Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Закавка́зька Демократична Федерати́вна Респу́бліка (ЗДФР) — колишнє державне утворення у Закавказзі (території Бакинської, Єлизаветпольської, Еріванської, Тіфліської, Кутаїської губерній, Батумської та Карської областей, Закатальського й округів), яке 22 квітня 1918 року Закавказький сейм проголосив незалежність від Росії.
Уряд очолив Акакій Чхенкелі.
На вимогу Османської імперії Закавказький Сейм було розпущено й Закавказзя розпалось на три держави: 26 травня 1918 було проголошено Грузинську Демократичну Республіку, 28 травня — Азербайджанську Демократичну Республіку та Республіку Вірменія.
Історія
Передумови
Більша частина Південного Кавказу була поглинена Російською імперією в першій половині дев'ятнадцятого століття. Кавказьке віце-королівство спочатку було створено в 1801 році, щоб забезпечити пряме російське правління, і протягом наступних кількох десятиліть місцева автономія була зменшена, а російський контроль ще більше зміцнився, віце-королівство набуло більшої влади в 1845 році. Тифліс (нині Тбілісі), який був столицею грузинського Картлійсько-Кахетійського королівства, став резиденцією віце-короля та фактичною столицею регіону. Південний Кавказ був переважно сільським: окрім Тифлісу, єдиним іншим значущим містом був Баку, який виріс наприкінці дев'ятнадцятого століття, коли регіон почав експортувати нафту та став великим економічним центром. Етнічно регіон був дуже різноманітним. Трьома основними місцевими групами були вірмени, азербайджанці та грузини; росіяни також утвердилися після того, як Російська імперія поглинула територію.
З початком Першої світової війни в 1914 році Кавказ став головним театром, де Російська та Османська імперії воювали одна з одною в регіоні. Росіяни виграли кілька битв і проникли вглиб османської території. Однак вони були стурбовані тим, що місцеве населення, яке було переважно мусульманами, продовжуватиме слідувати за османським султаном Мехмедом V і завадить російським військам, оскільки він також був халіфом, духовним лідером ісламу. Обидві сторони також хотіли використати вірменське населення, яке проживало по той бік кордону, у своїх інтересах і розпалити повстання. Після військових поразок османський уряд обернувся проти вірмен і до 1915 року розпочав геноцид, під час якого було вбито близько 1 мільйона вірмен.
Лютнева революція 1917 року привела до падіння Російської імперії та встановлення в Росії тимчасового уряду. Намісник Кавказу, російський імператор Микола II, спочатку висловив свою підтримку новому уряду, але він був змушений залишити свій пост, оскільки імператорська влада ослабла. Тимчасовий уряд 22 березня 1917 року створив новий тимчасовий орган — Особливий Закавказький комітет (відомий під російською абревіатурою Озаком). Він складався з кавказьких представників у думі та інших місцевих лідерів, він мав служити «колективним намісництвом» і мав представників від етнічних груп регіону. Так само, як і в Петрограді, було встановлено двовладну систему, коли Озаком конкурував з Радами. Маючи незначну підтримку з боку уряду в Петрограді, Озаком мав проблеми зі встановленням своєї влади над радами, особливо над радами Тифліса.
Склад уряду. Партійна приналежність та коротка біографія його членів
- Голова уряду та Міністр закордонних справ Закавказзя — Акакій Чхенкелі
- Міністр внутрішніх справ — Ной Рамішвілі
- Міністр фінансів —
- Міністр шляхів сполучення —
- Міністр юстиції — Фаталі Хан Хойський
- Військовий міністр — Георгій Георгадзе
- Міністр землеробства — Ное Хомерікі
- Міністр народної просвіти — Насіб-бек Усуббеков
- Міністр торгівлі та промисловості —
- Міністр державного догляду — Р. Качазнуні
- Державний контролер — І. Гайдаров
Примітки
Джерела
