Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шарль П'єр Пеґі (фр. Charles Péguy; 7 січня 1873 р., Орлеан — 5 вересня 1914, Вільруа) — французький письменник.
| Шарль Пеґі | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Charles Péguy[1] | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Charles-Pierre Péguy[1] | |||
| Псевдонім | Pierre Deloire[1] і Pierre Baudouin[1][2] | |||
| Народився | 7 січня 1873[1][3][…] Орлеан[5][1] | |||
| Помер | 5 вересня 1914[1][3][…] (41 рік) Ле-Плессі-л'Евек[1] | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Франція[1] | |||
| Діяльність | письменник, поет, есеїст, журналіст, філософ, драматург, військовослужбовець, літературний критик | |||
| Сфера роботи | література[2][2] | |||
| Alma mater | Вища нормальна школа, Ліцей Ланакаль і d | |||
| Мова творів | французька | |||
| Конфесія | католицтво | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | d, d і d | |||
| Автограф |  | |||
| Учасник | Перша світова війна | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: charlespeguy.fr | ||||
| | ||||
 Шарль Пеґі у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Пеґі народився в родині столяра Дезіре Пеґі та майстрині з ремонту стільців Сесіль Кере (Cécile Quéré). Оскільки батько рано помер, хлопчик ріс разом із матір'ю та бабусею, неписьменною фермеркою. Спочатку він навчався в початковій школі в Орлеані, потім був стипендіатом у місцевій гімназії і, нарешті, в ліцеї Лаканаль в містечку Со . Він успішно закінчив середню школу і в листопаді 1892 року розпочав військову службу в Орлеані. Оскільки він був напівсиротою, служба була обмежена одним роком. Після диплому бакалавра філософії, отриманого в липні 1894 року, Пеґі вдалося з третьої спроби скласти вступний іспит до École normal supérieure, яку він залишив у серпні 1898 року після невдачі з випускними іспитами. Зрештою Пеґі відмовився від університетської кар'єри і став книгарем та письменником.
1895 року Пеґі став членом Соціалістичної партії . 1897 року з'явилася його перша драма «Жанна д'Арк» , яку Пеґі опублікував під псевдонімом. Разом із друзями Пеґі заснував у Парижі книгарню Librairie Georges Bellais. У справі Дрейфуса він приєднався до критики, сформульованої Емілем Золя в памфлеті «J'Accuse». 1899 року вийшов із Соціалістичної партії. Розрив між багатими та бідними тепер вважався нездоланним навіть через прагнення зробити кар'єру.
1908 року Пеґі звернувся до католицизму. У результаті в його творчості з'явилися деякі націоналістичні відтінки.
1914 року Пеґі мав звання лейтенанта резерву у французькому піхотному полку № 276. Він загинув від ворожого пострілу в голову незадовго до початку битви на Марні. Похований на військовому цвинтарі в Шоконен-Нефмонтьє.
Доробок Шарля Пегі, особливо його критику ідеології прогресу, нещодавно з новою увагою прочитали французькі філософи, соціологи та письменники, зокрема Ален Бадью, Ален Фінкелькраут та Бруно Латур.
Твори
- Jeanne d'Arc. 1897
- Notre patrie. 1905
- Clio. Dialogue de l'histoire et de l’âme païenne. 1909
- Le mystère de la charité de Jeanne d'Arc. 1910
- Victor-Marie, Comte Hugo. Solvuntur objecta. 1910
- Notre jeunesse. 1910
- Le porche du mystère de la deuxième vertu. 1911
- Le mystère des Saints Innocents. 1912.
- L'argent, L'argent suite. 1913
- Ève. 1913
Переклади українською
Одну поезію Шарля Пеґі українською мовою перекладав Микола Зеров («Прощання з Мезою»).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Пеги Шарль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Elke Lindhorst: Die Dialektik von Geistesgeschichte und Theologie in der modernen Literatur Frankreichs. Dichtung in der Tradition des «Renouveau Catholique» von 1890—1990. , Würzburg 1995 , S. 24ff.
- Jérôme Grondeux, « Péguy conservateur ? », Mil neuf cent. Revue d'histoire intellectuelle 1/2002 (), P.35-53.
- Joseph Hanimann: Der Kreuzritter der Heiligen Johanna. Zum 100. Todestag neu entdeckt: Charles Péguy. Süddeutsche Zeitung, 5. September 2014, S. 14.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
Література
- , Lemma Péguy im BBKL
- Henri Guillemin: Charles Péguy. Paris 1981
- Joseph Hanimann: Der Unzeitgenosse. Charles Péguy: Rebell gegen die Herrschaft des Neuen. Hanser, München 2017
- Jorge Molinas Lara: Crisis and commitment: Political ethics on Charles Péguy. Universität Valencia, 2014
- Hella Tiedemann-Bartels: Verwaltete Tradition. Die Kritik Charles Péguys. Alber, Freiburg 1986
Посилання
- Бібліографія. Шарль Пеґі // Німецька національна бібліотека
- Роботи про Шарль Пеґі // Цифрова бібліотека Німеччини
- Центр Шарля Пегі (фр.) [ 6 березня 2005 у Wayback Machine.]
