Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Белева́лія сарма́тська (Bellevalia sarmatica) — багаторічна рослина родини холодкових. Трава з ременеподібним листям і дрібними пурпурово-білими квітами в негустих китичних суцвіттях, зовнішньо схожа на гіацинт. Степовий вид, поширений на Кавказі, в Малій Азії та Причорномор'ї. Маловідома декоративна культура. Рідкісна рослина, занесена до Червоних книг Болгарії, Молдови, а також регіональних списків охоронюваних рослин 9 областей України.
| Белевалія сарматська | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Холодкові (Asparagaceae) |
| Підродина: | Scilloideae |
| Рід: | () |
| Вид: | B. sarmatica |
| Біноміальна назва | |
| Bellevalia sarmatica | |
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина 10—30 (55) см заввишки, полікарпик, геофіт. Цибулина завширшки 2—6 см, овальна чи яйцеподібна, коричнева, тунікатного або напівтунікатного типу (плівчасті оболонки зростаються біля основи). Стебло одиночне, потовщене, безлисте, голе, у верхній частині переходить в квітконос. Листків 3—7, вони зібрані у прикореневу розетку, сидячі, формою широколінійні, ланцетні або ременеподібні, м'ясисті, біля основи звужені, з білим хрящуватим і війчастим краєм, на кінцях загострені, тьмяно-зелені, завдовжки до 20 см. Стебло і листя вкриті малопомітним сизим нальотом.
Суцвіття — багатоквіткова китиця, на початку цвітіння більш-менш щільна, конусоподібна, наприкінці цвітіння витягнута, негуста. Вона несе від 30 до 59 (зрідка до 80) квіток, з яких верхні 7—8 завжди безплідні. Квітконос у нижній частині зелений, біля верхівки часто пурпуровий. Приквітки дуже дрібні, білуваті. Квітконіжки у 4—8 разів довші за квітки, причому верхні коротші за нижні, довжина останніх може сягати 3—8 см. Під час цвітіння квітконіжки спрямовані вгору, часто дугоподібно вигнуті, при достиганні плодів твердішають, сильно подовжуються (нижні до 12—15 см) та відхиляються горизонтально. Їхній колір відповідає кольору тієї частини квітконоса, на якій вони розташовані (тобто від зеленого до пурпурового).
Квіти відносно розмірів суцвіття дрібні, у малих особин непоказні. Оцвітина 6—9 мм завдовжки, трубчасто-дзвоникувата, розсічена на ¼. Її частки прямі, овальноланцетні, втричі коротші за трубку. Колір пелюсток варіює в залежності від віку квітки: в бутонах вони білі, під час цвітіння жовтувато-білі, потім поступово буріють і стають майже суцільно пурпурово-бурими. Оскільки квітки в суцвітті розкриваються поступово, то за кольором вони у ньому розташовані знизу вверх від темних до світлих. Кінчики пелюсток будь-якого віку зберігають неясний зеленкуватий відтінок. Пиляки фіолетові, на довгих тичинкових нитках, що приростають до трубки оцвітини.
Плід — довгаста, тригнізда, світло-коричнева коробочка завдовжки до 2 см, що містить від 2 до 10 насінин. Зазвичай кожна рослина зав'язує 20—38 (у культурі до 50) плодів. Насіння кулясте, темно-фіолетове, вкрите сизим восковим нальотом.
Число хромосом 2n = 8, 12.
Поширення
Белевалія сарматська — понтичний вид з відносно невеликим ареалом, що майже не виходить за межі Причорномор'я (в найширшому розумінні цього терміну). Західна межа розповсюдження цього виду пролягає через Болгарію, Молдову і схід Румунії. Північний кордон ареалу тягнеться широкою смугою по всій степовій зоні України уздовж берегової лінії Чорного й Азовського морів, причому найпівнічніші осередки цього виду знайдені на кордоні з лісостеповою зоною аж до Бєлгородщини включно. На сході поширення цієї рослини обмежене правобережжям Хопра, пониззями Дону і Волги, Передкавказзям і Північним Кавказом (зокрема, Кабардино-Балкарією, Чечнею). Південна частина ареалу включає Крим, де цей вид доволі чисельний. За межами окресленого регіону белевалія сарматська знайдена лише в Анатолії та на півночі Ірану.
