши мис Доро, Мантело і Карісто на півдні острова Евбея. Велі Махмуд-паша висадив війська на Евбею і захопив на ній фортецю Стіра, а 15 червня весь флот почав висаджувати війська в районі Міллемози, навпроти фортеці Негропонте, щоб організувати її облогу.
Облога
Облога Негропонте офіційно почалася 18 червня, з прибуттям головної армії на чолі з Мехметом Завойовником. Оскільки місто Негропонте розташовувалось на острові біля лога міста здійснювалась як з самого острова, так і з території Пелопонесу, для чого через було споруджено понтонний міст. «Флот із 300 вітрил висадив армію з 70 000 бійців, щоб взяти в облогу стародавню Халкіду, у той час як султан збудував понтонний міст з ще 70 000 здійснював облогу з материка». Паоло Еріццо, венеційський (губернатор) міста Негропонте зверхньо відкинув пропозицію османів про капітуляцію і 25 червня османська артилерія почала активний обстріл фортеці. В той же час 2000 османських вершників були переправлені на острів і почали систематичні напади на його поселення.
Відступ венеційського флоту
На чолі флоту, посланого з Венеції на допомогу Негропонте, стояв патрицій Ніколо Канале, якого описували як «людину літератури, а не війни, освічену людину, яка читає книги, а не керує морськими справами». Флот Канале складався з 53 галер і 18 менших кораблів і був приблизно в п'ять разів менше за османський флот, що брав участь в облозі.
Після трьох тижнів плавання Канале прибув до місця облоги, але не наважився напасти на османів. Канале міг би прорвати облогу, якби він напав і зруйнував понтонний міст, споруджений османами зі своїх кораблів між материком і Негропонте. Вітер і течія працювали на його користь, венеційська ескадра наближалась до місця подій зі швидкістю 15 вузлів (28 км/год), але у вирішальний момент у Канале не витримали нерви і він відступив.
Канале відійшов до Самофракії, звідки запросив додаткову допомогу і, не отримавши її, вирішив повернутись зі своїм флотом до Венеції за день до падіння Негропонте.
Падіння Негропонте
Після того, як три османських атаки — 27 червня, 30 червня та 5 липня були відбиті захисниками, гарнізон завдяки гінцям, які перетнули турецьку лінію, зміг надіслати повідомлення до Канале з проханням допомоги, але венеційський флот не ризикнув прийти їм на допомогу.
Тим часом, хоча четверта атака 8 липня була відбита, венеційський гарнізон, який зазнав значних втрат, утримував позиції з останніх сил. 11 липня Мехмед Завойовник висадив на берег усі свої війська для загального нападу і віддав наказ про вирішальний штурм 12 липня. Того ж дня венеційський спротив рішуче придушили, й османська армія увірвалась до фортеці.
Наслідки
Оскільки місто відмовилося здатися й здобуто «мечем», згідно з традиціями того часу османські війська отримали три дні на пограбування міста. Чоловіків-християн убили, жінок і дітей поневолили, а італійських солдатів стратили. Понад 6000 італійців і греків загинули на захисті Негропонте. Задокументовано, що лише 30 вцілілим вдалося повернутися до Венеції, з них 15 жінок, 12 дітей і 3 чоловіки.
Існують різні легенди, згідно з якими командир венеційського гарнізону, байло Паоло Еріццо, був розпиляний османами навпіл. З іншого боку, в'язень облоги Джованні Марія Анджолелло стверджує, що Паоло Еріццо загинув у першій атаці: "Паоло Еріццо, байло міста, який був убитий під час першого штурму, тобто при захисті Бурко ". Джованні Белломо натомість стверджує, що «Паоло Еріццо живим розпиляли та задушили його дочку».
Після повернення до Венеції, Канале був засуджений, оштрафований, позбавлений звання і засланий до Портогруаро.
Завоювання Негропонте стало важливим поворотним моментом у плані панування в Егейському морі. Захопивши найважливішу базу Венеції, свого найбільшого суперника на морі, османи стали панівною силою в Егейському морі. Після цього ареал наступної османської війни з Венецією (1499—1503) змістився з Егейського в Іонічне море і на південь Пелопоннесу
Родоські лицарі-госпітальєри залишалися єдиною перешкодою для османського флоту у східній частині Середземного моря. Власне, рівно через десять років після облоги Евбеї, в 1480 році, флот під командуванням Месії-паші спробував захопити Родос.
