«Кастельфідардо» (італ. Regina Maria Pia) — броненосець типу «Реджина Марія Піа» Королівських військово-морських сил Італії другої половини 19-го століття.
Броненосець «Кастельфідардо» | |
Історія | |
---|---|
Королівство Італія | |
Назва: | Броненосець «Кастельфідардо» |
Будівник: | «Gouin et Guibert», Сен-Назер |
Закладений: | 27 липня 1862 року |
Спуск на воду: | 1 серпня 1863 року |
Прийнятий: | 1 травня 1864 року |
Виведений: | Виключений зі складу флоту 4 грудня 1910 року |
Доля: | Зданий на злам |
Основні характеристики | |
Тип: | Броненосець типу «Реджина Марія Піа» |
Водотоннажність: |
|
Довжина: | 81,2 м |
Ширина: | 15,2 м |
Осадка: | 6,3 м |
Потужність: | 2 924 к.с. |
Двигуни: |
|
Швидкість: | 13 вузлів |
Дальність плавання: | 2 600 миль на швидкості 10 вузлів |
Екіпаж: | 484 |
Озброєння: |
|
Бронювання: |
|
Історія створення
Броненосець «Кастельфідардо» був закладений 27 липня 1862 року на верфі «Gouin et Guibert» у місті Сен-Назер у Франції.
Спущений на воду 1 серпня 1863 року, вступив у стрій 1 травня 1864 року.
Свою назву корабель отримав на честь 18 серпня 1860 року під час експедиції тисячі Джузеппе Гарібальді.
Історія служби
Битва біля Лісси
Під час битви біля Лісси «Кастельфідардо» входив до складу дивізії адмірала Вакки, разом з кораблями «Прінчіпе ді Каріньяно» (флагман) та «Анкона».
Після прибуття до острова Лісса командувач італійської ескадри Карло Пелліон ді Персано наказав кораблям дивізії Вакки обстрілювати берегові батареї, але Вакка повідомив, що гармати його кораблів не можуть підніматись на достатню висоту для обстрілу.
Вранці 20 липня, коли надійшла звістка про підхід австрійських кораблів, адмірал Персано вишикував свої кораблі у кільватерну колону. Але з початком бою він переніс свій прапор з «Ре д'Італія» на «Аффондаторе». Операція зайняла 10 хвилин, але між дивізіями Персано та Вакки утворився розрив, в який спрямував свій удар командувач австрійським флотом Вільгельм фон Тегетгофф.
Кораблі Вакки повернули на лівий борт, намагаючись атакувати другу лінію австрійських кораблів, але були відбиті вогнем фрегатів , і . Внаслідок цього найсильніші австрійські кораблі атакували броненосці Персано, який залишився без допомоги. Згодом цей маневр був визнаний помилкою, яка вплинула на перебіг бою не менше, ніж невдалі дії адміралів Персано та Альбіні.
Загалом у бою «Кастельфідардо» не зазнав серйозних пошкоджень, хоча каюта капітана була пошкоджена ворожим вогнем.
Подальша служба
Після війни «Кастельфідардо» був перебудований в броненосець із центральною батареєю. Дві 220-мм гармати були встановлені в носовій частині, вісім 203-мм гармат були розміщені в казематі (по чотири з кожного борту), ще одна гармата - в кормовій частині.
У 1871 році озброєння корабля знову було змінене. На ньому були встановлені дві 254-мм гармати в носовій частині і вісім 203-мм гармат в казематі, по чотири з кожного борту. У 1880 році озброєння було змінене ще раз. Замість 254-мм гармат були встановлені дві 220-мм гармати, а в кормовій частині була встановлена ще одна 203-мм гармата.
У 1888-1890 роках корабель був модернізований та переозброєний. Тепер його озброєння складалось з вісьмох 152-мм гармат у казематі та декількох гармат меншого калібру для захисту від міноносців - п'яти 120-мм гармат, чотирьох 57-мм гармат і восьми 37-мм гармат Готчкіса. Також на кораблі були встановлені два торпедних апарати.
На щорічних маневрах флоту у 1885 році «Кастельфідардо» разом з броненосцем «Прінчіпе Амадео», корветом «Амеріго Веспуччі», шлюпом та чотирма міноносцями входив до складу «Східної ескадри», яка мала відбивати атаку «Західної ескадри», імітуючи франко-італійський конфлікт біля Сардинії.
У 1899 році «Кастельфідардо» був включений до складу 2-ї ескадри флоту, коди також входили броненосці «Аффондаторе» і «Січіліа», а також торпедні крейсери «Партенопе і «Уранія».
Наступного року «Кастельфідардо» був перетворений на навчальний корабель. Він використовувався в цій якості до 1910 року, після чого був виключений зі складу флоту і зданий на злам.
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — (англ.)
