Sandelia bainsii | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Sandelia bainsii (Castelnau, 1861) | ||||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Sandelia bainsii — субтропічний прісноводний вид риб родини анабасових (Anabantidae).
Ендемік Південно-Африканської Республіки з обмеженим ареалом.
Свою назву отримав на честь вченого-геолога Бейнса (фр. M. Bains).
Опис
Sandelia bainsii — один з найбільших видів анабантид, ці риби можуть досягати 32,5 см завдовжки. Висота тіла становить близько 30 % загальної довжини. Висота хвостового стебла в 1,3-1,5 рази більша за його довжину.
Довжина голови становить 33-36 % загальної довжини. Морда видовжена, закруглена на кінці. Великі очі, розташовані в передній частині голови. Великий рот з гострими конічними зубами. Нижня щелепа виступає вперед, верхня закінчується на рівні середини ока. Зяброві кришки мають глибокий напівкруглий виріз і по одному шипу на обох його кутах, сам виріз покритий мембраною.
Бічна лінія переривається над початком анального отвору, дві її частини мають майже однакову довжину. Луски зернисті, частково циклоїдні, частково ктеноїдні. 30-32 луски в бічній лінії, 16-17 у першій її частині, 14-15 — у другій.
У спинному плавці 15-17 твердих і 9-10 м'яких променів, довжина твердих променів поступово збільшується до 9-го або 10-го променя, врешті сягаючи приблизно 25 % довжини голови, м'якопроменева частина плавця вища за твердопроменеву, довжина її променів становить 60-67 % довжини голови, кінець подовжений у нитку. Анальний плавець за структурою схожий на спинний, має 7-8 твердих і 9-10 м'яких променів. Хвостовий плавець вкорочений, кожен промінь виступає за межі полотна короткою ниткою. Грудні плавці округлі, їхня довжина становить 60-67 % довжини голови. Черевні плавці коротші за них, не доходять до анального, складаються з 1 твердого та 5 м'яких променів.
Забарвлення оливкове або сіро-коричневе з розкиданими на цьому тлі темними цятками та плямами, черево жовтувате. Більш-менш чітка коса темна смуга відходить від ока вниз до нижнього краю зябрової кришки. Хвостовий плавець мозаїчний.
Основне забарвлення різних популяцій S. bainsii різниться між собою, у риб з різних річок можуть переважати оливково-зелені, світло-сірі або жовтуваті кольори.
Молодь сіро-жовта, з 9-10 темними поперечними смугами.
Статеві відмінності нечіткі, але стають добре помітними в сезон нересту. Самці в цей час стають набагато темнішими, синьо-чорними. Задня частина хвостового плавця в них стає білою, білі «віконця» з'являються також на задніх ділянках спинного й анального плавців. Самки під час нересту набагато світліші за самців, оливково-сірі, не мають ні смуг, ні плям на плавцях. Додатково в самців під час нересту з'являється посторбітальний контактний орган, зовні це гострі ктеноїдні луски за оком, що здіймаються (настовбурчуються) в формі темної трикутної плями. Загалом самці виростають більшими за самок, вони мають більші грудні плавці.
Sandelia bainsii має додатковий надзябровий дихальний орган — лабіринт, але він сильно редукований в порівняння з іншими лабіринтовими рибами.
Поширення
Sandelia bainsii має дуже обмежений ареал, що включає лише короткі ділянки річок Кові (англ. Kowie), Ґрейт-Фіш, Кейскама (англ. Keiskamma), Гулу (англ. Gxulu), Іґода (англ. Igoda), Баффало (англ. Buffalo) та Нагун (англ. Nahoon) у прибережній частині Східнокапської провінції ПАР. Географічно вид обмежується 32°34' і 33°33' південної широти та 26°06' і 27°35' східної довготи. Орієнтовно населяє територію в 168 км². Ендемік Капської флористичної області.
Зазвичай санделії водяться у верхній та середній частинах середньої течії річок, на інших ділянках вид рідкісний. Типовий біотоп — це ділянка з повільною течією та чистою водою, ґрунт складається з каміння та піску. Показники води можуть коливатися в доволі широкому діапазоні: pH 7,8–10,7, твердість води 19–990 ppm, її прозорість 8,36–720 NTU, електропровідність 33–1618 мкСм/см, температура 20,1–30,7 °C, вміст розчиненого кисню 3,2–14,6 мг/л. Опади розподіляються протягом року нерівномірно й коливаються в межах 400—800 мм. 75 % опадів припадає на період з жовтня/листопада до лютого/березня. Через тривалі посухи більшість місцевих водойм мають сезонні коливання рівня води, багато з них в сухий сезон стають ефемерними й розпадаються на ряд ізольованих ставків.
Чисельність виду в дикій природі постійно зменшується через втрату середовищ існування та хижацтво й конкуренцію з боку інвазивних немісцевих видів. Спостерігається й постійне зменшення території поширення Sandelia bainsii. Всі популяції сильно фрагментовані, а чисельність понад 50 % з них є невеликою. Вид оцінюється як такий, що перебуває під загрозою вимирання, а кілька популяцій вже перебувають на межі вимирання. Ситуація ускладнюється тим, що Sandelia bainsii включає три генетично відмінні лінії, кожна з яких має обмежений ареал. Sandelia sp. «Kowie» зустрічається в басейнах Кові та Ґрейт-Фіш, Sandelia sp. «Keiskamma» тільки в басейні Кейсками, а Sandelia sp. «Buffalo» в басейнах Іґоди та Баффало. Відповідно йдеться не лише про збереження виду в цілому, а й кожної окремої генетичної лінії.
Більшість біотопів S. bainsii руйнується внаслідок дії багатьох факторів, серед яких негативний вплив сільськогосподарської діяльності, надмірний відбір води, будівництво дамб, забруднення та замулення водойм, погіршення якості води, поширення немісцевих інвазивних видів риб та рослин, кліматичні зміни, висихання окремих водойм. Ці загрози є загальними для багатьох видів прісноводних риб, але обмежений географічний ареал S. bainsii та невеликий розмір популяцій виду суттєво посилюють їх. Чисельність санделій скорочується через конкуренцію з боку інвазивних звичайного коропа (Cyprinus carpio) та смугастої тиляпії (Tilapia sparrmanii), а ще більше від інвазивних хижаків: африканського гострозубого сома (Clarias gariepinus), великоротого окуня (Micropterus salmoides) та малоротого окуня (Micropterus dolomieu).