Османський флот, який зазнав поразки від венеційського флоту при Галліполі в 1415 році, за 50 років став потугою, еквівалентною Венеції. Насправді найбільш очевидним показником цієї ситуації було те, що венеційський флот під командуванням Нікколо да Канале уникав конфлікту з османським флотом під час облоги Евбеї. Ця кампанія стала першою великомасштабною операцією, спільно проведеною османською армією та флотом. Османський флот уперше провів операцію так далеко від своєї бази. Через п'ять років після захоплення Негропонте османський флот, діючи самостійно, без допомоги сухопутної армії, спромігся підкорити для османів Крим — подія, що стала дуже важливим поворотним моментом в історії регіону.
З захопленням Негропонте тривале османське протистояння з Венецією у Егейському морі та на Пелопоннесі переважно закінчилась. В 1474 році султан Мехмет Завойовник переніс театр протистояння з Венецією в Албанію і обложив Шкодер.
Примітки
- Giovanni Bellomo. Lezioni di Storia del Medioevo. с. 190.
- The Guinness Book of Naval Blunders, page 137
- Giovan-Maria Angiolello Memoir. Pierre A. MacKay
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahoplennya Negroponte zahoplennya venecijskoyi Senjoriyi Negroponte sho skladalas z mista Negroponte i odnojmennogo ostrova suchasni misto Halkida i ostriv Evbeya v Greciyi osmanskoyu armiyeyu na choli z sultanom Mehmedom II Zavojovnikom sho vidbulos v 1470 roci pid chas Pershoyi osmansko venecijskoyi vijni Obloga mista Negroponte trivala majzhe misyac i nezvazhayuchi na veliki osmanski vtrati zakinchilasya zavoyuvannyam mista ta vsogo ostrova sho prizvelo do likvidaciyi Senjoriyi i vklyuchennya yiyi teritoriyi do zemel Osmanskoyi imperiyi Zavoyuvannya Negroponte Persha osmansko venecijska vijna 1463 1479 Zalishki venecijskoyi bashti v Negroponte Dzhon Pentland 1890 Zalishki venecijskoyi bashti v Negroponte Dzhon Pentland 1890 Koordinati 38 28 00 pn sh 23 16 00 sh d 38 466667000027776168736 pn sh 23 266667000027780431992 sh d 38 466667000027776168736 23 266667000027780431992 Data 18 chervnya 12 lipnya 1470 r Misce misto Halkida na o Evbeya Greciya Rezultat Peremoga Osmanskogo flotu i zahoplennya mista ta ostrova Negroponte Teritorialni zmini Sinjoriyu Negroponte Evbeyu aneksovano do skladu Osmanskoyi imperiyi Storoni Venecijska respublika Osmanska imperiya Komanduvachi Paolo Ericcio Nikolo Kanale Mehmed Fatih Vijskovi sili 6000 vijskovih ta civilnih Zaloga forteci 53 galer 18 malih suden 140 000 vijska 108 galer 200 dopomizhnih suden Vtrati 6000 italijciv i grekiv nevidomiPeredumoviOsmani vpershe zahopili i pograbuvali nalezhne venecijcyam misto Negroponte suchasna Halkida v 1414 roci ale v nastupnomu roci slabkij osmanskij flot zaznav nishivnoyi porazki vid venecijskoyi flotiliyi v bitvi pri Gallipoli Do 1460 roku Osmanska imperiya zahopila zalishki vizantijskih ta latinskih volodin u Moreyi Yedinimi teritoriyami na Peloponnesi sho she ne potrapili pid vladu osmaniv zalishilis nizka fortec ta volodin Venecijskoyi respubliki Konflikti sho pochalisya v comu regioni mizh osmanami ta venecijcyami voseni 1462 roku prizveli do ogoloshennya 28 lipnya 1463 roku Pershoyi osmansko venecijskoyi vijni U toj chas yak sultan Mehmet Zavojovnik na choli golovnih osmanskih sil v 1464 1466 rokah zajmavsya zahoplennyami v Bosniyi i Albaniyi vijnami z Ugorskim