- Энциклопедия броненосцев и линкоров. / А.Е. Тарас, Минск, 2002 (рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Castelfidardo (1864)
- Броненосець «Кастельфідардо» на сайті www.marina.difesa.it [ 21 листопада 2021 у Wayback Machine.] (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kastelfidardo ital Regina Maria Pia bronenosec tipu Redzhina Mariya Pia Korolivskih vijskovo morskih sil Italiyi drugoyi polovini 19 go stolittya Bronenosec Kastelfidardo IstoriyaKorolivstvo ItaliyaNazva Bronenosec Kastelfidardo Budivnik Gouin et Guibert Sen NazerZakladenij 27 lipnya 1862 rokuSpusk na vodu 1 serpnya 1863 rokuPrijnyatij 1 travnya 1864 rokuVivedenij Viklyuchenij zi skladu flotu 4 grudnya 1910 rokuDolya Zdanij na zlam Osnovni harakteristikiTip Bronenosec tipu Redzhina Mariya Pia Vodotonnazhnist 4 268 tonn standartna 4 600 tonn povna Dovzhina 81 2 mShirina 15 2 mOsadka 6 3 mPotuzhnist 2 924 k s Dviguni 6 parovih kotliv 1 parova mashinaShvidkist 13 vuzlivDalnist plavannya 2 600 mil na shvidkosti 10 vuzlivEkipazh 484Ozbroyennya 4 x 203 mm garmati 22 x 160 mm garmatiBronyuvannya Poyas 121 mm Batareya 110 mmIstoriya stvorennyaBronenosec Kastelfidardo buv zakladenij 27 lipnya 1862 roku na verfi Gouin et Guibert u misti Sen Nazer u Franciyi Spushenij na vodu 1 serpnya 1863 roku vstupiv u strij 1 travnya 1864 roku Svoyu nazvu korabel otrimav na chest 18 serpnya 1860 roku pid chas ekspediciyi tisyachi Dzhuzeppe Garibaldi Istoriya sluzhbiBitva bilya Lissi Dokladnishe Bitva bilya Lissi Pid chas bitvi bilya Lissi Kastelfidardo vhodiv do skladu diviziyi admirala Vakki razom z korablyami Princhipe di Karinyano flagman ta Ankona Pislya pributtya do ostrova Lissa komanduvach italijskoyi eskadri Karlo Pellion di Persano nakazav korablyam diviziyi Vakki obstrilyuvati beregovi batareyi ale Vakka povidomiv sho garmati jogo korabliv ne mozhut pidnimatis na dostatnyu visotu dlya obstrilu Vranci 20 lipnya koli nadijshla zvistka pro pidhid avstrijskih korabliv admiral Persano vishikuvav svoyi korabli u kilvaternu kolonu Ale z pochatkom boyu vin perenis svij prapor z Re d Italiya na Affondatore Operaciya zajnyala 10 hvilin ale mizh diviziyami Persano ta Vakki utvorivsya rozriv v yakij spryamuvav svij udar komanduvach avstrijskim flotom Vilgelm fon Tegetgoff Korabli Vakki povernuli na livij bort namagayuchis atakuvati drugu liniyu avstrijskih korabliv ale buli vidbiti vognem fregativ i Vnaslidok cogo najsilnishi avstrijski korabli atakuvali bronenosci Persano yakij zalishivsya bez dopomogi Zgodom cej manevr buv viznanij pomilkoyu yaka vplinula na perebig boyu ne menshe nizh nevdali diyi admiraliv Persano ta Albini Zagalom u boyu Kastelfidardo ne zaznav serjoznih poshkodzhen hocha kayuta kapitana bula poshkodzhena vorozhim vognem Podalsha sluzhba Pislya vijni Kastelfidardo buv perebudovanij v bronenosec iz centralnoyu batareyeyu Dvi 220 mm garmati buli vstanovleni v nosovij chastini visim 203 mm garmat buli rozmisheni v kazemati po chotiri z kozhnogo bortu she odna garmata v kormovij chastini U 1871 roci ozbroyennya korablya znovu bulo zminene Na nomu buli vstanovleni dvi 254 mm garmati v nosovij chastini i visim 203 mm garmat v kazemati po chotiri z kozhnogo bortu U 1880 roci ozbroyennya bulo zminene she raz Zamist 254 mm garmat buli vstanovleni dvi 220 mm garmati a v kormovij chastini bula vstanovlena she odna 203 mm garmata U 1888 1890 rokah korabel buv modernizovanij ta pereozbroyenij Teper jogo ozbroyennya skladalos z vismoh 152 mm garmat u kazemati ta dekilkoh garmat menshogo kalibru dlya zahistu vid minonosciv p yati 120 mm garmat chotiroh 57 mm garmat i vosmi 37 mm garmat Gotchkisa Takozh na korabli buli vstanovleni dva torpednih aparati Na shorichnih manevrah flotu u 1885 roci Kastelfidardo razom z bronenoscem Princhipe Amadeo korvetom Amerigo Vespuchchi shlyupom ta chotirma minonoscyami vhodiv do skladu Shidnoyi eskadri yaka mala vidbivati ataku Zahidnoyi eskadri imituyuchi franko italijskij konflikt bilya Sardiniyi U 1899 roci Kastelfidardo buv vklyuchenij do skladu 2 yi eskadri flotu kodi takozh vhodili bronenosci Affondatore i Sichilia a takozh torpedni krejseri Partenope i Uraniya Nastupnogo roku Kastelfidardo buv peretvorenij na navchalnij korabel Vin vikoristovuvavsya v cij yakosti do 1910 roku pislya chogo buv viklyuchenij zi skladu flotu i zdanij na zlam LiteraturaConway s All the World s Fighting Ships 1860 1905 London Conway Maritime Press 1979 ISBN 0 85177 133 5 angl Enciklopediya bronenoscev i linkorov A E Taras Minsk 2002 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Castelfidardo 1864 Bronenosec Kastelfidardo na sajti www marina difesa it 21 listopada 2021 u Wayback Machine ital