В Україні найбільші популяції цього виду знаходяться на Нагольному кряжі, в долині річки Айдар і в Криму. Характер розповсюдження цієї рослини відбитий в її видовому епітеті «сарматська», оскільки в основних обрисах ареал збігається із зоною розселення прадавнього племені сарматів.
Екологія
Це світлолюбний і помірно морозостійкий вид, що зростає у степах різних типів. Белевалія сарматська віддає перевагу схилам балок, узліссям і заростям чагарників, у відкритих стаціях менш чисельна. З рослинних угруповань типова для різнотравно-ковилових, кострицево-ковилових і кострицево-полинових степів. Зрідка трапляється як бур'ян у посівах, в розріджених лісосмугах або на перелогах після зернових культур. На півночі ця рослина полюбляє рости на легких супіщаних ґрунтах, на півдні віддає перевагу темно-каштановим ґрунтам і південним чорноземам: карбонатним, потужним і середньопотужним малогумусним. Також здатна розвиватися на глинистих ділянках, в тому числі на солонцюватих буграх. До кількості вологи в ґрунті помірно вимоглива (мезофіт).
Розмножується насінням і вегетативно, але в природі насіннєвий спосіб переважає. Рослини квітнуть не кожного року. Цвітіння в основній частині ареалу триває з квітня по травень, на сході його спостерігають до червня включно. Запилення здійснюють комахи, переважно бджоли. Плодоносить у липні — серпні. Насіннєва продуктивність коливається в широких межах — від 10 до 130 (в культурі до 160) насінин з однієї рослини. Під час плодоношення рослина завдяки розчепіреним твердим квітконіжкам набуває округло-циліндричної форми і перетворюється на перекотиполе. Це сприяє поширенню насіння на великі відстані, що частково компенсує невисоку насіннєву продуктивність цього виду. Белевалія сарматська — одна з небагатьох однодольних рослин, що розповсюджують насіння в такий спосіб, адже більшість рослин-перекотиполе належать до класу дводольних. Польова насіння перевищує 90 %. Сходи з'являються неодночасно: 0,8 % насінин проростає восени, 93 % — взимку, решта — навесні, причому 0,4 % насінин сходять весною другого року.
Белевалія сарматська належить до ефемероїдів — рослин із вкороченим вегетаційним періодом. Листя у неї починає відмирати вже наприкінці червня. Для цього виду характерний тривалий ювенальний розвиток: перші роки життя пагін у молодої рослини взагалі розвивається під землею, в наступні роки на формування кожного надземного пагона (включно із внутрішньоцибулинною фазою) йде до 25 місяців. За перші три роки життя цибулина заглиблюється в землю на 10 см, у старіших особин вона може бути на глибині до 20 см. В умовах культури рослини вперше квітнуть на 5—6-му році життя.
До природних ворогів цієї рослини відносять оленок, які живляться квітами, та сліпаків, що їдять цибулини.
Значення і статус виду
Господарське значення цієї рослини невелике. Попри те, що белевалія сарматська іноді трапляється у посівах, справжнім бур'яном вона не є, оскільки не утворює суцільних заростей і не витісняє інші рослини. Вид належить до декоративних рослин, однак в аматорському садівництві малознаний, здебільшого його вирощують у спеціалізованих закладах, наприклад, ботанічних садах наукових установ. В культурі белевалія сарматська показала себе довговічною і плідною рослиною, однак у північно-східних районах недостатньо зимостійка.