Популяція в річці Нагун вже майже знищена, під час обстеження, проведеного 1996 року, S. bainsii тут не була виявлена. Дуже мало Sandelia bainsii залишилося в річці Баффало, де вона конкурує з немісцевими інвазивними видами. Популяції в річці Єловвудс (англ. Yellowwoods, басейн Баффало) загрожує існування дамби Рігелсвейд (англ. Wriggleswade Dam) в басейні річки Кубусі (англ. Kubusi), яка може сприяти розселенню інтродукованих інвазивних видів. Невеликим популяціям у басейнах річок Гулу та Іґода загрожує сільськогосподарська діяльність людини. Популяція S. bainsii в річці Тиуме (англ. Tyume, Tyhume), притоці Кейсками, дуже мала й близька до вимирання на місцевому рівні.
В басейні річки Ґрейт-Фіш, колишньому головному середовищі існування S. bainsii, вид тепер відчуває тиск з боку інвазивного гострозубого сома. Сом потрапив до річки Ґрейт-Фіш через підземний тунель Оранж-Фіш англ. Orange–Fish River Tunnel), що з'єднує річку Оранжеву із системою річки Ґрейт-Фіш, чужинець тепер швидко витісняє S. bainsii. В головній річці басейну санделії не зустрічаються, історично відомі дві ізольовані популяції в її притоках: одна в річці Кат (англ. Kat), інша в річці Конап (англ. Koonap).
Сучасна схема поширення S. bainsii в басейні Ґрейт-Фіш схожа з історичною. Популяція в річці Кат лишається стабільною, але її подальшій стійкості загрожує присутність немісцевих іхтіофагів, фізичних бар'єрів на шляху річок, заплановані пошуки сланцевого газу та розвиток інфраструктури на плато Кару. Популяція в річці Конап сильно зменшилася, масштабні обстеження, проведені тут у 2017 році, не виявили жодного зразка S. bainsii в одній із трьох її історичних місцевостей, швидше за все, місцева популяція була знищена.
Басейн річки Кові, річка Еньяра (англ. eNyara, притока Конап) та нижня течія річки Кат зазнали сильного впливу через сільськогосподарську діяльність, яка змінила середовище проживання місцевих риб. Ситуація ускладнюється забрудненням вод від міських поселень, розташованих у верхній частині водозбору цих річок. Сильне зменшення популяції було зафіксоване в річці Еньяра (лише 6 особин знайшли в цій річці, де вид був історично поширеним). Лише 2 екземпляри Sandelia bainsii були виявлені під час масштабного обстеження басейну річки Кові в 2014 році. Ще одне обстеження, проведене тут у 2017/18 рр., взагалі не виявило жодного екземпляра цього виду.
Більшість, якщо не всі, популяції S. bainsii надзвичайно малі й перебувають під сильною загрозою зникнення. Існує лише 3 життєздатних популяції (Кат, Кейскама та Баффало) та ще 5 нежиттєздатних (Кові, Конап, Гулу, Іґода та Нагун). Невеликі фрагментовані популяції стикаються з більшим ризиком вимирання через можливу втрату генетичного різноманіття в результаті генетичного дрейфу та інбридингу. За своєю природою санделія виявляє обмежені можливості розселення та пошуку нових середовищ існування.
У ПАР цей вид є флагманом серед риб, до яких були застосовані заходи, спрямовані на збереження водного біорізноманіття. Невелика популяція (близько 20 зрілих особин), яка перебуває під тиском інвазивного великоротого окуня, лишилася в річці Блаукранц (англ. Bloukrans, афр. Blaauwkrantz), що біля міста Греямстаун (англ. Grahamstown), басейн річки Кові. Спеціально для збереження Sandelia bainsii тут був створений заповідник Блаукранц (англ. Blaauwkrantz Nature Reserve) під управлінням місцевого муніципалітету Макана (англ. Makana). 1991 року був розроблений проєкт збереження виду, який включав інформаційні програми, дослідження біології та середовища існування виду, розведення риб у неволі та випуск розведеної молоді в природні водойми. Згодом ці заходи були покинуті. Басейн річки Кат 2011 року був визнаний заповідною зоною під егідою NFEPA (National Freshwater Ecosystem Priority Areas) саме через присутність тут S. bainsii.
Генетичні дослідження
Генетичні дослідження засвідчили, що в межах Sandelia bainsii існує три алопатрично розподілені лінії, які були неофіційно позначені як Sandelia sp. «Kowie», Sandelia sp. «Keiskamma» та Sandelia sp. «Buffalo».
В результаті аналізу контрольних ділянок мітохондріальної ДНК було виявлено високі показники дивергенції (5,58-5,91 %) між великими популяціями з річок Ґрейт-Фіш і Кові на півдні, з одного боку, та Баффало і Гулу на півночі — з іншого. Ці популяції належать до генетичних ліній Sandelia sp. «Buffalo» і Sandelia sp. «Kowie» відповідно. Внутрішніх розбіжностей в межах північної популяції не було виявлено, а в складі південної популяції було визначено 3 , показники дивергенції між якими становили 0,3-0,59 %. Проводяться морфологічні оцінки та додаткові генетичні аналізи з метою визначення, чи є ці лінії S. bainsii окремими видами.
Ген mtDNA 16S rRNA був використаний для вивчення філогенетичних зв'язків між S. bainsii та S. capensis, а також їх зв'язками з іншими родами родини Anabantidae. Розрахункові значення розбіжності послідовностей між двома видами Sandelia виявилися такими ж високими, як між деякими родами, й становили від 7,4 до 8 %. Найбільша ж дивергенція між будь-якими двома видами анабантид була виявлена між S. bainsii та A. testudinues, вона коливалася в межах 16,52-16,54 %. Разом із тим, велика генетична різниця між двома видами не скасовує можливості монофілії між ними.
