Сопіги

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сапіга.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сапега.

Сапіги (Сопіги, Сапеги, іноді Сапєги, ст.укр. Сапѣги, лит. Sapiegos, пол. Sapiehowie) — білорусько-литовський магнатський рід (з 1700 року — князі Священної Римської імперії) гербу Лис, який у XVI-XVIII століттях посідав високі державно-військові посади у Великому Князівстві Литовському і Речі Посполитій та володів великими земельними маєтностями, найбагатший і найвпливовіший у Литві рід після Радзивілів. Вважали себе нащадками , сина литовського князя Наримунта, проте ця версія викликає сумніви. Перший відомий представник роду  — православний боярин смоленського походження.

Сапіги

Герб роду
Рід	Сапіги
Місце походження	Білорусь
Держава	Велике Князівство Литовське Річ Посполита Російська імперія
House of Sapieha у Вікісховищі

Історія

Першою достеменно відомою людиною з цим прізвищем був , який згадується в актах і хроніках 40-х рр. XV ст. Від двох його синів, Богдана та Івана, рід Сапіг розділився на дві лінії: сіверську (черейську) та кодненську.

У XV ст. Сапіги володіли значними маєтностями в Смоленській землі. Внаслідок московсько-литовських воєн XV—XVI ст. втратили більшість смоленських володінь, проте завдяки шлюбним зв'язкам з багатими литовськими та польськими родами стали власниками великих маєтностей в Україні та Білорусі. Крім того багато представників роду, вступаючи на службу до великого князя, отримували від нього значні земельні наділи. Таким чином рід Сапіг згодом став одним з найбагатших у Великому князівстві Литовському, поступаючись хіба одним лише Радзивіллам.

У XV і на початку XVI ст. Сапіги сповідували православний обряд. Першим відмовився від нього Іван Семенович Сапіга (1430—1519), вітебський воєвода і канцлер литовський, який їздив до Риму, де прийняв унію; сини його, втім, залишилися вірні православ'ю, проте протягом XVI—XVII ст. всі представники роду Сапіг поступово перейшли в католицтво. У 1633 р. Ян Станіслав Сапіга, великий маршалок литовський, отримав від імператора Священної Римської Імперії, Фердинанда III, титул князя Римської імперії, проте відмовився від титулу; пізніше Миколай Сапіга, воєвода мінський і вітебський, отримав від імператора Рудольфоа II титул графа. На початку XVIII ст. німецький імператор Карл VI Габсбург надав титул князів Священноїримської імперії всім представникам родини Сапіг за клопотанням , генерала литовського війська.

Указом імператора Олександра II Сенату від 26 липня 1874 р. дозволено було Іванові Павлові Олександру Сапізі користуватися князівським титулом без пред'явлення необхідних за законом документів, а 30 квітня 1880 йому надали грамоту про княжий титул Російської імперії.

Представники

Великий герб родини Сапігів (1858–1859)

