Микола Миколайович Раєвський (5 листопада 1839, Керч — 1876, ) — полковник, учасник Середньоазіатських походів і Сербсько-турецької війни. Онук генерала від кавалерії Раєвського Миколи Миколайовича. Син генерал-лейтенанта Миколи Миколайовича Раєвського.
Раєвський Микола Миколайович (молодший) | ||
---|---|---|
Раевский Николай Николаевич | ||
Народження | 5 листопада 1839 Керч, Російська імперія (сьогодні Україна) | |
Смерть | 1876 , Османська імперія (сьогодні Сербія) | |
Країна | Російська імперія | |
Освіта | d | |
Член | Вольное экономическое общество | |
Звання | полковник | |
Війни / битви | Туркестан, Сербсько-турецька війна (1876—1877) | |
Відносини | онук Раєвського Миколи Миколайовича | |
Рід | d | |
Нагороди |
Біографія
Народився в Керчі 5 листопада 1839 року. М. М. Раєвський виховувався під наглядом своєї матері Ганни Михайлівни, яка не шкодувала коштів на освіту синів. Більшу частину свого дитинства він провів в Італії, Франції та Англії, а потім, з 17 років — у Москві. Найкращі вчителі і найвідоміші професори (між іншими — Т. М. Грановський) були запрошені до хлопчика, а безпосереднім його керівником був сам Грановський. Після закінчення домашньої освіти Раєвський вступив до Московського Університету, на фізико-математичний факультет. В університеті він зблизився з гуртком І. С. Аксакова, познайомився зі слов'янським питанням і відтоді на все життя залишився . Закінчив університет у 1862 році зі ступенем кандидата природничих наук. 22 лютого 1863 року, під впливом порад свого родича, князя , вступив унтерофіцером у , яким командував Яшвіль. 15 березня 1870 року Раєвський перевівся підполковником у 7-й Туркестанський лінійний батальйон. Під час штурму Кітаба командував лівою штурмовою колоною. У Туркестані Раєвський пробув до жовтня 1874 року. На початку 1874 року Раєвський вийшов у відставку. У жовтні 1874 року поїхав до Росії і знову вступив на військову службу, отримавши призначення поступити в розпорядження командувача військами Одеського військового округу. У 1876 році в Сербії спалахнуло повстання проти турків і Раєвський 29 липня 1876 року вийшов у відставку і виїхав у Сербську армію волонтером. Головнокомандувачем головною сербською армією був Черняєв Михайло Григорович. На початку серпня 1876 року М. М. Раєвський прибув у розташування Тимоксько-Моравської армії та отримав у командування правий фланг оборони. Показав себе як професіонал з військової справи, свідченням цього були похвала головнокомандувача сербської армії М.Черняєва та нагородження Орден .
Однак битва 20 серпня 1876 року під стала останньої для нього. Загинув у бою при с. у Сербії. Командир правого флангу полковник Раєвський був вбитий на самому початку турецької атаки. Не зважаючи на значну перевагу сил, турки мали 50 000 війська, а серби не мали й 15 000 солдатів, Туреччина не взяла полонених, зброї та зовсім ніяких трофеїв, і сама мала таку втрату серед людей, що наступні три дні провела у повній бездіяльності.
Тіло М. М. Раєвського було поховано з усіма почестями у монастирі Святого Романа на правому березі Морави неподалік від Алексинцу. 5 вересня 1876 року в Белграді у кафедральному соборі відбулася офіційна траурна церемонія прощання з М. М. Раєвським. У відспівуванні брали участь митрополит Михайло, 30 ієрархів і священиків Сербії. Серед присутніх був князь Мілан. Після другої сербо-турецької війни (1877—1878) місце загибелі російського офіцера було відзначено скромним пам'ятним знаком. У 1887 році його змінив кам'яний хрест із написом «Російський полковник Микола Раєвський загинув тут у боротьбі з турками 20 серпня 1876». Він і понині стоїть на висоті біля с. Горні Адровац. На місці героїчної смерті Раєвського на кошти сім'ї Раєвських побудований храм Святої Трійці, освячений 2 вересня 1903 року при урочистій обстановці. У вересні 1876 року домовину з прахом Раєвського перевезли на батьківщину, поховали у с. Розумівці Олександрівського району у родинній усипальні Раєвських.
