Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Церква Свв. Петра і Павла та монастир оо. Василіян | |
|---|---|
| Назва на честь: | День апостолів Петра і Павла |
 | |
55°09′ пн. ш. 27°41′ сх. д. / 55.150° пн. ш. 27.683° сх. д.Координати: 55°09′ пн. ш. 27°41′ сх. д. / 55.150° пн. ш. 27.683° сх. д. | |
| Статус |  Історико-культурна цінність Республіки Білорусь, шифр 212Г000363 |
| Статус спадщини | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
| Країна |  Білорусь |
| Розташування | Глибоке |
| Архітектурний стиль | Віленське бароко |
| Архітектор | Йоган-Кристоф Глаубіц |
| Матеріал | цегла |
| Засновник | d |
| Стан | зберігся часткова |
  Церква Свв. Петра і Павла та монастир оо. Василіян (Беразвеччя) (Білорусь) | |
 Церква Свв. Петра і Павла та монастир оо. Василіян у Вікісховищі | |
Петропавлівська церква і василіянський монастир — колишня культова споруда у колишньому містечку Березвеччя (тепер — частина м. Глибоке), пам'ятник віленського бароко. Костел не зберігся, в корпусах монастиря розташована в'язниця. Історико-культурна цінність національного значення.
Історія
Дерев'яний монастир отців-василіян на північному березі озера Велике в містечку Березвеччя був збудований у 1643 році за фундацією воєводи Мстиславського і старости дзісненського Йосипа Львовича Корсака, який також заснував костел і монастир ордену кармелітів босих у Глибокому.
Мурований монастирський комплекс разом із костелом апостолів Петра і Павла був збудований у 1756–1763 роках віленським архітектором Й.-Кр. Глаубіц (документально не підтверджено). Відомо, що з 1753 року в роботі над декором брав участь Ян Табіас Дідріхстен (Diedrichsten). У 1766–1776 рр. до церкви прибудована літня капличка. Комплекс також включав школу (де викладали природничі науки та іноземні мови), господарські будівлі, сад, обнесений цегляним муром з брамою.
Після ліквідації унії в 1839 році монастирський комплекс був переданий 1847 року православному чоловічому монастирю, який проіснував до 1874 року, пізніше в ньому розташувався жіночий православний монастир. Цінні документи та акти двохсотлітньої історії монастиря та школи були втрачені. Бібліотека, в якій було багато книг різними мовами, була розграбована. 1919 року святиня перейшла до католиків, а в будівлі монастиря розташувався Корпус польської прикордонної охорони.
У 1930-х роках відновлено комплекс колишнього василіанського монастиря, проведено його заміри та фотофіксацію. Активну участь у цьому брали Ф. Рущиц, Я. Булгак, Ю. Клос, А. Ромер та ін. Після об'єднання Західної Білорусі та БРСР з кінця 1939 року по червень 1941 року в стінах монастиря розташовувалася політична пересильна в'язниця НКВД, а після Другої світової війни і донині — в'язниця суворого режиму. Церква була частково пошкоджена під час війни, а в 1950–1960-х роках була знищена радянською владою.
Архітектура
Петропавлівська церква в Березвеччі у стилі віленського бароко представляла собою тринефну базиліку з трансептом і двовежовим головним фасадом. Храм мав нетрадиційну орієнтацію на північ, ніби звернений до сонця, що, прояснюючи хвилясту поверхню головного фасаду, розкривало якості його пластичної форми. Незважаючи на загальну традиційність споруди, архітектурний образ споруди сміливий і новаторський. Широку центральну наву з напівкруглим вівтарем, що завершується посередині, перетинає рівний по висоті трансепт із також закругленими кінцями. У беразавецькій церкві план верхньої частині відповідав формі рівностороннього грецького хреста, що було даниною уніатського походження церкви. В результаті створювалося враження, що трансепт нетрадиційно зсунутий до головного фасаду.
Двосхилий дах на закруглених кінцях завершувався опуклими фронтонами з пластичним трипелюстковим контуром. Фігурний бароковий фронтон на завершенні центральної нави (на відміну від Унійного Софійського собору в Полоцьку, де він вперше був застосований у 1738–1750 роках) більш повно розвинений і багатогранний. Фронтони подібної форми виявлені також на торцях монастирських будівель.