Природна малочисельність цього виду, низький коефіцієнт насіннєвого розмноження, а також приуроченість до земель, цінних у сільському господарстві, роблять його уразливим перед антропогенним впливом. Белевалія сарматська повсюдно страждає від розорювання степів, надмірного випасання худоби, спалювання трави і раннього косіння. У сприятливих умовах густина популяцій цієї рослини може сягати 100—137 особин на ар, хоча зазвичай її осередки представлені поодинокими особинами. Найбільші за розміром популяції белевалії сарматської існують в Ростовському заповіднику, який посідає чільне місце в охороні цього виду. Їхня площа коливається від 0,25 до 1,5 км², кожне з таких скупчень налічує від 1 до 16 мільйонів особин. В Болгарії в одній з популяцій зафіксовані природні коливання чисельності від 20 до 600 особин без антропогенного впливу.
Задля збереження виду в Молдові цю рослину успішно розмножують у культурі in vitro. В Росії та Болгарії її насіння зберігають у . В Болгарії, Молдові, Росії ця рослина занесена до національних Червоних книг, в Україні включена до регіональних списків охоронюваних видів у 9 областях.
Список природоохоронних документів, в які включено белевалію сарматську
В Україні:
- Офіційний перелік регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської області;
- Офіційний перелік регіонально рідкісних рослин Запорізької області;
- Офіційний перелік регіонально рідкісних рослин Київської області;
- Офіційний перелік регіонально рідкісних рослин Кіровоградської області;
- Офіційний перелік регіонально рідкісних рослин Миколаївської області;
- ;
- ;
- Офіційний перелік регіонально рідкісних рослин Харківської області;
- .
В інших країнах:
- Червона книга Болгарії;
- (2015);
- (2008);
- (2005);
- (2017);
- (2018);
- (2017);
- (2009);
- (2014);
- (1999)
- (2014);
- . (2002).
Таксономія
Перший науковий опис рослини здійснив Петер-Симон Паллас, однак він помилково визначив цей таксон як один з видів гіацинтів. У 1927 році російський ботанік Юрій Воронов переглянув класифікацію і виділив його в окремий рід . Пізніше белевалію сарматську деякі систематики стали розглядати як синонім Bellevalia speciosa, зокрема, цей погляд відбиває таксономічна база сайту The Plant List і Національна мережа інформації з біорізноманіття. Разом з тим, у східноєвропейських наукових колах переважає думка, що це окремий вид. Її підтверджують генетичні дослідження, які виявили, що попри зовнішню схожість із Bellevalia speciosa белевалія сарматська насправді стоїть ближче до і .
Через цю таксономічну плутанину атрибуцію цього виду подають у різних варіантах, як:
- Bellevalia sarmatica (Pall. ex ) Woronow, 1927;
- Bellevalia sarmatica (Pall. ex Georgi) Woronow, 1935.
Інших наукових, а також народних синонімів для цього таксону не зареєстровано.
До неоднозначного тлумачення таксономічного рангу цієї рослини додається ще й систематична невизначеність: за різними класифікаціями белевалію сарматську відносять то до родини (цей погляд вважається застарілим), то до родини Холодкових (ця позиція у XXI столітті переважає).
Джерела
- . The Plant List ((англ.)) . Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 28 травня 2020.
- Bellevalia sarmatica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Литвинская С. А. Бельвалия великолепная [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.] // Красная книга Краснодарского края. Растения и грибы. — Краснодар, 2017. — С. 459—461.(рос.)
- Антоанета Петрова. . e-ecodb.bas.bg ((англ.)) . Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
- . plantarium.ru. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 28 травня 2020.
- . oopt.aari.ru. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 28 травня 2020.
- України (довідкове видання) / укладачі: докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. .
- Колчанов А. Ф., Маслова Е. В., Колчанов Р. А. Бельвалия сарматская [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.] // Красная книга Белгородской области. Редкие и исчезающие растения, грибы, лишайники и животные. — Белгород, 2005. — С. 71.(рос.)
