Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Ілі-Казахська автономна область (також автономна префектура; каз. ىله قازاق اۆتونومىيالى وبلىسى / Ile Qazaq avtonomııalyq oblysy; кит. трад. 伊犁哈薩克自治州, піньїнь: Yīlí Hāsàkè zìzhìzhōu), — автономна область, розташована на півночі Сіньцзян-Уйгурського автономного району КНР.
| Ілі-Казахська автономна область | |||
|---|---|---|---|
| спр. китайська: 伊犁哈萨克自治州 | |||
| | |||
 | |||
| Адм. центр | Кульджа | ||
| Країна |  КНР | ||
| Регіон | Сіньцзян-Уйгурський автономний район | ||
| Номерний знак | 新D、新F、新G、新H | ||
| Населення | |||
| - повне | 2 848 393 осіб (2020) | ||
| Площа | |||
| - повна | 269 101,18 км² | ||
| Часовий пояс | |||
| Дата заснування | 1954 | ||
| Вебсайт | xjyl.gov.cn | ||
 | |||
| |||
Історія
Після повного розгрому в 1757 році Джунгарського ханства китайським імператором династії Цін Айсін Ґьоро на цих землях в 1761 році була утворена провінція Сіньцзян (Нові землі). Але в заплаві річки Ілі споконвіку кочували казахи Середнього жуза, котрі, щоб позбавитися від гніту джунгар, прийняли підданство Росії ще в 1740 році. Лише через 100 років територіальні стосунки між Китаєм і Росією врегулював 1864 року, що дозволяв казахським племенам, як і раніше кочувати на цих землях. Але за Лівадійським договором 1879 року Ілійський район, відрізаний хребтами Тянь-Шаня від решти Сіньцзяна, все ж офіційно відійшов до Китаю. Казахам, що не бажають залишатися в Китаї, було запропоновано відкочовувати на російську сторону. Але багато родів залишилися на своїх звичних пасовищах.
У 1916 році сотні тисяч казахів утекли з імперської Росії сюди, рятуючись від примусових окопних робіт і репресій. У роки громадянської війни сюди вирушали з білогвардійцями і багаті казахські аули. У тридцяті роки ще сотні тисяч казахів утекли сюди вже з Радянського Союзу, рятуючись від голоду і політики утисків комуністичного режиму відносно корінного населення, яку проводив Філіп Голощокін, перший секретар Казкрайкома ВКП(б). У 1954 році урядом КНР, враховуючи склад населення, у регіоні була створена Ілі-Казахська автономна область (ІКАО) з центром в Кульджа (Інін). У 1962 році історія повторилася, але у зворотну сторону. Десятки тисяч казахів повернулися з Китаю, протестуючи проти політики загальної китаїзації населення. В наш час[] ІКАО СУАР КНР і незалежний Казахстан підтримують дружні взаємини.
Територія і населення
- Головне місто: Кульджа
Адміністративний поділ
Власне префектура поділяється на 3 міста і 8 повітів (один з них є автономним), але їй також підпорядковані префектури Алтай і Тачен:
| Карта | |||
|---|---|---|---|
| Статус | Назва | Оригінал | Населення (2010) |
| Місто | Кульджа | 伊宁市 | 515 082 |
| Місто | Куйтун | 奎屯市 | 166 261 |
| Місто | Хоргос | 霍尔果斯市 | 56 669 |
| Повіт | Їнін | 伊宁县 | 372 590 |
| Повіт | Кюнес | 新源县 | 282 718 |
| Повіт | Нілка | 尼勒克县 | 157 743 |
| Повіт | Текес | 特克斯县 | 142 718 |
| Повіт | Токкузтара | 巩留县 | 164 860 |
| Повіт | Хочен | 霍城县 | 173 641 |
| Повіт | Чжаосу | 昭苏县 | 148 187 |
| Автономний повіт | Чапчал-Сибо | 察布查尔锡伯自治县 | 171 383 |
Національний склад населення
Примітки
- Seventh National Population Census of the People's Republic of China
Посилання
