Пандіто Хамбо-лама I Дамба-Доржо Заяєв (Дамба-Даржан Заяєв, 1710–1776) — бурятський релігійний діяч, перший голова буддистів Східного Сибіру в 1764—1776 роках.
Дамба-Доржо Заяєв | ||
| ||
---|---|---|
Наступник: | ||
Діяльність: | лама | |
Народження: | 1710 улус Цаган-Челутай, нині Кяхтинський район | |
Смерть: | 1776 урочище Талин Харгана, нині Селенгинський район | |
Батько: | Зая Сахулаков | |
Священство: | ||
Перший бурятський лама, який отримав повну класичну буддійську освіту в Тибеті. Розповсюджувач буддизму в Бурятії, засновник .
Біографія
Народився в 1710 році на східному березі річки Чикой, біля підніжжя гори Хуугтей-Хаан, в родині нойона Зая Сахулакова. У 1725 році відправився в Улан-Батор, потім в Пекін і через прикордонне місто Сінін — в Тибет. Дорогою до Лхаси здійснив паломництво до місця народження в .
З 1734 року впродовж семи років навчався на факультеті Гоман-дацан монастиря-університету Палден Дрепунг, одного з трьох великих монастирів школи Гелуг. Отримав обітниці бгікшу від Панчен-лами Лобсана Еше. У 20-річному віці отримав обітниці бгікшу від Далай-лами VII Келсанга Г'яцо. Досконало оволодівши знаннями «10 буддійських наук», у віці 25 років успішно склав іспити на ступінь (бур. гэбшэ) — «доктора буддійської філософії». У 1732 році повернувся на малу батьківщину.
У 1741 році удостоєний аудієнції імператриці Єлизавети Петрівни, яка дала офіційну згоду на його прохання дозволити вільно поширювати буддизм серед бурятів. У 1757 році став настоятелем (ширеете) Цонгольського (Хілгантуйського) дацану.
Під час царювання Катерини II, 22 червня 1764 року, за клопотанням нойонів Селенгинских родів, вийшов указ Прикордонної канцелярії про затвердження Дамба-Доржо Заяєва на посаді «Головного Пандіто Хамбо-лами всіх буддистів, що мешкають на південній стороні Байкалу» і головного над усіма ширеете Селенгинських дацанів.
У 1767 році він був одним з членів комісії, скликаної Катериною II для розробки проекту нових законів Російської імперії. У 1775 році взяв участь в складанні , одного з перших документів звичаєвого права.
У період правління Д.-Д. Заяєва були побудовані 10 великих і 6 малих дацанів. Найбільший з них — резиденція Пандіто Хамбо-лами Цонгольскій дацан «Балдан Брайбун», названий на честь тибетського монастиря Палден Дрепунг.
Помер в 1776 році в місцевості Талин Харгана поблизу міста Новоселенгинська.
Пам'ять
У 2008 році в місцевості Талин Харгана, що знаходиться в Селенгинському районі Бурятії, на відстані 7 км на північ від селища Новоселенгинська, поблизу встановлена ступа, присвячена першому Пандіто Хамбо-ламі . Створюється великий буддійський комплекс. У 2012 році, за підтримки президента Росії В. В. Путіна, розпочато зведення храму — Дацана Білої Тари (бур. Цаган Дара Эхэ) .
Примітки
- Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
- . Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 22 листопада 2019.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pandito Hambo lama I Damba Dorzho Zayayev Damba Darzhan Zayayev 1710 1776 buryatskij religijnij diyach pershij golova buddistiv Shidnogo Sibiru v 1764 1776 rokah Damba Dorzho Zayayev 1 j Pandito Hambo lama Nastupnik Diyalnist lama Narodzhennya 1710 1710 ulus Cagan Chelutaj nini Kyahtinskij rajon Smert 1776 1776 urochishe Talin Hargana nini Selenginskij rajon Batko Zaya Sahulakov Svyashenstvo Pershij buryatskij lama yakij otrimav povnu klasichnu buddijsku osvitu v Tibeti Rozpovsyudzhuvach buddizmu v Buryatiyi zasnovnik BiografiyaNarodivsya v 1710 roci na shidnomu berezi richki Chikoj bilya pidnizhzhya gori Huugtej Haan v rodini nojona Zaya Sahulakova U 1725 roci vidpravivsya v Ulan Bator potim v Pekin i cherez prikordonne misto Sinin v Tibet Dorogoyu do Lhasi zdijsniv palomnictvo do miscya narodzhennya v Z 1734 roku vprodovzh semi rokiv navchavsya na fakulteti Goman dacan monastirya universitetu Palden Drepung odnogo z troh velikih monastiriv shkoli Gelug Otrimav obitnici bgikshu vid Panchen lami Lobsana Eshe U 20 richnomu vici otrimav obitnici bgikshu vid Dalaj lami VII Kelsanga G yaco Doskonalo ovolodivshi znannyami 10 buddijskih nauk u vici 25 rokiv uspishno sklav ispiti na stupin bur gebshe doktora buddijskoyi filosofiyi U 1732 roci povernuvsya na malu batkivshinu U 1741 roci udostoyenij audiyenciyi imperatrici Yelizaveti Petrivni yaka dala oficijnu zgodu na jogo prohannya dozvoliti vilno poshiryuvati buddizm sered buryativ U 1757 roci stav nastoyatelem shireete Congolskogo Hilgantujskogo dacanu Pid chas caryuvannya Katerini II 22 chervnya 1764 roku za klopotannyam nojoniv Selenginskih rodiv vijshov ukaz Prikordonnoyi kancelyariyi pro zatverdzhennya Damba Dorzho Zayayeva na posadi Golovnogo Pandito Hambo lami vsih buddistiv sho meshkayut na pivdennij storoni Bajkalu i golovnogo nad usima shireete Selenginskih dacaniv U 1767 roci vin buv odnim z chleniv komisiyi sklikanoyi Katerinoyu II dlya rozrobki proektu novih zakoniv Rosijskoyi imperiyi U 1775 roci vzyav uchast v skladanni odnogo z pershih dokumentiv zvichayevogo prava U period pravlinnya D D Zayayeva buli pobudovani 10 velikih i 6 malih dacaniv Najbilshij z nih rezidenciya Pandito Hambo lami Congolskij dacan Baldan Brajbun nazvanij na chest tibetskogo monastirya Palden Drepung Pomer v 1776 roci v miscevosti Talin Hargana poblizu mista Novoselenginska Pam yatU 2008 roci v miscevosti Talin Hargana sho znahoditsya v Selenginskomu rajoni Buryatiyi na vidstani 7 km na pivnich vid selisha Novoselenginska poblizu vstanovlena stupa prisvyachena pershomu Pandito Hambo lami Stvoryuyetsya velikij buddijskij kompleks U 2012 roci za pidtrimki prezidenta Rosiyi V V Putina rozpochato zvedennya hramu Dacana Biloyi Tari bur Cagan Dara Ehe PrimitkiIstoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2019 Procitovano 22 listopada 2019 Posilannya