- Сагалаев В. А. Бельвалия великолепная, Б. сарматская [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Красная книга Волгоградской области. Т. 2, Растения и другие организмы. — Волгоград: ООО «Издат-Принт», 2017. — С. 140.(рос.)
- Магулаев А. Ю. К биологии размножения Bellevalia sarmatica (Georgi) Woronow в условиях интродукции // Вестник ВГУ. — 2011. — № 1(рос.)
- Джапова Р. Р. Беллевалия сарматская [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] //Красная книга Республики Калмыкия. — Т. 2. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения растения и грибы. — Элиста: ЗАОр НПП «Джангар», 2014. — С. 52—53.(рос.)
- Шишлова Ж. Н., Шмараева А. Н. Бельвалия сарматская [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Красная книга Ростовской области. — Т. 2. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения грибы, лишайники и растения. — Ростов-на-Дону, 2014.(рос.)
- Негробов В. В. Бельвалия сарматская, или гиацинт сарматский [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Красная книга Воронежской области. — Т. 1. Растения, Лишайники, Грибы. — Воронеж: МОДЭК, 2018. — С. 238—239.(рос.)
- Скрипчинский В. В. Бельвалия сарматская [ 1 січня 2022 у Wayback Machine.] // Красная книга Российской Федерации (растения и грибы). — М.: Товарищество научных изданий КМК, 2008. — С. 284—285.(рос.)
- Скрипчинский В. В. Беллевалия сарматская [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Красная книга Ставропольского края. — Т. 1. Растения. — Ставрополь: Полиграфсервис, 2002. — С. 211.(рос.)
- Кутковски-Муштук А. И., Чоркина Н. Г., Лозинский М. Г. Сохранение редкого вида Bellevalia sarmatica (Georgi) Woronow культуры in vitro [ 28 квітня 2019 у Wayback Machine.].(рос.)
- Красная книга Республики Молдова [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Кишинев, 2015.
- Красная книга Республики Дагестан. — Махачкала, 2009.(рос.)
- Красная книга Республики Северная Осетия — Алания. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды растений и животных [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Владикавказ, 1999.(рос.)
- Bellevalia sarmatica (Pall. ex Miscz.). ukrbin.com. Процитовано 28 травня 2020.
- Анализ ITS1/ITS2 ядерных спайсеров и вторичной структуры 5.8S рРНК генов эндемичного вида Bellevalia sarmatica (Pall. Ex Georgi) Woronow и родственных видов подсемейства Scilloideae / Трифонова А. А., Филюшин М. А., Кочиева Е. З., Кудрявцев А. М. // Генетика. — 2016. — № 52 (5). — (анотація англійською).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beleva liya sarma tska Bellevalia sarmatica bagatorichna roslina rodini holodkovih Trava z remenepodibnim listyam i dribnimi purpurovo bilimi kvitami v negustih kitichnih sucvittyah zovnishno shozha na giacint Stepovij vid poshirenij na Kavkazi v Malij Aziyi ta Prichornomor yi Malovidoma dekorativna kultura Ridkisna roslina zanesena do Chervonih knig Bolgariyi Moldovi a takozh regionalnih spiskiv ohoronyuvanih roslin 9 oblastej Ukrayini Belevaliya sarmatska Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Holodkovi Asparagaceae Pidrodina Scilloideae Rid Vid B sarmatica Binomialna nazva Bellevalia sarmatica Pall ex Miscz Woronow 