Розбіжності між двома лініями S. bainsii виявилися не настільки високими, як між двома окремими лініями в межах S. capensis (9,85-15,38 %), але вони достатні для того, щоб говорити, що басейни, в яких водиться кожна з ліній, були історично ізольованими й останнім часом не були пов'язані. За даними молекулярного годинника розкол між окремими лініями S. bainsii відбувся в добу плейстоцену (1-2 млн років тому).
Спосіб життя
Це хижий малорухливий вид. Полює комах, крабів і дрібних риб. Санделії сидять у щілинах між камінням мордою проти течії й чатують на здобич, що пропливатиме повз. В свою чергу, на санделій полюють такі хижаки, як великоротий окунь і гострозубий сом.
Sandelia bainsii визріває на другому році життя, самці при цьому сягають 80-90 мм, а самки 60-69 мм стандартної довжини. Самці ростуть швидше, живуть довше й досягають більших розмірів.
Розмножуються влітку (з жовтня по лютий), що збігається із сезоном дощів. Нерестяться кілька разів за сезон. Відкладають ікру на ґрунт. Самці в нерестову добу демонструють сильну територіальну поведінку, в них посилюється забарвлення, а за оком з'являється контактний орган. Самець вибирає зручну для нересту ділянку й швидкими круговими рухами тіла розчищає черевом ґрунт, влаштовуючи таким чином місце під гніздо. Самці захищають нерестову територію й можуть нереститися водночас із кількома самками.
У жовтні 1994 року Sandelia bainsii була розведена в умовах акваріуму в місті Іст-Лондон (ПАР), були проведені відповідні спостереження. Групу з п'яти риб (3 самці і 2 самки) тримали в акваріумі розміром 140×50×50 см із шаром води 30 см. Розміри самців становили 150—170 мм, а самок 120—140 мм загальної довжини. Параметри води були такими: pH 7,2, провідність 250 мкСм/см, температура 22 °C. Світловий режим: 14 годин світла і 10 годин темряви. Легкий струм створювався за допомогою внутрішнього фільтра. В акваріумі було дуже мало рослин, але там були схованки для риб із каміння. Ґрунт складався із 2-3 см шару гравію діаметром 3-5 мм. Домінантний самець влаштував своє гніздо у чітко визначеному місці, з двох боків та згори викладеному камінням. У природних умовах таке поєднання дозволяє захистити гніздо від птахів-хижаків, а також полегшити його захист від непроханого гостя. Самець розчистив ділянку під гніздо розміром 12-16 см в перетині, що, ймовірно, було пов'язано з довжиною його тіла (17 см). Він проганяв звідти інших самців, а на підготовчому етапі й самок.
Коли самець буде готовий до спаровування, він пускає самку до гнізда. Самець є активною стороною під час нересту. Спочатку він залицяється до самки, стрімко відпливаючи від місця гніздування, там він розкриває рота, а тоді швидко розвертається й повертається до своєї розчищеної ділянки. Якщо самка не пішла за ним, він повторює ці дії. Залицяння на певний час припиняються, якщо поруч з'являвся інший самець; здійснюється коротка погоня. Було також помічено, що іноді самець спливає до поверхні й ковтає повітря, мабуть наповнюючи камери свого лабіринтового органу. Помітивши самку, він випускає бульбашки й швидко повертався до розчищеної ділянки.
Залицяння та спаровування відбуваються біля дна. Їм передують досить агресивні дії з боку самця, які можуть завдавати самці травми. В зоні нересту риби стають головою до хвоста одна одної й повільно кружляють у цій позиції, самець при цьому іноді кусає самку в області голови або геніталій. Після кружляння самка зупиняється з опущеною вниз головою. Самець деякий час стоїть біля неї, а тоді починає вигинати своє тіло навколо партнерки. Спочатку відбувається кілька пробних обіймів (без відкладання ікри), під час яких самець вигинається, практично не контактуючи із самкою.
Коли настають справжні спаровування, самець обіймає самку з боку спини й чіпляється до неї контактним органом таким чином, щоб його голова опинилася навпроти черева самки. Він перевертає партнерку головою догори, міцно стискає й швидким рухом чавить головою її в черево. Під час фінального поштовху голови вивільняються ікринки, які відразу запліднюються самцем. Після цього самець відпускає самку. Акт спаровування триває лише 1,5-5 секунд і багаторазово повторюється з нерегулярними часовими інтервалами. За один акт відкладається до 200 ікринок, а може бути й більше, при цьому, як правило, чим довшими бувають обійми, тим більше відкладається ікринок. У перервах між окремими актами спаровування самець оглядає ікринки й перебирає їх ротом. Він також охороняє ділянку нересту від інших самців, здійснюючи швидкі рухи з акцентованими поворотами й короткими погонями за порушниками території. Іноді він також спливає до поверхні за ковтком повітря, але завжди швидко повертається до місця гніздування. Якщо після короткої відсутності самець застає біля кладки самку, він проганяє її, хоча до того сприймав її спокійно. Самка відновлюється дуже швидко. Вона може відплисти від місця нересту або відразу розпочати чергове спаровування. Іноді, коли самка повертається до місця гніздування, можна спостерігати повторні залицяння. Самець може нереститись водночас із кількома самками, які по черзі підпливають до місця гніздування.
Нерест відбувається у вечірніх сутінках і триває 1-1,5 години. Плідність варіює від 1000 ікринок у самки стандартною довжиною 70 мм до понад 7000 ікринок у самки стандартною довжиною 120 мм. Для Sandelia bainsii характерним є серійний нерест, це означає, що риби можуть нереститися кілька разів протягом нерестового сезону.
Під час нересту самці S. bainsii використовують свій контактний орган. Припускають, що він служить для того, щоб вивірити взаємне розташування партнерів під час спаровування. В місці контакту самки втрачають лусочки, іноді зазнають сильних поранень.
Ікринки в S. bainsii світло-жовті, липкі, демерсальні (тонуть), мають 1-1,3 мм в перетині та жирову кульку діаметром близько 0,6 мм усередині. Вони опускаються на дно й прилипають до ґрунту. Після закінчення нересту самець охороняє територію навколо кладки й доглядає за приплодом. Його великі грудні плавці постійно рухаються, можливо, це відіграє певну роль в оксигенації ікри. Коли в умовах акваріуму були спроби забрати ікру із кладки, самець поводився дуже агресивно, нападав на трубку або сачок. Він продовжував охороняти територію навіть після вилучення ікри.
