Горихвістка чорна | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Phoenicurus ochruros (S. G. Gmelin, 1774) | ||||||||||||||
Поширення: різними кольорами позначені різні підвиди | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Горихві́стка чо́рна (Phoenicurus ochruros) — вид птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Поширений в Європі, на заході Північної Африки, у Західній і Центральній Азії, де населяє переважно культурні ландшафти. В Україні гніздовий, перелітний птах. Перебуває під охороною Бернської і Боннської конвенцій.
Морфологічні ознаки
Дрібний (менший за горобця) птах з яскраво-рудим хвостом, який майже весь час характерно тремтить. Маса тіла 14—19 г, довжина тіла близько 14 см. У дорослого самця у шлюбному вбранні верх темно-сірий; лоб, вуздечка, щоки, покривні пера вух, горло і воло чорні; груди і черево темно-сірі; надхвістя руде; підхвістя світло-руде; махові пера чорні, біла облямівка другорядних махових пер утворює на складеному крилі добре помітну світлу пляму; хвіст рудий, крім бурих центральних стернових пер; дзьоб і ноги чорні. У позашлюбному вбранні у самця чорні пера з сірою верхівкою. Доросла самка однотонно сірувато-бура, за винятком рудих надхвістя і хвоста, а також світло-рудого підхвістя. Молодий птах схожий на дорослу самку, але пера з темною верхівкою.
Поширення та чисельність
Горихвістка чорна широко поширена від південної і центральної Європи, північно-західної Африки, Великої Британії та Ірландії на південь до Марокко, на схід — до центрального Китаю. Це осілий птах у південних частинах ареалу та перелітний у північних і східних районах гніздування; мігрує взимку у південну і західну Європу та Азію, а також північну Африку. В Україні поширені як гніздові птахи на всій території, крім більшої частини Криму.
Чисельність в Європі дуже велика, оцінена в 4—8,8 млн. пар, в Україні — 200—355 тис. пар
Розмноження
Населяє переважно культурний ландшафт, рідко гори. Гніздиться в містах, селищах та селах. Улюбленими місцями гніздування є багатоповерхові будівлі на стадії будівництва, а також старі або нежилі будівлі.
Гніздиться окремими парами. Гнізда розміщує в різноманітних порожнинах, виїмках та тріщинах будівель, на горищах, під карнизами, у внутрішніх приміщеннях, іноді в купі каміння або цегли. Може займати штучні гніздівлі напівзакритого типу, що розміщені в прихованих місцях; іноді займає старі гнізда ластівок.
Гніздо зроблене з великої кількості сухих стебел з листям трав'янистих рослин, соломи, різноманітного волосся — все це складене в конструкцію, яка тримає форму, пружне на дотик. Вистилка включає волосся, шерсть, пір'я. У гніздах, що споруджені у містах, основним будівельним матеріалом слугують повсть, клоччя, вовняні нитки, та інший аналогічний матеріал.
У повній кладці 5, рідше 4 або 6 яєць. Шкаралупа злегка блискуча, чисто-біла з ледь помітним блакитним відтінком, рідше з червонувато-коричневими крапками.
У горихвістки чорної буває, як правило, дві кладки: перша — наприкінці квітня — в травні; друга — в червні — липні. Насиджує самка протягом 12—13 діб. Пташенята залишають гніздо у віці 12—16 діб.
Живлення
Кормом для горихвістки чорної є комахи, павуки, багатоніжки; взимку — частково плоди (наприклад, бузина, малина тощо).
Охорона
Вид занесений до Додатку ІІ Бернської (охоронна категорія: підлягає особливій охороні) і Додатку ІІ Боннської (охоронна категорія: стан виду є несприятливим) конвенцій.
Систематика
Виділяють 5—8 підвидів.
Група phoenicuroides об'єднує форми з Центральної та Східної Азії:
- P. o. phoenicuroides (F. Moore, 1854)
- P. o. rufiventris (Vieillot, 1818)
- P. o. xerophilus (Stegmann, 1928)
Група ochruros об'єднує форми із Західної Азії та Європи:
- P. o. ochruros (S. G. Gmelin, 1774)
- P. o. semirufus (Hemprich & Ehrenberg, 1833)
Група gibraltariensis об'єднує з Європи та Африки:
- P. o. gibraltariensis (J. F. Gmelin, 1789)
- P. o. aterrimus (von Jordans, 1923)
Джерела. Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенко. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 26)
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — .
- . Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
Посилання
- BirdLife International. 2014. Phoenicurus ochruros. The IUCN Red List of Threatened Species 2014: e.T22710051A62582233. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2014-2.RLTS.T22710051A62582233.en. Downloaded on 02 January 2016.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorihvistka chorna Samec source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Gorihvistka Phoenicurus Vid Gorihvistka chorna Binomialna nazva Phoenicurus ochruros S G Gmelin 1774 Poshirennya riznimi kolorami poznacheni rizni pidvidi Posilannya Vikishovishe Category Phoenicurus ochruros Vikividi Phoenicurus ochruros EOL 17208290 ITIS 562036 MSOP 22710051 NCBI 358815 Fossilworks 368925 Gorihvi stka cho rna Phoenicurus ochruros vid ptahiv rodini muholovkovih Muscicapidae Poshirenij v Yevropi na zahodi Pivnichnoyi Afriki u Zahidnij i Centralnij Aziyi de naselyaye perevazhno kulturni landshafti V Ukrayini gnizdovij perelitnij ptah Perebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi i Bonnskoyi konvencij Morfologichni oznakiSamka zi zdobichchyu Dribnij menshij za gorobcya ptah z yaskravo rudim hvostom yakij majzhe ves chas harakterno tremtit Masa tila 14 19 g dovzhina tila blizko 14 sm U doroslogo samcya u shlyubnomu vbranni verh temno sirij lob vuzdechka shoki pokrivni pera vuh gorlo i volo chorni grudi i cherevo temno siri nadhvistya rude pidhvistya svitlo rude mahovi pera chorni bila oblyamivka drugoryadnih mahovih per utvoryuye na skladenomu krili dobre pomitnu svitlu plyamu hvist rudij krim burih centralnih sternovih per dzob i nogi chorni U pozashlyubnomu vbranni u samcya chorni pera z siroyu verhivkoyu Dorosla samka odnotonno siruvato bura za vinyatkom rudih nadhvistya i hvosta a takozh svitlo rudogo pidhvistya Molodij ptah shozhij na doroslu samku ale pera z temnoyu verhivkoyu Poshirennya ta chiselnistGorihvistka chorna shiroko poshirena vid pivdennoyi i centralnoyi Yevropi pivnichno zahidnoyi Afriki Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi na pivden do Marokko na shid do centralnogo Kitayu Ce osilij ptah u pivdennih chastinah arealu ta perelitnij u pivnichnih i shidnih rajonah gnizduvannya migruye vzimku u pivdennu i zahidnu Yevropu ta Aziyu a takozh pivnichnu Afriku V Ukrayini poshireni yak gnizdovi ptahi na vsij teritoriyi krim bilshoyi chastini Krimu Chiselnist v Yevropi duzhe velika ocinena v 4 8 8 mln par v Ukrayini 200 355 tis parRozmnozhennyaPtashenyata v gnizdi yajce Phoenicurus ochruros gibraltariensis Tuluzkij muzej Naselyaye perevazhno kulturnij landshaft ridko gori Gnizditsya v mistah selishah ta selah Ulyublenimi miscyami gnizduvannya ye bagatopoverhovi budivli na stadiyi budivnictva a takozh stari abo nezhili budivli Gnizditsya okremimi parami Gnizda rozmishuye v riznomanitnih porozhninah viyimkah ta trishinah budivel na gorishah pid karnizami u vnutrishnih primishennyah inodi v kupi kaminnya abo cegli Mozhe zajmati shtuchni gnizdivli napivzakritogo tipu sho rozmisheni v prihovanih miscyah inodi zajmaye stari gnizda lastivok Gnizdo zroblene z velikoyi kilkosti suhih stebel z listyam trav yanistih roslin solomi riznomanitnogo volossya vse ce skladene v konstrukciyu yaka trimaye formu pruzhne na dotik Vistilka vklyuchaye volossya sherst pir ya U gnizdah sho sporudzheni u mistah osnovnim budivelnim materialom sluguyut povst klochchya vovnyani nitki ta inshij analogichnij material U povnij kladci 5 ridshe 4 abo 6 yayec Shkaralupa zlegka bliskucha chisto bila z led pomitnim blakitnim vidtinkom ridshe z chervonuvato korichnevimi krapkami U gorihvistki chornoyi buvaye yak pravilo dvi kladki persha naprikinci kvitnya v travni druga v chervni lipni Nasidzhuye samka protyagom 12 13 dib Ptashenyata zalishayut gnizdo u vici 12 16 dib Zhivlennya source source source source source source source source Gorihvistka v Karpatah Kormom dlya gorihvistki chornoyi ye komahi pavuki bagatonizhki vzimku chastkovo plodi napriklad buzina malina tosho OhoronaVid zanesenij do Dodatku II Bernskoyi ohoronna kategoriya pidlyagaye osoblivij ohoroni i Dodatku II Bonnskoyi ohoronna kategoriya stan vidu ye nespriyatlivim konvencij SistematikaVidilyayut 5 8 pidvidiv Grupa phoenicuroides ob yednuye formi z Centralnoyi ta Shidnoyi Aziyi P o phoenicuroides F Moore 1854 P o rufiventris Vieillot 1818 P o xerophilus Stegmann 1928 Grupa ochruros ob yednuye formi iz Zahidnoyi Aziyi ta Yevropi P o ochruros S G Gmelin 1774 P o semirufus Hemprich amp Ehrenberg 1833 Grupa gibraltariensis ob yednuye z Yevropi ta Afriki P o gibraltariensis J F Gmelin 1789 P o aterrimus von Jordans 1923 Dzherela PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenko Kiyiv 2010 80 s s 26 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Arhiv originalu za 29 sichnya 2020 Procitovano 1 kvitnya 2020 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 PosilannyaBirdLife International 2014 Phoenicurus ochruros The IUCN Red List of Threatened Species 2014 e T22710051A62582233 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2014 2 RLTS T22710051A62582233 en Downloaded on 02 January 2016 angl