1927 abo Pall ex Georgi Woronow 1935OpisSucvittya na pochatku rozvitku Bagatorichna trav yanista roslina 10 30 55 sm zavvishki polikarpik geofit Cibulina zavshirshki 2 6 sm ovalna chi yajcepodibna korichneva tunikatnogo abo napivtunikatnogo tipu plivchasti obolonki zrostayutsya bilya osnovi Steblo odinochne potovshene bezliste gole u verhnij chastini perehodit v kvitkonos Listkiv 3 7 voni zibrani u prikorenevu rozetku sidyachi formoyu shirokolinijni lancetni abo remenepodibni m yasisti bilya osnovi zvuzheni z bilim hryashuvatim i vijchastim krayem na kincyah zagostreni tmyano zeleni zavdovzhki do 20 sm Steblo i listya vkriti malopomitnim sizim nalotom Sucvittya bagatokvitkova kiticya na pochatku cvitinnya bilsh mensh shilna konusopodibna naprikinci cvitinnya vityagnuta negusta Vona nese vid 30 do 59 zridka do 80 kvitok z yakih verhni 7 8 zavzhdi bezplidni Kvitkonos u nizhnij chastini zelenij bilya verhivki chasto purpurovij Prikvitki duzhe dribni biluvati Kvitkonizhki u 4 8 raziv dovshi za kvitki prichomu verhni korotshi za nizhni dovzhina ostannih mozhe syagati 3 8 sm Pid chas cvitinnya kvitkonizhki spryamovani vgoru chasto dugopodibno vignuti pri dostiganni plodiv tverdishayut silno podovzhuyutsya nizhni do 12 15 sm ta vidhilyayutsya gorizontalno Yihnij kolir vidpovidaye koloru tiyeyi chastini kvitkonosa na yakij voni roztashovani tobto vid zelenogo do purpurovogo Kviti vidnosno rozmiriv sucvittya dribni u malih osobin nepokazni Ocvitina 6 9 mm zavdovzhki trubchasto dzvonikuvata rozsichena na Yiyi chastki pryami ovalnolancetni vtrichi korotshi za trubku Kolir pelyustok variyuye v zalezhnosti vid viku kvitki v butonah voni bili pid chas cvitinnya zhovtuvato bili potim postupovo buriyut i stayut majzhe sucilno purpurovo burimi Oskilki kvitki v sucvitti rozkrivayutsya postupovo to za kolorom voni u nomu roztashovani znizu vverh vid temnih do svitlih Kinchiki pelyustok bud yakogo viku zberigayut neyasnij zelenkuvatij vidtinok Pilyaki fioletovi na dovgih tichinkovih nitkah sho prirostayut do trubki ocvitini Plid dovgasta trignizda svitlo korichneva korobochka zavdovzhki do 2 sm sho mistit vid 2 do 10 nasinin Zazvichaj kozhna roslina zav yazuye 20 38 u kulturi do 50 plodiv Nasinnya kulyaste temno fioletove vkrite sizim voskovim nalotom Chislo hromosom 2n 8 12 PoshirennyaBelevaliya sarmatska pontichnij vid z vidnosno nevelikim arealom sho majzhe ne vihodit za mezhi Prichornomor ya v najshirshomu rozuminni cogo terminu Zahidna mezha rozpovsyudzhennya cogo vidu prolyagaye cherez Bolgariyu Moldovu i shid Rumuniyi Pivnichnij kordon arealu tyagnetsya shirokoyu smugoyu po vsij stepovij zoni Ukrayini uzdovzh beregovoyi liniyi Chornogo j Azovskogo moriv prichomu najpivnichnishi oseredki cogo vidu znajdeni na kordoni z lisostepovoyu zonoyu azh do Byelgorodshini vklyuchno Na shodi poshirennya ciyeyi roslini obmezhene pravoberezhzhyam Hopra ponizzyami Donu i Volgi Peredkavkazzyam i Pivnichnim Kavkazom zokrema Kabardino Balkariyeyu Chechneyu Pivdenna chastina arealu vklyuchaye Krim de cej vid dovoli chiselnij Za mezhami okreslenogo regionu belevaliya sarmatska znajdena lishe v Anatoliyi ta na pivnochi Iranu V Ukrayini najbilshi populyaciyi