• Семен Сопіга
  • Богдан
    • Іван Богданович Сапіга — воєвода вітебський, підляський.
      • Іван Іванович Сапіга (пом. 1580) — дорогочинський староста (1578—1580)
      • Михайло Іванович Сапіга
      • Павло Іванович Сапіга (пом. 1580) — київський каштелян (1566—1580)
        • Ян Петро Сапіга (1569—1611) — ротмістр королівський.
          • Павло Ян (бл. 1610—1665), Великий гетьман литовський, брав участь у битвах проти козаків, москвинів і шведів;
            • Казимир Ян (1637/1638—1720) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського;
              • Александр Павел Сапіга (1672—1734) — маршалок надвірний і великий литовський, маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського.
                • Міхал Антоній Сапіга (1711—1760) — ловчий великий литовський, маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського, Підляський воєвода, підканцлер литовський.
            • Франциск Стефан Сапіга (пом. 1686)
              • Ян Казимир Сапега (пом. 22 лютого 1730) — військовий діяч Речі Посполитої. У 1708—1709 роках великий гетьман литовський.
  • Іван (Івашко) Семенович Сапіга (бл. 1450—1517) — писар, згодом маршалок Великого князівства Литовського, воєвода вітебський (1511—1514) і підляський (з 1514), засновник міста Кодень (1511), перший із Сапігів, що перейшов на католицизм (1514);
    • Павло Іванович Сапіга (пом. 1579) — маршалок господарський, воєвода підляський і новогрудський.
      • Миколай Павлович Сапіга (пом. 1599) — маршалок господарський, воєвода мінський, берестейський та віленський.
        • Фридерик Сапіга (пом. 1626) — володимирський підкоморій.
          • Олександр Казимир Сапіга (1624—1671) — єпископ вільнюський і жмудський, великий референдар литовський в 1657 році, секретар Його Величності, канонік вільнюський і варшавський.
          • Ян Фридерик Сапіга (1618 — 3 червня 1664) — військовий діяч, урядник Речі Посполитої.
      • Богдан Павлович Сапіга (пом. 1593) — воєвода мінський (1588—1593)
        • Павло Стефан Сапіга (1565—1635), син Богдана та Марини Капустянки, староста гомельський, ошмянський, 3-я дружина — Катажина Ґославська
    • Іван (пом. 1580) — дрогицький староста
      • Лев Іванович Сапега (1557—1633) — канцлер литовський (з 1589), віленський воєвода (1623—1633) і великий гетьман литовський (1625—1633), керівник роботи над третім Литовським Статутом;
        • Ян Станіслав Сапіга (1589—1635) — маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського, надвірний та великий маршалок литовський.
        • Лев Казимир Сапіга (1609—1656) — підканцлер литовський (з 1645), власник маєтностей на Чорнобильщині, учасник боротьби проти Б. Хмельницького (стримав наступ козаків на Литву 1649);
      • (бл. 1560—1621) — київський воєвода (1605—1609), займав різні військові пости у Литві;
  • Юрій (пом. 1497)
  • Василь (Васько)
  • Духна (Анна)

Інші відомі представники

• Леон Людвік Сапега (1803—1878) — спершу на російській службі, через участь у повстанні (1830—1831) мусив емігрувати до Галичини, де став політичним (перший маршалок (маршал) Галицького крайового сейму в 1861 — 75 роках) і економічним діячем, домагався скасування панщини в Галичині.
• Адам (1828—1903) — галицько-польський діяч, у 1860-их роках домагався автономії Галичини.
• (1856—1893) — старший син князя Адама Сапіги, онук кн. Леона Сапеги.
• Евстахій Сапега (1881—1963) — польський консервативний політик, міністр закордонних справ Республіки Польща.

• Павло Ян Сапіга
• Лев Сапіга (1557—1633)
• Павло Ян Сапіга
• Казимир Ян Сапега
• Лев Сапіга (1803—1878)

Палаци Сапіг та костели їх фундації

• Палац Сапіг у Львові
• Наполеон Орда. Палац Сапігів, Ружани
• Неоготичний костел Святої Анни (1875 р., Озеряни)
• Гольшанський замок
• Палац Сапігів, Варшава
• Фамільний князівський склеп з каплицею в парку, Більче-Золоте
• Костел Серця Ісуса (св.Анни), м.Красилів

Примітки

1. Michalewiczowa M. Sapieha (Sapieha, Sopieżyc, Sopiha) Iwan (Iwaszko, Jan) h. Lis (zm. 1517), kanclerz królowej Heleny [ 26 грудня 2017 у Wayback Machine.]
2. Sapiehowie (03) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела та література

• Войтович Л. Сапіги [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 453. — .
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Sapieha E. Dom Sapieżyński. — Warszawa, 1995. Numery / 112 przy nazwiskach oznaczają numery biogramów w/w pozycji. (пол.)

Посилання

• (пол.)
• (пол.)
• (пол.)
• (пол.)
• (пол.)
• (пол.)
• (пол.)