За температури 22-23 °C личинки вилуплюються менш, ніж за 2 дні, вони мають розмір 3,4 мм загальної довжини. Личинки прилипають до субстрату в місці гніздування й продовжують перебувати під охороною самця.
Утримання в акваріумі
Враховуючи охоронний статус виду, навряд чи слід очікувати, що він з'явиться в торгівлі акваріумними рибами.
Для утримання санделій потрібен великий акваріум: для пари риб від 200 л, для групи — від 600 л. Риб слід утримувати в умовах, що нагадують їхній природний біотоп. Це може бути піщаний ґрунт з розкиданим по ньому гладким камінням різних розмірів. Параметри води: температура 18-22 °C, показник pH 6,8-8,0, твердість 10-30 °dH. Слід також забезпечити рух води та насичення її киснем.
Джерела
- Jim A. Cambray. Threatened fishes of the world: Sandelia bainsii Castelnau, 1861 (Anabantidae) [ 3 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Environmental Biology of Fishes, Volume 45, Issue 2, February 1996, p. 150 ISSN 0378-1909 DOI:10.1007/BF00005228 (англ.)
- Jim A. Cambray. The spawning behaviour of the endangered Eastern Cape rocky, Sandelia bainsii (Anabantidae), in South Africa. Environmental Biology of Fishes, Volume 49, Issue 3, July 1997, pp. 293–306 DOI:10.1023/A:1007316519904 (англ.)
- Heidi Roos. Genetic diversity in the anabantids Sandelia capensis and S. bainsii: A phylogeographic and phylogenetic investigation [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.]. University of Pretoria, 2005 (англ.)
- Chakona, A., Sifundza , D. & Kadye, W.T. (2018) Sandelia bainsii: інформація на сайті МСОП (версія 2021-2) (англ.) 03.10.2021
- Delsy S. Sifundza, Albert Chakona, Wilbert T. Kadye. Distribution patterns and habitat associations of Sandelia bainsii (Teleostei: Anabantidae), a highly threatened narrow‐range endemic freshwater fish. Journal of Fish Biology, Volume 98, Issue1, January 2021, pp. 292-303 DOI:10.1111/jfb.14580 (англ.)
- George Albert Boulenger. Catalogue of the fresh-water fishes of Africa in the British Museum (Natural History), vol. IV. London, 1916, pp. 52-53: Anabas bainsii [ 1 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Albert Günther. Catalogue of the acanthopterygian fishes in the collection of the British Museum. vol. 3. London, 1861, pp. 565-566: Ctenopoma microlepidotum [ 1 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Sandelia bainsii. Eastern Cape Rocky [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Seriously Fish (англ.)
Примітки
- M. le comte F. de Castelnau. Mémoire sur les poissons de l'Afrique australe. Paris, 1861, p. 36: Spirobranclins Capensis (Cuv., Val.) [ 24 липня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Chakona, A., Sifundza , D. & Kadye, W.T. (2018) Sandelia bainsii: інформація на сайті МСОП (версія 2021-2) (англ.) 03.10.2021
- Heidi Roos. Genetic diversity in the anabantids Sandelia capensis and S. bainsii: A phylogeographic and phylogenetic investigation [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.]. University of Pretoria, 2005 (англ.)
- Delsy S. Sifundza, Albert Chakona, Wilbert T. Kadye. Distribution patterns and habitat associations of Sandelia bainsii (Teleostei: Anabantidae), a highly threatened narrow‐range endemic freshwater fish. Journal of Fish Biology, Volume 98, Issue1, January 2021, pp. 292-303 (англ.)
- Jim A. Cambray. The spawning behaviour of the endangered Eastern Cape rocky, Sandelia bainsii (Anabantidae), in South Africa[недоступне посилання]. Environmental Biology of Fishes, Volume 49, Issue 3, July 1997, pp. 293–306 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sandelia bainsii Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Labirintovi ribi Anabantiformes Rodina Anabasovi Anabantidae Rid Sandeliya Sandelia Vid Sandelia bainsii Binomialna nazva Sandelia bainsii Castelnau 1861 Sinonimi Anabas bainsii Castelnau 1861 Spirobranchus bainsii Castelnau 1861 Ctenopoma microlepidotum Gunther 1861 Posilannya Vikishovishe Sandelia bainsii Vikividi Sandelia bainsii EOL 218281 ITIS 638776 MSOP 19889 Sandelia bainsii subtropichnij prisnovodnij vid rib rodini anabasovih Anabantidae Endemik Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki z obmezhenim arealom Svoyu nazvu otrimav na chest vchenogo geologa Bejnsa fr M Bains OpisSandelia bainsii odin z najbilshih vidiv anabantid ci ribi mozhut dosyagati 32 5 sm zavdovzhki Visota tila stanovit blizko 30 zagalnoyi dovzhini Visota hvostovogo stebla v 1 3 1 5 razi bilsha za jogo dovzhinu Dovzhina golovi stanovit 33 36 zagalnoyi dovzhini Morda vidovzhena zakruglena na kinci Veliki ochi roztashovani v perednij chastini golovi Velikij rot z gostrimi konichnimi zubami Nizhnya shelepa vistupaye vpered verhnya zakinchuyetsya na rivni seredini oka Zyabrovi krishki mayut glibokij napivkruglij viriz i po odnomu shipu na oboh jogo kutah sam viriz pokritij membranoyu Bichna liniya pererivayetsya nad pochatkom analnogo otvoru dvi yiyi chastini mayut majzhe odnakovu dovzhinu Luski zernisti chastkovo