cogo vidu znahodyatsya na Nagolnomu kryazhi v dolini richki Ajdar i v Krimu Harakter rozpovsyudzhennya ciyeyi roslini vidbitij v yiyi vidovomu epiteti sarmatska oskilki v osnovnih obrisah areal zbigayetsya iz zonoyu rozselennya pradavnogo plemeni sarmativ EkologiyaCe svitlolyubnij i pomirno morozostijkij vid sho zrostaye u stepah riznih tipiv Belevaliya sarmatska viddaye perevagu shilam balok uzlissyam i zarostyam chagarnikiv u vidkritih staciyah mensh chiselna Z roslinnih ugrupovan tipova dlya riznotravno kovilovih kostricevo kovilovih i kostricevo polinovih stepiv Zridka traplyayetsya yak bur yan u posivah v rozridzhenih lisosmugah abo na perelogah pislya zernovih kultur Na pivnochi cya roslina polyublyaye rosti na legkih supishanih gruntah na pivdni viddaye perevagu temno kashtanovim gruntam i pivdennim chornozemam karbonatnim potuzhnim i serednopotuzhnim malogumusnim Takozh zdatna rozvivatisya na glinistih dilyankah v tomu chisli na soloncyuvatih bugrah Do kilkosti vologi v grunti pomirno vimogliva mezofit Rozmnozhuyetsya nasinnyam i vegetativno ale v prirodi nasinnyevij sposib perevazhaye Roslini kvitnut ne kozhnogo roku Cvitinnya v osnovnij chastini arealu trivaye z kvitnya po traven na shodi jogo sposterigayut do chervnya vklyuchno Zapilennya zdijsnyuyut komahi perevazhno bdzholi Plodonosit u lipni serpni Nasinnyeva produktivnist kolivayetsya v shirokih mezhah vid 10 do 130 v kulturi do 160 nasinin z odniyeyi roslini Pid chas plodonoshennya roslina zavdyaki rozchepirenim tverdim kvitkonizhkam nabuvaye okruglo cilindrichnoyi formi i peretvoryuyetsya na perekotipole Ce spriyaye poshirennyu nasinnya na veliki vidstani sho chastkovo kompensuye nevisoku nasinnyevu produktivnist cogo vidu Belevaliya sarmatska odna z nebagatoh odnodolnih roslin sho rozpovsyudzhuyut nasinnya v takij sposib adzhe bilshist roslin perekotipole nalezhat do klasu dvodolnih Polova nasinnya perevishuye 90 Shodi z yavlyayutsya neodnochasno 0 8 nasinin prorostaye voseni 93 vzimku reshta navesni prichomu 0 4 nasinin shodyat vesnoyu drugogo roku Belevaliya sarmatska nalezhit do efemeroyidiv roslin iz vkorochenim vegetacijnim periodom Listya u neyi pochinaye vidmirati vzhe naprikinci chervnya Dlya cogo vidu harakternij trivalij yuvenalnij rozvitok pershi roki zhittya pagin u molodoyi roslini vzagali rozvivayetsya pid zemleyu v nastupni roki na formuvannya kozhnogo nadzemnogo pagona vklyuchno iz vnutrishnocibulinnoyu fazoyu jde do 25 misyaciv Za pershi tri roki zhittya cibulina zagliblyuyetsya v zemlyu na 10 sm u starishih osobin vona mozhe buti na glibini do 20 sm V umovah kulturi roslini vpershe kvitnut na 5 6 mu roci zhittya Do prirodnih vorogiv ciyeyi roslini vidnosyat olenok yaki zhivlyatsya kvitami ta slipakiv sho yidyat cibulini Znachennya i status viduGospodarske znachennya ciyeyi roslini nevelike Popri te sho belevaliya sarmatska inodi traplyayetsya u posivah spravzhnim bur yanom vona ne ye oskilki ne utvoryuye sucilnih zarostej i ne vitisnyaye inshi roslini Vid nalezhit do dekorativnih roslin odnak v amatorskomu sadivnictvi maloznanij zdebilshogo jogo viroshuyut u specializovanih zakladah napriklad botanichnih sadah naukovih ustanov