Скульптурна пластика архітектури храму поєднувалася з конструктивною логікою, досконалим використанням прийомів оптичної корекції художнього образу. Один із польських дослідників зазначав, що фасад костелу «з його пульсуючим нервовим ритмом опукло-увігнутих акцентів за художньою виразністю переважає над традиційними плоскими та візерунчастими схемами, поширеними в Центральній Європі до кінця XVIII ст.». Головний південний фасад беразавецької церкви вирішувався як хвилястий, плавний, багатогранний театральний задник, який закривав від глядача загальну тектоніку храму. Конструктивно конструкція фасаду відповідала плоскому нартексу, ширина якого дорівнювала чотирьом вежам, симетрично розташованим з боків. Надзвичайна барвистість фасаду, тонка гра світла і тіні на його поверхні досягалися досить простими засобами.
Колони та пілястри були розгорнуті осями під кутом 45 градусів до площини фасаду, що надавало йому ілюзорної просторової опукло-увігнутої структури. Завдяки цій техніці створювалися тонкі нюанси власних і падаючих тіней під сонячними променями.
Триярусні вежі мали телескопічну конструкцію, особливу стрункість і велич. На вежі церкви був великий годинник, який дзвонив кожні 15 хвилин і щогодини.
Двоповерховий корпус монастиря був з'єднаний із 2 церковними будівлями, а поруч був великий сад з оливковими деревами. Надвірні будівлі пристосовані під велике господарство. Працювали винокурний завод, 2 млини. Для служителів церкви збудовано 12 дерев'яних будинків.
Надзвичайна увага приділена вишуканому оформленню фронтонів, завершенню веж, волют, капітелів. Інтер'єр вирізнявся цілісністю, точним розподілом декоративних засобів і компактністю. Невеликі бічні нави композиційно підпорядковувалися короткому, але широкому центральному нефу, який завершувався цегляною вівтарною перегородкою. Перегородка складалася з двох ярусів динамічно згрупованих колон, з’єднаних розрізненим антаблементом.
Примітки
- Тамара Габрусь, Загублены шэдэўр, Страчаная спадчына. Мінск, Полымя, 1998
Література
- Архітэктура Беларусі: Энцыклапедычны даведнік. — Мн.: БелЭн, 1993. — 620 с. — .
- Збор помнікаў гісторыі і культуры Беларусі / АН БССР. Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору; Рэд. кал.: С. В. Марцэлеў (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелСЭ, [1984—1988].
- Габрусь Т. В. Мураваныя харалы: Сакральная архітэктура беларускага барока / Т. В. Габрусь. — Мн.: Ураджай, 2001.— 287 с.: іл. .
- Górska Aleksandra: Kresy. Przewodnik. Kraków: Wydawnictwo Kluszczyński, 2005, s. 252. .
- Janusz Kębłowski: Dzieje sztuki polskiej. Warszawa: Wydawnictwo Arkady, 1987, s. 152. .
 | Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № 212Г000363 |
- Свята-Петра-Паўлаўская царква і манастыр базыльян (Беразвечча) на сайце Radzima.org
- Свята-Петра-Паўлаўская царква і манастыр базыльян (Беразвечча) на сайце Глобус Беларусі (руск.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Svv Petra i Pavla ta monastir oo VasiliyanNazva na chest Den apostoliv Petra i Pavla55 09 pn sh 27 41 sh d 55 150 pn sh 27 683 sh d 55 150 27 683 Koordinati 55 09 pn sh 27 41 sh d 55 150 pn sh 27 683 sh d 55 150 27 683Status Istoriko kulturna cinnist Respubliki Bilorus shifr 212G000363Status spadshiniDerzhavnij spisok istoriko kulturnih cinnostej Respubliki BilorusKrayina Bilorus ISO3166 1 alpha 3 BLR ISO3166 1 cifrovij 112 RoztashuvannyaGlibokeArhitekturnij stilVilenske barokoArhitektorJogan Kristof GlaubicMaterialceglaZasnovnikdStanzberigsya chastkovaCerkva Svv Petra i Pavla ta monastir oo Vasiliyan Berazvechchya Bilorus Cerkva Svv Petra i Pavla ta monastir oo Vasiliyan u Vikishovishi Petropavlivska cerkva i vasiliyanskij monastir kolishnya kultova sporuda u kolishnomu mistechku Berezvechchya teper chastina m Gliboke pam yatnik vilenskogo baroko Kostel ne zberigsya v korpusah monastirya roztashovana v yaznicya Istoriko kulturna cinnist nacionalnogo znachennya IstoriyaDerev yanij monastir otciv vasiliyan na pivnichnomu berezi ozera Velike v mistechku Berezvechchya buv zbudovanij u 1643 roci za fundaciyeyu voyevodi Mstislavskogo i starosti dzisnenskogo Josipa Lvovicha Korsaka yakij takozh zasnuvav kostel i monastir ordenu karmelitiv bosih u Glibokomu Murovanij monastirskij kompleks razom iz kostelom apostoliv Petra i Pavla buv zbudovanij u 1756 1763 rokah vilenskim arhitektorom J Kr Glaubic dokumentalno ne pidtverdzheno Vidomo sho z 1753 roku v roboti nad dekorom brav uchast Yan Tabias Didrihsten Diedrichsten U 1766 1776 rr do cerkvi pribudovana litnya kaplichka Kompleks takozh vklyuchav shkolu de vikladali prirodnichi nauki ta inozemni movi gospodarski budivli sad obnesenij ceglyanim murom z bramoyu Garnizonna cerkva Korpusu ohoroni kordonu Leonard Rachickij 1930 ti rr Pislya likvidaciyi uniyi v 1839 roci monastirskij kompleks buv peredanij 1847 roku pravoslavnomu cholovichomu monastiryu yakij proisnuvav do 1874 roku piznishe v nomu roztashuvavsya zhinochij pravoslavnij monastir Cinni dokumenti ta akti dvohsotlitnoyi istoriyi monastirya ta shkoli buli vtracheni Biblioteka v yakij bulo bagato knig riznimi movami bula rozgrabovana 1919 roku svyatinya perejshla do katolikiv a v budivli monastirya roztashuvavsya Korpus polskoyi prikordonnoyi ohoroni Monastir Berazvechchya Ya Drozdovich 1926 r Kostel u Berazvechchi blizko 1934 r foto Yezhi Dulevicha U 1930 h rokah vidnovleno kompleks kolishnogo vasilianskogo monastirya provedeno jogo zamiri ta fotofiksaciyu Aktivnu uchast u comu brali F Rushic Ya Bulgak Yu Klos A Romer ta in Pislya ob yednannya Zahidnoyi Bilorusi ta BRSR z kincya 1939 roku po cherven 1941 roku v stinah monastirya roztashovuvalasya politichna peresilna v yaznicya NKVD a pislya Drugoyi svitovoyi vijni i donini v yaznicya suvorogo rezhimu Cerkva bula chastkovo poshkodzhena pid chas vijni a v 1950 1960 h rokah bula znishena radyanskoyu vladoyu ArhitekturaPetropavlivska cerkva v Berezvechchi u stili vilenskogo baroko predstavlyala soboyu trinefnu baziliku z transeptom i dvovezhovim golovnim fasadom Hram mav netradicijnu oriyentaciyu na pivnich nibi zvernenij do soncya sho proyasnyuyuchi hvilyastu poverhnyu golovnogo fasadu rozkrivalo yakosti jogo plastichnoyi formi Nezvazhayuchi na zagalnu tradicijnist sporudi arhitekturnij obraz sporudi smilivij i novatorskij Shiroku centralnu navu z napivkruglim