cikloyidni chastkovo ktenoyidni 30 32 luski v bichnij liniyi 16 17 u pershij yiyi chastini 14 15 u drugij U spinnomu plavci 15 17 tverdih i 9 10 m yakih promeniv dovzhina tverdih promeniv postupovo zbilshuyetsya do 9 go abo 10 go promenya vreshti syagayuchi priblizno 25 dovzhini golovi m yakopromeneva chastina plavcya visha za tverdopromenevu dovzhina yiyi promeniv stanovit 60 67 dovzhini golovi kinec podovzhenij u nitku Analnij plavec za strukturoyu shozhij na spinnij maye 7 8 tverdih i 9 10 m yakih promeniv Hvostovij plavec vkorochenij kozhen promin vistupaye za mezhi polotna korotkoyu nitkoyu Grudni plavci okrugli yihnya dovzhina stanovit 60 67 dovzhini golovi Cherevni plavci korotshi za nih ne dohodyat do analnogo skladayutsya z 1 tverdogo ta 5 m yakih promeniv Zabarvlennya olivkove abo siro korichneve z rozkidanimi na comu tli temnimi cyatkami ta plyamami cherevo zhovtuvate Bilsh mensh chitka kosa temna smuga vidhodit vid oka vniz do nizhnogo krayu zyabrovoyi krishki Hvostovij plavec mozayichnij Osnovne zabarvlennya riznih populyacij S bainsii riznitsya mizh soboyu u rib z riznih richok mozhut perevazhati olivkovo zeleni svitlo siri abo zhovtuvati kolori Molod siro zhovta z 9 10 temnimi poperechnimi smugami Statevi vidminnosti nechitki ale stayut dobre pomitnimi v sezon nerestu Samci v cej chas stayut nabagato temnishimi sino chornimi Zadnya chastina hvostovogo plavcya v nih staye biloyu bili vikoncya z yavlyayutsya takozh na zadnih dilyankah spinnogo j analnogo plavciv Samki pid chas nerestu nabagato svitlishi za samciv olivkovo siri ne mayut ni smug ni plyam na plavcyah Dodatkovo v samciv pid chas nerestu z yavlyayetsya postorbitalnij kontaktnij organ zovni ce gostri ktenoyidni luski za okom sho zdijmayutsya nastovburchuyutsya v formi temnoyi trikutnoyi plyami Zagalom samci virostayut bilshimi za samok voni mayut bilshi grudni plavci Sandelia bainsii maye dodatkovij nadzyabrovij dihalnij organ labirint ale vin silno redukovanij v porivnyannya z inshimi labirintovimi ribami PoshirennyaSandelia bainsii maye duzhe obmezhenij areal sho vklyuchaye lishe korotki dilyanki richok Kovi angl Kowie Grejt Fish Kejskama angl Keiskamma Gulu angl Gxulu Igoda angl Igoda Baffalo angl Buffalo ta Nagun angl Nahoon u priberezhnij chastini Shidnokapskoyi provinciyi PAR Geografichno vid obmezhuyetsya 32 34 i 33 33 pivdennoyi shiroti ta 26 06 i 27 35 shidnoyi dovgoti Oriyentovno naselyaye teritoriyu v 168 km Endemik Kapskoyi floristichnoyi oblasti Zazvichaj sandeliyi vodyatsya u verhnij ta serednij chastinah serednoyi techiyi richok na inshih dilyankah vid ridkisnij Tipovij biotop ce dilyanka z povilnoyu techiyeyu ta chistoyu vodoyu grunt skladayetsya z kaminnya ta pisku Pokazniki vodi mozhut kolivatisya v dovoli shirokomu diapazoni pH 7 8 10 7 tverdist vodi 19 990 ppm yiyi prozorist 8 36 720 NTU elektroprovidnist 33 1618 mkSm sm temperatura 20 1 30 7 C vmist rozchinenogo kisnyu 3 2 14 6 mg l Opadi rozpodilyayutsya protyagom roku nerivnomirno j kolivayutsya v mezhah 400 800 mm 75 opadiv pripadaye na period z zhovtnya listopada do lyutogo bereznya Cherez trivali posuhi bilshist miscevih vodojm mayut sezonni kolivannya rivnya vodi bagato z nih v suhij sezon stayut efemernimi j rozpadayutsya na ryad izolovanih stavkiv Chiselnist vidu v dikij prirodi postijno zmenshuyetsya cherez vtratu seredovish isnuvannya ta hizhactvo j konkurenciyu z boku invazivnih nemiscevih vidiv Sposterigayetsya j postijne zmenshennya teritoriyi poshirennya Sandelia bainsii Vsi populyaciyi silno fragmentovani a chiselnist ponad 50 z nih ye nevelikoyu Vid ocinyuyetsya yak takij sho perebuvaye pid zagrozoyu vimirannya a kilka populyacij vzhe perebuvayut na mezhi vimirannya Situaciya uskladnyuyetsya tim sho Sandelia bainsii vklyuchaye tri genetichno vidminni liniyi kozhna z yakih maye obmezhenij areal Sandelia sp Kowie zustrichayetsya v basejnah Kovi ta Grejt Fish Sandelia sp Keiskamma tilki v basejni Kejskami a Sandelia sp Buffalo v basejnah Igodi ta Baffalo Vidpovidno jdetsya ne lishe pro zberezhennya vidu v cilomu a j kozhnoyi okremoyi genetichnoyi liniyi Bilshist biotopiv S bainsii rujnuyetsya vnaslidok diyi bagatoh faktoriv sered yakih negativnij vpliv silskogospodarskoyi diyalnosti nadmirnij vidbir vodi budivnictvo damb zabrudnennya ta zamulennya vodojm pogirshennya yakosti vodi poshirennya nemiscevih invazivnih vidiv rib ta roslin klimatichni zmini visihannya okremih vodojm Ci zagrozi ye zagalnimi dlya bagatoh vidiv prisnovodnih rib ale obmezhenij geografichnij areal S bainsii ta nevelikij rozmir populyacij vidu suttyevo posilyuyut yih Chiselnist sandelij skorochuyetsya cherez konkurenciyu z boku invazivnih zvichajnogo koropa Cyprinus carpio ta smugastoyi tilyapiyi Tilapia sparrmanii a she bilshe vid invazivnih hizhakiv afrikanskogo gostrozubogo soma Clarias gariepinus velikorotogo okunya Micropterus salmoides ta malorotogo okunya Micropterus dolomieu Populyaciya v richci Nagun vzhe majzhe znishena pid chas obstezhennya provedenogo 