V kulturi belevaliya sarmatska pokazala sebe dovgovichnoyu i plidnoyu roslinoyu odnak u pivnichno shidnih rajonah nedostatno zimostijka Prirodna malochiselnist cogo vidu nizkij koeficiyent nasinnyevogo rozmnozhennya a takozh priurochenist do zemel cinnih u silskomu gospodarstvi roblyat jogo urazlivim pered antropogennim vplivom Belevaliya sarmatska povsyudno strazhdaye vid rozoryuvannya stepiv nadmirnogo vipasannya hudobi spalyuvannya travi i rannogo kosinnya U spriyatlivih umovah gustina populyacij ciyeyi roslini mozhe syagati 100 137 osobin na ar hocha zazvichaj yiyi oseredki predstavleni poodinokimi osobinami Najbilshi za rozmirom populyaciyi belevaliyi sarmatskoyi isnuyut v Rostovskomu zapovidniku yakij posidaye chilne misce v ohoroni cogo vidu Yihnya plosha kolivayetsya vid 0 25 do 1 5 km kozhne z takih skupchen nalichuye vid 1 do 16 miljoniv osobin V Bolgariyi v odnij z populyacij zafiksovani prirodni kolivannya chiselnosti vid 20 do 600 osobin bez antropogennogo vplivu Zadlya zberezhennya vidu v Moldovi cyu roslinu uspishno rozmnozhuyut u kulturi in vitro V Rosiyi ta Bolgariyi yiyi nasinnya zberigayut u V Bolgariyi Moldovi Rosiyi cya roslina zanesena do nacionalnih Chervonih knig v Ukrayini vklyuchena do regionalnih spiskiv ohoronyuvanih vidiv u 9 oblastyah Spisok prirodoohoronnih dokumentiv v yaki vklyucheno belevaliyu sarmatsku V Ukrayini Oficijnij perelik regionalno ridkisnih roslin Dnipropetrovskoyi oblasti Oficijnij perelik regionalno ridkisnih roslin Zaporizkoyi oblasti Oficijnij perelik regionalno ridkisnih roslin Kiyivskoyi oblasti Oficijnij perelik regionalno ridkisnih roslin Kirovogradskoyi oblasti Oficijnij perelik regionalno ridkisnih roslin Mikolayivskoyi oblasti Oficijnij perelik regionalno ridkisnih roslin Harkivskoyi oblasti V inshih krayinah Chervona kniga Bolgariyi 2015 2008 2005 2017 2018 2017 2009 2014 1999 2014 2002 TaksonomiyaPershij naukovij opis roslini zdijsniv Peter Simon Pallas odnak vin pomilkovo viznachiv cej takson yak odin z vidiv giacintiv U 1927 roci rosijskij botanik Yurij Voronov pereglyanuv klasifikaciyu i vidiliv jogo v okremij rid Piznishe belevaliyu sarmatsku deyaki sistematiki stali rozglyadati yak sinonim Bellevalia speciosa zokrema cej poglyad vidbivaye taksonomichna baza sajtu The Plant List i Nacionalna merezha informaciyi z bioriznomanittya Razom z tim u shidnoyevropejskih naukovih kolah perevazhaye dumka sho ce okremij vid Yiyi pidtverdzhuyut genetichni doslidzhennya yaki viyavili sho popri zovnishnyu shozhist iz Bellevalia speciosa belevaliya sarmatska naspravdi stoyit blizhche do i Cherez cyu taksonomichnu plutaninu atribuciyu cogo vidu podayut u riznih variantah yak Bellevalia sarmatica Pall ex Woronow 1927 Bellevalia sarmatica Pall ex Georgi Woronow 1935 Inshih naukovih a takozh narodnih sinonimiv dlya cogo taksonu ne zareyestrovano Do neodnoznachnogo tlumachennya taksonomichnogo rangu ciyeyi roslini dodayetsya she j sistematichna neviznachenist za riznimi klasifikaciyami belevaliyu sarmatsku vidnosyat to do rodini cej poglyad vvazhayetsya zastarilim to do rodini Holodkovih cya poziciya u XXI stolitti perevazhaye Dzherela The Plant List