korolivstvom na zahodi i z Karamanidami na shodi borotba z Veneciyeyu v Moreyi na Peloponnesi spochatku velasya regionalnimi osmanskimi armiyami i komandirami Tim ne mensh osmanski vijska v 1463 roci prorvali venecijski ukriplennya Geksamilion na Korinfskomu pereshijku i vidvoyuvali Argos zavdali vazhkih porazok Veneciyi v bitvah pri Patrah i Kalamati v 1464 roci a takozh zvilnili vid nedovgotrivaloyi venecijskoyi oblogi Afini Natomist u 1465 1469 rr venecijci napali na Patri Enos i Imbros Gekcheada ta zahopili Vonicu v girli Ambrakijskoyi zatoki Perekonavshis sho vin usunuv golovni nebezpeki na zahodi ta na shodi u 1470 roci sultan Mehmet Fatih virishiv osobisto vzyati uchast u dovgotrivalij vijni z Veneciyeyu Vin spryamuvav svoyu uvagu na Senjoriyu Negroponte na ostrovi Evbeya najbilshi za rozmirom venecijski volodinnya u Greciyi Pochatok ekspediciyiOsmanskij flot z priblizno 300 korablyami na choli z vijshov z Dardanell v Egejske more 3 chervnya 1470 roku Flot skladavsya zi 108 galer reshta korabliv predstavlyali soboyu neveliki dopomizhni i transportni zasobi 5 chervnya osmani zahopili Imbros z 8 po 12 chervnya pograbuvali Limnos i 13 chervnya napali na Skiros de virishili ne vtrachati chas na oblogu perekonavshis sho miscevij zamok dobre ukriplenij 14 chervnya ves flot uvijshov u protoku mizh ostrovom Evbeya i materikom obijshovshi mis Doro Mantelo i Karisto na pivdni ostrova Evbeya Veli Mahmud pasha visadiv vijska na Evbeyu i zahopiv na nij fortecyu Stira a 15 chervnya ves flot pochav visadzhuvati vijska v rajoni Millemozi navproti forteci Negroponte shob organizuvati yiyi oblogu OblogaObloga Negroponte oficijno pochalasya 18 chervnya z pributtyam golovnoyi armiyi na choli z Mehmetom Zavojovnikom Oskilki misto Negroponte roztashovuvalos na ostrovi bilya loga mista zdijsnyuvalas yak z samogo ostrova tak i z teritoriyi Peloponesu dlya chogo cherez bulo sporudzheno pontonnij mist Flot iz 300 vitril visadiv armiyu z 70 000 bijciv shob vzyati v oblogu starodavnyu Halkidu u toj chas yak sultan zbuduvav pontonnij mist z she 70 000 zdijsnyuvav oblogu z materika Paolo Ericco venecijskij gubernator mista Negroponte zverhno vidkinuv propoziciyu osmaniv pro kapitulyaciyu i 25 chervnya osmanska artileriya pochala aktivnij obstril forteci V toj zhe chas 2000 osmanskih vershnikiv buli perepravleni na ostriv i pochali sistematichni napadi na jogo poselennya Vidstup venecijskogo flotuNa choli flotu poslanogo z Veneciyi na dopomogu Negroponte stoyav patricij Nikolo Kanale yakogo opisuvali yak lyudinu literaturi a ne vijni osvichenu lyudinu yaka chitaye knigi a ne keruye morskimi spravami Flot Kanale skladavsya z 53 galer i 18 menshih korabliv i buv priblizno v p yat raziv menshe za osmanskij flot sho brav uchast v oblozi Pislya troh tizhniv plavannya Kanale pribuv do miscya oblogi ale ne navazhivsya napasti na osmaniv Kanale mig bi prorvati oblogu yakbi vin napav i zrujnuvav pontonnij mist sporudzhenij osmanami zi svoyih korabliv mizh materikom i Negroponte Viter i techiya pracyuvali na jogo korist venecijska eskadra nablizhalas do miscya podij zi shvidkistyu 15 vuzliv 28 km god ale u virishalnij moment u Kanale ne vitrimali nervi i vin vidstupiv Kanale vidijshov do Samofrakiyi zvidki zaprosiv dodatkovu dopomogu i ne otrimavshi yiyi virishiv povernutis zi svoyim flotom do Veneciyi za