1996 roku S bainsii tut ne bula viyavlena Duzhe malo Sandelia bainsii zalishilosya v richci Baffalo de vona konkuruye z nemiscevimi invazivnimi vidami Populyaciyi v richci Yelovvuds angl Yellowwoods basejn Baffalo zagrozhuye isnuvannya dambi Rigelsvejd angl Wriggleswade Dam v basejni richki Kubusi angl Kubusi yaka mozhe spriyati rozselennyu introdukovanih invazivnih vidiv Nevelikim populyaciyam u basejnah richok Gulu ta Igoda zagrozhuye silskogospodarska diyalnist lyudini Populyaciya S bainsii v richci Tiume angl Tyume Tyhume pritoci Kejskami duzhe mala j blizka do vimirannya na miscevomu rivni V basejni richki Grejt Fish kolishnomu golovnomu seredovishi isnuvannya S bainsii vid teper vidchuvaye tisk z boku invazivnogo gostrozubogo soma Som potrapiv do richki Grejt Fish cherez pidzemnij tunel Oranzh Fish angl Orange Fish River Tunnel sho z yednuye richku Oranzhevu iz sistemoyu richki Grejt Fish chuzhinec teper shvidko vitisnyaye S bainsii V golovnij richci basejnu sandeliyi ne zustrichayutsya istorichno vidomi dvi izolovani populyaciyi v yiyi pritokah odna v richci Kat angl Kat insha v richci Konap angl Koonap Suchasna shema poshirennya S bainsii v basejni Grejt Fish shozha z istorichnoyu Populyaciya v richci Kat lishayetsya stabilnoyu ale yiyi podalshij stijkosti zagrozhuye prisutnist nemiscevih ihtiofagiv fizichnih bar yeriv na shlyahu richok zaplanovani poshuki slancevogo gazu ta rozvitok infrastrukturi na plato Karu Populyaciya v richci Konap silno zmenshilasya masshtabni obstezhennya provedeni tut u 2017 roci ne viyavili zhodnogo zrazka S bainsii v odnij iz troh yiyi istorichnih miscevostej shvidshe za vse misceva populyaciya bula znishena Basejn richki Kovi richka Enyara angl eNyara pritoka Konap ta nizhnya techiya richki Kat zaznali silnogo vplivu cherez silskogospodarsku diyalnist yaka zminila seredovishe prozhivannya miscevih rib Situaciya uskladnyuyetsya zabrudnennyam vod vid miskih poselen roztashovanih u verhnij chastini vodozboru cih richok Silne zmenshennya populyaciyi bulo zafiksovane v richci Enyara lishe 6 osobin znajshli v cij richci de vid buv istorichno poshirenim Lishe 2 ekzemplyari Sandelia bainsii buli viyavleni pid chas masshtabnogo obstezhennya basejnu richki Kovi v 2014 roci She odne obstezhennya provedene tut u 2017 18 rr vzagali ne viyavilo zhodnogo ekzemplyara cogo vidu Bilshist yaksho ne vsi populyaciyi S bainsii nadzvichajno mali j perebuvayut pid silnoyu zagrozoyu zniknennya Isnuye lishe 3 zhittyezdatnih populyaciyi Kat Kejskama ta Baffalo ta she 5 nezhittyezdatnih Kovi Konap Gulu Igoda ta Nagun Neveliki fragmentovani populyaciyi stikayutsya z bilshim rizikom vimirannya cherez mozhlivu vtratu genetichnogo riznomanittya v rezultati genetichnogo drejfu ta inbridingu Za svoyeyu prirodoyu sandeliya viyavlyaye obmezheni mozhlivosti rozselennya ta poshuku novih seredovish isnuvannya U PAR cej vid ye flagmanom sered rib do yakih buli zastosovani zahodi spryamovani na zberezhennya vodnogo bioriznomanittya Nevelika populyaciya blizko 20 zrilih osobin yaka perebuvaye pid tiskom invazivnogo velikorotogo okunya lishilasya v richci Blaukranc angl Bloukrans afr Blaauwkrantz sho bilya mista Greyamstaun angl Grahamstown basejn richki Kovi Specialno dlya zberezhennya Sandelia bainsii tut buv stvorenij zapovidnik Blaukranc angl Blaauwkrantz Nature Reserve pid upravlinnyam miscevogo municipalitetu Makana angl Makana 1991 roku buv rozroblenij proyekt zberezhennya vidu yakij vklyuchav informacijni programi doslidzhennya biologiyi ta seredovisha isnuvannya vidu rozvedennya rib u nevoli ta vipusk rozvedenoyi molodi v prirodni vodojmi Zgodom ci zahodi buli pokinuti Basejn richki Kat 2011 roku buv viznanij zapovidnoyu zonoyu pid egidoyu NFEPA National Freshwater Ecosystem Priority Areas same cherez prisutnist tut S bainsii Genetichni doslidzhennyaGenetichni doslidzhennya zasvidchili sho v mezhah Sandelia bainsii isnuye tri alopatrichno rozpodileni liniyi yaki buli neoficijno poznacheni yak Sandelia sp Kowie Sandelia sp Keiskamma ta Sandelia sp Buffalo V rezultati analizu kontrolnih dilyanok mitohondrialnoyi DNK bulo viyavleno visoki pokazniki divergenciyi 5 58 5 91 mizh velikimi populyaciyami z richok Grejt Fish i Kovi na pivdni z odnogo boku ta Baffalo i Gulu na pivnochi z inshogo Ci populyaciyi nalezhat do genetichnih linij Sandelia sp Buffalo i Sandelia sp Kowie vidpovidno Vnutrishnih rozbizhnostej v mezhah pivnichnoyi populyaciyi ne bulo viyavleno a v skladi pivdennoyi populyaciyi bulo viznacheno 3 pokazniki divergenciyi mizh yakimi stanovili 0 3 0 59 Provodyatsya morfologichni ocinki ta dodatkovi genetichni analizi z metoyu viznachennya chi ye ci liniyi S bainsii okremimi vidami Gen mtDNA 16S rRNA buv vikoristanij dlya vivchennya filogenetichnih zv yazkiv mizh S bainsii ta S capensis a takozh yih zv yazkami z inshimi rodami rodini Anabantidae Rozrahunkovi znachennya rozbizhnosti poslidovnostej mizh dvoma vidami Sandelia viyavilisya takimi zh visokimi yak mizh deyakimi