- Міхаель Сталлькнехт: Бути вільним не означає бути модерністом. (нім.) [ 14 грудня 2019 у Wayback Machine.] NZZ, 3. червень 2017 року
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharl P yer Pegi fr Charles Peguy 7 sichnya 1873 r Orlean 5 veresnya 1914 Vilrua francuzkij pismennik Sharl Pegifr Charles Peguy 1 Im ya pri narodzhennifr Charles Pierre Peguy 1 PsevdonimPierre Deloire 1 i Pierre Baudouin 1 2 Narodivsya7 sichnya 1873 1873 01 07 1 3 Orlean 5 1 Pomer5 veresnya 1914 1914 09 05 1 3 41 rik Le Plessi l Evek 1 PohovannyadKrayina Franciya 1 Diyalnistpismennik poet eseyist zhurnalist filosof dramaturg vijskovosluzhbovec literaturnij kritikSfera robotiliteratura 2 2 Alma materVisha normalna shkola Licej Lanakal i dMova tvorivfrancuzkaKonfesiyakatolictvoU shlyubi zdDitid d i dAvtografUchasnikPersha svitova vijnaNagorodiMort pour la France Konkur zheneral d 1911 d 1915 Sajt charlespeguy fr Sharl Pegi u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaPegi narodivsya v rodini stolyara Dezire Pegi ta majstrini z remontu stilciv Sesil Kere Cecile Quere Oskilki batko rano pomer hlopchik ris razom iz matir yu ta babuseyu nepismennoyu fermerkoyu Spochatku vin navchavsya v pochatkovij shkoli v Orleani potim buv stipendiatom u miscevij gimnaziyi i nareshti v liceyi Lakanal v mistechku So Vin uspishno zakinchiv serednyu shkolu i v listopadi 1892 roku rozpochav vijskovu sluzhbu v Orleani Oskilki vin buv napivsirotoyu sluzhba bula obmezhena odnim rokom Pislya diplomu bakalavra filosofiyi otrimanogo v lipni 1894 roku Pegi vdalosya z tretoyi sprobi sklasti vstupnij ispit do Ecole normal superieure yaku vin zalishiv u serpni 1898 roku pislya nevdachi z vipusknimi ispitami Zreshtoyu Pegi vidmovivsya vid universitetskoyi kar yeri i stav knigarem ta pismennikom 1895 roku Pegi stav chlenom Socialistichnoyi partiyi 1897 roku z yavilasya jogo persha drama Zhanna d Ark yaku Pegi opublikuvav pid psevdonimom Razom iz druzyami Pegi zasnuvav u Parizhi knigarnyu Librairie Georges Bellais U spravi Drejfusa vin priyednavsya do kritiki sformulovanoyi Emilem Zolya v pamfleti J Accuse 1899 roku vijshov iz Socialistichnoyi partiyi Rozriv mizh bagatimi ta bidnimi teper vvazhavsya nezdolannim navit cherez pragnennya zrobiti kar yeru 1908 roku Pegi zvernuvsya do katolicizmu U rezultati v jogo tvorchosti z yavilisya deyaki nacionalistichni vidtinki 1914 roku Pegi mav zvannya lejtenanta rezervu u francuzkomu pihotnomu polku 276 Vin zaginuv vid vorozhogo postrilu v golovu nezadovgo do pochatku bitvi na Marni Pohovanij na vijskovomu cvintari v Shokonen Nefmontye Dorobok Sharlya Pegi osoblivo jogo kritiku ideologiyi progresu neshodavno z novoyu uvagoyu prochitali francuzki filosofi sociologi ta pismenniki zokrema Alen Badyu Alen Finkelkraut ta Bruno Latur TvoriJeanne d Arc 1897 Notre patrie 1905 Clio Dialogue de l histoire et de l ame paienne 1909 Le mystere de la charite de Jeanne d Arc 1910 Victor Marie Comte Hugo Solvuntur objecta 1910 Notre jeunesse 1910 Le porche du mystere de la deuxieme vertu 1911 Le mystere des Saints Innocents 1912 L argent L argent suite 1913 Eve 1913Perekladi ukrayinskoyuOdnu poeziyu Sharlya Pegi ukrayinskoyu movoyu perekladav Mikola Zerov Proshannya z Mezoyu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Pegi Sharl Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Elke Lindhorst Die Dialektik von Geistesgeschichte und Theologie in der modernen Literatur Frankreichs Dichtung in der Tradition des Renouveau Catholique von 1890 1990 Wurzburg 1995 ISBN 3 8260 1020 5 S 24ff Jerome Grondeux Peguy conservateur Mil neuf cent Revue d histoire intellectuelle 1 2002 P 35 53 Joseph Hanimann Der Kreuzritter der Heiligen Johanna Zum 100 Todestag neu entdeckt Charles Peguy Suddeutsche Zeitung 5 September 2014 S 14 Arhiv originalu za 22 grudnya 2021 Procitovano 22 grudnya 2021 Literatura Lemma Peguy im BBKL Henri Guillemin Charles Peguy Paris 1981 Joseph Hanimann Der Unzeitgenosse Charles Peguy Rebell gegen die Herrschaft des Neuen Hanser Munchen 2017 ISBN 978 3 446 25610 1 Jorge Molinas Lara Crisis and commitment Political ethics on Charles Peguy Universitat Valencia 2014 Hella Tiedemann Bartels Verwaltete Tradition Die Kritik Charles Peguys Alber Freiburg 1986 ISBN 3 495 47600 8PosilannyaBibliografiya Sharl Pegi Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Sharl Pegi Cifrova biblioteka Nimechchini Centr Sharlya Pegi fr 6 bereznya 2005 u Wayback Machine Mihael Stallkneht Buti vilnim ne oznachaye buti modernistom nim 14 grudnya 2019 u Wayback Machine NZZ 3 cherven 2017 roku