Підприємець
У Криму у своєму маєтку Раєвський починає вирощувати бавовну, публікує книгу «Крымский хлопок» (1864). Перебуваючи в Туркестані всебічно вивчав Туркестанський край з його багатими господарськими можливостями; на свої кошти влаштовував шовкомотальні і виноградники, переконав начальство у перспективності розведення бавовни у Середній Азії. Організував дві дослідницькі ферми, видав брошуру «Руководство по разведению хлопчатника» (1872).
Прототип графа Вронського
Раєвського вважають одним з прототипів Вронського — героя роману Льва Толстого «Анна Кареніна».
Нагороди
- Орден Святого Володимира IV ступеня.
- — державна нагорода Князівства Сербія, з 1882 року — Королівства Сербія.
Примітки
- Андрей Шемякин, доктор исторических наук, Милутин Югович (Югославия). Смерть графа Вронского
Література
- А. Л. Шемякин. Смерть графа Вронского. — 2-е изд. — СПб. : Алетейя (СПб), 2007(рос.)
Посилання
- Раєвський Микола Миколайович (молодший) [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Чернік С. Д. Газета «КИЕВЛЯНИН» про добровольця в сербсько-турецький війні 1876 року полковника М. М. Раєвського. [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Андрей Шемякин, доктор исторических наук, Милутин Югович (Югославия). Смерть «графа Вронского».(рос.)
- Полковник Раєвський. [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
- Сербский Патриарх освятил храм-памятник на месте гибели полковника Раевского.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rayevskij Mikola Mikolajovich Rayevskij 5 listopada 1839 Kerch 1876 polkovnik uchasnik Serednoaziatskih pohodiv i Serbsko tureckoyi vijni Onuk generala vid kavaleriyi Rayevskogo Mikoli Mikolajovicha Sin general lejtenanta Mikoli Mikolajovicha Rayevskogo Rayevskij Mikola Mikolajovich molodshij Raevskij Nikolaj NikolaevichNarodzhennya5 listopada 1839 1839 11 05 Kerch Rosijska imperiya sogodni Ukrayina Smert1876 1876 Osmanska imperiya sogodni Serbiya KrayinaRosijska imperiyaOsvitadChlenVolnoe ekonomicheskoe obshestvoZvannyapolkovnikVijni bitviTurkestan Serbsko turecka vijna 1876 1877 Vidnosinionuk Rayevskogo Mikoli MikolajovichaRiddNagorodiOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaBiografiyaNarodivsya v Kerchi 5 listopada 1839 roku M M Rayevskij vihovuvavsya pid naglyadom svoyeyi materi Ganni Mihajlivni yaka ne shkoduvala koshtiv na osvitu siniv Bilshu chastinu svogo ditinstva vin proviv v Italiyi Franciyi ta Angliyi a potim z 17 rokiv u Moskvi Najkrashi vchiteli i najvidomishi profesori mizh inshimi T M Granovskij buli zaprosheni do hlopchika a bezposerednim jogo kerivnikom buv sam Granovskij Pislya zakinchennya domashnoyi osviti Rayevskij vstupiv do Moskovskogo Universitetu na fiziko matematichnij fakultet V universiteti vin zblizivsya z gurtkom I S Aksakova poznajomivsya zi slov yanskim pitannyam i vidtodi na vse zhittya zalishivsya Zakinchiv universitet u 1862 roci zi stupenem kandidata prirodnichih nauk 22 lyutogo 1863 roku pid vplivom porad svogo rodicha knyazya vstupiv unteroficerom u yakim komanduvav Yashvil 15 bereznya 1870 roku Rayevskij perevivsya pidpolkovnikom u 7 j Turkestanskij linijnij bataljon Pid chas shturmu Kitaba komanduvav livoyu shturmovoyu kolonoyu U Turkestani Rayevskij probuv do zhovtnya 1874 roku Na pochatku 1874 roku Rayevskij vijshov u vidstavku U zhovtni 1874 roku poyihav do Rosiyi i znovu vstupiv na vijskovu sluzhbu otrimavshi priznachennya postupiti