rodami j stanovili vid 7 4 do 8 Najbilsha zh divergenciya mizh bud yakimi dvoma vidami anabantid bula viyavlena mizh S bainsii ta A testudinues vona kolivalasya v mezhah 16 52 16 54 Razom iz tim velika genetichna riznicya mizh dvoma vidami ne skasovuye mozhlivosti monofiliyi mizh nimi Rozbizhnosti mizh dvoma liniyami S bainsii viyavilisya ne nastilki visokimi yak mizh dvoma okremimi liniyami v mezhah S capensis 9 85 15 38 ale voni dostatni dlya togo shob govoriti sho basejni v yakih voditsya kozhna z linij buli istorichno izolovanimi j ostannim chasom ne buli pov yazani Za danimi molekulyarnogo godinnika rozkol mizh okremimi liniyami S bainsii vidbuvsya v dobu plejstocenu 1 2 mln rokiv tomu Sposib zhittyaCe hizhij maloruhlivij vid Polyuye komah krabiv i dribnih rib Sandeliyi sidyat u shilinah mizh kaminnyam mordoyu proti techiyi j chatuyut na zdobich sho proplivatime povz V svoyu chergu na sandelij polyuyut taki hizhaki yak velikorotij okun i gostrozubij som Sandelia bainsii vizrivaye na drugomu roci zhittya samci pri comu syagayut 80 90 mm a samki 60 69 mm standartnoyi dovzhini Samci rostut shvidshe zhivut dovshe j dosyagayut bilshih rozmiriv Rozmnozhuyutsya vlitku z zhovtnya po lyutij sho zbigayetsya iz sezonom doshiv Nerestyatsya kilka raziv za sezon Vidkladayut ikru na grunt Samci v nerestovu dobu demonstruyut silnu teritorialnu povedinku v nih posilyuyetsya zabarvlennya a za okom z yavlyayetsya kontaktnij organ Samec vibiraye zruchnu dlya nerestu dilyanku j shvidkimi krugovimi ruhami tila rozchishaye cherevom grunt vlashtovuyuchi takim chinom misce pid gnizdo Samci zahishayut nerestovu teritoriyu j mozhut nerestitisya vodnochas iz kilkoma samkami U zhovtni 1994 roku Sandelia bainsii bula rozvedena v umovah akvariumu v misti Ist London PAR buli provedeni vidpovidni sposterezhennya Grupu z p yati rib 3 samci i 2 samki trimali v akvariumi rozmirom 140 50 50 sm iz sharom vodi 30 sm Rozmiri samciv stanovili 150 170 mm a samok 120 140 mm zagalnoyi dovzhini Parametri vodi buli takimi pH 7 2 providnist 250 mkSm sm temperatura 22 C Svitlovij rezhim 14 godin svitla i 10 godin temryavi Legkij strum stvoryuvavsya za dopomogoyu vnutrishnogo filtra V akvariumi bulo duzhe malo roslin ale tam buli shovanki dlya rib iz kaminnya Grunt skladavsya iz 2 3 sm sharu graviyu diametrom 3 5 mm Dominantnij samec vlashtuvav svoye gnizdo u chitko viznachenomu misci z dvoh bokiv ta zgori vikladenomu kaminnyam U prirodnih umovah take poyednannya dozvolyaye zahistiti gnizdo vid ptahiv hizhakiv a takozh polegshiti jogo zahist vid neprohanogo gostya Samec rozchistiv dilyanku pid gnizdo rozmirom 12 16 sm v peretini sho jmovirno bulo pov yazano z dovzhinoyu jogo tila 17 sm Vin proganyav zvidti inshih samciv a na pidgotovchomu etapi j samok Koli samec bude gotovij do sparovuvannya vin puskaye samku do gnizda Samec ye aktivnoyu storonoyu pid chas nerestu Spochatku vin zalicyayetsya do samki strimko vidplivayuchi vid miscya gnizduvannya tam vin rozkrivaye rota a todi shvidko rozvertayetsya j povertayetsya do svoyeyi rozchishenoyi dilyanki Yaksho samka ne pishla za nim vin povtoryuye ci diyi Zalicyannya na pevnij chas pripinyayutsya yaksho poruch z yavlyavsya inshij samec zdijsnyuyetsya korotka pogonya Bulo takozh pomicheno sho inodi samec splivaye do poverhni j kovtaye povitrya mabut napovnyuyuchi kameri svogo labirintovogo organu Pomitivshi samku vin vipuskaye bulbashki j shvidko povertavsya do rozchishenoyi dilyanki Zalicyannya ta sparovuvannya vidbuvayutsya bilya dna Yim pereduyut dosit agresivni diyi z boku samcya yaki mozhut zavdavati samci travmi V zoni nerestu ribi stayut golovoyu do hvosta odna odnoyi j povilno kruzhlyayut u cij poziciyi samec pri comu inodi kusaye samku v oblasti golovi abo genitalij Pislya kruzhlyannya samka zupinyayetsya z opushenoyu vniz golovoyu Samec deyakij chas stoyit bilya neyi a todi pochinaye viginati svoye tilo navkolo partnerki Spochatku vidbuvayetsya kilka probnih obijmiv bez vidkladannya ikri pid chas yakih samec viginayetsya praktichno ne kontaktuyuchi iz samkoyu Koli nastayut spravzhni sparovuvannya samec obijmaye samku z boku spini j chiplyayetsya do neyi kontaktnim organom takim chinom shob jogo golova opinilasya navproti chereva samki Vin perevertaye partnerku golovoyu dogori micno stiskaye j shvidkim ruhom chavit golovoyu yiyi v cherevo Pid chas finalnogo poshtovhu golovi vivilnyayutsya ikrinki yaki vidrazu zaplidnyuyutsya samcem Pislya cogo samec vidpuskaye samku Akt sparovuvannya trivaye lishe 1 5 5 sekund i bagatorazovo povtoryuyetsya z neregulyarnimi chasovimi intervalami Za odin akt vidkladayetsya do 200 ikrinok a mozhe buti j bilshe pri comu yak pravilo chim dovshimi buvayut obijmi tim bilshe vidkladayetsya ikrinok U perervah mizh okremimi aktami sparovuvannya samec oglyadaye ikrinki j perebiraye yih rotom Vin takozh ohoronyaye dilyanku nerestu vid inshih samciv zdijsnyuyuchi shvidki ruhi z akcentovanimi povorotami j korotkimi pogonyami za porushnikami teritoriyi