Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Адольф Фуртвенглер (нар. 30 червня 1853, Фрайбург-ім-Брайсгау, пом. 10 жовтня 1907, Афіни) — німецький археолог, професор університету, історик мистецтва та директор музею; батько диригента і композитора Вільгельма Фуртвенглера, дід археолога Андреаса Фуртвенглера.
 | |
| Громадянство | Велике герцогство Баден |
|---|---|
| Ім'я при народженні | нім. Johann Michael Adolf Furtwängler |
| Дата народження | 30 червня 1853[1][2][…] |
| Місце народження | Фрайбург[1] |
| Дата смерті | 10 жовтня 1907[1][2][3] (54 роки) |
| Місце смерті | Афіни[1] |
| Рід смерті | d |
| Причина смерті | дизентерія |
| Місце поховання | Перше афінське кладовище[3] |
 | |
| Батько | d |
| У шлюбі з | d |
| Дитина | Вільгельм Фуртвенглер і d |
| Мова творчості | німецька |
| Рід діяльності | викладач університету, куратор, класичний археолог, мистецтвознавець, археолог |
| Сфера роботи | d[4] |
| Працівник у | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Університет Фрідріха-Вільгельма[d] і Берлінське античне зібрання |
| Заклад освіти | Фрайбурзький університет, Лейпцизький університет і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[1] і доктор габілітований |
| Аспіранти / докторанти | d |
| Відомі учні | d, d і d |
| Навчався у | d |
| Місце активності | Фрайбург[1], Лейпциг[1], Мюнхен[1], Берлін[1], Бонн[1] і Італія[1] |
| Є співавтором опублікованої роботи | Лексикон Рошера |
| Член у | Німецький археологічний інститут, Баварська академія наук і Національна академія дей-Лінчей |
| Отримані відзнаки |  |
| Сторінка автора на Вікісховищі | Adolf Furtwängler |
 Адольф Фуртвенґлер у Вікісховищі | |
Життєпис
Фуртвенглер народився у Фрайбурзі в Брайсгау, де його батько був учителем. Навчався в рідному місті. Він навчався в Лейпцигу та Мюнхені, де здобув прихильність Генріха Брунна, чий порівняльний метод у мистецтвознавстві він пізніше розвинув. У 1878 брав участь у розкопках в Олімпії. У 1880 став співробітником музею в Берліні. Потім читав лекції в Берліні (1884) і Мюнхені. Він також брав участь у розкопках на Егіні.
Кар'єра археолога
Після закінчення навчання в Лейпцигу та захисту докторської дисертації у Фрайбурзі роботою Eros in der Vasenmalerei він провів навчальний рік 1876—1878 завдяки стипендії Німецького археологічного інституту в Італії та Греції. Брав участь у дослідницькій роботі Генріха Шлімана в Олімпії.
У 1879 році разом з Георгом Лешке він опублікував Mykenische Thongefäβe, в якому описував кераміку, знайдену в Мікенах і на Егіні. Пізніше ця робота виявилася не тільки корисною для датування керамічних артефактів, але й стала першою в світі повною публікацією всіх керамічних матеріалів, знайдених на одному конкретному археологічному місці. У своїй роботі Фуртвенглер виділив гончарні стилі (мікенський, геометричний), що допомогло йому датувати кераміку. Візерунки та малюнки, знайдені на шматках раковин, раніше ігнорувалися. При визначенні стратиграфії стоянки керамічні фрагменти не враховувалися. Фуртвенглер був першим, хто датував рівні на основі знайденого керамічного матеріалу, навіть якщо це були лише фрагменти більших посудин.
Завдяки своїй роботі археолог влаштувався помічником директора Королівського музею в Берліні та викладачем Берлінського університету. Як він пізніше казав, роки, які він провів у музеї, були найкращими в його житті. Знання керамолога можна оцінити, ознайомившись із підготовленим ним каталогом музею, т. зв. Колекція Сабурова.
У 1885 році Фуртвенглер одружився з Адельхайд Вендт. Того ж року видав каталог грецької кераміки Antikensammlung Berlin Beschreibung der Vasensammlung im Antiquarium (у двох томах). Публікація Meisterwerke der griechischen Plastik у 1893 році, присвячена давньогрецькій скульптурі, сприяла його славі. Фуртвенглер ідентифікував багатьох авторів грецьких творів, копії з яких були зроблені в римський період. У 1891 році він запропонував власну реконструкцію скульптури Фідія «Афіна Лемнія» 450 року до н. Цю реконструкцію досі можна побачити в музеї Альбертінум у Дрездені.
У 1894 році він покинув Берлін, щоб читати лекції свого колишнього професора Генріха фон Брунна. Тож він почав викладати археологію в Мюнхені. Він також був директором Мюнхенської гліптотеки. У 1900 році була опублікована Die Antiken Gemmen про грецькі орнаменти. У 1904 році разом з Карлом В. Райххольдом він почав видавати серію про грецьку кераміку «Griechische Vasenmalerei». Публікувалася у вип. Після смерті Фуртвенглера Фрідріх Хаузер продовжив його редакторську роботу. Третій том праці вийшов у 1932 році.
Фуртвенглер також повернувся до археологічних досліджень. Працював у храмі Афеї на Егіні. Результати роботи були опубліковані в монографії в 1906 році. Через рік археолог захворів на дизентерію. Він помер у розквіті сил. Похований в Афінах.