- citypopulation.de (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Ili Kazahska avtonomna oblast takozh avtonomna prefektura kaz ىله قازاق اۆتونومىيالى وبلىسى Ile Qazaq avtonomiialyq oblysy kit trad 伊犁哈薩克自治州 pinyin Yili Hasake zizhizhōu avtonomna oblast roztashovana na pivnochi Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonu KNR Ili Kazahska avtonomna oblast spr kitajska 伊犁哈萨克自治州 kaz ىله قازاق اۆتونوميالى وبلىسى ujg ئىلى قازاق ئاپتونوم ئوبلاستى Adm centr Kuldzha Krayina KNR Region Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Nomernij znak 新D 新F 新G 新H Naselennya povne 2 848 393 osib 2020 Plosha povna 269 101 18 km Chasovij poyas UTC 8 Data zasnuvannya 1954 Vebsajt xjyl gov cn Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ili Kazahska avtonomna oblastIstoriyaV dolini Ili Pislya povnogo rozgromu v 1757 roci Dzhungarskogo hanstva kitajskim imperatorom dinastiyi Cin Ajsin Goro na cih zemlyah v 1761 roci bula utvorena provinciya Sinczyan Novi zemli Ale v zaplavi richki Ili spokonviku kochuvali kazahi Serednogo zhuza kotri shob pozbavitisya vid gnitu dzhungar prijnyali piddanstvo Rosiyi she v 1740 roci Lishe cherez 100 rokiv teritorialni stosunki mizh Kitayem i Rosiyeyu vregulyuvav 1864 roku sho dozvolyav kazahskim plemenam yak i ranishe kochuvati na cih zemlyah Ale za Livadijskim dogovorom 1879 roku Ilijskij rajon vidrizanij hrebtami Tyan Shanya vid reshti Sinczyana vse zh oficijno vidijshov do Kitayu Kazaham sho ne bazhayut zalishatisya v Kitayi bulo zaproponovano vidkochovuvati na rosijsku storonu Ale bagato rodiv zalishilisya na svoyih zvichnih pasovishah U 1916 roci sotni tisyach kazahiv utekli z imperskoyi Rosiyi syudi ryatuyuchis vid primusovih okopnih robit i represij U roki gromadyanskoyi vijni syudi virushali z bilogvardijcyami i bagati kazahski auli U tridcyati roki she sotni tisyach kazahiv utekli syudi vzhe z Radyanskogo Soyuzu ryatuyuchis vid golodu i politiki utiskiv komunistichnogo rezhimu vidnosno korinnogo naselennya yaku provodiv Filip Goloshokin pershij sekretar Kazkrajkoma VKP b U 1954 roci uryadom KNR vrahovuyuchi sklad naselennya u regioni bula stvorena Ili Kazahska avtonomna oblast IKAO z centrom v Kuldzha Inin U 1962 roci istoriya povtorilasya ale u zvorotnu storonu Desyatki tisyach kazahiv povernulisya z Kitayu protestuyuchi proti politiki zagalnoyi kitayizaciyi naselennya V nash chas koli IKAO SUAR KNR i nezalezhnij Kazahstan pidtrimuyut druzhni vzayemini Teritoriya i naselennyaGolovne misto Kuldzha Administrativnij podil Vlasne prefektura podilyayetsya na 3 mista i 8 povitiv odin z nih ye avtonomnim ale yij takozh pidporyadkovani prefekturi Altaj i Tachen Karta Hochen Yinin Nilka Chapchal Sibo Kyunes Chzhaosu Tekes Horgos Kuldzha Tokkuztara Kujtun Status Nazva Original Naselennya 2010 Misto Kuldzha 伊宁市 515 082 Misto Kujtun 奎屯市 166 261 Misto Horgos 霍尔果斯市 56 669 Povit Yinin 伊宁县 372 590 Povit Kyunes 新源县 282 718 Povit Nilka 尼勒克县 157 743 Povit Tekes 特克斯县 142 718 Povit Tokkuztara 巩留县 164 860 Povit Hochen 霍城县 173 641 Povit Chzhaosu 昭苏县 148 187 Avtonomnij povit Chapchal Sibo 察布查尔锡伯自治县 171 383 Nacionalnij sklad naselennya Kazahi 25 4 Kitajci hanci 45 2 Ujguri 15 9 Dungani 8 3 Mongoli 1 69 Sibo 0 83 PrimitkiSeventh National Population Census of the People s Republic of China d Track Q65059106Posilannyacitypopulation de angl