Inodi vin takozh splivaye do poverhni za kovtkom povitrya ale zavzhdi shvidko povertayetsya do miscya gnizduvannya Yaksho pislya korotkoyi vidsutnosti samec zastaye bilya kladki samku vin proganyaye yiyi hocha do togo sprijmav yiyi spokijno Samka vidnovlyuyetsya duzhe shvidko Vona mozhe vidplisti vid miscya nerestu abo vidrazu rozpochati chergove sparovuvannya Inodi koli samka povertayetsya do miscya gnizduvannya mozhna sposterigati povtorni zalicyannya Samec mozhe nerestitis vodnochas iz kilkoma samkami yaki po cherzi pidplivayut do miscya gnizduvannya Nerest vidbuvayetsya u vechirnih sutinkah i trivaye 1 1 5 godini Plidnist variyuye vid 1000 ikrinok u samki standartnoyu dovzhinoyu 70 mm do ponad 7000 ikrinok u samki standartnoyu dovzhinoyu 120 mm Dlya Sandelia bainsii harakternim ye serijnij nerest ce oznachaye sho ribi mozhut nerestitisya kilka raziv protyagom nerestovogo sezonu Pid chas nerestu samci S bainsii vikoristovuyut svij kontaktnij organ Pripuskayut sho vin sluzhit dlya togo shob viviriti vzayemne roztashuvannya partneriv pid chas sparovuvannya V misci kontaktu samki vtrachayut lusochki inodi zaznayut silnih poranen Ikrinki v S bainsii svitlo zhovti lipki demersalni tonut mayut 1 1 3 mm v peretini ta zhirovu kulku diametrom blizko 0 6 mm useredini Voni opuskayutsya na dno j prilipayut do gruntu Pislya zakinchennya nerestu samec ohoronyaye teritoriyu navkolo kladki j doglyadaye za priplodom Jogo veliki grudni plavci postijno ruhayutsya mozhlivo ce vidigraye pevnu rol v oksigenaciyi ikri Koli v umovah akvariumu buli sprobi zabrati ikru iz kladki samec povodivsya duzhe agresivno napadav na trubku abo sachok Vin prodovzhuvav ohoronyati teritoriyu navit pislya viluchennya ikri Za temperaturi 22 23 C lichinki viluplyuyutsya mensh nizh za 2 dni voni mayut rozmir 3 4 mm zagalnoyi dovzhini Lichinki prilipayut do substratu v misci gnizduvannya j prodovzhuyut perebuvati pid ohoronoyu samcya Utrimannya v akvariumiVrahovuyuchi ohoronnij status vidu navryad chi slid ochikuvati sho vin z yavitsya v torgivli akvariumnimi ribami Dlya utrimannya sandelij potriben velikij akvarium dlya pari rib vid 200 l dlya grupi vid 600 l Rib slid utrimuvati v umovah sho nagaduyut yihnij prirodnij biotop Ce mozhe buti pishanij grunt z rozkidanim po nomu gladkim kaminnyam riznih rozmiriv Parametri vodi temperatura 18 22 C pokaznik pH 6 8 8 0 tverdist 10 30 dH Slid takozh zabezpechiti ruh vodi ta nasichennya yiyi kisnem DzherelaJim A Cambray Threatened fishes of the world Sandelia bainsii Castelnau 1861 Anabantidae 3 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Environmental Biology of Fishes Volume 45 Issue 2 February 1996 p 150 ISSN 0378 1909 DOI 10 1007 BF00005228 angl Jim A Cambray The spawning behaviour of the endangered Eastern Cape rocky Sandelia bainsii Anabantidae in South Africa Environmental Biology of Fishes Volume 49 Issue 3 July 1997 pp 293 306 DOI 10 1023 A 1007316519904 angl Heidi Roos Genetic diversity in the anabantids Sandelia capensis and S bainsii A phylogeographic and phylogenetic investigation 23 bereznya 2022 u Wayback Machine University of Pretoria 2005 angl Chakona A Sifundza D amp Kadye W T 2018 Sandelia bainsii informaciya na sajti MSOP versiya 2021 2 angl 03 10 2021 Delsy S Sifundza Albert Chakona Wilbert T Kadye Distribution patterns and habitat associations of Sandelia bainsii Teleostei Anabantidae a highly threatened narrow range endemic freshwater fish Journal of Fish Biology Volume 98 Issue1 January 2021 pp 292 303 DOI 10 1111 jfb 14580 angl George Albert Boulenger Catalogue of the fresh water fishes of Africa in the British Museum Natural History vol IV London 1916 pp 52 53 Anabas bainsii 1 zhovtnya 2021 u Wayback Machine angl Albert Gunther Catalogue of the acanthopterygian fishes in the collection of the British Museum vol 3 London 1861 pp 565 566 Ctenopoma microlepidotum 1 zhovtnya 2021 u Wayback Machine angl Sandelia bainsii Eastern Cape Rocky 29 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Seriously Fish angl PrimitkiM le comte F de Castelnau Memoire sur les poissons de l Afrique australe Paris 1861 p 36 Spirobranclins Capensis Cuv Val 24 lipnya 2021 u Wayback Machine fr Chakona A Sifundza D amp Kadye W T 2018 Sandelia bainsii informaciya na sajti MSOP versiya 2021 2 angl 03 10 2021 Heidi Roos Genetic diversity in the anabantids Sandelia capensis and S bainsii A phylogeographic and phylogenetic investigation 23 bereznya 2022 u Wayback Machine University of Pretoria 2005 angl Delsy S Sifundza Albert Chakona Wilbert T Kadye Distribution patterns and habitat associations of Sandelia bainsii Teleostei Anabantidae a highly threatened narrow range endemic freshwater fish Journal of Fish Biology Volume 98 Issue1 January 2021 pp 292 303 angl Jim A Cambray The spawning behaviour of the endangered Eastern Cape rocky Sandelia bainsii Anabantidae in South Africa nedostupne posilannya Environmental Biology of Fishes Volume 49 Issue 3 July 1997 pp 293 306 angl