v rozporyadzhennya komanduvacha vijskami Odeskogo vijskovogo okrugu U 1876 roci v Serbiyi spalahnulo povstannya proti turkiv i Rayevskij 29 lipnya 1876 roku vijshov u vidstavku i viyihav u Serbsku armiyu volonterom Golovnokomanduvachem golovnoyu serbskoyu armiyeyu buv Chernyayev Mihajlo Grigorovich Na pochatku serpnya 1876 roku M M Rayevskij pribuv u roztashuvannya Timoksko Moravskoyi armiyi ta otrimav u komanduvannya pravij flang oboroni Pokazav sebe yak profesional z vijskovoyi spravi svidchennyam cogo buli pohvala golovnokomanduvacha serbskoyi armiyi M Chernyayeva ta nagorodzhennya Orden Monastir Svyatogo Romana Odnak bitva 20 serpnya 1876 roku pid stala ostannoyi dlya nogo Zaginuv u boyu pri s u Serbiyi Komandir pravogo flangu polkovnik Rayevskij buv vbitij na samomu pochatku tureckoyi ataki Ne zvazhayuchi na znachnu perevagu sil turki mali 50 000 vijska a serbi ne mali j 15 000 soldativ Turechchina ne vzyala polonenih zbroyi ta zovsim niyakih trofeyiv i sama mala taku vtratu sered lyudej sho nastupni tri dni provela u povnij bezdiyalnosti Tilo M M Rayevskogo bulo pohovano z usima pochestyami u monastiri Svyatogo Romana na pravomu berezi Moravi nepodalik vid Aleksincu 5 veresnya 1876 roku v Belgradi u kafedralnomu sobori vidbulasya oficijna traurna ceremoniya proshannya z M M Rayevskim U vidspivuvanni brali uchast mitropolit Mihajlo 30 iyerarhiv i svyashenikiv Serbiyi Sered prisutnih buv knyaz Milan Pislya drugoyi serbo tureckoyi vijni 1877 1878 misce zagibeli rosijskogo oficera bulo vidznacheno skromnim pam yatnim znakom U 1887 roci jogo zminiv kam yanij hrest iz napisom Rosijskij polkovnik Mikola Rayevskij zaginuv tut u borotbi z turkami 20 serpnya 1876 Vin i ponini stoyit na visoti bilya s Gorni Adrovac Na misci geroyichnoyi smerti Rayevskogo na koshti sim yi Rayevskih pobudovanij hram Svyatoyi Trijci osvyachenij 2 veresnya 1903 roku pri urochistij obstanovci U veresni 1876 roku domovinu z prahom Rayevskogo perevezli na batkivshinu pohovali u s Rozumivci Oleksandrivskogo rajonu u rodinnij usipalni Rayevskih PidpriyemecU Krimu u svoyemu mayetku Rayevskij pochinaye viroshuvati bavovnu publikuye knigu Krymskij hlopok 1864 Perebuvayuchi v Turkestani vsebichno vivchav Turkestanskij kraj z jogo bagatimi gospodarskimi mozhlivostyami na svoyi koshti vlashtovuvav shovkomotalni i vinogradniki perekonav nachalstvo u perspektivnosti rozvedennya bavovni u Serednij Aziyi Organizuvav dvi doslidnicki fermi vidav broshuru Rukovodstvo po razvedeniyu hlopchatnika 1872 Prototip grafa VronskogoRayevskogo vvazhayut odnim z prototipiv Vronskogo geroya romanu Lva Tolstogo Anna Karenina NagorodiOrden Svyatogo Volodimira IV stupenya derzhavna nagoroda Knyazivstva Serbiya z 1882 roku Korolivstva Serbiya PrimitkiAndrej Shemyakin doktor istoricheskih nauk Milutin Yugovich Yugoslaviya Smert grafa VronskogoLiteraturaA L Shemyakin Smert grafa Vronskogo 2 e izd SPb Aletejya SPb 2007 ros PosilannyaRayevskij Mikola Mikolajovich molodshij 19 listopada 2016 u Wayback Machine Chernik S D Gazeta KIEVLYaNIN pro dobrovolcya v serbsko tureckij vijni 1876 roku polkovnika M M Rayevskogo 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Andrej Shemyakin doktor istoricheskih nauk Milutin Yugovich Yugoslaviya Smert grafa Vronskogo ros Polkovnik Rayevskij 24 grudnya 2010 u Wayback Machine ros ros Serbskij Patriarh osvyatil hram pamyatnik na meste gibeli polkovnika Raevskogo ros