den do padinnya Negroponte Padinnya NegropontePislya togo yak tri osmanskih ataki 27 chervnya 30 chervnya ta 5 lipnya buli vidbiti zahisnikami garnizon zavdyaki gincyam yaki peretnuli turecku liniyu zmig nadislati povidomlennya do Kanale z prohannyam dopomogi ale venecijskij flot ne riziknuv prijti yim na dopomogu Tim chasom hocha chetverta ataka 8 lipnya bula vidbita venecijskij garnizon yakij zaznav znachnih vtrat utrimuvav poziciyi z ostannih sil 11 lipnya Mehmed Zavojovnik visadiv na bereg usi svoyi vijska dlya zagalnogo napadu i viddav nakaz pro virishalnij shturm 12 lipnya Togo zh dnya venecijskij sprotiv rishuche pridushili j osmanska armiya uvirvalas do forteci NaslidkiOskilki misto vidmovilosya zdatisya j zdobuto mechem zgidno z tradiciyami togo chasu osmanski vijska otrimali tri dni na pograbuvannya mista Cholovikiv hristiyan ubili zhinok i ditej ponevolili a italijskih soldativ stratili Ponad 6000 italijciv i grekiv zaginuli na zahisti Negroponte Zadokumentovano sho lishe 30 vcililim vdalosya povernutisya do Veneciyi z nih 15 zhinok 12 ditej i 3 choloviki Isnuyut rizni legendi zgidno z yakimi komandir venecijskogo garnizonu bajlo Paolo Ericco buv rozpilyanij osmanami navpil Z inshogo boku v yazen oblogi Dzhovanni Mariya Andzholello stverdzhuye sho Paolo Ericco zaginuv u pershij ataci Paolo Ericco bajlo mista yakij buv ubitij pid chas pershogo shturmu tobto pri zahisti Burko Dzhovanni Bellomo natomist stverdzhuye sho Paolo Ericco zhivim rozpilyali ta zadushili jogo dochku Pislya povernennya do Veneciyi Kanale buv zasudzhenij oshtrafovanij pozbavlenij zvannya i zaslanij do Portogruaro Zavoyuvannya Negroponte stalo vazhlivim povorotnim momentom u plani panuvannya v Egejskomu mori Zahopivshi najvazhlivishu bazu Veneciyi svogo najbilshogo supernika na mori osmani stali panivnoyu siloyu v Egejskomu mori Pislya cogo areal nastupnoyi osmanskoyi vijni z Veneciyeyu 1499 1503 zmistivsya z Egejskogo v Ionichne more i na pivden Peloponnesu Rodoski licari gospitalyeri zalishalisya yedinoyu pereshkodoyu dlya osmanskogo flotu u shidnij chastini Seredzemnogo morya Vlasne rivno cherez desyat rokiv pislya oblogi Evbeyi v 1480 roci flot pid komanduvannyam Mesiyi pashi sprobuvav zahopiti Rodos Osmanskij flot yakij zaznav porazki vid venecijskogo flotu pri Gallipoli v 1415 roci za 50 rokiv stav potugoyu ekvivalentnoyu Veneciyi Naspravdi najbilsh ochevidnim pokaznikom ciyeyi situaciyi bulo te sho venecijskij flot pid komanduvannyam Nikkolo da Kanale unikav konfliktu z osmanskim flotom pid chas oblogi Evbeyi Cya kampaniya stala pershoyu velikomasshtabnoyu operaciyeyu spilno provedenoyu osmanskoyu armiyeyu ta flotom Osmanskij flot upershe proviv operaciyu tak daleko vid svoyeyi bazi Cherez p yat rokiv pislya zahoplennya Negroponte osmanskij flot diyuchi samostijno bez dopomogi suhoputnoyi armiyi spromigsya pidkoriti dlya osmaniv Krim podiya sho stala duzhe vazhlivim povorotnim momentom v istoriyi regionu Z zahoplennyam Negroponte trivale osmanske protistoyannya z Veneciyeyu u Egejskomu mori ta na Peloponnesi perevazhno zakinchilas V 1474 roci sultan Mehmet Zavojovnik perenis teatr protistoyannya z Veneciyeyu v Albaniyu i oblozhiv Shkoder PrimitkiGiovanni Bellomo Lezioni di Storia del Medioevo s 190 The Guinness Book of Naval Blunders page 137 Giovan Maria Angiolello Memoir Pierre A MacKay