Багато його учнів продовжили його роботу та дослідження.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116878118 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1996.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adolf Furtvengler nar 30 chervnya 1853 Frajburg im Brajsgau pom 10 zhovtnya 1907 Afini nimeckij arheolog profesor universitetu istorik mistectva ta direktor muzeyu batko dirigenta i kompozitora Vilgelma Furtvenglera did arheologa Andreasa Furtvenglera GromadyanstvoVelike gercogstvo Baden Im ya pri narodzhenninim Johann Michael Adolf Furtwangler Data narodzhennya30 chervnya 1853 1853 06 30 1 2 Misce narodzhennyaFrajburg 1 Data smerti10 zhovtnya 1907 1907 10 10 1 2 3 54 roki Misce smertiAfini 1 Rid smertid Prichina smertidizenteriya Misce pohovannyaPershe afinske kladovishe 3 Batkod U shlyubi zd DitinaVilgelm Furtvengler i d Mova tvorchostinimecka Rid diyalnostivikladach universitetu kurator klasichnij arheolog mistectvoznavec arheolog Sfera robotid 4 Pracivnik uMyunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Universitet Fridriha Vilgelma d i Berlinske antichne zibrannya Zaklad osvitiFrajburzkij universitet Lejpcizkij universitet i Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Naukovij stupindoktorskij stupin 1 i doktor gabilitovanij Aspiranti doktorantid Vidomi uchnid d i d Navchavsya ud Misce aktivnostiFrajburg 1 Lejpcig 1 Myunhen 1 Berlin 1 Bonn 1 i Italiya 1 Ye spivavtorom opublikovanoyi robotiLeksikon Roshera Chlen uNimeckij arheologichnij institut Bavarska akademiya nauk i Nacionalna akademiya dej Linchej Otrimani vidznaki Storinka avtora na VikishovishiAdolf Furtwangler Adolf Furtvengler u VikishovishiZhittyepisFurtvengler narodivsya u Frajburzi v Brajsgau de jogo batko buv uchitelem Navchavsya v ridnomu misti Vin navchavsya v Lejpcigu ta Myunheni de zdobuv prihilnist Genriha Brunna chij porivnyalnij metod u mistectvoznavstvi vin piznishe rozvinuv U 1878 brav uchast u rozkopkah v Olimpiyi U 1880 stav spivrobitnikom muzeyu v Berlini Potim chitav lekciyi v Berlini 1884 i Myunheni Vin takozh brav uchast u rozkopkah na Egini Kar yera arheologa Pislya zakinchennya navchannya v Lejpcigu ta zahistu doktorskoyi disertaciyi u Frajburzi robotoyu Eros in der Vasenmalerei vin proviv navchalnij rik 1876 1878 zavdyaki stipendiyi Nimeckogo arheologichnogo institutu v Italiyi ta Greciyi Brav uchast u doslidnickij roboti Genriha Shlimana v Olimpiyi U 1879 roci razom z Georgom Leshke vin opublikuvav Mykenische Thongefabe v yakomu opisuvav keramiku znajdenu v Mikenah i na Egini Piznishe cya robota viyavilasya ne tilki korisnoyu dlya datuvannya keramichnih artefaktiv ale j stala pershoyu v sviti povnoyu publikaciyeyu vsih keramichnih materialiv znajdenih na odnomu konkretnomu arheologichnomu misci U svoyij roboti Furtvengler vidiliv goncharni stili mikenskij geometrichnij sho dopomoglo jomu datuvati keramiku Vizerunki ta malyunki znajdeni na shmatkah rakovin ranishe ignoruvalisya Pri viznachenni stratigrafiyi stoyanki keramichni fragmenti ne vrahovuvalisya Furtvengler buv pershim hto datuvav rivni na osnovi znajdenogo keramichnogo materialu navit yaksho ce buli lishe fragmenti bilshih posudin Zavdyaki svoyij roboti arheolog vlashtuvavsya pomichnikom direktora Korolivskogo muzeyu v Berlini ta vikladachem Berlinskogo universitetu Yak vin piznishe kazav roki yaki vin proviv u muzeyi buli najkrashimi v jogo zhitti Znannya keramologa mozhna ociniti oznajomivshis iz pidgotovlenim nim katalogom muzeyu t zv Kolekciya Saburova U 1885 roci Furtvengler odruzhivsya z Adelhajd Vendt Togo zh roku vidav katalog greckoyi keramiki Antikensammlung Berlin Beschreibung der Vasensammlung im Antiquarium u dvoh tomah Publikaciya Meisterwerke der griechischen Plastik u 1893 roci prisvyachena davnogreckij skulpturi spriyala jogo slavi Furtvengler identifikuvav bagatoh avtoriv greckih tvoriv kopiyi z yakih buli zrobleni v rimskij period U 1891 roci vin zaproponuvav vlasnu rekonstrukciyu skulpturi Fidiya Afina Lemniya 450 roku do n Cyu rekonstrukciyu dosi mozhna pobachiti v muzeyi Albertinum u Drezdeni U 1894 roci vin pokinuv Berlin shob chitati lekciyi svogo kolishnogo profesora Genriha fon Brunna Tozh vin pochav vikladati arheologiyu v Myunheni Vin takozh buv direktorom Myunhenskoyi gliptoteki U 1900 roci bula opublikovana Die Antiken Gemmen pro grecki ornamenti U 1904 roci razom z Karlom V Rajhholdom vin pochav vidavati seriyu pro grecku keramiku Griechische Vasenmalerei Publikuvalasya u vip Pislya smerti Furtvenglera Fridrih Hauzer prodovzhiv jogo redaktorsku robotu Tretij tom praci vijshov u 1932 roci Furtvengler takozh povernuvsya do arheologichnih doslidzhen Pracyuvav u hrami Afeyi na Egini Rezultati roboti buli opublikovani v monografiyi v 1906 roci Cherez rik arheolog zahvoriv na dizenteriyu Vin pomer u rozkviti sil Pohovanij v Afinah Bagato jogo uchniv prodovzhili jogo robotu ta doslidzhennya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116878118 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Czech National Authority Database d Track Q13550863