vivtarem sho zavershuyetsya poseredini peretinaye rivnij po visoti transept iz takozh zakruglenimi kincyami U berazaveckij cerkvi plan verhnoyi chastini vidpovidav formi rivnostoronnogo greckogo hresta sho bulo daninoyu uniatskogo pohodzhennya cerkvi V rezultati stvoryuvalosya vrazhennya sho transept netradicijno zsunutij do golovnogo fasadu Golovnij fasad kostelu Dvoshilij dah na zakruglenih kincyah zavershuvavsya opuklimi frontonami z plastichnim tripelyustkovim konturom Figurnij barokovij fronton na zavershenni centralnoyi navi na vidminu vid Unijnogo Sofijskogo soboru v Polocku de vin vpershe buv zastosovanij u 1738 1750 rokah bilsh povno rozvinenij i bagatogrannij Frontoni podibnoyi formi viyavleni takozh na torcyah monastirskih budivel Skulpturna plastika arhitekturi hramu poyednuvalasya z konstruktivnoyu logikoyu doskonalim vikoristannyam prijomiv optichnoyi korekciyi hudozhnogo obrazu Odin iz polskih doslidnikiv zaznachav sho fasad kostelu z jogo pulsuyuchim nervovim ritmom opuklo uvignutih akcentiv za hudozhnoyu viraznistyu perevazhaye nad tradicijnimi ploskimi ta vizerunchastimi shemami poshirenimi v Centralnij Yevropi do kincya XVIII st Golovnij pivdennij fasad berazaveckoyi cerkvi virishuvavsya yak hvilyastij plavnij bagatogrannij teatralnij zadnik yakij zakrivav vid glyadacha zagalnu tektoniku hramu Konstruktivno konstrukciya fasadu vidpovidala ploskomu narteksu shirina yakogo dorivnyuvala chotirom vezham simetrichno roztashovanim z bokiv Nadzvichajna barvistist fasadu tonka gra svitla i tini na jogo poverhni dosyagalisya dosit prostimi zasobami Koloni ta pilyastri buli rozgornuti osyami pid kutom 45 gradusiv do ploshini fasadu sho nadavalo jomu ilyuzornoyi prostorovoyi opuklo uvignutoyi strukturi Zavdyaki cij tehnici stvoryuvalisya tonki nyuansi vlasnih i padayuchih tinej pid sonyachnimi promenyami Triyarusni vezhi mali teleskopichnu konstrukciyu osoblivu strunkist i velich Na vezhi cerkvi buv velikij godinnik yakij dzvoniv kozhni 15 hvilin i shogodini Dvopoverhovij korpus monastirya buv z yednanij iz 2 cerkovnimi budivlyami a poruch buv velikij sad z olivkovimi derevami Nadvirni budivli pristosovani pid velike gospodarstvo Pracyuvali vinokurnij zavod 2 mlini Dlya sluzhiteliv cerkvi zbudovano 12 derev yanih budinkiv Inter yer cerkvi Yu Bulgak 1930 ti roki Nadzvichajna uvaga pridilena vishukanomu oformlennyu frontoniv zavershennyu vezh volyut kapiteliv Inter yer viriznyavsya cilisnistyu tochnim rozpodilom dekorativnih zasobiv i kompaktnistyu Neveliki bichni navi kompozicijno pidporyadkovuvalisya korotkomu ale shirokomu centralnomu nefu yakij zavershuvavsya ceglyanoyu vivtarnoyu peregorodkoyu Peregorodka skladalasya z dvoh yarusiv dinamichno zgrupovanih kolon z yednanih rozriznenim antablementom PrimitkiTamara Gabrus Zagubleny shedeyr Strachanaya spadchyna Minsk Polymya 1998LiteraturaArhitektura Belarusi Encyklapedychny davednik Mn BelEn 1993 620 s ISBN 5 85700 078 5 Zbor pomnikay gistoryi i kultury Belarusi AN BSSR In t mastactvaznaystva etnagrafii i falkloru Red kal S V Marceley gal red i insh Mn BelSE 1984 1988 Gabrus T V Muravanyya haraly Sakralnaya arhitektura belaruskaga baroka T V Gabrus Mn Uradzhaj 2001 287 s il ISBN 985 04 0499 X Gorska Aleksandra Kresy Przewodnik Krakow Wydawnictwo Kluszczynski 2005 s 252 ISBN 83 7447 006 2 Janusz Keblowski Dzieje sztuki polskiej Warszawa Wydawnictwo Arkady 1987 s 152 ISBN 83 213 3146 7 Ob yekt Derzhavnogo spisku istoriko kulturnih cinnostej Respubliki Bilorus 212G000363 Svyata Petra Paylayskaya carkva i manastyr bazylyan Berazvechcha na sajce Radzima org Svyata Petra Paylayskaya carkva i manastyr bazylyan Berazvechcha na sajce Globus Belarusi rusk