angl Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 28 travnya 2020 Bellevalia sarmatica Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Litvinskaya S A Belvaliya velikolepnaya 28 chervnya 2018 u Wayback Machine Krasnaya kniga Krasnodarskogo kraya Rasteniya i griby Krasnodar 2017 S 459 461 ros Antoaneta Petrova e ecodb bas bg angl Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 28 travnya 2020 plantarium ru Arhiv originalu za 24 chervnya 2019 Procitovano 28 travnya 2020 oopt aari ru Arhiv originalu za 15 lyutogo 2020 Procitovano 28 travnya 2020 Ukrayini dovidkove vidannya ukladachi dokt biol nauk prof T L Andriyenko kand biol nauk M M Peregrim Kiyiv Alterpres 2012 148 s ISBN 978 966 542 512 0 Kolchanov A F Maslova E V Kolchanov R A Belvaliya sarmatskaya 4 lipnya 2018 u Wayback Machine Krasnaya kniga Belgorodskoj oblasti Redkie i ischezayushie rasteniya griby lishajniki i zhivotnye Belgorod 2005 S 71 ros Sagalaev V A Belvaliya velikolepnaya B sarmatskaya 30 veresnya 2020 u Wayback Machine Krasnaya kniga Volgogradskoj oblasti T 2 Rasteniya i drugie organizmy Volgograd OOO Izdat Print 2017 S 140 ros Magulaev A Yu K biologii razmnozheniya Bellevalia sarmatica Georgi Woronow v usloviyah introdukcii Vestnik VGU 2011 1 ros Dzhapova R R Bellevaliya sarmatskaya 30 veresnya 2020 u Wayback Machine Krasnaya kniga Respubliki Kalmykiya T 2 Redkie i nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya rasteniya i griby Elista ZAOr NPP Dzhangar 2014 S 52 53 ros Shishlova Zh N Shmaraeva A N Belvaliya sarmatskaya 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Krasnaya kniga Rostovskoj oblasti T 2 Redkie i nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya griby lishajniki i rasteniya Rostov na Donu 2014 ros Negrobov V V Belvaliya sarmatskaya ili giacint sarmatskij 2 listopada 2013 u Wayback Machine Krasnaya kniga Voronezhskoj oblasti T 1 Rasteniya Lishajniki Griby Voronezh MODEK 2018 S 238 239 ros Skripchinskij V V Belvaliya sarmatskaya 1 sichnya 2022 u Wayback Machine Krasnaya kniga Rossijskoj Federacii rasteniya i griby M Tovarishestvo nauchnyh izdanij KMK 2008 S 284 285 ros Skripchinskij V V Bellevaliya sarmatskaya 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Krasnaya kniga Stavropolskogo kraya T 1 Rasteniya Stavropol Poligrafservis 2002 S 211 ros Kutkovski Mushtuk A I Chorkina N G Lozinskij M G Sohranenie redkogo vida Bellevalia sarmatica Georgi Woronow kultury in vitro 28 kvitnya 2019 u Wayback Machine ros Krasnaya kniga Respubliki Moldova 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Kishinev 2015 Krasnaya kniga Respubliki Dagestan Mahachkala 2009 ros Krasnaya kniga Respubliki Severnaya Osetiya Alaniya Redkie i nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya vidy rastenij i zhivotnyh 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Vladikavkaz 1999 ros Bellevalia sarmatica Pall ex Miscz ukrbin com Procitovano 28 travnya 2020 Analiz ITS1 ITS2 yadernyh spajserov i vtorichnoj struktury 5 8S rRNK genov endemichnogo vida Bellevalia sarmatica Pall Ex Georgi Woronow i rodstvennyh vidov podsemejstva Scilloideae Trifonova A A Filyushin M A Kochieva E Z Kudryavcev A M Genetika 2016 52 5 anotaciya anglijskoyu