- Андрій Зубов «Політичне майбутнє Кавказу: досвід ретроспективно-порівняльного аналізу» [ 25 березня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakavkazka Demokratichna Federativna Respublika ZDFR 22 kvitnya 26 travnya 1918 PraporStolicya TiflisPlosha 186 100 km Forma pravlinnya RespublikaGolova Zakavkazkogo sejmu Mikola ChheyidzePoperednik NastupnikErivanska guberniyaKarska oblastYelizavetpolska guberniyaTifliska guberniyaBakinska guberniyaBatumska oblastKutayiska guberniyaAdministraciya Zahidnoyi Virmeniyi Gruzinska Demokratichna RespublikaRespublika VirmeniyiAzerbajdzhanska Demokratichna Respublika Zakavka zka Demokratichna Federati vna Respu blika ZDFR kolishnye derzhavne utvorennya u Zakavkazzi teritoriyi Bakinskoyi Yelizavetpolskoyi Erivanskoyi Tifliskoyi Kutayiskoyi gubernij Batumskoyi ta Karskoyi oblastej Zakatalskogo j okrugiv yake 22 kvitnya 1918 roku Zakavkazkij sejm progolosiv nezalezhnist vid Rosiyi Uryad ocholiv Akakij Chhenkeli Na vimogu Osmanskoyi imperiyi Zakavkazkij Sejm bulo rozpusheno j Zakavkazzya rozpalos na tri derzhavi 26 travnya 1918 bulo progolosheno Gruzinsku Demokratichnu Respubliku 28 travnya Azerbajdzhansku Demokratichnu Respubliku ta Respubliku Virmeniya IstoriyaPeredumovi Bilsha chastina Pivdennogo Kavkazu bula poglinena Rosijskoyu imperiyeyu v pershij polovini dev yatnadcyatogo stolittya Kavkazke vice korolivstvo spochatku bulo stvoreno v 1801 roci shob zabezpechiti pryame rosijske pravlinnya i protyagom nastupnih kilkoh desyatilit misceva avtonomiya bula zmenshena a rosijskij kontrol she bilshe zmicnivsya vice korolivstvo nabulo bilshoyi vladi v 1845 roci Tiflis nini Tbilisi yakij buv stoliceyu gruzinskogo Kartlijsko Kahetijskogo korolivstva stav rezidenciyeyu vice korolya ta faktichnoyu stoliceyu regionu Pivdennij Kavkaz buv perevazhno silskim okrim Tiflisu yedinim inshim znachushim mistom buv Baku yakij viris naprikinci dev yatnadcyatogo stolittya koli region pochav eksportuvati naftu ta stav velikim ekonomichnim centrom Etnichno region buv duzhe riznomanitnim Troma osnovnimi miscevimi grupami buli virmeni azerbajdzhanci ta gruzini rosiyani takozh utverdilisya pislya togo yak Rosijska imperiya poglinula teritoriyu Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 roci Kavkaz stav golovnim teatrom de Rosijska ta Osmanska imperiyi voyuvali odna z odnoyu v regioni Rosiyani vigrali kilka bitv i pronikli vglib osmanskoyi teritoriyi Odnak voni buli sturbovani tim sho misceve naselennya yake bulo perevazhno musulmanami prodovzhuvatime sliduvati za osmanskim sultanom Mehmedom V i zavadit rosijskim vijskam oskilki vin takozh buv halifom duhovnim liderom islamu Obidvi storoni takozh hotili vikoristati virmenske naselennya yake prozhivalo po toj bik kordonu u svoyih interesah i rozpaliti povstannya Pislya vijskovih porazok osmanskij uryad obernuvsya proti virmen i do 1915 roku rozpochav genocid pid chas yakogo bulo vbito blizko 1 miljona virmen Lyutneva revolyuciya 1917 roku privela do padinnya Rosijskoyi imperiyi ta vstanovlennya v Rosiyi timchasovogo uryadu Namisnik Kavkazu rosijskij imperator Mikola II spochatku visloviv svoyu pidtrimku novomu uryadu ale vin buv zmushenij zalishiti svij post oskilki imperatorska vlada oslabla Timchasovij uryad 22 bereznya 1917 roku stvoriv novij timchasovij organ Osoblivij Zakavkazkij komitet vidomij pid rosijskoyu abreviaturoyu Ozakom Vin skladavsya z kavkazkih predstavnikiv u dumi ta inshih miscevih lideriv vin mav sluzhiti kolektivnim namisnictvom i mav predstavnikiv vid etnichnih grup regionu Tak samo yak i v Petrogradi bulo vstanovleno dvovladnu sistemu koli Ozakom konkuruvav z Radami Mayuchi neznachnu pidtrimku z boku uryadu v Petrogradi Ozakom mav problemi zi vstanovlennyam svoyeyi vladi nad radami osoblivo nad radami Tiflisa Rozpad Rosijskoyi imperiyiSklad uryadu Partijna prinalezhnist ta korotka biografiya jogo chlenivGolova uryadu ta Ministr zakordonnih sprav Zakavkazzya Akakij Chhenkeli Ministr vnutrishnih sprav Noj Ramishvili Ministr finansiv Ministr shlyahiv spoluchennya Ministr yusticiyi Fatali Han Hojskij Vijskovij ministr Georgij Georgadze Ministr zemlerobstva Noe Homeriki Ministr narodnoyi prosviti Nasib bek Usubbekov Ministr torgivli ta promislovosti Ministr derzhavnogo doglyadu R Kachaznuni Derzhavnij kontroler I GajdarovPrimitkiDzherelaAndrij Zubov Politichne majbutnye Kavkazu dosvid retrospektivno porivnyalnogo analizu 25 bereznya 2019 u Wayback Machine